Агресія промосковських вовкодавів
03/05/2009 | Ярослав Демидась
Перша віце-прем’єрміністерська свиня, бажаючи познущатись, виригнула на українців в недалекому минулому наклепницьке «Автодафе». І сталось це не в період якогось там загниваючого соціалізму, а в часи розвитку вітчизняної демократії. Нахабна тварюка, котра досьогодні верховодить у політизованій злочинній зграї, довільно трактувала історію і з насолодою топталась у ще гарячій жертовній крові. Ідеолог БЮТу і перший заступник Юлії Тимошенко, а саме він є автором пасквілю, зловтішається з українців, за його словами «подыхавших по-скотски тупо и молча» підчас Голодомору 1932-33 рр. , обзиває наш народ «плебейським» , виносить смертний вирок українській нації. Сповідуючи зоологічну ненависть до українства, сіє зневіру і пророкує занепад, з якого не видряпаємось «і за сто років, і за тисячу». Ось кому виборці вручили державне кермо!?
Та кляп йому в горло, українофобу заслиненому і хай його «пастирська» маячня впаде на його ж голову. Найбільш обурливим є оте «подыхавших по-скотски тупо и молча». Бо ж бреше людомор! А то чому б в час Великого Голоду чекісти і регулярне військо оточували цілі села і розстрілювали селян з гармат? А скільки голів колгоспів, активістів-буксирів з «червоної мітли» і післанців «згори» знайшли смерть від повсталих селян, що рятували останній кусень хліба для своїх дітей? Була відчайдушна боротьба одинаків, були й організовані повстанські загони – сили були нерівні. Повставали, боролись і не здавались ми протягом усієї нашої кривавої історії. Бути вбитим не означає здатись! І перемогли б, напевно, якби не підступність та зрада. Ось і тепер головно через явне шкідництво та агентурні зусилля «турчинових» та «кожемякіних» і покірну несвідомість ними ж «затурканих» майже двадцятилітня битва може залишитись сумним епізодом у ряді змагань за державність. Недарма згадав про дніпропетровського гендляра порнофільмами, котрий разом із своєю подругою, тепер вже закосиченою, згрібали перші мільйони. Україноненависник Турчинов ніколи не зраджував – йому не було що зраджувати. Україна в московському ярмі – його рожева мрія і він усе робить для її реалізації. Це агресивний промосковський вовкодав. Злобу і ненависть до українців йому приховувати важко, адже тягне на явного ворога. А де ж наші оборонці-вовкодави? А їх нема! Бо місцевий Деревляний, що прислужує Турчинову і треться біля його ніг, - нещасна перелякана шавка, яку як непотріб скоро викинуть на сміття. І не поможуть гроші, кури і качки для київського штабу, не врятують подачки для секретаріату. Але ще довго смердітиме на Тернопіллі від «деревляної» команди.
Не усі ми чекали біди «по-скотски тупо и молча» - намагались її попередити. Перестерігали і поскубували владу, постійно нагадували людям про їх вагу, обов’язок і відповідальність. Не усі ми покірно гнулись і заглядали в зуби вельможним мародерам. На жаль, задовго йшли одним, протореним псевдодемократією, інформаційним шляхом. Не могли і уявити собі, що з так жаданої свободи слова може вийти пастка для активістів, джерело інформації та контролю для ворогів і просто – пшик. Що з тих інформзмагань вийшло, скажу від себе:усі персонажі моїх критичних публікацій лишились неушкодженими, при посадах і маєтках. Плювали і плюють на закони держави, свободі слова заткали рота і наділи на голову блазенський ковпак, продовжують нагло і примітивно красти. Ще й по газеті прикупили, щоб контролювати правдоборців. Нічого, нічого, бандюги нахабні, ми знайдемо інші способи боротьби і відповісти за пограбування області вам все-одно прийдеться! Ще не остаточно звечоріло! А читачам хочемо нагадати: найбільша втрата – то втрата дорогого часу і можливостей. Думаймо і діймо по-українськи, щоби підлота не глумилась над нами, не плекала перспективи заселити наново Сибір і Магадан поневоленими синами та дочками України. А саме туди ведуть нас Турчинов з компанією і ...Смерть з Косою.
