Дніпропетровськ - на Січеслав, Кіровоград - на Єлісаветград...
06/02/2009 | Майдан-ІНФОРМ
Проект
Вноситься народним депутатам України
Гнаткевичем Ю.В.
Номер,дата реєстрації: 4543 від 28.05.2009
Постанова
Верховної Ради України
про відновлення історичних назв населених пунктів України та про впорядкування усіх топонімічних об’єктів відповідно до сучасних реалій
У зв`язку з наближенням двадцятої річниці Акту проголошення незалежності України та виражаючи прагнення мільйонів українців до свого національного відродження,
Верховна Рада України
беручи до уваги укази Президентів України про ліквідацію символів тоталітарного режиму,
продовжуючи практику перейменування міст України відповідно до їх історичних назв (Сталіно в Донецьк, Жданов у Маріуполь, Ворошиловград в Луганськ, Комунарськ в Алчевськ, Червоноармійськ в Радивилів тощо),
вшановуючи пам'ять мільйонів українців, що стали жертвами сталінської диктатури,
усвідомлюючи несумісність існування в умовах політичного плюралізму топонімічних назв, що прославляють тоталітарну епоху і вшановують партійних діячів сталінського диктаторського режиму,
враховуючи вірність віруючих православної церкви в Україні першій Заповіді Господній.
будучи сповненим бажанням надати назвам українських областей, міст, сіл, селищ, вулиць та інших об`єктів українського змісту і національної форми,
постановляє:
1. Перейменувати:
Місто Артемівськ (Луганської області) в місто Катеринівка;
Місто Артемівськ (Донецької області) в місто Бахмут;
Місто Артемове (Донецької області) в місто Неліпівськ;
Місто Дзержинськ (Донецької області) в місто Щербинівка;
Місто Дніпродзержинськ (Дніпропетровської області) в місто Кам`янськ
Місто Дніпропетровськ (Дніпропетровської області) в місто Січеслав;
Місто Димітров (Донецької області) в місто Гродівка;
Місто Кіровоград (Кіровоградської області) в місто Елісаветград;
Місто Кіровськ (Луганської області) в місто Голубіївськ;
Місто Кіровське (Донецької області) в місто Кленове;
Місто Котовськ (Одеської області) в місто Бірзула;
Місто Красноармійськ (Донецької області) в місто Гришин;
Місто Кузнецовськ (Рівненської області) в місто Вираш;
Місто Новомосковськ (Дніпропетровської області) в місто Самар;
Місто Орджонікідзе (Дніпропетровської області) в місто Покровськ;
Місто Первомайське (Луганської області) в місто Олександрівка;
Місто Первомайське (Миколаївської області) в місто Богопіль;
Місто Первомайське (Харківської області) в місто Лихачове;
Місто Першотравенськ (Дніпропетровської області) в місто Шахтарське:
Місто Свердловськ (Луганської області) в місто Довжанськ:
Місто Торез (Донецької області) в місто Чистякове:
Місто Цюрупинськ (Херсонської області) в місто Олешки:
Місто Щорс (Чернігівської області) в місто Сновськ;
Місто Южноукраинск (Миколаївської області) в місто Константинівськ;
Місто Южнокомунарськ (Донецької області) в місто Бунге;
2. Перейменувати:
Дніпропетровську область в Січеславську область;
Кіровоградську область в Елисаветградську область;
3. Зобов`язати міські, селищні і сільські ради упродовж двох років провести роботу з перейменування назв населених пунктів, районів в містах, вулиць, інших назв, що названі іменами і подіями, пов`язаними з періодом тоталітарного режиму, на такі, що відображають загальноукраїнські та місцеві реалії ( видатних українців, земляків, що прославили край, відомих науковців і творчих діячів минулого, героїв українських визвольних змагань і останньої війни).
4. Рекомендувати Кабінетові Міністрів України, міським, обласним, районним радам передбачити кошти, необхідні для перейменування топонімічних об’єктів, під час підготовки державного бюджету на 2010 і 2011 роки.
Вноситься народним депутатам України
Гнаткевичем Ю.В.
Номер,дата реєстрації: 4543 від 28.05.2009
Постанова
Верховної Ради України
про відновлення історичних назв населених пунктів України та про впорядкування усіх топонімічних об’єктів відповідно до сучасних реалій
У зв`язку з наближенням двадцятої річниці Акту проголошення незалежності України та виражаючи прагнення мільйонів українців до свого національного відродження,
Верховна Рада України
беручи до уваги укази Президентів України про ліквідацію символів тоталітарного режиму,
продовжуючи практику перейменування міст України відповідно до їх історичних назв (Сталіно в Донецьк, Жданов у Маріуполь, Ворошиловград в Луганськ, Комунарськ в Алчевськ, Червоноармійськ в Радивилів тощо),
вшановуючи пам'ять мільйонів українців, що стали жертвами сталінської диктатури,
усвідомлюючи несумісність існування в умовах політичного плюралізму топонімічних назв, що прославляють тоталітарну епоху і вшановують партійних діячів сталінського диктаторського режиму,
враховуючи вірність віруючих православної церкви в Україні першій Заповіді Господній.
