04/25/2009 | Lesia Szubelak [Ukrainian World Congress]

Двадцять три роки тому, 26 квітня 1986 р., на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) сталася найбільша в історії людства ядерна аварія, яка принесла Україні глибокі соціальні потрясіння і страшні екологічні наслідки. Внаслідок випромінення та викиду у повітря сотень тонн радіоактивних речовин постраждало не одно покоління українців, а землі та водоймища було забруднено смертельно небезпечними елементами. З того часу слово “Чорнобиль” стало символом величезних матеріальних і духовних втрат, спустошених сіл, покинутих родючих земель та знаком горя, сліз і страждань.

Приховування Чорнобильської катастрофи, яка сталася внаслідок безвідповідального ставлення уряду колишнього Радянського Союзу до потенційно ядерно-небезпечного виробництва, завдало ще більшої шкоди для національних інтересів України та загострило проблему про злочинність дій радянської влади по відношенню до українських громадян. І хоча з того часу пройшло двадцять три роки і на карті світу вже більше немає імперії під назвою “Радянський Союз”, міжнародному співтовариству слід засудити режим, який спричинив цю техногенну аварію та своїми наступними діями посилив загрозу для України та інших держав світу.

Напередодні сумної двадцять третьої річниці Чорнобильської аварії та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, який відзначається 26 квітня, Світовий Конґрес Українців закликає все українство згадати у своїх молитвах тих, хто потерпів і ще й тепер потерпає від аварії на ЧАЕС, привертати увагу світової спільноти до постчорнобильських проблем, які дісталися незалежній Україні в спадок від тоталітарного режиму, а також заохочувати міжнародне співтовариство активно долучатися до ліквідації наслідків аварії та вирішення пов’язаних з нею соціальних проблем в Україні, пам’ятаючи, що Чорнобиль – це небезпека для всього людства, оскільки радіація не обмежується жодними державними кордонами.

Світовий Конґрес Українців
Евген Чолій,
Президент
Стефан Романів,
Генеральний секретар