Про гаазький вердикт із румунського джерела (+л)
02/03/2009 | Сергій Вакуленко
У Гаазі здобуто 30 мільярдів доларів. На папері.
Міхай Нікут
Запаси, що мали б забезпечити нашу енергетичну незалежність, ще не розвідані, з них можна видобути лише 35%, та й то хіба що за кілька років та за умови зростання цін на сиру нафту, яке збільшило б зацікавлення інвесторів цією надто ризиковано справою.
Здобуті Румунією 9.700 кв. км моря мають значення завдяки тому, що ховається під водою. За оцінкою Національної аґенції природних ресурсів загальний обсяг вуглеводнів може становити в усій цій зоні завбільшки 12 тис. кв. км, якщо підтвердяться найоптимістичніші прогнози, 12 млн. т. нафти та 120 млрд. куб. м газу. Боґдан Ауреску, румунський представник у Міжнародному суді, каже, що на цих теренах (здобутих Румінією — ред.) прогнозовані запаси газу сягають 70 млрд. куб. м, а нафти — 12 млн. т.
Звичайно, оцінка може не справдитися на практиці, оскільки нафта й газ можуть бути розподілені нерівномірно на загальній території завбільшки 12 тис. кв. км, що була предметом спору.
Виходячи з оцінки Ауреску, запаси нафти мали б комерційну вартість 3,7 млрд. доларів — якщо брати до уваги ціну 40 доларів за один барель та перерахунок у пропорції 7,8 барелів = 1 т. Значно більше мали б коштувати запаси газу: понад 28 млрд. доларів, якщо брати за основу іну 410 доларів за тисячу куб. м, яку править Ґазпром. Отож, загалом може йтися, за найкращого розвитку подій, про запаси з комерційною вартістю понад 30 млн. доларів. Нафта покрила б приблизно дворічне споживання в Румунії, а газ — двадцятирічний обсяг імпорту з Росії.
Із 9.700 кв. км, на яких Румунія може господарювати, держава вже віддала частину в концесію з метою геологічної розвідки канадській фірмі Стерлінґ Рісорсіз та вітчизняному Петромові. Перша з них отримала в концесію, починаючи з 1992 р., терени, де розвідка була зупинена через спір з Україною. За словами Міхая Ґермана, директора Національної аґенції, торік підписано дадаткову угоду й розвідка може бути поновлена. Що ж до зони, відданої Петромові, то вона є частиною більшої території,на якій Петром може вести розвідку ще 5 років. Із 9.700 кв. км залишаються вільними шість тисяч, що їх Національна аґенція віддасть у концесію частинами по 1 тис. кв. км, але з процедурних причин фірми не зможуть отримати дозволів на розвідку раніше, ніж за рік.
Однак більша частина з отих 30 млрд. доларів мають усі шанси залишитися похованими під Чорним морем, бо їх просто несила буде видобути. "У промисловості середня частка використання покладів становить 25-35%", — довідалися ми від джерел у нафтовидобувній галузі. Отож, компанії зможуть розраховувати не більше, ніж приблизно на 10 млрд. доларів (з яких державі доведеться заплатити 10-13% залежно від величини родовища), та й вони залишаються під знаком питання, принаймні в найближчому майбутті. "Інвестувати в глибоководне буріння треба дуже багато, а втрати в разі неуспіху лягають на самі компанії. За теперішньої ціни 40 доларів за барель сирої нафти такогог ґатунку інвестиції є менш привабливими, ніж рік тому, коли барель коштував 140 доларів. До того ж, з огляду на кризу, фінансові обставини теж ізмінилися", — стверджують наші джерела. За інформацією Національної аґенції, кошти глибоководного буріння можуть сягати півмільйона доларів на день для однієї платформи.
Петром, єдина компанія, яка вже видобуває нафту з румунскої частини Чорного моря, нещодавно уклала контракт на розвідку в зоні "Нептун", що поширюється й на терени, які належать до здобутих Румунією 9.700 кв. км. Партнером Петрому є одна з найбільших нафтовидобувних груп у світі — американська Ексон Мобіл.
Зацікавлення є
Декілька великих закордонних компаній заявили про своє зацікавлення інвестиціями в цій зоні; за інформацією аґенції Ройтерз, серед них є такі, як Тоталь (Франція), Роял Датч Шелл (Англія-Нідерланди), БП (Нідерланди) та ОМФ (Австрія).
Ориґінал:
Am câştigat la Haga 30 de miliarde de dolari. Pe hârtie
Mihai Nicut
Rezervele care ar trebui să ne asigure independenţa energetică nu sunt încă certificate, pot fi aduse la suprafaţă doar în proporţie de 35%, şi asta doar peste câţiva ani şi numai dacă preţul ţiţeiului va creşte pentru a stimula interesul investitorilor în această afacere cu risc maxim.
