Чи є Президент "органом державної влади".
06/02/2009 | AK
Якщо ні, то хто чи що в Україні є "органом державної влади"?
Лише Верховна Рада?
Хто знає відповідь на це питання?
Лише Верховна Рада?
Хто знає відповідь на це питання?
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2009.06.02 | yes
Є і Генпрокурор також. ВР, Кабмін, суди
2009.06.02 | AK
Отже за статею 71 Конституції ми мали б обирати
Прем'єра, Генпрокурора та суддів на основі прямого виборчого права.Конституція суперечить сама собі, оскільки інші статті, крім ст. 71
встановлюють інший порядок формування цих органів державної влади.
2009.06.02 | AK
Ось я дещо сам знайшов.
Загальна характеристика системи органів державної влади і місцевого самоврядування в УкраїніДержавна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципом територіальності і спеціалізації.
http://ebk.net.ua/Book/BookPravothnavstvo/Glava4/R2G4p10.htm
Якщо вірити цьому означенню, то і ВР, і Президент, і Кабмін, і суди є органами державної влади.
Тоді наша дорога Конституція суперечить сама собі.
Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів
місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі
загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного
голосування.
За цією статею і Кабмін і суди мали б обиратись "на основі
загального, рівного і прямого виборчого права".
Зверніть увагу на слово прямого!
Але інші розділи Конституції встановлюють інший порядок формування Кабміну та судів, не на основі прямого виборчого права. Отже є явна суперечність між статею 71 та порядком формування Кабміну і судів!!!
Якщо буде змінено порядок виборів Президента, то це внесе ще одну суперечність.
КС мав би "зарубати" такий законопроект,
Стаття 157. Конституція України не може бути змінена, якщо
зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини...
Скасування права громадян обирати на "на основі загального, рівного і прямого виборчого права" один із органів державної влади безумовно є обмеженням прав громадян.
Воно також суперечить статті 71 Конституції.
Змінити статтю 71 не так просто, бо вона належить до розділу III.
Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу I
"Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII
"Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради
України Президентом України або не менш як двома третинами від
конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його
прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу
Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським
референдумом, який призначається Президентом України.
-------------------------------
Які будуть зауваження? Критика?
Може трохи причесати і поставити у статті?
2009.06.02 | 123
Стаття 71 знаходиться у розділі вибори
вона регулює, як само проходять вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування - вони мають бути вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.тобто ця стаття регулює те, якими мають бути вибори до органів державної влади; вона не встановлює що всі органи влади мають формуватися лише прямими виборами.
2009.06.02 | AK
В принципі Ваша інтерпретація можлива, але чи є вона єдиною?
123 пише:> вона регулює, як само проходять вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування - вони мають бути вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
>
> тобто ця стаття регулює те, якими мають бути вибори до органів державної влади; вона не встановлює що всі органи влади мають формуватися лише прямими виборами.
Виходить що можна скасувати і вибори до ВР.
Наприклад, теоретично можна внести зміни до Конституції, за якими депутати ВР призначаються обласними радами по 15 депутатів з кожної області.
Оскільки вони тепер не обираються, а призначаються, то стаття 71 цього процесу не стосується. Отже формально, за Вашою інтерпертацією ст. 71, ніякої суперечності нема.
Однак насправді передача обласним радам права формувати ВР була підміною прямих виборів на непрямі (обласні ради грали б роль колегій виборщиків). Отже протиріччя зі статею 71, яка вимагає прямих виборів, таки є.
Вибори Президента у ВР означають теж фактичну підміну прямих виборів непрямими. При цьому "колегією виборщиків" стає ВР.
Хіба не так?
2009.06.02 | 123
Мені здається що правильних більше нема
порядок формування органів влади описано в інших статтях. деякі з них формуються виборами - і ці вибори мають бути такими, як описано в статті 71.ніяких суперечливостей при цьому не виникає.
AK пише:
> 123 пише:
> > вона регулює, як само проходять вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування - вони мають бути вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
> >
> > тобто ця стаття регулює те, якими мають бути вибори до органів державної влади; вона не встановлює що всі органи влади мають формуватися лише прямими виборами.
>
> Виходить що можна скасувати і вибори до ВР.
> Наприклад, теоретично можна внести зміни до Конституції, за якими депутати ВР призначаються обласними радами по 15 депутатів з кожної області.
>
> Оскільки вони тепер не обираються, а призначаються, то стаття 71 цього процесу не стосується. Отже формально, за Вашою інтерпертацією ст. 71, ніякої суперечності нема.
Нема. Можливо, це обмежуватиме права громадян, що заборонено - але це мабуть дискусійне питання, яке не має стосунку до статті 71.
> Однак насправді передача обласним радам права формувати ВР була підміною прямих виборів на непрямі (обласні ради грали б роль колегій виборщиків). Отже протиріччя зі статею 71, яка вимагає прямих виборів, таки є.
Я не бачу протиріччя.
> Вибори Президента у ВР означають теж фактичну підміну прямих виборів непрямими. При цьому "колегією виборщиків" стає ВР.
> Хіба не так?
Так. Можливо це звужує права громадян, що заборонено Конституцію. Але я сумніваюся в цьому.
2009.06.02 | AK
Це лише здається:
123 пише:> порядок формування органів влади описано в інших статтях. деякі з них формуються виборами - і ці вибори мають бути такими, як описано в статті 71.
