Ющенко, Тимошенко чи Пілсудський? (/)
02/06/2009 | observеr
Ющенко, Тимошенко чи Пілсудський?
06.02.2009 14:04 ___ Олександр Михельсон, для УП
Взаємна гра на знищення між президентом та прем’єр-міністром України стала головним змістом вітчизняної політики. Сьогодні схоже, що кризу в державі поглиблює навіть не те, що можновладці взаємно блокують роботу одне одному чи просто не мають на цю роботу часу через свою "війну".
Ні – кризу творить сама ця війна, яка, в свою чергу, підживлюється кризою. Віртуальна реальність "Юля/Вітя" модулює реальність звичайну.
Скажімо, що відбувається, коли секретаріат президента докладає титанічних зусиль, щоб довести усій країні неминучість дефолту (бо ні до якої іншої думки постійні заяви про "розбалансованість бюджету" підвести не можуть), а уряд у відповідь влаштовує безглузді змагання з "наповнення" цього бюджету в останній день місяця?
Колективними зусиллями бюджетна система розбалансовується ще більше – дійти такого висновку неважко й непрофесіоналу.
Тимошенко як українська Руаяль
Кожен із гравців у цю мазохістську гру давно обрав органічну собі стратегію. Для Юлії Тимошенко головний пропагандистський ресурс – це сама Юлія Тимошенко, і звідси походять як переваги, так і недоліки її стратегії.
Переваги відомі добре. Що ж до недоліків, то це, на жаль – не лише надмірна захопленість обіцянками та прожектами на кшталт міфічних "Білих потоків" із нафтою.
Два роки тому, під час президентської кампанії у Франції, кандидатці Сеголен Руаяль журналісти поставили цілком безневинне запитання – скільки атомних підводних човнів має Франція. Кандидатка Руаяль сказала, що один.
Підступні журналісти "виправили" представницю соцпартії: сім. Так, сім,одразу погодилась вона. Насправді ж у Франції було (і є) чотири ядерних субмарини.
П’ять місяців тому, 8 вересня, Юлія Тимошенко давала велику прес-конференцію в "Українському домі". Серед інших пролунало і запитання від кримської журналістки про те, чи підтримає БЮТ сумнозвісний законопроект про статус Севастополя. Нагадаємо, цей законопроект значно послаблює контроль над "містом російської слави" з боку центральної влади.
У відповідь Тимошенко заявила, що її політична сила… не зазіхає на автономний статус Криму, і не збирається переглядати "закріплений Конституцією України та Криму статус півострова".
Цей випадок не такий яскравий, як випадок із пані Руаяль. Хтось, можливо, навіть скаже, що Юлія Володимирівна таким чином свідомо пішла від теми.
Але присутнім на прес-конференції було добре помітно, що прем’єр просто не зрозуміла питання, вхопивши лише приналежність журналістки до кримського ЗМІ. Між тим, статус автономії та болюче питання самоврядування в Севастополі – це все-таки дуже різні речі.
І такі речі потенційний лідер держави повинен знати значно краще, аніж навіть кількість бойових одиниць у своєму флоті. Бо ця кількість змінюється швидше, аніж зникають проблеми на кшталт севастопольської.
Саме тому Тимошенко так легко ловити на суперечностях, натяжках і більш чи менш прямій брехні. Чим професійно і займається чималий штат співробітників секретаріату Президента України.
Ющенко як зброя Москви
Колись Віктор Ющенко обіцяв, що його секретаріат не буде другим урядом, як адміністрація Леоніда Кучми. "Маленькі українці" сьогодні можуть сказати, що свого слова він дотримав: у публічному просторі Банкова сьогодні існує винятково для критики уряду.
Принаймні, боротьба з Тимошенко є єдиним масштабним проектом Банкової, результати якого помітні широким масам.
У цій боротьбі йдеться саме про збірне поняття "Банкова", оскільки президент від неї з більшим чи меншим успіхом дистанціюється. Віктор Ющенко не розвінчує кожну дрібну неправду Тимошенко і вже тим більше не каже неправди сам. Хіба що щось, що не підлягає доведенню – наприклад, що-небудь абстрактне про чиїсь "неукраїнські інтереси".
При цьому, як показує соціологія, це не рятує президента від рейтингової ями. Та й без соціології давно видно, що боротьба "за" Ющенка давно перетворилася на боротьбу "проти" Тимошенко.
Проте не всім іще втямки, що ця боротьба, в свою чергу, давно стала боротьбою на знищення України.
Жоден економіст не визначать, наприклад, скільки в цьогорічній весняній інфляції було від "Юліної тисячі", а скільки – від гучних запевнень клерків секретаріату в тому, що ця тисяча обов’язково призведе до інфляції. Проте немає сумніву, що відповідна заслуга Банкової у інфляції є.
Але найстрашніше у цій ситуації те, що автори та виголошувачі звинувачень на адресу уряду – дуже часто справедливих! – просто не мають морального права їх робити. І це стосується у першу чергу президента.
Адже саме президент Ющенко створив традицію юридично сумнівних кадрових рішень, звільняючи суддів через скасування указів про їхні призначення. Яке право тепер має ця людина критикувати подібний же спосіб дій щодо голови Нацбанку?
Саме президент Ющенко переконано заявляв про неминуче надання Україні ПДЧ НАТО, а коли керована саме президентом Ющенком вітчизняна дипломатія нічогісінько не зробила для досягнення цього ПДЧ - хрестоматійним став випадок, коли в Німеччині півроку не було призначено українського посла. Все той же Ющенко, образившись на західних партнерів (!), ледь не поїхав демонстративно із саміту Бухаресті.
Як із вуст цієї людини сприймати високопарні тиради про "зраду українських інтересів"?