будучи сповненим бажанням надати назвам українських областей, міст, сіл, селищ, вулиць та інших об`єктів українського змісту і національної форми,
постановляє:
1. Перейменувати:
Місто Артемівськ (Луганської області) в місто Катеринівка;
Місто Артемівськ (Донецької області) в місто Бахмут;
Місто Артемове (Донецької області) в місто Неліпівськ;
Місто Дзержинськ (Донецької області) в місто Щербинівка;
Місто Дніпродзержинськ (Дніпропетровської області) в місто Кам`янськ
Місто Дніпропетровськ (Дніпропетровської області) в місто Січеслав;
Місто Димітров (Донецької області) в місто Гродівка;
Місто Кіровоград (Кіровоградської області) в місто Елісаветград;
Місто Кіровськ (Луганської області) в місто Голубіївськ;
Місто Кіровське (Донецької області) в місто Кленове;
Місто Котовськ (Одеської області) в місто Бірзула;
Місто Красноармійськ (Донецької області) в місто Гришин;
Місто Кузнецовськ (Рівненської області) в місто Вираш;
Місто Новомосковськ (Дніпропетровської області) в місто Самар;
Місто Орджонікідзе (Дніпропетровської області) в місто Покровськ;
Місто Первомайське (Луганської області) в місто Олександрівка;
Місто Первомайське (Миколаївської області) в місто Богопіль;
Місто Первомайське (Харківської області) в місто Лихачове;
Місто Першотравенськ (Дніпропетровської області) в місто Шахтарське:
Місто Свердловськ (Луганської області) в місто Довжанськ:
Місто Торез (Донецької області) в місто Чистякове:
Місто Цюрупинськ (Херсонської області) в місто Олешки:
Місто Щорс (Чернігівської області) в місто Сновськ;
Місто Южноукраинск (Миколаївської області) в місто Константинівськ;
Місто Южнокомунарськ (Донецької області) в місто Бунге;
2. Перейменувати:
Дніпропетровську область в Січеславську область;
Кіровоградську область в Елисаветградську область;
3. Зобов`язати міські, селищні і сільські ради упродовж двох років провести роботу з перейменування назв населених пунктів, районів в містах, вулиць, інших назв, що названі іменами і подіями, пов`язаними з періодом тоталітарного режиму, на такі, що відображають загальноукраїнські та місцеві реалії ( видатних українців, земляків, що прославили край, відомих науковців і творчих діячів минулого, героїв українських визвольних змагань і останньої війни).
4. Рекомендувати Кабінетові Міністрів України, міським, обласним, районним радам передбачити кошти, необхідні для перейменування топонімічних об’єктів, під час підготовки державного бюджету на 2010 і 2011 роки.
Відповіді
2009.06.02 | Ігор
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав, Кіровоград - на Єлісаветград...
А Стаханов в Кадіївку шо - забули!2009.06.02 | Сахаров
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав...
Січеслав - таке саме штучне словоутворення як і Катеринослав, та ще й навіяне тим самим Катеринославом. Є історична назва - КодАк, якій років на тисячу більше, ніж самому місту - так називався перший дніпровський поріг, а за тою назвою була названа фортеця над порогом, а потім - Новий Кодак, з якого, власне, і з'явилося місто. КодАк - слово тюркське, означає - "стрічка".2009.06.02 | Almodovar
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав...
100%! Кодацький, Кодацька-звучить краще, ніж Січеславський. Принаймні, історично.2009.06.02 | Мірко
Кодак!
2009.06.03 | Max
Кодак, однозначно (Re: Дніпропетровськ - на Січеслав...)
Almodovar пише:> 100%! Кодацький, Кодацька-звучить краще, ніж Січеславський. Принаймні, історично.
Січеслав то якесь шароварництво.
2009.06.02 | Pavlo
Цікаво, чи не від цього походить назва фірми "Кодак".
Сахаров пише:> КодАк - слово тюркське, означає - "стрічка".
Плівка - стрічка.
2009.06.02 | Сахаров
Саме так.
Засновник фірми, коли шукав для неї назву, дослухався до поради чи то дружини, чи то тестя, які мали тюркське походження. А першою продукцією фірми "Кодак" була фото і кіноплівка, тобто, стрічка. Наголос потім переїхав на перший склад.2009.06.02 | Tatarchuk
не хочу псувати легенду, але (л)
Как говорил Джордж Истман: "Я сам придумал это слово. "К" — моя любимая буква алфавита. Она кажется мне сильной и запоминающейся. Мне пришлось перепробовать множество комбинаций букв, прежде чем получилось слово, начинающееся и заканчивающееся на букву "К". "КОДАК" — результат моих попыток".http://wwwru.kodak.com/RU/ru/corp/historyOfKodak/eastmanTheMan_ru.jhtml?pq-path=2217/2687/2689
2009.06.02 | Сахаров
Re: не хочу псувати легенду, але (л)
Проте тюрки серед його родичів були. І я це не вигадав - на жаль, не пам"ятаю джерело.2009.06.02 | Tatarchuk
Re: не хочу псувати легенду, але (л)
Сахаров пише:> Проте тюрки серед його родичів були. І я це не вигадав - на жаль, не пам"ятаю джерело.
Проблема не в тому, були чи не були. А у відсутності слова яке б значило стрічку та звучало б близько. Найближче за звучанням - кушак, але воно ж явно не ту літеру містить всередині, нє?
2009.06.02 | Pavlo
Так є слово "кодак" у тюркській мові, чи нема ?
