кацапи вчать всіх жити
03/01/2009 | kotygoroshko
шокуюча новина тут
http://www.google.com/search?hl=uk&client=opera&rls=en&hs=rK8&q=%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82+%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB&btnG=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&lr=
Енот откусил член россиянину
і нижче
Росію піймали на незаконних поставках зброї
Москва голосно звинуватила низку європейських країн в постачаннях озброєнь до Грузії, яка під санкціями ООН зовсім не перебуває. Сама ж Росія не гребує постачати зброю до конфліктних зон...
Продаж зброї ніколи не був прозорим бізнесом. Вкотре цю аксіому підтвердила детективна історія навколо затримання 28 січня ц.р. ВМС США в Червоному морі російського судна «Мончегорськ» під прапором Республіки Кіпр. Під час огляду корабля були виявлені цікаві факти: судно зафрахтоване Іраном і перевозить вантаж військового призначення для міністерства оборони Сирії. Місце призначення — сирійський порт Латакія.
Водночас, за даними американської та ізраїльської розвідок, які супроводжували «Мончегорськ» ще з моменту його завантаження в Ірані, справжніми одержувачами вантажу мали стати ісламські терористичні угруповання в секторі Газа. При цьому власником судна виступала кіпрська компанія NB SHIPPING LIMITED — дочірнє підприємство російського ВАТ «Мурманське морське пароплавство».
Зважаючи на відсутність у США права на вилучення вантажу американська влада звернулася до керівництва Кіпру з питання конфіскації. Кіпр дав добро, внаслідок чого 29 січня ц.р. «Мончегорськ» був арештований кіпрськими кораблями зі складу морського компоненту Національної гвардії республіки. За наслідками повторного огляду кіпрська сторона повністю підтвердила наявність заборонених матеріалів на борту російського судна.
З метою остаточного встановлення характеру вантажу «Мончегорська» та його кількості 31 січня ц.р. судно було поставлене на зовнішній рейд кіпрського порту Лімасол, а 2 лютого кіпрські експерти провели його детальне обстеження. Результати комплексного огляду підтвердили раніше зроблені висновки, які були озвучені міністром оборони Кіпру К.Папакостасом. Зокрема, за його словами, на російському судні було виявлено кількасот контейнерів з суто військовими вантажами, зокрема елементами ракетних систем, які використовуються ісламськими екстремістами для обстрілу території Ізраїлю.
10 лютого міністр закордонних справ Кіпру Маркус Кипріано повідомив, що власники вантажу, який перевозився контейнеровозом «Мончегорськ», порушили заборону РБ ООН на вивезення зброї з Ірану. 13 лютого кіпрська влада зняла з «Мончегорська» кілька контейнерів, але як і раніше нічого не повідомляє про їх вміст. У самому Ізраїлі припускали, що на судні, яке йшло під кіпрським прапором, перевозилася партія іранської зброї для «Хезболли» або ХАМАСу.
Російська радіостанція «Эхо Москвы» минулої п`ятниці повідомила, що на борту «Мончегорська» був російський екіпаж, хоча судно і плаває під кіпрським прапором. Представник компанії, що здійснює технічне обслуговування судна, Володимир Прокопенко заявив в ефірі «Эха Москвы», що, схоже, моряки «не зовсім знали, що перевозили». Пан Прокопенко також повідомив: «судно виконувало звичайний комерційний рейс, до судновласника ніяких претензій не немає», тому що, за його словами, резолюція Ради безпеки ООН, що забороняє експорт іранської зброї і військових матеріалів, була прийнята після того, як судно вийшло з порту Ірану. Хоча, як відомо, резолюція РБ ООН № 1747, що забороняє експорт зброї з Ірану, була прийнята близько двох років тому — 24 березня 2007 року.