До речі, про зраду. Тема "зрадництва" настільки захопила кола вітчизняних патріотів (ідеться не по нечисленних "шароварників", а про цілком щирих людей), що мало хто згадує відому істину – маніпулювати ворогом досить легко. В усілякому разі легше, ніж тим, кому ти байдужий.
Адже ворог завжди зв’язаний із тобою не меншою кількістю ниточок, аніж друг. І треба просто смикати за потрібні ниточки.
Наприклад, досить переконати Віктора Ющенка в тому, що друга особа в державі є "агентом Москви" - і все, далі зусиль до знищення "помаранчевих" можна не докладати.
(Самій цій особі при цьому дозволяється думати що завгодно, в тому числі всерйоз вірити, що Кремль "ставить" саме на неї; власне, це навіть краще, бо додає підозрам такої переконливості!..).
Так внутрішньоукраїнській "холодній громадянській" надається нового імпульсу.
Телекінезом по бездоріжжю
Експромтом, але влучно про українську ситуацію в одному з нещодавніх ефірів "Еха Москви" сказала чудова російська публіцистка Юлія Латиніна. Причому в передачі йшлося зовсім не про Україну, а про абстрактні речі – так звану "соціологію брехні".
Наприклад, пояснювала Латиніна, очевидною правдою є те, що корови не літають. Але якщо влада зацікавлена довести зворотнє, вона спочатку прибере корів звідти, де їх може побачити кожен, а потім покаже по телевізору десять експертів, які розкажуть про коров’ячу аеродинаміку, ще потім покаже – по телевізору ж – стадо корів, "які ось-ось злетять", і, нарешті, оголосить, що кожен, хто твердить, нібито корови не літають, є ворогом народу.
Демократія відрізняється від диктатури тим, сказала дотепна росіянка, що за демократії корови не літають.
І тут-таки додала – за винятком молодої української демократії, де прем’єр каже, що корови літають, президент, аби суперечити прем’єрові, доводить, що вони пересуваються телекінезом, а Партія регіонів, аби "викрити" президента і прем’єра, наполягає, що корів не існує взагалі.
Так от, коли політично стурбовані українці зараз доводять одне одному, що Ющенко кращий за Тимошенко, чи, навпаки, Тимошенко краща за Ющенка, то це насправді – просто дискусія про те, літають корови чи все ж таки пересуваються за допомогою телекінезу.
Автор, говорячи тут про Ющенка та Тимошенко, не випадково обходить увагою Віктора Януковича.
Просто цей текст написано для тих, хто в будь-якому разі не належить до симпатиків цього, взагалі-то, не найгіршого в Україні політика.
У таких людей є багато причин виступати проти Партії регіонів, але наведемо лише одну: нинішня Росія – не та, що півтора десятиліття тому, коли до влади прийшов Леонід Кучма. І у "проросійського кандидата" Януковича після гіпотетичної перемоги може не виявитись такої можливості для маневру, яка була у "проросійського кандидата" Кучми – бо її йому ніхто не дасть.
Отже, цей текст написано для тих, хто вагається у виборі між двома лідерами Майдану, щосили намагаючись знайти "менше зло" із двох - у той час як ті двоє наввипередки ховають не лише себе, але й українську державність.
Зупинімо їх, поки вони не зупинили нас?
Всеосяжний публічний конфлікт усередині влади не просто перекидається на суспільство.
Сторони конфлікту послідовно, агресивно і дуже наполегливо нав’язують його суспільству, вбачаючи в цьому суспільстві винятково ресурс для використання на свою користь.
Адже "біомаса" - це не обов’язково ті, хто стоїть на майданах (за гроші чи й ні). Це й ті – і навіть у першу чергу ті – хто сидить перед телевізором, споглядаючи чергову "Свободу" на тому чи іншому каналі. І потім іде голосувати (чи й ні).
Принаймні, так воно є з точки зору вождів.
Приклади щодня дає саме життя. Під час написання цього тексту авторові потелефонували знайомі, дотичні до одного із штабів, і спитали, чи не знає автор людей, згодних за гроші писати коментарі під статтями в Інтернеті – на користь однієї політичної сили та, відповідно, не на користь усіх інших.
Насправді ні для кого, принаймні, в Інтернет-журналістиці, не секрет, що такий "бізнес" (за участі, як правило, студентів) квітне пишним цвітом в усіх "штабах" головних політичних сил.
Ті, хто дзвонили авторові цих рядків, мають відношення до, скажімо так, білих. Проте абсолютно точно відомо, що іще раніше подібний "набір до війська" провели, скажімо так, помаранчеві.
Той "набір" проводився в останні дні російсько-української газово-інформаційної війни і був скерований на наступ проти московських домовленостей від 19 січня. Але показово інше: під час самої "", коли росіяни застосовували ту ж самісіньку тактику в українських онлайн-виданнях, протидією їм в Україні не зацікавилась жодна політична, чи, тим паче, державна структура!
Звісно – адже росіяни діяли не проти Ющенка чи Тимошенко (Балоги, Дубини і так далі), а проти України як такої. Щоб українські політики та платили за захист України в такий кризовий час?
Словом, внутрішнє протистояння, ніби вірус СНІДу, знищує в першу чергу суспільну імунну систему – тобто громадську думку. Від високої журналістики, яка стає (стала) винятково інструментом обслуговування конфлікту – до здорового глузду подільського селянина, котрого не обдурить і найвправніший міський пройдисвіт, але котрий геть втрачає свій природній скептицизм після телевиступу однієї-єдиної людини.
Або, навпаки, давно не дивиться тих телевиступів, не ходить голосувати й у принципі не цікавиться долею "цієї країни". Тобто в його особі вірус знищив чергову клітину організму.
