Напередодні перевороту
04/28/2009 | Олександр Северин
Він прийде до влади завтра – 29-го квітня. Не внаслідок успішного застосування політтехнологій та "домовленостей" злодійкуватих ОПГ - "організованих політичних груп", а за ініціативою представників середнього класу – власників та професіоналів.
Він знатиме, що йому закидатимуть путч, опертя на іноземні багнети, нелегітимність та реакційність (закидатимуть переважно саме оперті на іноземні багнети майбутні путчисти, котрі, розганяючи примар реакції кадінням лівацького ладану, готові будуть увергнути Україну у найбільшу і найтрагічнішу з усіх можливих реакцій). Він знатиме, на що йде і усвідомлюватиме відповідальність.
Він не матиме за спиною кримінального отроцтва, ідейно-правильної активістської юности, каламутного періоду "накопичування первинного капіталу" та досвіду співпраці зі "органами", він матиме на плечах бойовий генеральські погони, а за плечима – складний шлях усвідомлення себе українцем, воєнний досвід, у т.ч. – успішної протидії московському комунізму.
Він, перед тим, як здійснити чин, що зробить його керівником держави, не поїде за ярликом на поклон до Москви, а усамітниться біля пам'ятника князю Володимиру на Дніпрових схилах.
Він очолить Українську державу в надскладний момент економічної кризи, політичного хаосу, зовнішнього втручання та державної розрухи, за критичних умова фактичної перманентної агресії.
Він, опинившись майже в ізоляції через самоусунення та фронду шароварних говорунів, казатиме, що "будує Україну назло українцям".
Він, як з конструктору "Лего", ретельно і наполегливо збиратиме державний механізм, гуртуючи професіоналів, мало зважаючи на їхні ідеологічні настанови та політичні переконання, вимагаючи лише праці на благо держави.
Він працюватиме по кільканадцять годин на добу і іноді спатиме просто в кабінеті.
Він, відкриваючи українські університети, театри, музеї, бібліотеки, зробить для Української культури непорівняно більше ніж його критики, поведені на зовнішніх декораціях та порожньому шумовінні, ніж ті хто, захлинаючись від дріб'язкових комплексів та власної неспроможности, закидатиме йому антиукраїнськість.
Він буде соборником.
Він будуватиме сучасне регулярне Українське військо.
Він створюватиме адекватну систему судочинства і розумітиме суспільну значущість правосуддя.
Він сприятиме розвитку суспільних інститутів і політичної нації.
Він домагатиметься автокефалії Української церкви.
Він поставить на чолі Української інформаційної потуги українського інтегрального націоналіста.
Він успішно вирішуватиме "кримське питання" та будуватиме стосунки з сепаратистські налаштованими регіонами Росії.
Він викликатиме ненависть у московських шовіністів.
Він не крастиме до посади, на посаді, після посади.
Він цінуватиме та шануватиме основу свободи – право власности.
Він розроблятиме прогресивну аграрну реформу, мета якої – розвиток вільного українського фермерства.
Він матиме почуття гумору і смак, не матиме марнославства, не любитиме патосу, пишноти з "показухою" і ненавидитиме лестощі.
Він звертатиметься до підлеглих на "Ви".
Він вимагатиме від підлеглих як від себе та від себе як від підлеглих.
Він навіть у ворогів викликатиме повагу за сміливість.
Ні - він у жодному разі не буде непогрішимим, не заслуговуватиме на апологетику і наробить багато серйозних помилок, але з непритаманною вітчизняному політичному дискурсу інтелектуальною чесністю та сміливістю визнаватиме свої помилки.
Він понад усе цінуватиме честь і бачитиме в інших іноді більше чести та чесности, ніж у них виявлятиметься.
Він, Павло Скоропадський, прийде до влади завтрашньої дати – 29-го квітня 1918 року
Українських державників - з річницею!
Всі інші мають незаперечне і незаперечуване право вважати це провокацією.