2009.06.02 | Сахаров
Дивись нижче допис Кодак
2009.06.02 | Tatarchuk
є. воно значить я вже писав що (до 16 р. не читати)
хєр, хуz і всяке таке2009.06.03 | Сергій Кабуд
так само як і слово Кий. доречі він стоїть і до 16
2009.06.03 | Тюрколог
Нет, такого слова нет
Хер на тюркских языках - не "кодак", а "къутакъ". И местность у Днепра на тюркских называлась не Кодак, и не Кутак, а Къудакъ. Все это совершенно разные слова. В современных тюркских языках слово "къудакъ" не употребляется, и родичи Истмана знать его не могли.2009.06.02 | Pavlo
Я читав цю цитату. НМХР, це підсвідома етимологія.
Така сама історія з назвою Одеси. Загальновизнана легенда про Катьку-Цвай та походження назви від грецької колонії Одесос (яка насправді була розташована коло болгарської Варни), але про те, що на Османських картах ця місцевість позначалась як Єдісан ніхто не згадує. До речі, засновник Одеси Де-Волан в 1792р. видав книгу "Описание земли Эдисан".2009.06.02 | Tatarchuk
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав...
Сахаров пише:> Січеслав - таке саме штучне словоутворення як і Катеринослав, та ще й навіяне тим самим Катеринославом.
Так.
> Є історична назва - КодАк, якій років на тисячу більше, ніж самому місту - так називався перший дніпровський поріг, а за тою назвою була названа фортеця над порогом, а потім - Новий Кодак, з якого, власне, і з'явилося місто.
Ще є версія по існування тут давньоруського Пересіченя, але це не доведено здається. Хоча назва гарна
> КодАк - слово тюркське, означає - "стрічка".
Це звідки?
Бо на слух воно, насамперед, нагадує про одне дуже непристойне слово у тюркській, котак-куток-кутак. З огляду на те що його будували поляки проти татар, може те саме значення й є, але не наполягаю.
Також співзвучно зі словом къодалакъ (двуколісна тачка), кой-даг (село-гора)
2009.06.02 | Сахаров
Кодак
кодаки - так називалися жіночі прикраси-стрічки, це є у літературі. Можливо, назва прикрас і не тюркського походження, хоч слово звучить по тюркському. А територія козацької паланки площею 12000 кв. км, центром якої був Новий Кодак, називалася Кодацькою паланкою.Є інша версія походження слова Кодак - кой даг - поселення на горі. На користь цієї версії може свідчити те, як місцеві називають Кодак - Кайдаки (Кой - Кай, Даг - Дак, Кайдак).
Але якщо прийняти версію "стрічка", то це тому що Кодацький поріг має на своєму початку вигляд сходинки і вода на ньому переливалася з одного рівня на інший. Відтак на воді там, де швидкість течії прискорювалася над порогом, утворювалася рівна стрічка серед неспокійної води. Цю стрічку часом видно і зараз коли не надто сильний вітер проти течії "воронить" воду - над порогом, хоч він і пішов під воду, видно стрічку, на якій ряб розгладжується.
"Легкий поворот - и перед нами открылось зрелище, которое действительно нельзя забыть.
В сотне метров река кончалась резкой черной полосой, а дальше начиналось от края и до края, от берега до берега, белое искристо пенистое поле. И это поле приближалось с головокружительной быстротой. Повсюду, куда ни глянет глаз, острия камней, то погружающиеся в пенистые волны, то грозно выступающие вновь. Со страшным грохотом и силой бьют волны в эти камни, пенясь и рассыпаясь каскадом сверкающих на солнце брызг."
Це про Кодацький поріг. Ота "черная полоса" і є та сама стрічка.
2009.06.03 | Сахаров
Пане Татарчук, є ще одне офтопне запитання
Що означає слово Кизлев? Так називається острів на 30 км нижче Дніпропетровська. Зараз він на картах позначений як Козлов. І ще є два острови, які мають назву Махортет (Магортет), хоч це слово, схоже, не тюркське.2009.06.03 | Tatarchuk
це прошу на Кримський форум
там критична кількість топонимістів і картографів, чого я про себе сказати не можу. Версій походження Кьозльов, Гьозлєв я знаю дві, але моїх знань замало буде. Отже прошу сюди http://www2.maidan.org.ua/go/krym2009.06.03 | Габелок
Re: Кодак - що про це говоріть Вікіпедія
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8FКодацька фортеця
[ред.]
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цей термін має також інші значення. Див. Кодак.
План Д. Яворницького фортеці в Кодаку, 1888.
Плани Кодацької фортеці Ф.Гетканта (верхній) та Ґ.Боплана (нижній), XVII ст.
Ко́дацька фортеця або Кодак (сучасне Кайдаки; пол. Kudak, Кудак от тюркського "кой" - селище та "даг" - гора) — фортеця на правому березі Дніпра напроти Кодацького порогу (див. Дніпрові пороги), 10 км нижче теперішнього Дніпропетровська, на території села Старі Кайдаки.
Збудована польським урядом у липні 1635 з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від України, перекрити вихід до Чорного моря і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. «Ключем до Запоріжжя» називали фортецю сучасники. Кодак будувався під керівництвом французького інженера де Боплана. На побудову сейм асигнував 100 тисяч польських злотих. Залога фортеці складалася з двохсот німецьких найманців-драгунів на чолі з французьким офіцером Ж. Маріоном.
