Люстрація. Обговорення законопроекту Тягнибока
05/10/2009 | karmeluk
Проект закону України "Про люстрацію"
Верховна Рада України відмежувалась від терористичних і тоталітарних методів керівництва державою, які застосовував комуністичний режим Радянського Союзу, та засудила злочини цього режиму, серед яких Голодомор Українського народу 1932-33 років, масові репресії та переслідування з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
Головним інструментом репресивної політики СРСР був Комітет державної безпеки СРСР (КДБ СРСР), який тотально контролював усі сфери життя суспільства і держави та придушував будь-які прояви інакодумства, особливо з національних питань.
Після здобуття Україною Незалежності ця структура не була докорінно змінена і колишні працівники КДБ СРСР, що проводили антиукраїнську репресивну політику, залишились на своїх посадах в Службі безпеки України чи інших органах влади, в які були відряджені для виконання своїх обов'язків. Сотні тисяч сексотів, інформаторів, тайняків перейшли як спадок СРСР до сфери впливу спецслужб пострадянських країн, в першу чергу - Російської Федерації. Колишня діяльність цих осіб перетворилась на компрометуючі їх матеріали та стала засобом контролю і тиску з боку зазначених спецслужб. Внаслідок цього перебування таких осіб на відповідальних чи суспільновизначальних посадах в Україні стало загрозою національним інтересам Українського народу.
Події, які відбувались під час виборчої кампанії 2004 року та Української революції, яскраво виявили антидержавну антиукраїнську діяльність значної кількості посадових та службових осіб і передусім найвищих посадовців держави. Це опосередковано підтверджує факт використання колишніх кадебістів як "п'ятої колони" Російської Федерації, яка не приховувала свого втручання у внутрішні справи України.
Цей Закон спрямований на подолання залишків московської колонізаційної політики в Україні, очищення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій тощо від ідеологів та реалізаторів цієї політики, недопущення новітньої колонізації України, усунення загрози суверенітету та територіальній цілісності України, встановлення історичної та соціальної справедливості, зміцнення духу і моралі Українського народу.
Законом визначаються правові основи проведення люстрації, статус, функції та повноваження органів люстрації, відповідальність за порушення законодавства про люстрацію.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
Люстрація - визначений Законом порядок очищення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій від ідеологів та реалізаторів московської колонізаційної політики шляхом тимчасової заборони (на п'ять років) обіймати посади в зазначених інституціях для громадян України, які працювали на керівних посадах в Комуністичній партії Радянського Союзу, КДБ СРСР, або свідомо (в т. ч. таємно) співпрацювали з органами державної безпеки СРСР, або брали участь у переслідуваннях громадян СРСР.
Люстраційна декларація - документ встановленої форми, в якому суб'єкт люстрації повідомляє органу люстрації про наявність або відсутність підстав для застосування щодо нього тимчасової заборони обіймати посади в об'єктах люстрації.
Люстраційний запит - запит, який направляє орган люстрації до Служби безпеки України або, за необхідністю, до інших правоохоронних органів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, вищих навчальних закладів щодо достовірності інформації, поданої суб'єктом люстрації в люстраційній декларації.
Люстраційний реєстр - державний реєстр громадян України, які пройшли процедуру люстрації в установленому Законом порядку.
Люстрована особа - особа, якій за наслідками люстрації заборонено обіймати посади в об'єктах люстрації на визначений Законом термін.
Об'єкт люстрації - визначений Законом орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація, що підлягає люстрації.
Орган люстрації - орган державної влади зі спеціальним статусом, уповноважений на проведення люстрації у відповідності з цим Законом.
Персональна справа суб'єкта люстрації - сукупність всіх документів (люстраційна декларація, свідчення осіб, відповіді уповноважених органів на люстраційний запит органу люстрації тощо), зібраних органом люстрації щодо суб'єкта люстрації.
Суб'єкт люстрації - громадянин України, який обіймає або претендує на зайняття посади внаслідок обрання, призначення чи затвердження в об'єктах люстрації.
Стаття 2. Законодавство про люстрацію
Процедура люстрації регулюється Конституцією України, Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України, які не суперечать цьому Закону.
Стаття 3. Об'єкти люстрації
Об'єктами люстрації є:
представницькі органи влади всіх рівнів;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
Конституційний суд України та суди загальної юрисдикції;
Збройні сили України;
правоохоронні органи;
державні підприємства, установи та організації, акціонерні товариства з контрольним пакетом акцій держави в них (у т. ч. академії наук, засоби масової інформації, фонди, державні фінансові установи тощо);
навчальні заклади усіх рівнів, видів та типів освіти незалежно від форми власності;
адвокатські об'єднання;
керівні органи політичних партій та громадських організацій;
інші установи, на працівників яких поширюється дія законів України "Про боротьбу з корупцією", "Про державну службу".
Стаття 4. Суб'єкти люстрації
До суб'єктів люстрації належать:
Президент України;
народні депутати України, депутати Автономної республіки Крим, депутати місцевих рад;
посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
судді Конституційного Суду України, судів загальної та спеціальної юрисдикції;
посадові особи Збройних сил України на рівні старших офіцерів;
посадові особи правоохоронних органів;
посадові особи державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій держави в них (у т. ч. академій наук, засобів масової інформації, фондів, державних фінансових установ тощо);
керівництво навчальних закладів усіх рівнів, видів та типів освіти незалежно від форми власності, а також професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації незалежно від форми власності;
адвокати;
керівництво політичних партій та громадських організацій;
претенденти на посади, визначені в пунктах 1-10.
Стаття 5. Особи, щодо яких застосовується тимчасова заборона обіймати посади в об'єктах люстрації
Під тимчасову заборону обіймати посади в об'єктах люстрації підпадають особи, які до 01.01.1992 року працювали на керівних посадах в Комуністичній партії Радянського Союзу, КДБ СРСР, або свідомо (в т. ч. таємно) співпрацювали з органами державної безпеки СРСР, або брали участь у переслідуваннях громадян СРСР, зокрема:
працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу від рівня районного комітету і вище, членом бюро (президії) цих комітетів, членом ЦК КПРС;
працювали на посаді секретаря партійного комітету КПРС на підприємстві, установі, в організації;
працювали на керівних посадах в КДБ СРСР або в штаті п'ятого управління КДБ СРСР;
працювали на посаді начальника політичного відділу (управління) в Радянській Армії, МВС СРСР;
виконували функції резидента, агента, утримувача конспіративної квартири, інформатора або позаштатного співробітника КДБ СРСР;
брали участь у переслідуваннях громадян СРСР з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕДУРА ЛЮСТРАЦІЇ
Стаття 6. Принципи проведення люстрації
Люстрація проводиться на принципах верховенства права, незалежності, об'єктивності, гласності та колегіальності.
Стаття 7. Порядок подання люстраційної декларації до органу люстрації
Суб'єкт люстрації зобов'язаний подати люстраційну декларацію до відповідного органу люстрації:
у 30-денний з дня набуття чинності цим Законом для тих, хто обіймає посаду в об'єктах люстрації;
одночасно з поданням документів для прийняття на роботу в об'єкт люстрації або надання згоди на роботу в ньому для тих, хто претендує на зайняття посади в об'єктах люстрації.
Суб'єкт люстрації звільняється від обов'язку подати люстраційну декларацію у випадку звільнення із займаної посади за власним бажанням або відмови обійняти запропоновану посаду.
До Державної люстраційної комісії люстраційні декларації подають такі суб'єкти люстрації:
Президент України;
народні депутати України, голова Верховної Ради Автономної республіки Крим, голови обласних рад, Київський та Севастопольський міські голови;
посадові особи Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, Апарату Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади та голови обласних державних адміністрацій;
судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого Господарського Суду України, Вищого Адміністративного Суду України, голови апеляційних судів;
посадові особи Збройних сил України на рівні вищих офіцерів;
посадові особи правоохоронних органів;
керівники державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій держави в них (у т. ч. академій наук, засобів масової інформації, фондів, державних фінансових установ тощо);
керівники навчальних закладів усіх рівнів, видів та типів освіти незалежно від форми власності;
керівники політичних партій та громадських організацій;
претенденти на посади, визначені в пунктах 1-9;
претенденти на посади в регіональні люстраційні комісії.
Всі інші суб'єкти люстрації подають люстраційні декларації до регіональних люстраційних комісій відповідно до місцезнаходження об'єкта люстрації.
Стаття 8. Підготовка персональних справ суб'єктів люстрації до розгляду
Після надходження люстраційної декларації орган люстрації:
реєструє люстраційні декларації в установленому законом порядку;
формує персональну справу суб'єкта люстрації та визначає доповідача по ній;
у п'ятиденний термін оприлюднює відомості про суб'єкта люстрації на сайті Державної люстраційної комісії та друкованих засобах масової інформації: щодо суб'єктів люстрації, персональні справи яких розглядає Державна люстраційна комісія, в газетах "Голос України", "Урядовий кур'єр", для інших суб'єктів люстрації - у друкованих засобах масової інформації Автономної республіки Крим та місцевих рад відповідно до місцезнаходження регіональної люстраційної комісії;
у п'ятиденний термін подає люстраційний запит до Служби безпеки України або за необхідністю до інших правоохоронних органів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, вищих навчальних закладів щодо достовірності інформації, поданої суб'єктом люстрації в люстраційній декларації;
у п'ятдесятиденний термін приймає письмові свідчення громадян України щодо визнання суб'єкта люстрації люстрованою особою, оформлені відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Суб'єкт люстрації має право на ознайомлення зі своєю персональною справою.
Стаття 9. Розгляд персональної справи суб'єкта люстрації органом люстрації
Персональні справи суб'єктів люстрації розглядаються органом люстрації в закритому режимі з обов'язковим повідомленням суб'єктів люстрації. Суб'єкти люстрації та їхні адвокати мають право бути присутніми при розгляді своїх персональних справ та фіксувати хід засідання органу люстрації технічними засобами. Присутність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника на засіданні органу люстрації, а також громадян, які подали письмові свідчення про суб'єкта люстрації, є обов'язковою.
Орган люстрації приступає до розгляду персональної справи суб'єкта люстрації не пізніше 75 днів з дня надходження його люстраційної декларації, а для суб'єктів люстрації, які претендують на обрання в представницькі органи влади не пізніше 55 днів.
Засідання органу люстрації вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини його персонального складу.
Розгляд персональної справи суб'єкта люстрації по суті розпочинається з представлення справи доповідачем по справі про зміст люстраційної декларації, письмових відповідей на люстраційні запити, письмових свідчень громадян.
Після доповіді у справі орган люстрації заслуховує пояснення суб'єкта люстрації або його адвокатів, заслуховуються свідки. Свідок попереджається про відповідальність за надання неправдивих свідчень.
За наполяганням не менше, як третини складу органу люстрації або за бажанням суб'єкта люстрації може бути застосований детектор брехні. Результати перевірки свідчень суб'єкта люстрації на детекторі брехні долучаються до його персональної справи.
Стаття 10. Прийняття рішення органом люстрації
Після виконання процедури розгляду персональної справи суб'єкта люстрації голова органу люстрації ставить на голосування питання про наявність підстав, визначених ст. 5 цього Закону, для визнання суб'єкта люстрації люстрованою особою.
Рішення про визнання або не визнання суб'єкта люстрації люстрованою особою приймається на засіданні органу люстрації відкритим голосуванням більшістю голосів від складу органу люстрації. Відповідно до прийнятого рішення орган люстрації видає безпосередньо суб'єкту люстрації довідку встановленого зразка про проходження люстрації та повідомляє про результат проходження люстрації суб'єктом люстрації посадову особу, уповноважену на прийняття рішення про обрання, призначення чи затвердження суб'єкта люстрації на посаді в об'єкті люстрації.
Рішення, дії чи бездіяльність органу люстрації можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до Державної люстраційної комісії або до суду.
Після завершення процесуальних строків на оскарження рішення органу люстрації або набрання законної сили рішенням суду щодо суб'єкта люстрації, результат проходження люстрації заноситься до Люстраційного реєстру та оприлюднюється на сайті Державної люстраційної комісії.
Визнання органом люстрації суб'єкта люстрації люстрованою особою тягне за собою тимчасову заборону на обіймання посад в об'єктах люстрації строком на п'ять років з моменту прийняття відповідного рішення органом люстрації.
Стаття 11. Відомості про суб'єкта люстрації, які підлягають оприлюдненню.
Відомості про суб'єкта люстрації, які підлягають оприлюдненню на сайті Державної люстраційної комісії, в засобах масової інформації:
прізвище, ім'я та по-батькові;
дата подання люстраційної декларації;
дата народження;
місце народження;
посада, яку обіймає;
посада, на яку претендує;
відмітка про результат проходження люстрації (люстрована або не люстрована особа).