Олександр Северин
Читайте також: "І Мотовилівка – злодійка…": http://maidan.org.ua/static/mai/1195291997.html
Він знатиме, що йому закидатимуть путч, опертя на іноземні багнети, нелегітимність та реакційність (закидатимуть переважно саме оперті на іноземні багнети майбутні путчисти, котрі, розганяючи примар реакції кадінням лівацького ладану, готові будуть увергнути Україну у найбільшу і найтрагічнішу з усіх можливих реакцій). Він знатиме, на що йде і усвідомлюватиме відповідальність.
Він не матиме за спиною кримінального отроцтва, ідейно-правильної активістської юности, каламутного періоду "накопичування первинного капіталу" та досвіду співпраці зі "органами", він матиме на плечах бойовий генеральські погони, а за плечима – складний шлях усвідомлення себе українцем, воєнний досвід, у т.ч. – успішної протидії московському комунізму.
Він, перед тим, як здійснити чин, що зробить його керівником держави, не поїде за ярликом на поклон до Москви, а усамітниться біля пам'ятника князю Володимиру на Дніпрових схилах.
Він очолить Українську державу в надскладний момент економічної кризи, політичного хаосу, зовнішнього втручання та державної розрухи, за критичних умова фактичної перманентної агресії.
Він, опинившись майже в ізоляції через самоусунення та фронду шароварних говорунів, казатиме, що "будує Україну назло українцям".
Він, як з конструктору "Лего", ретельно і наполегливо збиратиме державний механізм, гуртуючи професіоналів, мало зважаючи на їхні ідеологічні настанови та політичні переконання, вимагаючи лише праці на благо держави.
Він працюватиме по кільканадцять годин на добу і іноді спатиме просто в кабінеті.
Він, відкриваючи українські університети, театри, музеї, бібліотеки, зробить для Української культури непорівняно більше ніж його критики, поведені на зовнішніх декораціях та порожньому шумовінні, ніж ті хто, захлинаючись від дріб'язкових комплексів та власної неспроможности, закидатиме йому антиукраїнськість.
Він буде соборником.
Він будуватиме сучасне регулярне Українське військо.
Він створюватиме адекватну систему судочинства і розумітиме суспільну значущість правосуддя.
Він сприятиме розвитку суспільних інститутів і політичної нації.
Він домагатиметься автокефалії Української церкви.
Він поставить на чолі Української інформаційної потуги українського інтегрального націоналіста.
Він успішно вирішуватиме "кримське питання" та будуватиме стосунки з сепаратистські налаштованими регіонами Росії.
Він викликатиме ненависть у московських шовіністів.
Він не крастиме до посади, на посаді, після посади.
Він цінуватиме та шануватиме основу свободи – право власности.
Він розроблятиме прогресивну аграрну реформу, мета якої – розвиток вільного українського фермерства.
Він матиме почуття гумору і смак, не матиме марнославства, не любитиме патосу, пишноти з "показухою" і ненавидитиме лестощі.
Він звертатиметься до підлеглих на "Ви".
Він вимагатиме від підлеглих як від себе та від себе як від підлеглих.
Він навіть у ворогів викликатиме повагу за сміливість.
Ні - він у жодному разі не буде непогрішимим, не заслуговуватиме на апологетику і наробить багато серйозних помилок, але з непритаманною вітчизняному політичному дискурсу інтелектуальною чесністю та сміливістю визнаватиме свої помилки.
Він понад усе цінуватиме честь і бачитиме в інших іноді більше чести та чесности, ніж у них виявлятиметься.
Він, Павло Скоропадський, прийде до влади завтрашньої дати – 29-го квітня 1918 року
Українських державників - з річницею!
Всі інші мають незаперечне і незаперечуване право вважати це провокацією.
Олександр Северин
Читайте також: "І Мотовилівка – злодійка…": http://maidan.org.ua/static/mai/1195291997.html
Відповіді
2009.04.28 | Микола Гудкович
Чудова стаття!
І вона, безперечно, є провокацією — корисною і дуже потрібною провокацією.Олександр Северин пише:
> Він прийде до влади завтра – 29-го квітня. Не внаслідок успішного застосування політтехнологій та "домовленостей" злодійкуватих ОПГ - "організованих політичних груп", а за ініціативою представників середнього класу – власників та професіоналів.
Не хотілося б ідеалізувати Скоропадського, але теперішні діячи на його тлі виглядають якось особливо огидно.