На підставі одержаних даних митна служба Кіпру склала відповідний протокол, який був направлений до Комітету ООН з санкцій. Відповідно до висновків міжнародних експертів, характер і статус вантажу судна «Мончегорськ», а також факт його перевезення, є прямим порушенням Резолюції РБ ООН №1747 від 24.03.2007 р., яка однозначно забороняє експорт Іраном товарів військового і подвійного призначення. Враховуючи наведені обставини, а також рекомендації ООН, 16 лютого ц.р. уряд Кіпру ухвалив рішення про конфіскацію вантажу судна «Мончегорськ», який був доставлений на військово-морську базу Національної гвардії республіки в місті Марі.
Чи докладе тепер керівництво Російської Федерації всіх зусиль для запобігання таким ситуаціям в майбутньому? Тим більше що до нелегальної торгівлі зброєю була причетна фактично державна структура Росії — ВАТ «Мурманське морське пароплавство». І особливо якщо пригадати, що сама Москва нещдавно жорстко звинувачувала низку європейських країн в постачаннях озброєнь до Грузії, яка під санкціями ООН зовсім не перебувала і не перебуває.
Але міністр закордонних справ Російської Федерації С.Лавров лише «підтримав дії кіпрської сторони із затримання російського судна, а також арешт його вантажу», ніяк не пояснюючи справжніх причин проблем і демонструючи разючу відмінність реакції російської сторони на ситуацію навколо українського судна «Фаїна». Хоча привертає увагу закулісна метушня навколо «Мончегорська», явно спрямована на «зачистку» виниклої проблеми. Зокрема, слід зазначити позапланові візити С.Лаврова до Ізраїлю, а також міністра оборони Ірану М.Наджара до Москви, які дивним чином збіглися з проблемами «Мончегорська», затриманого за транспортування заборонених вантажів.
Можливо, наведений випадок можна віднести до прикрих непорозумінь, пов`язаних із складністю сучасних відносин в неокапіталістичній Росії. Коли б не ще одне «але», а саме неприкрита участь Росії в постачаннях зброї і військової техніки до всіх можливих зон конфліктів сьогоднішнього дня. Зокрема, впродовж останніх років Росія постачала зброю:
— Вірменії і Азербайджану, які залишаються в стані збройного конфлікту через Нагірний Карабах. Зокрема, за кілька останніх років Росія передала Вірменії озброєння і військової техніки на загальну суму більше півтора мільярдів дол. США, зокрема військово-транспортні літаки Іл-76, танки, бойові машини піхоти, ракетно-артилерійські системи, а також стрілецьке озброєння. Паралельно танки і БМП передавалися і збройним силам Азербайджану;
— африканським країнам, зокрема Ефіопії, Ерітреї, Судану, Алжиру і Марокко, на територіях яких періодично виникають збройні конфлікти. Так, впродовж останніх років Росія поставила: Судану (конфлікт в Дарфурі та південних провінціях країни) —10 винищувачів МіГ-29, 30 БТР 80, 30 вертольотів Мі-17 і Мі-24; Ефіопії (конфлікт з Ерітреєю) — 12 вертольотів Мі-17 і Мі-24, 6 винищувачів Су-27 і 10 самохідних гаубиць; Ерітреї (конфлікт з Ефіопією) — 4 вертольоти Мі-17, 200 ПЗРК «Ігла», 80 протитанкових комплексів «Корнет-Е»; Алжиру (конфлікт з Марокко) — 42 транспортно-бойових вертольота Мі-17, 22 фронтові бомбардувальника Су-22МК і 8 Су-30МКА, 132 танки Т-90СА; Марокко (у свою чергу — конфлікт із Суданом) — 6 зенітних ракетно-артилерійських ракетних комплексів «Тунгуска-М1»;
— країнам Середнього Сходу і Азіатсько-Тихоокеанського регіону, включаючи Шрі-Ланку (у країні триває конфлікт між урядовими військами і повстанськими угрупуваннями «Тигри визволення Таміл-іламу») — ударні вертольоти, бронетанкова техніка, винищувачі МіГ-29; Мьянму (внутрішній збройний конфлікт між урядом і опозицією) — танки Т-72; Індонезію (відбуваються періодичні збройні зіткнення між урядовими військами і опозицією в південно-західних провінціях країни) — БМП-ЗФ, винищувачі Су-27, вертольоти Мі-17;
— державам Близького Сходу: Іранові — близько 30 вертольотів Мі-17, більше 550 протитанкових ракет «Штурм-В», штурмовиків Су-25; Сирії — винищувачі МіГ-31, зенітні ракетно-артилерійський комплекси «Панцир-1СЕ», берегові протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон».