У серпні 1635 запорожці під проводом гетьмана І. Сулими зруйнували Кодацьку фортецю. Відбудована була німецьким інженером Ф. Геткантом 1639, її розміри збільшилися майже втричі, були побудовані католицький костел і монастир, православна церква, а польська залога збільшена до 600 найманців. Вогневу міць посилили артилерією, а також встановили у 3-х км величезну сторожову вежу. Губернатором Кодака став шляхтич Ян Жолтовський, а комендантом — А. Конецпольський, племінник коронного гетьмана С. Конецпольського. 1 жовтня 1648 Кодак був взятий за наказом Б. Хмельницького (який за переказом влучно висловився на адресу цієї фортеці: «Manu facta manu distruo» («руками створене руками і руйнується»)) козацьким загоном під командуванням полковника М. Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку П. Шумейка) і перетворений на опорний пункт українського війська.
За гетьмана І.Мазепи Кодак був сторожовим постом супроти Січі. У 1711 за умовами Прутського мирного договору разом з іншими фортецями на півдні України був зруйнований. У 1734-75 Кодак — козацька слобода, центр Кодацької паланки (див. Паланка). У кін. XVIII ст. Кодак перейменовано на с. Старі Кодаки (тепер у межах м. Дніпропетровська) і тут оселилося багато запорожців, після зруйнування Нової Січі. Руїни Кодака збереглися до наших днів.
1910 року за ініціативою Д. Яворницького на місті фортеці встановлено пам'ятний знак.
Зараз громадськістю міста Дніпропетровськ обговорюється перенайменування міста в Кодак. Наводяться дані про стародавність назви Кодак, або Кайдаки. Назва не була вигадана польськими загарбниками, але була взята ними вже існуюча назва степовиків, яка може сягати праукраїнського, кіммерійського, скитського, половецького і княжого минулого України. Противники кажуть про неприпустимість «польської», невраховуючи те що назва існувала до Речі Посполитої і наполягають на назві Січеслав.
[ред.] Дивись також
* Боплан Ґійом Левассер де
* Фотоальбом Кодацької фортеці
2009.06.03 | Almodovar
Re: Кодак - що про це говоріть Вікіпедія
латиною вірніше manu factur manu destruitur2009.06.03 | Тюрколог
Re: Кодак
> Є інша версія походження слова Кодак - кой даг - поселення на горі.Это версия ошибочная. Во-первых, Кодак и Кой даг в тюркских пишутся и произносятся совершенно по разному: Qudaq и Köy Dag. Во-вторых, согласно порядку слов в тюркских языках, "поселення на горі" никогда не может переводиться как Köy Dag, а только как Dag Köy.
2009.06.03 | Сахаров
Re: Кодак
А як щодо варіанту "стрічка", можливо у версії назви жіночої прикраси?І заодно, що може означати слово "Кизлев"?
Ще одне, тут я , звісно, фантазую. Чи вживається у тюркських мовах чи діалектах разом із словом "аслан" слово "лев"? Якщо так, то кизлев може означати левеня-самицю, "маленька левиця", "дочка лева", "левеня-дівчинка". Ні на що не претендую. Просто спитав.
2009.06.03 | Маклай
Re: Кодак
Сахаров пише:> А як щодо варіанту "стрічка", можливо у версії назви жіночої прикраси?
Мне видится более близкой аналогия между "Къудакъ" и "къудагъы": "сват". Топонимы по терминам родства нередки в тюркской топонимике. Однако не настаиваю.
Слово "кудак", кстати, есть в персидском. Причем оно приличное
Достану словарь - напишу точное значение.
> І заодно, що може означати слово "Кизлев"?
Кизлев - мне кажется, это искаженное "къышлав", т.е. пастуший стан. Это очень распространенный топоним в степях. Но для уточнения надо найти несколько аналогичных названий, чтобы вычислить модель их искажения в украинском языке. Украинская топонимика унаследовала множество тюркских названий - от Чертомлыка (Чортанлыкъ, Щучья [река]) до Ингула (Янъы Голь) и, конечно, исказила их в соответствии с украинской фонетикой. Но все эти искажения происходят по определенным законам. Так, например, перемена "Къудакъ" в "Кодак" возможна, а вот "къутакъ" в "Кодак" - нет.
2009.06.03 | Д. А.
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав...
Tatarchuk пише:> Сахаров пише:
> > Січеслав - таке саме штучне словоутворення як і Катеринослав, та ще й навіяне тим самим Катеринославом.
> Так.
До того ж не сприймається ця назва більшістю.
>
> > Є історична назва - КодАк, якій років на тисячу більше, ніж самому місту - так називався перший дніпровський поріг, а за тою назвою була названа фортеця над порогом, а потім - Новий Кодак, з якого, власне, і з'явилося місто.
> Ще є версія по існування тут давньоруського Пересіченя, але це не доведено здається. Хоча назва гарна
Центр сучасного міста - Половиця. Існувала, якщо не помиляюся, задовго до Кодака. Та й сам Кодак потрапив до меж міста порівняно нещодавно (хоч Новий, хоч Старі Кодаки). Вже Мандриківка, Чечелівка чи Шляхівка мали б більше підстав претендувати на те, щоб назва міста походила від них. Або ж, наприклад, Нижньодніпровськ.
Пропозицій щодо перейменування Дніпропетровська було багато (в т.ч. Дніпрополь, Святослав і т.ін.), але жодна поки що не має достатньої підтримки. НМД, найкраще було б назвати просто Дніпро, бо його й без того так називають.
2009.06.03 | Сахаров
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав...