>
> ніяких суперечливостей при цьому не виникає.
>
>
> AK пише:
> > 123 пише:
> > > вона регулює, як само проходять вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування - вони мають бути вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
> > >
> > > тобто ця стаття регулює те, якими мають бути вибори до органів державної влади; вона не встановлює що всі органи влади мають формуватися лише прямими виборами.
> >
> > Виходить що можна скасувати і вибори до ВР.
> > Наприклад, теоретично можна внести зміни до Конституції, за якими депутати ВР призначаються обласними радами по 15 депутатів з кожної області.
> >
> > Оскільки вони тепер не обираються, а призначаються, то стаття 71 цього процесу не стосується. Отже формально, за Вашою інтерпертацією ст. 71, ніякої суперечності нема.
>
> Нема. Можливо, це обмежуватиме права громадян, що заборонено - але це мабуть дискусійне питання, яке не має стосунку до статті 71.
Формально нема. І формально не має стосунку до статті 71, оскільки депутати призначаються. Але КС має розглядати справи не лише з формальної точки зору, а дивитись, що воно є насправді.
>
> > Однак насправді передача обласним радам права формувати ВР була підміною прямих виборів на непрямі (обласні ради грали б роль колегій виборщиків). Отже протиріччя зі статею 71, яка вимагає прямих виборів, таки є.
>
> Я не бачу протиріччя.
А воно є. Бо реально відбуваються непрямі вибори до ВР, яка є органом державної влади. За статею 71 вибори мають бути прямими.
>
> > Вибори Президента у ВР означають теж фактичну підміну прямих виборів непрямими. При цьому "колегією виборщиків" стає ВР.
> > Хіба не так?
>
> Так. Можливо це звужує права громадян, що заборонено Конституцію. Але я сумніваюся в цьому.
Не лише звужує права громадян, але й суперечить статті 71. Оскільки фактично маємо непрямі вибори Призидента, а ст. ст. 71 каже, що вони мають бути прямими
2009.06.02 | Манул
Re: Це лише здається, що в ЗСА демократія
В ЗСА прямі вибори Президента чи не прямі? Вибірник, який на останній стадії обирає Президента шляхом таємного голосування, не має імперативного мандата, отже він може проголосувати не за свого кандидата в Президенти, чи не так, і ніхто не дізнається, чому ж не переміг той кандидат, який набрав найбільшу кількість вибірників?Може таке бути?
Чи є дані про кількість виборців в ЗСА, які обирають вибірників Президента?
Чи так важливо для українського народу, хто стане Президентом України на наступних виборах (прямих чи не прямих)? Адже ріжниці (принципової) між ними немає.
Яка ймовірність більша подолати в Україні сучасний і сталий від 1991 р. олігархічно-клановий режим, створити демократичний устрій, громадянське суспільство, надати умови для розвитку малого та середнього бізнесу (за чинного режиму та ймовірності перемоги будь-кого з вірогідних претендів на посаду Президента: Ющенка, Януковича чи Тимошенко, - таких умов за визначенням ніколи в Україні створено не буде, буде і надалі здійснюватись якийсь перерозподіл влади та власності між клановими групами) за прямими виборами Президента України та президентсько-парламентською формою правління чи навпаки, такою ж змішаною - парламентсько-президентською?
Український народ перебуває в стійлі. Навіщо ці розмови про вибори? Створити ілюзію, що народ нібито щось вирішує? Громадянин України може щось вирішувати, якщо він має не менше $1 млрд.
Працювати треба, хоча б і в стійлі, бо нікуди від нього вже не подінешся. То надовго.
2009.06.02 | AK
При чому тут ЗСА? Ми говоримо про Україну.
Там нема в Конституції положення про прямі вибори, а в Україні є.Тому розмови про інші країни тут недоречні.
2009.06.03 | Сергій Кабуд
в Україні залишилася ситема контролю кгб/кремля
всі ці фікції як незалежність, державність, конституція, таке інше в Україні не працюєу 2004 і раніше чи пізніше, коли в укрполітиці бували певні УСПІХИ в плані закріплення національних інтересів
це відбувалося ЛИШЕ тому що в деяких діячів з номенклатури цк/кгб
совість і національні почуття виявилися не кінцево атрафовані:
Кучма, Ющенко, Гетьман
не ЗАВДЯКИ системі, конституції, політпроцесу
а НАВПАКИ!!!!!!!!!!!!!!
Колупання в ЗАКОНОДАВСТВІ України є ідіотизмом:
система зроблена ТАК, шоб дуралеїв затягнути в теє колупання яке
НІ ДО ЧОГО НЕ ПРИЗВЕДЕ
це лайноїдство треба не аналізувати на предмет поліпшення ,
а розглядати питання методів найскоріушого УСУНЕННЯ
всього мотлоху який називаємо 'украінскі політики', 'українські закони' і таке інше
бо вони не є українськими а є ОКУПАЦІЙНИМИ
шоб покінчити з окупацією треба діяти на де-совковізацію і де-кегебізацію
людям треба казати: при владі в Україні кремлівске КГБ.
Ця банда викрала навіть в Президента його повноваження,
коли примусили чи надурили його смертельно хворого підписати гебешну політреформу
це треба припиняти а не колупатися в йому
режим в Україні нелегитимний.
