в Україні ніби то є Національна космічна агенція (\)
02/07/2009 | kotygoroshko
це, мабуть, із серії анекдотів про Міністерство морського транспорту Чехії та Міністерство культури Росії 
У найближчі 10 років вивільняться 50 ракет для космічної програми
У найближчі 10 років вивільняться близько 50 ракет для міжнародної космічної програми "Дніпро". Про це повідомив на прес-конференції генеральний директор Національного космічного агентства України (НКАУ) Юрій Алексєєв. За його словами, пуски відбуватимуться з космодрому Байконур (Казахстан) і пускової бази Ясний (Росія). На думку глави НКАУ, ця ракета-носій буде запитана в найближчі роки. "Європейське космічне агентство, один з основних замовників за цією програмою, дуже задоволене зв`язкою "промисловість - Міноборони", - сказав Ю.Алексєєв.
2009 р. з космодрому Байконур планується здійснити три пуски ракет РС-20 за програмою "Дніпро". Першим стане кластерний запуск космічних апаратів Dubaisat-1 (ОАЕ), Deimos-1 (Іспанія), UK DMC-2 (Велика Британія), ApprizeSat-3 і ApprizeSat-4 (США) і NanoSat-1B (Іспанія). У III кварталі 2009 р. планується вивести в космос апарат Німеччини TANDEM-X, а в IV кварталі - супутник Cryosat-2 Європейського космічного агентства (ESA).
РосБізнесКонсалтинг
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-299420.html
У найближчі 10 років вивільняться 50 ракет для космічної програми
У найближчі 10 років вивільняться близько 50 ракет для міжнародної космічної програми "Дніпро". Про це повідомив на прес-конференції генеральний директор Національного космічного агентства України (НКАУ) Юрій Алексєєв. За його словами, пуски відбуватимуться з космодрому Байконур (Казахстан) і пускової бази Ясний (Росія). На думку глави НКАУ, ця ракета-носій буде запитана в найближчі роки. "Європейське космічне агентство, один з основних замовників за цією програмою, дуже задоволене зв`язкою "промисловість - Міноборони", - сказав Ю.Алексєєв.
2009 р. з космодрому Байконур планується здійснити три пуски ракет РС-20 за програмою "Дніпро". Першим стане кластерний запуск космічних апаратів Dubaisat-1 (ОАЕ), Deimos-1 (Іспанія), UK DMC-2 (Велика Британія), ApprizeSat-3 і ApprizeSat-4 (США) і NanoSat-1B (Іспанія). У III кварталі 2009 р. планується вивести в космос апарат Німеччини TANDEM-X, а в IV кварталі - супутник Cryosat-2 Європейського космічного агентства (ESA).
РосБізнесКонсалтинг
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-299420.html
Відповіді
2009.02.07 | kotygoroshko
наче б то до теми (\)
Україна обрала партнера для створення супутника зв'язку06.09.2008 16:56
Україна обрала партнера для створення супутника зв'язку, повідомив РБК-Україна генеральний директор Національного космічного агентства Юрій Алексєєв. "Конкурс завершився", - сказав він. Проте назва компанії поки не оголошується до підписання підсумкових документів.
За даними НКАУ, в даний час ведуться завершальні переговори з переможцем відбору, які планується завершити у вересні. "Поки інформація про переможця є конфіденційною", - відзначили в агентстві.
Як повідомлялося, пропозиції по участі в проекті направлено п'яти компаніям, зокрема ізраїльській Israel Aerospace Industries, американським Orbital Sciences Corporation і Boeing і європейським фірмам.
Україна має намір запустити власний супутник зв'язку в 2011 р. Загальна вартість проекту складе 1,2-1,3 млрд грн, зокрема космічного апарату - близько 750 млн грн. Досвіду виробництва супутників зв'язку українські підприємства не мають.
http://www.intv-inter.net/news/article/?id=57744180&pid=
2009.02.07 | Олена Весел
Є і працює, координує діяльність по ракетам і супутникам
а шо ніззя? нє, ну в смислі - Україна виробляє ракетоносії, якими здається НАСА користується місцями, а місцями росіяни. і ще супутники виводять вони на орбіту здається. а шо такоє?2009.02.07 | kotygoroshko
нема в Чехії моря, в Росії культури, в України супутників
так зрозуміліше?Олена Весел пише:
> а шо ніззя? нє, ну в смислі - Україна виробляє ракетоносії, якими здається НАСА користується місцями, а місцями росіяни. і ще супутники виводять вони на орбіту здається. а шо такоє?
2009.02.07 | Степаненко
Нема в Чехії моря, в Росії культури, в України захисту нац безпе
ки. Але в клептократичної "елти" і зрадників України є страшене бажання використовувати національні ресурси на власну користь та на користь іншим державам. Всі ці радари, працюючі на Росію (Крим, Мукачево,...), всі ці академіки стратегічних інститутів, всі ці байки про незграбність нашої СЗР, КР, ГУР, всі ці ракети з Байконура, Плесецького та ще багато іншого говорять про неабияку активність пятої колони в Україні. Чи не так панове Маломужи, Скипальські, Галаки, Наливайченки?2009.02.07 | AK
Зате принаймні є ракети.
2009.02.07 | AK
Схоже, що є й станції спостереження за космічними об'єктами (л)
http://ua.korrespondent.net/tech/7353602009.02.07 | Shooter
Є (були?) в України. І, виглядає, будуть ще.
http://www.day.kiev.ua/64225/http://www.volyn.ukrtelecom.ua/presscenter/news/telecommunication?id=48728
http://www.telekritika.ua/news/2008-09-09/40489
Тут - детальніше
http://ua.proua.com/accent/2005/07/26/131404.html
2009.02.07 | Олена Весел
якшо ви про щось не знаєте
то це глибоко ваша проблема... ракетоносії є? є... ними в космос супутники виводяться? ну от і всьо...2009.02.07 | kotygoroshko
чиї супутники ними виводяться в космос?
