Про сектор Газу і постачання газу

Найбільш резонансні міжнародні події перших 10 дніd 2009 року пов’язані з «гарячою» ізраїльсько-хамасівською війною в секторі Газу та «холодною» україно-російською війною за постачання та транзит газу. І в першому, і в другому процесах основним посередником став Європейський Союз, який всіма силами намагається зменшити напруження, повернувши ситуацію до передконфліктного стану, незалежно від того наскільки стійким і справедливим був цей стан.

Від Ізраїлю, який вже майже досягнув своєї мети – очищення Гази від Хамасу, що виглядає чи не єдиним реальним виходом для розблокування патової ситуації в ізраїльсько-палестинських стосунках, ЄС вимагає негайного припинення вогню. Для Європи основне – щоб не було війни, а ізраїльсько-хамасівські стосунки нехай з’ясовує сам Ізраїль. При цьому те, скільки часу обидва народи будуть в страху і напружені скільки ще людей загине внаслідок «тактичних» ракетних ударів Хамасу та ізраїльських спецоперацій - не так важливо. Не важливо, очевидно, й те, що для мирного вирішення проблеми, повинна бути хоча б в чомусь початкова спільність позицій і цілей. Але яка може бути спільність із переговорною стороною, яка не визнає права на існування іншої сторони?

Здавалося б, що україно-російські стосунки мають не багато спільного з ізраїльсько-хамасівською війною. Проте, проаналізуємо глибше. Від України Європейський Союз вимагає безперечне забезпечення транзиту російського газу, а російсько-українські стосунки, зокрема й цілком безглузда ціна 450 доларів за 1000 кубічних метрів газу, це справа лише України та Росії. Але, яким же тоді способом Україна має примусити Росію погодитися на прийнятну ціну, якщо не використовувати свого становища газового транзитера? Та й останні заяві Медведєва і особливо Путіна взагалі показують, що Росія не бажає ставиться до України, як незалежної держави. Звичайно, ізраїльський підхід до стосунків з палестинцями, коли життя палестинських мирних мешканців не має для них ніякої ціни, коли вбивство людей трактується, як нормальний спосіб вирішення політичних проблем, не можна не назвати бандитизмом. Але незрівнянно більшим бандитизмом є методи Хамасу, які не цінують життя не лише ізраїльтян, але й своїх, палестинців. І, якщо ізраїльтяни намагаються виправдовуватися, що державний тероризм для них вимушена необхідність, то для Хамасу - тероризм чи не основний інструмент у досягненні своїх цілей. Тому, не можна засуджувати менше зло, дивлячись крізь пальці на зло більше. Подібно й в україно-російських газових стосунках. Звичайно українські владні економічні еліти дали багато підстав, починаючи ще з часів Прем’єра Лазаренка, вважати їх злодіями та брехунами. Тому й блокується диверсифікація енергопостачання України, що на російській газовій трубі українські владоможці «заробляють» великі гроші. Але ж це злодійство цілеспрямовано породжує і розвиває сама російська влада, яка в набагато більших масштабах обкрадає російський народ і, використовуючи авторитарний режим, має можливість незрівнянно більше обдурювати свій народ. І активно користається цією можливістю. І тут Європа бачить менше зло, закриваючи очі на більше. Україну і Ізраїль в теперішній суспільно-політичній ситуації можна назвати напівєвропейськими державами, які так чи інакше вважають себе більше Європою, ніж Азією і прагнуть бути саме з Європою. Путінська Росія і Хамас – чисто азійські політичні утворення, які діють виключно з позиції сили й намагаються не стати більш цивілізованими, а нав’язати цивілізації своє розуміння порядку і справедливості.

Можливо у Західній Європі занадто залежні від арабських та російських енергоресурсів, можливо, перебуваючи далеко від лінії протистояння між демократією та авторитаризмом, не розуміють небезпеки нового пробудження східного авторитаризму, так як це розуміють народи постсоціалістичних та пострадянських країн, адже ізраїльський народ значною мірою також можна вважати пострадянським. Можливо, європейці занадто велику увагу приділяють конкуренції з США, на які орієнтуються як Ізраїль, так і Україна. Але невиразна позиція Європи в боротьбі між напівєвропейськими та антиєвропейськими силами рано чи пізно вдарить по самій Європі.

Лабораторія суспільно-політичного аналізу

Центру з інформаційних проблем територій

Національна Академія Наук України

Львів, вул. Джохара Дудаева 15, к.32

тел./факс: +38 (032) 2611887

Відповіді

• 2009.01.13 | Историк

  Вот вам и "смычка"

  Катар призвал созвать экстренное совещание Лиги арабских государств для обсуждения ситуации в секторе Газа, однако другие члены блока пока не выразили согласие, сообщил представитель ЛАГ Абдель-Алим аль-Абийяд. Он сообщил, что Катар подал заявку в понедельник, и теперь ее должны одобрить более двух третей из 22 государств-членов ЛАГ.
  Однако, как заявил в понедельник генеральный секретарь ЛАГ Амр Мусса, министры иностранных дел стран ЛАГ проведут экстренные переговоры в Кувейте в пятницу, где обсудят «агрессию Израиля в Газе».