Know how або How now
05/06/2009 | DADDY
Десь місяць тому в канцелярії президента дуже своєчасно заговорили про повернення видачі українських віз для європейців. Якесь коліщатко в Нідерландському візовому центрі, напевно під впливом цих флюїдів з Банкової, зсунулось у правильному напрямку – візу нам з коханою дали швидко і надовго.
Три години в літку KLM і ми вже на Амстердамщині.
Тут не смітять на вулицях (або вчасно сміття прибирають), тут дотримуються правил дорожнього руху і Порш-Кайєни пропускають людей на роверах, тут смачна міцна кава і холодне смачне пиво, не стукає в трамваях та потягах «пі-ер-квадрат», а за півгодини можна опинитися на березі моря у старовинній Гаазі, тут не вживають слово «негр» і люблять королеву Беатрікс. В цій дивовижній країні на дні моря поважають старовинні традиції, але як губка втягують все нове і сучасне. А ще в Нідерландах (та й взагалі в Бенілюксі), крім рідної фламандської, французької чи голландської англійську знають навіть немовлята, а куди б ти не прийшов, тобі обов‘язково посміхнуться і скажуть «Hello».
Я про що подумав-згадав, дивлячись на ці звичайні, повсякденні, побутові, дрібненькі, але такі важливі речі? Нам варто спробувати докорінно змінити суспільну систему координат та цінностей з сов‘єтської на свою власну українську. Я вже навіть не кажу на європейську.
Колись гетьман України Іван Степанович Мазепа порадив молодому московському князеві Петру, що не варто сподіватись на поступове реформування боярської Московії. Треба бояр-корупціонерів-реакціонерів від влади відсунути,їхніх дітей без боярського досвіду відправити навчатися в Європу, а тим часом запросити досвідчених іноземців-контрактників впроваджувати новітні суспільні відносини, документообіг та міжнародну бухгалтерію. Не встиг ще князевич Петро стати імператором Петром І, як Московія поголила бороди, одягла перуки та камзоли, закурила тютюн, реформувала та переозброїла військо. Візантійщини це наших сусідів не позбавило, але дало шанс хоча б наблизитись до провідних країн того часу.
Тобто запропонований шановним Іваном Степановичем спосіб «реформування зламу» дав можливість протягом одного людського життя, так би мовити, «перевзути країну з онуч у шкарпетки» і дати шанс стати іншою в багатьох принципових речах. Москалі, на превеликий для всього прогресивного людства жаль, цим шансом не скористались.
В чому корисний, НМХР, цей екскурс в історію? Принципом та механізмом.
Переходячи до сучасних реалій, принцип можна сформулювати наступним чином: перед українською нацією стоїть першочергове завдання відкинути імперську сов‘єтську спадщину (в якому б вигляді вона не існувала б і не отруювала б наше життя), а не займатися її поступовим реформуванням з огляду на велику кількість «сов‘єтськомислячих», провести докорінні швидкі і системні реформи всього суспільного та економічного укладу. До влади в країні має прийти людина (група людей), яка не має сов‘єтського досвіду управління.
ВЗАГАЛІ!!!!
Сучасна українська система управління, соціальні відносини нічим не відрізняються від совкових, вони є гальмом і мають бути зламані геть повністю. Нехай їх зламає людина, яка чітко знає, що має бути замість цього «гальма», як це все працює в усьому світі і швидко це вибудує.
Хто ж це має бути? Бет-мен? Х-мен?
Ні.
Навіть в цьому питанні маємо вдалі відповіді з нещодавньої історії пост-сов‘єтського простору: президентами країн Балтії, які привели всі три країни до НАТО та ЄС, були представники діаспори. Вони не мали сов‘єтського досвіду, але знали як і що має працювати в ефективній державі і, що на мою думку дуже суттєво, не володіли мовою колишньої метрополії.
Можливо є сенс звернутися до українців всього світу, які мають видатний управлінський та бізнесовий досвід з проханням: рятуйте нашу Неньку, брати і сестри. Хоч на нетривалий час повертайтеся, віддайте свій досвід і знання Батьківщині ваших предків – може тоді Україна стане й батьківщиною ваших онуків.
Тим часом потрібно вишколювати наше майбутнє – молодь. Ясно, що в Європу стільки наших практикантів-стажерів-студентів не впустять – і не треба. Ми маємо на матеріальній базі реформованих і готових до розпродажу-розподілу військових частин організувати щось на кшталт університету іншого способу державного мислення «Європа-США-Канада Україні».
