Oxford Business Group: Зростаючі виклики Україні
04/10/2009 | Валерій Степаненко
9 квітня 2009
Переклад: Валерій Степаненко
Український уряд підбадьорює себе перед жорсткими випробуваннями попереду. У посланні до парламенту 31 березня Президент Віктор Ющенко сказав, що економіка скоротилася на 25-30% за перші два місяці 2009 р. порівняно до відповідного періоду минулого року і що труднощі доведеться терпіти аж до повернення до позитивного приросту економіки.
"Ми втратили наші іноземні ринки та 60% українського експорту. Всі наші надходження іноземної валюти залежали від цих ринків, які забезпечували робочі місця для приблизно 2 млн. людей у виробництві сталі, хімікатів та пов‘язаних з ними секторах економіки" – сказав він.
Кажучи, що країна була “погано підготовлена до протистояння кризі”, президент також закликав парламент вжити заходів для протидії спаду.
І парламент почав діяти, хоча і не так, як це мав на увазі глава держави. Наступного дня парламент проголосував переважною більшістю голосів за перенесення дати наступних президентських виборів з січня 2010 р. на 25 жовтня 2009 р. Такий, характеризований Ющенком як незаконний, вчинок іще більше посилив напругу між главою держави та прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, колишнім союзником по "Помаранчевій Революції" у 2004 р.
Обоє почали все більше розходитися щодо того, як боротися з економічною кризою в Україні. Зокрема, Ющенко висловився проти урядових планів посилити зв'язки з Росією, включно з намаганням отримати $5 млрд. позики від Москви. Також президент вважає повільним запровадження реформ, здійснення яких вимагає МВФ у рамках підписаної у листопаді угоди з Києвом про надання standby кредиту у розмірі $16.4 млрд.
У той час, коли деякі парламентарі не хочуть ратифікувати заходи, яких вимагає МВФ, у тому числі збільшення податків на деякі види продукції та зниження бюджетного дефіциту до 3% від 5%, уряду терміново потрібні кошти для підтримки економіки.
Стурбованість станом фінансових установ країни спонукали уряд анонсувати план щодо підтримки українських банків шляхом надання $5.7 млрд. фондів, що відповідає 2-3% від ВВП, на рекапіталізацію банківського сектору.
З1 березня заступник Голови НБУ Олександр Савченко повідомив журналістам, що від 10 до 15 банків може бути охоплене програмою рекапіталізації, яка, як він казав, має на меті відновлення можливості виплачувати банками депозити домогосподарствам та виконувати зобов'язання перед корпоративними клієнтами.
Савченко також сказав, що питання як далі підтримувати банки та заохотити їх відновити кредитування приватного сектору розглядалось і що мають бути вжиті заходи. "За наявних обставин буде нелегко вимагати, щоб всі банки надавали кредити реальному сектору" - додав він.
Багато аналітиків оцінюють, що близько однієї третини депозитів домогосподарств вже були забрані з місцевих банків з кінця 2008 р., а багато кредиторів намагаються наразі збалансувати вимоги вкладників, обмежуючи зняття коштів до 20% або менше від клієнтського рахунку.
Набіг на банки був, головним чином, спричинений вкладниками, які прагнули перевести свої заощадження в іноземну валюту для хеджування інфляції та можливого колапсу гривні, яка втратила з вересня 37% проти долара США.
Запропоновані державою кошти могли б допомогти відновити довіру до банків країни. Савченко вважає, що потрібно надати допомогу максимум 15 зі 180 банків, але громадськість стурбована долею більшості банків, які будуть залишені без допомоги.
До того ж запланована державна допомога може бути недостатньою. Згідно недавнього звіту МВФ, сума, що необхідна для рекапіталізації українських банків, складає близько $8 млрд., що становить близько 4.5% від ВВП.
Подальшою загрозою стабільності української економіки є можливість продовження конфронтації з Росією щодо постачання газу, що, у свою чергу, може зашкодити решті Європи. Москва висловила своє незадоволення укладеною Києвом угодою з ЄС у середині березня на $2.5 млрд. про модернізацію газопровідної мережі України.
Москва протистоїть плану, тому що це може підірвати монополію енергетичного гіганта Газпром на транзит російського газу через територію України. 25 березня відповідальний працівник Газпром заявив, що якщо Україна піде далі з фінансованою ЄС модернізацією, то «наслідки можуть бути непередбачуваними".
Зі зниженням експорту, падінням у січні промислового виробництва на 34% порівняно з минулим роком, інфляцією близько 22%, спричиненою підвищенням цін на продукти харчування та державними витратами, а також блокуванням МВФ надання другого траншу кредиту standby до проведення ключових реформ, місця для маневру українського уряду лишається все менше.
