ВРУ розглядає законопроект про мирні заходи (л)
06/03/2009 | Sean
тьотя з МЮ розписує, який він хороший, хоча він жахливий:
http://maidanua.org/static/mai/1211287451.html
http://maidanua.org/static/mai/1211287451.html
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2009.06.03 | Адвокат ...
Прийняли у І-му читанні.
Таварішчь Боньдікь розказує, що цей "закон" є утиском демократії.Дивно, але чи не усі несуни за те лайно проголосували.
2009.06.03 | Sean
Прийняли за основу з доопрацюванням
228 за - БЮТ та НСНУ переважно. регіони слушно кажуть про утиск демократії.Що можна зробити:
а) звернутися до кириленківців щоби валили у другому читанні,
б) звернутися до Президента щодо вета
2009.06.03 | Мартинюк
Нардеп сказав що якби цей закон був раніш то Майдану не було б
Хтось з ригів до речі.Доповідав по закону такий собі Терен
2009.06.03 | Sean
мочити треба буде
2009.06.03 | GreyWraith
Ти бач, як досі їм гикається
2009.06.03 | kom8407
гикається Україні
Не радійте, що ПР гикається. При першому прем"єрстві Януковича добробут в Україні зростав швидко, як ніколи. А Україна його зрадила. А до чого догосподарювалася помаранчова хунта, ми бачимо, але за одностайними прогнозами скоро буде ще гірше.2009.06.03 | Sean
схоже це Вам гикається, не Україні
kom8407 пише:> Не радійте, що ПР гикається. При першому прем"єрстві Януковича добробут в Україні зростав швидко, як ніколи.
серйозно?
> А Україна його зрадила.
А оце - на скрижалі, однозначно
> А до чого догосподарювалася помаранчова хунта,
Хунти ще нема, днями може бути - з ПРУсаків і ТЮльок
> ми бачимо,
Вас багато?
> але за одностайними прогнозами скоро буде ще гірше.
одностайними чиїми? Вашими?
Звісно, як хунта ПРУсаків і ТЮльок буде, то буде ще гірше
2009.06.03 | kom8407
Re: схоже це Вам гикається, не Україні
Sean пише:> kom8407 пише:
> > Не радійте, що ПР гикається. При першому прем"єрстві Януковича добробут в Україні зростав швидко, як ніколи.
> серйозно?
Дуже серйозно. Я пам"ятаю добре.
2009.06.03 | Sean
Молодець
kom8407 пише:> Sean пише:
> > kom8407 пише:
> > > Не радійте, що ПР гикається. При першому прем"єрстві Януковича добробут в Україні зростав швидко, як ніколи.
> > серйозно?
>
> Дуже серйозно. Я пам"ятаю добре.
2009.06.03 | OlenaSt
Я теж добре пам'ятаю указ про окремі рахунки для ПДВ
kom8407 пише:> Дуже серйозно. Я пам"ятаю добре.
Легким порухом руки ці бандити від влади виймали з обігу всіх підприємців-платників ПДВ 20% обігових коштів.
Такого рівня економічний цинізм влади ще не досягав.
Хоча цей цирк протримався місяць, саме він через півроку вивів на Майдан більшість підприємців, зазвичай індиферентних до політики.
Так що розказуйте про "добробут" деінде.
2009.06.03 | Д. А.
Еге ж. І ще "дані-податі за двєнадцать лєт"
Причому, наступних. Тобто "впєрьод до конца года заплатітє налогі. А то ми вєдь можєм і провєрку пріслать"2009.06.03 | GreyWraith
"Ми" - це лівачки і русофільчики?
Нарешті цим паразитам погано жити стало?Бо у всіх, кого я знаю, за "помаранчевих" життя суттєво стало кращим. Наприклад, у мене особисто зарплата у доларововму еквіваленті зросла втроє...
2009.06.03 | kom8407
Re: "Ми" - це лівачки і русофільчики?
GreyWraith пише:
> Бо у всіх, кого я знаю, за "помаранчевих" життя суттєво стало кращим. Наприклад, у мене особисто зарплата у доларововму еквіваленті зросла втроє...
За 2 неповних роки прем"єрства Януковича зарплата В МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ збільшилася втроє. А пенсія, також в мільйонів українців збільшилася більш як втроє.