Таким чином, Росія фактично озброювала всі сторони конфліктів. І відтак хотілося б повернутися до ситуації на Південному Кавказі і пов`язаних з нею претензій російської сторони щодо іноземних постачань зброї Грузії. Хотілося б одержати переконливу відповідь російської сторони на доволі просте запитання: звідки у маленьких невизнаних республік на грузинській території взялася важка військова техніка, у тому числі і бойові літаки, як це було у випадку з Абхазією? І чи не в самій Росії причина перманентних конфліктів на Кавказі, які тривают ось уже близько двадцяти років?
Історія навколо «Мончегорська» — навряд чи останній приклад з цієї серії. Зокрема, вже цього тижня стало відомо, що військова прокуратура Росії порушила кримінальну справу проти кількох військовослужбовців військово-морського флоту Росії за підозрою в контрабанді до Таджикистану 30 протичовнових ракет і 200 авіабомб. Про це на колегії Генпрокуратури РФ розповів головний військовий прокурор Сергій Фрідинський. Слідство встановило, що військовослужбовці ВМФ спільно з групою комерсантів переправили до Таджикистану зброї на суму 8 млн. дол. Надалі ракети і бомби передбачалося продати до Китаю. Імена підозрюваних, звання та інші подробиці не повідомляються. У скандальній справі про контрабандний вивіз за рубіж з Росії 30 протичовнових ракет і 200 авіабомб для продажу до Китаю замішані високопоставлені військові чини ВМФ РФ. Про це повідомив журналістам співрозмовник, близький до слідства. Отже продовження збройових історій триває.
Іван Рябчий, Defense Express
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-303386.html
http://www.google.com/search?hl=uk&client=opera&rls=en&hs=rK8&q=%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%82+%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BB&btnG=%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&lr=
Енот откусил член россиянину
і нижче
Росію піймали на незаконних поставках зброї
Москва голосно звинуватила низку європейських країн в постачаннях озброєнь до Грузії, яка під санкціями ООН зовсім не перебуває. Сама ж Росія не гребує постачати зброю до конфліктних зон...
Продаж зброї ніколи не був прозорим бізнесом. Вкотре цю аксіому підтвердила детективна історія навколо затримання 28 січня ц.р. ВМС США в Червоному морі російського судна «Мончегорськ» під прапором Республіки Кіпр. Під час огляду корабля були виявлені цікаві факти: судно зафрахтоване Іраном і перевозить вантаж військового призначення для міністерства оборони Сирії. Місце призначення — сирійський порт Латакія.
Водночас, за даними американської та ізраїльської розвідок, які супроводжували «Мончегорськ» ще з моменту його завантаження в Ірані, справжніми одержувачами вантажу мали стати ісламські терористичні угруповання в секторі Газа. При цьому власником судна виступала кіпрська компанія NB SHIPPING LIMITED — дочірнє підприємство російського ВАТ «Мурманське морське пароплавство».
Зважаючи на відсутність у США права на вилучення вантажу американська влада звернулася до керівництва Кіпру з питання конфіскації. Кіпр дав добро, внаслідок чого 29 січня ц.р. «Мончегорськ» був арештований кіпрськими кораблями зі складу морського компоненту Національної гвардії республіки. За наслідками повторного огляду кіпрська сторона повністю підтвердила наявність заборонених матеріалів на борту російського судна.