Cei 9.700 de kilometri pătraţi de mare câştigaţi de România sunt importanţi pentru ce se găseşte sub apă. Potrivit unor estimări ale Agenţiei Naţionale pentru Resurse Minerale (ANRM), potenţialul prognozat de hidrocarburi se ridică, pentru toată zona de 12.000 de kilometri pătraţi (kmp), în cel mai optimist scenariu, la 12 de milioane de tone de ţiţei şi 120 de miliarde de metri cubi de gaze. Bogdan Aurescu, reprezentatul României la Curtea Internaţională de Justiţie, spune că „în această zonă (câştigată de România, n.r.) sunt estimate a fi aproximativ 70 de miliarde de metri cubi de gaz şi 12 milioane de tone de petrol“.
Evident, estimarea poate avea mai puţină relevanţă în teren, dat fiind că petrolul şi gazele pot să nu fie împărţite uniform pe toată suprafaţa de 12.000 kmp care a fost în litigiu.
Mergând pe estimarea lui Aurescu, rezultă că rezervele de ţiţei ar avea o valoare comercială de 3,7 miliarde de dolari - am luat în calcul un preţ al barilului de 40 de dolari şi un raport de 7,8 barili la o tonă. Mult mai mult ar valora rezervele de gaz: peste 28 de miliarde de dolari, luând în calcul un preţ de 410 dolari pe mia de metri cubi, practicat de Gazprom. Deci, în total, ar fi vorba, în cel mai optimist scenariu posibil acum, despre rezerve cu o valoare comercială de peste 30 de miliarde de dolari. Ţiţeiul reprezintă consumul României pe circa doi ani, iar gazul reprezintă importurile din Rusia pe 20 de ani.
Din cei 9.700 kmp pe care România poate să-i exploateze, o parte au fost concesionaţi deja de statul român, pentru explorare, firmelor Sterling Resources din Canada şi Petrom. Prima deţine, printr-o succesiune de concesiuni începută în 1992, perimetre a căror explorare a fost stopată din cauza diferendului cu Ucraina. Potrivit lui Mihai Gherman, director în cadrul ANRM, anul trecut a fost semnat un act adiţional, iar explorarea perimetrului poate reîncepe. În ceea ce priveşte zona deţinută de Petrom, aceasta face parte dintr-un perimetru mai mare, pe care Petrom are dreptul să-l exploreze timp de încă cinci ani. Din cei 9.700 kmp, mai sunt circa 6.000 km liberi, pe care ANRM îi va scoate la concesiune, în blocuri de câte 1.000 kmp, dar, din cauza procedurilor, firmele nu vor putea obţine licenţe de explorare mai devreme de un an.
Totuşi, cea mai mare parte din cele 30 de miliarde de dolari are o mare „şansă” să rămână îngropată sub Marea Neagră, pentru că pur şi simplu nu se poate scoate tot. „În industrie, se lucrează cu un factor de recuperare medie a zăcămintelor de petrol şi gaze de 25-35%”, ne-au declarat surse din industria petrolieră. Asta înseamnă deci că, la modul grosier, companiile nu vor putea scoate decât 10 miliarde de dolari (din care se scade redevenţa plătită statului, de 10-13%, în funcţie de mărimea zăcământului), şi aceştia problematici cel puţin în viitorul apropiat. „Investiţiile în explorarea de mare adâncă sunt foarte mari, iar pierderile unui eşec sunt suportate de companii. La actualul preţ al ţiţeiului, de 40 de dolari barilul, de o astfel de investiţie este mai puţin surâzătoare decât acum un an, când barilul de ţiţei era 140 de dolari. În plus, din cauza crizei, nici condiţiile de finanţare nu mai sunt aceleaşi”, ne-au spus sursele noastre. Potrivit unei informări a ANRM, costurile pot ajunge chiar până la 500.000 de dolari pe zi, pentru o platformă de foraj în ape adânci.
Petrom, singura companie care deocamdată extrage ţiţei din zona românească a Mării Negre, a încheiat recent un contract de explorare în perimetrul Neptun, o parte din acest perimetru întinzându-se şi pe cei 9.700 kmp câştigaţi de România. Partenerul Petrom este unul dintre cele mai mari grupuri petroliere din lume, firma americană Exxon Mobil.
