Хто не голосує – той ворог громадських організацій
02/02/2009 | Громадський портал Львова
Саме такий аргумент використав міський голова Львова Андрій Садовий для того, щоб депутати 14 лютого 2008 р. підтримали прийняття проекту Комплексної програми підтримки громадських організацій Львова. Депутати, як ніколи, були одностайні. Жодного обговорення із представниками громадських організацій чи консультацій щодо змісту і пріоритетів програми, тоді так і не відбулось.
У 2008 р. міська рада надала підтримку громадським організаціям Львова у розмірі близько 2 млн. грн. коштів міського бюджету. Серед організацій – ГО „Самопоміч”, лідером якої свого часу був пан Садовий, а також численні громадські організації керівниками чи засновниками, яких є діючі депутати і посадові особи міської ради.
30 січня 2009 р. на громадські слухання посадовці винесли цю ж комплексну програму із незначними „косметичними” коректурами. Для чого ж потрібно було проводити слухання? Адже, неодноразові пропозиції громадськості висловлені у письмовій формі, а також на зустрічі 5 грудня 2008 р., на жаль, жодним чином не були враховані.
У міській раді є добра практика режисирування громадських слухань: позитивні відгуки, слова вдячності від громади для міських райців, і як наслідок – одностайна підтримка усіх запропонованих рішень...
Поспішність із проведення даного заходу ймовірно, що була пов’язана із необхідністю чергового обговорення „для галочки” перед винесення програми на розгляд Львівської міської ради.
У майже порожньому залі засідань Львівської міської ради панувала тиша. Зрештою, й підстав для громадської активності чи стурбованості не було. У 2008 р. громадський сектор Львова „освоїв” близько 2 млн. грн. на реалізацію суспільно-важливих ініціатив громадських організацій. Якось вдалось реалізувати 46 проектів ГО, провести близько 400 заходів різноманітних форматів, а також фінансово покрити витрати 45 ГО Львова, які орендують 64 приміщення, що знаходяться у власності територіальної громади міста.
Кошти територіальної громади були витрачені для розвитку громадянського суспільства, культури, роботи з молоддю, у галузі соціального захисту та освіти.
Передбачалось, що комплексна програма мала б стати кроком міської влади у напрямку створення умов для широкого залучення громадського сектору до ефективного вирішення завдань розвитку міста та спільного пошуку нетипових цікавих методів розв’язання проблем, що стоять перед громадою. Але чи сталось як гадалось?
Очевидно, що на громадські слухання, що відбувались 30 січня 2009 р. жодним чином й не було подано аналізу якості виконання даної програми у 2008 р. Під час слухань, знову внесено пропозиції про удосконалення змісту пріоритетів програми, оприлюднення звітів про використані кошти, створення незалежних громадських моніторингових комітетів щодо виконання програми і ефективності використання коштів територіальної громади.
На думку львівського КВУ, ЦДМС, ОПОРИ, БФ „Право і демократія”, ІПЦ „Наше право” метою діяльності громадських моніторингових комітетів мало б стати, насамперед, забезпечення відкритості, прозорості та ефективності у використанні публічних коштів в рамках Комплексної програми через встановлення критеріїв та індикаторів, проведення громадського моніторингу та експертної оцінки ефективності цієї програми. Склад комітетів мав би формуватись на відкритих конкурсних засадах, з числа експертів, що делеговані громадськими організаціями, володіють досвідом роботи у громадському секторі не менше п’яти років та дотримуються принципу уникнення конфлікту інтересів.
Окрім цього, на думку учасників слухань, внесення і деталізації потребують положення про відкритість для громадськості формування і проведення засідань конкурсних комісій, визначення положень про конфлікт інтересів при підтримці проектів ГО, засновниками яких є прямо заінтересовані особи, розробки чітких індикаторів вимірювання ефективності виконання програми.
Не зрозумілою для чиновників, ба більше, такою, що викликає підозри, стала ініціатива ряду громадських організацій про проведення громадської експертизи ефективності виконання комплексної програми у 2008 р.
Нещодавно, один із чиновників міської ради заявив, що Львівська міська рада співпрацює і допомагає тим громадським організаціям, які реально щось роблять, є корисними суспільству. Але у Львові є громадські організації, які лише декларують допомогу, насправді або "проїдають" свій бюджет, або не вміють організаційно налагодити свою роботу, – експресивно зазначив він. Від імені міської ради посадовець говорить про те, що такі організації потрапляють у "чорний список" міської ради... За його словами, громадські організації поділяють на три види: перший – ті, що реально працюють, отримують гранти, їм допомагає і міська рада (!); другий – ті, хто проїдають гранти, і треті – які зареєструвалися і все, "мертві" громадські організації...