2009.04.28 | Sean
Дякую!
Микола Гудкович пише:> І вона, безперечно, є провокацією — корисною і дуже потрібною провокацією.
Ну, щиро кажучи.....
> Олександр Северин пише:
> > Він прийде до влади завтра – 29-го квітня. Не внаслідок успішного застосування політтехнологій та "домовленостей" злодійкуватих ОПГ - "організованих політичних груп", а за ініціативою представників середнього класу – власників та професіоналів.
>
> Не хотілося б ідеалізувати Скоропадського, але теперішні діячи на його тлі виглядають якось особливо огидно.
Отож.
2009.04.28 | romulus
зацепило... (-)
2009.04.28 | OlalaZhm
ага... Re: зацепило... (-)
2009.04.28 | Тестер
Добрий каламбур!
2009.04.28 | Абу
Супер!!!
Пройняло2009.04.28 | Sean
дяк
2009.04.28 | Almodovar
При всій ідеалізації
почитайте, наприклад Гай-Нижника, одного із наймолодших професорів, здається, йому немає й 35, він багато пише про деякі особливості політики Скоропадського. Але добре і я останні 25 років пропагую гетьмана і останні декілька років пояснюю, що те, що він зробив за 7 місяців теперішня влада не зробила і за 18 років.То де меморіали гетьмана, де памятки йому? Чому ми наслідуємо бездарних вождів УНР (за мізерним виключенням) і забули про державницький талант гетьмана?
Слава Україні!
2009.04.28 | Хвізик
красиво написане
2009.04.28 | Bestt
Re: а потім він візьме до уряду росіян
його український уряд проіснує 2 днійого ніхто не зрозуміє й не підтримає з української еліти,
він буде вимушений взяти на службу росіян - і це буде початком кінця
2009.04.29 | Сергій Кабуд
Тотальний ріспект!
2009.04.29 | thedoctor
Неначе люди подуріли...
Не вірю очам! Ціла компанія адекватних людей на всі заставки хвалить відвертого ворога українства як політичної ідеї, людину, що прагнула перетворити державницький потенціал нації на фікцію, а Україну - на "історичну область" в складі Єдінонєдєлімой, єдину в нашій історію людину, що наважилася підписати папір(ець), що прямо декларував колоніальний статус нашої Батьківщини. (???) Скидається на масовий психоз...2009.04.29 | romulus
Re: Неначе люди подуріли...
я перечитував (правда поверхово) мемуари скоропадського, але настільки жорстко сформульованих тез я там не зустрічав...треба відкривати дискусію...
2009.04.29 | thedoctor
Re: Неначе люди подуріли...
romulus пише:> я перечитував (правда поверхово) мемуари скоропадського, але настільки жорстко сформульованих тез я там не зустрічав...
>
> треба відкривати дискусію...
Та треба. Бо зі статті про бій під Мотовилівкою виходить, що билися українці проти росіян, причому, останні вперто намагалися примусити до борні формально підлеглих їм українців-сердюків, а ті повсякчас ухилялися... Якось підозріло виходить... Спогадів Скоропадського я до рук не брав, але з мемуарів інших людей, що тоді жили в Києві, складається недвозначна картина того, що, попри проукраїнську риторику, гетьман мав єдиний намір - реставрувати Російську Імперію.
2009.04.29 | Sean
Re: Неначе люди подуріли...
thedoctor пише:> Та треба. Бо зі статті про бій під Мотовилівкою виходить, що билися українці проти росіян, причому, останні вперто намагалися примусити до борні формально підлеглих їм українців-сердюків, а ті повсякчас ухилялися...
Сердюки не були підлеглі росіянам назагал. Просто керівником відправи був цей самий Святополк-Мірскій.
А Сердюцький Лубенський полк (Отмарштайн) 20-го числа перейшов на бік Директорії
> Якось підозріло виходить... Спогадів Скоропадського я до рук не брав
Візьміть. Щиро раджу
>, але з мемуарів інших людей, що тоді жили в Києві, складається недвозначна картина того, що, попри проукраїнську риторику, гетьман мав єдиний намір - реставрувати Російську Імперію.