Există interes
Mai multe companii străine mari şi-au exprimat interesul de a investi în zonă, potrivit agenţiei Reuters, printre acestea numărându-se Total (Franţa), Royal Dutch Shell (Anglia-Olanda), BP (Olanda) şi OMV (Austria).
http://www.cotidianul.ro/am_castigat_la_haga_30_de_miliarde_de_dolari_pe_hartie-72282.html
Міхай Нікут
Запаси, що мали б забезпечити нашу енергетичну незалежність, ще не розвідані, з них можна видобути лише 35%, та й то хіба що за кілька років та за умови зростання цін на сиру нафту, яке збільшило б зацікавлення інвесторів цією надто ризиковано справою.
Здобуті Румунією 9.700 кв. км моря мають значення завдяки тому, що ховається під водою. За оцінкою Національної аґенції природних ресурсів загальний обсяг вуглеводнів може становити в усій цій зоні завбільшки 12 тис. кв. км, якщо підтвердяться найоптимістичніші прогнози, 12 млн. т. нафти та 120 млрд. куб. м газу. Боґдан Ауреску, румунський представник у Міжнародному суді, каже, що на цих теренах (здобутих Румінією — ред.) прогнозовані запаси газу сягають 70 млрд. куб. м, а нафти — 12 млн. т.
Звичайно, оцінка може не справдитися на практиці, оскільки нафта й газ можуть бути розподілені нерівномірно на загальній території завбільшки 12 тис. кв. км, що була предметом спору.
Виходячи з оцінки Ауреску, запаси нафти мали б комерційну вартість 3,7 млрд. доларів — якщо брати до уваги ціну 40 доларів за один барель та перерахунок у пропорції 7,8 барелів = 1 т. Значно більше мали б коштувати запаси газу: понад 28 млрд. доларів, якщо брати за основу іну 410 доларів за тисячу куб. м, яку править Ґазпром. Отож, загалом може йтися, за найкращого розвитку подій, про запаси з комерційною вартістю понад 30 млн. доларів. Нафта покрила б приблизно дворічне споживання в Румунії, а газ — двадцятирічний обсяг імпорту з Росії.
Із 9.700 кв. км, на яких Румунія може господарювати, держава вже віддала частину в концесію з метою геологічної розвідки канадській фірмі Стерлінґ Рісорсіз та вітчизняному Петромові. Перша з них отримала в концесію, починаючи з 1992 р., терени, де розвідка була зупинена через спір з Україною. За словами Міхая Ґермана, директора Національної аґенції, торік підписано дадаткову угоду й розвідка може бути поновлена. Що ж до зони, відданої Петромові, то вона є частиною більшої території,на якій Петром може вести розвідку ще 5 років. Із 9.700 кв. км залишаються вільними шість тисяч, що їх Національна аґенція віддасть у концесію частинами по 1 тис. кв. км, але з процедурних причин фірми не зможуть отримати дозволів на розвідку раніше, ніж за рік.
Однак більша частина з отих 30 млрд. доларів мають усі шанси залишитися похованими під Чорним морем, бо їх просто несила буде видобути. "У промисловості середня частка використання покладів становить 25-35%", — довідалися ми від джерел у нафтовидобувній галузі. Отож, компанії зможуть розраховувати не більше, ніж приблизно на 10 млрд. доларів (з яких державі доведеться заплатити 10-13% залежно від величини родовища), та й вони залишаються під знаком питання, принаймні в найближчому майбутті. "Інвестувати в глибоководне буріння треба дуже багато, а втрати в разі неуспіху лягають на самі компанії. За теперішньої ціни 40 доларів за барель сирої нафти такогог ґатунку інвестиції є менш привабливими, ніж рік тому, коли барель коштував 140 доларів. До того ж, з огляду на кризу, фінансові обставини теж ізмінилися", — стверджують наші джерела. За інформацією Національної аґенції, кошти глибоководного буріння можуть сягати півмільйона доларів на день для однієї платформи.
Петром, єдина компанія, яка вже видобуває нафту з румунскої частини Чорного моря, нещодавно уклала контракт на розвідку в зоні "Нептун", що поширюється й на терени, які належать до здобутих Румунією 9.700 кв. км. Партнером Петрому є одна з найбільших нафтовидобувних груп у світі — американська Ексон Мобіл.
Зацікавлення є
Декілька великих закордонних компаній заявили про своє зацікавлення інвестиціями в цій зоні; за інформацією аґенції Ройтерз, серед них є такі, як Тоталь (Франція), Роял Датч Шелл (Англія-Нідерланди), БП (Нідерланди) та ОМФ (Австрія).
Ориґінал:
Am câştigat la Haga 30 de miliarde de dolari. Pe hârtie
Mihai Nicut
Rezervele care ar trebui să ne asigure independenţa energetică nu sunt încă certificate, pot fi aduse la suprafaţă doar în proporţie de 35%, şi asta doar peste câţiva ani şi numai dacă preţul ţiţeiului va creşte pentru a stimula interesul investitorilor în această afacere cu risc maxim.