Саме таку назву – «Смерть з Косою» приклеїли Юлії Тимошенко у народі. Застерігаю одразу: брехні на зразок «Демидась не любить Юльки, бо вона жидівка», чи «Пише негатив, бо не взяла депутатом» - розраховані на довірливих та несвідомих. В депутати з розпорядження Юлії мене заманював її заступник Федорчук, Деревляний аж два рази вмовляв по телефону. Тай злоби, котра засліплює, до Тимошенко - не маю. Стосовно ж антиєврейських настроїв – то взагалі ідіотизм. Гадаю, що у євреїв і повчитись не гріх! Он у себе вони розбудовують національну державу, а нам якесь інтернаціонально-громадянське суспільство придумали. Не без їх допомоги, звичайно. Поваги не викликають лише людці, котрі зрікаються свого роду – чи то євреї, чи українці. І ті, котрі стають євреями аж після того, як побували в шкурі українців, вірмен та прибалтів. Є цілком логічні претензії до олігархів-сіоністів, котрі обчухрали Україну, але щоб проти бідних євреїв–роботяг – борони Боже! Маю навіть приятелів серед них. Кадрові журналісти Женя Баров та Сінькевич Борис і характером, і з лиця так нагадують євреїв – то що, маю їх не поважати? Ставлю крапку: сини Ізраїлю – то мудрі люди і саме в них, зачерпнувши знань, досвіду та вміння робити гроші, мусимо навчитись бути конкурентоздатними патріотами і збудувати національну державу. І українцям на цій стражденній землі має щось лишитись!
Та вернемось до Юлії. Не маючи мужності належно оцінити об’єкт уваги, проаналізувати усі «за» і «проти», стратегічно правильно розмістити борщ і мухи, віднайти належну інформацію про вчинки об’єкта, заходять наші високі політики в глухий кут і товчуть воду в ступі. А Юлька й нині там! Треба сказати правдиво: Юлія Володимирівна гарна, здібна, розумна. В недалекому минулому була преспективним політиком – сьогодні лише яскраво-скандальна. Мені не соромно, що підтримував її колись та робив рекламу у місцевій пресі. Ми ж усі сподівались, що Україна матиме з неї користь. Можливо так би воно і було, якби займалась окрім політичних справ ще й бізнесовими – у себе вдома. А вона візьми здуру та полізь у чужий город – у російський військово-промисловий комплекс. Ще там забажалось руки погріти? А вороги не сплять – як піджартовує мій дорогий сват Корчевський Володимир. Москвичі справу розкопали, кількох генералів, що брали від Юлії хабарі, посадили. Довгі роки звинувачення російської генпрокуратури висіли каменем на шиї «патріотки». Сиділа як мишка і носика висунути боялась за український поріг. Бо ж у розшук була зголошена! А потім раз – один приватний візит до Москви і ... всі обвинувачення знято.
Юлію мучили погані сни і перманентні дрижаки в колінах, косі погляди і потреба затулятись благенькою спідничкою від суворих московських вітрів. На волю хотілось, бо ж криміналом пахло. Як на сьогодні уже стало відомо, поплакалась в пазуху сивочолому політичному патріарху і той звів її з Віктором Медведчуком. Медведчук зв’язався з «родичами» у найвищих московських сферах і Тимошенко дістала можливість впасти на коліна перед образом Путіна. Вірніше, перед самим Путіним. ВВП своїх до криміналу не саджає, крихітку Юлію пожалів та змилосердився над нею. З того моменту Тимошенко перестала бути незалежним українським політиком – зробилась наложницею московського царя. Отут якраз би мала нею Служба Безпеки України зайнятись та все й вияснити. Пошурували б біля Кремля, то може б щось і надибали. Москвичі люди добрі і здібні: за могорич можуть Леніна з мовзолею винести, а можуть і досьє Юльчине з ФСБ викрасти. Гадаєте, що їй за «красівиє глазкі» простили? Як би не так – за все прийдеться розплачуватись. Тимошенко підвішена на шнурочку і тепер сусіди будуть керувати маріонеткою: схочуть – смикнуть, а схочуть – обріжуть. А якби Юлія спробувала сіпнутись та повести незалежну гру? Брикатись їй не дозволено, бо може в автоаварію влетіти, або при ночівлі у Москві подушка міцно прилипне до її голови. Ну не стріляти ж всеукраїнську феміну.
