Чи стане Тернопіль новим П’ємонтом? (/)
03/13/2009 | omela
Чи стане Тернопіль новим П’ємонтом?
12.03.2009 10:47 ___ Богдан Червак, для УП
Окружний адміністративний суд Тернопільської області скасував рішення Тернопільської обласної територіальної виборчої комісії про припинення виборчого процесу і зобов’язав територіальну виборчу комісію провести вибори до Тернопільської обласної ради.
Отже, постанова Верховної Ради про скасування позачергових виборів Тернопільської обласної ради фактично втратила законну силу.
Тим часом "тернопільська епопея", незалежно від того як вона закінчиться, може мати далекосяжні політичні наслідки як для однієї із західноукраїнських областей так і для окремого регіону й України в цілому.
Але спочатку про деякі факти, які, як правило, ігноруються вітчизняними ЗМІ. Мало хто сумнівається в тому, що реальною причиною відміни виборів у Тернопільській області стало стрімке падіння рейтингів БЮТ, НУ-НС та Партії регіонів.
Про це пишуть і говорять усі. Проте усіляко замовчується той факт, що втрата електоральної підтримки провідними парламентськими силами відбувається на тлі зростання авторитету українських націоналістів, зокрема ВО "Свобода", яка згідно останніх соціологічних опитувань отримала б впевнену перемогу на виборах, якщо б вони відбулися 15 березня.
На перший погляд, немає нічого дивного у тому, що в Тернопільській області до влади могли б, або можуть прийти націоналісти. Зрештою, Тернопіль не Луганськ чи Донецьк, де впливи українського націоналізму не такі відчутні як на Західній Україні.
Але все просто лише на перший погляд. Насправді події у Тернопільській області вже у недалекому майбутньому можуть якісно змінити політичний ландшафт, засвідчити нову політичну реальність на Заході України, яка матиме істотний вплив на Київ та інші області.
Передусім треба констатувати, що у Тернопільській області відбулося чітке розмежування партій і блоків по лінії "націоналістичні" і "ненаціоналістичні".
Якщо до перших впродовж багатьох років виборці зараховували БЮТ, "Нашу Україну", Українську народну партію, інші так звані націонал-демократичні партії, то сьогодні у свідомості багатьох тернополян вони такими вже не є, або ж перестали бути.
Для цього існують різні пояснення: починаючи від непослідовності "НУ", політика якої у регіонах не завжди була "проукраїнською", закінчуючи проросійською орієнтацією БЮТ, яка особливо посилилася останні місяці.
Якщо ситуація у Тернопільській області може вважатися характерною для всієї Галичини, Волині й Закарпаття, то "націоналістичний чинник", безумовно, відіграватиме істотну роль на наступних президентських і парламентських виборах.
У цьому зв’язку може змінитися політичний статус Тернополя. Донедавна це місто перебувало у тіні "старшого брата" – Львова, який називали "українським П’ємонтом", оскільки саме там започатковувалися різні політичні й культурні проекти, які згодом успішно або безуспішно поширювалися на всій території України.
Відтепер саме Тернопіль, а не Львів чи Івано-Франківськ стає авангардом "національно-визвольного руху", оскільки тут закладений прецедент незаконного недопущення націоналістів до влади та сформувалася широка соціальна база на його підтримку.
Тепер кілька слів про значення Тернопільських подій для загальноукраїнської ситуації. Дещо несподівано на завершальному етапі виборчої кампанії у її перебіг вирішив втрутитися голова обласної державної адміністрації та один із лідерів "Єдиного Центру" Юрій Чижмарь.
Останнім часом він наліво і направо роздає коментарі, лейтмотив яких зводиться до твердження про необхідність скасування сумнозвісної постанови ВР та проведення дострокових вибрів, оскільки це, на його думку, дасть можливість стабілізувати і так не просту соціально-економічну ситуацію в краї.
При цьому Чижмарь не говорить про те, що політична партія, куратором якої він напевно є, опинилася в області у ще гіршому становищі аніж БЮТ чи "Наша Україна".
