01/27/2009 | omela

[26.01.2009 17:06]

Ігор Кріль: всі політики тільки тим і зайняті, що думають, під кого стати, щоб не прогадати

Ігор Кріль – лідер партії “Єдиний Центр”, яка вважається політичним проектом голови Секретаріату Президента Віктора Балоги. Ігор Кріль був тим депутатом, який у 2007 році подав позов до Мукачівського міського суду, щоб заборонити публікацію закону про Кабмін, який розширював повноваження уряду, і звужував поле для маневру Президента. Пізніше він відмовлявся ставити підпис під коаліційною угодою про створення демократичної коаліції, а невдовзі назвав фракцію “НУ-НС” філіалом БЮТ.

Чому не відбувся з’їзд, на якому партія Єдиний Центр мала об`єднатися із “Народним Союзом Наша Україна”? Яким бачить майбутнє свої політсили лідер пропрезидентської партії, коли рейтинг Президента дає мало надій на переобрання?... Про це - в інтерв`ю з Ігорем Крілем.

- Свого часу наше агентство, спираючись на джерела, повідомило, що 17 січня повинен був відбутися об’єднавчий з’їзд НСНУ та ЄЦ. Було відомо, що зусилля для такого об’єднання докладав особисто Президент. Чому ж цього не відбулося?

Ігор Кріль: Не знаю звідки беруть таку інформацію ваші «джерела», але стовідсотково від Єдиного Центру про такий з’їзд ви не могли почути.

Ми знали, що була ініціатива консолідувати політиків навколо Президента - об’єднати політиків, які не перейшли до Тимошенко та мають потенціал та бажання працювати разом з Віктором Ющенком. Але для цього потрібна ясність в цьому питанні у середовищі самої “Нашої України”. А її поки що немає. Чому? Це запитання не до нас. Коли буде така ясність, тоді можна буде про щось говорити.

Сьогодні чиниться протидія цьому процесу всередині “Нашої України”. Ініціюється ця протидія ззовні – із штабу БЮТу. Тимошенко боїться такої консолідації і через тих нашоукраїнців, які вже “продалися” їй, але ще знаходяться в “Нашій Україні”, вона протидіятиме цьому процесу.

Ми на цьому тижні почули слова В’ячеслава Кириленка про те, що фракція НУ-НС перетворилася на філію БЮТ. Якщо дивитись правді у вічі, то слід визнати, що вона перетворилася на філію БЮТ ще у листопаді 2007 року. Тоді це було зрозуміло всім, хто мав можливість споглядати за процесом зблизька. І я тоді про це говорив. Але тоді фракцією керував Кириленко. Тоді «філії» він ніби не помічав. Сьогодні, коли Тимошенко через свою п’яту колону в НУ-НС усунула його від керівництва фракцією, йому нарешті відкрилися очі.

- Ви робили досить гучні заяви щодо Тимошенко та газових угодах. Але вам не здається, що у даній ситуації мало хто може кидати у неї каміння. Президент Віктор Ющенко із об’єктивних та суб’єктивних причин не може їздити до Москви, поїхала Тимошенко. І привезла щось. І це щось дає у підсумку можливість мати газ не дорожче 250 доларів. Це результат, хіба не так?

По-перше, домовлятися про ціну на газ – не юрисдикція Президента. У нас є прем’єр. Це його питання.

По-друге, реальна ціна не 228, а 360 доларів.

По-третє, ви сказали, що Тимошенко щось привезла. Ось це щось, це кіт в мішку, про якого сьогодні багато хто говорить, але ніхто не бачить. Це в стилі прем’єрки.

По-четверте - скільки було галасу від неї протягом року. Заяви, прес-конференції, польоти в Москву, боротьба з посередниками, підписання меморандумів.

І ось результат. Перше: посередник залишився, тільки інший – Газпромзбут-Україна. Кому він вигідніший, можна лише здогадуватися. Адже Тимошенко знає, як заробляти для себе на газових схемах. Вона газ любить, тому що газ – це великі гроші. Друге: ціна 450 мінус 20 відсотків – європейська. А ще зовсім недавно бютівці нам розказували, що три роки будемо переходити на європейські ціни. Тож для чого стільки галасу було протягом року?..

Скажіть, будь-ласка, що потрібно простому українцю в газовому питанні. Його не цікавлять посередники, є вони чи немає. Йому ціна на газ потрібна чим менша. В України була перспектива отримати ціну на газ як мінімум на 100 доларів меншу, але для того не потрібно було галасувати на початку року, а домовлятись, нехай навіть через посередників, з Туркменістаном.

Сьогодні, щоб виправдати свою згубну для людей політику, прем’єрка продовжує розказувати казки: і газу у нас багато, і ціна мала. А завершаться ці казки 30 процентним подорожчанням ціни газу для людей. Про це вже говорять.... тільки не Тимошенко, а її клерки.

- Але Тимошенко виглядає переконливо, коли вона каже, що газ у сховищі, який значно дешевший, дозволить зробити “коктейль 228”...

