05/25/2009 | yes

Нехай кожен спробує дати собі відповідь на запитання:

"Чи є українські соціологічні служби об"єктивними і достовірними?" Так - Ні

Це питання логічно випливає із подібного запитання:
"Чи є українські ЗМІ об"єктивними і достовірними?"

Ми отримуємо інформацію від ЗМІ, але дуже часто (тобто щоденно)ловимо їх на зацікавленому поданні інформації, просто кажучи, вловлюємо маніпулятивну складову у поданні інформації. Цілком нормально, що ми знаємо на кого працює той чи інший орган ЗМІ: цей на Яценюка, той на Тимошенко і т.д. До недавна ця інфіормація ще сором"язливо приховувалася. (Зараз це, як предмет крутизни, типу дорогої тачки).

Соціологічні служби не менш залежні від грошей, ніж ЗМІ. Ці служби формувалися паралельно із формуванням української політичниї системи, яка нашпигувала їх щедро бійцями невидимого фронту, останні резерви яких Путін задіює мало не щомісячно по всій Україні і на всіх щаблях нашої влади.

Тепер хтось має думати, що прогноз від ім. Разумкова, Бекешиної чи Вишняка просто отримується науковим опитуванням. А які підстави для цього є? Адже жоден їх прогноз не справдився, крім недавнього ехіт-пулу на парламентських виборах, який був вже близький до кінцевих результатів. Але у своїх же опитуваннях до цих виборів вони "прозівали" Тимошенко. (До слова, точно так само "зівають" Тягнибока).

Ось як Бекешина пояснює цей провал (http://www.uceps.org/ukr/expert.php?news_id=268):

"На недавніх парламентських виборах спостерігалась одна несподіванка, яку соціологи назвали «феноменом БЮТ», — ця політична сила здобула більшу кількість голосів виборців, ніж передбачали попередні соціологічні дослідження. Науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна пояснила це явище так: «Напередодні виборів виборці, як правило, завищують оцінки партії влади, а ними були цього разу були дві партії — Партія регіонів та НУ — НС, опозиційним же партіям, якою був Блок Юлії Тимошенко, навпаки, занижують, що й стало причиною феноменального електорального приросту цієї політичної сили».

Ще однією особливістю недавньої виборчої кампанії стала велика кількість (понад 30 % відсотків при нормі не більше 10 %) «відмовників» — людей, які навідріз відмовлялися відповідати на запитання інтерв’юєрів. В Одеській області цей показник становив понад 70 відсотків, що значно утруднювало роботу соціологів, оскільки, як мовиться, «на марші» їм доводилося шукати заміну, яка б відповідала всім соціальним параметрам — віку, статі, освіті, соціальному становищу тощо. Та, попри всі «виробничі недоліки», соціологи на «відмінно» справилися із своїм завданням. І збіг результатів екзит-полу з офіційними результатами виборчих перегонів —яскраве тому підтвердження, переконані вони."

А на других президентських виборах Кучми, ця Бекешина показувала результати опитувань, у яких Вітренко ось-ось наздожене Кучму. (Мені ліньки шукати лінки, бо це кожен і так знає).

Про відмовників до опитування, то взагалі весело. Нехай би давали кіло цукру та гречки із тих коштів, які брали в замовників. Це всього-навсього дві тони цукру та дві тони гречки. А двадцять гривень, то взагалі для них, соціологів, не гроші: могли б давати опитуваним за витрачений час. Так цим соціологам "відмова" і потрібна, бо можна перезодити на "ручне управління".

Тепер конкретніше. Високий рейтинг Яценюка, то тільки завдяки ЗМІ, які йому у необмежене розпорядження надає пан Пінчук та його друзі. Так само НАПЕВНО вони йому і надають фінансові ресурси для доброго рейтингу у опитуваннях.

Низький рейтинг Ющенка, то саме завдяки таким протилежним причинам - не платить і не має кому за нього заплатити за послуги ЗМІ та соцслужб.

Але поглянемо на рівень запам"ятовуваності?

Чим запам"ятався Яценюк на посаді голови ВР? Що він там зробив чи чого досянув? Я навіть тут на форумі можу поставити це запитання і переконаний, що ніхто не пригадає нічого важливого чи яскравого.

Крім підпису під відозвою до НАТО, від якого він вже втиг відсторонитися, його запам"ятали ще віком. На цьому елементі: вік Яценюк і намагається підняти свій рейтинг, але тут є палиця з двох боків - цей же вік йому можна закинути на негатив: як недосвідченість, нерішучість, відсутність команди іт.д.

Беремо Тимошенко.
Її популярність закономірно падає, бо народ побачив, що вона обманює, не дотримується обіцянок і взагалі позитивів при владі для суспільства не дала.

У Януковича теж проблема, хоч у нього є стійкий електорат, але він зменшується через його нерішучість. Ми вже спостерігаємо, що на його донецькій вотчині пасуться вже всі кому не лінь. Очевидно, що у нього зараз вкладається все менше грошей спонсорами. Шанси перемогти на президентських виборах у нього не виглядають переконливо (у інших кандидатів також), звідси і очікування пожертвувачів.

Тепер про тендеції, які лягають у основу оцінок на наступні президентські вибори.

1. Це розподіл електорального поля між трома складовими і збільшення, за рахунок розпаду кому-соц ідеології, електорального болота
2. Збільшення нац-демократичного електорату, за рахунок існування незалежної держави.

Саме другий пункт свідчить, що нацдемівський електорат тепер буде ключовим у виборах Президента України: бо зріс від 1990 року десь на 10 відсотків і зараз може сягати 42-45%.

Отже, звідси я і оцінюю прихід нового президента. Наразі там двоє - Ющенко і Тягнибок.