05/27/2009 | Олексій Мазур

«КАТельні» від прем’єрки,
Або
як Леді Ю українську мову «отакує»

Прослуховуючи промови прем'єр-міністра України, лідерки БЮТ Юлії Тимошенко, мимоволі звертаєш увагу на численні й постійно повторювані нею ті ж самі словесні огріхи, характерні для неї, «типово Юлини», мовні ляпи. Вони у Леді Ю давно набули ознак "хронічної хвороби", яка дедалі прогресує.

Такі негідні прояви - не лише самодискредитація кандидата наук, голови Кабміну Юлії Тимошенко, але й негативний приклад для інших: якщо людина з такою якістю мови посідає одну з найвищих державних посад, то чого тоді вимагати від чиновників нижчих рангів й пересічних громадян.

На жаль, приклад Юлії Володимирівни ніби засвідчує, що для успішної кар'єри та ще й на службі у держави знання та належне володіння українською мовою зовсім необов'язкове.

Культура мови, демонстрована очільницею українського уряду, залишає бажати значно кращого. Констатація подібних фактів не потребує спеціальної філологічної освіти - все це чути, що називається, "неозброєним" вухом.

Отже:

Юлія Володимирівна каже:

"кАаліцИя" - слід казати "кОаліцІя"

До речі, спробуйте це слово, як, власне, і багато інших з нижче наведених, набрати на комп'ютерній клавіатурі у Юлиному варіанті - електронна машина відразу автоматично виправить помилку. Пропоную це зробити і самій Юлії Володимирівні в якості тренування. Може допоможе?

Найпарадоксальніше те, що саме так, як Юля, вимовляють, ніби запопадливо виконуючи "цінну вказівку" й відомі письменники з числа її оточення. І після цього вони - не "Юлині апологети", як частенько про себе кажуть?

Тимошенко каже:

"КАнституція" - слід вимовляти "КОнституція";

Прем’єрка каже:

"кАманда", а потрібно - "кОманда";

Леді Ю каже:

"гАлАсувати" (в сенсі віддавати свій голос під час волевиявлення: "депутати галасують", "результати галасування") - правильно мовити "голосувати", оскільки "галасувати" - здіймати галас, гамір;

ЮВТ каже:

"Аренда", а треба - "Оренда";

очільниця уряду каже:

"Абов'язок", а українці говорять "Обов'язок";

пані Юлія каже:

"блАкувати" замість "блОкувати";

З того ж ряду: "кАнтракти", "кАнкретно", "кАнцепція", "кАрупція", "кАнстатація", «кАоперція» і т.д. і т.п.

Від того, як Юля по-мАсковськи "акає", говорячи "українською", в українців скоро вуха почнуть відпадати. Таке ламання Юлією Володимирівною мовної "кАмедії" вже давно набридло і "простА" дістало.

Дезорієнтація цієї «жИнки», як вона каже, в українській мові підсилюється ще й тим, що за злою іронією долі там, де потрібно "А", Юлія Володимирівна навпаки вперто вживає "О". І в цьому наша прем'єрка - справжній унікум.

Приміром, на останньому розширеному засіданні Кабміну з розгляду і затвердження антикризових заходів, спрямованих на розвиток підприємництва, що наживо транслювалося центральними телеканалами, прем’єрка ошелешила присутніх на заході в Українському Домі і глядацьку аудиторію своєю «О»ктивною роботою.

В слові «атака» вона теж замість першої літери «а» постійно й чітко виголошує «о».

І знову таки, там де потрібно «о», вона каже «а». Зокрема, "котельня" у Юлиному виконанні перетворюється на щось середнє між теплопунктом та "катівнею", адже це слово Юля вимовляє не інакше як "кАтельня".

Тимошенко каже: "жИнка". Не знаю, де, в якій країні чи на якій планеті живуть "жИнки", як виглядають і чим різняться від земних, зокрема українських жінок, але даю стовідсоткову гарантію, що в Україні таки "жінки".

В словах із закінченням на "ція", як от "коаліція", "адміністрація", "організація", "фракція", "конференція", "федерація", "газифікація", "глобалізація", "націоналізація", "концепція", "корупція", "приватизація", "тенденція", "інфляція", "девальвація", "капіталізація", "каналізація", «кооперація»,"Франція" та інших подібних Юля замість "і" на кінці завжди говорить "и" (тобто рос. "ы").

Російське "ы" замість української "і" звучить у неї і наприкінці слів "наші", "гроші", "душі" тощо. Натомість в багатьох інших випадках замість потрібної української "и", вона чомусь вживає "і" в словах, як от "тим", "тих" - у Юлі виходить "тіх", "тім".

Ще однією характерною мовною рисою прем'єрки є невизнання українського суфіксу "ськ" - вона весь час вимовляє його "по-русски", без м'якого знаку.

Юлія Володимирівна каже:

"дорогі мОї" з наголосом в останньому слові на "О". Чому? Адже можна вимовляти звично, наголошуючи на "ї". Чи вона думає, що "мОї" - звучить якось більше по-українськи?

Ясновельможна каже:

"скАжу", роблячи наголос на "А". Чому так, а не "скажУ" з наголосом на останній літері?

Куди ж дивляться її Мовчани-Яворівські? Хіба не чують, як калічить солов’їну їхня ясновельможна лідерка? Ну чому б їм не звернути на це увагу, не сказати делікатно Юлії Володимирівні про неприпустимо низьку якість володіння державною мовою, через що вона перетворюється на посміховисько!

І чому б просвітянам-письменникам не взяти професійне шефство над Юлею та не навчити її рідній мові? Кому як не їм цим займатись? Якщо Юля ще піддається навчанню, якщо здатна інтелектуально самовдосконалюватися, оволодівати новими знаннями, то чому б не допомогти їй в цій справі?

Це буде корисно як для неї самої, так і для країни в цілому, уряд якої вона «А»чолює. Навчання посадової особи такого рівня, без перебільшення, виглядає справою державної необхідності. Чи місія неможлива? Які тоді причини?

Чи може про «українську» Юлії Володимирівни слід говорити як про таке собі мовне «надбання» як от суржик чи мовну субкультуру на зразок «язика падонкафф», блатняцького сленгу чи зеківського жаргону?

До речі, нещодавно Павло Мовчан представив у ВР Концепцію державної мовної політики, що має на меті захистити та утвердити державну мову в публічній сфері, зокрема державних, офіційних установах, ЗМІ тощо. Сподіваюсь, це має розповсюджуватися і на прем’єр-міністра країни.


Запропонована просвітянином концепція - хоча й запізніла, але дуже правильна ініціатива. Та чи є в неї якісь перспективи? От побачите, за цей проект не проголосує і половина БЮТівської ж фракції! Інакше передбачені документом санкції мали б застосовуватися до них самих, починаючи з прем’єрки.

А ще до Юлії Володимирівни, здається, намертво прилипло слово-паразит "просто". Вона щедро оздоблює ним всі свої виступи, не обходячись без десяти-, а той двадцятиразового його повторення. Було б дуже здорово скоротити вживання "паразита" хоча б разів в чотири - п'ять.

Олексій МАЗУР,
Дніпропетровськ.