Львівська облрада допомагає ворогам України?
04/11/2009 | cipt.kontakt
Львівська обласна рада прийняла рішення про демонтаж пам'ятника радянському воїну "Визволителю" в центрі міста Стрий і доручила провести інвентаризацію архітектурно-будівельних об’єктів (пам’ятники, обеліски, барельєфи), які містять символи тоталітарної епохи з демонтажем тих з них, які не охороняються законом. При цьому під пам'ятники тоталітарного режиму підпадають пам'ятники воїнам Радянської армії, що загинули під час Другої світової війни.
Основною особливістю цих постанов є те, що вони спрямовані на демонтаж пам'ятників воїнам радянської армії, оскільки інших споруд, які можна пов'язати з символами тоталітарного режиму в області майже не залишилось. Ці постанови доцільно розглянути, як стосовно змісту, так і стосовно наслідків у теперішній суспільно-політичній ситуації. Формально постанови аналогічні актам органів місцевої влади східноєвропейських країн та Прибалтики про демонтаж пам'ятників радянським "воїнам визволителям". Звичайно ні в цих країнах, ні в Західній Україні ці воїни не були визволителями, а носіями окупаційного режиму. Проте є досить істотна різниця. Балтійські і східноєвропейські країни до окупації радянською армією були незалежними, а після Другої світової війни цілком втратили незалежність або стали сателітами Радянського союзу. Їхня незалежність була лише формальною. Громадяни цих країн, якщо і боролися проти німецької окупації то не в складі радянської армії. Тому ці пам'ятники цілком доречно трактувалися, як пам'ятники чужинцям. Тим не менше, навіть в Східноєвропейських країнах демонтовано не всі пам'ятники радянським воїнам, очевидно з огляду на те, що комуністична окупація вважалася меншим злом ніж окупація фашистська. Україна ж безпосередньо перед Другою світовою війною не тільки не була незалежною, але й розділеною між чотирма державами, а в радянській армії була велика частина українців.
Це переважно не були ні комуністи, ні енкаведисти, ні навіть радянські патріоти, а звичайне мирне населення. Багато з них після звільнення території України від німців насильно мобілізовували в радянську армію. Потрапляли в радянську армію часто через облави. Сім'ї втрачали годувальників сімей, синів, батьків, братів. На фронті позаду цих бійців були "заградітєльниє отряди НКВД", що заставляли їх йти вперед з допомогою кулементів. Тому досить багато воїнів радянської армії, особливо "неблагонадійних" українців, загинули від радянських куль в спину. Звичайно серед загиблих радянських воїнів й ідейні комуністи, ідейні радянські патріоти, енкаведисти. Але для нас важливо те, що серед них було багато звичайних українців, які в радянській армії опинилися через обставини. Якщо б ці обставини склалися інакше, вони могли б опинитися в лавах УПА. Таким чином, пам'ятники радянським воїнам - це пам'ятники воїнам, серед яких було багато українців, що були зовсім не радянськими патріотами, а з великою ймовірністю були патріотами України. Тому тих, хто демонтує пам'ятники загиблим українцям не можна вважати українськими націоналістами. Українські націоналісти завжди стояли на ідеї єдності українського народу. Для них не мало значення з якого боку Збруча народилися українці. Демонтаж пам'ятників східним українцям на Західній Україні жодним чином не сприяє єдності і консолідації українців.
Символами тоталітарної епохи, очевидно, можуть бути надписи на багатьох пам'ятниках. Адже радянські воїни не визволили Україну від окупації, а замінили один окупаційний режим на інший. В такому випадку треба демонтувати безпосередньо ці символи, тобто замінити надписи без демонтажу символів пам'яті людей, що загинули у чужій для них війні. Дуже доречною була б постанова не про демонтаж, а про впорядкування, яке в деяких місцях передбачало б і ремонтні роботи з приведення до належного стану пам'ятників радянським воїнам. При цьому замість надписів "радянським воїнам визволителям" можна було б зробити надписи про те, що це пам'ятники воїнам радянської армії, що загинули під час Другої світової війни. Більше того, оскільки в Другій світовій війні гинули не лише радянські воїни, але й багато мирного населення, меморіальні комплекси можна розширити до пам'ятників всім жертвам Другої світової війни. Це були б символи засудження війни, як такої, незалежно від того, хто її почав і хто в ній переміг.