Переклад: Валерій Степаненко
Український уряд підбадьорює себе перед жорсткими випробуваннями попереду. У посланні до парламенту 31 березня Президент Віктор Ющенко сказав, що економіка скоротилася на 25-30% за перші два місяці 2009 р. порівняно до відповідного періоду минулого року і що труднощі доведеться терпіти аж до повернення до позитивного приросту економіки.
"Ми втратили наші іноземні ринки та 60% українського експорту. Всі наші надходження іноземної валюти залежали від цих ринків, які забезпечували робочі місця для приблизно 2 млн. людей у виробництві сталі, хімікатів та пов‘язаних з ними секторах економіки" – сказав він.
Кажучи, що країна була “погано підготовлена до протистояння кризі”, президент також закликав парламент вжити заходів для протидії спаду.
І парламент почав діяти, хоча і не так, як це мав на увазі глава держави. Наступного дня парламент проголосував переважною більшістю голосів за перенесення дати наступних президентських виборів з січня 2010 р. на 25 жовтня 2009 р. Такий, характеризований Ющенком як незаконний, вчинок іще більше посилив напругу між главою держави та прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, колишнім союзником по "Помаранчевій Революції" у 2004 р.
Обоє почали все більше розходитися щодо того, як боротися з економічною кризою в Україні. Зокрема, Ющенко висловився проти урядових планів посилити зв'язки з Росією, включно з намаганням отримати $5 млрд. позики від Москви. Також президент вважає повільним запровадження реформ, здійснення яких вимагає МВФ у рамках підписаної у листопаді угоди з Києвом про надання standby кредиту у розмірі $16.4 млрд.
У той час, коли деякі парламентарі не хочуть ратифікувати заходи, яких вимагає МВФ, у тому числі збільшення податків на деякі види продукції та зниження бюджетного дефіциту до 3% від 5%, уряду терміново потрібні кошти для підтримки економіки.
Стурбованість станом фінансових установ країни спонукали уряд анонсувати план щодо підтримки українських банків шляхом надання $5.7 млрд. фондів, що відповідає 2-3% від ВВП, на рекапіталізацію банківського сектору.
З1 березня заступник Голови НБУ Олександр Савченко повідомив журналістам, що від 10 до 15 банків може бути охоплене програмою рекапіталізації, яка, як він казав, має на меті відновлення можливості виплачувати банками депозити домогосподарствам та виконувати зобов'язання перед корпоративними клієнтами.
Савченко також сказав, що питання як далі підтримувати банки та заохотити їх відновити кредитування приватного сектору розглядалось і що мають бути вжиті заходи. "За наявних обставин буде нелегко вимагати, щоб всі банки надавали кредити реальному сектору" - додав він.
Багато аналітиків оцінюють, що близько однієї третини депозитів домогосподарств вже були забрані з місцевих банків з кінця 2008 р., а багато кредиторів намагаються наразі збалансувати вимоги вкладників, обмежуючи зняття коштів до 20% або менше від клієнтського рахунку.
Набіг на банки був, головним чином, спричинений вкладниками, які прагнули перевести свої заощадження в іноземну валюту для хеджування інфляції та можливого колапсу гривні, яка втратила з вересня 37% проти долара США.
Запропоновані державою кошти могли б допомогти відновити довіру до банків країни. Савченко вважає, що потрібно надати допомогу максимум 15 зі 180 банків, але громадськість стурбована долею більшості банків, які будуть залишені без допомоги.
До того ж запланована державна допомога може бути недостатньою. Згідно недавнього звіту МВФ, сума, що необхідна для рекапіталізації українських банків, складає близько $8 млрд., що становить близько 4.5% від ВВП.
Подальшою загрозою стабільності української економіки є можливість продовження конфронтації з Росією щодо постачання газу, що, у свою чергу, може зашкодити решті Європи. Москва висловила своє незадоволення укладеною Києвом угодою з ЄС у середині березня на $2.5 млрд. про модернізацію газопровідної мережі України.
Москва протистоїть плану, тому що це може підірвати монополію енергетичного гіганта Газпром на транзит російського газу через територію України. 25 березня відповідальний працівник Газпром заявив, що якщо Україна піде далі з фінансованою ЄС модернізацією, то «наслідки можуть бути непередбачуваними".
Зі зниженням експорту, падінням у січні промислового виробництва на 34% порівняно з минулим роком, інфляцією близько 22%, спричиненою підвищенням цін на продукти харчування та державними витратами, а також блокуванням МВФ надання другого траншу кредиту standby до проведення ключових реформ, місця для маневру українського уряду лишається все менше.