Cei 9.700 de kilometri pătraţi de mare câştigaţi de România sunt importanţi pentru ce se găseşte sub apă. Potrivit unor estimări ale Agenţiei Naţionale pentru Resurse Minerale (ANRM), potenţialul prognozat de hidrocarburi se ridică, pentru toată zona de 12.000 de kilometri pătraţi (kmp), în cel mai optimist scenariu, la 12 de milioane de tone de ţiţei şi 120 de miliarde de metri cubi de gaze. Bogdan Aurescu, reprezentatul României la Curtea Internaţională de Justiţie, spune că „în această zonă (câştigată de România, n.r.) sunt estimate a fi aproximativ 70 de miliarde de metri cubi de gaz şi 12 milioane de tone de petrol“.
Evident, estimarea poate avea mai puţină relevanţă în teren, dat fiind că petrolul şi gazele pot să nu fie împărţite uniform pe toată suprafaţa de 12.000 kmp care a fost în litigiu.
Mergând pe estimarea lui Aurescu, rezultă că rezervele de ţiţei ar avea o valoare comercială de 3,7 miliarde de dolari - am luat în calcul un preţ al barilului de 40 de dolari şi un raport de 7,8 barili la o tonă. Mult mai mult ar valora rezervele de gaz: peste 28 de miliarde de dolari, luând în calcul un preţ de 410 dolari pe mia de metri cubi, practicat de Gazprom. Deci, în total, ar fi vorba, în cel mai optimist scenariu posibil acum, despre rezerve cu o valoare comercială de peste 30 de miliarde de dolari. Ţiţeiul reprezintă consumul României pe circa doi ani, iar gazul reprezintă importurile din Rusia pe 20 de ani.
Din cei 9.700 kmp pe care România poate să-i exploateze, o parte au fost concesionaţi deja de statul român, pentru explorare, firmelor Sterling Resources din Canada şi Petrom. Prima deţine, printr-o succesiune de concesiuni începută în 1992, perimetre a căror explorare a fost stopată din cauza diferendului cu Ucraina. Potrivit lui Mihai Gherman, director în cadrul ANRM, anul trecut a fost semnat un act adiţional, iar explorarea perimetrului poate reîncepe. În ceea ce priveşte zona deţinută de Petrom, aceasta face parte dintr-un perimetru mai mare, pe care Petrom are dreptul să-l exploreze timp de încă cinci ani. Din cei 9.700 kmp, mai sunt circa 6.000 km liberi, pe care ANRM îi va scoate la concesiune, în blocuri de câte 1.000 kmp, dar, din cauza procedurilor, firmele nu vor putea obţine licenţe de explorare mai devreme de un an.
Totuşi, cea mai mare parte din cele 30 de miliarde de dolari are o mare „şansă” să rămână îngropată sub Marea Neagră, pentru că pur şi simplu nu se poate scoate tot. „În industrie, se lucrează cu un factor de recuperare medie a zăcămintelor de petrol şi gaze de 25-35%”, ne-au declarat surse din industria petrolieră. Asta înseamnă deci că, la modul grosier, companiile nu vor putea scoate decât 10 miliarde de dolari (din care se scade redevenţa plătită statului, de 10-13%, în funcţie de mărimea zăcământului), şi aceştia problematici cel puţin în viitorul apropiat. „Investiţiile în explorarea de mare adâncă sunt foarte mari, iar pierderile unui eşec sunt suportate de companii. La actualul preţ al ţiţeiului, de 40 de dolari barilul, de o astfel de investiţie este mai puţin surâzătoare decât acum un an, când barilul de ţiţei era 140 de dolari. În plus, din cauza crizei, nici condiţiile de finanţare nu mai sunt aceleaşi”, ne-au spus sursele noastre. Potrivit unei informări a ANRM, costurile pot ajunge chiar până la 500.000 de dolari pe zi, pentru o platformă de foraj în ape adânci.
Petrom, singura companie care deocamdată extrage ţiţei din zona românească a Mării Negre, a încheiat recent un contract de explorare în perimetrul Neptun, o parte din acest perimetru întinzându-se şi pe cei 9.700 kmp câştigaţi de România. Partenerul Petrom este unul dintre cele mai mari grupuri petroliere din lume, firma americană Exxon Mobil.
Există interes
Mai multe companii străine mari şi-au exprimat interesul de a investi în zonă, potrivit agenţiei Reuters, printre acestea numărându-se Total (Franţa), Royal Dutch Shell (Anglia-Olanda), BP (Olanda) şi OMV (Austria).
http://www.cotidianul.ro/am_castigat_la_haga_30_de_miliarde_de_dolari_pe_hartie-72282.html