Як і віруси СНІДу, віруси піар-війни не вбивають організм як такий. Але роблять його нездатним опиратись іншим загрозам. Аналогію продовжувати?
…Очевидно, діагнозу замало: необхідний рецепт лікування. Проте так само очевидно, що цей рецепт ще тільки належить знайти. Власне, це є найголовнішим завданням українського суспільства на сьогодні.
Історичний досвід показує, що "лікування" в подібній ситуації полягає у тій чи іншій формі авторитарного правління. Це – констатація факту, який не залежить від бажання чи небажання автора. Разом із тим, той же історичний досвід показує, що такі ліки допомагають далеко не завжди. Це – теж факт.
Отже, головне українське питання сьогодні – це пошук адекватного авторитаризму. І пошук терміновий - доки ЄС на пару з Росією не розділили цю незрозумілу самій собі Україну на умовно-історичні утворення та, окремо, "Території Газопроводів". Під контролем якої-небудь Тимчасової Двосторонньої Адміністрації.
От тоді в нас проблем із авторитаризмом не буде.
Олександр Михельсон
http://www.pravda.com.ua/news/2009/2/6/89225.htm
06.02.2009 14:04 ___ Олександр Михельсон, для УП
Взаємна гра на знищення між президентом та прем’єр-міністром України стала головним змістом вітчизняної політики. Сьогодні схоже, що кризу в державі поглиблює навіть не те, що можновладці взаємно блокують роботу одне одному чи просто не мають на цю роботу часу через свою "війну".
Ні – кризу творить сама ця війна, яка, в свою чергу, підживлюється кризою. Віртуальна реальність "Юля/Вітя" модулює реальність звичайну.
Скажімо, що відбувається, коли секретаріат президента докладає титанічних зусиль, щоб довести усій країні неминучість дефолту (бо ні до якої іншої думки постійні заяви про "розбалансованість бюджету" підвести не можуть), а уряд у відповідь влаштовує безглузді змагання з "наповнення" цього бюджету в останній день місяця?
Колективними зусиллями бюджетна система розбалансовується ще більше – дійти такого висновку неважко й непрофесіоналу.
Тимошенко як українська Руаяль
Кожен із гравців у цю мазохістську гру давно обрав органічну собі стратегію. Для Юлії Тимошенко головний пропагандистський ресурс – це сама Юлія Тимошенко, і звідси походять як переваги, так і недоліки її стратегії.
Переваги відомі добре. Що ж до недоліків, то це, на жаль – не лише надмірна захопленість обіцянками та прожектами на кшталт міфічних "Білих потоків" із нафтою.
Два роки тому, під час президентської кампанії у Франції, кандидатці Сеголен Руаяль журналісти поставили цілком безневинне запитання – скільки атомних підводних човнів має Франція. Кандидатка Руаяль сказала, що один.
Підступні журналісти "виправили" представницю соцпартії: сім. Так, сім,одразу погодилась вона. Насправді ж у Франції було (і є) чотири ядерних субмарини.
П’ять місяців тому, 8 вересня, Юлія Тимошенко давала велику прес-конференцію в "Українському домі". Серед інших пролунало і запитання від кримської журналістки про те, чи підтримає БЮТ сумнозвісний законопроект про статус Севастополя. Нагадаємо, цей законопроект значно послаблює контроль над "містом російської слави" з боку центральної влади.
У відповідь Тимошенко заявила, що її політична сила… не зазіхає на автономний статус Криму, і не збирається переглядати "закріплений Конституцією України та Криму статус півострова".
Цей випадок не такий яскравий, як випадок із пані Руаяль. Хтось, можливо, навіть скаже, що Юлія Володимирівна таким чином свідомо пішла від теми.
Але присутнім на прес-конференції було добре помітно, що прем’єр просто не зрозуміла питання, вхопивши лише приналежність журналістки до кримського ЗМІ. Між тим, статус автономії та болюче питання самоврядування в Севастополі – це все-таки дуже різні речі.
І такі речі потенційний лідер держави повинен знати значно краще, аніж навіть кількість бойових одиниць у своєму флоті. Бо ця кількість змінюється швидше, аніж зникають проблеми на кшталт севастопольської.
Саме тому Тимошенко так легко ловити на суперечностях, натяжках і більш чи менш прямій брехні. Чим професійно і займається чималий штат співробітників секретаріату Президента України.
Ющенко як зброя Москви
Колись Віктор Ющенко обіцяв, що його секретаріат не буде другим урядом, як адміністрація Леоніда Кучми. "Маленькі українці" сьогодні можуть сказати, що свого слова він дотримав: у публічному просторі Банкова сьогодні існує винятково для критики уряду.
Принаймні, боротьба з Тимошенко є єдиним масштабним проектом Банкової, результати якого помітні широким масам.
У цій боротьбі йдеться саме про збірне поняття "Банкова", оскільки президент від неї з більшим чи меншим успіхом дистанціюється. Віктор Ющенко не розвінчує кожну дрібну неправду Тимошенко і вже тим більше не каже неправди сам. Хіба що щось, що не підлягає доведенню – наприклад, що-небудь абстрактне про чиїсь "неукраїнські інтереси".
При цьому, як показує соціологія, це не рятує президента від рейтингової ями. Та й без соціології давно видно, що боротьба "за" Ющенка давно перетворилася на боротьбу "проти" Тимошенко.
Проте не всім іще втямки, що ця боротьба, в свою чергу, давно стала боротьбою на знищення України.
Жоден економіст не визначать, наприклад, скільки в цьогорічній весняній інфляції було від "Юліної тисячі", а скільки – від гучних запевнень клерків секретаріату в тому, що ця тисяча обов’язково призведе до інфляції. Проте немає сумніву, що відповідна заслуга Банкової у інфляції є.
