03/10/2009 | Майдан-ІНФОРМ

Законність і правопорядок в державі починаються з законної діяльности найвищих органів влади і, відповідно, закінчуються у разі незаконної діяльности таких органів. Риба гниє з голови, а сваволя нагорі породжує тотальну сваволю.

Конституцією України передбачено, що:
- "порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом ВРУ" (частина п'ята ст.83);
- "органи законодавчої…влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України" (ст.6);
- "органи державної влади…, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" (частина друга ст.19);
- "виключно законами України визначаються:… організація і порядок діяльності ВРУ" (п.21 ст.92).

Конституційний Суд України у принаймні п'яти своїх рішеннях та ухвалах визнав, що Регламент ВРУ має бути прийнятий саме у формі закону України. Згідно зі ст.150 Конституції КСУ "ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені". При цьому КСУ визнав неконституційними три акти ВРУ про ухвалення "регламентів" ВРУ у формі підзаконних актів.
Таким чином: Єдиним нормативно-правовим актом (крім безпосередньо норм Конституції України), яким може і має регулюватися організація і порядок діяльности ВРУ, є Регламент ВРУ і такий Регламент має бути лише законом України (законодавчим актом).

Але з дня прийняття Конституції у 1996р. ВРУ не прийняла такий закон, головою ВРУ, який за Конституцією організовує діяльність Ради, не вносилося відповідних проектів (натомість підписувалися неконституційні акти), Президент України (гарант Конституції) також не вносив таких законопроектів.

Отже, ВРУ, голова ВРУ та Президент припустилися протиправної бездіяльности, кумулятивним наслідком якої є те, що ВРУ на сьогодні функціонує "поза законом". Зрозуміло, що це загрожує національній безпеці України, повністю нівелює конституційні положення про Україну як про правову, демократичну державу, порушує народний суверенітет і, у підсумку є нічим іншим, як сваволею та узурпацією влади нардепами, поваленням конституційного ладу в Україні.

Нещодавно прийнятий Закон "Про організацію і порядок діяльности Верховної Ради України" від 04.09.08 не тільки не вирішує проблему, але і є спробою маніпуляції правом і суспільною свідомістю, оскільки він не містить власне Регламенту, а лише відсилає до якогось "регламенту" – підзаконного акту.

Враховуючи викладене, чотири громадянина – Віктор Гарбар, Володимир Мартинюк, Михайло Свистович та Олександр Северин подали позова до ВРУ, голови ВРУ та Президента України про визнання їхньої бездіяльности протиправною та про зобов'язання їх вчинити комплекс дій, спрямованих на прийняття Регламенту ВРУ у формі закону України. Метою позову є приведення діяльности ВРУ у відповідність до Конституції, відновлення конституційного ладу. Окружний адміністративний суд м. Києва (суддя В.Келеберда) призначив перше засідання у справі на 15:30 11.02.09. Розгляд справи відбуватиметься у відкритому режимі.

Очевидно, що, уникаючи виконання конституційної вимоги щодо прийняття Регламенту ВРУ у формі закону, народні депутати прагнуть унеможливити вплив Президента України на Верховну Раду (через застосування Президентом вето та внесення ним відповідних законопроектів), тому ми вважаємо, що за логікою Президент, котрий днями вніс до КСУ подання щодо неконституційности Закону "Про організацію і порядок діяльности ВРУ" мав би визнати наш позов, а його представники радше мали б бути на боці позивачів.

І самопозиціонування ВРУ у позаконституційному просторі, і ігнорування рішень КСУ, і те, що жоден проект жодного регламенту ВРУ не виносився на громадське обговорення, є черговими свідченням тотального відчуження влади від народу, яке великою мірою спричинилося до перманентної політичної кризи в Україні.

Сваволя та правовий нігілізм владців та політикуму, їхня звичка керуватися не Конституцією, а ситуативною політичною доцільністю і корисливими міркуваннями руйнують Українську державу та становлять пряму небезпеку для історичних перспектив України. Подолання існуючих загроз потребує рішучости громадян жорстко відстоювати свої законні права та інтереси, захищати Конституцію як свою останню барикаду, захищати Українську державу від внутрішніх та зовнішніх небезпек.
Обговоренню існуючих небезпек, виробленню шляхів подолання кризи та конкретних громадянських дій буде присвячено Громадянську асамблею України, яка відбудеться 29.03.09 в Українському домі у Києві.

За додатковою інформацією, за отриманням тексту позову звертатися: sean@maidan.org.ua (Олександр Северин)

Читайте також у "Статтях" Майдану:
http://maidanua.org/static/mai/1233751576.html


Текст позовної заяви - у доданому файлі

^sean