З часу таємної угоди з Путіним все круто змінилось. Тимошенко постійно створює в Україні скандальні колізії, грається у провокації, її конфлікти з Президентом створили політичну кризу. Юлії на українську перспективу начхати. З позицій базарної дніпропетровської шльондри наносить удари всім і вся, перекладає власні промахи на інших, обіцяє те, що від неї хочуть почути і бреше,бреше, бреше. Юлія – хитра, спритна шахрайка, нечесна у словах і вчинках, людина без гідності і гордості. Її підлості і брехням – немає меж. Зранку все обіцяє – у ввечері від усього відрікається. Лідерка БЮТу – наклепниця і взагалі ... аферистка широкого профілю, отрута в яскравій обгортці. Скажеш їй правду в очі – зігнорує, як в історії з Д.Чоботом, плюнеш їй в лице – оближеться і далі .... бреше. Будь-який спільник підходить їй, нема для неї ні Бога, ні чорта. Цілком влаштовує її союз з Москвою – з допомогою Путіна надіється посісти український престол. Абсолютно позбавлена моралі. Ну що ж то вона за така внучка драна, як від власного діда відреклась і встидається родового жидівського прізвища Капітельман? Отож виявилось, що під маскою усміхненого личка, вишиття, коси та коралів затаїлись надмірні амбіції, злоба, користь і жадоба необмеженої влади. Гітлер Другий, чи що? А ще ненависть до України і українців. І така людина хоче стати президентом України? Агентка Москви має трохи часу для політичних експериментів, та власною долею я б з нею не замінявся!
Завдяки провокаціям бютівців в обласній раді маємо дострокові вибори. Правда і виборами їх назвати важко, бо ж за списки голосуємо знову. Та нічого не поробиш: не маємо власної політики, то реалізуємо чужинські проекти. Воно може для африканського племені мумбо-юмбо і підійшло б, але для європейської цивілізованої країни ... ?! Та може хоч трошки карти поплутаємо шмаркатим «ура-патріотам»?. Опубліковані програми і списки, розвішені білл-борди, проводяться зустрічі. Високий рейтинг, як інформують, має УНП на чолі з Я.Джоджиком,, в районах віддають перевагу «Свободі» Тягнибока, може гордитись працьовитий професор Ковальчук за цікаві і мудрі зустрічі Литвина з повними залами виборців. Ах, Литвин сидів на дивані з Кучмою! А хто не сидів? Рух на вибори не йде, бо завдяки Стойку має підтримку, як комуністи. Во, гнида! До чого довів мерзотник організацію! «Єдиний центр» обіцяє «навести лад» - це добре. Правда, у них світ клином зійшовся і в списках фігурує аж три Навольських і всі три Михайловичі! Певно гуртом, по-сімейному не тільки батька добре лупцювати, але й штурмувати високі кабінети. Багатьох поважих людей до владних списків не запросили. А може вони й самі відмовились? Тому, що поважні! Дивина: бютівці приховали списки і зовсім не агітують, але на вибори клюнули і рейтинг засвітять.