Згідно із результатами соціологічної групи "Рейтинг", за "ЄЦ" у Тернопільській області готові проголосувати трохи більше 6% виборців. Іншими словами, на прикладі Тернопільщини стало очевидним, що проект "ЄЦ" – насправді політичний фантом, а не реальна сила, яку підтримують виборці і на яку може опертися президент, що втрачає рештки свого впливу на "єдину" пропрезидентську партію "Наша Україна".
Це також свідчення, що адміністративний ресурс у вигляді місцевих адміністрацій сьогодні не спроможний забезпечити перемогу владі не лише на сході й півдні України, але й на її заході, і це буде катастрофою для помаранчевих партій і блоків.
Ще одна цікава деталь. З метою компрометації правих сил у Тернопільській області використовувався аргумент "диктатури". Її недопущення, мовляв, можуть забезпечити лише "демократичні сили".
Натомість відміна виборів, як основного механізму демократичного вирішення політичних проблем, що її ініціювали у парламенті "демократи" з БЮТ, НУ-НС та ПР засвідчила, хто на ділі схильний до диктатури.
І навпаки, у ролі своєрідного стража демократії, який намагається не допустити диктатури, узурпації влади та поставити її під контроль українського народу виступає права "Свобода".
Врешті, один із уроків Тернополя стосується усіх без винятку політичних сил. Події довкола виборів депутатів обласної ради показали, що ймовірність того, що виборчі кампанії, які чекають попереду, не завершаться голосуванням, підрахунком голосів і оприлюдненням результатів є дуже високою.
А відтак тернопільський бумеранг може боляче вдарити по кожному із суб’єктів виборчого процесу.
Більше того, якщо питання тернопільських виборів не буде врегульовано у відповідності до чинного законодавства, кожні наступні вибори, чи то до місцевих рад, виборів міських чи селищних голів, чи то виборів нового складу ВР і глави держави, можуть стати детонатором, який спричиниться до підриву вже не основ демократії, а фундаменту України як незалежної держави.
Богдан Червак, для УП
http://pravda.com.ua/news/2009/3/12/91161.htm
12.03.2009 10:47 ___ Богдан Червак, для УП
Окружний адміністративний суд Тернопільської області скасував рішення Тернопільської обласної територіальної виборчої комісії про припинення виборчого процесу і зобов’язав територіальну виборчу комісію провести вибори до Тернопільської обласної ради.
Отже, постанова Верховної Ради про скасування позачергових виборів Тернопільської обласної ради фактично втратила законну силу.
Тим часом "тернопільська епопея", незалежно від того як вона закінчиться, може мати далекосяжні політичні наслідки як для однієї із західноукраїнських областей так і для окремого регіону й України в цілому.
Але спочатку про деякі факти, які, як правило, ігноруються вітчизняними ЗМІ. Мало хто сумнівається в тому, що реальною причиною відміни виборів у Тернопільській області стало стрімке падіння рейтингів БЮТ, НУ-НС та Партії регіонів.
Про це пишуть і говорять усі. Проте усіляко замовчується той факт, що втрата електоральної підтримки провідними парламентськими силами відбувається на тлі зростання авторитету українських націоналістів, зокрема ВО "Свобода", яка згідно останніх соціологічних опитувань отримала б впевнену перемогу на виборах, якщо б вони відбулися 15 березня.
На перший погляд, немає нічого дивного у тому, що в Тернопільській області до влади могли б, або можуть прийти націоналісти. Зрештою, Тернопіль не Луганськ чи Донецьк, де впливи українського націоналізму не такі відчутні як на Західній Україні.
Але все просто лише на перший погляд. Насправді події у Тернопільській області вже у недалекому майбутньому можуть якісно змінити політичний ландшафт, засвідчити нову політичну реальність на Заході України, яка матиме істотний вплив на Київ та інші області.
Передусім треба констатувати, що у Тернопільській області відбулося чітке розмежування партій і блоків по лінії "націоналістичні" і "ненаціоналістичні".