президентска посада де факто анульована
конституція не працює
саудова система паралізована
власність пограбована тими самими гебістами та партноменклатурою СССР
2009.06.03 | Манул
Re: в Україні залишилася ситема контролю кгб/кремля
Сергій Кабуд пише:> всі ці фікції як незалежність, державність, конституція, таке інше в Україні не працює
>
> у 2004 і раніше чи пізніше, коли в укрполітиці бували певні УСПІХИ в плані закріплення національних інтересів
>
> це відбувалося ЛИШЕ тому що в деяких діячів з номенклатури цк/кгб
>
> совість і національні почуття виявилися не кінцево атрафовані:
>
> Кучма, Ющенко, Гетьман
>
> не ЗАВДЯКИ системі, конституції, політпроцесу
>
> а НАВПАКИ!!!!!!!!!!!!!!
>
> Колупання в ЗАКОНОДАВСТВІ України є ідіотизмом:
>
> система зроблена ТАК, шоб дуралеїв затягнути в теє колупання яке
> НІ ДО ЧОГО НЕ ПРИЗВЕДЕ
>
>
> це лайноїдство треба не аналізувати на предмет поліпшення ,
>
> а розглядати питання методів найскоріушого УСУНЕННЯ
>
> всього мотлоху який називаємо 'украінскі політики', 'українські закони' і таке інше
>
> бо вони не є українськими а є ОКУПАЦІЙНИМИ
>
> шоб покінчити з окупацією треба діяти на де-совковізацію і де-кегебізацію
>
> людям треба казати: при владі в Україні кремлівске КГБ.
>
> Ця банда викрала навіть в Президента його повноваження,
>
> коли примусили чи надурили його смертельно хворого підписати гебешну політреформу
>
> це треба припиняти а не колупатися в йому
>
>
> режим в Україні нелегитимний.
>
> президентска посада де факто анульована
>
> конституція не працює
>
> саудова система паралізована
>
> власність пограбована тими самими гебістами та партноменклатурою СССР
Кравчук, Кучма, Ющенко були членами КПРС, вірними адептами совєтської системи, завдяки членству в КПРС зробили кар'єру в совєтські часи, зробили кар'єру завдяки членсnву в КПРС за часів Незалежності; усі тісно співпрацювали з КДБ і за часів Незалежності робили карєру, користуючись підтримкою колишніх кадебістів-генералів (назвати прізвища усіх?). Ющенко до того ж служив у військах КДБ і залишився військовим в запасі КДБ СРСР. Глава секретаріату Ющенка Віра Ульянченко - колишній інструктор Шевченківського райкому КПУ міста Києва, заступник глави секретаріату Богуцький - колишній перший секретар Леніського райкому КПУ міста Києва і ще можна назвати десятки людей з оточення Ющенка - колишніх партапаратників і кадебістів. Безумовно, закон про люстрацію треба було давно прийняти. Але найбільш галасливі автори законопроектів були агентами КДБ, і вони пропонували такі законопроекти, які не могли ніколи і за будь-яких обставин пройти у Верховній Раді. Зрозуміло чому?
2009.06.02 | Манул
Re: Чи є Президент "органом державної влади".
Короткий курс лікнепу з теорії держави і праваЯк відомо, в правовій державі є три гілки державної влади: законодавча, виконавча, судова.
Крапка, перелік вичерпний.
Оптимальними формами правління є президентська і парламентська.
За президентської форми президент очолює виконавчу гілку влади; Верховний суд, крім інших, виконує функції тлумачення конституції, визначення, чи є конституційними нормативно-правові акти усіх трьох гілок влади, тобто є гарантом конституції і інститутом, який об'єднує усі три гілки влади.
За парламентської форми президент не належить до жодної гілки влади; поряд з конституційним судом (чи верховним судом, в повноваженнях якого є конституційна складова) він є інститутом, який об'єднує три гілки влади, є символом держави (як гімн чи герб), уособлює цей інститут і символ, затверджуючи своїми указами ріщення законодавчої гілки, приймаючи вірчі грамоти послів іноземних держав тощо.
Усі інші форми, так звані "змішані", такі як президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська, та ще й у випадках, де належність глави держави до виконавчої гілки влади (отже і відповідальність за дії цієї гілки влади) невизначена, - від лукавого.
В Злучених Стейтах Америки - класична президентська форма, де президент очолює виконавчу гілку влади одноосібно; у Франції - майже президентська (президент за конституцією є найвищою посадовою особою у виконавчій гілці, якому повністю підпорядковується прем'єр-міністр, - то особливості форми республіки у Франції після де Голля).
Класичними парламентськими формами є правління у більшості европейських країн (також і в тих, де формально збережена монархія). Зрозуміло, що у цих країнах проблеми взаємостосунків між гілками влади є виключно робочі. Президент і прем'єр-міністр чітко знають своє повноваження і функції і ніколи за їхнє коло не виходять. Якщо виходять: або ж ідуть у відставку, або ж на лаву підсудних в порядку процедури імпічменту.
2009.06.02 | AK
Питання було про Україну
Манул пише:> Усі інші форми, так звані "змішані", такі як президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська, та ще й у випадках, де належність глави держави до виконавчої гілки влади (отже і відповідальність за дії цієї гілки влади) невизначена, - від лукавого.
У тому, що українська модель, особливо після реформи 2004 року, - від лукавого, я не сумніваюсь.