На мою думку тільки радикальні кроки у внутрішній політиці можуть врятувати Україну від повернення у Московську імперію. Ще декілька років зволікання і в чергове шанс стати реально незалежною нацією буде втрачено.
На останнє. Я хотів би для наших сучасних і майбутніх можновладців, очильників і правителів навести приклад «самодержців» нідерландських:
Королева Нідерландів Юліана, за правління якої Нідерланди зробили низку швидких ефективних реформ і повернулись до клубу найзаможніших держав Європи, коли передавала королівські повноваження своїй наступниці Беатрікс сказала: королівська влада це не наше право, а це наше оренда перед країною.
От якби так всі в Україні розуміли свій обов‘язок перед нацією та державою.
Про Амстердамщину далі буде…
Три години в літку KLM і ми вже на Амстердамщині.
Тут не смітять на вулицях (або вчасно сміття прибирають), тут дотримуються правил дорожнього руху і Порш-Кайєни пропускають людей на роверах, тут смачна міцна кава і холодне смачне пиво, не стукає в трамваях та потягах «пі-ер-квадрат», а за півгодини можна опинитися на березі моря у старовинній Гаазі, тут не вживають слово «негр» і люблять королеву Беатрікс. В цій дивовижній країні на дні моря поважають старовинні традиції, але як губка втягують все нове і сучасне. А ще в Нідерландах (та й взагалі в Бенілюксі), крім рідної фламандської, французької чи голландської англійську знають навіть немовлята, а куди б ти не прийшов, тобі обов‘язково посміхнуться і скажуть «Hello».
Я про що подумав-згадав, дивлячись на ці звичайні, повсякденні, побутові, дрібненькі, але такі важливі речі? Нам варто спробувати докорінно змінити суспільну систему координат та цінностей з сов‘єтської на свою власну українську. Я вже навіть не кажу на європейську.
Колись гетьман України Іван Степанович Мазепа порадив молодому московському князеві Петру, що не варто сподіватись на поступове реформування боярської Московії. Треба бояр-корупціонерів-реакціонерів від влади відсунути,їхніх дітей без боярського досвіду відправити навчатися в Європу, а тим часом запросити досвідчених іноземців-контрактників впроваджувати новітні суспільні відносини, документообіг та міжнародну бухгалтерію. Не встиг ще князевич Петро стати імператором Петром І, як Московія поголила бороди, одягла перуки та камзоли, закурила тютюн, реформувала та переозброїла військо. Візантійщини це наших сусідів не позбавило, але дало шанс хоча б наблизитись до провідних країн того часу.
Тобто запропонований шановним Іваном Степановичем спосіб «реформування зламу» дав можливість протягом одного людського життя, так би мовити, «перевзути країну з онуч у шкарпетки» і дати шанс стати іншою в багатьох принципових речах. Москалі, на превеликий для всього прогресивного людства жаль, цим шансом не скористались.
В чому корисний, НМХР, цей екскурс в історію? Принципом та механізмом.
Переходячи до сучасних реалій, принцип можна сформулювати наступним чином: перед українською нацією стоїть першочергове завдання відкинути імперську сов‘єтську спадщину (в якому б вигляді вона не існувала б і не отруювала б наше життя), а не займатися її поступовим реформуванням з огляду на велику кількість «сов‘єтськомислячих», провести докорінні швидкі і системні реформи всього суспільного та економічного укладу. До влади в країні має прийти людина (група людей), яка не має сов‘єтського досвіду управління.
ВЗАГАЛІ!!!!
Сучасна українська система управління, соціальні відносини нічим не відрізняються від совкових, вони є гальмом і мають бути зламані геть повністю. Нехай їх зламає людина, яка чітко знає, що має бути замість цього «гальма», як це все працює в усьому світі і швидко це вибудує.
Хто ж це має бути? Бет-мен? Х-мен?
Ні.
Навіть в цьому питанні маємо вдалі відповіді з нещодавньої історії пост-сов‘єтського простору: президентами країн Балтії, які привели всі три країни до НАТО та ЄС, були представники діаспори. Вони не мали сов‘єтського досвіду, але знали як і що має працювати в ефективній державі і, що на мою думку дуже суттєво, не володіли мовою колишньої метрополії.