Якщо до перших впродовж багатьох років виборці зараховували БЮТ, "Нашу Україну", Українську народну партію, інші так звані націонал-демократичні партії, то сьогодні у свідомості багатьох тернополян вони такими вже не є, або ж перестали бути.
Для цього існують різні пояснення: починаючи від непослідовності "НУ", політика якої у регіонах не завжди була "проукраїнською", закінчуючи проросійською орієнтацією БЮТ, яка особливо посилилася останні місяці.
Якщо ситуація у Тернопільській області може вважатися характерною для всієї Галичини, Волині й Закарпаття, то "націоналістичний чинник", безумовно, відіграватиме істотну роль на наступних президентських і парламентських виборах.
У цьому зв’язку може змінитися політичний статус Тернополя. Донедавна це місто перебувало у тіні "старшого брата" – Львова, який називали "українським П’ємонтом", оскільки саме там започатковувалися різні політичні й культурні проекти, які згодом успішно або безуспішно поширювалися на всій території України.
Відтепер саме Тернопіль, а не Львів чи Івано-Франківськ стає авангардом "національно-визвольного руху", оскільки тут закладений прецедент незаконного недопущення націоналістів до влади та сформувалася широка соціальна база на його підтримку.
Тепер кілька слів про значення Тернопільських подій для загальноукраїнської ситуації. Дещо несподівано на завершальному етапі виборчої кампанії у її перебіг вирішив втрутитися голова обласної державної адміністрації та один із лідерів "Єдиного Центру" Юрій Чижмарь.
Останнім часом він наліво і направо роздає коментарі, лейтмотив яких зводиться до твердження про необхідність скасування сумнозвісної постанови ВР та проведення дострокових вибрів, оскільки це, на його думку, дасть можливість стабілізувати і так не просту соціально-економічну ситуацію в краї.
При цьому Чижмарь не говорить про те, що політична партія, куратором якої він напевно є, опинилася в області у ще гіршому становищі аніж БЮТ чи "Наша Україна".
Згідно із результатами соціологічної групи "Рейтинг", за "ЄЦ" у Тернопільській області готові проголосувати трохи більше 6% виборців. Іншими словами, на прикладі Тернопільщини стало очевидним, що проект "ЄЦ" – насправді політичний фантом, а не реальна сила, яку підтримують виборці і на яку може опертися президент, що втрачає рештки свого впливу на "єдину" пропрезидентську партію "Наша Україна".
Це також свідчення, що адміністративний ресурс у вигляді місцевих адміністрацій сьогодні не спроможний забезпечити перемогу владі не лише на сході й півдні України, але й на її заході, і це буде катастрофою для помаранчевих партій і блоків.
Ще одна цікава деталь. З метою компрометації правих сил у Тернопільській області використовувався аргумент "диктатури". Її недопущення, мовляв, можуть забезпечити лише "демократичні сили".
Натомість відміна виборів, як основного механізму демократичного вирішення політичних проблем, що її ініціювали у парламенті "демократи" з БЮТ, НУ-НС та ПР засвідчила, хто на ділі схильний до диктатури.
І навпаки, у ролі своєрідного стража демократії, який намагається не допустити диктатури, узурпації влади та поставити її під контроль українського народу виступає права "Свобода".
Врешті, один із уроків Тернополя стосується усіх без винятку політичних сил. Події довкола виборів депутатів обласної ради показали, що ймовірність того, що виборчі кампанії, які чекають попереду, не завершаться голосуванням, підрахунком голосів і оприлюдненням результатів є дуже високою.
А відтак тернопільський бумеранг може боляче вдарити по кожному із суб’єктів виборчого процесу.
Більше того, якщо питання тернопільських виборів не буде врегульовано у відповідності до чинного законодавства, кожні наступні вибори, чи то до місцевих рад, виборів міських чи селищних голів, чи то виборів нового складу ВР і глави держави, можуть стати детонатором, який спричиниться до підриву вже не основ демократії, а фундаменту України як незалежної держави.
Богдан Червак, для УП
http://pravda.com.ua/news/2009/3/12/91161.htm