Але найстрашніше у цій ситуації те, що автори та виголошувачі звинувачень на адресу уряду – дуже часто справедливих! – просто не мають морального права їх робити. І це стосується у першу чергу президента.
Адже саме президент Ющенко створив традицію юридично сумнівних кадрових рішень, звільняючи суддів через скасування указів про їхні призначення. Яке право тепер має ця людина критикувати подібний же спосіб дій щодо голови Нацбанку?
Саме президент Ющенко переконано заявляв про неминуче надання Україні ПДЧ НАТО, а коли керована саме президентом Ющенком вітчизняна дипломатія нічогісінько не зробила для досягнення цього ПДЧ - хрестоматійним став випадок, коли в Німеччині півроку не було призначено українського посла. Все той же Ющенко, образившись на західних партнерів (!), ледь не поїхав демонстративно із саміту Бухаресті.
Як із вуст цієї людини сприймати високопарні тиради про "зраду українських інтересів"?
До речі, про зраду. Тема "зрадництва" настільки захопила кола вітчизняних патріотів (ідеться не по нечисленних "шароварників", а про цілком щирих людей), що мало хто згадує відому істину – маніпулювати ворогом досить легко. В усілякому разі легше, ніж тим, кому ти байдужий.
Адже ворог завжди зв’язаний із тобою не меншою кількістю ниточок, аніж друг. І треба просто смикати за потрібні ниточки.
Наприклад, досить переконати Віктора Ющенка в тому, що друга особа в державі є "агентом Москви" - і все, далі зусиль до знищення "помаранчевих" можна не докладати.
(Самій цій особі при цьому дозволяється думати що завгодно, в тому числі всерйоз вірити, що Кремль "ставить" саме на неї; власне, це навіть краще, бо додає підозрам такої переконливості!..).
Так внутрішньоукраїнській "холодній громадянській" надається нового імпульсу.
Телекінезом по бездоріжжю
Експромтом, але влучно про українську ситуацію в одному з нещодавніх ефірів "Еха Москви" сказала чудова російська публіцистка Юлія Латиніна. Причому в передачі йшлося зовсім не про Україну, а про абстрактні речі – так звану "соціологію брехні".
Наприклад, пояснювала Латиніна, очевидною правдою є те, що корови не літають. Але якщо влада зацікавлена довести зворотнє, вона спочатку прибере корів звідти, де їх може побачити кожен, а потім покаже по телевізору десять експертів, які розкажуть про коров’ячу аеродинаміку, ще потім покаже – по телевізору ж – стадо корів, "які ось-ось злетять", і, нарешті, оголосить, що кожен, хто твердить, нібито корови не літають, є ворогом народу.
Демократія відрізняється від диктатури тим, сказала дотепна росіянка, що за демократії корови не літають.
І тут-таки додала – за винятком молодої української демократії, де прем’єр каже, що корови літають, президент, аби суперечити прем’єрові, доводить, що вони пересуваються телекінезом, а Партія регіонів, аби "викрити" президента і прем’єра, наполягає, що корів не існує взагалі.
Так от, коли політично стурбовані українці зараз доводять одне одному, що Ющенко кращий за Тимошенко, чи, навпаки, Тимошенко краща за Ющенка, то це насправді – просто дискусія про те, літають корови чи все ж таки пересуваються за допомогою телекінезу.
Автор, говорячи тут про Ющенка та Тимошенко, не випадково обходить увагою Віктора Януковича.
Просто цей текст написано для тих, хто в будь-якому разі не належить до симпатиків цього, взагалі-то, не найгіршого в Україні політика.
У таких людей є багато причин виступати проти Партії регіонів, але наведемо лише одну: нинішня Росія – не та, що півтора десятиліття тому, коли до влади прийшов Леонід Кучма. І у "проросійського кандидата" Януковича після гіпотетичної перемоги може не виявитись такої можливості для маневру, яка була у "проросійського кандидата" Кучми – бо її йому ніхто не дасть.
Отже, цей текст написано для тих, хто вагається у виборі між двома лідерами Майдану, щосили намагаючись знайти "менше зло" із двох - у той час як ті двоє наввипередки ховають не лише себе, але й українську державність.
Зупинімо їх, поки вони не зупинили нас?
Всеосяжний публічний конфлікт усередині влади не просто перекидається на суспільство.
Сторони конфлікту послідовно, агресивно і дуже наполегливо нав’язують його суспільству, вбачаючи в цьому суспільстві винятково ресурс для використання на свою користь.
Адже "біомаса" - це не обов’язково ті, хто стоїть на майданах (за гроші чи й ні). Це й ті – і навіть у першу чергу ті – хто сидить перед телевізором, споглядаючи чергову "Свободу" на тому чи іншому каналі. І потім іде голосувати (чи й ні).
Принаймні, так воно є з точки зору вождів.
Приклади щодня дає саме життя. Під час написання цього тексту авторові потелефонували знайомі, дотичні до одного із штабів, і спитали, чи не знає автор людей, згодних за гроші писати коментарі під статтями в Інтернеті – на користь однієї політичної сили та, відповідно, не на користь усіх інших.
Насправді ні для кого, принаймні, в Інтернет-журналістиці, не секрет, що такий "бізнес" (за участі, як правило, студентів) квітне пишним цвітом в усіх "штабах" головних політичних сил.
Ті, хто дзвонили авторові цих рядків, мають відношення до, скажімо так, білих. Проте абсолютно точно відомо, що іще раніше подібний "набір до війська" провели, скажімо так, помаранчеві.