Відомості, визначені пп. 1-4, 7 частини першої цієї статті включаються до довідки про проходження люстрації.
Стаття 12. Дії посадових осіб щодо люстрованої особи.
Посадова особа, уповноважена на прийняття рішення про обрання, призначення чи затвердження суб'єкта люстрації на посаді в об'єкті люстрації, зобов'язана звільнити чи іншим чином усунути із займаної посади люстровану особу, або відмовити їй у прийнятті на роботу у п'ятнадцятиденний термін з дня надходження від органу люстрації повідомлення про результат проходження люстрації суб'єктом люстрації.
Стаття 13. Особливості застосування процедури люстрації для кандидатів в члени Державної люстраційної комісії
Претенденти на посади в Державній люстраційній комісії подають люстраційні декларації до Комітету з питань правової політики Верховної Ради України.
Процедуру люстрації для кандидатів на посади в Державній люстраційній комісії здійснює Комітет з питань правової політики Верховної Ради України в порядку, визначеному цим Законом.
РОЗДІЛ 3. ОРГАНИ ЛЮСТРАЦІЇ
Стаття 14. Система органів люстрації
До органів люстрації належать Державна люстраційна комісія та регіональні люстраційні комісії: Люстраційна комісія Автономної Республіки Крим, обласні люстраційні комісії, міські люстраційні комісії Києва та Севастополя.
Стаття 15. Статус органів люстрації
Органи люстрації утворюються Верховною Радою Україною, підпорядковані і підзвітні їй.
Органи люстрації здійснюють свою діяльність на постійній основі, самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.
Строк повноважень органів люстрації - 5 років.
Член органу люстрації є державним службовцем.
Органи люстрації є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, відповідні бланки.
Стаття 16. Склад органу люстрації
Склад органу люстрації затверджує Верховна Рада України з числа осіб, які пройшли процедуру люстрації в установленому Законом порядку.
До складу органу люстрації входять Голова, заступник Голови, секретар та члени органу люстрації. Кількісний склад органу люстрації становить 15 осіб, не менше третини членів якого повинні мати вищу юридичну освіту.
Для здійснення своєї діяльності кожний орган люстрації має апарат, структуру і штатний розпис якого затверджує Державна люстраційна комісія за поданням Голови Державної люстраційної комісії в межах бюджетних коштів, передбачених на утримання органів люстрації.
Стаття 17. Порядок формування органів люстрації
Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження членів органів люстрації за поданням Комітету з питань правової політики.
Подання кандидатур на посади в органах люстрації здійснюють Президент України, не менше сорока п'яти народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Підписи під поданнями не відкликаються.
Кандидатури осіб на посади в органах люстрації попередньо обговорюються в депутатських фракціях і групах.
На розгляд Верховної Ради України виносяться лише кандидатури, які пройшли процедуру люстрації в порядку, визначеному розділом 2 цього Закону.
За наслідками розгляду кандидатур Верховна Рада України на пленарному засіданні приймає рішення щодо призначення кандидатів або відмови їм в призначенні на посаду у відповідний орган люстрації.
Стаття 18. Вимоги до членів органу люстрації
Членом органу люстрації може бути громадянин України, який на день призначення досяг двадцяти одного року, має право голосу, проживає в Україні не менше п'яти останніх років, володіє державною мовою та дав письмову згоду на призначення в орган люстрації.
Не може бути призначений до складу органу люстрації громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, або який визнаний у встановленому законом порядку недієздатним, обмежено дієздатним або люстрованою особою.
Член органу люстрації не може займатися будь-якою, крім основної, оплачуваною роботою (в т. ч. в об'єктах люстрації), за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків члена органу люстрації час.
Стаття 19. Присяга члена органу люстрації
Член органу люстрації перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту:
"Я (прізвище, ім'я та по-батькові), урочисто присягаю Українському народу при здійсненні своїх повноважень у (назва органу люстрації) додержуватися Конституції України та законів України, чесно і сумлінно виконувати покладені на мене обов'язки, бути об'єктивним, неупередженим та справедливим у вирішенні питань, що належать до повноважень органів люстрації, та бути вірним Присязі".
Особа, яка склала присягу члена органу люстрації, ставить свій підпис під текстом присяги.
Відмова члена органу люстрації скласти присягу тягне за собою скасування Верховною Радою України рішення про його призначення.
Орган люстрації є повноважним з моменту призначення на посаду та складення присяги не менш як двома третинами її складу.
Члену органу люстрації після складення ним присяги видається посвідчення за підписом Голови Верховної Ради України.
Стаття 20. Обрання Голови, заступника Голови та секретаря органу люстрації
Голова, заступник Голови, секретар органу люстрації обираються на засіданні органу люстрації таємним голосуванням із числа членів органу люстрації.
Засідання органу люстрації з виборів Голови, заступника Голови, секретаря органу люстрації вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини його персонального складу.
Вибори заступника Голови та секретаря органу люстрації проводяться після обрання Голови органу люстрації.
Кандидатури на посаду заступника Голови та секретаря органу люстрації пропонуються Головою органу люстрації.
Порядок обрання Голови, заступника Голови та секретаря органу люстрації встановлюється Регламентом органу люстрації.
Стаття 21. Організація діяльності органу люстрації
Орган люстрації приймає рішення з питань, що належать до його повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях.
Діяльність Комісії організовує Голова органу люстрації.
Порядок організації роботи органу люстрації визначається цим Законом, Регламентом органу люстрації, а також іншими актами, що приймаються Державною люстраційною комісією на виконання цього та інших законів України.
Регламент органу люстрації, а також інші акти Державної люстраційної комісії, зазначені у частині третій цієї статті, приймаються Державною люстраційною комісією і затверджуються її постановами.
Основною організаційною формою діяльності органу люстрації є його засідання, на якому може бути розглянуте будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України, належить до повноважень органу люстрації.
Стаття 22. Завдання органів люстрації
До завдань Державної люстраційної комісії належать:
організація і здійснення процедури люстрації в порядку, визначеному розділом 2 цього Закону;
створення та ведення Люстраційного реєстру;
контроль за своєчасним поданням суб'єктами люстрації люстраційних декларацій та проходженням ними процедури люстрації;
контроль за роботою регіональних люстраційних комісій;
прийняття у випадках, передбачених Законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань проведення люстрації;
регулярне інформування Верховної Ради України про хід люстрації;
роз'яснення законодавства з питань люстрації серед осіб, які працюють на об'єктах люстрації та населення України в цілому.
До завдань регіональних люстраційних комісій належать завдання, визначені пунктами 1, 3 частини першої цієї статті.
Стаття 23. Функції органів люстрації
Відповідно до завдань, передбачених цим Законом, Державна люстраційна комісія:
організовує та здійснює процедуру люстрації в порядку, визначеному розділом 2 цього Закону;
створює та забезпечує функціонування сайту Державної люстраційної комісії;
створює та веде Люстраційний реєстр, який в обов'язковому порядку оприлюднюється на сайті Державної люстраційної комісії;
контролює своєчасне подання суб'єктами люстрації люстраційних декларацій та проходження ними процедури люстрації;
організовує та контролює роботу регіональних люстраційних комісій.
видає у випадках, передбачених Законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань проведення люстрації;
регулярно інформує Верховну Раду України про хід люстрації;
роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про люстрацію;
забезпечує додержання люстраційного законодавства органами люстрації;
затверджує зразок люстраційної декларації, зразок довідки про проходження люстрації, а також форми звітів про роботу, проведену органами люстрації;
видає довідки про проходження люстрації суб'єктами люстрації;
організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах люстрації.
Регіональні люстраційні комісії виконують функції, визначені пунктами 1, 4, 10 та регулярно звітують Державній люстраційній комісії про проведену роботу.
Стаття 24. Права органів люстрації
Орган люстрації має право:
безперешкодного доступу до архівів Комуністичної партії Радянського Союзу та КДБ СРСР, в т. ч. до державної або іншої захищеної законом таємниці. Доступ до державної або іншої захищеної законом таємниці надається після взяття членом органу люстрації письмового зобов'язання щодо збереження зазначеної таємниці;
робити люстраційні запити та отримувати на них обґрунтовані відповіді від Служби безпеки України або за необхідністю від інших правоохоронних органів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, вищих навчальних закладів;
перевіряти інформацію, надану на люстраційні запити в архівах Служби безпеки України або за необхідністю в інших правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, вищих навчальних закладах;
викликати та заслуховувати громадян, які подали письмові свідчення про суб'єкта люстрації.
Стаття 25. Фінансування органів люстрації
Видатки на утримання органів люстрації виділяються безпосередньо з Державного бюджету України. Обсяг цих коштів щорічно встановлюється Верховною Радою України і зазначається у Державному бюджеті України окремим рядком.
РОЗДІЛ 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЛЮСТРАЦІЮ
Стаття 26. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання люстраційної декларації
Неподання або несвоєчасне подання люстраційної декларації суб'єктом люстрації тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та одночасне звільнення чи інше усунення із займаної посади.
Те саме для претендентів на зайняття посади - відмову в прийнятті на посаду.
Неприйняття на роботу, звільнення чи інше усунення з посади, відмова в прийнятті на посаду з причин, викладених у цій статті, не підпадають під дію Кодексу законів про працю.
Стаття 27. Відповідальність за завідомо неправдиву інформацію про суб'єкта люстрації
Суб'єкти люстрації, які подали завідомо неправдиву інформацію в люстраційній декларації, несуть кримінальну відповідальність, а прихована ними інформація підлягає оприлюдненню.
Особи, які оприлюднили завідомо неправдиву інформацію про суб'єкта люстрації несуть цивільну відповідальність.
Стаття 28. Відповідальність за неналежну відповідь на люстраційний запит
Ненадання, умисне зволікання, надання недостовірної чи неповної інформації на люстраційний запит керівниками правоохоронних органів та інших державних органів тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Стаття 29. Відповідальність за розголошення інформації про люстровану особу
Розголошення інформації, що міститься в люстраційній декларації, яку добросовісно заповнила люстрована особа, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Стаття 30. Відповідальність органу люстрації за надання довідки про проходження люстрацію на основі завідомо недостовірної інформації
Надання довідки про проходження люстрації на основі завідомо недостовірної інформації особі, щодо якої є відомості, визначені ст. 5 цього Закону, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Стаття 31. Відповідальність за прийняття на роботу або не звільнення із займаної посади люстрованої особи
Прийняття на роботу або не звільнення чи інше усунення із займаної посади люстрованої особи в порядку статті 12 цього Закону посадовою особою, уповноваженою на прийняття рішення про обрання, призначення чи затвердження суб'єкта люстрації на посаді в об'єкті люстрації, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та одночасне звільнення чи інше усунення із займаної посади.
Неприйняття на роботу, звільнення чи інше усунення з посади з причин, викладених у цій статті, не підпадають під дію Кодексу законів про працю.
Стаття 32. Контроль за дотриманням законодавства про люстрацію
Контроль за дотриманням законодавства про люстрацію здійснюється Верховною Радою України, Президентом України, Уповноваженим з прав людини Верховної Ради України.
Стаття 33. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про люстрацію
Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідності з цим Законом.
Кабінету Міністрів України в тримісячний термін з дня набрання чинності Законом привести нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
Верховна Рада України відмежувалась від терористичних і тоталітарних методів керівництва державою, які застосовував комуністичний режим Радянського Союзу, та засудила злочини цього режиму, серед яких Голодомор Українського народу 1932-33 років, масові репресії та переслідування з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
Головним інструментом репресивної політики СРСР був Комітет державної безпеки СРСР (КДБ СРСР), який тотально контролював усі сфери життя суспільства і держави та придушував будь-які прояви інакодумства, особливо з національних питань.
Після здобуття Україною Незалежності ця структура не була докорінно змінена і колишні працівники КДБ СРСР, що проводили антиукраїнську репресивну політику, залишились на своїх посадах в Службі безпеки України чи інших органах влади, в які були відряджені для виконання своїх обов'язків. Сотні тисяч сексотів, інформаторів, тайняків перейшли як спадок СРСР до сфери впливу спецслужб пострадянських країн, в першу чергу - Російської Федерації. Колишня діяльність цих осіб перетворилась на компрометуючі їх матеріали та стала засобом контролю і тиску з боку зазначених спецслужб. Внаслідок цього перебування таких осіб на відповідальних чи суспільновизначальних посадах в Україні стало загрозою національним інтересам Українського народу.
Події, які відбувались під час виборчої кампанії 2004 року та Української революції, яскраво виявили антидержавну антиукраїнську діяльність значної кількості посадових та службових осіб і передусім найвищих посадовців держави. Це опосередковано підтверджує факт використання колишніх кадебістів як "п'ятої колони" Російської Федерації, яка не приховувала свого втручання у внутрішні справи України.