Погодьтеся, значна частина тих мемуаристів були причетними до повстання, до Директорії і у них були "такі окуляри".
До речі, десь рік-два тому з'явилася гарна книжка "Від легенд до правди" Лонгина Цегельського.
2009.04.30 | thedoctor
Re: Неначе люди подуріли...
Sean пише:> thedoctor пише:
> > Та треба. Бо зі статті про бій під Мотовилівкою виходить, що билися українці проти росіян, причому, останні вперто намагалися примусити до борні формально підлеглих їм українців-сердюків, а ті повсякчас ухилялися...
> Сердюки не були підлеглі росіянам назагал. Просто керівником відправи був цей самий Святополк-Мірскій.
> А Сердюцький Лубенський полк (Отмарштайн) 20-го числа перейшов на бік Директорії
Тобто, процитованого мого твердження Ви не спростовуєте? То був дефакто бій між українцями-"заколотниками" і російськими офіцерами-"державниками"?
Щодо мемуарів Скоропадського, то їх теж можна підозрювати і у "певному суб`єктивізмі", і у генетично властивому усім двоногим підсвідомому прагненні сміливо ретушувати заднім числом і події, і власну роль у них. Більшої довіри заслуговували б неупереджені джерела оціночного гатунку і - головне - серйозні професійні праці істориків...
2009.04.30 | Sean
Re: Неначе люди подуріли...
thedoctor пише:> Тобто, процитованого мого твердження Ви не спростовуєте? То був дефакто бій між українцями-"заколотниками" і російськими офіцерами-"державниками"?
Ви ж читали. Я все написав (що міг) у "Мотовилівці". З одного боку - українці-"заколотники", з іншого боку російська офіцерська дружина та українські сердюки, під загальною командою російського офіцера.
> Щодо мемуарів Скоропадського, то їх теж можна підозрювати і у "певному суб`єктивізмі",
Звісно можете підозрювати
> і у генетично властивому усім двоногим підсвідомому прагненні сміливо ретушувати заднім числом і події, і власну роль у них.
Вам властиво?
> Більшої довіри заслуговували б неупереджені джерела оціночного гатунку і - головне - серйозні професійні праці істориків...
Якраз навпаки. Передусім спогади сучасників і документи - це цікаво і суттєво. Все інше, як Ви кажете - "оціночного гатунку". "Перебалакування балаканини інших балакунів" (с), як пише Цегельський.
А "професійна [незаангажована] праця істориків" - то така рідкість, що особисто я можу згадати лише Наталю Яковенко.
Тому я не втомлююсь повторювати - все що я пишу де б то не було - НМД (і до саме такого нмд щодо Скоропадського я прийшов далеко не одразу, до речі). Закликаю кожного формувати таке саме власне "нмд". Що Ваше нмд може з моїм нмд не співпадати - в тому нема нічого поганого. Би воно було саме Вашим. З повагою.
2009.04.30 | thedoctor
Re: Неначе люди подуріли...
Пане Sean, дякую за змістовну і коректну відповідь!2009.04.29 | romulus
Re: Неначе люди подуріли...
на жаль я не історик, і тим більше не історик того періоду...більше того, мабуть у Ваших словах є раціональне зерно... недавно я натрапив на постать Луки Бича, який лише під кінець свого життя в еміграції в Чехословаччині зрозумів, що Україна - це добре...
можливо, Скоропадський теж якийсь час сумнівався... але факт є факт - він проголосив Українську державу, а не генерал-губернаторство. до речі, спілкувався нещодавно з двома помітними в історичній науці України людьми, і одним киянином з глибоким корінням (сьогодні таких небагато) - всі до нього доволі скептично ставляться.
але знову-таки один із чотирьох разів - його, а не мільйонів інших... енівей, мерсі за критичну оцінку, вона була би вагомішою з вказівками на документи
2009.04.29 | Sean
Re: Неначе люди подуріли...
romulus пише:> я перечитував (правда поверхово) мемуари скоропадського, але настільки жорстко сформульованих тез я там не зустрічав...
і не зустрінете.
2009.04.29 | romulus
Re: Неначе люди подуріли...