З метою остаточного встановлення характеру вантажу «Мончегорська» та його кількості 31 січня ц.р. судно було поставлене на зовнішній рейд кіпрського порту Лімасол, а 2 лютого кіпрські експерти провели його детальне обстеження. Результати комплексного огляду підтвердили раніше зроблені висновки, які були озвучені міністром оборони Кіпру К.Папакостасом. Зокрема, за його словами, на російському судні було виявлено кількасот контейнерів з суто військовими вантажами, зокрема елементами ракетних систем, які використовуються ісламськими екстремістами для обстрілу території Ізраїлю.
10 лютого міністр закордонних справ Кіпру Маркус Кипріано повідомив, що власники вантажу, який перевозився контейнеровозом «Мончегорськ», порушили заборону РБ ООН на вивезення зброї з Ірану. 13 лютого кіпрська влада зняла з «Мончегорська» кілька контейнерів, але як і раніше нічого не повідомляє про їх вміст. У самому Ізраїлі припускали, що на судні, яке йшло під кіпрським прапором, перевозилася партія іранської зброї для «Хезболли» або ХАМАСу.
Російська радіостанція «Эхо Москвы» минулої п`ятниці повідомила, що на борту «Мончегорська» був російський екіпаж, хоча судно і плаває під кіпрським прапором. Представник компанії, що здійснює технічне обслуговування судна, Володимир Прокопенко заявив в ефірі «Эха Москвы», що, схоже, моряки «не зовсім знали, що перевозили». Пан Прокопенко також повідомив: «судно виконувало звичайний комерційний рейс, до судновласника ніяких претензій не немає», тому що, за його словами, резолюція Ради безпеки ООН, що забороняє експорт іранської зброї і військових матеріалів, була прийнята після того, як судно вийшло з порту Ірану. Хоча, як відомо, резолюція РБ ООН № 1747, що забороняє експорт зброї з Ірану, була прийнята близько двох років тому — 24 березня 2007 року.
На підставі одержаних даних митна служба Кіпру склала відповідний протокол, який був направлений до Комітету ООН з санкцій. Відповідно до висновків міжнародних експертів, характер і статус вантажу судна «Мончегорськ», а також факт його перевезення, є прямим порушенням Резолюції РБ ООН №1747 від 24.03.2007 р., яка однозначно забороняє експорт Іраном товарів військового і подвійного призначення. Враховуючи наведені обставини, а також рекомендації ООН, 16 лютого ц.р. уряд Кіпру ухвалив рішення про конфіскацію вантажу судна «Мончегорськ», який був доставлений на військово-морську базу Національної гвардії республіки в місті Марі.
Чи докладе тепер керівництво Російської Федерації всіх зусиль для запобігання таким ситуаціям в майбутньому? Тим більше що до нелегальної торгівлі зброєю була причетна фактично державна структура Росії — ВАТ «Мурманське морське пароплавство». І особливо якщо пригадати, що сама Москва нещдавно жорстко звинувачувала низку європейських країн в постачаннях озброєнь до Грузії, яка під санкціями ООН зовсім не перебувала і не перебуває.
Але міністр закордонних справ Російської Федерації С.Лавров лише «підтримав дії кіпрської сторони із затримання російського судна, а також арешт його вантажу», ніяк не пояснюючи справжніх причин проблем і демонструючи разючу відмінність реакції російської сторони на ситуацію навколо українського судна «Фаїна». Хоча привертає увагу закулісна метушня навколо «Мончегорська», явно спрямована на «зачистку» виниклої проблеми. Зокрема, слід зазначити позапланові візити С.Лаврова до Ізраїлю, а також міністра оборони Ірану М.Наджара до Москви, які дивним чином збіглися з проблемами «Мончегорська», затриманого за транспортування заборонених вантажів.