Цей Закон спрямований на подолання залишків московської колонізаційної політики в Україні, очищення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій тощо від ідеологів та реалізаторів цієї політики, недопущення новітньої колонізації України, усунення загрози суверенітету та територіальній цілісності України, встановлення історичної та соціальної справедливості, зміцнення духу і моралі Українського народу.
Законом визначаються правові основи проведення люстрації, статус, функції та повноваження органів люстрації, відповідальність за порушення законодавства про люстрацію.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
Люстрація - визначений Законом порядок очищення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій від ідеологів та реалізаторів московської колонізаційної політики шляхом тимчасової заборони (на п'ять років) обіймати посади в зазначених інституціях для громадян України, які працювали на керівних посадах в Комуністичній партії Радянського Союзу, КДБ СРСР, або свідомо (в т. ч. таємно) співпрацювали з органами державної безпеки СРСР, або брали участь у переслідуваннях громадян СРСР.
Люстраційна декларація - документ встановленої форми, в якому суб'єкт люстрації повідомляє органу люстрації про наявність або відсутність підстав для застосування щодо нього тимчасової заборони обіймати посади в об'єктах люстрації.
Люстраційний запит - запит, який направляє орган люстрації до Служби безпеки України або, за необхідністю, до інших правоохоронних органів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, вищих навчальних закладів щодо достовірності інформації, поданої суб'єктом люстрації в люстраційній декларації.
Люстраційний реєстр - державний реєстр громадян України, які пройшли процедуру люстрації в установленому Законом порядку.
Люстрована особа - особа, якій за наслідками люстрації заборонено обіймати посади в об'єктах люстрації на визначений Законом термін.
Об'єкт люстрації - визначений Законом орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація, що підлягає люстрації.
Орган люстрації - орган державної влади зі спеціальним статусом, уповноважений на проведення люстрації у відповідності з цим Законом.
Персональна справа суб'єкта люстрації - сукупність всіх документів (люстраційна декларація, свідчення осіб, відповіді уповноважених органів на люстраційний запит органу люстрації тощо), зібраних органом люстрації щодо суб'єкта люстрації.
Суб'єкт люстрації - громадянин України, який обіймає або претендує на зайняття посади внаслідок обрання, призначення чи затвердження в об'єктах люстрації.
Стаття 2. Законодавство про люстрацію
Процедура люстрації регулюється Конституцією України, Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України, які не суперечать цьому Закону.
Стаття 3. Об'єкти люстрації
Об'єктами люстрації є:
представницькі органи влади всіх рівнів;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
Конституційний суд України та суди загальної юрисдикції;
Збройні сили України;
правоохоронні органи;
державні підприємства, установи та організації, акціонерні товариства з контрольним пакетом акцій держави в них (у т. ч. академії наук, засоби масової інформації, фонди, державні фінансові установи тощо);
навчальні заклади усіх рівнів, видів та типів освіти незалежно від форми власності;
адвокатські об'єднання;
керівні органи політичних партій та громадських організацій;
інші установи, на працівників яких поширюється дія законів України "Про боротьбу з корупцією", "Про державну службу".
Стаття 4. Суб'єкти люстрації
До суб'єктів люстрації належать:
Президент України;
народні депутати України, депутати Автономної республіки Крим, депутати місцевих рад;
посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
судді Конституційного Суду України, судів загальної та спеціальної юрисдикції;
посадові особи Збройних сил України на рівні старших офіцерів;
посадові особи правоохоронних органів;
посадові особи державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій держави в них (у т. ч. академій наук, засобів масової інформації, фондів, державних фінансових установ тощо);
керівництво навчальних закладів усіх рівнів, видів та типів освіти незалежно від форми власності, а також професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації незалежно від форми власності;
адвокати;
керівництво політичних партій та громадських організацій;
претенденти на посади, визначені в пунктах 1-10.
Стаття 5. Особи, щодо яких застосовується тимчасова заборона обіймати посади в об'єктах люстрації
Під тимчасову заборону обіймати посади в об'єктах люстрації підпадають особи, які до 01.01.1992 року працювали на керівних посадах в Комуністичній партії Радянського Союзу, КДБ СРСР, або свідомо (в т. ч. таємно) співпрацювали з органами державної безпеки СРСР, або брали участь у переслідуваннях громадян СРСР, зокрема:
працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу від рівня районного комітету і вище, членом бюро (президії) цих комітетів, членом ЦК КПРС;
працювали на посаді секретаря партійного комітету КПРС на підприємстві, установі, в організації;
працювали на керівних посадах в КДБ СРСР або в штаті п'ятого управління КДБ СРСР;
працювали на посаді начальника політичного відділу (управління) в Радянській Армії, МВС СРСР;
виконували функції резидента, агента, утримувача конспіративної квартири, інформатора або позаштатного співробітника КДБ СРСР;
брали участь у переслідуваннях громадян СРСР з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕДУРА ЛЮСТРАЦІЇ
Стаття 6. Принципи проведення люстрації
Люстрація проводиться на принципах верховенства права, незалежності, об'єктивності, гласності та колегіальності.
Стаття 7. Порядок подання люстраційної декларації до органу люстрації
Суб'єкт люстрації зобов'язаний подати люстраційну декларацію до відповідного органу люстрації:
у 30-денний з дня набуття чинності цим Законом для тих, хто обіймає посаду в об'єктах люстрації;
одночасно з поданням документів для прийняття на роботу в об'єкт люстрації або надання згоди на роботу в ньому для тих, хто претендує на зайняття посади в об'єктах люстрації.
Суб'єкт люстрації звільняється від обов'язку подати люстраційну декларацію у випадку звільнення із займаної посади за власним бажанням або відмови обійняти запропоновану посаду.
До Державної люстраційної комісії люстраційні декларації подають такі суб'єкти люстрації:
Президент України;
народні депутати України, голова Верховної Ради Автономної республіки Крим, голови обласних рад, Київський та Севастопольський міські голови;
посадові особи Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, Апарату Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади та голови обласних державних адміністрацій;
судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого Господарського Суду України, Вищого Адміністративного Суду України, голови апеляційних судів;
посадові особи Збройних сил України на рівні вищих офіцерів;
посадові особи правоохоронних органів;
керівники державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій держави в них (у т. ч. академій наук, засобів масової інформації, фондів, державних фінансових установ тощо);
керівники навчальних закладів усіх рівнів, видів та типів освіти незалежно від форми власності;
керівники політичних партій та громадських організацій;
претенденти на посади, визначені в пунктах 1-9;
претенденти на посади в регіональні люстраційні комісії.
Всі інші суб'єкти люстрації подають люстраційні декларації до регіональних люстраційних комісій відповідно до місцезнаходження об'єкта люстрації.
Стаття 8. Підготовка персональних справ суб'єктів люстрації до розгляду
Після надходження люстраційної декларації орган люстрації:
реєструє люстраційні декларації в установленому законом порядку;
формує персональну справу суб'єкта люстрації та визначає доповідача по ній;
у п'ятиденний термін оприлюднює відомості про суб'єкта люстрації на сайті Державної люстраційної комісії та друкованих засобах масової інформації: щодо суб'єктів люстрації, персональні справи яких розглядає Державна люстраційна комісія, в газетах "Голос України", "Урядовий кур'єр", для інших суб'єктів люстрації - у друкованих засобах масової інформації Автономної республіки Крим та місцевих рад відповідно до місцезнаходження регіональної люстраційної комісії;
у п'ятиденний термін подає люстраційний запит до Служби безпеки України або за необхідністю до інших правоохоронних органів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, вищих навчальних закладів щодо достовірності інформації, поданої суб'єктом люстрації в люстраційній декларації;
у п'ятдесятиденний термін приймає письмові свідчення громадян України щодо визнання суб'єкта люстрації люстрованою особою, оформлені відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Суб'єкт люстрації має право на ознайомлення зі своєю персональною справою.
Стаття 9. Розгляд персональної справи суб'єкта люстрації органом люстрації
Персональні справи суб'єктів люстрації розглядаються органом люстрації в закритому режимі з обов'язковим повідомленням суб'єктів люстрації. Суб'єкти люстрації та їхні адвокати мають право бути присутніми при розгляді своїх персональних справ та фіксувати хід засідання органу люстрації технічними засобами. Присутність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника на засіданні органу люстрації, а також громадян, які подали письмові свідчення про суб'єкта люстрації, є обов'язковою.
Орган люстрації приступає до розгляду персональної справи суб'єкта люстрації не пізніше 75 днів з дня надходження його люстраційної декларації, а для суб'єктів люстрації, які претендують на обрання в представницькі органи влади не пізніше 55 днів.
Засідання органу люстрації вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини його персонального складу.
Розгляд персональної справи суб'єкта люстрації по суті розпочинається з представлення справи доповідачем по справі про зміст люстраційної декларації, письмових відповідей на люстраційні запити, письмових свідчень громадян.
Після доповіді у справі орган люстрації заслуховує пояснення суб'єкта люстрації або його адвокатів, заслуховуються свідки. Свідок попереджається про відповідальність за надання неправдивих свідчень.
За наполяганням не менше, як третини складу органу люстрації або за бажанням суб'єкта люстрації може бути застосований детектор брехні. Результати перевірки свідчень суб'єкта люстрації на детекторі брехні долучаються до його персональної справи.
Стаття 10. Прийняття рішення органом люстрації
Після виконання процедури розгляду персональної справи суб'єкта люстрації голова органу люстрації ставить на голосування питання про наявність підстав, визначених ст. 5 цього Закону, для визнання суб'єкта люстрації люстрованою особою.
Рішення про визнання або не визнання суб'єкта люстрації люстрованою особою приймається на засіданні органу люстрації відкритим голосуванням більшістю голосів від складу органу люстрації. Відповідно до прийнятого рішення орган люстрації видає безпосередньо суб'єкту люстрації довідку встановленого зразка про проходження люстрації та повідомляє про результат проходження люстрації суб'єктом люстрації посадову особу, уповноважену на прийняття рішення про обрання, призначення чи затвердження суб'єкта люстрації на посаді в об'єкті люстрації.
Рішення, дії чи бездіяльність органу люстрації можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до Державної люстраційної комісії або до суду.
Після завершення процесуальних строків на оскарження рішення органу люстрації або набрання законної сили рішенням суду щодо суб'єкта люстрації, результат проходження люстрації заноситься до Люстраційного реєстру та оприлюднюється на сайті Державної люстраційної комісії.
Визнання органом люстрації суб'єкта люстрації люстрованою особою тягне за собою тимчасову заборону на обіймання посад в об'єктах люстрації строком на п'ять років з моменту прийняття відповідного рішення органом люстрації.
Стаття 11. Відомості про суб'єкта люстрації, які підлягають оприлюдненню.
Відомості про суб'єкта люстрації, які підлягають оприлюдненню на сайті Державної люстраційної комісії, в засобах масової інформації:
прізвище, ім'я та по-батькові;
дата подання люстраційної декларації;
дата народження;
місце народження;
посада, яку обіймає;
посада, на яку претендує;
відмітка про результат проходження люстрації (люстрована або не люстрована особа).
Відомості, визначені пп. 1-4, 7 частини першої цієї статті включаються до довідки про проходження люстрації.
Стаття 12. Дії посадових осіб щодо люстрованої особи.
Посадова особа, уповноважена на прийняття рішення про обрання, призначення чи затвердження суб'єкта люстрації на посаді в об'єкті люстрації, зобов'язана звільнити чи іншим чином усунути із займаної посади люстровану особу, або відмовити їй у прийнятті на роботу у п'ятнадцятиденний термін з дня надходження від органу люстрації повідомлення про результат проходження люстрації суб'єктом люстрації.
Стаття 13. Особливості застосування процедури люстрації для кандидатів в члени Державної люстраційної комісії
Претенденти на посади в Державній люстраційній комісії подають люстраційні декларації до Комітету з питань правової політики Верховної Ради України.
Процедуру люстрації для кандидатів на посади в Державній люстраційній комісії здійснює Комітет з питань правової політики Верховної Ради України в порядку, визначеному цим Законом.
РОЗДІЛ 3. ОРГАНИ ЛЮСТРАЦІЇ
Стаття 14. Система органів люстрації
До органів люстрації належать Державна люстраційна комісія та регіональні люстраційні комісії: Люстраційна комісія Автономної Республіки Крим, обласні люстраційні комісії, міські люстраційні комісії Києва та Севастополя.
Стаття 15. Статус органів люстрації
Органи люстрації утворюються Верховною Радою Україною, підпорядковані і підзвітні їй.
Органи люстрації здійснюють свою діяльність на постійній основі, самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.