Той "набір" проводився в останні дні російсько-української газово-інформаційної війни і був скерований на наступ проти московських домовленостей від 19 січня. Але показово інше: під час самої "", коли росіяни застосовували ту ж самісіньку тактику в українських онлайн-виданнях, протидією їм в Україні не зацікавилась жодна політична, чи, тим паче, державна структура!
Звісно – адже росіяни діяли не проти Ющенка чи Тимошенко (Балоги, Дубини і так далі), а проти України як такої. Щоб українські політики та платили за захист України в такий кризовий час?
Словом, внутрішнє протистояння, ніби вірус СНІДу, знищує в першу чергу суспільну імунну систему – тобто громадську думку. Від високої журналістики, яка стає (стала) винятково інструментом обслуговування конфлікту – до здорового глузду подільського селянина, котрого не обдурить і найвправніший міський пройдисвіт, але котрий геть втрачає свій природній скептицизм після телевиступу однієї-єдиної людини.
Або, навпаки, давно не дивиться тих телевиступів, не ходить голосувати й у принципі не цікавиться долею "цієї країни". Тобто в його особі вірус знищив чергову клітину організму.
Як і віруси СНІДу, віруси піар-війни не вбивають організм як такий. Але роблять його нездатним опиратись іншим загрозам. Аналогію продовжувати?
…Очевидно, діагнозу замало: необхідний рецепт лікування. Проте так само очевидно, що цей рецепт ще тільки належить знайти. Власне, це є найголовнішим завданням українського суспільства на сьогодні.
Історичний досвід показує, що "лікування" в подібній ситуації полягає у тій чи іншій формі авторитарного правління. Це – констатація факту, який не залежить від бажання чи небажання автора. Разом із тим, той же історичний досвід показує, що такі ліки допомагають далеко не завжди. Це – теж факт.
Отже, головне українське питання сьогодні – це пошук адекватного авторитаризму. І пошук терміновий - доки ЄС на пару з Росією не розділили цю незрозумілу самій собі Україну на умовно-історичні утворення та, окремо, "Території Газопроводів". Під контролем якої-небудь Тимчасової Двосторонньої Адміністрації.
От тоді в нас проблем із авторитаризмом не буде.
Олександр Михельсон
http://www.pravda.com.ua/news/2009/2/6/89225.htm
Відповіді
2009.02.06 | Мартинюк
Розмазування бютівських фекалій "по справдливості"
По принципу - наробила того звісно Юля але тепер за це повинні відповідати всі хто навколо знаходиться ( чомусь без Януковича).Про війну - Ющенко довго мовчав і сподівався що його обгаджування з боку Тимошенко припиниться.
Гадаю що він у цьому був абсолютно неправим - Президент не може мовчати коли його регулярно звинувачують фантастичній корупції та інших дуже серйозних речах.
Давайте подивимося хто перший почав наганяти фінасову паніку - Ющенко , який закликав Тимошенко зробити очевидну річ - скоректувати бюджет згідно реалій , чи Тимошенко яка виплеснула цілий грязевий вулкан коли усвідомила що Ющенк перестав займати сторонню позицію і в втрутився у дії НБУ що почало вестидо стабілізації курсу?
Одна заява Ющенка - ніщо у порівнянні з мінімум десятком істеричних прес-конференцій Тимошенко, з популістичними "слуханнями" Верховної Ради та ідіотськими законопроектами , які тільки лише загострили ситуацію.
Велика біда наших політологів та "екпертів" полягає в тому що вони хочуть їсти і не знають як від того бажання унезалежнити зміст своїх писаннь.
Панове публіцисти - шукайте собі якийсь заробіток в стороні від того пердмету про який ви пишете.
2009.02.06 | Sean
Пілсудського нема, а Ющенко є
було б навпаки - було б про що теревенити.2009.02.06 | yes
Re:Потрібен закон "Про кримін.відпов. за публічну брехню"
2009.02.06 | Panzernik
Да сколько уже этих аферистов было, Юлька
просто самая яркая из этих "зеленых защитников атечества"Результат все равно один, выборы и помойка.
Гляньте, что в России Горовой натворил, Белое браттво отдыхает.
Переживем и Юльку а времени конечно жалко.
Все мы учимся
2009.02.06 | Shooter
Чого так скромно? Пуцєн - наш рулєвой.
2009.02.06 | observеr
От і Сугоняко (банкіри) так вважають
Враховуючі що Ющенко не здатен зняти Тимошенко, то має або взяти всю повноту влади на себе або йти на дострокові вибори.Тупо ж заважати ж Уряду, сподіваючись що через невдачі впаде рейтинг Юлі - злочин.
2009.02.06 | Shooter
Re: От і Сугоняко (банкіри) так вважають
observеr пише:> Враховуючі що Ющенко не здатен зняти Тимошенко, то має або взяти всю повноту влади на себе або йти на дострокові вибори.
Не має робити ні того, ні іншого. Бо перше буде грубим порушенням базових законів, друге робити зараз - лише різкіше добивати економіку країни.
> Тупо ж заважати ж Уряду
Розкажи мені, будь-ласка, - в чому саме Ющенко заважає Уряду. В укладанні "супервигідного" газового контракту? чи ще в чому?
***************
Доречі, якби поміняти місцями Ю та Т - то Тимошенко би саме так і поступила - тупо урзупувала владу. Але Ющенко цього робити НЕ БУДЕ - і це абсолютно правильно, як на мене.
Але можеш не переживати - в 2010 вже, швидше всього, буде знову "міцна рука". Зі всіма супутніми прєлєстями.
Готуйся насолоджуватися.
