Соціологічне дослідження тернопільських виборів
Тенденції та закономірності формування електоральної позиції виборців під час виборчої кампанії до Тернопільської облради
Виборча кампанія до Тернопільської обласної ради мала бути пробним каменем суспільних змін, що відбуваються в Західному регіоні України, що особливо важливо у зв'язку з великою ймовірністю зміни ставлення до Прем'єр-Міністра в цьому регіоні, який є визначає тенденції змін у протистоянні між В.Ющенком і Ю.Тимошенко, а також у можливостях третіх сил правого та центристського спрямування. Хоча рішенням Верховної Ради вибори відмінено, проте висновки з цієї кампанії зробити можна і треба для адекватної оцінки тенденцій зміни суспільно-політичної ситуації в регіоні та країні, а також виявлення особливостей сприйняття передвиборчої інформації суспільством у його теперішньому стані. Основа для цього - соціологічний моніторинг виборчої кампанії. Центр з інформаційних проблем територій виконував такий моніторинг у щотижневому режимі з середини січня з окремим виділенням обласного центру та ще 2 частин області. Збір інформації виконувався телефонним опитуванням з випадковими вибірками респондентів, рівномірно розподіленими по всіх районах пропорційно чисельності їхнього населення. Обробка результатів опитувань і контроль необхідних розмірів вибірок відбувався на основі математичної моделі формування суспільних стереотипів у різних професійних і вікових групах. Теоретична похибка дослідження становить 3 % в кожній з частин області й 2 % в області загалом при 90 % рівні довір'я, середня похибка методу на основі порівняння прогнозу з результатами виборів становить 1,5 % (остання перевірка була на виборах міського голови м.Рівного в листопаді 2008 року). У кожному опитуванні обсяг ефективних пропорційних вибірок становив від 1400 до 2300 респондентів. Переважна більшість результатів не публікувалася, оскільки призначалася не для публічного висвітлення, а для розуміння ситуації і найефективніших інформаційних дій у цій ситуації. Тепер, оскільки вибори відмінено, найважливішу частину результатів може бути оприлюднено.
Для визначення закономірностей формування суспільної думки і зміни політичних позицій виборців особливе значення мають політичні сили, які вели найбільш інтенсивну виборчу кампанію. Відповідно до проведеного контентного аналізу основних обласних і тернопільських міських газет за тиждень 23.02-1.03.2009 частки різних політичних сил в кількості публікацій і газетній площі серед матеріалів, які можна трактувати як передвиборчу рекламу, становлять (без врахування антиреклами):
| % у газетній площі | % кількості публікацій |
Блок УНП | 43,0 | 36,7 |
Єдиний Центр | 19,5 | 18,4 |
Свобода | 17,9 | 20,4 |
БЮТ | 10,1 | 8,3 |
Блок Литвина | 3,8 | 6,1 |
Партія Регіонів | 2,6 | 4,1 |
Блок "Нескорені" | 2,1 | 4,0 |
Наша Україна | 1,0 | 2,0 |
На початок виборчої кампанії населення не було готове до виборів і не сприймало їх як необхідність. Кампанія відбувалася на фоні активної політичної боротьби в країні й дедалі більшого відчуття економічної кризи. З часу попередніх виборів, що були в 2006 році, відбулася значна зміна політичної структури й велика переоцінка населенням політичних сил, проте певний вплив на початкову ситуацію ці результати, очевидно, мали. Для області загалом і м.Тернополя результати виборів 2006 року щодо основних політичних сил були такими:
| вся область | Тернопіль |
БЮТ | 34,5 | 32,4 |
Наша Україна | 31,3 | 23,6 |
Блок Костенка-Плюща (основа - УНП) | 8,6 | 11,4 |
Соцпартія | 3,3 | 4,1 |
Блок Пора-ПРП | 2,5 | 4,2 |
Партія Регіонів | 1,7 | 3,2 |
Блок Литвина | 1,2 | 0,3 |
За особливостями формування суспільних стереотипів область поділено на 3 частини: м.Тернопіль, ближча до облцентру частина (Тернопільський, Теребовлянський, Зборівський, Збаразький, Козівський, Бережанський, Підволочиський, Гусятинський райони), дальша від облцентру частина (Кременецький, Шумський, Лановецький, Підгаєцький, Монастириський, Чортківський, Борщівський, Бучацький, Заліщицький райони).
На даний час основними політичними силами в Тернопільській області апріорі можна було вважати БЮТ, Нашу Україну, Свободу, Блок УНП, Єдиний Центр, Партію Регіонів, Блок Литвина і Соцпартію. За результатами опитування за 24-26.02.2009 розподіл рейтингів цих політичних сил серед тієї частини населення області, що визначилася у своєму виборі й не збирається голосувати проти всіх, має наступний вигляд:
Свобода | 34,1 |
Блок Юлії Тимошенко | 25,3 |
Наша Україна | 11,3 |
Блок УНП | 7,5 |
Єдиний Центр | 7,2 |
Блок Володимира Литвина | 5,3 |
Партія Регіонів | 3,9 |
Соціалістична Партія | 0,9 |
Інші | 3,3 |
Останні дві політичні сили ділять лівий електорат і мало впливають на перерозподіл основної частини електорату, крім того, вони знаходяться в кінці рейтингової таблиці. Тому є сенс зупинитися на розгляді перших 6 політичних сил.