Строк повноважень органів люстрації - 5 років.
Член органу люстрації є державним службовцем.
Органи люстрації є юридичними особами, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, відповідні бланки.
Стаття 16. Склад органу люстрації
Склад органу люстрації затверджує Верховна Рада України з числа осіб, які пройшли процедуру люстрації в установленому Законом порядку.
До складу органу люстрації входять Голова, заступник Голови, секретар та члени органу люстрації. Кількісний склад органу люстрації становить 15 осіб, не менше третини членів якого повинні мати вищу юридичну освіту.
Для здійснення своєї діяльності кожний орган люстрації має апарат, структуру і штатний розпис якого затверджує Державна люстраційна комісія за поданням Голови Державної люстраційної комісії в межах бюджетних коштів, передбачених на утримання органів люстрації.
Стаття 17. Порядок формування органів люстрації
Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження членів органів люстрації за поданням Комітету з питань правової політики.
Подання кандидатур на посади в органах люстрації здійснюють Президент України, не менше сорока п'яти народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Підписи під поданнями не відкликаються.
Кандидатури осіб на посади в органах люстрації попередньо обговорюються в депутатських фракціях і групах.
На розгляд Верховної Ради України виносяться лише кандидатури, які пройшли процедуру люстрації в порядку, визначеному розділом 2 цього Закону.
За наслідками розгляду кандидатур Верховна Рада України на пленарному засіданні приймає рішення щодо призначення кандидатів або відмови їм в призначенні на посаду у відповідний орган люстрації.
Стаття 18. Вимоги до членів органу люстрації
Членом органу люстрації може бути громадянин України, який на день призначення досяг двадцяти одного року, має право голосу, проживає в Україні не менше п'яти останніх років, володіє державною мовою та дав письмову згоду на призначення в орган люстрації.
Не може бути призначений до складу органу люстрації громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, або який визнаний у встановленому законом порядку недієздатним, обмежено дієздатним або люстрованою особою.
Член органу люстрації не може займатися будь-якою, крім основної, оплачуваною роботою (в т. ч. в об'єктах люстрації), за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків члена органу люстрації час.
Стаття 19. Присяга члена органу люстрації
Член органу люстрації перед вступом на посаду складає на пленарному засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту:
"Я (прізвище, ім'я та по-батькові), урочисто присягаю Українському народу при здійсненні своїх повноважень у (назва органу люстрації) додержуватися Конституції України та законів України, чесно і сумлінно виконувати покладені на мене обов'язки, бути об'єктивним, неупередженим та справедливим у вирішенні питань, що належать до повноважень органів люстрації, та бути вірним Присязі".
Особа, яка склала присягу члена органу люстрації, ставить свій підпис під текстом присяги.
Відмова члена органу люстрації скласти присягу тягне за собою скасування Верховною Радою України рішення про його призначення.
Орган люстрації є повноважним з моменту призначення на посаду та складення присяги не менш як двома третинами її складу.
Члену органу люстрації після складення ним присяги видається посвідчення за підписом Голови Верховної Ради України.
Стаття 20. Обрання Голови, заступника Голови та секретаря органу люстрації
Голова, заступник Голови, секретар органу люстрації обираються на засіданні органу люстрації таємним голосуванням із числа членів органу люстрації.
Засідання органу люстрації з виборів Голови, заступника Голови, секретаря органу люстрації вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини його персонального складу.
Вибори заступника Голови та секретаря органу люстрації проводяться після обрання Голови органу люстрації.
Кандидатури на посаду заступника Голови та секретаря органу люстрації пропонуються Головою органу люстрації.
Порядок обрання Голови, заступника Голови та секретаря органу люстрації встановлюється Регламентом органу люстрації.
Стаття 21. Організація діяльності органу люстрації
Орган люстрації приймає рішення з питань, що належать до його повноважень, після їх розгляду на своїх засіданнях.
Діяльність Комісії організовує Голова органу люстрації.
Порядок організації роботи органу люстрації визначається цим Законом, Регламентом органу люстрації, а також іншими актами, що приймаються Державною люстраційною комісією на виконання цього та інших законів України.
Регламент органу люстрації, а також інші акти Державної люстраційної комісії, зазначені у частині третій цієї статті, приймаються Державною люстраційною комісією і затверджуються її постановами.
Основною організаційною формою діяльності органу люстрації є його засідання, на якому може бути розглянуте будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України, належить до повноважень органу люстрації.
Стаття 22. Завдання органів люстрації
До завдань Державної люстраційної комісії належать:
організація і здійснення процедури люстрації в порядку, визначеному розділом 2 цього Закону;
створення та ведення Люстраційного реєстру;
контроль за своєчасним поданням суб'єктами люстрації люстраційних декларацій та проходженням ними процедури люстрації;
контроль за роботою регіональних люстраційних комісій;
прийняття у випадках, передбачених Законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань проведення люстрації;
регулярне інформування Верховної Ради України про хід люстрації;
роз'яснення законодавства з питань люстрації серед осіб, які працюють на об'єктах люстрації та населення України в цілому.
До завдань регіональних люстраційних комісій належать завдання, визначені пунктами 1, 3 частини першої цієї статті.
Стаття 23. Функції органів люстрації
Відповідно до завдань, передбачених цим Законом, Державна люстраційна комісія:
організовує та здійснює процедуру люстрації в порядку, визначеному розділом 2 цього Закону;
створює та забезпечує функціонування сайту Державної люстраційної комісії;
створює та веде Люстраційний реєстр, який в обов'язковому порядку оприлюднюється на сайті Державної люстраційної комісії;
контролює своєчасне подання суб'єктами люстрації люстраційних декларацій та проходження ними процедури люстрації;
організовує та контролює роботу регіональних люстраційних комісій.
видає у випадках, передбачених Законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань проведення люстрації;
регулярно інформує Верховну Раду України про хід люстрації;
роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про люстрацію;
забезпечує додержання люстраційного законодавства органами люстрації;
затверджує зразок люстраційної декларації, зразок довідки про проходження люстрації, а також форми звітів про роботу, проведену органами люстрації;
видає довідки про проходження люстрації суб'єктами люстрації;
організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах люстрації.
Регіональні люстраційні комісії виконують функції, визначені пунктами 1, 4, 10 та регулярно звітують Державній люстраційній комісії про проведену роботу.
Стаття 24. Права органів люстрації
Орган люстрації має право:
безперешкодного доступу до архівів Комуністичної партії Радянського Союзу та КДБ СРСР, в т. ч. до державної або іншої захищеної законом таємниці. Доступ до державної або іншої захищеної законом таємниці надається після взяття членом органу люстрації письмового зобов'язання щодо збереження зазначеної таємниці;
робити люстраційні запити та отримувати на них обґрунтовані відповіді від Служби безпеки України або за необхідністю від інших правоохоронних органів, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, вищих навчальних закладів;
перевіряти інформацію, надану на люстраційні запити в архівах Служби безпеки України або за необхідністю в інших правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, вищих навчальних закладах;
викликати та заслуховувати громадян, які подали письмові свідчення про суб'єкта люстрації.
Стаття 25. Фінансування органів люстрації
Видатки на утримання органів люстрації виділяються безпосередньо з Державного бюджету України. Обсяг цих коштів щорічно встановлюється Верховною Радою України і зазначається у Державному бюджеті України окремим рядком.
РОЗДІЛ 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЛЮСТРАЦІЮ
Стаття 26. Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання люстраційної декларації
Неподання або несвоєчасне подання люстраційної декларації суб'єктом люстрації тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та одночасне звільнення чи інше усунення із займаної посади.
Те саме для претендентів на зайняття посади - відмову в прийнятті на посаду.
Неприйняття на роботу, звільнення чи інше усунення з посади, відмова в прийнятті на посаду з причин, викладених у цій статті, не підпадають під дію Кодексу законів про працю.
Стаття 27. Відповідальність за завідомо неправдиву інформацію про суб'єкта люстрації
Суб'єкти люстрації, які подали завідомо неправдиву інформацію в люстраційній декларації, несуть кримінальну відповідальність, а прихована ними інформація підлягає оприлюдненню.
Особи, які оприлюднили завідомо неправдиву інформацію про суб'єкта люстрації несуть цивільну відповідальність.
Стаття 28. Відповідальність за неналежну відповідь на люстраційний запит
Ненадання, умисне зволікання, надання недостовірної чи неповної інформації на люстраційний запит керівниками правоохоронних органів та інших державних органів тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Стаття 29. Відповідальність за розголошення інформації про люстровану особу
Розголошення інформації, що міститься в люстраційній декларації, яку добросовісно заповнила люстрована особа, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Стаття 30. Відповідальність органу люстрації за надання довідки про проходження люстрацію на основі завідомо недостовірної інформації
Надання довідки про проходження люстрації на основі завідомо недостовірної інформації особі, щодо якої є відомості, визначені ст. 5 цього Закону, тягне за собою кримінальну відповідальність.
Стаття 31. Відповідальність за прийняття на роботу або не звільнення із займаної посади люстрованої особи
Прийняття на роботу або не звільнення чи інше усунення із займаної посади люстрованої особи в порядку статті 12 цього Закону посадовою особою, уповноваженою на прийняття рішення про обрання, призначення чи затвердження суб'єкта люстрації на посаді в об'єкті люстрації, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та одночасне звільнення чи інше усунення із займаної посади.
Неприйняття на роботу, звільнення чи інше усунення з посади з причин, викладених у цій статті, не підпадають під дію Кодексу законів про працю.
Стаття 32. Контроль за дотриманням законодавства про люстрацію
Контроль за дотриманням законодавства про люстрацію здійснюється Верховною Радою України, Президентом України, Уповноваженим з прав людини Верховної Ради України.
Стаття 33. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про люстрацію
Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідності з цим Законом.
Кабінету Міністрів України в тримісячний термін з дня набрання чинності Законом привести нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.
Відповіді
2009.05.10 | karmeluk
Проекти закону про люстрацію - відмінності
1. Метою всіх законопроектів є очищення влади, але існує суттєва різниця в тому, хто, кого, за що і в який спосіб буде люструвати.2. Законопроект № 7028-2 написаний відповідно до традиційної схеми, прийнятої в українському законодавстві: розділи, статті, наявність преамбули та прикінцевих положень.
3. Законопроект № 7028-2 містить статтю, в якій визначені всі вжиті в законі терміни: люстрація, люстраційна декларація, люстраційний запит, люстрована особа, люстраційний реєстр, об'єкт люстрації, орган люстрації, суб'єкт люстрації тощо, - чого фактично немає в інших законопроектах (деяка спроба дати визначення є в законопроекті Червонія-Шкіля-Олексіюка (№ 7028).
4. Законопроектом № 7028-2 чітко визначено коло осіб, які можуть бути визнані люстрованими особами. Це особи, які працювали на керівних посадах в Комуністичній партії Радянського Союзу, КДБ СРСР, або свідомо (в т. ч. таємно) співпрацювали з органами державної безпеки СРСР, або брали участь у переслідуваннях громадян СРСР. Майже таке коло осіб визначено у законопроекті Лук'яненка (№ 7028-1). Що ж до законопроекту Червонія-Шкіля-Олексіюка (№ 7028), то в означене ними коло осіб потрапили громадяни, щодо яких потрібно застосувати конкретні норми кримінального кодексу (наприклад, за сепаратистські заклики та дії, за посягання на територіальну цілісність держави, за корупцію, за фальсифікацію виборів, за посягання на свободу слова тощо), а не включати цих громадян до кола люстрованих осіб, розмиваючи мету законопроекту.
5. В законопроекті № 7028-2 ґрунтовніше, порівняно із законопроектами № 7028 та № 7028-1, виписані:
*
процедура люстрації: наприклад, при проходженні цієї процедури розмежовані повноваження Державної люстраційної комісії та регіональних за установами, посадові особи яких проходять люстрацію. Крім цього, визначений порядок подання люстраційної декларації, розгляд персональних справ та прийняття рішення.
*
принципи та спосіб формування органів люстрації з метою унезалежнення цих органів (на кшталт суду): статус, склад, порядок формування, вимоги до членів органів люстрації, завдання, функції та права органів люстрації.
*
відповідальність за порушення законодавства про люстрацію, враховуючи неподання чи несвоєчасне подання люстраційної декларації, за завідомо неправдиву інформацію про суб'єкта люстрації, за неналежну відповідь на люстраційний запит, за розголошення інформації про люстровану особу, за прийняття на роботу або не звільнення із займаної посади люстрованої особи тощо.