Тепер глянемо на ймовірні наслідки, постанов Львівської облради у теперішній ситуації. Очевидно, що такі постанови зіграють на руку тим, хто протестує проти пам'ятників Івану Мазепі і Степану Бандері, хто бореться проти встановлення на Східній Україні меморіалів на вшанування учасників національно-визвольних змагань. Політичні сили, які користуються проросійською риторикою, зможуть активно використати це у передвиборчих кампаніях. Та й прості люди Центральної й Східної України не зможуть погодитися з тим, що на території України демонтують пам'ятники їхнім родичам, які загинули на Україні, боролися не проти України, а проти фашизму, який вважали більшим злом. Основним для них був захист своєї сім'ї та своєї родини.
Постанову Львівської обласної ради можна вважати радикалізмом. Радикалізм має своє місце у процес. Він прискорює їх. Якщо напрям цього радикалізму співпадає з напрямом процесів, то після емоційних радикалів, що переважно руйнують, приходять помірковані й конструктивні сили, які добре будують. Якщо радикалізм протилежний до напрямку розвитку процесів, то основним його наслідком є збудження протилежного радикалізму, який знову ж таки ці процеси прискорює.
У нашому випадку, швидше маємо справу з першим варіантом. Ситуація, хоча досить повільно й суперечливо, змінюється в бік незалежності України. Тому правий радикалізм міг би бути не надто небезпечним. Але зараз в країні суспільно-політична криза. В час кризи особливо великі загрози для єдності країни. Тому надмірний "патріотизм" в одній її частині, якого не зрозуміють в іншій частині, на руку тим, хто хоче цю країну розколоти.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України
Львів, вул. Джохара Дудаєва 15, к.32
тел./факс: +38 (032) 2611887
Основною особливістю цих постанов є те, що вони спрямовані на демонтаж пам'ятників воїнам радянської армії, оскільки інших споруд, які можна пов'язати з символами тоталітарного режиму в області майже не залишилось. Ці постанови доцільно розглянути, як стосовно змісту, так і стосовно наслідків у теперішній суспільно-політичній ситуації. Формально постанови аналогічні актам органів місцевої влади східноєвропейських країн та Прибалтики про демонтаж пам'ятників радянським "воїнам визволителям". Звичайно ні в цих країнах, ні в Західній Україні ці воїни не були визволителями, а носіями окупаційного режиму. Проте є досить істотна різниця. Балтійські і східноєвропейські країни до окупації радянською армією були незалежними, а після Другої світової війни цілком втратили незалежність або стали сателітами Радянського союзу. Їхня незалежність була лише формальною. Громадяни цих країн, якщо і боролися проти німецької окупації то не в складі радянської армії. Тому ці пам'ятники цілком доречно трактувалися, як пам'ятники чужинцям. Тим не менше, навіть в Східноєвропейських країнах демонтовано не всі пам'ятники радянським воїнам, очевидно з огляду на те, що комуністична окупація вважалася меншим злом ніж окупація фашистська. Україна ж безпосередньо перед Другою світовою війною не тільки не була незалежною, але й розділеною між чотирма державами, а в радянській армії була велика частина українців.
Це переважно не були ні комуністи, ні енкаведисти, ні навіть радянські патріоти, а звичайне мирне населення. Багато з них після звільнення території України від німців насильно мобілізовували в радянську армію. Потрапляли в радянську армію часто через облави. Сім'ї втрачали годувальників сімей, синів, батьків, братів. На фронті позаду цих бійців були "заградітєльниє отряди НКВД", що заставляли їх йти вперед з допомогою кулементів. Тому досить багато воїнів радянської армії, особливо "неблагонадійних" українців, загинули від радянських куль в спину. Звичайно серед загиблих радянських воїнів й ідейні комуністи, ідейні радянські патріоти, енкаведисти. Але для нас важливо те, що серед них було багато звичайних українців, які в радянській армії опинилися через обставини. Якщо б ці обставини склалися інакше, вони могли б опинитися в лавах УПА. Таким чином, пам'ятники радянським воїнам - це пам'ятники воїнам, серед яких було багато українців, що були зовсім не радянськими патріотами, а з великою ймовірністю були патріотами України. Тому тих, хто демонтує пам'ятники загиблим українцям не можна вважати українськими націоналістами. Українські націоналісти завжди стояли на ідеї єдності українського народу. Для них не мало значення з якого боку Збруча народилися українці. Демонтаж пам'ятників східним українцям на Західній Україні жодним чином не сприяє єдності і консолідації українців.