Можливо є сенс звернутися до українців всього світу, які мають видатний управлінський та бізнесовий досвід з проханням: рятуйте нашу Неньку, брати і сестри. Хоч на нетривалий час повертайтеся, віддайте свій досвід і знання Батьківщині ваших предків – може тоді Україна стане й батьківщиною ваших онуків.
Тим часом потрібно вишколювати наше майбутнє – молодь. Ясно, що в Європу стільки наших практикантів-стажерів-студентів не впустять – і не треба. Ми маємо на матеріальній базі реформованих і готових до розпродажу-розподілу військових частин організувати щось на кшталт університету іншого способу державного мислення «Європа-США-Канада Україні».
На мою думку тільки радикальні кроки у внутрішній політиці можуть врятувати Україну від повернення у Московську імперію. Ще декілька років зволікання і в чергове шанс стати реально незалежною нацією буде втрачено.
На останнє. Я хотів би для наших сучасних і майбутніх можновладців, очильників і правителів навести приклад «самодержців» нідерландських:
Королева Нідерландів Юліана, за правління якої Нідерланди зробили низку швидких ефективних реформ і повернулись до клубу найзаможніших держав Європи, коли передавала королівські повноваження своїй наступниці Беатрікс сказала: королівська влада це не наше право, а це наше оренда перед країною.
От якби так всі в Україні розуміли свій обов‘язок перед нацією та державою.
Про Амстердамщину далі буде…
Відповіді
2009.05.07 | Пан Коцький
Багато дуже правильних думок...
DADDY пише:> [...] Навіть в цьому питанні маємо вдалі відповіді з нещодавньої історії пост-сов‘єтського простору: президентами країн Балтії, які привели всі три країни до НАТО та ЄС, були представники діаспори. Вони не мали сов‘єтського досвіду, але знали як і що має працювати в ефективній державі і, що на мою думку дуже суттєво, не володіли мовою колишньої метрополії.
> Можливо є сенс звернутися до українців всього світу, які мають видатний управлінський та бізнесовий досвід з проханням: рятуйте нашу Неньку, брати і сестри. Хоч на нетривалий час повертайтеся, віддайте свій досвід і знання Батьківщині ваших предків – може тоді Україна стане й батьківщиною ваших онуків.
Насправді, треба ухвалити закон про можливість отримання подвійного громадянства тими особами, котрі зможуть довести своє українське походження. Аби каґебістські кремляді не змогли закинути нам леґіон троянських коней, кандидатам на громадянство треба буде також продемонструвати добре володіння українською мовою та певне розуміння українських культурних традицій.
2009.05.07 | Анатоль
Приклад того, як з факту зробити неправильні висновки.
Петро був рішучим реформатором, але Росія чомусь "не скористалась шансом" стати європейською.Сталін був рішучим реформатором, але СССР чомусь "не скористався шансом" стати цивілізованим.
Дедді хоче рішучого реформатора для України.
А потім буде дивуватись, чому Україна "не скористалась шансом".
Та тому, що "рішучий реформатор" в наших умовах - це диктатор.
І нічого крім диктатури він не побудує.
І при всіх прогресивних і швидких реформах диктатура має один, але вирішальний недостаток - це автомобіль без свого двигуна, поки пхають - доти їде.
Європейськість, цивілізованість, розуміння необхідності реформ, - все це повинно вирости, визріти і реалізуватись в умовах свободи і конкуренції.
А "рішучий реформатор" обовязково приведе не в Європу, а в Азію, при всій "європейськості" його реформ.
2009.05.07 | Сергій Кабуд
насправді все навпаки: Піночет це довів. Непогано довів і Саакаш
маю зауважити що ваш аналіз не кана2009.05.07 | Анатоль
Диктаторські режими можуть показувати хороші результати на
коротких дистанціях.Але в тривалій перспективі вони втрачають темп, вироджуються, загнивають і реформувати їх стає все більш важко. Бо нІкому і нІ з ким.
Самий більший недостаток диктаторських режимів - система подавлення ініціативи людей. В таких режимах ціняться лише виконавці.
Для реалізації конкретних програм це зручно.
Але для тривалого розвитку - безперспективно.
Щодо Піночета. Генерал Піночет дав більшу свободу економічної діяльності, ніж соціаліст Альєнде. Тож не дивно, що це привело до економічних успіхів.
2009.05.07 | Сергій Кабуд
Чілі -це вже 35 років і все краще й краще
то була війна народу з комуністами, як УПА вели війнулише військо в Чілі контролювало державу і економіку
І прекрасно реформували. В ЧІлі відсутні ліваки в природі.