Однак, якою б ідіотською не була система розподілу держваної влади в Україні, має бути конкретна відповідь на питання:
"Чи є Президент органом державної влади в Україні?"
Судячи з того, що я надибав в інтернеті, відповідь на це питання позитивна: "Так, є."
Чи зустрічались Вам інші точки зору серед теоретиків права?
2009.06.02 | Манул
Re: Питання було про Україну - йєс!
AK пише:> Манул пише:
>
> > Усі інші форми, так звані "змішані", такі як президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська, та ще й у випадках, де належність глави держави до виконавчої гілки влади (отже і відповідальність за дії цієї гілки влади) невизначена, - від лукавого.
>
> У тому, що українська модель, особливо після реформи 2004 року, - від лукавого, я не сумніваюсь.
>
> Однак, якою б ідіотською не була система розподілу держваної влади в Україні, має бути конкретна відповідь на питання:
>
> "Чи є Президент органом державної влади в Україні?"
>
> Судячи з того, що я надибав в інтернеті, відповідь на це питання позитивна: "Так, є."
>
> Чи зустрічались Вам інші точки зору серед теоретиків права?
До 28.06.96 в Україні діяла Конституція УРСР зі змінами і доповненнями. Згідно зі змінами, прийнятими у лютому 1996-го року, Президент України визначався "главою держави і главою виконавчої влади". Згідно з цим положенням Конституції Кравчук вимушений був піти на перевибори, оскільки він не забезпечив діяльність виконавчої гілки влади.
Це положення увійшло і Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України (1995).
Це положення зникло в Конституції України 1996 р.
Ст. 102 Конституції України 1996 року (з наступними змінами) вказує: "Президент Україні є главою держави і виступає від її імені". Ст. 6 вказує: "Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову". Розділи IY YI, YIII Конституції вказують, які органи влади в Україні відносяться до законодавчої, виконавчої та судової гілок влади і який орган влади в кожній системі є найвищим. Згідно з Конституцією, Президент України не відноситься до жодної гілки влади (перелік їх в Конституції є вичерпним), він є главою держави і гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Таке положення - класичне з погляду конституційного права для держав, де глава держави не входить до жодної гілки влади, а є інститутом, який об'єднує усі три гілки влади (поряд з Конституційним судом).
Ви правильно вказали на суперечність положення Конституції стосовно прямих виборів органів державної влади. Таких суперечностей в Конституції (її недарма називають п'яною, ви знаєте, як вона приймалась і як приймались зміни до неї - над нами сміється весь світ) маса, починаючи з того, що в ній майже немає прямого механізму реалізації і захисту проголошуваних положень. Не будемо говорити про недоліки Конституції, повязані з розмежуванням повноважень Президента (який не є главою виконавчої влади) з повноваженнями найвищого конституційного (!) органу виконавчої влади - Кабінету міністрів, та визначення його особистої відповідальності. Вас цікавить одне: чи не буде відміна прямих виборів Президента України обмеженням прав громадян України, що прямо заборонено Конституцією? Не буде, оскільки мова йде про вибори органів державної влади, а Президент України згідно з чинною Конституцією України не відноситься до жодної гілки влади. Він є глава держави, а главу держави можна обирати і прямим голосуванням, і виборами в парламенті. Краще - парламентом, оскільки значно дешевше і відповідає положенню про роль Президента, який не є главою виконавчої влади.
2009.06.02 | AK
Re: Питання було про Україну - йєс!
У якій статті Конституції є вичерпний перелік органів державної влади?Як би там не було, Президент має не тільки представницькі, але й владні повноваження: він головонокомандувач ЗС, може видавати укази, може зупиняти дію рішень Кабміну, і т.п.
Хіба може таке бути, щоб хтось мав якусь владу, але не був органом влади.
Це в "чистій" парламентській республіці, де президент лише вірчі грамоти приймає і перед народом з нагоди свят виступає він може не бути органом влади, бо ніякої влади він не має.
Ви можете навести посилання на якийсь серйозний юридичний текст, де було б чорним по білому написано, що Президень в Україні не є органом державної влади. Чи це лише Ваші власні міркування?
Манул пише:
> AK пише:
> > Манул пише:
> >
> > > Усі інші форми, так звані "змішані", такі як президентсько-парламентська чи парламентсько-президентська, та ще й у випадках, де належність глави держави до виконавчої гілки влади (отже і відповідальність за дії цієї гілки влади) невизначена, - від лукавого.
> >
> > У тому, що українська модель, особливо після реформи 2004 року, - від лукавого, я не сумніваюсь.
> >
> > Однак, якою б ідіотською не була система розподілу держваної влади в Україні, має бути конкретна відповідь на питання:
> >
> > "Чи є Президент органом державної влади в Україні?"
> >
> > Судячи з того, що я надибав в інтернеті, відповідь на це питання позитивна: "Так, є."
> >
> > Чи зустрічались Вам інші точки зору серед теоретиків права?
>
> До 28.06.96 в Україні діяла Конституція УРСР зі змінами і доповненнями. Згідно зі змінами, прийнятими у лютому 1996-го року, Президент України визначався "главою держави і главою виконавчої влади". Згідно з цим положенням Конституції Кравчук вимушений був піти на перевибори, оскільки він не забезпечив діяльність виконавчої гілки влади.
> Це положення увійшло і Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України (1995).
> Це положення зникло в Конституції України 1996 р.
