03/21/2009 | Pavlo Z.

Веселі, брате, часи настали,
Нове майбутнє дарує день!
Чому ж на небі
так мало сонця стало,
Чому я далі пишу сумних пісень?
Веселі, брате, часи настали,
Ми наближаємось до мети!
Чому ж тоді я шукаю іншу стежку,
Чому я далі з ними не хочу йти?
Веселі, брате, часи настали,
На грудях світить нам слави знак!
Нам очі ніжно закрили,
губи медом змастили,
Душу кинули просто так…
Душа прокинулась, та й питає
Сама у себе — чому одна?
Немає в кого спитати —
золото замість тата,
Замість мами — глуха стіна.
І тихо, тихо навколо стало…
Кудись поділися голоси…
Часи веселі настали,
нас лишилось так мало,
Ну їх, брате, такі часи!
Та нам з тобою своє робити,
Відкрити очі і далі йти!
І зуби сильно стиснувши,
маму ніжно любити
Хто ж тоді, як не ми, брати?!!