2009.02.07 | observеr
Re: От і Сугоняко (банкіри) так вважають
Shooter пише:> observеr пише:
> > Враховуючі що Ющенко не здатен зняти Тимошенко, то має або взяти всю повноту влади на себе або йти на дострокові вибори.
>
> Не має робити ні того, ні іншого.
"Не має" - щоби що було?
2009.02.07 | Shooter
Re: От і Сугоняко (банкіри) так вважають
observеr пише:> Shooter пише:
> > observеr пише:
> > > Враховуючі що Ющенко не здатен зняти Тимошенко, то має або взяти всю повноту влади на себе або йти на дострокові вибори.
> >
> > Не має робити ні того, ні іншого.
>
> "Не має" - щоби що було?
Щоби влада обиралася народом. Насамперед і всього лиш.
В цьому, доречі, докорінна відмінність Ющенка від Яника та, особливо, Юлі.
2009.02.07 | observеr
Re: От і Сугоняко (банкіри) так вважають
Shooter пише:> observеr пише:
> > Shooter пише:
> > > observеr пише:
> > > > Враховуючі що Ющенко не здатен зняти Тимошенко, то має або взяти всю повноту влади на себе або йти на дострокові вибори.
> > >
> > > Не має робити ні того, ні іншого.
> >
> > "Не має" - щоби що було?
>
> Щоби влада обиралася народом. Насамперед і всього лиш.
Не знаю чи тебе це зачепило, але в світі і Україні - криза. Так сі стало, що боротись з економічною кризою має конституційне право лише Уряд. І тому у чесної людини може бути лише дві позиції:
1) цей Уряд здатен боротись з кризою, і всі повинні йому допомагати
2) цей Уряд бездарний, і він може кризу лише поглибити. тож його треба негайно змінити, щоб врятувати Україну
я швидше прихильник другої тези. а ти?
2009.02.07 | Сергій Кабуд
ВИ забули вказати з кого формувати новий уряд
він ще має бути затверджений ЦИМ парламентомВи усвідомлюєте специфіку політичного процесу?
це дещо складніше побутові критики
ат от тібє до на тібе как от растова до раждества хрістова
2009.02.07 | Shooter
Ти впертий як слонь - вже вибач
observеr пише:> Shooter пише:
> > observеr пише:
> > > Shooter пише:
> > > > observеr пише:
> > > > > Враховуючі що Ющенко не здатен зняти Тимошенко, то має або взяти всю повноту влади на себе або йти на дострокові вибори.
> > > >
> > > > Не має робити ні того, ні іншого.
> > >
> > > "Не має" - щоби що було?
> >
> > Щоби влада обиралася народом. Насамперед і всього лиш.
>
> Не знаю чи тебе це зачепило, але в світі і Україні - криза. Так сі стало, що боротись з економічною кризою має конституційне право лише Уряд. І тому у чесної людини може бути лише дві позиції:
> 1) цей Уряд здатен боротись з кризою, і всі повинні йому допомагати
> 2) цей Уряд бездарний, і він може кризу лише поглибити. тож його треба негайно змінити, щоб врятувати Україну
Якщо є конституційний спосіб - будь-ласка. Якщо нема (а в Президента України його нема) - тоді будь-які інші дії розцінюватимуться (цілком правильно, як на мене) як абсолютно антизаконні.
Доречі, мені невідомо щоби в будь-якій більш-менш демократичній країні уряд був НЕЗАКОННО/АНТИКОНСТИТУЦІЙНО знятий "через те, що криза". Тобі так?
2009.02.07 | observеr
Головне - не треба нервувати
Shooter пише:> > Не знаю чи тебе це зачепило, але в світі і Україні - криза. Так сі стало, що боротись з економічною кризою має конституційне право лише Уряд. І тому у чесної людини може бути лише дві позиції:
> > 1) цей Уряд здатен боротись з кризою, і всі повинні йому допомагати
> > 2) цей Уряд бездарний, і він може кризу лише поглибити. тож його треба негайно змінити, щоб врятувати Україну
>
> Якщо є конституційний спосіб - будь-ласка. Якщо нема (а в Президента України його нема) - тоді будь-які інші дії розцінюватимуться (цілком правильно, як на мене) як абсолютно антизаконні.
Чого не зробиш заради порятунку України...
Та й подвійний напівзаконний розгін ВР коли це було вигідно Ющу наводить на думки що законність тут ні до чого. Та й власне чому обов'язково незаконно? Переконати Литвина підтримати коаліцію ПР+БЛ+НУ (+КПУ ?) - і вперед! рятуймо Вкраїну
> Доречі, мені невідомо щоби в будь-якій більш-менш демократичній країні уряд був НЕЗАКОННО/АНТИКОНСТИТУЦІЙНО знятий "через те, що криза". Тобі так?
Мені не відомо, щоб десь, з одного боку, Уряд настількі шкодив економіці.
З іншого, щоб десь Президент постійно заважав Уряду працювати.
Ситуація вимагає негайних і рішучих дій (ті ж 5 млрд. від Росії дуууже тривожний дзвіночок). В мене ж складається враження що вимогою дотримання законності та демократичних процедур ти прикриваєш ющенкову імпотенцію, з одного боку, і бажання завалити юлю щоб це не вартувало країні - з іншого.
з.і. Почитай того ж самого Грабовського - як діяв Рузвельт і чи було це цілком законним
2009.02.07 | Shooter
Саме так
То чого нервуєш?observеr пише:
> Shooter пише:
>
> > > Не знаю чи тебе це зачепило, але в світі і Україні - криза. Так сі стало, що боротись з економічною кризою має конституційне право лише Уряд. І тому у чесної людини може бути лише дві позиції:
> > > 1) цей Уряд здатен боротись з кризою, і всі повинні йому допомагати
> > > 2) цей Уряд бездарний, і він може кризу лише поглибити. тож його треба негайно змінити, щоб врятувати Україну
> >
> > Якщо є конституційний спосіб - будь-ласка. Якщо нема (а в Президента України його нема) - тоді будь-які інші дії розцінюватимуться (цілком правильно, як на мене) як абсолютно антизаконні.