Підчас побудови Катеринослава і будівничі жили у Кодаку і вся інфраструктура управління територією була у Кодаку та й те, що територія Нового Кодака увійшла у територію міста недавно - досить умовно. Що означають три кілометри? А назвати Дніпропетровськ Дніпром - все одне що Одесу - Чорним морем.Що ж до Половиці - так. Була слобода на території міста. Але є і давніше поселення, яке теж зараз на території міста - Вінниця(лівий беріг, Самарський район, біля Старої Ігрені (Огріня)). Вінниця вочевидь виникла коли на Сторусі (гирло Самари) стояв козацький форпост перед порогами, ще задовго до побудови Кодака.
2009.06.03 | Д. А.
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав...
Сахаров пише:> Підчас побудови Катеринослава і будівничі жили у Кодаку і вся інфраструктура управління територією була у Кодаку та й те, що Територія Нового Кодака увійшла у територію міста недавно - досить умовно. Що означають три кілометри?
Пробачте, але що то є - "час побудови Катеринослава"? Які будівничі? Катеринослав довгий час взагалі не мав плану будівництва, тож і ніяких будівничих (міста) не було. А за Фабра, гадаю, управління територією точно не було в Кодаку. Та й чи був той Кодак населеним на час початку будівництва Катеринослава - дуже сумнівно. Та й три кілометри - від чого рахувати? Хіба від Соборної площі до Кодаку три км? А від поштамту? Всі вісімнадцять буде... Та ще й через яр.
2009.06.03 | Сахаров
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав...
Зараз навскидку не можу навести дані. Але є джерела, з яких виходить що функції управління територією перетягувались з Кодака до Катеринослава поступово і що чиновники, котрі мали працювати у Катеринославі, жили у Кодаку, та що ремісники і робітники теж були з Кодака і вже після остаточного становлення Катеринослава як центру губернії люд почав туди переселятися. Відтак була пряма спадкоємність Катеринослава від Кодака і щодо населення і щодо управлінських функцій і ролі центру території.До речі - дехто каже що КодАк - назва непідхожа, бо плутатимуть з фірмою КОдак. Щодо того - більшість китайців розмовляють мандаринським діалектом (варіантом) китайської мови. Дуже багато тих мандаринців мають благозвучне для них прізвище Хуй (інтелектуальний, розумний, розумово розвинений). То що, ті китайці мусять міняти прізвище тому що російською це слово має інше значення? Гадаю що їм на те чхати. Тут пряма аналогія.
2009.06.02 | Мірко
І Донецьк на Юзівку !
Дещо краще ніж Сталіно.2009.06.03 | GreyWraith
Юзівку ніззя! Юзівка - це сотонато!
Як ісконні фофудьєносці зможуть спокійно жити у місті, яке самою своє назвою нагадує, що тамтешню промисловість заклав не православний Сталін, а якийсь Джон Х'юз.2009.06.03 | Мірко
Re: Юзівку ніззя! Юзівка - це сотонато!
Джон Г'юз. В анґліків Х нема.2009.06.03 | Чучхе
та й Маріуполь - не зовсім автентична назва
Її принесли з собою греки, що їх при Катерині переселяли з Криму на землі Кальміуської паланки (Маріамполь - це місцевість поблизу Бахчісараю, а ще на приазов"ї є свої і Крим і Гурзуф і багато привнесених з півострова назв). А раніше це місто називалося Домахою2009.06.02 | omela
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав, Кіровоград - на Єлісаветград...
2009.06.03 | Микола Гудкович
А Северодонецьк чому забули?
Чому місто, яке стоїть при річці Сіверський Дінець (бо тече з Сіверщини), називається то Северодоноцьк, то Сєвєродонецьк?
2009.06.03 | Микола Гудкович
Недозрозумів одне
> враховуючи вірність віруючих православної церкви в Україні першій Заповіді Господній.
Що-що? До чого тут перша заповідь? І до чого тут вірність віруючих саме православної церкви? І до чого тут взагалі православна — і будь-яка — церква?
2009.06.03 | Чучхе
НМД, Гнаткевич втручається у повноваження місцевих територіальни
х громад. Тим більше, у мене є підозра - чи здатний цей нардеп на щось інше, окрім продукування заяв з вимогою щось перейменувати. Ось, наприклад, в 2005-му році він видав величезний перелік вулиць в Києві, які треба перейменувати http://maidan.org.ua/static/mai/1116326112.html . Загалом, тоді була така пошесть і серед "польових командирів Майдану: той же Томенко вимагав змінити майдан Незалежності на майдан Волі і розмістити по гаайд-парку у кожному місті. Але Гнаткевич продемонстрував повну тупість у київській топоніміці, хоча б ось цим:> Вулиці, назви яких важко коментувати
> Автозаводська, Автопаркова, Аеродромна, Бойова, Військова, Віскозна, Вузівська, Гранична, Громадська, Депутатська, Завальна, Зовнішня, Інженерна, Комбінатна, Кондукторська, Лінійна, Лісозахисна, Лісорубна, Локомотивна, Малоземельна, Машиністівська, Орбітна, Перспективна, Планетна, Ракетна, Репертуарна, Робітнича, Салютна, Санаторна, Санітарна, Селенська, Семафорна, Селоманська, Снайперна, Силікатна, Товарна, Фанерна, Цегельна.