Тимошенко завжди виглядає переконливо. Вона сьогодні вам доводить одне переконливо, а завтра таким же чином переконливо доводитиме протилежне. Тільки життя українців при тому не стає кращим.

Уявіть ситуацію. Ви прийшли на ринок купити чоловікові брюки. Знайшли. Ціна 450 гривень. Як? 228 і не більше – дивуєтесь ви. Вам кажуть – беріть сьогодні за 450, наступний раз буде по 300, потім по 150, далі 100. І сумарно буде 228. Ви погоджуєтеся, купуєте за 450 і приходите за обіцяним наступного разу, а вам кажуть – такої ціни вже немає. Ось наскільки може бути переконливою ціна в 228 доларів за 1000 кубометрів.

Ви згадайте, як боролась Тимошенко з урядом Єханурова у 2006. Навіть за відставку голосувала з Партією регіонів та комуністами. Так тоді ціна була 95. Як вона виступала проти ціни Януковича в 135 та 179,5 доларів. А тепер улесливо переконує нас у тому, «яка ж добра!!!» для нас ціна 360, а з наступного року такою ж «гарною» ціною буде 450.

Згадайте, як декілька місяців тому Тимошенко улесливо розказувала нам про те, як ми три роки переходитимемо на європейські ціни. Результат маємо конкретний. На світові ціни Україна вийшла лише за один рік урядування Тимошенко.

- І за чотири роки президентства Віктора Ющенко...

Ігор Кріль: При двох прем’єрствах Тимошенко.... При першому у серпні 2005 вона поламала схему, яка мала діяти до 2009 року і Україна мала б стабільну ціну. Вона це зробила через бажання ввести в газову схему ІТЕРУ, відому їй ще з часів Лазаренка. А при другому прем’єрстві «завершила» перехід на європейські ціни. Ось її досягнення.

Суспільству була нав’язана бютівська пропаганда: якщо що-небудь добре сталось – то це заслуга Тимошенко, а якщо погане – це Ющенко. Але це обман.

У нашій країні Президент Ющенко за Конституцією реально міг відповідати за економіку лише протягом 8 місяців свого президентства, коли прем’єром був Юрій Єхануров, який не заявляв про свої президентські амбіції. Інші прем’єри-кандидати в президенти Тимошенко і Янукович за свої економічні здобутки мають відповідати особисто, оскільки їх економічні повноваження були вищі від повноважень Президента.

- Ви казали, що Юлія Тимошенко може віддати нашу ГТС за білоруським сценарієм. Але Білорусь мала борг, нас же зобов’язали платити...

І ми при таких цінах, які привезла Тимошенко з Москви, матимемо борг...

- Візьмемо кредит.

А якщо не буде де взяти кредит?

- Є резерви НБУ.

Резерви НБУ не бездонні. Давайте поглянемо на проблему боргів більш широко. Те, що по газу ми зайдемо в борги, – це зрозуміло. Але ж у нас сьогодні вже 105 мільйонів боргу по зарплаті вчителям. І це лише за грудень, а вже кінець січня. Далі буде гірше при такому урядуванні. Тому я не сумніваюся, що Тимошенко з Путіним в Москві запустили сценарій здачі Росії нашої газотранспортної системи через збільшення заборгованості.

Прийде час і Тимошенко буде улесливо нам говорити про те, як “добре для нас” віддати нашу газотранспортну систему Росії за борги.

Вже більше 17-и років, як ми проголосували за незалежність України на референдумі. Україна тоді була однією із найбільш розвинених та найбагатших республік Союзу. Ми голосували за те, що жити будемо в достатку. Тож чому, через 17 років більшість з нас, думаючи про себе особисто та про державу загалом, задає собі питання: чому ми бідні?

Перефразуючи відоме народне прислів’я чи то жарт: «бідний, бо довірливий. Довірливий, бо бідний».

Зачароване коло. І по цьому колу уже більше 17-и років водять нас різного роду «Тимошенки». А ми собі ходимо і вирватись з нього чи то не можемо, чи не хочемо.

Ми маємо зрозуміти - нас ділять. А простіше – нас дурять. Вони (робить особливий наголос на слові - авт.) вміють робити це добре. Їх принцип - розділяй та володарюй - процвітає, тому що ми ведемось на їх провокації. Розділивши нас, втягнувши нас з будь-якого приводу в конфлікт чи в дискусію, під час яких ми витрачаємо час на безплідні дискусії та боремось між собою, вони (знову наголос - авт.) спокійно привласнюють собі те, що належить кожному з нас.

Нам потрібно розірвати це зачароване коло. І почати потрібно з себе. Для початку потрібно перестати слухати різного роду брехунів.

І ще одне, документи, газові угоди мають бути не предметом зливу в засоби масової інформації, як це є у нас сьогодні, а відкриті для громадськості та експертів для широкого обговорення.

- Коли створювалась партія Єдиний Центр, було очевидно, що це партія під Президента. Якщо Президент не обиратиметься, то кого ви будете підтримувати на виборах?