>
> Чого не зробиш заради порятунку України...
> Та й подвійний напівзаконний розгін ВР коли це було вигідно Ющу наводить на думки що законність тут ні до чого.
Напівзаконний розгін був, імho, лише перший. Другий був цілком законний.
Та й перший - залежно як трактувати. Якщо звернути увагу на те, що прямим перекупленням дупутатів яниками влада переставала бути представницькою, то тоді і розпуск ВР був цілком законний, принаймі, щодо духу Конституції.
> Та й власне чому обов'язково незаконно? Переконати Литвина підтримати коаліцію ПР+БЛ+НУ (+КПУ ?) - і вперед! рятуймо Вкраїну
Ти в голові Вави живеш? Бо я, хоч і поза, проте дууууже сумніваюсь, що Вава на таке погодиться.
Далі. Отих 203 депутати за відставку виникло зовсім не випадково. І в останній рік свого президентсва у Ющенка відсутні будь-які важелі для того, щоб цю цифру збільшити.
Те ж стосується і НУ - лише ЄЦ піде на коаліцію з ПР, решта - ні. І, знову ж таки, мені це може не подобатися, але я абсолютно погоджуюся з тим, що політичні сили повинні самі вирішувати - з ким в коаліцію, і що політична сила не має бути тотожня до вождя.
> > Доречі, мені невідомо щоби в будь-якій більш-менш демократичній країні уряд був НЕЗАКОННО/АНТИКОНСТИТУЦІЙНО знятий "через те, що криза". Тобі так?
>
> Мені не відомо, щоб десь, з одного боку, Уряд настількі шкодив економіці.
Угорщина - нашкодив суттєво більше. Бо мав 5-8 років тому суттєво кращі стартові умови, ніж Україна. І сьогодні, в принципі, мають суттєво кращу структуру економіки - але країна знаходиться на грані дефолту.
> З іншого, щоб десь Президент постійно заважав Уряду працювати.
Я тебе вдруге питаюся: яким саме чином Президент заважає Уряду працювати? розкажи, бдл.
З іншого боку, твоя логіка - мало що не втілення єдности та боротьби протилежностей
>
> Ситуація вимагає негайних і рішучих дій (ті ж 5 млрд. від Росії дуууже тривожний дзвіночок). В мене ж складається враження що вимогою дотримання законності та демократичних процедур ти прикриваєш ющенкову імпотенцію, з одного боку, і бажання завалити юлю щоб це не вартувало країні - з іншого.
>
> з.і. Почитай того ж самого Грабовського - як діяв Рузвельт і чи було це цілком законним
Чому обмежуватися Рузвельтом? можемо піти до часів, наприклад, Наполеона...або Чінгіз-хана...доречі, думаєш, що Обама діятиме як Рузвельт?
2009.02.07 | observеr
ну то обговорюємо тему, а не мою нібито впертість
Shooter пише:> observеr пише:
> > Shooter пише:
> > > > Не знаю чи тебе це зачепило, але в світі і Україні - криза. Так сі стало, що боротись з економічною кризою має конституційне право лише Уряд. І тому у чесної людини може бути лише дві позиції:
> > > > 1) цей Уряд здатен боротись з кризою, і всі повинні йому допомагати
> > > > 2) цей Уряд бездарний, і він може кризу лише поглибити. тож його треба негайно змінити, щоб врятувати Україну
> > >
> > > Якщо є конституційний спосіб - будь-ласка. Якщо нема (а в Президента України його нема) - тоді будь-які інші дії розцінюватимуться (цілком правильно, як на мене) як абсолютно антизаконні.
> >
> > Чого не зробиш заради порятунку України...
> > Та й подвійний напівзаконний розгін ВР коли це було вигідно Ющу наводить на думки що законність тут ні до чого.
>
> Напівзаконний розгін був, імho, лише перший.
Ну тобто ти таки допускаєш еее навпівзаконні дії заради правава дєла? От і чудово.
> > Та й власне чому обов'язково незаконно? Переконати Литвина підтримати коаліцію ПР+БЛ+НУ (+КПУ ?) - і вперед! рятуймо Вкраїну
>
> Ти в голові Вави живеш?
Я сказав про найпростіший крок.
Запропонувати всім об'єднатись заради порятунку країни. Якщо на коаліцію не нашкребе, то взяти всю відповідальність на себе.
Якшо бачиш інших шлях до порятунку від неминучого колапсу економіки, розміну незалежності на кредити etc. - рокажи
> > > Доречі, мені невідомо щоби в будь-якій більш-менш демократичній країні уряд був НЕЗАКОННО/АНТИКОНСТИТУЦІЙНО знятий "через те, що криза". Тобі так?
> >
> > Мені не відомо, щоб десь, з одного боку, Уряд настількі шкодив економіці.
>
> Угорщина - нашкодив суттєво більше. Бо мав 5-8 років тому суттєво кращі стартові умови, ніж Україна. І сьогодні, в принципі, мають суттєво кращу структуру економіки - але країна знаходиться на грані дефолту.
Я кажу про дії під час кризи. Уряд там діє правильно (мав спілкування у Будапешті буквально 3 дні тому) - інша справа що економіка вже до того була у дупі.
Наш же ж уряд ніфіга не робить та ще й поглиблює кризу.
> > З іншого, щоб десь Президент постійно заважав Уряду працювати.
