04/05/2009 | Philippe de Chènevière

Знайомий словак порадив прочитати статтю в популярній братиславській газеті.
http://ekonomika.sme.sk/c/4378205/bartuska-kradnu-vela-a-rychlo.html
Я нашвидкуруч переклав окремі місця зі статті. Цікаво побачити себе не тільки в дзеркалі власної чи російської преси. Адже думки Європи про нас наша преса подає вибірково.

Вацлав Бартушка: «Крадуть багато і швидко»

Студентом він належав до лідерів листопадової революції 1989. Став депутатом федеральних зборів і членом комісії, яка розслідувала події 17 листопада, написав книжку "Polojasno" (Хмарно з проясненнями). В уряді Мирослава Тополанека опікується стратегічними енергетичними питаннями. Щодо політиків у Москві і в Україні не має жодних ілюзій. Спеціальний посол Чеської республіки з питань енергетичної безпеки Вацлав Бартушка.

Україна сьогодні на роздоріжжі і жодний оптимізм її представників не затьмарить факт, що вона муситиме вирішити, чи стане сателітом Москви, чи врешті ввійде до ЄС. Ми поставили Україні ясні умови. Вона має відділити Укртрансгаз від державного газового молоха Нафтогаз. Укртрансгаз керує транзитними трубами.
Ідеться головним чином про те, щоб бухгалтерія обох фірм розділилася і можлива позика має йти на конкретні цілі і проекти. ЄС не може дати мільярди євро Україні, щоб вони розчинилися в Нафтогазі, коли навіть неможливо з'ясувати, скільки в ньому працівників.
Українська прем'єрка Юлія Тимошенко попередню угоду видає за успіх. Це крок у правильному напрямі. Та все ж це тільки початок. Ще є багато перешкод.
Згадаймо, що я рік тому сказав на одній конференції українцям: "Крадуть занадто багато і занадто швидко".
Ви це сказали їм публічно?
Так. Багато людей тоді розсердилося. Та я думаю, що деякі речі треба говорити вголос. Спочатку українці собі уявляли, що Європа дасть кілька мільярдів євро урядові, щоб він їх "мудро" інвестував. Це нереально. Маючи досвід з першим траншем від Міжнародного валютного фонду ЄС став обережнішим.
У деяких колах в Україні кажуть, що Європа потребує Україну більше, ніж Україна Європу. Це їхній улюблений міф. Дуже в цьому помиляються. ЄС - найбагатша частина світу. Маємо півмільярда населення. Ми не можемо дозволити себе шантажувати.
Можливі перебої з російським газом можна замінити вугіллям, мазутом або електрикою. Це було б брудно, дорого, складно, але ми це змогли б зробити. Не можна, щоб ЄС, як солідна й багата частина світу падала на коліна перед кимось, хто цього взагалі не заслуговує. Це наша позиція. Києву й Москві це не подобається.
Чехія як головуюча країна ЄС вела переговори з росіянами й українцями під час газової кризи. Про переговори з українцями ще тоді казали, що коли б погляд міг убивати, то чеській делегації був би кінець.
Ці кризи повторюються вже кілька років, бо в Україні гроші від торгівлі газом ідуть до приватних кишень конкретних людей. Погляньте на історію різних угод і фірм, які виникають нізвідки - наприклад, посередницька фірма РосУкрЕнерго, яка була зайвим посередником при постачанні газу.
Найбільший гешефт у тому, що від Нафтогазу купує посередницька фірма газ за регульованою ціною, а потім його продає іншій, грошовитій частині українського ринку - підприємствам. Нафтогазу залишаються котельні, які дають газ населенню. На цьому він несе збитки. РосУкрЕнерго при цьому купує від Нафтогазу газ за ціною, яка є суттєво нижча, ніж та, за яку Нафтогаз купує газ у Росії.
Як діляться прибутки?
Навпіл між російськими і українськими особами. Січнева угода про поновлення постачання газу означала тотальний кінець РосУкрЕнерго, яка була стоврена тільки для гешефту певної групки людей. Однак, на її місце прийшов Газпромзбут.
Отже, вони не позбулися дивних посередників, як це твердять?
Ні. Тільки одна група замінила іншу. Та, що програла, втратила цього року в січні близько мільярда доларів. Аби ви втратили таку суму, ви б не любили людей, які до цього причетні. Особливо, коли б вас наступного року чекали президентські вибори і на них треба було б багато грошей. І про це були ті погляди, про які я казав, що могли б убивати.
Хто є в цих групах?
Офіційно цього сказати не можу.
За Газпромзбутом хтось стоїть?
Так само, як і за РосУкрЕнерго, тільки зорієнтований на іншу групу. Газетярі в Росії і в Україіні називають цю групу мафіанськими колами. Я з цим не згоден. В Росію і в Україну їжджу на різні переговори вже багато років. Мафія була тільки для того, щоб відвернути увагу від суттєвих речей.
В Україні різні групи воюють відкрито. Видно це і в ЗМІ. ЄС посилав в Україну різних спостерігачів. Та ми ніколи не довідалися, хто викликав газову кризу, і чи була помилка з українського чи з російського боку.
Не можна валити тільки на одну сторону. І Україна, й Росія були готові до довгого конфлікту. Уже торік восени вони провадили великі підготовчі навчання. Між 5 і 7 січня повністю зупинили всі входи і виходи і переорієнтували газ із заходу на схід. Це потребує значної підготовки. Мала бути хоча б якась співпраця обох сторін, інакше б вони знищили інфраструктуру.
Чи можна сказали, що Росія й Україна діяли проти ЄС спільно?
У них спільні інтереси. Україна хотіла, щоб Європа платила за так званий технологічний газ, який забезпечує перекачування трубами. А Росія хотіла, щоб ми наповнили трасу, яку Україна спорожнила, коли наповнювала свої сховища, що є близько півмільярда доларів. Ми сказали, що Європа за газ більше давати не буде, бо за нього платить солідну торговельну ціну на своїх кордонах. Переговори були тривалі й тяжкі саме тому, що багато людей у Києві й у Москві вірило, що Європа слаба і заплатить.

Іван Штулайтер, Любош Янчик.
Статтю опубліковано в газеті "СМЕ" (Братислава).
© 2009 Petit Press.