При тому, що практично всі ці назви якось пов"язані з історією міста. Наприклад, Автозаводська, Автопаркова, Санаторна, Аеродромна - по"язані з об"єктами, які знаходяться поряд, Завальна - від старого валу, що захищав Осокорки від дніпровських повенів (найстаріший топонім Лівого берега, до речі), Машиністівська, Локомотивна, Семафорна, Товарна - це вулиці містечок залізничників на Батиєвій Горі та ДВРЗ, там популярні такі назви (як і, наприклад, військові назви в районі Київської фортеці - всі ці Саперні Поля, Стратегічні шосе, і згадана Гнаткевичем Снайперна тощо), дивно що Гнаткевич забув ще й про Локомотивну і Кондукторську, Селоманська - від артезіанських свердловин - можна перераховувати ще довго.
До речі, зовсім незрозуміло, звідки Гнаткевич витягнув топоніми для Кузнєцовська та Первомайська - адже ці міста будувалися для атомників Рівненської та Пд-Української АЕС практично з нуля...
2009.06.03 | Чучхе
До речы, ще звернув увагу на один маразм у Гнаткевича
Тут http://maidan.org.ua/static/mai/1116326112.html віе вимагає ще й перейменувати назву вулиці Невської, як російського топоніму, хоча на Галаганах вулиця Невська, як і Олександрівська пішли від розташованого між ними храму св. Олександра Невського, нині - Київського Патріархату, бо, як це не банально, святість Олександра Невського визнається і УПЦ КП2009.06.03 | АБВГ
Re: НМД, Гнаткевич втручається у повноваження місцевих територіальни
Re: адже ці міста будувалися для атомників Рівненської та Пд-Української АЕС практично з нуляАЕС будувались з нуля.
А населені пункти "з нуля" комуністи звичайно будували, винищивши попереднє населення. Як Лєнінград, наприклад.
Вараш же існував віками.
2009.06.03 | Чучхе
В такому разы можна й Червоноград перейменувати
Хоча від старого Кристинополя залишився тільки замок, та й названий був на честь дружини одного шляхтича-україножера, якщо я не помиляюсьЯк би там не було, перейменування - то внутрішня справа територіальної громади. наскільки вона буде свідомою, настільки й змінить комуністичні атрибути. Он у Черкасах же скинули Леніна і без ніякого Гнаткевича, правдаж? А пану Юрію я б рекомендував зайнятися більш конкретними справами
2009.06.03 | Max
Re: В такому разы можна й Червоноград перейменувати
Теми Червонограду тов.Чучхе пропонував би-м ліпше не чіпати.Бо може бути висунута пропозиція підправити назву на Червен. Було таке місто кількадесят миль західніше, НМВ зруйноване київськими військами у Х сторіччі, в ході завоювання Галичини ("Червенські городИ").
2009.06.04 | Чучхе
А Івано-Франківськ будемо перейменовувати? Чи Хмельницький?
2009.06.03 | Радич
Re: Дніпропетровськ - на Січеслав, Кіровоград - на Єлісаветград...
Важливо зберегти мифологични образи. Так, Ктровськ на Голубинськ - це видповидае украинський древний мифологии. Тому, що голубка - горлиця вищае вранци схид сонця (Ясунь, Ясочка). У нимцив - назва Горлиц (Горлиця). А у нас - Глухив (нимецьке "Taube" - голубка чи горлиця - Turteltaube), а "taube" - глухий. Тому - Глухив. Гляньте на ukrcenter.org (КЦУ в Москви). Там все пояснено. Елисаветград - це вирно. А ось "Днипропетровськ" - Днипрова Скала ("petra" - скала). У "Слови о полку Игоревим" написано: "Вспле Скала, лебединими крилами .... плещучись". Тому - можна залишити "Днипропетровськ".2009.06.03 | Сахаров
Яка в біса скала?
Місто перейменоване на честь Григорія Петровського - одного зі співавторів "Декрета о красном терроре" і "всеукраїнського старости" (голови ВУЦИК) підчас голодомору.Ось ще додаточок - з листа Геннадія Москаля до СБУ:
"У листопаді 1937 р. Судоплатова прийняв особисто Сталін і поставив задачу розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. Через тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровскому. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесений смертний вирок. 23 травня 1938 року у Роттердамі Павло Судоплатов передав до кафе вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів» і після того, як коробку відкрили, вона вибухнула".
Хороший був, добрий такий чоловік Петровський.
2009.06.03 | saha
А мешканців тих міст спитали ?
2009.06.03 | Д. А.
А чи не можна ще Запоріжжя перейменувати
на Запорожжя?Бо не знаю, як кому, а мені оте "ріжжя" дуже вже очі ріже
І ніяк не второпаю, чого мешканців міста називають запорожцями, а не "запоріжцями" чи "запоріжанцями".
2009.06.03 | Bestt
ця ВР може тільки річниці комсомолу святкувати
2009.06.03 | AK
За що така честь Єлісаветі?
Я розумію, що була свята Єлизавета і формально місто було названо на її честь.Але реально воно асоціюється з одною петербурзькою курвою яку власно.уйно їб.в брат нашого гетьмана. Чи достатня підстава щоб на честь цієї курви називати місто?
2009.06.03 | Д. А.
На захист Єлісавети можна сказати,
що вона була не найгіршою з московських-петербузьких правителів. А у ставленні до України, мабуть, найкращою.AK пише:
>
> Але реально воно асоціюється з одною петербурзькою курвою яку власно.уйно їб.в брат нашого гетьмана.
Не плутайте причину з наслідком. Бо той брат став гетьманом саме тому що...