> Ст. 102 Конституції України 1996 року (з наступними змінами) вказує: "Президент Україні є главою держави і виступає від її імені". Ст. 6 вказує: "Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову". Розділи IY YI, YIII Конституції вказують, які органи влади в Україні відносяться до законодавчої, виконавчої та судової гілок влади і який орган влади в кожній системі є найвищим. Згідно з Конституцією, Президент України не відноситься до жодної гілки влади (перелік їх в Конституції є вичерпним), він є главою держави і гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
> Таке положення - класичне з погляду конституційного права для держав, де глава держави не входить до жодної гілки влади, а є інститутом, який об'єднує усі три гілки влади (поряд з Конституційним судом).
> Ви правильно вказали на суперечність положення Конституції стосовно прямих виборів органів державної влади. Таких суперечностей в Конституції (її недарма називають п'яною, ви знаєте, як вона приймалась і як приймались зміни до неї - над нами сміється весь світ) маса, починаючи з того, що в ній майже немає прямого механізму реалізації і захисту проголошуваних положень. Не будемо говорити про недоліки Конституції, повязані з розмежуванням повноважень Президента (який не є главою виконавчої влади) з повноваженнями найвищого конституційного (!) органу виконавчої влади - Кабінету міністрів, та визначення його особистої відповідальності. Вас цікавить одне: чи не буде відміна прямих виборів Президента України обмеженням прав громадян України, що прямо заборонено Конституцією? Не буде, оскільки мова йде про вибори органів державної влади, а Президент України згідно з чинною Конституцією України не відноситься до жодної гілки влади.
> Він є глава держави, а главу держави можна обирати і прямим голосуванням, і виборами в парламенті.
Можна було б, якби так було в Конституції з самого початку. Або якби в Конституції не було ст. 157. (Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини...)
От мав я право обирати главу держави (навіть якщо б це не був орган держави влади), а тепер це право скасовується. Отже є пряме порушення ст. 157.
> Краще - парламентом, оскільки значно дешевше і відповідає положенню про роль Президента, який не є главою виконавчої влади.
Залізний аргумент. Найдешевше мати абсолютну монархію. Тоді взагалі ніяких виборів проводити не треба.
2009.06.03 | Манул
Re: Питання було про Україну - йєс!
AK пише:> У якій статті Конституції є вичерпний перелік органів державної влади?
>
Стаття 6 Конституції України.
> Як би там не було, Президент має не тільки представницькі, але й владні повноваження: він головонокомандувач ЗС, може видавати укази, може зупиняти дію рішень Кабміну, і т.п.
>
В тому то й річ, що Президент України не є главою виконавчої влади і в той же час має розпорядчі повноваження, які стосуються виконавчої влади. Нонсенс. Виходить, він цар?
> Хіба може таке бути, щоб хтось мав якусь владу, але не був органом влади.
>
От так і виходить за нашою п'яною Конституцією - має владу, але не є органом влади. Приймали тоді в ту ніч під Кучму, тому що боялись, що Кучма розжене парламент.
> Це в "чистій" парламентській республіці, де президент лише вірчі грамоти приймає і перед народом з нагоди свят виступає він може не бути органом влади, бо ніякої влади він не має.
>
Не скажіть, функції президента в парламентській республіці далеко не бутафоричні, без президента усі три гілки влади працювати б не змогли. До того ж у нього є повноваження, які він, як правило, не використовує, але в несприятливих умовах він може проявитись як серйозний механізм відвернення дестабілізації. Чи знаєте ви, що Королева Великої Британії, наприклад, за певних умов і відповідно до т.зв. "неписаної" британської конституції може стати диктатором? Не все так просто.
> > > Однак, якою б ідіотською не була система розподілу держваної влади в Україні, має бути конкретна відповідь на питання:
> > >
> > > "Чи є Президент органом державної влади в Україні?"
> > >
> > > Судячи з того, що я надибав в інтернеті, відповідь на це питання позитивна: "Так, є."
> > >
> > > Чи зустрічались Вам інші точки зору серед теоретиків права?
> >
> > До 28.06.96 в Україні діяла Конституція УРСР зі змінами і доповненнями. Згідно зі змінами, прийнятими у лютому 1996-го року, Президент України визначався "главою держави і главою виконавчої влади". Згідно з цим положенням Конституції Кравчук вимушений був піти на перевибори, оскільки він не забезпечив діяльність виконавчої гілки влади.
> > Це положення увійшло і Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України (1995).
> > Це положення зникло в Конституції України 1996 р.
> > Ст. 102 Конституції України 1996 року (з наступними змінами) вказує: "Президент Україні є главою держави і виступає від її імені". Ст. 6 вказує: "Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову". Розділи IY YI, YIII Конституції вказують, які органи влади в Україні відносяться до законодавчої, виконавчої та судової гілок влади і який орган влади в кожній системі є найвищим. Згідно з Конституцією, Президент України не відноситься до жодної гілки влади (перелік їх в Конституції є вичерпним), він є главою держави і гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
> > Таке положення - класичне з погляду конституційного права для держав, де глава держави не входить до жодної гілки влади, а є інститутом, який об'єднує усі три гілки влади (поряд з Конституційним судом).