Якщо Ви вважаєте, що життя за помаранчове правління стало кращим, виберіть його СОБІ, а не нав"язуйте всій Україні.
2009.06.03 | Sean
Ви - мільйони українців?
kom8407 пише:> За 2 неповних роки прем"єрства Януковича зарплата В МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ збільшилася втроє. А пенсія, також в мільйонів українців збільшилася більш як втроє.
Чи мільйони українців до Вас прийшли і Вам особисто доповіли про своє щастя?
> Якщо Ви вважаєте, що життя за помаранчове правління стало кращим, виберіть його СОБІ, а не нав"язуйте всій Україні.
нема помаранчевого правління
2009.06.04 | Микола Гудкович
Я в грудні 2004-го був в Єнакієвому, Сніжному, Торезі
І не впевнений, що там так від триразового підвищення зарплат люди так тхнули немитим тілом, а вікна були дошками забиті.
2009.06.03 | Shooter
так, влада совіцької номенклатури та постсовіцьких бандюків
...Україні гикатися буде ще дуже довго.kom8407 пише:
>При першому прем"єрстві Януковича добробут в Україні зростав швидко, як ніколи.
А за другої ходки Януковича в нас взагалі було стрімке зростання жирів у маслє. Згідно традиційної совіцької традиції.
Доречі, не забудьте подякувати бандитам ПРУ (а також бандитам з БЮТ та іншим бандитам) за те, що вони так блискуче вгробили вітчизняні паростки хайтеку, залишеного совітами. І успішно перетворили економіку України на другу найвідсталішу в Європі - перед Молдовою, проте після Албанії.
Зменшити в мирний час ВВП країни більше ніж удвічі вдалося лише Кучмі з братанами та Мугабе з братанами.
2009.06.03 | Мартинюк
Висновок Головної науков-експертної ради
ВИСНОВОКна проект Закону України
«Про порядок організації і проведення мирних заходів»
(реєстр. № 2450 від 06.05.2008 р.)
Головне науково-експертне управління розглянуло поданий законопроект, у якому пропонується врегулювати порядок реалізації конституційного права громадян на мирні зібрання, визначивши порядок підготовки і проведення перелічених у ч. 1 статті 39 Конституції України мирних зібрань (названих у проекті мирними заходами) – зборів, мітингів, походів і демонстрацій. У цілому підтримуючи прийняття такого Закону з огляду на нагальну необхідність законодавчого регулювання суспільних відносин у відповідній сфері, тим не менш, вважаємо висловити щодо змісту пропонованого проекту наступні зауваження.
1. Використаний у назві і тексті проекту термін «мирні заходи», на наш погляд, є не зовсім вдалим як з лексичної, так і з правової точки зору. У контексті предмету даного законопроекту більш доцільним було б використання терміну «мирні зібрання», тим більше, що цей термін у відповідному значенні вживається як у міжнародних договорах, учасницею яких є Україна, (див. статтю 11 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року), так і у внутрішньому вітчизняному законодавстві (Кодекс адміністративного судочинства України (п. 4 ч. 4 статті 50; статті 182 і 183; п. п. 6 і 7 ч. 1 статті 256), Цивільний кодекс України (стаття 315)) тощо. До того ж, на невдалу редакцію назви Закону вказує те, що “мирний захід” у статті 2 цього законопроекту визначений як один із видів мирних зібрань.
2. Потребує уточнення, на наш погляд, предмет регулювання запропонованого Закону.
Перш-за-все, викликає сумніви запропонований підхід, який полягає у закріпленні в нормах проекту (ст. 1) переліку публічних заходів, на які не поширюється дія цього Закону. Внаслідок цього правовий режим вказаних заходів не є зрозумілим, створюється прогалина у законодавстві. Річ у тому, що ні Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні виборчі закони не містять положень, які чітко і повно регламентують порядок проведення зборів жителів населеного пункту, зустрічей виборців з кандидатами на відповідні посади. Між тим, згадані зібрання можуть створювати для громадського порядку ті ж проблеми, на вирішення яких спрямовані положення запропонованого Закону.
З огляду на це саме положення цього Закону мають визначити однакові стандарти до усіх мирних зібрань або з них має принаймні чітко випливати правовий режим і тих публічних та приватних зібрань, які є винятками із предмету регулювання цього Закону, насамперед тих, які не регулюються нормами інших законів.