Символами тоталітарної епохи, очевидно, можуть бути надписи на багатьох пам'ятниках. Адже радянські воїни не визволили Україну від окупації, а замінили один окупаційний режим на інший. В такому випадку треба демонтувати безпосередньо ці символи, тобто замінити надписи без демонтажу символів пам'яті людей, що загинули у чужій для них війні. Дуже доречною була б постанова не про демонтаж, а про впорядкування, яке в деяких місцях передбачало б і ремонтні роботи з приведення до належного стану пам'ятників радянським воїнам. При цьому замість надписів "радянським воїнам визволителям" можна було б зробити надписи про те, що це пам'ятники воїнам радянської армії, що загинули під час Другої світової війни. Більше того, оскільки в Другій світовій війні гинули не лише радянські воїни, але й багато мирного населення, меморіальні комплекси можна розширити до пам'ятників всім жертвам Другої світової війни. Це були б символи засудження війни, як такої, незалежно від того, хто її почав і хто в ній переміг.
Тепер глянемо на ймовірні наслідки, постанов Львівської облради у теперішній ситуації. Очевидно, що такі постанови зіграють на руку тим, хто протестує проти пам'ятників Івану Мазепі і Степану Бандері, хто бореться проти встановлення на Східній Україні меморіалів на вшанування учасників національно-визвольних змагань. Політичні сили, які користуються проросійською риторикою, зможуть активно використати це у передвиборчих кампаніях. Та й прості люди Центральної й Східної України не зможуть погодитися з тим, що на території України демонтують пам'ятники їхнім родичам, які загинули на Україні, боролися не проти України, а проти фашизму, який вважали більшим злом. Основним для них був захист своєї сім'ї та своєї родини.
Постанову Львівської обласної ради можна вважати радикалізмом. Радикалізм має своє місце у процес. Він прискорює їх. Якщо напрям цього радикалізму співпадає з напрямом процесів, то після емоційних радикалів, що переважно руйнують, приходять помірковані й конструктивні сили, які добре будують. Якщо радикалізм протилежний до напрямку розвитку процесів, то основним його наслідком є збудження протилежного радикалізму, який знову ж таки ці процеси прискорює.
У нашому випадку, швидше маємо справу з першим варіантом. Ситуація, хоча досить повільно й суперечливо, змінюється в бік незалежності України. Тому правий радикалізм міг би бути не надто небезпечним. Але зараз в країні суспільно-політична криза. В час кризи особливо великі загрози для єдності країни. Тому надмірний "патріотизм" в одній її частині, якого не зрозуміють в іншій частині, на руку тим, хто хоче цю країну розколоти.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України
Львів, вул. Джохара Дудаєва 15, к.32
тел./факс: +38 (032) 2611887
Відповіді
2009.04.11 | kotygoroshko
розумно написано. згоден. +1
2009.04.11 | xantim
Якщо це "пам'ятник радянському воїну Визволителю", то різночтиву
бути не може.Ніяким це не "воякам, позаду яких стояли заградотряди НКВД"
А саме "РАДЯНСЬКОМУ ВОЇНУ-ВИЗВОЛИТЕЛЮ". Так він іде в інвертаному переліку.
Нах зносити.
2009.04.13 | Max
100% "Так"
2009.04.14 | Мистер Кольт
Все правильно сказанно - солдаты не виноваты что служили в СА
Не нужно большой смелости что бы воевать с могилами.Памятник ведь тем кто особождал то или иное село, часто там останки тех кто погиб в бою за этот населенный пункт - не имеет значение кто там, русские, грузины или украинцы. Мой дед украинец освобождал свою Украину - если он волей судьбы служил в Советской Армии а не в УПА он не заслуживает памяти? Да фигня все это!