2009.06.03 | AK
Та знаю
Д. А. пише:> Не плутайте причину з наслідком. Бо той брат став гетьманом саме тому що...
Це я просто для приколу.
2009.06.04 | Д. А.
А за що така шана Павлу?
І більшовики Павлоград не чіпали, і тепер його не чіпають. І чим той Павло всім так догодив?2009.06.03 | Габелок
Re: Дніпропетровськ - Дніпро
Вобче-то, дніпропетровці називають Дніпропетровськ Дніпром. Чому б не зупинитися на цьому?2009.06.03 | Odesa
Поправочка.
За УНР Єлисаветград було перейменовано на Єлисавет. Цей варіант значно кращий: без чужого українській топоніміці "-град", показує тяглість назви від первісної - Форт імені Святої Єлисавети і від доби УНР, коротший.Щодо Дніпропетровська - я категорично за Кодак. Впевнений, що славетна фірма "Кодак" залюбки профінансує це перейменування. Ну, і незле було б повернути на мапу Донбасу звичне для мене з дитинства "Кадіївка", та й популярна назва "Хацапетівка" була б доречнішою не в жартиках, а на мапі - так до війни назилося одне з міст на Донбасі.
Якщо вже Котовськ знову стає Бірзулою, чому б і Первомайськ Миколаївської області не повернути у первісний стан - "Голта", або, як його називали в старих документах, "Говтва". Від душі порадію за повернення старої назви "Чистякове", я саме так його звик звати (там поруч виріс).
2009.06.03 | Tatarchuk
хехе. ви на карту Криму гляньте
кажу сразу - якщо глянете на велику мапу Криму вперше, то впадете. Побачите там ТИСЯЧИ (я не жартую) Советскіх, Боєвих, Фронтових, Сладкіх, Яблочних і так далі. 3-4 тисячи з них мали свої назви ще до 1944-46, або до 1928 року. Назви на кшталт Менгермен, Скеля, Озенбаш, Туак, і так ТИСЯЧИ. Ці назви були кримськотатарськими, грецькими, німецькими, невідомо-чиїми і ще з десятка два народів, сотні з них є абсолютно унікальними, наприклад одне село ЄДИНЕ У СВІТІ звалося на мові есперанто.2009.06.03 | Д. А.
Re: Поправочка.
Odesa пише:> Щодо Дніпропетровська - я категорично за Кодак.
"Ви знаєте, як я Вас поважаю ©" (це не жарт), але мушу зазначити, що в даному разі моя, наприклад, думка важить значно більше за Вашу (бо я в цьому місті живу).
Так от я - категорично проти. Бо що б там пан Сахаров не писав, але Кодак - це одне, Дніпропетровськ (чи як його назвуть) - інше. Якщо я не помиляюсь, то Старі Кодаки і дотепер не входять до меж міста, а відносяться до Дніпропетровського району.
2009.06.03 | Сахаров
Йдеться вже про Новий, а не Старий Кодак
2009.06.04 | Д. А.
Чи пан давно був в Дніпропетровську?
Новий - це з протилежного боку міста, кілометрів за 35 від Старого. До того старого жодного відношення не має, окрім назви, та й то не зовсім, бо "Кайдаки".2009.06.04 | Сахаров
Живу я тут
Щось ми з Вами, шановний, заплуталися серед трьох дерев.2009.06.04 | Д. А.
Ну, це вже вообшче!
Старі Кодаки - це за Мандриківкою, бережком-бережком і дійдете. А можна ще від аеропорту спуститися.А Нові Кайдаки - це там, де Кайдацький міст збудовано, тобто біля масиву "Красний (чи Червоний, біс його знає) Камінь".
2009.06.04 | Сахаров
Йой, божечки, а я гадав що за Новомосковськом
2009.06.04 | Д. А.
Re: Йой, божечки, а я гадав що за Новомосковськом
2009.06.03 | Odesa
Re: Поправочка.
Д. А. пише:> Odesa пише:
> > Щодо Дніпропетровська - я категорично за Кодак.
> "Ви знаєте, як я Вас поважаю ©" (це не жарт), але мушу зазначити, що в даному разі моя, наприклад, думка важить значно більше за Вашу (бо я в цьому місті живу).
> Так от я - категорично проти. Бо що б там пан Сахаров не писав, але Кодак - це одне, Дніпропетровськ (чи як його назвуть) - інше. Якщо я не помиляюсь, то Старі Кодаки і дотепер не входять до меж міста, а відносяться до Дніпропетровського району.
Даруйте, але ж кодацька фортеця (славетне Богданове "Manu fecit - mano destruo")стояла чи не в сучасному центрі міста! Та й назва нині майже "не задіяна": що там тих Старих Кодаків! Назва "Січеслав", освячена національно-визвольним рухом 1986-91 рр., дратує схожістю за "схемою побудови" з "Катеринославом". А що саме в Вас викликає таке гостре заперечення?
2009.06.04 | Д. А.
Re: Поправочка.
Odesa пише:>
> Даруйте, але ж кодацька фортеця (славетне Богданове "Manu fecit - mano destruo")стояла чи не в сучасному центрі міста! Та й назва нині майже "не задіяна": що там тих Старих Кодаків! Назва "Січеслав", освячена національно-визвольним рухом 1986-91 рр., дратує схожістю за "схемою побудови" з "Катеринославом". А що саме в Вас викликає таке гостре заперечення?