Олена Весел пише:> ними в космос супутники виводяться?
2009.02.07 | kotygoroshko
ситуація річної давнини (\)
Wed Jan 30, 2008 8:04 PMНеземні мільйони для України
На 2008 рік заплановано майже у 2,5 раза більше запусків українських ракетоносіїв порівняно з минулим роком.15 січня українська ракета у рамках програми «Морський старт» вивела на орбіту супутник зв'язку для Об'єднаних Арабських Еміратів. Легкі супутники запускатимуть із космодрому Байконур за допомогою українського ракетоносія «Зеніт-М». Усе це в планах четвертої космічної програми, затвердженої ще влітку урядом Януковича. Гроші з бюджету вже виділено, а от заручитися цілковитою підтримкою пані Тимошенко ще не вдалося, адже зустріч гендиректора НКАУ з прем’єр-міністром переноситься ще з кінця минулого року.
За підсумками 2006 року, на світовому космічному ринку Україна посідала третє місце після США та Росії. Вже минулого року Україна перемістилася з третього на п’яте місце, поступившись Китаю та Європейському космічному агентству. Такі результати для України були прогнозовані, адже через аварію, що сталася на початку року, майже рік не працював міжнародний проект «Морський старт». Цього року НКАУ сподівається поновити свій статус третьої світової космічної держави. Планується здійснити не менше десяти запусків і розширити міжнародні зв’язки. Так, 25 січня між НКАУ та Європейським космічним агентством було підписано рамкову угоду про співпрацю.
Участь України у міжнародних космічних проектах — це не лише реалізація власних можливостей, а й шанс заробити гроші. Через хронічне недофінансування космічної галузі Україна не має жодного власного супутника, що для інших держав є основним джерелом прибутку. Якщо подивитися, скільки грошей, освоєних галуззю, припадає на душу населення, Україна ($0,3) відстає навіть від Китаю та Індії з їхніми одиничними запусками, не кажучи вже про Росію ($8,2) і США ($59,7).
На сьогодні світовий космічний бізнес заробляє чималі кошти насамперед на гонці аерокосмічних озброєнь. На даному етапі цієї гонки основні гроші робляться не в самому космосі, а трохи нижче його умовної нижньої межі — 100 км від поверхні Землі. Вище 100 км — зона відповідальності ударних і протиракетних космічних комплексів. Нижче 25 км від поверхні Землі — арена дії авіації. На стратосферних висотах від 25 до 100 км величезний вакуум, не прикритий нічим, оскільки літальних апаратів, здатних оперувати на цих висотах, поки не має жодна з країн світу. Дослідні зразки створено лише в поодиноких екземплярах у США і Росії. Кожна секунда польоту цих апаратів коштує $20 млн., понад 10 секунд вони поки що літати не можуть. (Для порівняння: секунда польоту військово-космічного апарата коштує менше $1, військових літаків — ще на порядок менше.) Зрозуміло, що приватні корпорації, які беруть участь у створенні стратосферних літальних апаратів, отримують надприбуткові замовлення.
Друге джерело космічного бізнесу — конверсія технологій. Уже хрестоматійною стала історія американської програми «Аполлон», коли прагнення американців першими висадитися на Місяць як локомотив тягло протягом1960-х усю американську економіку. Наслідки висадки людини на Місяць населення Землі відчуває дотепер, застібаючи куртки на застібки-липучки, приймаючи сигнал на ТВ за допомогою антени-тарілки й користуючись комп'ютерами й мобільними телефонами. Нинішні пошуки життя на Марсі й плани заселення Місяця до 2020 року — з тієї ж серії.
За словами гендиректора НКАУ Юрія Алексєєва, Україна запросто могла б заробляти на цих програмах, однак на сьогодні не має такої можливості: коштів вистачає лише на підтримку життєдіяльності галузі, а не на розвиток. Пан Алексєєв переконує, що порівняно з бюджетами інших країн 260 млн. грн., які просить НКАУ, це однаково копійки. Але вони дадуть змогу розвивати нові технології і зрештою вийти на прибуток і для галузі, і для держави в цілому.
Олеся Остафієва
http://www.weekly.ua/ukr/?art=1201719304
2009.02.07 | Мартинюк
А ось наслідки " українського прориву" Тимошенко
о космической программе Украины нанесен ощутимый удар. Об этом заявил РБК-Украина информированный источник, комментируя итоги состоявшейся 29 января коллегии Национального космического агентства Украины (НКАУ)."Космическая программа как таковая отсутствует в бюджете на 2009 г. Вместо нее предусмотрены мероприятия по космической деятельности", - сказал собеседник агентства. По его словам, при этом в объемах финансирования "запятая перенесена на порядок, и вместо 250 млн грн отрасли выделено 25 млн". Эксперт подчеркнул, что с учетом долгов бюджета перед предприятиями НКАУ финансирование этого года практически равно нулю. "В таких условиях невозможно говорить о реализации каких-либо государственных проектов, в том числе по созданию спутников, утилизации боеприпасов", - считает эксперт.
Собеседник агентства отметил, что ранее были случаи, когда отрасль финансировалась в рамках "мероприятий по космической деятельности", но под них принимались соответствующие постановления правительства и выделялось нормальное финансирование.
На коллегии НКАУ предприятия отрасли одной из основных проблем также называли неопределенность ситуации с ценами на энергоносители.