6. В законопроекті № 7028-2 передбачена кількаступенева перевірка свідчень об'єктів люстрації, зокрема в архівах інституцій, в яких працював суб'єкт люстрації, та на детекторі брехні (поліграфі). Крім цього, орган люстрації може залучати до перевірки свідків. Це особливо важливо для тих громадян, які були піддані переслідуванням в СРСР з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
7. В законопроекті № 7028-2 передбачені доволі широкі права об'єкта люстрації (право ознайомлюватись зі своєю персональною справою, залучати адвоката до участі у розгляді персональної справи, опротестовувати рішення органу люстрації тощо), хоча, можливо, ці права необхідно було зібрати в одну статтю закону.
Законопроект, в принципі, не є досконалим, і зауваження та пропозиції, які відповідають змісту законопроекту, можуть бути враховані.
2009.05.12 | karmeluk
досвід Чеської Республіки | грубий переклад гуглем
Нажаль, PDF файл Майдан не дозволяє прикріпити.У ASPI - за станом на 17.5.2007 суму 42/2007 Coll. і 20/2007 Sb.m.s.
Зміст і текст 451/1991 Coll. - В останньому стан текст вступає в силу з 1 1,2009
451/1991 Coll.
ЗАКОН
4 Жовтень 1991
встановлює деяких інших умов для здійснення деяких функцій у державних
органів і організацій в Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Чеської Республіки та
Словацька Республіка
Зміни: NA03/1992
Поправка: 555/1992 Coll.
Поправка: 254/1995 Coll.
Поправка: 422/2000 Coll.
Поправка: 147/2001 Coll.
Поправка: 151/2002 Coll. , 312/2002 Coll.
Поправка: 413/2005 Coll.
Поправка: 309/2002 Coll.
Федеральне збори Чеської і Словацької Федеративної Республіки прийняло наступні
Закон:
§ 1
(1) Цей закон передбачає ряд інших умов для здійснення функцій obsazovaných
відбору, призначення або ustanovováním
а) органи державного управління в Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Чеської Республіки та
Словацька Республіка
б) у чехословацької армії,
с) у Федеральній службі безпеки інформації, Федеральної поліції, корпус замку
поліція,
д) в Управлінні справами Президента Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Управління Федеральної
Асамблеї, Управлінням Чеського національного ради, Управління у Словацького національного ради, Апарату Уряду
Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Канцелярії уряду Чеської Республіки, Апарату Уряду
Словацької Республіки, Управління Конституційного суду Чеської і Словацької Федеративної Республіки,
Управління в Конституційний суд Чеської Республіки, Управління з Конституційного суду Словацької Республіки,
Управлінням Верховного суду Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Управлінням Верховного
Суд у Чеській Республіці, Управління Верховного суду Словацької Республіки, Президії
Чехословацької Академії наук і Бюро Словацької академії наук, а у Верховному
Адміністративний суд,
е) в Чехословацької радіо, Чеського радіо, словацькою радіо, Чехословацькому
Телебачення, чеському телебаченні, словацької телебачення, в прес-службі Чехословацькому,
Чехословацкая прес-офіс в Чеській Республіці та Чехословацької прес-служба
Словацька Республіка
ж) в державних компаній, державних організацій, компаній з обмеженою відповідальністю, де більшість
акціонером є держава, підприємства, зовнішньої торгівлі, державної організації Чехословацької
Державні залізні дороги, на державні кошти у державні банки та державні банківські
Чехословаччина,
г) у приміщеннях місцевих органів влади,
далі, якщо не передбачено інше.
(2) функції у відповідності до розділу 1, пункт 1. а) означає, що органи державного управління в Чеській
Республіка професійних позицій, представлених в штаб Закону 1) та функції у відповідності до розділу 1
пункт 1. б) кошти в лавах збройних сил Чеської Республіки та Генерального штабу
ACR 2) функцій до запланованої класу полковника й загальні функції і
військових аташе.
(3) функції у відповідності до розділу 1, пункт 1. F) означає, що керівник організації та функціонування
менеджери в сферу безпосереднього управління. В університетах і державних
5 університетів), ці фактори означають, функції виборних академічних
функціонерів та функції ради затвердила академічних вузів та факультетів. Особливості
згадані в пункті 1. г) означає, що функції головного офісу і старших посадових осіб.
(4) Цей закон передбачає також деякі інші умови, що регулюють виконання суддею,
přísedícího, прокурора, прокурора слідчі, державні нотаріуси, державні і арбітром
для практикуючих правосуддя стажер, стажист правового переслідування,
нотаріальної очікування та очікування арбітраж.
(5) Цей Закон встановлює також умови для можливості операційної
деякі koncesovaných бізнесу. 3)
Розділ 2
(1) для здійснення функцій, згаданих у статті 1 полягає в тому, що громадянин в період з 25 2.
1948 17 11. 1989 р.
а) Корпуси національної безпеки, включених до Національної Безпеки
б), зареєстрованих в національній безпеки матеріалів як резидентів агента, власником propůjčeného
Квартира, квартира konspiračního охоронець, інформант або співробітник ідеологічного стану
Безпека
C) (втратити ефективність)
г) повноваження Генерального секретаря Комуністичної партії Чехословаччини і Комуністична партія Словаччини
Ступінь з районних або на рівних з ним, побудував вище, є членом Організації
цих комітетів, член Центрального Комітету Комуністичної партії Чехословаччини або центральній
Комуністична партія Словаччини, член Бюро з управління партійній роботі в Чеській
країна або член Комітету з управління партійною роботою в чеських землях, за винятком тих,
що ці функції тільки в період з 1 1. 1968 1 5. 1969
е) працівник апарату йдеться в листі г) в області політичного управління ради
національної безпеки,
ж) про Лідове бойовиків
г) член Комітету дій від Національного фронту після 25 2. 1948, prověrkových комісією після 25 2. 1948
або prověrkových комітету зі стандартизації і після 21 8. 1968
ч) студент університету Фелікс Edmundoviče Dzeržinského Союзної Ради міністрів
Радянських Соціалістичних Республік про державну безпеку. Середня школа
Міністерство внутрішніх справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік з громадської
Безпеки, Міністерства вищої Політична школа Союзу Радянських Соціалістичних Республік
або наукових або аспірант учасників курсів більш ніж на 3 місяці в цих школах.
(2) втратила ефективність
(3) втратила ефективність
Розділ 3
(1) є попередньою умовою для здійснення своїх функцій у відповідності зі статтею 1 Федерального міністерства внутрішніх справ,
Федеральній службі безпеки інформації, Федеральна поліція і корпус замку
поліції, громадянин в період з 25 2. 1948 17 11. 1989 р.
а) Корпуси національної безпеки, включені в стан безпеки в цьому районі
з kontrarozvědným спрямованості,
б) на головний функції більшою безпеки в державі,
с) студент університету Фелікс Edmundoviče Dzeržinského Союзної Ради міністрів
Радянських Соціалістичних Республік з питань державної безпеки, Університет
Міністерство внутрішніх справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік з громадської
безпеки, політики в галузі вищої освіти Міністерства внутрішніх справ Союзу Радянських Соціалістичних
республік або наукового або аспірант учасників курсів більш ніж на 3 місяці в цих
школи
д) Рада національної безпеки в якості секретаря Комітету Комуністичної партії
Чехословаччина чи комітету Комуністичної партії Словаччини, член Комітету
Комуністична партія Чехословаччини або Комітету Комуністичної партії Словаччини,
Член Комітету celoútvarového Комуністичної партії Чехословаччини або celoútvarového
Комуністична партія Словаччини або Раду національної безпеки вступили
в управлінні politickovýchovnou, освітніх, культурних та рекламних заходів федеральної
Міністерство внутрішніх справ,
д) особи, зазначеної у статті 2, пункт 1. б) г).
(2) втратила ефективність
Розділ 4
(1) факти, зазначені у статті 2, пункт 1. а) і б) ілюструє громадянин сертифікат
виданих Федеральним міністерством внутрішніх справ.
(2) втратила ефективність
(3) факти, зазначені у статті 2, пункт 1. д) на годину) ілюструє один почесний громадянин
твердження.
(4) втратили ефективність
Розділ 5
Громадянин виконувати функції в органі або організації, зазначених у статті 1,
супроводжується сертифікатом, заяви і, при необхідності, знайти керівника установи чи
організації. Питання про сертифікаті просить федеральне міністерство внутрішніх справ громадянина, якщо не далі
вказано інше.
Розділ 6
(1) Замість громадянина виконувати функції, згадані в статті 1, або громадянин,
, Які функціонують на дату вступу в силу цього Закону здійснює, просить федеральне міністерство внутрішніх справ
сертифікація,
а) у випадку, коли громадянин, який буде обраний на посаду, орган, до якого цей параметр для
б) у випадку, коли громадянин, який призначається на посаду, повноваження про призначення громадянина в цьому
функція,
с) у випадку, коли громадянин, який призначається на посаду, орган, до якого це призначення
відповідальність.
Керівник установи або організації, в той же час, громадяни усвідомлюють, що він зобов'язаний
представити довідку в протягом 30 днів з моменту його отримання.
(2) Заява на видачу сертифікатів, а не громадян, які на дату вступу в силу цього Закону
виконує функції, згадані в статті 1, повинні бути внесені у федеральне Міністерство внутрішніх справ
не пізніше, ніж через 30 днів після дати цього Закону.
(3) Федеральне міністерство внутрішніх справ направляє сертифікат громадянам, чиї проблеми,
не пізніше, ніж через 60 днів з дати отримання клопотання і направляє цей сертифікат
повідомити про це особа, яка просило видачу свідоцтва.
(4) Якщо громадянин, який на дату вступу в силу цього закону буде здійснювати функції, про які йдеться
у статті 1, не слід представити свідоцтво органу або керівника організації протягом 30 днів з моменту його отримання,
просити керівника установи чи організації протягом семи днів, федеральне міністерство внутрішніх справ для передачі
Копія сертифіката.
Розділ 7
Президент Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Федерального бюро
Асамблеї, Бюро Чеського національного ради, Бюро Словацького національного ради, уряд
Чеської і Словацької Федеративної Республіки, Уряд Чеської Республіки та урядом Словаччини
Республіки, Генеральний прокурор Чеської і Словацької Федеративної Республіки, генерал
Прокурор в Чеській Республіці та Словацькій Республіці Генпрокурором запитом федерального
Міністерство внутрішніх справ з даного питання осіб, у зв'язку зі здійсненням функцій
Призначення створених в яких це право до них у відповідності зі спеціальними правилами.
Федеральне міністерство внутрішніх справ, необхідних для виконання цієї прохання негайно.
Розділ 8
(1) Кожен громадянин у віці старше 18 років має право звернутися до федеральному міністерству внутрішніх справ
видачу свідоцтва у відповідності зі статтею 2, пункт, пункт 1. а), б) і с), у відповідних випадках, рішення на підставі § 13
(2) заявок на сертифікати повинні мати штамп позначку в 200 крон
і офіційно завірені підписом заявника.
Розділ 9
(1) свідоцтва, видані Федеральним міністерством внутрішніх справ і передані громадян
своїми руками, це не застосовується, якщо сертифікат, виданий у відповідності до розділу 7
(2) Якщо основою для видачі сертифіката, проведені будь-яким державним органом,
цей орган зобов'язаний, на прохання Федерального міністерства внутрішніх справ забезпечити протягом семи днів
Міністерство всі підтверджуючі документи та іншу інформацію, необхідну для їх сертифікації.
Розділ 10
Сертифікат, а також знайти інформацію, що міститься в ньому не є для цілей цього Закону і для цілей
судового розгляду інформації.
Розділ 11
втратила ефективність
Розділ 12
втратила ефективність
Розділ 13
втратила ефективність
Розділ 14
(1), не задовольняє громадян для здійснення функцій, зазначених у розділі 2 припиняються зайнятості
співвідношення заяви цієї організації не пізніше ніж через 15 днів з дати, на які організація в
уроки, якщо трудовий договір або іншим чином в
ранню дату, або якщо будь-який громадянин іншої функції, ніж у згаданого
в § 1
(2) Положення пункту 1 застосовуються з відповідними змінами до припинення обслуговування
реліз, 4), якщо громадянин не виконує обов'язків, зазначених в розділі 3
(3), якщо громадянин відмовляється зробити урочисте заяву про факти, зазначених у розділі 2, пункт
1. д) на годину), або, якщо заяву було помилковим, процедури, згадані в пункті 1
або 2
Розділ 15
Не задовольняє прокурора або слідчого, щоб виступати в якості судового переслідування припущення
перелічених у розділі 2, це є підставою для припинення його роботи.
Розділ 16
У відповідності з умовами, викладеними в статті 14, пункт 1, компетентним органом для підготовки апеляції суддя
або přísedícího своїх функцій.