а як зявляться- населення само їх поруба на шматки, бо вся латинська америка ліва, бачили шо це є.
Там крім лівізни нічого не давили. А в Грузії роздавили кпсс-кгб. Насправді розчавили. А воно дованює.
2009.05.07 | Shooter
А Уругвай - ще краще. Без Піночета
і?Нагадати про Португалію, Іспанію та Грецію - як успішно тамошні диктатури "виводили націі на пєрєдовиє рубєжі"?
Та й нацистську Німеччину з СССР не варто забувати...
2009.05.07 | Сергій Кабуд
я знав родину яка мала родичів в Чілі (70і роки)
дуже задоволені булиЧілі і Піночет- унікальний випадок повного знищеня і дезінфекції від лівацтва і гебні
це приклад для України якому маємо слідувати
Уявіть як буде добре якщо луценків, тимошенко і ще тисяч 20 гадів заперти на стадіоні Дінамо за колючкою.
Нема втішнішої картини як на мене
2009.05.07 | DADDY
Pardon, а де це у мене про "сильну руку" та диктатуру?
Анатоль пише:> Дедді хоче рішучого реформатора для України.
Ні, DADDY не хоче "реформатора", а хоче докорінних реформ і зничтоження совку, як явища.
> Європейськість, цивілізованість, розуміння необхідності реформ, - все це повинно вирости, визріти і реалізуватись в умовах свободи і конкуренції.
З Моісеєвих 40 років ми вже 18 "відходили", але залишились на місці і паростків нового не так багато. З такими темпами мої онуки ще будуть жити в "країні рад" і матимуть незрозумілі вихідні кожного року на початку травня.
> А "рішучий реформатор" обовязково приведе не в Європу, а в Азію, при всій "європейськості" його реформ.
Міхо в Грузії доводить інше.
2009.05.07 | Анатоль
Що доводить Міхо в Грузії?
>> А "рішучий реформатор" обовязково приведе не в Європу, а в Азію, при всій "європейськості" його реформ.>Міхо в Грузії доводить інше.
І що ж він доводить?
В нас колишні соратники президента переходять в інші партії і блоки.
В Грузії колишні соратники президента стають ворогами народу, шпигунами, втікають за кордон, або вмирають за загадкових обставин.
Це європейськість?
А Грузія була більш консолідованою, ніж Україна (про "автономії" не говоримо).
Міхо на виборах 2003 підтримало 90%. Парламент на 100% теж був його.
тож умови для реформ ідеальні.
І як ними скористались? При очевидних успіхах в боротьбі з корупцією бачимо і великий негатив. Фюрерство і недемократичні методи боротьби у владній верхівці.
В Україні такої консолідації нема. Нікого з політиків не підтримує й половина населення (не те, що 90%). Більшості в парламенті теж ні в кого нема.
І як при таких умовах провести швидкі і непопулярні реформи?
Або переломити через коліно більшість (диктатура). Ви за це?
Або за взаємної згоди основних політичних сил. До чого вони ще не готові.
Та й сили ті такі, що їх згода буде зовсім не в тому, що б Вам (і мені) хотілося б.
І який вихід?
Надіятись на марсіан (бога, ангелів)?
Підтримати чиїсь диктаторські амбіції теперішніх політиків з надією, що він (вона) як одержить повну владу, то проведе потрібні реформи?
Чи хай країна, її політикум і суспільство розвивається в вільних і конкурентних умовах?
Я - за останнє.
2009.05.07 | Odesa
"...А дуги гнут с терпеньєм і нє вдруг" (І.Крилов)
Був і я на Амстердамщині, та й всі Нідерланди облазив аж по закутках. Мила країна. Але до чого тут ми? І революційні зміни? Здається, після памятного для нас 1654 року в Нідерландах великих революцій не було. Принаймні, зараз там тихо, що аж у вухах дзвенить.Звісно, дуже хочеться зробити щось схоже на Нідерланди чи Німеччину у нас вдома. І ще за нашого життя. Але ж - є технологічні терміни, і в історії - теж. Є граничний темп зміни масової свідомості навіть за найбільших пропагандивних зусиль (а вони зараз такими не є). Не поспішаймо, зважаймо не на факти, а на тенденції, працюймо не на негайний результат, а на майбутнє. Така наша історична доля: бути в фундаменті незалежної України. Маємо гідно і без нарікань її прийняти.
"А щастя всіх прийде
По наших аж кістках".