2009.04.11 | Сергій Кабуд
в Естонії прем'єр(екс інструктор райкому КПСС) це зробив
як відомо- та провокація була найбільшим ушкодження і для і зовнішнєої і внутрішньої політики Естоніїцє львівську раду треба за грати сажати: це агентура кремля
Панове, Держава в небезпеці.
Це все координовано з подіями в Грузії, Сомалі, Одесі, готуючимся протестам проти соціалізму в США на 15 квітня
будєте пильні, ворог готує не один а НИЗКУ нападів на наші інтереси:
інтереси Вільного Світу
2009.04.12 | Михайло Свистович
Re: в Естонії прем'єр(екс інструктор райкому КПСС) це зробив
Сергій Кабуд пише:> як відомо- та провокація була найбільшим ушкодження і для і зовнішнєої і внутрішньої політики Естонії
І нічого страшного не сталося
>
> цє львівську раду треба за грати сажати: це агентура кремля
Ні, це не агентура Кремля
>
> Панове, Держава в небезпеці
Знаємо і закликаємо всіх, хто виїхав, приїхати на захист Батьківщини або хоча б зробити щось корисне для неї з-за кордону (дописи на форумі не є користю).
2009.04.13 | IgorNK
Щодо активності Львіської облради: операція "локалізація"
Останні "крайньо-праві" ініціативи від Львіської облради (пам'ятники, аборти, 5 графа) беззаперечно вказують на початок (?) локалізації тернопільського провалу. Місцевим бютикам необхідність цих кроків пояснили потребою зсунутись вправо. А для півдня та сходу це поставить провал в один ряд з абортами і зносом пам'ятників. Тобто зробить виявом звиклої "галичанської ксенофобії та ідіотизму". На жаль, останнє таки має під собою підстави. Тільки наявність ідіотів і ксенофобів в інших фракціях дозволяє здійснювати такий примітивний план прибютнутих інтіліхтуалєй.2009.04.13 | Сергій Кабуд
це не випадково: тягнилошина розробляється фсб мінімум з 2004 в
в політиці мінімум з 2004, а точніше коли він увійшов до НУа з його слів інтенсивні контакти в тягнилоха з КГБ почалися у 89-поч 90х років
2009.04.13 | klekit
Хлопці, таж ініціатива була від УНП!
а саме, від внука героя ссср, депутата від УНП Олега Немчінова!http://www.vgolos.com.ua/politic/6223.html
2009.04.13 | IgorNK
Ініціатив є багато, місяцями в черзі чекають.
А потім наступає момент, коли з черги (і поза чергою) вибираються потрібні. Ті, що б'ють в одну потрібну точку. Зовсім не випадково, на мою думку. І не надто розумний контингент, в т.ч. ініціативний, наївно допомагає реалізовувати чужі плани.2009.04.13 | Сергій Кабуд
значить багато хто підпрацьовує на інтереси кремля
це все дуже серьозно2009.04.13 | Narodna
Це відверта брехня!
От текст звернення щодо ініціюваання позачергової сесії облради до річниці Голодомору!"Про звернення до Верховної Ради України«Щодо проекту Закону України «Про заборону комуністичної ідеології»
Розглянувши заяви та звернення депутатів Львівської обласної ради та відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Львівська обласна рада
В И Р І Ш И Л А:
Прийняти звернення депутатів Львівської обласної ради V демократичного скликання до Верховної Ради України «Щодо проекту Закону України «Про заборону комуністичної ідеології» (додається).
Голова обласної ради М.Сеник
Звернення Львівської обласної ради до Верховної Ради України, «Щодо проекту Закону України «Про заборону комуністичної ідеології»
Львівщина разом з усією Україною вшановує пам’ять 10 мільйонів безневинних українців які загинули під час Голодомору у період з квітня 1932 по листопад 1933 р. Пік ці скорботні дні Ми вшановуємо Голодомору припав на весну 1933 року. Тоді в Україні від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...