3. Проект майже не містить положень, які б описували особливості проведення мирного заходу того чи іншого виду. Відтак, залишаються без відповіді, наприклад, питання про те, яким чином має бути позначене місце проведення мирного заходу, яким чином має організовуватись пересування під час демонстрації або походу, чи допускається використання “джерел шуму” під час пікету, в яких випадках допускається встановлення тимчасових споруд, чи можуть учасники заходів приводити з собою тварин і яких саме тощо.
4. Вимагають доопрацювання положення проекту стосовно кола осіб, які користуються правом на мирні збори.
1) Право на свободу мирних зібрань у проекті закріплюється не тільки за громадянами України, але і за громадянами іноземних держав та особами без громадянства. Зокрема, право бути організатором і учасником мирного зібрання відповідно до проекту належить усім переліченим особам (ч. 1 статті 4; ч. 1 статті 6). У цілому, регламентація відповідного права іноземців та осіб без громадянства відповідає змісту міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна (див., наприклад, ч. 1 статті 11 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, в якій закріплено право кожного на свободу мирних зібрань).
Утім, водночас, звертаємо увагу на те, що Конституція України гарантує право громадян (а не право кожного!) збиратися мирно без зброї, і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (ч. 1 статті 39). Системний аналіз наведеного конституційного припису дає підстави вважати, що Основний Закон наразі обмежує право на свободу мирних зібрань для іноземців та осіб без громадянства. Отже, виникають сумніви з приводу наявності достатньої конституційної основи для запровадження вищезазначеної новели.
Слід окремо звернуту увагу на те, що у проекті не обмежується право іноземців та осіб без громадянства бути учасниками та навіть організаторами* мирних зібрань, спрямованих на досягнення певної політичної мети, відстоювання політичних прав громадян, супроводжуваних передвиборною або політичною агітацією тощо. У цілому не заперечуючи права вищезазначених осіб обстоювати власні соціально-економічні, культурні, релігійні, національно-етнічні та інші права (у тому числі, за допомогою участі у мирних зібраннях), управління однак звертає увагу на те, що ці особи не наділені політичними правами. Відтак, жодних правових і, зокрема, конституційних підстав для наділення вказаних осіб правом на участь у мирних зібраннях політичного характеру наразі не існує. Більш того, юридична основа для обмеження у даному контексті права іноземців на свободу мирних зібрань закладається міжнародними договорами, учасницею яких є Україна. Наприклад, у статті 16 цитованої вище Конвенції зазначено: «Ніщо в статтях 10, 11** і 14 не може розглядатися як таке, що перешкоджає запровадженню Високими Договірними Сторонами обмежень щодо політичної діяльності іноземців». Відповідні обмеження з цілком об’єктивних причин мають бути розповсюджені і на осіб без громадянства.
2) Звертає на себе увагу, що у положеннях проекту не передбачається право громадських організацій, легалізованих через повідомлення про заснування відповідно до статей 14 і 17 Закону України «Про об’єднання громадян», виступати організаторами мирних зібрань (адже, ці об’єднання не мають статусу юридичної особи). Утім, таке обмеження не повною мірою узгоджується із конституційно-правовою природою об’єднань громадян, відображеною у ч. 1 статті 36 Основного Закону України, оскільки зазначені об’єднання створюються громадянами для здійснення і захисту власних прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а однією з форм відстоювання власних прав, свобод і законних інтересів якраз і є проведення мирних зібрань.
3) Проект не містить положень щодо обмеження прав осіб, визнаних недієздатними у судовому порядку, бути повноцінними учасниками мирного зібрання (на відміну від можливості бути його організатором – ч. 2 статті 4). Проте, такі обмеження потрібні. Адже недієздатні особи не мають права вчиняти будь-які правочини і не несуть відповідальності за завдану ними шкоду (стаття 41 ЦК України). Виходячи з цього, відповідні особи не можуть здійснювати дії щодо матеріально-технічного забезпечення проведення мирного заходу. Правомірність їх участі у мирному зібранні без згоди опікуна взагалі викликає обґрунтовані сумніви. Також не варто забувати, що політичні (і, зокрема, виборчі) права недієздатних громадян обмежено Конституцією і законами України***, а відтак надання їм права брати участь у мирних зібраннях політичного характеру (у т.ч., прийнятті рішень і вчиненні інших колективних дій відповідно до абзацу другого ч. 2 статті 6 проекту) навряд чи має під собою конституційну основу.