Розділ 17
По закінченні служби згідно з розділом 14 і 15 не застосовуються положення Кодексу
робота з питання про можливості організації дати свідчення лише за умови попередньої згоди з боку торгівлі
влади. 5)
Розділ 18
(1) втратила ефективність
(2) Недійсність припинення роботи або служби громадянин може звернутися за
суд не пізніше ніж протягом двох місяців з дати, коли робота чи служба,
кінець. Ця процедура є регіональним судом у відповідності з громадянином місця проживання, а
Суд першої інстанції.
Розділ 19
Публікація фактів, що містяться в сертифікаті, або рішення чи публікації
сертифікат або нагорода себе, а також публікації будь-яких доказів,
розвитку, без попередньої письмової згоди громадян забороняється.
Розділ 20
Розділ 1 до 3 не поширюються на громадян, які народилися після 1 Грудень 1971. Після
цих громадян не потрібно свідоцтво або заяву у відповідності зі статтею 4 цього Закону.
Розділ 21
(1) видавці періодичних видань, радіо-і телевізійних операторів
мовлення, інформаційних агентств та аудіовізуальних програм на основі результатів видав
дозволу (ліцензії), можуть для себе або попередньої письмової згоди працівника,
, Які працюють і які беруть участь у формуванні думки змісту засобів масової інформації
означає просити Федеральне міністерство внутрішніх справ про видачу сертифіката або комісії з цього питання
висновок, положення розділу 6, пункт 3, стаття 9, пункт 1, § 10, 12, 13, § 18 § 20 цього Закону
застосовується для цих випадків, за аналогією.
(2) голови департаментів або еквівалент політичних партій,
політичних рухів і об'єднань 6), можуть, самі по собі або в якості члена керівництва політичних партій,
політичний рух або об'єднання з проханням про його попередньої письмової згоди з боку федеральних
Міністерство внутрішніх справ з проханням видати свідоцтво або комісії, створеної у відповідності зі статтею 11 воно було винесено.
Положення, зазначені в пункті 1 цієї статті застосовуються щодо цих відносин.
Розділ 22
(1) Якщо закон наділяє національні поради та міністр внутрішніх справ юстиції Чеської
та Словацької Республіки з виявлення фактів, зазначених у розділі 2, пункт 1,
Федеральне міністерство внутрішніх справ і комісії повинні виконувати свої запит на видачу сертифікатів
або арбітражного рішення.
(2) Спосіб припинення служби співробітників пенітенціарної служби Чеської Республіки
Правління та тюремних урядників і судових Словацької Республіки та поліції, включених в поліції
Чеська Республіка та поліцейських сил Словацької Республіки передбачається національним законодавством консультації.
Розділ 23
Цей Закон набирає чинності на публікацію.
Гавел. v.r.
v.z. Battěk v.r.
Віце-ПС ЧСФР
Calfa v.r.
____________________
1) Стаття 9, пункт 1, Закону № 218/2002 Coll. , Служба державних службовців в адміністративних та
сплати таких працівників та інших працівників у адміністративні підрозділи (служба Закон).
2) Закон № 219/1999 Coll. , Збройних сил Чеської Республіки із змінами, внесеними Законом № 352/2001 Coll.
3) Стаття 27, пункт 2 Закону № 455/1991 Coll. , О Торги (торгівля Закон), і додатки
3 цього Закону.
4) Стаття 16, пункт 1. с) Закон № 334/1991 Coll. , Послуга включена в поліцію
Федеральна поліція і корпус замку поліції.
5) Стаття 59 пункт 2 до 4 Трудового кодексу.
6) Закон № 83/1990. об'єднання громадян, в редакції Закону № 300/1990 Coll.
2009.05.13 | karmeluk
стаття Оксани Пеленської до люстрації в Чехії
Оберігати своє достоїнство можна будь-коли і будь-де;мова не про якесь одноразове рішення, а про щоденну і
доволі копітку “екзистенціальну практику”.
Вацлав Гавел
Очищення по-чеськи
Закон про люстрацію на пострадянських теренах чехи, а точніше – громадяни тодішньої Чехословаччини ухвалили першими і довго – понад десятиліття в цьому геополітичному регіоні чекають на послідовників. У країні, якій дорогу до демократії відкрила листопадова “оксамитна” революція 1989 р., нові норми життя від початку почали втілюватись доволі радикально. Нові лідери, передусім перший чехословацький, а згодом (від січня 1993 р.) перший чеський президент Вацлав Гавел, а також уряд мали чітку уяву, як втримати і оберігати демократичні здобутки. Таким чином групі однодумців на чолі з дисидентом і абсолютним моральним авторитетом Вацлавом Гавелом вдалось відносно швидко, без великих внутрішніх коливань чи суспільних потрясінь ухвалити закон, який без перебільшення можна віднести до категорії історичних. Це Закон про люстрацію, який набрав сили в жовтні 1991 р. У відповідності до його положень працівникам колишньої комуністичної Служби безпеки і високим компартійним функціонерам заборонялось займати керівні посади на державній службі, в армії, балотуватись до виборчих органів усіх рівнів, виконувати інші виборчі функції. Це саме торкалось і агентів комуністичної Служби безпеки. Сила Закону не розповсюджувалась на громадян, які народились після 1 грудня 1971 р.
Чітко сформульовані положення Закону про люстрацію відповідали духові революційних змін. В атмосфері переломної доби її нові лідери проголосили: демократичні цінності понад усе. Втомлене десятиліттями комуністичної брехні, порожніх гасел і скорумпованих політиків чеське суспільство прийняло новий Закон як єдине потрібне для його оздоровлення лікарство. Він також мав направити кривди і біль, завдані чехам і словакам окупацією 68-ого року і діями своїх “вождів”, які вітали військо Варшавського пакту. В цьому загальнонародному прагненні очищення кроки уряду, зокрема, Закон про люстрацію чехи безумовно прийняли. В його контексті, що особливо важливо, формувались моральні принципи нового суспільного ладу, на головний п‘єдестал знову повернулась людина.
Сьогодні очевидно: реалізовані кроки визначили весь подальший розвиток Чехії та Словаччини. Нові лідери діяли принципово, ймовірно тому вдалось відносно швидко, без зволікань очистити вищі державні посади в центрі і на периферії від тих колишніх компартійних функціонерів і співпрацівників СтБ (StB – чеською Служба державної безпеки), які у свідомості співгромадян залишались втіленням репресивної машини минулого режиму. Таким чином у складних умовах перехідного періоду чехи і словаки сформували уряд народної довіри, не допустивши до нього скомпрометованих в очах суспільства людей. Також армія позбавилась командирів, які уможливили окупацію Чехословаччини в серпні 1968 р., місцеві органи управління були пильними, щоб не допустити до керівництва колишніх агентів СтБ. Всього за даними чеського Комітету з документації та дослідження злочинів комунізму з державної служби було виключено близько 12 тис. осіб, 15 тис. активних співпрацівників СтБ, тисячі міліціонерів і компартійних функціонерів у різних регіонах Чехословаччини, особливо тих, хто активно проявляв себе в 1948 р. /рік комуністичного перевороту в Чехословаччині/ і 1968 р.
Вибрана тактика демократичного будівництва дозволила чехам обійти ще одну небезпеку. Як показує найновіша історія, в боротьбі з тоталітарними і посттоталітарними режимами практично всі держави з Україною включно пішли шляхом очищення суспільства переважно через судові процеси, в перебігу яких оскарженим потрібно довести вину за скоєні в минулому злочини. Але скільки таких комуністичних чи посткомуністичних обвинувачених дістались до тюрми за корупцію, вбивства, злодійство, зловживання службовим становищем, скажімо, в Болгарії, Румунії, Польщі, Угорщині чи Латвії ? До того ж “друга дія” комунізму, як назвав посткомуністичний період в Україні Вацлав Гавел, розтягнулась не на роки, а на десятиліття, а з нею найчастіше до безконечності відкладаються судові процеси, тяганина допитів, пошуку свідків, речових доказів. Нині, вже з часової перспективи видається обраний чехами шлях раціональним. На цю рису демократичних перетворень, очищення по-чеськи звернув увагу, зокрема, англійський політолог Кірен Вільямс. Люстрація як засіб захисту демократичних здобутків є, на його думку, і певною мірою гарантією від комуністичного реваншу в майбутньому.
За різними даними у відповідності до Закону в Чеській Республіці було проведено понад 300 тисяч люстрацій, при цьому понад 15 осіб дістали позитивні результати. Більшість з тих, хто не перейшов люстрацій ним ситом, нове державне керівництво перевело на посади з меншою мірою відповідальності, тобто на такі, які не вимагають перевірки люстраційним законом. Таким чином удалось уникнути невдоволення кількох тисяч людей, яких держава не викинула на вулицю, а лише надала їм іншу працю. Потрібно зазначити, що мала місце і низка помилкових висновків при люстрації. Причина у списках так званих агентів і кандидатів у агенти Служби державної безпеки комуністичної Чехословаччини, які не були точно складеними і в яких не відразу вдалось розібратись. Близько тисячі осіб згодом доводили свою позицію у судових процесах і виграли їх.
Чеський Закон про люстрацію та його наслідки, особливо в площині порівняльного аналізу з розвитком демократії в інших посткомуністичних країнах, ще не вивчався. Однак уже сьогодні очевидний один висновок: і нині в моральному плані закон про очищення в Чеській Республіці працює. Медія, громадська думка на сторожі, кожний новий кандидат на високу посаду - чи то посол, депутат, керівник банку чи голова сільської ради повинен співгромадянам вголос сказати: я чистий.
Автор: Оксана Пеленська, Прага
2009.05.12 | karmeluk
досвід Латвії | грубий переклад гуглем
На російську переклало ліпше:http://72.14.221.132/translate_c?hl=uk&ie=UTF-8&sl=lv&tl=ru&u=http://www.sab.gov.lv/downloads/TSDC_28052004.pdf&prev=_t&rurl=translate.google.com&usg=ALkJrhgp9bq9fVCNjAPhRENQMX0eL0oWrA
Оригінал http://www.sab.gov.lv/downloads/TSDC_28052004.pdf
2009.05.12 | karmeluk
коментар прес-секретаря Служби зовнішньої розвідки Латвії
Розшуковуючи люстраційні закони у Східній Європі й Прибалтиці, від колишнього колеги дістав контакт на Байбу Рату (Baiba Rata), прес-секретар Служби зовнішньої розвідки Латвії (SAB, Бюро з охорони Конституції, в Латвійській національній безпеці). Пані Рата дістала дозвіл на коментар для нашої люстраційної ініціативи в Україні. Ми лише попередньо торкнулися теми біографій, з котрими заборонено йти до державної служби. Ось що ми записали під час нашої першої розмови: Інтернет-сторінка SAB http://www.sab.gov.lv/?page=28&lang=lv Люстраційний закон Латвії http://www.sab.gov.lv/downloads/TSDC_28052004.pdf Обговорення на Вільному форумі http://www2.maidan.org.ua/n/free/1242125873 Закачати файл розмови: http://rapidshare.com/files/232073579/Skype_20090512_1444.mp3 (потрібно чекати 60 секунд) http://audio.njdb.org/Skype%2020090512%201444.mp3.zip (без очікування)2009.05.10 | Riesenschnauzer
зауваження
на мій погляд варто внести також й комсомол, при чому як ВЛКСМ, так і ЛКСМУ.І взагалі зазначити українські організації КПРС, КДБ _УРСР_ та інші, а не тільки СРСР.
Тому що був же прецедент з Компартією, яку після ГКЧП заборонили, а потім знову допустили до політичного життя, оскільки Компартія УРСР із своїм ЦК не підтримала того путчу.
2009.05.10 | karmeluk
дуже добре зауваження!
2009.05.10 | sotnyk
Re: Люстрація. Обговорення законопроекту Тягнибока
Чудовий проект2009.05.10 | Сергій_Трегубенко
Чим? Що це дасть? Аргументуйте будь-ласка.
2009.05.13 | Сергій Кабуд
от вас наприклад за співпрацю з кгб притягнемо
за отримання бабла від антиукраїнських сил конфіскуємо власністьі я не жартую
Українці дозрівають саме до цього і незабаром понесеться
2009.05.10 | СМЭРТЬ ФАШЫСТАМ
Re: Люстрація. Обговорення законопроекту Тягнибока
А ТЯГНЫХТО У НАС УЖЕ ЗАКОНОДАВЭЦЬАХУЕЛИ НАЦЫКЫ НАХУИ СНАЧАЛА ДОПОЛЗИТЕ
2009.05.10 | Сергій_Трегубенко
Люстрація - чергова локшина для людей.
Моя думка про люстрацію? Дурня повна, котра покликана відволікти увагу від дійсного пограбування країни. Для когось, це просто піарення, намагання витіснити нинішніх від корита і прийти до нього самим. Люстрація сьогодні нічого не дасть. Бо якщо когось і треба люструвати, так це тих, хто сьогодні нищить країну, тих, хто сьогодні при владі. От для того, щоб продовжувати свою злочинну діяльність, вони і переводять стрілки на "примари минулого".2009.05.10 | ОлегS
Згодний. Років 10 (а краще - 17) тому це ще б мало сенс.
