05/08/2009 | Jaderko

Щойно отримав завдання з редакції:

> Пишіть більше. Ви добре агітуєте за Ющенка, у т.ч. завдяки своєму тоталітарному дискурсу (якщо Ви не розумієте, про що я, то поясню - Ви не любите розмаїття думок і поглядів). Тож пишіть. Іншими словами - те що такі як Ви проти нього - ще одна ілюстрація, чому варто в цій ситуації бути за нього. Зичу Вам натхнення.

Виконуючи наказ місцевого пьюпіка, хочу присвятити свій допис складній для українського "тілігента" темі вождя.

Отже уявімо собі якусь ідею. Щоб було простіше, уявімо собі українську ідею, бо усі тут мають якесь до неї відношення. Якщо це справді ідея, то ця ідея має якусь кількість прихильників. Не важко припустити, що якісь прихильники краще від інших ту ідею розуміють, представляють, розвивають. В такій аксіології не важко зрозуміти, що є хтось, хто цю ідею репрезентує найкраще від інших. Оцього найкращого і вважають вождем.

Здавалося б простий хід думок, але чомусь його важко збагнути пересічному "тілігенту". При згадці про вождя у них постають в уяві леніни, гітлери, сталіни, путіни, тощо. З цього тілігент робить висновок, що вождь українській нації не потрібен.

Вождя можна по різному оформити політично. Колись це був голова проводу ОУН. А зараз це Президент.

Після моїх пояснень, я думаю стає зрозумілим, що п. Ющенко не самий кращий виразник української ідеї на сьогодні. А отже йому нема чого робити на президентських перегонах.