2009.05.07 | DADDY
Re: Що доводить Міхо в Грузії?
Анатоль пише:> Чи хай країна, її політикум і суспільство розвивається в вільних і конкурентних умовах?
> Я - за останнє.
Я, власно кажучи, теж не проти, але хотів би додати політикам місцевого розливу конкурентів без комсомольського досвіду.
2009.05.07 | AxeHarry
Re: Що доводить Міхо в Грузії?
Анатоль пише:> Чи хай країна, її політикум і суспільство розвивається в вільних і конкурентних умовах?
> Я - за останнє.
Пан коли хворіє на грип - дає вірусам розвиватись у "вільних і конкурентних умовах?"(c).
2009.05.07 | Анатоль
Якщо брати аналогію, що країна - це організм, то політикум - це
голова, а не віруси.Бо політики, влада приймають рішення, визначають що робити, куди йти, кому, чого і скільки...
А політики - це думки, аргументи, пропозиції.
Так от, які є варіанти?
Або щоб хтось (марсіани) дали нам правильні думки і прийняли за нас правильні рішення.
Або подавити всі думки, аргументи, пропозиції крім одної і тільки їй приймати рішення.
Або хай різні думки, пропозиції вільно конкурують за прийняття рішень.
Я - за третій варіант.
2009.05.07 | Сергій Кабуд
нам бандерівцям іншого шляху ніж національної революції не треба
це має відбутися як силовий сценарій і наслідком матиме звільнення всіх націй поневолених совкомУкраїна має зіграти ключову роль в цьому.
2009.05.07 | Анатоль
А нам, українцям, потрібна вільна, демократична, цивілізована
Україна.2009.05.07 | Сергій Кабуд
не можна впадати в інфантілізм
Свободу, Власність, Незалежністьніхто вам на дурняк не видасть, а навпаки намагатимуться відібрати
тому ваш 'украінець' насправді це лох, боягуз і безвідповідальна істота, яку заморюють голодомором а він ДОХНЕ як раб, без боротьби
нема в нього перспектив, в вашого теоретичного українця
а в патріота-бандерівця є, бо він дивиться на Державу та її історичну перспективу реалістично, а не як совок-раб
і готовий боронити себе і Державу.
Всі сучасні Держави постали з кривавої боротьби за землі і самовизначення.
Не хочете боротися- втратите все
Якщо бути точним: ніякої Держави Україна не існує
існує фікція, створена КГБ тимчасово для маскування маневрів на підготовку нападу на НАТО
Але є шанс Державу створити. Для цього головним є вирішити проблему безпеки, Державної безпеки і Оборони
2009.05.08 | Анатоль
Ви просто граєтесь в таку-собі інтернет гру "Україна".
2009.05.07 | AxeHarry
Re: Якщо брати аналогію, що країна - це організм, то політикум - це
Це - гра у слова, не більше.Ок, якщо продовжити Вашу аналогію - то якшо політики - такі які вони є, то дана істота є клієнтом Павлівки з діагнозом "стійкий розлад психіки що призводить до загрози існуванню організму", дімедрол з аміназіном і всьотакоє. Чи краще просто дивитись як шизік стрибає з 9 поверху, томущо його хвора голова вважає що він вміє літати і просто дати йому політати у "вільних і конкурентних умовах"?
2009.05.08 | Анатоль
Re: Якщо брати аналогію, що країна - це організм, то політикум - це
Це не хвора, а нормальна голова, коли є багато різних думок, аргументів, підходів, пропозицій і для прийняття рішення є що зважувати, порівнювати, є з чого вибирати.В усякому разі це краще, ніж коли є лише одна думка на всі випадки.
Крім того добрим є те, що не все керується з одного центру, що є розподіл функцій, автономність керування окремими органами.
А те, що поки-що багато неузгодженостей і глюків в такому керуванні - це справа тимчасова, в живому організмі це з часом зкоординується і збалансується.
2009.05.08 | Sean
Re: Приклад того, як з факту зробити неправильні висновки.
Анатоль пише:> Дедді хоче рішучого реформатора для України.
я хочу рішучого реформатора для України
Наприклад як Тетчер. Або, щоб далеко не ходити, Скоропадський.
2009.05.08 | Анатоль
В нас рішучий реформатор буде не як Тетчер, бо ми не як британці
А буде як Путін чи Лукашенко. (в кращому разі)2009.05.11 | одесит
Re: Know how або How now
Оригінальна ідея) Та не дадуть(