В сучасному центрі міста жодної фортеці не було і бути не могло. Центр міста - суцільна низина, до побудови набережної там що повінь - то і плавали на човнах, навіть після побудови ДніпроГЕСу. Там, де зараз Центральний ринок (Озерка), ще мій прадід качок на болотах стріляв. А під час великої зливи 77-го року я сам цим центром міста чвалав по пояс у воді.
Кодацька ж фортеця розтшована поруч з сучасним аеропортом, трохи ближче до Дніпра.
2009.06.04 | Сахаров
Re: Поправочка.
Трохи помиляєтесь. Фортеця Кодак стояла від сучасного центру міста далеченько, там де село Старий Кодак, кілометрів 12 нижче по Дніпру і та територія не знаходиться у межах міста. А до меж сучасного міста увійшов Новий Кодак, який вище по Дніпру, десь км 25 від Старого. Там, де йдеться про спадковість Катеринослава від Кодака, йдеться про Новий Кодак, який був центром Кодацької паланки.2009.06.04 | Д. А.
Ну от! Знаєте ж...
А то тут дехто злив вже і фортецю, і Кодацьку паланку в щось єдине.Але місто почалося з Преображенського собору (ну, і Палацу Грицька Нечеси, як без цього), а вони збудовані на землях Лазаря Глоби. Звідти хоч до Старого, хоч до Нового Кодаку - далеченько буде, тим більше, що прямої дороги ані туди, ані туди в той час не було.
І розвивалося місто - вниз на Половицю і далі за неї, але там був великий байрак, що ділив місто і головну першпективу навпіл аж до часів Фабра.
А Новий Кодак (Нові Кайдаки) був собі окремим населеним пунктом (і деякий час навіть з вищим, ніж у Катеринослава - Новоросійська статусом) ще дуже довго, отже сучасний Дніпропетровськ аж ніяк не може вважатися наступником того Кодаку.
2009.06.04 | Сахаров
То шо, залишити Катеринослав з формальних причин?
Сьогодні Новий Кодак - у межах міста. От Вам і формальна причина для перейменування на Кодак.2009.06.04 | Д. А.
"Залишити" Катеринослав ніяк не можна, бо
сьогодні є Дніпропетровськ.Звісно, перейменовувати треба, і, зрозуміло, не на Катеринослав. Просто хотілося б щось більш українське, ніж Кодак.
Але треба ж перейменувати ще силу-силенну вулиць!
А то ж "пройдусь по Карла Либкнехта, сверну на Комсомольскую и на проспекте Кирова..." побачу морду Леніна з написом "Победа коммунизма неизбежна" - просто жах!
2009.06.04 | Сахаров
Re: "Залишити" Катеринослав ніяк не можна, бо
Д. А. пише:> сьогодні є Дніпропетровськ.
>
> Звісно, перейменовувати треба, і, зрозуміло, не на Катеринослав. Просто хотілося б щось більш українське, ніж Кодак.
>
> А Кодак - воно і є українське, бо ця назва побутує в Україні стільки, скільки Україна існує. Тюркське слово "козак" Ви ж, очевидно, сприймаєте як українське.
> А то ж "пройдусь по Карла Либкнехта, сверну на Комсомольскую и на проспекте Кирова..." побачу морду Леніна з написом "Победа коммунизма неизбежна" - просто жах!
Зате від пам'ятника Леніну на центральній площі можна отримати естетичну насолоду - станьте біля лівого заднього кута прямокутної клумби навколо пам'ятника, подивіться угору і побачите як скульптор познущався з незабутнього Ілліча.
2009.06.04 | Д. А.
Хто ж цього не знає!
Сахаров пише:> Зате від пам'ятника Леніну на центральній площі можна отримати естетичну насолоду - станьте біля лівого заднього кута прямокутної клумби навколо пам'ятника, подивіться угору і побачите як скульптор познущався з незабутнього Ілліча.
2009.06.04 | Odesa
Re: Хто ж цього не знає!
Є такі. Немісцеві. Я не знав. Раз проходив повз - і на потрібну точку не став. Звичайно, зроблю це при нагоді. В Одесі це називається "смотрєть на Дюка с люка" (з кришки каналізаційного люка, розташованого ліворуч від монумента, постать Рішельє теж виглядає двозначно).2009.06.03 | Hadjibei
Той Гнаткевич - або дурний, або наївний
Ніхто не буде нічого перейменовувати. Тим паче - мешканці тих міст і містечок.І всі це добре знають. В тому числі і Гнаткевич.
2009.06.03 | Tatarchuk
можна перейменувовувати й законом
приймуть, буде діяти. Закон вимагає лише "врахування думки населення", також і історично-культурної спадщини міста. як само не прописує. Були б голоси у парламенті.2009.06.03 | Hadjibei
Ото ж бо - голоси...
Якби в парламенті були подібні голоси в більшості, то Україна б не була в тій канаві, в котру її загнали комсомольці.2009.06.03 | Tatarchuk
голоси завжди були і є
заважає їхня конфігурація у парламенті.А от для винятково спорних питань (ми це бачемо на прикладі Дніпопетровська вище в гілці) механизм народного опитування й варто використовувати, так саме як й експертних заключень тощо. Спорних - у науковому сенсі. У політичному сенсі подібні суперечки практично будуть вічні, тому й рішення теж треба приймати "політичне" (С), тобто рраз - і прийняв. Це не стосується, повторюся, дійсно спірних питань (Січеслав, Дніпропетровськ, Пересічень, Кодак)