Кажуть, Деревляний в шоці, зовсім занепав духом, бо дослідження передрікають мізерні здобутки. Не буде вже колишнього успіху, не можна вічно паразитувати на хамстві, скандалах та ігнорувати державні закони. Дивно, що Тимошенко не йде до Тернопільської облради – симптом тривожний! Виборцям соромно, що тернопільський БЮТ стараннями Деревляного виставив як партійний прапор збоченця-гвалтівника Кирика-Мещерякова і нашаткував партійне кубло модифікованими суспільними покидьками. Де ж традиційна моральність, яку рекламують у передвиборчій програмі? І жодна людина з організації не відмежувалась від бруду. Можна сміло вважати, що місцева структура «Батьківщини» просто згнила. Команда Деревляного – це в керівному складі зборище фізичних гвалтівників і моральних насильників, хабарників, лакеїв, користолюбців і хитреньких слизняків, боягузів, наклепників та озброєних бандитів. Пригадайте, як Савіцький разом з Деревляним ( це чомусь приховали?) заганяли дівчат до сауни під дулом автомата. Безчинство бютівців в обласній раді – свідчення повної духовної деградації. І ще: Тернопільщина, як найбільш патріотична область, не випадково обрана БЮТом для антиукраїнських експериментів. Все, що тут витворяють «деревляні», має за мету хамством та безідейністю знищити народний дух, нейтралізувати волю до спротиву, посіяти хаос і безнадію. А далі все за ... Турчиновим! Воно й не дивно: бо «деревляні» давно працюють на користь ворогів України. Клієнтура у списках не змінилась, але далі десятого номера прізвища не оприлюднені - бютівці нахабно плюють в очі виборцям. Не відомо, чи буде нова облрада і чи вона запрацює. Але гроші вельможних кандидатів – тю-тю!
P.S. Для агітації пораджу Деревляному з його керівним баранячим стадом скористатися давніми методами, винайденими у тернопільській «Батьківщині» . А справа виглядала на минулих виборах так. Іміджмейкери від БЮТу зловили в Тернополі на Театральному майдані стару облізлу суку, обмотали її агітаційними стрічками з сердечками і Юлиними завиваннями. Бідна тварина сахалась людей, пручалась, жалібно скиглила і намагалась позбутись осоружного ярма. Врешті їй це вдалось і вона з радісним гавкотом кинулась геть від підступних бютівських агітаторів. Свідома була сука, прямо скажемо. Навіть вона не хотіла підтримувати заангажованих Москвою і забруднених постійною зрадою пройдисвітів.
02.03.2009 р. Ярослав Демидась
Та кляп йому в горло, українофобу заслиненому і хай його «пастирська» маячня впаде на його ж голову. Найбільш обурливим є оте «подыхавших по-скотски тупо и молча». Бо ж бреше людомор! А то чому б в час Великого Голоду чекісти і регулярне військо оточували цілі села і розстрілювали селян з гармат? А скільки голів колгоспів, активістів-буксирів з «червоної мітли» і післанців «згори» знайшли смерть від повсталих селян, що рятували останній кусень хліба для своїх дітей? Була відчайдушна боротьба одинаків, були й організовані повстанські загони – сили були нерівні. Повставали, боролись і не здавались ми протягом усієї нашої кривавої історії. Бути вбитим не означає здатись! І перемогли б, напевно, якби не підступність та зрада. Ось і тепер головно через явне шкідництво та агентурні зусилля «турчинових» та «кожемякіних» і покірну несвідомість ними ж «затурканих» майже двадцятилітня битва може залишитись сумним епізодом у ряді змагань за державність. Недарма згадав про дніпропетровського гендляра порнофільмами, котрий разом із своєю подругою, тепер вже закосиченою, згрібали перші мільйони. Україноненависник Турчинов ніколи не зраджував – йому не було що зраджувати. Україна в московському ярмі – його рожева мрія і він усе робить для її реалізації. Це агресивний промосковський вовкодав. Злобу і ненависть до українців йому приховувати важко, адже тягне на явного ворога. А де ж наші оборонці-вовкодави? А їх нема! Бо місцевий Деревляний, що прислужує Турчинову і треться біля його ніг, - нещасна перелякана шавка, яку як непотріб скоро викинуть на сміття. І не поможуть гроші, кури і качки для київського штабу, не врятують подачки для секретаріату. Але ще довго смердітиме на Тернопіллі від «деревляної» команди.
