Демонтаж пам'ятника Леніну - це очищення від політичної скверни

01/15/2009 | Майдан-ІНФОРМ

ВІДОЗВА

Незалежна Україна і пам’ятник Леніну — речі несумісні!

22 січня наша держава, весь український народ урочисто відзначатимуть знаменну дату й водночас велике свято — День соборності України. Виповнюється 90 років Акту злуки — універсалу про об’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в одну соборну державу. Цього ж дня минає 91 рік відтоді, як Центральна Рада своїм Четвертим універсалом проголосила незалежність УНР.

“Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу” (Четвертий універсал, 22 січня 1918 р.).

“Віднині на всіх українських землях, розділених віками, Галичині, Буковині, Закарпатській Русі й Наддніпрянщині буде єдина велика Україна. Мрії, задля запровадження яких найкращі сини України боролися і вмирали, стали дійсністю” (Акт злуки, 22 січня 1919 р.).

Визначне політичне та історичне значення цих подій у житті української нації неможливо переоцінити. Вони були могутнім виявом волі східних і західних українців до згуртування, розуміння ними спільності свого минулого й майбутнього, того, що Батьківщина в них — одна. Обидва універсали сповнені великого, глибокого змісту, виражають споконвічну мрію про самостійну, соборну національну державу “від Сяну до Дону” й тому залишили незгладимий слід у пам’яті та свідомості нашого народу.

Дійства на Софійському майдані Києва в далеких 1918-му та 1919-му стали передвісниками проголошення незалежності України в 1991 р. Нестримне прагнення галичан і слобожан, волинян і донеччан, буковинців і наддніпрянців, поліщуків і закарпатців, подолян і тавричан жити в єдиній вільній Великій Україні знайшло своє втілення. Відтепер уже назавжди!

Святкуючи сьогодні, ми мусимо винести уроки з тих далеких подій і не маємо права забувати, чому незалежна соборна Українська держава тоді не відбулася.

Хто оголосив їй війну й розпорядився потопити в крові? Хто в грудні 1917 р. послав на Київ загони загарбників-горлорізів, а надалі був натхненником завоювання УНР? Хто вважав питання захоплення України, її хліба й вугілля питанням життя і смерті російської більшовицької революції? Хто породив людиноненависницький комуністичний режим? Хто започаткував заходи нечуваної жорстокості? Хто видав наказ насильно вилучати і вивозити хліб з нашої землі, прирікши мільйони українців на голодну смерть у 1921—1923 рр.?

До сьогодні в осерді Києва бовваніє споруда на честь кривавого ката й бузувіра, руйнівника української державності Леніна... І блюзнірське гасло на підніжжі: “При єдиній дії пролетарів великоруських і українських вільна Україна можлива, без такої єдності про неї не може бути й мови” — мов німий докір усім нам, нині сущим. За те, що змирилися, зжилися з цією ганьбою, зачерствіли душею, збайдужіли до свого минулого, сьогоднішнього й майбутнього.

Схаменімось, українці! Прокиньмося! Незалежна Україна, утверджувати яку покликаний День соборності, і пам’ятник Леніну — речі несумісні. Нова доба не терпить прикмет учорашнього поневолення.

Не може бути гідного вшанування пам’яті жертв, дійсної урочистості, правдивих торжеств з нагоди річниці, справжньої піднесеності, якщо на верхів’я піднесено... того, хто розтоптав нашу свободу, все те, що так нам дороге, що ми відзначаємо й бережемо в серці.

Звеличення і приниження, шана і глум, слава і ганьба, щирість і лукавство не уживаються!

Ми закликаємо Президента України Віктора Ющенка, Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, міського голову Л.Черновецького вжити дієвих заходів, аби зі столиці нашої держави нарешті було прибрано творця злочинної системи, втіленого в граніті.

Організація Українських Націоналістів ніколи з таким станом речей не мирилась і не збирається миритися надалі. Постава українських націоналістів тверда, чітка і послідовна: Леніну — біснуватому нелюду, верховоді вбивць і нищителю нашої державності — не буде місця на українській землі! За нами правда, і ми не відступимось!

У своєму Указі “Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів” від 25 вересня 2008 р. Президент з-поміж іншого постановив “активізувати роботи з демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932—1933 років в Україні та політичних репресій, а також з відповідного перейменування вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах”. Схожа вимога містилася й в Указі від 28 березня 2007 р. “Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні”.