Ймовірно, що міські посадовці не звикли до конструктивного діалогу із громадськістю щодо ефективності використання коштів територіальної громади, відкритості і підзвітності у своїй діяльності.
А окремі із них, взагалі, потребували б проходження стажувань у громадських організаціях Львова, перед їх призначенням на відповідні посади.
У 2008 р. міська рада надала підтримку громадським організаціям Львова у розмірі близько 2 млн. грн. коштів міського бюджету. Серед організацій – ГО „Самопоміч”, лідером якої свого часу був пан Садовий, а також численні громадські організації керівниками чи засновниками, яких є діючі депутати і посадові особи міської ради.
30 січня 2009 р. на громадські слухання посадовці винесли цю ж комплексну програму із незначними „косметичними” коректурами. Для чого ж потрібно було проводити слухання? Адже, неодноразові пропозиції громадськості висловлені у письмовій формі, а також на зустрічі 5 грудня 2008 р., на жаль, жодним чином не були враховані.
У міській раді є добра практика режисирування громадських слухань: позитивні відгуки, слова вдячності від громади для міських райців, і як наслідок – одностайна підтримка усіх запропонованих рішень...
Поспішність із проведення даного заходу ймовірно, що була пов’язана із необхідністю чергового обговорення „для галочки” перед винесення програми на розгляд Львівської міської ради.
У майже порожньому залі засідань Львівської міської ради панувала тиша. Зрештою, й підстав для громадської активності чи стурбованості не було. У 2008 р. громадський сектор Львова „освоїв” близько 2 млн. грн. на реалізацію суспільно-важливих ініціатив громадських організацій. Якось вдалось реалізувати 46 проектів ГО, провести близько 400 заходів різноманітних форматів, а також фінансово покрити витрати 45 ГО Львова, які орендують 64 приміщення, що знаходяться у власності територіальної громади міста.
Кошти територіальної громади були витрачені для розвитку громадянського суспільства, культури, роботи з молоддю, у галузі соціального захисту та освіти.
Передбачалось, що комплексна програма мала б стати кроком міської влади у напрямку створення умов для широкого залучення громадського сектору до ефективного вирішення завдань розвитку міста та спільного пошуку нетипових цікавих методів розв’язання проблем, що стоять перед громадою. Але чи сталось як гадалось?
Очевидно, що на громадські слухання, що відбувались 30 січня 2009 р. жодним чином й не було подано аналізу якості виконання даної програми у 2008 р. Під час слухань, знову внесено пропозиції про удосконалення змісту пріоритетів програми, оприлюднення звітів про використані кошти, створення незалежних громадських моніторингових комітетів щодо виконання програми і ефективності використання коштів територіальної громади.
На думку львівського КВУ, ЦДМС, ОПОРИ, БФ „Право і демократія”, ІПЦ „Наше право” метою діяльності громадських моніторингових комітетів мало б стати, насамперед, забезпечення відкритості, прозорості та ефективності у використанні публічних коштів в рамках Комплексної програми через встановлення критеріїв та індикаторів, проведення громадського моніторингу та експертної оцінки ефективності цієї програми. Склад комітетів мав би формуватись на відкритих конкурсних засадах, з числа експертів, що делеговані громадськими організаціями, володіють досвідом роботи у громадському секторі не менше п’яти років та дотримуються принципу уникнення конфлікту інтересів.
Окрім цього, на думку учасників слухань, внесення і деталізації потребують положення про відкритість для громадськості формування і проведення засідань конкурсних комісій, визначення положень про конфлікт інтересів при підтримці проектів ГО, засновниками яких є прямо заінтересовані особи, розробки чітких індикаторів вимірювання ефективності виконання програми.
Не зрозумілою для чиновників, ба більше, такою, що викликає підозри, стала ініціатива ряду громадських організацій про проведення громадської експертизи ефективності виконання комплексної програми у 2008 р.
Нещодавно, один із чиновників міської ради заявив, що Львівська міська рада співпрацює і допомагає тим громадським організаціям, які реально щось роблять, є корисними суспільству. Але у Львові є громадські організації, які лише декларують допомогу, насправді або "проїдають" свій бюджет, або не вміють організаційно налагодити свою роботу, – експресивно зазначив він. Від імені міської ради посадовець говорить про те, що такі організації потрапляють у "чорний список" міської ради... За його словами, громадські організації поділяють на три види: перший – ті, що реально працюють, отримують гранти, їм допомагає і міська рада (!); другий – ті, хто проїдають гранти, і треті – які зареєструвалися і все, "мертві" громадські організації...
Ймовірно, що міські посадовці не звикли до конструктивного діалогу із громадськістю щодо ефективності використання коштів територіальної громади, відкритості і підзвітності у своїй діяльності.
А окремі із них, взагалі, потребували б проходження стажувань у громадських організаціях Львова, перед їх призначенням на відповідні посади.