4) У проекті не встановлюється також жодних обмежень щодо реалізації права на участь у мирних зібраннях неповнолітніх осіб (на відміну від заборони таким особам бути організаторами мирних зібрань).
З огляду на це вартими уваги є питання щодо теми мирних зібрань, у яких можуть брати участь неповнолітні (і, особливо, малолітні) особи. Для прикладу, участь зазначених осіб у мирних зібраннях на підтримку сексуальних меншин або на підтримку легалізації проституції чи легалізації легких наркотиків є неприпустимою з точки зору права і моралі. Правомірність участі неповнолітніх осіб у мирних зібраннях політичного характеру викликає великі сумніви з огляду на те, що ці особи не наділені політичними правами.
5.Одним з найсуттєвіших недоліків проекту є відсутність чіткої регламентації терміну подання до органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування) повідомлення про проведення мирного зібрання. У ч. 1 статті 7 проекту містяться лише абстрактний за змістом припис про те, що такі повідомлення подаються «беручи до уваги час, необхідний для підготовки цих органів та органів внутрішніх справ до забезпечення громадського порядку і безпеки людей під час проведення такого заходу». Без додаткових пояснень є очевидним, що наведений припис закладає основу для фактичного нівелювання конституційної вимоги щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування про проведення мирного зібрання. Адже, зазначений «необхідний» термін визначатиметься організаторами мирного зібрання на власний розсуд виходячи з суто суб’єктивних критеріїв.
6. Чимало положень проекту мають надто загальний характер, нерідко позбавлені належної правової деталізації і потребують суттєвого уточнення та доповнення. Зокрема:
1) Суттєвим недоліком проекту є відсутність заборони надання особам винагороди (у вигляді коштів, матеріальних цінностей, послуг тощо) за їх участь у мирному зібранні. Цілком очевидно, що ця прогалина матиме негативні наслідки у процесі правозастосування;
2) Потребують конкретизації занадто абстрактні за змістом приписи ч. 1 статті 9 проекту. За їх змістом складається хибне враження, що мирне зібрання може бути проведено «у будь-якому придатному для цього місці», окрім зазначених в абзаці другому ч. 1 цієї статті.
Крім того, з невдало сформульованих положень ч. 2 статті 9 проекту опосередковано випливає, що блокування інших (не перелічених у даній частині) органів, установ, організацій та/або вчинення дій, які порушують їх нормальне функціонування начебто дозволяється. Утім, відповідна заборона, очевидно, має розповсюджуватись на блокування будь-яких будівель, споруд чи житлових будинків, яке матиме наслідком перешкоджання нормальній роботі органів, установ та організацій, що розташовані у цих будівлях, та/або порушення прав і свобод людей, які мешкають у зазначених житлових будинках.
Із положень абзацу другого частини 5 випливає, що під час проведення мирного заходу у денний час допускається проведення салютів, феєрверків та використання піротехнічних засобів. На нашу думку, вчинення зазначених дій під час проведення мирного заходу має бути повністю заборонено;
3) Статтю 10 варто доповнити приписом про те, що підлягає забороні агітація, спрямована на досягнення цілей, які перелічені у ч. 1 статті 22 проекту.
4) Звертаємо увагу на те, що припис, уміщений до абзацу п’ятого ч. 1 статті 22, через занадто абстрактне формулювання у процесі правозастосування може бути використаний для обмеження можливості проведення мирних зібрань поблизу вказаних у ньому об’єктів взагалі.
Крім того, з нього випливає, що блокування або загроза захоплення будь-яких інших (окрім перелічених) будівель, споруд або житлових будинків начебто не є підставою для встановлення судом обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
7. Положення про вимоги щодо оформлення і порядку подання повідомлення про проведення мирного зібрання (статті 7 і 8 проекту) потребують значної правової деталізації. За пропонованих у проекті умов відповідне повідомлення може бути подано від імені особи, яка не має жодного відношення до організації мирного зібрання (або, навіть, від імені неіснуючої особи), адже у проекті не встановлено жодних вимог щодо перевірки особи організатора, пред’явлення документів, що посвідчують особу організатора (та подання копій цих документів разом із повідомленням) тощо.