2009.05.10 | karmeluk
подивіться у біографії можновладців!
Шановний пане Сергіє,Обговорювати цю досить важливу тему взагалі варто, не залежить від форумів в інтернеті. Справа в тому, що Майдан є набагато старший проект, ніж Політіко, і рівень обговорення професійних питань на ньому є більш фаховий. Не істеричний. Хоча, трапляється різне.
Люстрація, це єдиний інструмент, щоби дійсно перевірити тих, хто при владі. Саме про це і йдеться. Кадебістська влада нищить країну. Це помітили і Ви, виходячи з вашого коментаря. Подивіться у біографії можновладців, там лідери ВЛКСМ, КПСС і працівники КДБ. Вони цього навіть не всі приховують.
Люстрацію не зробили на початках нашої державності, вірно. Але так, як партноменклатура і гебня ще досі при владі, вона дуже актуальна і на сьогодні.
Гарного дня,
Борис
2009.05.10 | Сергій_Трегубенко
Люстрація, це оцінка по "побічних ознаках".
Просто я вже зараз бачу 1001 спосіб, як і люстрація буже проведена, і стан справ збережено. Хіба ми не сподівалися то на Незалежність, то на Майдан, то на перевибори і т.д., що вони вирішать головні проблеми?Ті, хто нищать Україну занадто корисливі і підступні, щоб їх притиснути таким примітивним інструментом, як люстрація. Завтра вони приведуть і посадять у владу "ідеально чистого і щирого", котрий робитиме те саме.
Люстрація в перший рік незалежності, ще б дозволила не допустити прихватизацію майна. А сьогодні вони за ті кошти наймуть тисячі "найщиріших і найвідданіших патріотів".
2009.05.10 | karmeluk
приклад країн Східної Європи і Прибалтики надихає
Не варто вигадувати велосипед, пане Сергіє, є інструмент, завдяки якому Україна стратегічно зміниться. Не плутайте читачів "упаднической философией".Щасти!
Б.
2009.05.12 | Наталка
Дурня, пане Трегубенко. Життя продовжується.
Нині, як ніколи треба знати ХТО при владі, за кого ми ГОЛОСУВАЛИ і за кого БУДЕМО голосувати. Де тут "локшина"? Так, трохи з запізненням, але чи завтра нам не жити й не будувати держави?2009.05.12 | karmeluk
зайвий доказ. дякую, пані Наталю!
2009.05.12 | karmeluk
зайвий доказ 2 | Back in U.S.S.R.. Фотофакт
Back in U.S.S.R.. Фотофактhttp://life.pravda.com.ua/columns/4a087b00b794b/
2009.05.10 | Sean
яка мета обговорення?
попри те, що обговорення - апріорі гарна штука2009.05.10 | karmeluk
порівняти і зробити громадянський варіант
Доброго!Мета обговорення люстраційних законів локальних і закордонних: створити лаконічний, прозорий і усім зрозумілий документ закону про Люстрацію, щоби усіма можливими шляхами знайти можливість його внесення на розгляд до ВР України.
З відповідною народною підтримкою.
Дякую!
Борис
2009.05.12 | Сергій Кабуд
Ви думаєте будувати Україну руками кгб, цк кпу?
в політикумі вони 99% складаютє від всіхВР- 99% уроди буквальні гебісти, стукачі і вори
в Секретаріяти президента суцільна нечисть
кабмін- просто агентура москви на 100%
ЧИ вас влаштовує цей росклад?
Тоді маєте розуміти що Україна приречена, незалежності як не було так і не буде
а Вас особисто вирогідно що знищать в найближчі кілька років якщо не місяців, в залежніості від того чи захоче Обама займатися Україною
2009.05.12 | Мірко
Re: Люстрація. - підтримую законопроєкт обома руками!
Давно на це час!2009.05.12 | Д. А.
Зауваження
Перше: до прийняття закону про люстрацію треба прийняти закони, якими б КГБ, КПСС і т.ін. були б визнані злочинними організаціями. Бо без цього такий закон взагалі не може бути прийнятий, бо які підстави (юридичні) цього беруфсферботу?Друге: щодо політичних партій - це ви перегнули. Або треба комуністичну ідеологію забороняти взагалі (знову ж таки законом), або сміх забороняти комуністу до 1992 року очолювати комуністичну ж таки партію тепер.
2009.05.12 | 123
А ще до того
Д. А. пише:> Перше: до прийняття закону про люстрацію треба прийняти закони, якими б КГБ, КПСС і т.ін. були б визнані злочинними організаціями.
Для прийняття таких законів має бути суспільна думка про те, що всі ці організації є злочинними.
Мені здається, що її нема, а якби вона була, то й нагальної потреби в люстрації не було б.
2009.05.12 | Tatarchuk
помічені евфемизми
в одному місці читаємо (преамбула):> масові репресії та переслідування з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
в іншіх місцях:
> або брали участь у переслідуваннях громадян СРСР.
> брали участь у переслідуваннях громадян СРСР з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
Ця частина формулювання абсолютно не виписана - що за евфемизм? Що він означає - брати участь у переслідуваннях, якіх саме переслідуваннях?
Маємо державні репресії, маємо депортації кримських татар, українців, німців, поляків, циганів, вірмен, греків, болгар - за національною ознакою, маємо акти з асимиляції, маємо постанови проти релігійних громад. Все це таємні або явні накази радянської влади. Щоб за них карати, треба спочатку визнати їх - офіційно - злочинними, а тих хто їх творив - злочинцями. У рішенні має бути й визначення тим хто "усього лише виконував накази" (с) і тим хто "усього лише їх віддавав". Цього досі не зроблено ані про Депортації 1941 (німців), 1944 (5 народів!), операцій "Вісла" тощо. Впевнений що я назвав далеко не всі акції такого типу.
Форумлювання яке наводив вище цитатою, не має сенсу у законопроекті. Воно означає "абсолютно все" і "нічого конкретно", в результаті чого дає пряму можливість вибіркового використання цього останього пункту.
2009.05.12 | Odesa
Re: помічені евфемизми
От-от, починати треба з грунтовного судового рішення щодо комуністичного режиму, на яке спиратимуться подальші обмеження на діяльність активних колаборантів. "Нюрнберг" для КПРС і її попередників - оптимальний підхід до проблеми. Але з цим ми добряче запізнилися, хоча, з іншого боку, згаяний час якоюсь мірою компенсовано нині більшою прихильністю до ідеї засудження КПРС громадської думки.2009.05.12 | Сергій Кабуд
пропозиція: знайшов не прописане - пропиши САМ
брати участь в переслідуваннях:1.працювати в штаті НКВД, МГБ, прокуратури в будь який період 1917-1992 і в окремих випадках по сєогодні
2.бути нештаним освідоміте;лем чи подібне
3.одноразово писати донос чи в інший спосіб допомогати людоідскій советскій владі переслідувати громадян
2009.05.12 | BIO
Налякати їжака
5 рочків якщо не пройде змііне коло друзяків з "комісії"колишній/поточний ФУНКЦІОНЄР нормально перекантується ДЕ ЗАВГОДНО,
хоч завгаром при КМУ. Тому - ДОВІЧНО за наявності ФАКТІВ навіть
коллабору. Якось не впаде ДЕРЖАВА без профессйних зрадників.
І не "Законом" від Тягнибоків (НІКОЛИ ВР не пройде, що І що ІІ, що
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІприм. Це муйня все.
СИСТЕМУ НОМЄНКЛАТУРНУ ТРЕ ВАЛИТИ. Бюрократів копняками у стайню.
І не "Законами", а якщо Законами - то Божими. Тими що від Серця до
Серця без першодругого читання...
Ото є Шлях Справжньої Козаччини.
2009.05.12 | Tamerlan
Re: Налякати їжака
BIO пише:> СИСТЕМУ НОМЄНКЛАТУРНУ ТРЕ ВАЛИТИ. Бюрократів копняками у стайню.
>
> І не "Законами", а якщо Законами - то Божими. Тими що від Серця до
> Серця без першодругого читання...
>
> Ото є Шлях Справжньої Козаччини.
Тобто валити тре силою? Не маю заперечень, бо так би й вчинили наші предки-козаки.
Отож, бігом до збройних магазинів, поки там ше шось лишилось!
2009.05.12 | karmeluk
на цьому незалежність скінчиться...
2009.05.13 | BIO
На цьому ЗАлежність скінчиться...
Озброювати/ся конче потрібно НЕТЕРПИМІСТЮ до Номєнклатурії.Зброя самої масованої дії. Діє де завгодно та коли завгодно.
Тоді і ЗАПРАЦЮЮТЬ Божії Закони без відчуття зайвого гріха...
Для цього - наробляти/накопічувати СЛУШНІ ІДЕЇ щодо...
І ВПРОВАДЖУВАТИ у МІЗКИ поза очи зомбаторів.
Це є Сучасний Шлях Козаччини.
Навіщо нам кіннота
Коли в нас є Інет?
Від конів тхне,
Трясця бува, нудота
А від Інєту - НЄТ!!!!!!!
2009.05.12 | Slavix
Re: Люстрація. Обговорення законопроекту Тягнибока
karmeluk пише:> Проект закону України "Про люстрацію"
>
>
> Верховна Рада України відмежувалась від терористичних і тоталітарних методів керівництва державою, які застосовував комуністичний режим Радянського Союзу, та засудила злочини цього режиму, серед яких Голодомор Українського народу 1932-33 років, масові репресії та переслідування з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
>
> Головним інструментом репресивної політики СРСР був Комітет державної безпеки СРСР (КДБ СРСР), який тотально контролював усі сфери життя суспільства і держави та придушував будь-які прояви інакодумства, особливо з національних питань.
>
> Після здобуття Україною Незалежності ця структура не була докорінно змінена і колишні працівники КДБ СРСР, що проводили антиукраїнську репресивну політику, залишились на своїх посадах в Службі безпеки України чи інших органах влади, в які були відряджені для виконання своїх обов'язків. Сотні тисяч сексотів, інформаторів, тайняків перейшли як спадок СРСР до сфери впливу спецслужб пострадянських країн, в першу чергу - Російської Федерації. Колишня діяльність цих осіб перетворилась на компрометуючі їх матеріали та стала засобом контролю і тиску з боку зазначених спецслужб. Внаслідок цього перебування таких осіб на відповідальних чи суспільновизначальних посадах в Україні стало загрозою національним інтересам Українського народу.
>
> Події, які відбувались під час виборчої кампанії 2004 року та Української революції, яскраво виявили антидержавну антиукраїнську діяльність значної кількості посадових та службових осіб і передусім найвищих посадовців держави. Це опосередковано підтверджує факт використання колишніх кадебістів як "п'ятої колони" Російської Федерації, яка не приховувала свого втручання у внутрішні справи України.
>
> Цей Закон спрямований на подолання залишків московської колонізаційної політики в Україні, очищення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій тощо від ідеологів та реалізаторів цієї політики, недопущення новітньої колонізації України, усунення загрози суверенітету та територіальній цілісності України, встановлення історичної та соціальної справедливості, зміцнення духу і моралі Українського народу.
Вищенаведене доцільно винести до пояснювальної записки або в окрему постанову. З точки зору юридичної техніки це захаращення тексту.
>
> Законом визначаються правові основи проведення люстрації, статус, функції та повноваження органів люстрації, відповідальність за порушення законодавства про люстрацію.
Такої преамбули цілком достатньо.
>
> РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
>
> Стаття 1. Визначення термінів
>
> У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
>
> Люстрація - визначений Законом порядок очищення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій від ідеологів та реалізаторів московської колонізаційної політики шляхом тимчасової заборони (на п'ять років) обіймати посади в зазначених інституціях для громадян України, які працювали на керівних посадах в Комуністичній партії Радянського Союзу, КДБ СРСР, або свідомо (в т. ч. таємно) співпрацювали з органами державної безпеки СРСР, або брали участь у переслідуваннях громадян СРСР.
І що дадуть ЗАРАЗ ці 5 років? через 17 років, коли вже в них все схвачено, роздерибанено та під контролем. Заслужений перепочинок? Зараз, н.м.д., навіть пожиттєва заборона нічого не дасть: порозставляють по посадах Довгих Лесиків або інших фунтів та спокійно кермуватимуть далі. От років 17 тому, коли приватний капітал був в зародковому стані і від влади залежало майже все це б мало ефект.
>
> Стаття 2. Законодавство про люстрацію
>
> Процедура люстрації регулюється Конституцією України, Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України, які не суперечать цьому Закону.