Не усі ми чекали біди «по-скотски тупо и молча» - намагались її попередити. Перестерігали і поскубували владу, постійно нагадували людям про їх вагу, обов’язок і відповідальність. Не усі ми покірно гнулись і заглядали в зуби вельможним мародерам. На жаль, задовго йшли одним, протореним псевдодемократією, інформаційним шляхом. Не могли і уявити собі, що з так жаданої свободи слова може вийти пастка для активістів, джерело інформації та контролю для ворогів і просто – пшик. Що з тих інформзмагань вийшло, скажу від себе:усі персонажі моїх критичних публікацій лишились неушкодженими, при посадах і маєтках. Плювали і плюють на закони держави, свободі слова заткали рота і наділи на голову блазенський ковпак, продовжують нагло і примітивно красти. Ще й по газеті прикупили, щоб контролювати правдоборців. Нічого, нічого, бандюги нахабні, ми знайдемо інші способи боротьби і відповісти за пограбування області вам все-одно прийдеться! Ще не остаточно звечоріло! А читачам хочемо нагадати: найбільша втрата – то втрата дорогого часу і можливостей. Думаймо і діймо по-українськи, щоби підлота не глумилась над нами, не плекала перспективи заселити наново Сибір і Магадан поневоленими синами та дочками України. А саме туди ведуть нас Турчинов з компанією і ...Смерть з Косою.
Саме таку назву – «Смерть з Косою» приклеїли Юлії Тимошенко у народі. Застерігаю одразу: брехні на зразок «Демидась не любить Юльки, бо вона жидівка», чи «Пише негатив, бо не взяла депутатом» - розраховані на довірливих та несвідомих. В депутати з розпорядження Юлії мене заманював її заступник Федорчук, Деревляний аж два рази вмовляв по телефону. Тай злоби, котра засліплює, до Тимошенко - не маю. Стосовно ж антиєврейських настроїв – то взагалі ідіотизм. Гадаю, що у євреїв і повчитись не гріх! Он у себе вони розбудовують національну державу, а нам якесь інтернаціонально-громадянське суспільство придумали. Не без їх допомоги, звичайно. Поваги не викликають лише людці, котрі зрікаються свого роду – чи то євреї, чи українці. І ті, котрі стають євреями аж після того, як побували в шкурі українців, вірмен та прибалтів. Є цілком логічні претензії до олігархів-сіоністів, котрі обчухрали Україну, але щоб проти бідних євреїв–роботяг – борони Боже! Маю навіть приятелів серед них. Кадрові журналісти Женя Баров та Сінькевич Борис і характером, і з лиця так нагадують євреїв – то що, маю їх не поважати? Ставлю крапку: сини Ізраїлю – то мудрі люди і саме в них, зачерпнувши знань, досвіду та вміння робити гроші, мусимо навчитись бути конкурентоздатними патріотами і збудувати національну державу. І українцям на цій стражденній землі має щось лишитись!