Потребують редакційного коригування і положення ч. 6 статті 9, чіткий зміст яких встановити досить важко. Крім того, аналіз наведених приписів не дозволяє однозначно визначити правові наслідки неврахування організаторами мирних зібрань «пропозиції» відповідного органу щодо зміни місця та/або часу проведення мирного зібрання. З подальшого тексту проекту також не ясно, чи може бути зазначена ситуація (співпадіння місця та/або часу проведення декількох мирних зібрань) підставою для обмеження права на свободу мирних зібрань у судовому порядку.
Не можна погодитись також з тим, що згідно з положеннями проекту правовідносини щодо проведення мирних зібрань між їх учасниками регулюються шляхом надіслання «повідомлень». Між тим, юридичною формою вираження діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб (на які покладається вирішення питань, пов’язаних з проведенням вказаних публічних заходів) є прийняття правових актів (як правило, рішень, розпоряджень), а не повідомлень, правовий режим яких є незрозумілим. З цим недоліком пов’язана також відсутність у положеннях проекту механізму офіційного визначення уповноваженого представника органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування (ст.13).
8. Викликає заперечення положення ст. 16 проекту, в якому серед підстав припинення мирного заходу передбачається «проведення мирного заходу з порушенням вимог цього Закону». На наш погляд, такою підставою можуть бути лише суттєві (а не будь-які) порушення.
З іншого боку, статтю варто доповнити такими підставами припинення мирного заходу, як створення перешкод для роботи державних органів, підприємств, установ, організацій, або ж перешкод для руху транспорту, які не передбачені законом і не випливають із суті відповідного виду мирного заходу.
9. Уточнення і доповнення вимагають перелічені у статті 22 проекту підстави встановлення судом обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань. По-перше, у ч. 1 цієї статті перелічено здебільшого випадки, коли проведення відповідних мирних зібрань має заборонятись. Натомість, підстав встановлення судом обмежень щодо місця, часу, форми проведення мирного зібрання, використання під час його проведення транспортних та інших технічних засобів, встановлення тимчасових споруд тощо у проекті не міститься.
У даному контексті звертаємо увагу на ч. 2 статті 39 Конституції України, яка регламентує, що суд може прийняти рішення щодо обмеження реалізації права на мирні зібрання «відповідно до закону». Таким чином, Конституція України вимагає встановлення вищезазначених підстав на законодавчому рівні. Управління вважає, що максимально повний перелік таких підстав має визначатись саме Законом, проект якого пропонується, оскільки цей Закон має бути базовим у відповідній сфері. Утім, як вже зазначалось, передбачений у проекті обсяг підстав обмеження права на свободу мирних зібрань є недостатнім, а чинне законодавство таких підстав практично не встановлює.
10. У проекті не розрізняються поняття «дотримання громадського порядку» та «забезпечення громадського порядку». Зокрема, повноваження щодо забезпечення громадського порядку і безпеки людей під час проведення мирного заходу покладається одночасно на організаторів мирного заходу (абзац шостий ч. 2 статті 5), відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (абзац шостий ч. 1 статті 12; ч. 1 статті 20), уповноваженого представника цього органу (абзац четвертий ч. 2 статті 13) та уповноваженого представника органу внутрішніх справ (абзац третій ч. 3 статті 14). Більш того, форми і методи «гарантованого забезпечення організаторами (організатором) громадського порядку» згідно із проектом мають вказуватись у повідомленні про проведення мирного заходу (абзац восьмий ч. 1 статті 8).
З цього приводу зазначимо, що законодавством України охорона і забезпечення громадського порядку, а також забезпечення особистої безпеки громадян віднесено до основних завдань міліції (абзаци другий та четвертий статті 2 Закону України «Про міліцію»). Відтак, часткове віднесення цих завдань до компетенції органів місцевого самоврядування чи, тим більше, обов’язків організаторів мирних зібрань є помилковим. Місцеві державні адміністрації забезпечують здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки і громадського порядку (п. 2 статті 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), а не забезпечують громадський порядок власними засобами.