Скажіть, будь ласка, хто в Америці знав про Обаму за два роки до виборів? У нас майбутнього кандидата в президента, який буде балотуватися через 10 років, всі знають вже сьогодні.

Після виборів 2004 року у нас зразу ж почались наступні президентські вибори. І кандидати були відомі. І боротьба між ними точиться ось уже більше 4-х років. Всі політичні сили, всі політичні гравці тільки тим і зайняті, що думають, під кого стати, щоб не прогадати. А результат цієї боротьби – сьогоднішній політичний і економічний хаос.

Щодо вашого питання. Вибори президента проводяться протягом чотирьох місяців. Почнеться кампанія, будуть кандидати, тоді ми і будемо визначатися.

- Член Президії Єдиного Центру Віктор Балога таки накопичив велику масу негативу...

Не він накопичив, а на нього вилили і продовжують виливати велику масу бруду. А причиною є те, що він чесно та професійно виконує свої обов’язки. Це, звичайно, не подобається різного роду «Тимошенкам». Все, що було скеровано проти Банкової, Віктор Балога взяв на себе. А цей негатив, який Тимошенко ллє постійно на Віктора Ющенка ще з часів “любих друзів”, говорить про моральні принципи самої Тимошенко. Вона ж бо соратник Президента. Віктор Ющенко на Майдані почав робити з неї політика. До цього часу вона була “газовою принцесою”, яка разом з Лазаренком жила на газі. А сьогодні....

Згадайте “любих друзів” ... Де вони тепер? Майже всі, кого називали любими друзями, тепер перейшли в табір Тимошенко. І вони тепер вже “любі мої”. Нас тоді дурили і тепер продовжують дурити. Нам вирішувати – ким бути. Мені здається прийшов час розумнішати.

- Як вийшло, що на Закарпатті відновлена тема русинів?

Немає русинської проблеми. Тема надумана, за вуха притягується відношення до неї певних посадовців. Все це есдепеуошно-бютівська пропаганда.

- Скажіть, коли ви аналізуєте те, що зробив натхненник вашої партії, голова Секретаріату Віктор Балога, ви не бачите якихось помилок? Він у 2007 році домовився про дострокові вибори із Януковичем, хоча Регіони могли ще довго тримати мітинги на вулицях і судитися. Він переконав лідерів дев’яти партій йти одним блоком НУ-НС на вибори, повіривши, що вони створять єдину партію, він сприяв, що ваша неформальна партійна група стала партією, викликавши різку критику й обвинувачення.

Ігор Кріль: Що було поганого, коли Янукович з Морозом прийшли до Президента 9 січня 2007 року та домовились про спільну роботу протягом року?! Вийшли на спільну прес-конференцію та розповіли про все людям. Це ж було прекрасно. Три головні високопосадовці вирішили консолідовано працювати на державу та для народу. Хіба сьогодні не ми хочемо консолідації всіх гілок влади?

Тільки проблема в тому, що компромісності у Януковича та Мороза вистачило не більше, ніж на три дні. Юлію Тимошенко така консолідація і спокій в державі не влаштовували. Вона прийшла до Януковича і Мороза і сказала : я готова на все. Так 12 січня БЮТом, ПР, Соцпартією та комуністами був проголосований закон про Кабмін, який обмежував повноваження Президента. З цього почалося протистояння, яке завершилося розпуском Верховної Ради у квітні 2007 року.

Погоджуюсь із вами, що без Віктора Балоги ці вибори б не відбулися. Але хіба він помилявся? Не уявляю, що сьогодні відбувалося би, якщо б політиків тоді не заставили піти на вибори.

Ви вважаєте помилкою створення блоку НУ-НС на виборах? Я погоджуюсь, що тоді всіх «зігнали» в один блок. Але якщо б цього не відбулося, то вони, йдучи різними колонами на вибори, нічого б кращого не придумали, як обливати брудом один одного. Який би був результат? Програли б усі.

Не проблема Президента Віктора Ющенко та Віктора Балоги, що більшість із представників пропрезидентського блоку виявилися глибоко непорядними людьми, які обіцяли створити єдину партію і палець об палець не ударили, щоб зробити це.

Зрозумівши їхній цинізм та брехливість, Віктор Балога з колегами пішов іншим шляхом. Ми виконали обіцянку дану українцям на виборах 2007 року. Ми створили Єдиний Центр, у який сьогодні вступили представники майже 50-ти українських партій, в тому числі і тих, які увійшли в блок НУ-НС. Це є непоказна консолідація, а реальна. Крім того, в Єдиний Центр вступили понад 60 відсотків людей від загальної кількості, які не були в жодній політичній силі до цього.

Підсумовуючи відповідь на це запитання, скажу наступне. Балога не так багато робив тих помилок, яких йому приписують. Пройде небагато часу і це зрозуміють усі.

Щодо критики на адресу Єдиного Центру – якщо б її не було, то ми б вважали, що ми погано працюємо. Ми розуміємо, хто і за що критикує нас. Ми розуміємо, куди йдемо, і які наші завдання.

Розмовляла Леся Дідківська

http://www.unian.net/ukr/news/news-297143.html