> > Ви правильно вказали на суперечність положення Конституції стосовно прямих виборів органів державної влади. Таких суперечностей в Конституції (її недарма називають п'яною, ви знаєте, як вона приймалась і як приймались зміни до неї - над нами сміється весь світ) маса, починаючи з того, що в ній майже немає прямого механізму реалізації і захисту проголошуваних положень. Не будемо говорити про недоліки Конституції, повязані з розмежуванням повноважень Президента (який не є главою виконавчої влади) з повноваженнями найвищого конституційного (!) органу виконавчої влади - Кабінету міністрів, та визначення його особистої відповідальності. Вас цікавить одне: чи не буде відміна прямих виборів Президента України обмеженням прав громадян України, що прямо заборонено Конституцією? Не буде, оскільки мова йде про вибори органів державної влади, а Президент України згідно з чинною Конституцією України не відноситься до жодної гілки влади.
>
>
> > Він є глава держави, а главу держави можна обирати і прямим голосуванням, і виборами в парламенті.
>
> Можна було б, якби так було в Конституції з самого початку. Або якби в Конституції не було ст. 157. (Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини...)
>
> От мав я право обирати главу держави (навіть якщо б це не був орган держави влади), а тепер це право скасовується. Отже є пряме порушення ст. 157.
>
Щодо виборів згідно з ст. 71 Конситуції України ви маєте право брати участь у виборах органів державної влади та органів місцевого самоврядування на основі загального, рівного і прямого виборчого права. Якщо Президент не є органом державної влади, то яка мова може бути про порушення ваших прав? Ви обираєте депутатів - представників законодавчої влади, вони, вами обрані депутати, обирають для вас главу держави. Дн тут обмеження ваших прав? В ст. ст. 48, 49 Конституції України записано, що "кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї, що включає достатнє харчування, одяг, житло", "кожен має право на охорону здоровя, медичну допомогу та медичне страхування". 70 % населення України таким правом не користуються. Вас це не хвилює? Вам дуже хочеться обирати прямим голосуванням того (тих), які поклали прутень з кувертом на записані в Конституції права громадян?
> > Краще - парламентом, оскільки значно дешевше і відповідає положенню про роль Президента, який не є главою виконавчої влади.
>
> Залізний аргумент. Найдешевше мати абсолютну монархію. Тоді взагалі ніяких виборів проводити не треба.
А хіба у нас Президент не монарх згідно з Конституцією? Стоїть над усіма гілками влади, усіма розпоряджається (до речі, суддями теж), до жодної гілки влади не відноситься і ніякої відповідальності за свої дії не несе? Се вище аніж монарх, бо монарх все ж таки піклується про свій народ, такі ж приклади в історії були?
От якби він був главою виконавчої влади, то вже інша річ. А так - цар. Був Кучма, став Ющенко. Яка ріжниця? Лише в тому, що за Ющенка Україна значно піднялась у списку держав, населення яких найбільше хворіє на туберкульоз, СНІД, рак (в Европі ми на перших місцях, десь на рівні окремих країн Африки), які найбільш корумповані, у яких відрив у статках між 5 % громадян, які володіють 90 % національного багатства у порівнянні з іншими 95% нселення найбільш разючий тощо (80% з яких живуть на рівні злиднів і і по суті вимирають).
2009.06.03 | AK
Брехати негарно!
Манул пише:> AK пише:
> > У якій статті Конституції є вичерпний перелік органів державної влади?
> >
> Стаття 6 Конституції України.
Нема там переліку органів державної влади.
Там названі лише гілки влади:
=====
Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її
поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють
свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і
відповідно до законів України.
=====
> > Як би там не було, Президент має не тільки представницькі, але й владні повноваження: він головонокомандувач ЗС, може видавати укази, може зупиняти дію рішень Кабміну, і т.п.
> >
> В тому то й річ, що Президент України не є главою виконавчої влади і в той же час має розпорядчі повноваження, які стосуються виконавчої влади. Нонсенс. Виходить, він цар?
Може розподіл повноважень в Україні є нонсенс, тут сперечатись не буду, але Президент - не цар, бо обирається народом і не передає владу дітям у спадщину.
І взагалі дискусія у такому стилі мені стає нецікавою. Мені цікаво почути юридичні аргументи, а не емоційні вигуки.
> > Хіба може таке бути, щоб хтось мав якусь владу, але не був органом влади.
> >
> От так і виходить за нашою п'яною Конституцією - має владу, але не є органом влади. Приймали тоді в ту ніч під Кучму, тому що боялись, що Кучма розжене парламент.
Я Вас запитував, чи можете Ви навести посилання на якийсь серйозний юридичний текст, де було б чорним по білому написано, що Президент в Україні не є органом державної влади. Чи це лише Ваші власні міркування?
Ви чомусь проігнорували це запитання. З чого я роблюв висновок, що це лише Ваші власні міркування, а серед науково-юридичної спільноти поширена якраз протилежна думка.
> > Це в "чистій" парламентській республіці, де президент лише вірчі грамоти приймає і перед народом з нагоди свят виступає він може не бути органом влади, бо ніякої влади він не має.
> >
> Не скажіть, функції президента в парламентській республіці далеко не бутафоричні, без президента усі три гілки влади працювати б не змогли. До того ж у нього є повноваження, які він, як правило, не використовує, але в несприятливих умовах він може проявитись як серйозний механізм відвернення дестабілізації. Чи знаєте ви, що Королева Великої Британії, наприклад, за певних умов і відповідно до т.зв. "неписаної" британської конституції може стати диктатором? Не все так просто.