певно, Ви праві. як на мене, йому, як з часом і кучмі, українська історія не подарує класичного приватно-правового підходу до чудернацької української економіки. поки що українці в душі досить червоні і якщо на то є рада, то хай би вона показала себе. бо коса нам буде...2009.04.29 | Sean
То Вам так здається
thedoctor пише:> Не вірю очам! Ціла компанія адекватних людей на всі заставки хвалить відвертого ворога українства
Напевно тому, що вони - адекватні, а він - не ворог українства
Про Ваші оцінки не сперечатимуся. Справжнє знання - це лише те знання, котре набув сам (с) Чого і зичу
2009.04.29 | Мартинюк
Ви повторююєте тези більшовицької пропаганди.
Якими тоді вдалося розколоти українських самостійників так би мовити за "класовою" ознакою.Якщо проаналізувати наміри Скоропадського утворити проти червоної Москви союз з білогвардійцями у складі яких тоді були як повністю проукраїнські кубанці, симпатизуючі до України (тоді) донці та інші козачі утворення, врешті один із претендентів на посаду українського гетьмана українець Колчак, то це все не було таким вже проросійським, як це малють і червоні і самостійники-соціалісти. А останні до речі були зовсім не проти такого союзу але вже з близькими собі по духу есерами та соціал-демократами. До речі есером був Муравйов...
З боку Скоропадського це була нормальна зовнішня політика проти більшовицької Москви яка виявилася тоді найнебезпечнішим ворогом.
Те саме зробив у Фінляндії колега Скоропадського по військовій службі Маннергейм, наслідками чого Фінляндія втішається і по сьогоднішній день.
Навряд чи ця коаліція змогла б перемогти червону Москву та Петербург, але більшовизм міг бути зупиненим та ізольованим на територіях етнічної Росії ("кацапії" як це досі кажуть козаки не лише Дону і Кубані але всі інші - від Уралу до Камчатки).
Єдиним мінусом був неадекватний Денікін . Однак в разі утворення союзу він попадав у меншість, навіть з погляду вражаючою кількості українців та українських за походження козаків у складі Білої Гвардії.
У всякому разі це був перспективніший і до певної міри безпечніший союз, аніж пізніший союз Петлюри з Пілсудським.
Реальним наслідком цього протистоянням міг би бути поділ Росії на "етнічну кацапію", Україну ( в територіально більшому розмірі аніж зараз) прихильні до України козацькі державні утворення Сибір, та українізований (тоді на 70%) Далекий Схід.
2009.04.29 | Сергій Кабуд
Шон написав про Скоропадського майже як про Піночета
Скоропадський- це на мій погляд невдалий наш Піночет, але тепер ми бачимо помилки які зробив Скоропадський і які НЕ ЗРОБИВ Піночеті бачимо результати: сучасне Чілі і сучасну Україну
Я стверджую і непохитно стятиму на тезі:
Україну можна розбудувати лише здійснивши подібне до методів Піночету:
масовано захистивши суспільство від чисельного ворога і встановити на певний час підсилений силовий захист від реваншу і зовнішньої агресії
в нас ситуація дуже схожа на Чілі початку 70х:
і тут і там краіни оточені ворогами, які професійно проникають і руйнують суспільні інститути
в Украіні зайшло дальше, але в Чілі лівацтво було більш популярним.
В Україні 'юльки' і 'біло-блакитні' - фактично такими якими вони є стали за гроші,
а суспільство загалом налаштоване (хоч би потенційно) дуже правильно і прагне Волі і скасування соціалізму.
Той величезний прошарк совків, які сидять на держслужбі і крадуть-
а це в Україні кілька міліонів,-
вони не здатні бути так мотийовані, щоб зупинити національне відродження методами Піночета.
фактично, те що нам потрібно- концентровані зусилля по зміні політичної системи вздовж напрямків:
-люстрації
-прозорості в тому числі і масової публікації правди про минуле і теперішнє знущання над Україною з боку ссср і кремля та їх агентури
-скасування соціалістичного законодавства, яке де-факто забороняє вільне підприємництво
і т.д.: вздовж реформ які провели в Грузії
Також необхідним є перехід на армію швейцарського типу з елементами ізраільської моделі:
Україна має створити такі збройні сили, в яких резервистів буде кілька міліонів і які можуть бути розгорнути на протязі кількох годин.