Та вернемось до Юлії. Не маючи мужності належно оцінити об’єкт уваги, проаналізувати усі «за» і «проти», стратегічно правильно розмістити борщ і мухи, віднайти належну інформацію про вчинки об’єкта, заходять наші високі політики в глухий кут і товчуть воду в ступі. А Юлька й нині там! Треба сказати правдиво: Юлія Володимирівна гарна, здібна, розумна. В недалекому минулому була преспективним політиком – сьогодні лише яскраво-скандальна. Мені не соромно, що підтримував її колись та робив рекламу у місцевій пресі. Ми ж усі сподівались, що Україна матиме з неї користь. Можливо так би воно і було, якби займалась окрім політичних справ ще й бізнесовими – у себе вдома. А вона візьми здуру та полізь у чужий город – у російський військово-промисловий комплекс. Ще там забажалось руки погріти? А вороги не сплять – як піджартовує мій дорогий сват Корчевський Володимир. Москвичі справу розкопали, кількох генералів, що брали від Юлії хабарі, посадили. Довгі роки звинувачення російської генпрокуратури висіли каменем на шиї «патріотки». Сиділа як мишка і носика висунути боялась за український поріг. Бо ж у розшук була зголошена! А потім раз – один приватний візит до Москви і ... всі обвинувачення знято.
Юлію мучили погані сни і перманентні дрижаки в колінах, косі погляди і потреба затулятись благенькою спідничкою від суворих московських вітрів. На волю хотілось, бо ж криміналом пахло. Як на сьогодні уже стало відомо, поплакалась в пазуху сивочолому політичному патріарху і той звів її з Віктором Медведчуком. Медведчук зв’язався з «родичами» у найвищих московських сферах і Тимошенко дістала можливість впасти на коліна перед образом Путіна. Вірніше, перед самим Путіним. ВВП своїх до криміналу не саджає, крихітку Юлію пожалів та змилосердився над нею. З того моменту Тимошенко перестала бути незалежним українським політиком – зробилась наложницею московського царя. Отут якраз би мала нею Служба Безпеки України зайнятись та все й вияснити. Пошурували б біля Кремля, то може б щось і надибали. Москвичі люди добрі і здібні: за могорич можуть Леніна з мовзолею винести, а можуть і досьє Юльчине з ФСБ викрасти. Гадаєте, що їй за «красівиє глазкі» простили? Як би не так – за все прийдеться розплачуватись. Тимошенко підвішена на шнурочку і тепер сусіди будуть керувати маріонеткою: схочуть – смикнуть, а схочуть – обріжуть. А якби Юлія спробувала сіпнутись та повести незалежну гру? Брикатись їй не дозволено, бо може в автоаварію влетіти, або при ночівлі у Москві подушка міцно прилипне до її голови. Ну не стріляти ж всеукраїнську феміну.
З часу таємної угоди з Путіним все круто змінилось. Тимошенко постійно створює в Україні скандальні колізії, грається у провокації, її конфлікти з Президентом створили політичну кризу. Юлії на українську перспективу начхати. З позицій базарної дніпропетровської шльондри наносить удари всім і вся, перекладає власні промахи на інших, обіцяє те, що від неї хочуть почути і бреше,бреше, бреше. Юлія – хитра, спритна шахрайка, нечесна у словах і вчинках, людина без гідності і гордості. Її підлості і брехням – немає меж. Зранку все обіцяє – у ввечері від усього відрікається. Лідерка БЮТу – наклепниця і взагалі ... аферистка широкого профілю, отрута в яскравій обгортці. Скажеш їй правду в очі – зігнорує, як в історії з Д.Чоботом, плюнеш їй в лице – оближеться і далі .... бреше. Будь-який спільник підходить їй, нема для неї ні Бога, ні чорта. Цілком влаштовує її союз з Москвою – з допомогою Путіна надіється посісти український престол. Абсолютно позбавлена моралі. Ну що ж то вона за така внучка драна, як від власного діда відреклась і встидається родового жидівського прізвища Капітельман? Отож виявилось, що під маскою усміхненого личка, вишиття, коси та коралів затаїлись надмірні амбіції, злоба, користь і жадоба необмеженої влади. Гітлер Другий, чи що? А ще ненависть до України і українців. І така людина хоче стати президентом України? Агентка Москви має трохи часу для політичних експериментів, та власною долею я б з нею не замінявся!