Все це теоретично. Практично в повсякденному житті королева ніякої реальної влади не має і виконую лише протокольну функцію. Схожі повноваження і у президента Німеччини.
>
> > > > Однак, якою б ідіотською не була система розподілу держваної влади в Україні, має бути конкретна відповідь на питання:
> > > >
> > > > "Чи є Президент органом державної влади в Україні?"
> > > >
> > > > Судячи з того, що я надибав в інтернеті, відповідь на це питання позитивна: "Так, є."
> > > >
> > > > Чи зустрічались Вам інші точки зору серед теоретиків права?
> > >
> > > До 28.06.96 в Україні діяла Конституція УРСР зі змінами і доповненнями. Згідно зі змінами, прийнятими у лютому 1996-го року, Президент України визначався "главою держави і главою виконавчої влади". Згідно з цим положенням Конституції Кравчук вимушений був піти на перевибори, оскільки він не забезпечив діяльність виконавчої гілки влади.
> > > Це положення увійшло і Конституційного договору між Верховною Радою і Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України (1995).
> > > Це положення зникло в Конституції України 1996 р.
> > > Ст. 102 Конституції України 1996 року (з наступними змінами) вказує: "Президент Україні є главою держави і виступає від її імені". Ст. 6 вказує: "Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову". Розділи IY YI, YIII Конституції вказують, які органи влади в Україні відносяться до законодавчої, виконавчої та судової гілок влади і який орган влади в кожній системі є найвищим. Згідно з Конституцією, Президент України не відноситься до жодної гілки влади (перелік їх в Конституції є вичерпним), він є главою держави і гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
> > > Таке положення - класичне з погляду конституційного права для держав, де глава держави не входить до жодної гілки влади, а є інститутом, який об'єднує усі три гілки влади (поряд з Конституційним судом).
> > > Ви правильно вказали на суперечність положення Конституції стосовно прямих виборів органів державної влади. Таких суперечностей в Конституції (її недарма називають п'яною, ви знаєте, як вона приймалась і як приймались зміни до неї - над нами сміється весь світ) маса, починаючи з того, що в ній майже немає прямого механізму реалізації і захисту проголошуваних положень. Не будемо говорити про недоліки Конституції, повязані з розмежуванням повноважень Президента (який не є главою виконавчої влади) з повноваженнями найвищого конституційного (!) органу виконавчої влади - Кабінету міністрів, та визначення його особистої відповідальності. Вас цікавить одне: чи не буде відміна прямих виборів Президента України обмеженням прав громадян України, що прямо заборонено Конституцією? Не буде, оскільки мова йде про вибори органів державної влади, а Президент України згідно з чинною Конституцією України не відноситься до жодної гілки влади.
> >
> >
> > > Він є глава держави, а главу держави можна обирати і прямим голосуванням, і виборами в парламенті.
> >
> > Можна було б, якби так було в Конституції з самого початку. Або якби в Конституції не було ст. 157. (Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини...)
> >
> > От мав я право обирати главу держави (навіть якщо б це не був орган держави влади), а тепер це право скасовується. Отже є пряме порушення ст. 157.
> >
> Щодо виборів згідно з ст. 71 Конситуції України ви маєте право брати участь у виборах органів державної влади та органів місцевого самоврядування на основі загального, рівного і прямого виборчого права. Якщо Президент не є органом державної влади, то яка мова може бути про порушення ваших прав?
Пояснюю ще раз:
Навіть якщо Президент не був би органом державної влади, то скасування прямих виборів є позбавлення мене права обирати главу держави. Такі зміни до Конституції суперечать ст. 157.(Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини...)
Звичайно, що якби Президент не був органом державної влади, то тоді б не було б підстав посилатись на статтю 71.
Але порушення статті 157 залишається.
> Ви обираєте депутатів - представників законодавчої влади, вони, вами обрані депутати, обирають для вас главу держави. Дн тут обмеження ваших прав?
А я не уповноважую депутатів обирати главу моєї держави.
Я хочу скористатися цим правом сам.
Депутати відбирають у мене це право, отже вони порушують статтю 157 Конституції.
> В ст. ст. 48, 49 Конституції України записано, що "кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сімї, що включає достатнє харчування, одяг, житло", "кожен має право на охорону здоровя, медичну допомогу та медичне страхування". 70 % населення України таким правом не користуються. Вас це не хвилює? Вам дуже хочеться обирати прямим голосуванням того (тих), які поклали прутень з кувертом на записані в Конституції права громадян?
Ця демагогія мене не цікавить. Те, що в Україні не дотримуються певні положення Конституції (наприклад названі Вами ст. 48, 49), не є підставою для порушення інших положень, які до цього часу хоч якось дотримувались.
> > > Краще - парламентом, оскільки значно дешевше і відповідає положенню про роль Президента, який не є главою виконавчої влади.
> >
> > Залізний аргумент. Найдешевше мати абсолютну монархію. Тоді взагалі ніяких виборів проводити не треба.
> А хіба у нас Президент не монарх згідно з Конституцією? Стоїть над усіма гілками влади, усіма розпоряджається (до речі, суддями теж), до жодної гілки влади не відноситься і ніякої відповідальності за свої дії не несе? Се вище аніж монарх, бо монарх все ж таки піклується про свій народ, такі ж приклади в історії були?