-необхідно починати компанію абсорбції діаспори, в першу чергу американців, канадців українського походження
2009.04.29 | Юрій Шеляженко
Підтримую. Героям - слава!
2009.04.29 | Юрій
Re: Напередодні перевороту
А я був думав, що про Гриценка. Хоча було б непогано Тягнибок+Гриценко+Яценюк. Хоча при такому розкладі можна й без Яценюка, а з Тигипком. А Яценюк хай в опозиції покритикує. Молодий ще -- встигне...2009.04.29 | Bohun
Скільки не вчитувався, Гриценком там і близько не пахне!
Гриценко - великий демагог, а щодо патріотизма, то точно такий як Юлька!2009.04.29 | Bohun
Re: Напередодні перевороту
Тягнибок+Гриценко+Яценюк. Хоча при такому розкладі можна й без Яценюка, а з Тигипком.Тягнибок - можливо, Гриценко - хай Бог милує, Яценюк - Литвин у молодості, Тигипко - це мабуть жарт?
2009.04.29 | Bogun
Re: Напередодні перевороту
А Гриценко тут яким боком примостився? Що він може запропонувати крім дешевої демагогії та псевдопатріотизму, назвіть мені хоча б п'ять рис, які відрізняють його від ЮВТ, крім того, що він мен, а вона вумен. Тягнибок - можливо. Яценюк після відвідин Тернополя - Литвин в молодості. Тигипко - це жарт?2009.04.29 | Bogun
Re: Напередодні перевороту
Дякую Sean! Класний матеріал. Я поправді кажучи, думав, що це про Ющенка написано, дуже вже схоже, та коли дочитав до кінця, зрозумів, ми усі з вами, знову, попали на цей виток української історії, який називається "свої не понялі". По закону циклічності нашої історії, зараз до влади повино прийти щось "вєрноподанноє імперії" і знову "хохляцьке багно" аж поки знову не з'явиться якийсь Виговський, Мазепа, Скоропадський, Бандера чи Ющенко. Блін, як вже задовбали наші дорогі співвітчизники "ізбіратєлі" зі своїми кравчучками та кузмовозами, з "нєпонятним тосклівим чуством" за "совком", з "юліно тисчею", з "тому, що конкретним", з колишнім ображеним міністром оборони та з сучасним міністром МВС, з іншими брехунцями, псевдопатріотами та демагогами, з "замовниками" Гонгадзе, з продажними політповіями та смердючою "пятой колоной". А де народ - на базарах, та біля телевізорів широко-закритими очима дивиться, в проміжках між "Лєдовимі пєріодамі" та москальськими фільмами про героїзм енкеведешників зі смершами, "Свободу слова" з клоунами та клоунесами - литвинами, германами, черновецькими, симоненками і тільки посапує, внутрішньо відчуваючи, як усі ці "малороси" насміхаються з нього. А потім коли приходить час, всі дружно йдуть і із двух зол знову вибирають меньше.2009.04.29 | Світлана
Re:Це про Ющенка,
дай Боже йому здоров"я, а нам розуму.2009.04.29 | Сергій Кабуд
Шоб не повторилося маємо росповсюджувати знання
серед таких речей які легко засвоюються і доступніДУЖЕ РАДЖУ книгу Олександра Муратова "Розчахнута Брама"
2009.04.30 | stryjko_bojko
Re: Напередодні перевороту
Олександр Северин пише:>
> Він, Павло Скоропадський, прийде до влади завтрашньої дати – 29-го квітня 1918 року
>
==========================
Коли я вперше почув музику Antonio Vivaldi(1970р), я подумаав, що це композитор ХХ століття.
Пішов в бібліотеку
2009.04.30 | Георгій
Добрe написано, дякую
2009.05.03 | Олексійко
Re: Добрe написано, дякую
Написано добре... Перепороли тоді все село теж добре... Селяни це теж добре запам'ятали... Й добре відповіли всім загарбникам, які підтримали маріонетку - російським, єврейським, польським, й німецьким, звісно.Смішно так завзято захоплюватися і насолоджуватися смородом політичних трупів.