Рис.1. Динаміка електоральної підтримки основних політичних сил серед тих, хто визначився і не проти всіх.
На рис.1 подано динаміку змін рейтингів 6 основних політичних сил серед визначеного і непротестного населення за результатами відповідей на запитання, за яку політичну силу проголосували б на запланованих виборах до обласної ради, у щотижневих (крім передостаннього тижня січня) опитуваннях.
Рейтинги Нашої України і БЮТ коливаються у протифазі між собою (де більше Нашої України, там менше БЮТ) з загальною тенденцією до зменшення. Це цілком відображає боротьбу між В.Ющенком і Ю.Тимошенко - тоді, коли ефектнішими для сприйняття населенням були дії В.Ющенка,- ріс рейтинг Нашої України і падав рейтинг БЮТ, коли ефектнішими виглядали дії Ю.Тимошенко,- відбувалися зворотні зміни. Разом з тим, ця боротьба загалом вела до ослаблення позицій обох політичних сил, тим більше, що вони не вели активної виборчої кампанії. Стартовий одночасний ріст рейтингів обох цих сил відображає період завершення "газової війни" з Росією, коли основні дії В.Ющенка і Ю.Тимошенка переважно сприймалися не як такі, що спрямовні одне проти одного, а на захист інтересів країни. Більший ріст рейтингу Нашої України в другий тиждень лютого спричинений, крім дій В.Ющенка, ймовірно, ще й добрим сприйняттям виступу В.Кириленка під час спроби відставки уряду у Верховній Раді. Електорат БЮТ і Нашої України нестійкий, схильний до швидкої зміни політичної орієнтації, що відображають великі коливання рейтингів цих політичних сил.
Рейтинги Свободи, Блоку УНП і Єдиного Центру мали загальну тенденцію зростання. Причому це зростання відбувалося стрибками, після яких буала стабілізація. Характерною ознакою всіх трьох цих політичних сил є те, що вони вели активну виборчу кампанію. Крім того, вони сприймаютья, як альтернативні до старих політичних сил, які до цього часу були основними. Перший стрибок був у рейтингу ЄЦ в кінці січня, потім - Блоку УНП в перший тиждень лютого, потім Свободи - в другий тиждень лютого. Стрибки рейтингу ЄЦ були найменшими (в середньому 2 %), але найменшим був і період між ними (2 тижні). Так що в третій тиждень лютого був другий стрибок рейтингу ЄЦ. Тому на час виборів, за умови стабільної й активної виборчої кампанії, можна було прогнозувати третій стрибок рейтингу цієї політичної сили. Стрибок рейтингу Блоку УНП був довшим (протягом 2 тижнів), але більшим (бл.5 %), довшим був і період стабілізації (3 тижні). Відповідно, до виборів мав бути ще один стрибок рейтингу Блоку УНП (це виходить і з аналізу рис.2,3). Другий стрибок ЄЦ був більшим (2,5 %), ніж перший (1,5 %), що цілком відповідає наростанню активності виборчої кампанії: активніша кампанія дає вищий показник. Тому, оскільки такі ж, лише з іншими параметрами, динамічні властивості має рейтинг Блоку УНП, до виборів можна було очікувати його стрибка величиною бл.8 %. Стрибок рейтингу Свободи також відбувався протягом 2 тижнів (останній січня і перший лютого), цей стрибок був значно більшим (бл.10 %), але період стабілізації після нього значно довший (не менш як 4 тижні). Тому до виборів наступний стрибок рейтингу Свободи, очевидно, не встигав.
Рейтинг Блоку Литвина також мав стрибок (в першому тижні лютого), подібно до Свободи, Блоку УНП і ЄЦ, але, разом з тим, для нього характерні й коливання відповідно до політичної ситуації в країні, аналогічно до Нашої України й БЮТ, причому ці коливання були синхронні з БЮТ. Такі особливості цілком закономірні, оскільки, з одного боку, лідер цього блоку є одною з основних владних осіб в країні, крім того, блок майже до кінця лютого вів не надто активну кампанію, з іншого боку,- він також претендує на роль третьої сили, альтернативної до основних.
Рис.2. Показники динаміки виборчої кампанії Блоку УНП в області загалом.