> От якби він був главою виконавчої влади, то вже інша річ. А так - цар. Був Кучма, став Ющенко. Яка ріжниця? Лише в тому, що за Ющенка Україна значно піднялась у списку держав, населення яких найбільше хворіє на туберкульоз, СНІД, рак (в Европі ми на перших місцях, десь на рівні окремих країн Африки), які найбільш корумповані, у яких відрив у статках між 5 % громадян, які володіють 90 % національного багатства у порівнянні з іншими 95% нселення найбільш разючий тощо (80% з яких живуть на рівні злиднів і і по суті вимирають).
Ще раз повторюю: дискусія в стилі дешевої демагогії мене не цікавить. Я не для цього відкривав цю гілку.
Не подобається Конституція - її можна змінити. Але не порушуючи при цьому ст. 157 і не вносячи додаткових суперечностей між різними статтями Конституції.
2009.06.03 | Манул
Re: Брехати негарно!
Шановний, дешевою демагогією є ваші спроби приткнути Президента України до якоїсь гілки державної влади (ст. 6 Конституції України) чи до того або ж иншого конституційного органу державної влади (розділи IY, YI, YIII Конституції України). Не тулиться! Основний закон держави - закон прямої дії. Якщо в Конституції України не вказано, що Президент очолює виконавчу гілку влади (иншу гілку в правовій державі він очолювати не може, хоча був такий казус в нашій історії, коли парламент дозволив Кучмі видавати укази, які мали силу закону), то се означає, що він не є органом державної влади з погляду конституційних вимог.Далі про речі, які ви називаєте демагогією.
Згідно з Конституцією, Президент України є "гарантом прав і свобод людини і громадянина". Я вам показав, що основні права і свободи громадянина, задекларовані в Конституції України, залишилсиь на папері, тобто Президент України (яке б прізвище він не мав в Україні) не виконує основну свою функцію, покладене на нього конституцією і народом завдання. Чому? Тому що він не відноситься до виконавчої влади і не є органом влади, а є якоюсь вищою наглядовою інстанцією. Поважаючи ваше право на участь у виборах органів влади, зазначу, що народ не може терпіти таку ситуацію, він вимирає і се не демагогія, шановний, а трагедія українського народу, причиною якої яке і недосконалість нашої конституції. В державі повинен бути один вищий орган (посада) виконавчої влади - або ж президент (адміністрація, яка виконує функцію уряду, чи уряд), або ж прем'єр-міністр на чолі уряду. Якщо президент очолює виконавчу владу, він обирається всенародно прямим голосуванням, якщо прем'єр-міністр, президент обирається парламентом. Я вам вказував, що інститут президентства в Україні з самого початку кореспондувався з виконавчою владою, потім у т.зв. п'яну ніч була допущена принципова, засаднича помилка - президента було виведено з виконавчої гілки влади і Кучму було зроблено царем, який наглядає за трьома конституційними гілками влади. Подальші зміни до Конституції (то вперед до парламентської республіки, то назад до монархії) ще більше поглибили суперечності, від яких страждає і кожний громадянин, і суспільство, і держава. І се не демагогія, шановний!!!
Конституція України повинна бути змінена, повинно в ній чітко вказано, хто очолює виконавчу гілку владу.
І ніяких проблем. А стосовно теорії, то я на самому початку в лікнепі вказав, що таке інститут президентства з погляду теорії і права (для усіх правових держав!) в різних формах державного правління.
Але! Якщо за новим проектом змін до Конституції між президентом і прем'єр-міністром буде розподілено функції виконавчої влади, а президент буде обиратися парламентом, то се буде кричущим порушенням загальноприйнятим у світі нормам державного права.
2009.06.03 | AK
Брехати негарно!
Манул пише:> Шановний, дешевою демагогією є ваші спроби приткнути Президента України до якоїсь гілки державної влади
Ні до якої гілки я його не притикав.
Я знайшов в інтернеті деякий юридичний текст де сказано що Президент є органом державної влади, хоча належність його до якоїсь з гілок є проблематичною.
Ну і крім того з Конституції випливає, що він має цілком вагомі владні повноваження.
Я просив Вас навести посилання на якийсь юридичний текст, де чітко сказано, що Президент не є органом державної влади. Ви не спромоглися цього зробити. Отже Вашу інтерпретацію Конституції ("Президент не є органом державної влади") юридична спільнота України не поділяє.
Все інше, що Ви тут пишете, не має стосунку до теми цієї гілки.
Дякую за дискусію.
2009.06.02 | Микола Дмитренко
Re: Чи є Президент "органом державної влади".
Проблема поставлена досить цікава і важлива.Я пропоную відійти від нав'язаного лукавими існуючого стереотипу 3-х гілок влади і звернути увагу на існуванні ще 2-х - концептуальної і фінансової.
Очевидно, що українська нація усунута від цих визначальних 2-х гілок влади.
Звідси , як наслідок, "незрозумілість" дій та підпорядкування Президента, Кабміну, Верховної Ради, Прокуратури та судів....
Ініціатор об'єднання здорових суспільних сил навколо стратегічної спільної мети - Української Програми розвитку "Спільна дія",яка приймається народом на всеукраїнському Віче і якій повинні бути підпорядковані народ,Верховна Рада, Кабмін, Суд, а головною відповідальною особою та виконавцем повинен являтись Гетьман України.
2009.06.03 | Хвізик
Органом?? - Він є мозком!
2009.06.03 | AK
Мозок теж є органом.