Це дає Нам підстави стверджувати, що комуністична (більшовицька) ідеологія є злочинною та людиноненависницькою яка, завдала непоправної шкоди українському народові, а серед численний злочинів комуністичного режиму, здійснених проти України з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру, найжорстокішими були штучні голодомори 1921-1923-х , 1932-1933-х, 1946-1947-х років.
Злочини комуністичного режиму в Україні були безпосереднім наслідком втілення комуністичної (більшовицької) ідеології (марксизму-ленінізму-сталінізму) та є частиною військових злочинів та злочинів проти людства, здійснених комуністичними режимами ХХ століття, які не мають і не можуть мати терміну давності.
Саме тому Львівська обласна рада звертається до Верховної Ради України із закликом скликати позачергову сесію на якій ухвалити законопроект «Про заборону комуністичної ідеології» та передбачити у ньому
- заборону реєстрацію нових, та скасувати реєстрацію існуючих політичних партій та громадських організацій які пропагандують комуністичну (більшовицьку) ідеологіїю (марксизму-ленінізму-сталінізму);
- заборону символів комуністичної (більшовицької) ідеології (марксизму-ленінізму-сталінізму) та їх згадки в українських топонімах, назвах підприємств та товарних брендів;
- заборону розповсюдження друкованої та аудіовізуальної продукції яка пропагує комуністичну (більшовицьку) ідеологію (марксизму-ленінізму-сталінізму)
- передбачити кримінальну відповідальність за пропоганду комуністичної (більшовицької) ідеології (марксизму-ленінізму-сталінізму)
Прийнято на позачерговій сесії Львівської обласної ради V демократичного скликання __ грудня 2008 року"
ЖОДНОГО СЛОВА ПРО ПАМ'ЯТНИКИ!!!!!!!!!!!!!!!!!
P.S. До речі як кажуть члени комісії ідея належить депутатці від ХДС Мирославі Костюк
2009.04.13 | Сергій Кабуд
Ач як нас намагаються развести гебнюки, дякую за пояснення
2009.04.13 | karpo
УНП ініціювало трохи інше
"Йдеться насамперед про уже згадуваного представника фракції УНП Олега НемчіноваНагадаємо, що якраз він зачитав пропозицію УНП до сесії Львівської облради, щоб та звернулася до ВРУ з вимогою прийняття закону про заборону комуністичної ідеології. Цей закон мав би заборонити реєстрацію нових і скасування реєстрації старих партій та організацій, що пропагують ідеології марксизму, ленінізму та сталінізму; заборонити використання символів комуністично-більшовицької ідеології марксизму, ленінізму та сталінізму, а також їх згадки у назвах українських підприємств та брендах; заборону розповсюджувати друковану та аудіовізуальну продукцію, де міститься пропаганда марксизму ленінізму, сталінізму; передбачити кримінальну відповідальність за пропаганду ідеології марксизму, ленінізму та сталінізму.
Однак у пропозиції не йдеться про усунення пам’ятників радянським воїнам."
Так пише сайт "Вголос"
2009.04.13 | Narodna
Дякую! Саме це я і пропонував
2009.04.13 | Сергій Кабуд
ще одне підтвердження маніпуляції!
2009.04.14 | Мистер Кольт
Re: УНП ініціювало трохи інше
А фамілія у нього яка гарна "Немчинов" - немчина....2009.04.15 | Олег
+1!
2009.04.13 | Max
Аналіз перекручування і демагогії cipt.kontakt-у
cipt.kontakt пише:> Формально постанови аналогічні актам органів місцевої влади східноєвропейських країн та Прибалтики про демонтаж пам'ятників радянським "воїнам визволителям". Звичайно ні в цих країнах, ні в Західній Україні ці воїни не були визволителями, а носіями окупаційного режиму.
Так. Пам'ятники "радянським воїнам визволителям" є пам'ятники окупантам.