Ми переконані, що веління глави Української держави має стосуватися й пам’ятників Леніну. Ця особа не просто причетна до політичних репресій, вона — головний заохочувач і розпорядник червоного терору, той, хто його розв’язав. На совісті Ілліча й Голодомор 1921—1923 рр. в Україні. Тому в питанні знесення кам’яного ідола комунізму українська влада (якщо вона справді українська!) повинна проявити рішучість і послідовність.

Видалення з Києва погруддя Косіора показало: дійство не потребувало ні значних зусиль, ні тривалого часу, ні великих коштів. Удалося впоратися за кілька годин. За наявності політичної волі з такою ж легкістю можна покінчити й з пам’ятником Леніну. І ми вимагаємо від влади вирішити питання, довести справу до кінця!

Це не руйнування, оскільки не йдеться ні про спустошення, ні про розорення й занепад. Це очищення від скверни. Це прощання з ганьбою. Це злам старого й мерзенного, привнесеного й нав’язаного Україні загарбниками — того, що має зникнути з нашого життя назавжди.

Вважаємо, що будь-яке перешкоджання прибиранню зі столиці цієї споруди, хоч би від кого воно виходило — навіть від недоторканних, має розцінюватись як опір представникам влади під час виконання ними службових обов’язків і тягти за собою покарання відповідно до ст. 342 Кримінального кодексу України. Про це всіх слід попередити заздалегідь.