>
> Я тебе вдруге питаюся: яким саме чином Президент заважає Уряду працювати? розкажи, бдл.
Я навіть не знаю що тобі на це відповісти... Більшість дії Президента та СП - це встромляння палиць в колеса Уряду.
> З іншого боку, твоя логіка - мало що не втілення єдности та боротьби протилежностей
Схоже ти був не уважний: я казав що з двох поганих опцій (розігнати тим чи іншим чином Уряд або ж не заважати йому) Ющ обрав найгірший, третій - шкідництво та саботаж
> > Ситуація вимагає негайних і рішучих дій (ті ж 5 млрд. від Росії дуууже тривожний дзвіночок). В мене ж складається враження що вимогою дотримання законності та демократичних процедур ти прикриваєш ющенкову імпотенцію, з одного боку, і бажання завалити юлю щоб це не вартувало країні - з іншого.
> >
> > з.і. Почитай того ж самого Грабовського - як діяв Рузвельт і чи було це цілком законним
>
> Чому обмежуватися Рузвельтом? можемо піти до часів, наприклад, Наполеона...або Чінгіз-хана...доречі, думаєш, що Обама діятиме як Рузвельт?
??? а ти маєш сумніви?! не відстрілюватиме звісно, але націоналізовуватиме все і вся - тобто вбиватиме економічно
з іншого боку, приклад Рузвельт - це приклад рішучого державного діяча найдемократичнішої країни, котрий пішов на недемократичні і незаконні дії заряди порятунку Держави
2009.02.07 | ak1001
Re: ну то обговорюємо тему, а не мою нібито впертість
>Схоже ти був не уважний: я казав що з двох поганих опцій (розігнати тим чи іншим чином Уряд або ж не заважати йому) Ющ обрав найгірший, третій - шкідництво та саботажугу, наприклад отаке шкідництво:
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1233935011
пане Обсервер, ви вже сам з собою в притириччя всупили
2009.02.07 | observеr
Re: ну то обговорюємо тему, а не мою нібито впертість
ak1001 пише:> >Схоже ти був не уважний: я казав що з двох поганих опцій (розігнати тим чи іншим чином Уряд або ж не заважати йому) Ющ обрав найгірший, третій - шкідництво та саботаж
>
>
>
> угу, наприклад отаке шкідництво:
>
> http://www2.maidan.org.ua/n/free/1233935011
>
> пане Обсервер, ви вже сам з собою в притириччя всупили
а я десь казав, що все що робить Ющ - погано?!
2009.02.07 | ak1001
Re: ну то обговорюємо тему, а не мою нібито впертість
в цій гілці ви практично це і сказали2009.02.08 | observеr
Re: ну то обговорюємо тему, а не мою нібито впертість
ak1001 пише:> в цій гілці ви практично це і сказали
отже я не ваш автор - ви мене геть не розумієте
2009.02.07 | Мартинюк
Сугоняко - юлефан, але життя заставляє його щось казати
Реально він закликав Ющенка до встановлення надзвичайного стану. Але це в нього на рівні фройдівських обмовок .Оце він нехай ще трохи пороздумує на тему -а хто жвинен , а може Юля попри все таки "хороша", то від українських банків залишиться лише офіс його асоціації.
2009.02.14 | Михайло Свистович
Сугоняко більше юще-, ніж юлефан, якщо міряти цієї шкалою
2009.02.07 | omela
Потребуємо авторитаризму? Шукаємо кандидата? - Він Є!
Рецепт простий:підіть до Кучми, поклоніться старому:
"Прости, Данилич!"
2009.02.07 | Semen
Re: Ющенко, Тимошенко чи Пілсудський? (/)
Юлька постійно шукає винуватих, і те не так, і се не таки, а коли Президент заявив про те, що бюджет не виконується, так в цьому він теж винен і тому вередує. Юлька вже не розрізняє де реальність, а де міфи, так що пора б їй нагадати, те що вона витворяє і хай починає платити за свої помилки.2009.02.07 | Vlodko
Re: Ющенко, Тимошенко чи Пілсудський? (/)
Шановні дискутанти! Ви демонструєте гідну жалю дрімучість. Пан Міхельсон канкрєтно має рацію: Україні потрібен патріотичний диктатор. Обираю Пілсудського, хоча він явний поляк (як казав О.Бендер). Всіх, хто думає інакше, відсилаю до історичної аналогії: винниченко-грушевський версус Пілсудський. Останній врятував Польщу та Європу, а перші два уйобистих псевдодемократа просрали Україну.Поки ви будете з піною на роті словесно захищати демократію, прийдуть собачники(на Інтері вчора бачили цього красавца?)і мало не покажеться. Поки ми не в НАТО, поки ми нездатні себе захистити - доба Голодоморів не минулася.
Дайош українського Пілсудського!
2009.02.07 | observеr
...чи Рузвельт (л)
Боротьба з мафією: досвід РузвельтаСергій Грабовський, для УП
http://www.pravda.com.ua/news/2009/2/5/89184.htm
2009.02.07 | Мартинюк
Хоч тінь Рузвельта, лиш би Юлю не чіпати
А питання вирішується надзвичайно просто - "Заберіть козу з хати"2009.02.14 | basya1
Re: Ющенко, Тимошенко чи Пілсудський? (/)
Саме тому Тимошенко так легко ловити на суперечностях, натяжках і більш чи менш прямій брехні.Это же хорошо, что есть такие доказательства, ведь тогда народ может видеть Юльку просто во всей красе, а это уже многое. так как за нее голосовать пойдет намного меньше народу, чем она думает, да и рейтинг ее падает намного стремительнее, чем у всех. так что Юльке недолго у власти осталось то куковать и народ смешить неумулым руководством.