> Проте є досить істотна різниця. Балтійські і східноєвропейські країни до окупації радянською армією були незалежними, а після Другої світової війни цілком втратили незалежність або стали сателітами Радянського союзу. Їхня незалежність була лише формальною. Громадяни цих країн, якщо і боролися проти німецької окупації то не в складі радянської армії. Тому ці пам'ятники цілком доречно трактувалися, як пам'ятники чужинцям. Тим не менше, навіть в Східноєвропейських країнах демонтовано не всі пам'ятники радянським воїнам, очевидно з огляду на те, що комуністична окупація вважалася меншим злом ніж окупація фашистська. Україна ж безпосередньо перед Другою світовою війною не тільки не була незалежною, але й розділеною між чотирма державами, а в радянській армії була велика частина українців.
Так, була розділена. Так, в совєцькій армії було багато українців. І що з того? В 1939р. відносно мякий польський окупаційний режим змінився жорстоким нелюдським совєцьким. За неповних два роки новий окупант встиг вимордувавати значно більше галичан, аніж загинуло під час 20 років польської міжвоєнної окупації. Людей не просто страчувано, совєти ("перші") їх мордували цілком нелюдськими і варварськими способами. В 1941р. прийшли німці, а в 1944-му нас знову "визволили" (прийшли "другі совєти", як казав народ). В сумі, під час ІІ-ї С.В. загинув (розстріляні, закатовані, вивезені до тундри на смерть тощо) кожен четвертий галичанин. І уділ німців в тому був мінімальний, особливо, якщо говорити не про галичан взагалі, а про тих з них, хто почувався українцем (німці більше жидами переймались).
Хто з двох окупантів (гітлерівці чи совєти) був "меншим злом", то для галичанина запитання чисто риторичне. Бо очевидне.
> Це переважно не були ні комуністи, ні енкаведисти, ні навіть радянські патріоти, а звичайне мирне населення. Багато з них після звільнення території України від німців насильно мобілізовували в радянську армію. Потрапляли в радянську армію часто через облави.
Дезертирувати треба було, хоча б вже на фронті.
> Але для нас важливо те, що серед них було багато звичайних українців, які в радянській армії опинилися через обставини. Якщо б ці обставини склалися інакше, вони могли б опинитися в лавах УПА.
То чому не втікали до "хлопців з лісу"? Які ж то особливі обставини потрібні були?
> Таким чином, пам'ятники радянським воїнам - це пам'ятники воїнам, серед яких було багато українців, що були зовсім не радянськими патріотами, а з великою ймовірністю були патріотами України.
Патріоти? Гарматне м'ясо Сталіна радше.
І в чому той патріотизм полягав? Розкажіть то комусь, чий батько, дід, вуйко, стрийко поліг від кулі такого евентуального "патріота України". Гадаєте, так легше вмирати було?
> Тому тих, хто демонтує пам'ятники загиблим українцям не можна вважати українськими націоналістами. Українські націоналісти завжди стояли на ідеї єдності українського народу. Для них не мало значення з якого боку Збруча народилися українці. Демонтаж пам'ятників східним українцям на Західній Україні жодним чином не сприяє єдності і консолідації українців.
ТАК! Однозначно так. А ключовим словом є "українці". Совєцький "Асвабадітель" українцем не може бути за визначенням, то москаль або манкурт. І про "єдність і консолідацію" з такими не може навіть думати той, хто себе має за націоналіста (чи українського патріота).
> Символами тоталітарної епохи, очевидно, можуть бути надписи на багатьох пам'ятниках. Адже радянські воїни не визволили Україну від окупації, а замінили один окупаційний режим на інший. В такому випадку треба демонтувати безпосередньо ці символи, тобто замінити надписи без демонтажу символів пам'яті людей, що загинули у чужій для них війні. Дуже доречною була б постанова не про демонтаж, а про впорядкування, яке в деяких місцях передбачало б і ремонтні роботи з приведення до належного стану пам'ятників радянським воїнам. При цьому замість надписів "радянським воїнам визволителям" можна було б зробити надписи про те, що це пам'ятники воїнам радянської армії, що загинули під час Другої світової війни. Більше того, оскільки в Другій світовій війні гинули не лише радянські воїни, але й багато мирного населення, меморіальні комплекси можна розширити до пам'ятників всім жертвам Другої світової війни. Це були б символи засудження війни, як такої, незалежно від того, хто її почав і хто в ній переміг.