На рис.2, поряд з реальним рейтингом відображено деякі параметри, що характеризують виборчу кампанію Блоку УНП, яка, по крайній мірі, останнім часом, була найактивнішою. Потенційний електорат становить частку виборців, які на запитання, чи могли б вони проголосувати за цей блок, відповідали "так, звичайно" і половина тих, хто відповідав "цілком можливо". Максимальний електорат - частка виборців, що могли б проголосувати хоча б при певних умовах. Інші показники відображають сприйняття населенням інформації у виборчій кампанії блоку. Один з них показує частку виборців, які дуже чи досить багато чули про Блок УНП протягом останнього тижня, інший - частку виборців які дещо чули про цей блок. Видно, що стрибок рейтингу супроводжувався ростом як потенційного, так і максимального електорату, при помітному збільшенні частки тих, хто одержав багато інформації про блок. Натомість частка тих, хто лише дещо чув, зменшилася. Отже, відбувся стрибок у сприйнятті інформації внаслідок ефекту переповнення - поступове накопичення інформації й наростання активності кампанії привело до переходу частини населення з рівня середньої інформованості на рівень значної інформованості, причому це привело до росту як реальної, так і потенційної прихильності, а також загальної позитивної зацікавленості блоком (максимальний електорат). Дальше наростання активності (ріст частки тих, хто дещо чув) відбувалося як наповнення до наступного рівня. В цей час стабільним був рейтинг, зменшувалися частки нестійкої прихильності й зацікавлення, оскільки до кампанії Блоку УНП вже звикли й нічого нового в ній не бачили. Разом з тим, певний ріст значної інформованості й початок падіння середньої інформованості, що були передвісниками попереднього стрибка рейтингу, показують велику ймовірність початку нового стрибка рейтингу. Інформаційне наповнення знову повинно було привести на перехід до нового рівня ставлення до блоку.
Рис.3. Динаміка рейтингів блоку УНП в частинах області.
Як видно з рис.3, в окремих частинах області зміни ставлення населення до Блоку УНП відбувалися неоднаково. Перед стрибком загального рейтингу відбувався великий його стрибок в обласному центрі, потім він переходив на всю область. Причому в дальшій частині області він відбувався стрімкіше, але потім рейтинг швидко зменшився і коливався, а в ближчій частині області ріст був тривалішим і тенденції були стійкіші. Це відображає соціоінформаційні особливості цих частин області. В ближчій частині, де населення має стійкіші політичні переконання, більшу загальну інформованість, нова інформація не відразу приводить до зміни ставлення, але ця зміна стійкіша. У дальшій же частині населення менш критично ставиться до нової інформації і швидше міняє свою позицію під її впливом. Разом з тим, і для дальшої, і для ближчої частини імпульс формування нових стереотипів внаслідок одержаної інформації починається з Тернополя. Тому різкий ріст рейтингу Блоку УНП в Тернополі підтверджує прогноз загального значного росту рейтингу блоку, яких виходить з попереднього аналізу.
Отже, відповідно до наявних закономірностей до часу виборів (якби вони відбулися) можна було очікувати відносно невеликого (бл.3 %) росту рейтингу Свободи (початок стрибка, який не встигав до виборів), помітного (до 3,5 %) стрибка рейтингу ЄЦ і значного (бл.8 %) стрибка рейтингу Блоку УНП. З меншою ймовірністю але все ж можна було б передбачити ріст (бл.4 %, враховуючи попереднє зменшення) рейтингу Блоку Литвина, зокрема, внаслідок активізації кампанії і візиту лідера блоку в область, що відбувся в кінці лютого. Рейтинги БЮТ і Нашої України на час виборів прогнозувати важко, оскільки вони переважно залежать не від ходу виборчої кампанії, а від перепитій політичної ситуації в країні. Разом з тим, досить впевнено можна було б очікувати їх дальшого зменшення у різних пропорціях між собою. Таким чином, на основі одержаної інформації й викладених міркувань, на час виборів можна прогнозувати наступні електоральні результати основних політичних сил:
Свобода | 37 % |
Блок УНП | 15,5 % |
БЮТ | 12-17 % |
Єдиний Центр | 10,5 % |
Блок Литвина | 9 % |
Наша Україна | 5-9 % |
Безперечно, точність цього прогнозу є досить умовною, проте загальні тенденції цілком ймовірні. Оскільки вибори відмінено, не можна буде перевірити цього прогнозу. Разом з тим, якби вибори були, цей прогноз не міг би бути опублікованим - політичні сили, для яких передбачається падіння рейтингу, могли б оскаржувати це опублікування через ймовірний вплив на їхній електоральний результат і через те, що його одержано не безпосередньо через прямі опитування, а через їх аналіз. Для тих же сил, рейтинги яких відповідно до прогнозу мали б зрости, оприлюднення прогнозу могло б сприяти активнішій боротьбі проти них, ослабленню активності їхніх команд і зрештою зменшити цей ріст.
Петро Жук, директор Центру з інформаційних проблем територій НАНУ
5.03.2009
Відповіді
2009.03.06 | карпо
Re: Соціологічне дослідження тернопільських виборів
Ще не вмерла в УНП ...2009.03.08 | Михайло Свистович
Re: Соціологічне дослідження тернопільських виборів
карпо пише:> Ще не вмерла в УНП ...
в Тернопільській області