Провід Київської міської організації ОУН,

Провід Київської міської організації «Тризуб» ім. С.Бандери

Відповіді

2009.01.16 | Леонід

Re: Демонтаж пам'ятника Леніну - це очищення від політичної скверни
Абсолютно вірно!!! Цілком підтримую!!! Майдан-ІНФОРМ пише: > <!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.0 Transitional//EN">          <STYLE TYPE="text/css">  </STYLE>   ВІДОЗВА > > Незалежна Україна і пам’ятник Леніну — речі несумісні! > 22 січня наша держава, весь український народ урочисто відзначатимуть знаменну дату й водночас велике свято — День соборності України. Виповнюється 90 років Акту злуки — універсалу про об’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в одну соборну державу. Цього ж дня минає 91 рік відтоді, як Центральна Рада своїм Четвертим універсалом проголосила незалежність УНР. “Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу” (Четвертий універсал, 22 січня 1918 р.). “Віднині на всіх українських землях, розділених віками, Галичині, Буковині, Закарпатській Русі й Наддніпрянщині буде єдина велика Україна. Мрії, задля запровадження яких найкращі сини України боролися і вмирали, стали дійсністю” (Акт злуки, 22 січня 1919 р.). Визначне політичне та історичне значення цих подій у житті української нації неможливо переоцінити. Вони були могутнім виявом волі східних і західних українців до згуртування, розуміння ними спільності свого минулого й майбутнього, того, що Батьківщина в них — одна. Обидва універсали сповнені великого, глибокого змісту, виражають споконвічну мрію про самостійну, соборну національну державу “від Сяну до Дону” й тому залишили незгладимий слід у пам’яті та свідомості нашого народу. Дійства на Софійському майдані Києва в далеких 1918-му та 1919-му стали передвісниками проголошення незалежності України в 1991 р. Нестримне прагнення галичан і слобожан, волинян і донеччан, буковинців і наддніпрянців, поліщуків і закарпатців, подолян і тавричан жити в єдиній вільній Великій Україні знайшло своє втілення. Відтепер уже назавжди! Святкуючи сьогодні, ми мусимо винести уроки з тих далеких подій і не маємо права забувати, чому незалежна соборна Українська держава тоді не відбулася. Хто оголосив їй війну й розпорядився потопити в крові? Хто в грудні 1917 р. послав на Київ загони загарбників-горлорізів, а надалі був натхненником завоювання УНР? Хто вважав питання захоплення України, її хліба й вугілля питанням життя і смерті російської більшовицької революції? Хто породив людиноненависницький комуністичний режим? Хто започаткував заходи нечуваної жорстокості? Хто видав наказ насильно вилучати і вивозити хліб з нашої землі, прирікши мільйони українців на голодну смерть у 1921—1923 рр.? До сьогодні в осерді Києва бовваніє споруда на честь кривавого ката й бузувіра, руйнівника української державності Леніна... І блюзнірське гасло на підніжжі: “При єдиній дії пролетарів великоруських і українських вільна Україна можлива, без такої єдності про неї не може бути й мови” — мов німий докір усім нам, нині сущим. За те, що змирилися, зжилися з цією ганьбою, зачерствіли душею, збайдужіли до свого минулого, сьогоднішнього й майбутнього. Схаменімось, українці! Прокиньмося! Незалежна Україна, утверджувати яку покликаний День соборності, і пам’ятник Леніну — речі несумісні. Нова доба не терпить прикмет учорашнього поневолення. Не може бути гідного вшанування пам’яті жертв, дійсної урочистості, правдивих торжеств з нагоди річниці, справжньої піднесеності, якщо на верхів’я піднесено... того, хто розтоптав нашу свободу, все те, що так нам дороге, що ми відзначаємо й бережемо в серці. Звеличення і приниження, шана і глум, слава і ганьба, щирість і лукавство не уживаються! Ми закликаємо Президента України Віктора Ющенка, Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, міського голову Л.Черновецького вжити дієвих заходів, аби зі столиці нашої держави нарешті було прибрано творця злочинної системи, втіленого в граніті. Організація Українських Націоналістів ніколи з таким станом речей не мирилась і не збирається миритися надалі. Постава українських націоналістів тверда, чітка і послідовна: Леніну — біснуватому нелюду, верховоді вбивць і нищителю нашої державності — не буде місця на українській землі! За нами правда, і ми не відступимось! У своєму Указі “Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів” від 25 вересня 2008 р. Президент з-поміж іншого постановив “активізувати роботи з демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932—1933 років в Україні та політичних репресій, а також з відповідного перейменування вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах”. Схожа вимога містилася й в Указі від 28 березня 2007 р. “Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні”. Ми переконані, що веління глави Української держави має стосуватися й пам’ятників Леніну. Ця особа не просто причетна до політичних репресій, вона — головний заохочувач і розпорядник червоного терору, той, хто його розв’язав. На совісті Ілліча й Голодомор 1921—1923 рр. в Україні. Тому в питанні знесення кам’яного ідола комунізму українська влада (якщо вона справді українська!) повинна проявити рішучість і послідовність. Видалення з Києва погруддя Косіора показало: дійство не потребувало ні значних зусиль, ні тривалого часу, ні великих коштів. Удалося впоратися за кілька годин. За наявності політичної волі з такою ж легкістю можна покінчити й з пам’ятником Леніну. І ми вимагаємо від влади вирішити питання, довести справу до кінця! Це не руйнування, оскільки не йдеться ні про спустошення, ні про розорення й занепад. Це очищення від скверни. Це прощання з ганьбою. Це злам старого й мерзенного, привнесеного й нав’язаного Україні загарбниками — того, що має зникнути з нашого життя назавжди. Вважаємо, що будь-яке перешкоджання прибиранню зі столиці цієї споруди, хоч би від кого воно виходило — навіть від недоторканних, має розцінюватись як опір представникам влади під час виконання ними службових обов’язків і тягти за собою покарання відповідно до ст. 342 Кримінального кодексу України. Про це всіх слід попередити заздалегідь. > Провід Київської міської організації ОУН, Провід Київської міської організації «Тризуб» ім. С.Бандери >
2009.01.16 | Павло

Re: Демонтаж пам'ятника Леніну - це очищення від політичної скверни
Треба прибирати, але хто ж це зробить? Практично Ленін є одним із ідеологів так званого "чергового терору". Це він наказував розтрілювати служителів церкви. Він для України багато чого поганого зробив. А, можливо, можна його позбутися через суд. Наприклад подати від нащадків постраждалих на нього (Леніна) в суд (деякі злочини не мають строку давності) і у якості компенсації вимагати його знесення.
Взагалі це просто вже надокучило. Маємо 17 років незалежності і ще не можемо знести пам'ятник тирану.

Архіви Форумів Майдану

Демонтаж пам'ятника Леніну - це очищення від політичної скверни

Відповіді

Re: Демонтаж пам'ятника Леніну - це очищення від політичної скверни

Re: Демонтаж пам'ятника Леніну - це очищення від політичної скверни