І так -- плавно і непомітно -- від боротьби із комунізмом зроблено перехід до пропаганди вульгарного пацифізму. Чи випадково?
Саме паціфізм (і небезуспішно) пробувавала насаджувати гебешна агентура на Заході під час холодної війни.
А кому тут граєте на руку ви, політ-аналітики лабораторні?(Лабораторія_суспільно-політичного_аналізу_Центру_з_інформаційних_проблем_територій)
> Тепер глянемо на ймовірні наслідки, постанов Львівської облради у теперішній ситуації. Очевидно, що такі постанови зіграють на руку тим, хто протестує проти пам'ятників Івану Мазепі і Степану Бандері, хто бореться проти встановлення на Східній Україні меморіалів на вшанування учасників національно-визвольних змагань. Політичні сили, які користуються проросійською риторикою, зможуть активно використати це у передвиборчих кампаніях.
Річ ясна: все, що роблять українці, може бути використано "політичними силами, які користуються проросійською риторикою". Добрий українець для них і так то лише хохол, який навіть і українською мовою не говорить (не на людях, принаймі). А то, панімаш, "ані там на сваєй западенщінє павсємєсна етам свайом іскуствєнном польска-русском наречіі гаварят, бЕндерафци праклятиє."
> Та й прості люди Центральної й Східної України не зможуть погодитися з тим, що на території України демонтують пам'ятники їхнім родичам, які загинули на Україні, боролися не проти України, а проти фашизму, який вважали більшим злом. Основним для них був захист своєї сім'ї та своєї родини.
Прості люди... "Ну, сафсєм прастиє, в доску" (і родичі їхні загинули "НА Украінє", да?). І від кого саме ті в "доску прастиє" захищали свої "сім'ї" та "родини" аж в далеких Карпатах? Не від "нємецко-укрАінских націаналістаф" часом?
BTW, "сємья"(моск.) та "родина"(укр.) то є то само, тільки різними мовами, політ-аналітики-лабораторні!
> У нашому випадку, швидше маємо справу з першим варіантом. Ситуація, хоча досить повільно й суперечливо, змінюється в бік незалежності України. Тому правий радикалізм міг би бути не надто небезпечним. Але зараз в країні суспільно-політична криза. В час кризи особливо великі загрози для єдності країни. Тому надмірний "патріотизм" в одній її частині, якого не зрозуміють в іншій частині, на руку тим, хто хоче цю країну розколоти.
> Лабораторія суспільно-політичного аналізу
> Центру з інформаційних проблем територій
> Національної Академії Наук України
Даруйте, малошановне непанство із Лабораторії, таку пісеньку вже з 1991р. чуємо. І про "кризу", і про "на руку тим, хто...", і про "загрозу" від "надмірного патріотизму" (а як патріотизм може бути надмірним і хто має міру йому встановлювати?). Змініть вже ту заїжджену платівку, бо набридло...
2009.04.13 | Сергій Кабуд
Врахуйте як КГБ розвів естонців і зробіть висновки
По фактах ВИ маєте раціюале ворог зробитє з 'памятниками' провокацію і ЗІТКЕНННЯ одних українців з іншими
тому CIPT має рацію.
-------
Історичний аспект тут не вливає.
Це спецоперація і саме їй треба протидіяти
2009.04.15 | observеr
депуттаи звернулись до УЄФА із закликом виключити Львів з перелі
ку міст, що прйматимуть ЄВРО-2012http://obkom.net.ua/news/2009-04-14/1850.shtml
14 апреля депутаты Верховной Рады Украины обратились с открытым письмом к Президенту УЕФА Мишелю Платини, приехавшему с визитом в Украину, с просьбой исключить Львов из списка городов, где состоятся матчи Евро-2012».
Как сообщает пресс-служба депутата от ПР Валерия Коновалюка, данная подлянка вызвана принятием 7 апреля Львовской областной радой решения о демонтаже памятника «Воинам-освободителям» в Стрые. Подобная судьба ожидает еще 20 памятников во Львовской области».
...
2009.04.15 | kozak72
непрофесионали з академии наук створили провокацию
...тому що не процитували постанову облради.