Завдяки провокаціям бютівців в обласній раді маємо дострокові вибори. Правда і виборами їх назвати важко, бо ж за списки голосуємо знову. Та нічого не поробиш: не маємо власної політики, то реалізуємо чужинські проекти. Воно може для африканського племені мумбо-юмбо і підійшло б, але для європейської цивілізованої країни ... ?! Та може хоч трошки карти поплутаємо шмаркатим «ура-патріотам»?. Опубліковані програми і списки, розвішені білл-борди, проводяться зустрічі. Високий рейтинг, як інформують, має УНП на чолі з Я.Джоджиком,, в районах віддають перевагу «Свободі» Тягнибока, може гордитись працьовитий професор Ковальчук за цікаві і мудрі зустрічі Литвина з повними залами виборців. Ах, Литвин сидів на дивані з Кучмою! А хто не сидів? Рух на вибори не йде, бо завдяки Стойку має підтримку, як комуністи. Во, гнида! До чого довів мерзотник організацію! «Єдиний центр» обіцяє «навести лад» - це добре. Правда, у них світ клином зійшовся і в списках фігурує аж три Навольських і всі три Михайловичі! Певно гуртом, по-сімейному не тільки батька добре лупцювати, але й штурмувати високі кабінети. Багатьох поважих людей до владних списків не запросили. А може вони й самі відмовились? Тому, що поважні! Дивина: бютівці приховали списки і зовсім не агітують, але на вибори клюнули і рейтинг засвітять.
Кажуть, Деревляний в шоці, зовсім занепав духом, бо дослідження передрікають мізерні здобутки. Не буде вже колишнього успіху, не можна вічно паразитувати на хамстві, скандалах та ігнорувати державні закони. Дивно, що Тимошенко не йде до Тернопільської облради – симптом тривожний! Виборцям соромно, що тернопільський БЮТ стараннями Деревляного виставив як партійний прапор збоченця-гвалтівника Кирика-Мещерякова і нашаткував партійне кубло модифікованими суспільними покидьками. Де ж традиційна моральність, яку рекламують у передвиборчій програмі? І жодна людина з організації не відмежувалась від бруду. Можна сміло вважати, що місцева структура «Батьківщини» просто згнила. Команда Деревляного – це в керівному складі зборище фізичних гвалтівників і моральних насильників, хабарників, лакеїв, користолюбців і хитреньких слизняків, боягузів, наклепників та озброєних бандитів. Пригадайте, як Савіцький разом з Деревляним ( це чомусь приховали?) заганяли дівчат до сауни під дулом автомата. Безчинство бютівців в обласній раді – свідчення повної духовної деградації. І ще: Тернопільщина, як найбільш патріотична область, не випадково обрана БЮТом для антиукраїнських експериментів. Все, що тут витворяють «деревляні», має за мету хамством та безідейністю знищити народний дух, нейтралізувати волю до спротиву, посіяти хаос і безнадію. А далі все за ... Турчиновим! Воно й не дивно: бо «деревляні» давно працюють на користь ворогів України. Клієнтура у списках не змінилась, але далі десятого номера прізвища не оприлюднені - бютівці нахабно плюють в очі виборцям. Не відомо, чи буде нова облрада і чи вона запрацює. Але гроші вельможних кандидатів – тю-тю!
P.S. Для агітації пораджу Деревляному з його керівним баранячим стадом скористатися давніми методами, винайденими у тернопільській «Батьківщині» . А справа виглядала на минулих виборах так. Іміджмейкери від БЮТу зловили в Тернополі на Театральному майдані стару облізлу суку, обмотали її агітаційними стрічками з сердечками і Юлиними завиваннями. Бідна тварина сахалась людей, пручалась, жалібно скиглила і намагалась позбутись осоружного ярма. Врешті їй це вдалось і вона з радісним гавкотом кинулась геть від підступних бютівських агітаторів. Свідома була сука, прямо скажемо. Навіть вона не хотіла підтримувати заангажованих Москвою і забруднених постійною зрадою пройдисвітів.
02.03.2009 р. Ярослав Демидась