Можливо, наведений випадок можна віднести до прикрих непорозумінь, пов`язаних із складністю сучасних відносин в неокапіталістичній Росії. Коли б не ще одне «але», а саме неприкрита участь Росії в постачаннях зброї і військової техніки до всіх можливих зон конфліктів сьогоднішнього дня. Зокрема, впродовж останніх років Росія постачала зброю:
— Вірменії і Азербайджану, які залишаються в стані збройного конфлікту через Нагірний Карабах. Зокрема, за кілька останніх років Росія передала Вірменії озброєння і військової техніки на загальну суму більше півтора мільярдів дол. США, зокрема військово-транспортні літаки Іл-76, танки, бойові машини піхоти, ракетно-артилерійські системи, а також стрілецьке озброєння. Паралельно танки і БМП передавалися і збройним силам Азербайджану;
— африканським країнам, зокрема Ефіопії, Ерітреї, Судану, Алжиру і Марокко, на територіях яких періодично виникають збройні конфлікти. Так, впродовж останніх років Росія поставила: Судану (конфлікт в Дарфурі та південних провінціях країни) —10 винищувачів МіГ-29, 30 БТР 80, 30 вертольотів Мі-17 і Мі-24; Ефіопії (конфлікт з Ерітреєю) — 12 вертольотів Мі-17 і Мі-24, 6 винищувачів Су-27 і 10 самохідних гаубиць; Ерітреї (конфлікт з Ефіопією) — 4 вертольоти Мі-17, 200 ПЗРК «Ігла», 80 протитанкових комплексів «Корнет-Е»; Алжиру (конфлікт з Марокко) — 42 транспортно-бойових вертольота Мі-17, 22 фронтові бомбардувальника Су-22МК і 8 Су-30МКА, 132 танки Т-90СА; Марокко (у свою чергу — конфлікт із Суданом) — 6 зенітних ракетно-артилерійських ракетних комплексів «Тунгуска-М1»;
— країнам Середнього Сходу і Азіатсько-Тихоокеанського регіону, включаючи Шрі-Ланку (у країні триває конфлікт між урядовими військами і повстанськими угрупуваннями «Тигри визволення Таміл-іламу») — ударні вертольоти, бронетанкова техніка, винищувачі МіГ-29; Мьянму (внутрішній збройний конфлікт між урядом і опозицією) — танки Т-72; Індонезію (відбуваються періодичні збройні зіткнення між урядовими військами і опозицією в південно-західних провінціях країни) — БМП-ЗФ, винищувачі Су-27, вертольоти Мі-17;
— державам Близького Сходу: Іранові — близько 30 вертольотів Мі-17, більше 550 протитанкових ракет «Штурм-В», штурмовиків Су-25; Сирії — винищувачі МіГ-31, зенітні ракетно-артилерійський комплекси «Панцир-1СЕ», берегові протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон».
Таким чином, Росія фактично озброювала всі сторони конфліктів. І відтак хотілося б повернутися до ситуації на Південному Кавказі і пов`язаних з нею претензій російської сторони щодо іноземних постачань зброї Грузії. Хотілося б одержати переконливу відповідь російської сторони на доволі просте запитання: звідки у маленьких невизнаних республік на грузинській території взялася важка військова техніка, у тому числі і бойові літаки, як це було у випадку з Абхазією? І чи не в самій Росії причина перманентних конфліктів на Кавказі, які тривают ось уже близько двадцяти років?
Історія навколо «Мончегорська» — навряд чи останній приклад з цієї серії. Зокрема, вже цього тижня стало відомо, що військова прокуратура Росії порушила кримінальну справу проти кількох військовослужбовців військово-морського флоту Росії за підозрою в контрабанді до Таджикистану 30 протичовнових ракет і 200 авіабомб. Про це на колегії Генпрокуратури РФ розповів головний військовий прокурор Сергій Фрідинський. Слідство встановило, що військовослужбовці ВМФ спільно з групою комерсантів переправили до Таджикистану зброї на суму 8 млн. дол. Надалі ракети і бомби передбачалося продати до Китаю. Імена підозрюваних, звання та інші подробиці не повідомляються. У скандальній справі про контрабандний вивіз за рубіж з Росії 30 протичовнових ракет і 200 авіабомб для продажу до Китаю замішані високопоставлені військові чини ВМФ РФ. Про це повідомив журналістам співрозмовник, близький до слідства. Отже продовження збройових історій триває.
Іван Рябчий, Defense Express
постiйна адреса статтi:
http://www.unian.net/ukr/news/news-303386.html