З огляду на наведене, не можна вважати правильним покладання на організаторів мирних заходів обов’язків щодо забезпечення умов проведення мирного заходу та додержання громадського порядку (ч. 2 ст. 5). На наш погляд, обов’язок вказаних осіб має полягати у вжитті певних заходів та у співпраці з уповноваженими представниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ з відповідною метою.
11. У ч. 2 статті 22 проекту передбачено можливість «відмови у проведенні мирного заходу» в судовому порядку також в умовах надзвичайного чи воєнного стану, введеного в Україні або в окремих її місцевостях. У зв’язку з цим варто врахувати, що у випадку введення надзвичайного (так само як і воєнного) стану право на свободу мирних зібрань обмежується відповідним указом Президента України, затвердженим Верховною Радою України (у тексті такого указу вказується вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються, і строк, на який вводиться відповідний режим). Саме такий порядок випливає з ч. 2 статті 64, п. 31 ч. 1 статті 85, п. п. 20 і 21 ч. 1 статті 106 Конституції України, а також Законів України «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про правовий режим воєнного стану». З огляду на це у поданому проекті варто вказати, що реалізація права на свободу мирних зібрань може бути обмежена у випадку введення надзвичайного або воєнного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях у порядку, передбаченому Конституцією України та законодавством.
12. Положення проекту мають бути доповнені, на наш погляд, приписами щодо дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування у разі проведення стихійних публічних заходів у зв’язку з неочікуваними подіями.
13. Управління не підтримує запропоноване у статті 18 проекту Закону положення, відповідно до якого єдиним суб’єктом відшкодування матеріальної шкоди, що була завдана під час проведення такого мирного зібрання, визначається організатор (організатори) мирного зібрання. Відповідно до глави 82 Цивільного кодексу України особу може бути зобов’язано відшкодувати шкоду, якщо вона своїми протиправними діями завдала шкоди, яка є результатом саме цих дій (причинно-наслідковий зв’язок) і при наявності її вини. Тому запропонована у проекті концепція відшкодування шкоди є такою, що суперечить встановленій цивільним законодавством загальній концепції відшкодування шкоди. Законодавство передбачає єдиний виняток з такого правила (настання цивільної відповідальності без наявності вини суб’єкта відповідальності) – відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, але підстав для ототожнення цієї ситуації та ситуації із завданням шкоди під час проведення мирного заходу немає.
Крім цього, управління не погоджується з можливістю закріплення необхідності відшкодування організатором шкоди тільки тому, що вона була завдана під час проведення мирного зібрання. В основі відшкодування шкоди не може лежати часовий критерій, оскільки він не може бути визначальною умовою відшкодування шкоди, про що було сказано вище. Такий підхід може спричинити різного роду зловживання зі сторони інших осіб та їх умисні дії, спрямовані на притягнення до матеріальної відповідальності організаторів, що призведе до порушення їх прав і законних інтересів.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Керівник управління В. І. Борденюк
Вик: Лагус І.І.
Чайковський К.О.
2009.06.03 | Sean
що цікаво - я не чув, щоб його сьогодні оприлюднювали
при розгляді. Звісно, є ймовірність, що я не почув2009.06.03 | Мартинюк
Воно є на сайті Верховної ради
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32431Може роздавали нардепам, а може й ні. Навіть якщо й роздвали, то вони цього напевно читали - за сьогоднішнього авралу вони стільки всілякої лажі напевно наприймали, що ще довго будемо чухати.
2009.06.03 | Sean
я знаю, але сьогодні я це не чув
2009.06.03 | Майдан
Значить не зачитували
Бо самі собі регламент ...2009.06.03 | Odesa
Є такий анекдот:
носоріг дуже погано бачить, хібащо - просто в себе перед носом, але, враховуючи його силу і вагу, це вже не його проблема.Так і з їхнім законом. Як вийде не вулицю мільйон народу, то йому буде байдуже до їхнього закону, і цей закон перетвориться вже на проблему нардепів. Юля таки дійсно дурна. Нащо вона дрочиться з нами? Вона ж бачила Майдан! Невже вона, як і Ющенко, щиро вважає, що на Майдан ми вийшли на їхній заклик і заради них, отже, проти них вийти буде нікому? Як діти!..
2009.06.04 | Д. А.
Отож. Є ще правило проїзду перехресть для БєлАЗів
Наблизившись до перехрестя подивитись праворуч. Якщо там немає іншого БєлАЗу - продовжити рух.