1. Процедура люстрації не регулюється ні Конституцією ні Актом проголошення незалежності. Не треба вигадувати. Для красного слівця можна в преамбулі або в пояснювальній написати щось типу: керуючись... з метою... та згадати Акт і Конституцію.
2. Формулювання виписано так, що цей закон має вищу юридичну силу, ніж Конституція, яка застосовується, якщо не суперечить цьому закону. 3. Закони мають рівну юридичну силу і вказівка на те, що цей закон є рівнішим неприпустима. Якщо є бажання встановити пріоритетність - треба довго та кропітко робити аналіз законодавства, яке може вступити в протиріччя з цим законом та пропонувати необхідні зміни.
>
> Стаття 3. Об'єкти люстрації
>
> Об'єктами люстрації є:
> представницькі органи влади всіх рівнів;
> органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
> Конституційний суд України та суди загальної юрисдикції;
> Збройні сили України;
> правоохоронні органи;
ОК.
> державні підприємства, установи та організації, акціонерні товариства з контрольним пакетом акцій держави в них
А не спадало на думку, що скоріше кількість підприємств з контрольним пакетом зменшиться (здогадайтеся в чиї руки перетечуть акції), ніж керівництво зніматимуть.
> (у т. ч. академії наук, засоби масової інформації, фонди, державні фінансові установи тощо);
> навчальні заклади усіх рівнів, видів та типів освіти незалежно від форми власності;
Припустімо.
> адвокатські об'єднання;
А цих чого??? Це ж одна з організаційних форм юридичних фірм. Що цим досягнеться? Зареєструють ТОВ-ку, обізвуть юрфірмою та працюватимуть далі.
> керівні органи політичних партій
Припустімо.
> та громадських організацій;
Тобто не мають право обіймати посади в автомобільних, туристичних, кінологічних клубах, мистецьких об"єднаннях і т.п.??? ГО - це не лише політичний гравець та грантоодержувач, але і обєднання людей за інтересами.
> інші установи, на працівників яких поширюється дія законів України "Про боротьбу з корупцією", "Про державну службу".
Коректніше було б "на посадових та службових осіб яких поширюється", адже на КМУ дія цих законів поширбється, а на прибиральницю бабу Нюру, яка є працівником, не поширюється.
>
> Стаття 4. Суб'єкти люстрації
>
> До суб'єктів люстрації належать:
> Президент України;
> народні депутати України, депутати Автономної республіки Крим, депутати місцевих рад;
> посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
> судді Конституційного Суду України, судів загальної та спеціальної юрисдикції;
> посадові особи Збройних сил України на рівні старших офіцерів;
> посадові особи правоохоронних органів;
> посадові особи державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій держави в них (у т. ч. академій наук, засобів масової інформації, фондів, державних фінансових установ тощо);
> керівництво навчальних закладів усіх рівнів, видів та типів освіти незалежно від форми власності, а також професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації незалежно від форми власності;
Припустімо.
> адвокати;
А адвокати чого??? Це ж не посада, а лише одна з форм приватної практики. Чому тоді не стоматологи, наприклад?
> керівництво політичних партій та громадських організацій;
див. вище.
> Стаття 5. Особи, щодо яких застосовується тимчасова заборона обіймати посади в об'єктах люстрації
>
> Під тимчасову заборону обіймати посади в об'єктах люстрації підпадають особи, які до 01.01.1992 року працювали на керівних посадах в Комуністичній партії Радянського Союзу, КДБ СРСР, або свідомо (в т. ч. таємно) співпрацювали з органами державної безпеки СРСР, або брали участь у переслідуваннях громадян СРСР, зокрема:
> працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу від рівня районного комітету і вище, членом бюро (президії) цих комітетів, членом ЦК КПРС;
> працювали на посаді секретаря партійного комітету КПРС на підприємстві, установі, в організації;
> працювали на керівних посадах в КДБ СРСР або в штаті п'ятого управління КДБ СРСР;
> працювали на посаді начальника політичного відділу (управління) в Радянській Армії, МВС СРСР;
припустімо.
> виконували функції резидента, агента, утримувача конспіративної квартири, інформатора або позаштатного співробітника КДБ СРСР;
І покласти розвідку і контррозвідку України на лопатки: почистити від кваліфікованих кадрів (в Україні ця діяльність занедбана, кадрам ніде взятися), здати агентурні мережі і запросити в гості москалів: приходьте, беріть нас ми й не знатимемо.
> брали участь у переслідуваннях громадян СРСР з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
Надто загально, створює простір для зловживань. Можна ще додати мовного характеру.
>
> Стаття 6. Принципи проведення люстрації
>
> Люстрація проводиться на принципах верховенства права, незалежності, об'єктивності, гласності та колегіальності.
Ритуальна фраза. Варто було б розписати, що стоїть за кожним принципом, але все одно ці принципи ніхто ніколи не читає.
>
> До Державної люстраційної комісії люстраційні декларації подають такі суб'єкти люстрації:
> Президент України;
> народні депутати України, голова Верховної Ради Автономної республіки Крим, голови обласних рад, Київський та Севастопольський міські голови;
> посадові особи Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, Апарату Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади та голови обласних державних адміністрацій;
> судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого Господарського Суду України, Вищого Адміністративного Суду України, голови апеляційних судів;
> посадові особи Збройних сил України на рівні вищих офіцерів;
припустімо.
> посадові особи правоохоронних органів;
Чому не на рівні вищих офіцерів? Чи виходить кожен передпенсійний "дядя Коля" начальник вахти ДСО, який здатний лише на те, щоб сидіти в будці на прохідній та читати газету має бути пролюстрований?
> керівники державних підприємств, установ та організацій, акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій держави в них (у т. ч. академій наук, засобів масової інформації, фондів, державних фінансових установ тощо);
Див. вище.
> Стаття 9. Розгляд персональної справи суб'єкта люстрації органом люстрації
>
> Персональні справи суб'єктів люстрації розглядаються органом люстрації в закритому режимі з обов'язковим повідомленням суб'єктів люстрації. Суб'єкти люстрації та їхні адвокати мають право бути присутніми при розгляді своїх персональних справ та фіксувати хід засідання органу люстрації технічними засобами. Присутність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника на засіданні органу люстрації, а також громадян, які подали письмові свідчення про суб'єкта люстрації, є обов'язковою.
А якщо я, як громадянин, який подав письмові свідчення не бажаю ходити на ці сходняки з апеляціями переапеляціями заслуховуваннями та переслуховуваннями без мене не впораються? Чи силою будуть тягати? Нащо тоді свідчити? Щоб витрачати свій час, нерви і можливо спокій та безпеку заради дрібної падлянки якомусь дяді?
>
> За наполяганням не менше, як третини складу органу люстрації або за бажанням суб'єкта люстрації може бути застосований детектор брехні. Результати перевірки свідчень суб'єкта люстрації на детекторі брехні долучаються до його персональної справи.
Звучить космічно
Автор хоч уявляє, що:
а) Детектор (поліграф) не гарантує достовірності; від показів детектора як доказу навіть в США відмовились наприкінці шестидесятих;
б) Для обслуговування кожного детектора потрібно мінімум два спеціалізованих фахівця бо в невмілих руках це ноутбук в лапах у мавпи;
в) Це спосіб видати індульгенцію всім колишнім кагебістам, які ці цяцьки ще на другому курсі навчились найо..увати?
>
> Стаття 10. Прийняття рішення органом люстрації
>
> Визнання органом люстрації суб'єкта люстрації люстрованою особою тягне за собою тимчасову заборону на обіймання посад в об'єктах люстрації строком на п'ять років з моменту прийняття відповідного рішення органом люстрації.
Краще "з моменту набрання сили відповідним рішенням", адже можна 5 років "катати" його по судах, потім визнати і винувато розвести руцями: вінават, бил нє прав, но пройшло 5 рочків.
>
> Стаття 11. Відомості про суб'єкта люстрації, які підлягають оприлюдненню.
>
> Відомості про суб'єкта люстрації, які підлягають оприлюдненню на сайті Державної люстраційної комісії, в засобах масової інформації:
> прізвище, ім'я та по-батькові;
> дата подання люстраційної декларації;
> дата народження;
> місце народження;
> посада, яку обіймає;
> посада, на яку претендує;
> відмітка про результат проходження люстрації (люстрована або не люстрована особа).
>
> Відомості, визначені пп. 1-4, 7 частини першої цієї статті включаються до довідки про проходження люстрації.
А підставу люстрації, найголовніше? Як в якості інформування "маленьких пересічених" так і для гарантування від зловживань з боку люстраторів (типу "сприяла гнобленню за національною ознакою, продавала несвіжу сметану, чим підірвала здоров"я нації").
>
> Стаття 12. Дії посадових осіб щодо люстрованої особи.
>
> Посадова особа, уповноважена на прийняття рішення про обрання, призначення чи затвердження суб'єкта люстрації на посаді в об'єкті люстрації, зобов'язана звільнити чи іншим чином усунути із займаної посади
Яким це "іншим"? Лопатою по тім"ячку?
А якщо посада виборна (Президент, мер, голова політичної партії, обраний на партійному з"їзді) шо дєлать???
Далі не коментую, набридло.
Прийняття цього або аналогічного закону, вірніше ідея в необхідності його внесення та прийняття не більше, ніж звичайний третьосортний піар, який губиться між іншою різнокольоровою мішурою, якою нас годують ті, кого наймали працювати а не викаблучуватись.
Замість того, щоб спокійно прирівняти в пільгах і соціальних гарантіях ветеранів УПА до радянських ветеранів, проти чого ветерани УПА не заперечували б, влаштовуємому шоу типу "ветерани в дві шеренги шикуйсь, по моїй команді один одного люби, мене в дупу цілуй і називай миротворцем..." від якого нікому ні холодно ні спекотно, ну хіба вітренківцям розвага поплюватися в літніх бандерівців... А прирівняння в соціальних гарантіях тема вже скільки років актуальна і це треба робити чимшвидше, адже хоч їх з кожним днем все менше, але вони потребують визнання, не пафосної бутафорії, а реальної уваги і турботи на державному рівні...
Від чого проблеми? Чого ми живемо як живемо? Хто винен? Москалі, комуністи, юдомасони, чорні панаєхавші, міравой капіталізьм? Винні якраз ті, хто витрачає свій час на боротьбу з вітряками, на гасла та декларації, на створення штучних проблем з метою їх подальшого героїчного вирішення замість того, щоб працювати та любити Батьківщину.
2009.05.12 | Сергій Кабуд
Вся власність у розмірах більше $1 000 000 -підозріла на крадену
отже має бути розглянуто як була надбанапочати має сенс з міліону. Оцінку робити відкрито.
Все знайдене вартістю більше міліону має бути доведено що надбано не кримнінально
ПРЕЗУМПЦІЯ ВИНОВНОСТІ - це наш метод
комуністів і гебістів- геть з країни і до тюрем
Ця нечисть - ЛУЦЕНКО- показала щойно Світу як вміє ганьбити Україну
2009.05.13 | Д. А.
Яке щастя, що Ви не маєте влади! І взагалі не в Україні!
Сергій Кабуд пише:>
> ПРЕЗУМПЦІЯ ВИНОВНОСТІ - це наш метод
Стоп-стоп-стоп! А чим тоді "ви" відрізняєтеся від "них"?
"Если вы еще не в тюрьме - это не ваша заслуга, а наша недоработка"
Чогось мені спало на думку, що саме Ви, пане Сергію, і є тим КГБістом, що ним всіх лякаєте.
2009.05.13 | Хвізик
дуже правильно людина мислить і чудову ідею висловлює
якщо хтось в Україні заробив мільйон - має показати де взявщодо мільонерів - точно має бути презумція винуватості, поки не покажуть джерел багацтва
2009.05.13 | AxeHarry
Re: дуже правильно людина мислить і чудову ідею висловлює
Ок, хрєн з ними. хай мільйонери покажуть.А що з мільярдерами?
2009.05.13 | Д. А.
Re: дуже правильно людина мислить і чудову ідею висловлює
Хвізик пише:> щодо мільонерів - точно має бути презумція винуватості, поки не покажуть джерел багацтва
Еге ж. Спочатку - мільйонери. Потім ті, в кого сто тисяч. Потім - в кого п"ятдесят. За ними - "куркулі". Кінець кінцем - цілковита рівність за сов"єтським зразком.
Вже проходили.
2009.05.13 | Сергій Кабуд
а ви совок і вас буде розслідувано
бже запашок колаборантства відчутний2009.05.13 | Д. А.
То чи не Ви зібралися мене розслідувати?
Це каже той боягуз, що забіг аж до Канади, але й там йому все КГБ на кожному кроці ввижається?Совок - це не я, а саме Ви, пане.