04/09/2009 | ЦДВР

8 квітня ц.р. в Службі безпеки України відбулися чергові Громадські історичні слухання "Міжнародна діяльність ОУН та УПА".

Директор Галузевого державного архіву СБУ, к.і.н. Володимир В'ЯТРОВИЧ зазначив: "Масштаби діяльності ОУН та УПА зумисно применшувалися у радянські часи. Тим часом український визвольний рух 1940-1950-х років став незалежним суб'єктом міжнародної політки, із його представниками укладали угоди про співпрацю діячі повстанських формацій та найвищі урядовці сусідніх держав. УПА активно впливала на ситуацію в Центрально-Східній Ѓвропі в післявоєнний період, перешкоджаючи насадженню в регіоні тоталітаризму радянського зразка".

ОУН і УПА контактувала з військовими та державними діячами Угорщини та Румунії у 1943-1945 рр. -- проінформував науковий співробітник Архіву СБУ Олександр ПАГІРЯ. В грудні 1943 року відбувся офіційний візит представників українського визвольного руху, зокрема майбутнього віце-президента підпільного парламенту Української головної визвольної ради отця Івана Гриньоха до Будапешту. Тут українці вели перемовини із начальником генерального штабу угорської армії генерал-лейтенантом Ференцом Сомбатхеї та представниками міністерства закордонних справ Угорщини. В кінці 1943 -- на початку 1944 р. українська сторона активно контактувала із представниками Румунії, що було санкціоновано найвищим керівництвом цієї держави.

"Проведення мирних переговорів між українським визвольним рухом та урядами Угорщини і Румунії, -- підсумував Олександр ПАГІРЯ, -- засвідчило появу феномену в міжнародних відносинах -- повстанської дипломатії. Обидві країни де-факто визнали і погодились співпрацювати з підпільною Українською Державою".

Науковий співробітник Архіву СБУ, к.і.н. Володимир КОВАЛЬЧУК висвітлив стосунки із діячами польського руху опору: "Історія польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни є доволі відомою, натомість значно менше знаними є дипломатичні контакти ОУН і УПА з поляками у 1942-1947 рр., перемовини з представниками польського еміграційного уряду, підпільної польської Армії Крайової. Ці переговори не лише спинили кривавий конфлікт, але й вилилися у проведення спільних бойових акцій українців та поляків". Найвідомішою стала спільна успішна атака у 1946 р. УПА та польських партизан на місто Грубешів (сучасна територія Польщі).

Після війни керівництво воюючої України контактує із антикомуністичними рухами Центральної та Східної Ѓвропи. Про це розповів Олександр ІЩУК, к.і.н., керівник наукового відділу Архіву СБУ. В 1945-1949 роках відбулися військово-пропагандистські рейди відділів УПА на терени Польщі, Чехословаччини, Румунії. В 1947 р. повстанський відділ вийшов за залізну завісу до американської зони окупації Німеччини. Рейди прорвали інформаційну блокаду - про боротьбу України писали провідні західні медіа: "Фігаро", "Глоуб енд Мейл", "Нью Йорк Гералд Трибюн". А Радянський союз змушений був домовлятися про антиповстанські дії з сателітними урядами Польщі та Чехословаччини. В 1950 р. українські повстанці пробують зв'язатися із прибалтійськими "лісовими братами".

Пан Іщук продемонстрував унікальні документи з архіву СБУ: повстанські листівки, які поширювалися за кордоном і друкувалися польською, чеською, словацькою, угорською, румунською мовами, лист командування УПА до президента Чехословаччини Едварда Бенеша, звіти про рейди та документи радянських органів про небезпеку можливого створення українцями спільного антирадянського фронту поневолених народів.

Українська держава сьогодні, розбудовуючи власну систему міжнародних відносин, може опиратися на досвід своїх попередників -- діячів українського визвольного руху минулого століття, які у вкрай несприятливих зовнішньополітичних умовах відстоювали національні інтереси і змушували рахуватися із ними представників інших держав та рухів.

Прес-центр ЦДВР за повідомлення прес-центру СБ України