06/05/2009 | Микола Гудкович

Телекритика пише (http://www.telekritika.ua/news/2009-06-05/46041), що Проект Конституції Тимошенко-Януковича зобов’язує державу створити суспільне мовлення і гарантує право на інформацію.

І це чудово.

Проект закону «Про внесення змін до Конституції України», розроблений представниками Блоку Юлії Тимошенко і Партії регіонів, оприлюднений 4 червня на сайті тижневика «Дзеркало тижня», передбачає зобов'язання держави забезпечити діяльність суспільного телебачення і радіомовлення, гарантує свободу діяльності ЗМІ, заборону монополізації ЗМІ та передбачає за рішенням суду позбавляти ліцензії без права поновлення ті ЗМІ, які дезінформують суспільство.

Проект, гідний схвалення і всебічної підтримки.

Зокрема, законопроект пропонує доповнити Конституцію статтею 34-1 такого змісту:
_{«Стаття 34-1. Держава зобов'язана забезпечити діяльність суспільного телебачення і радіомовлення та гарантує свободу діяльності засобів масової інформації. Монополізація засобів масової інформації органами державної влади, об'єднаннями громадян, окремими особами, використання засобів масової інформації для дезінформації суспільства та в антиконституційних цілях не допускається та карається згідно з законом. Засоби масової інформації, які поширюють таку інформацію, за рішенням суду позбавляються ліцензії (дозволу, свідоцтва) без права поновлення».}

Як це прогресивно! От тільки виникає питання — хто визначатиме, що є дезінформацією? Втім, щось інше мені муляє око значно сильніше. Але про це трохи згодом.

Також до Конституції запропоновано додати статтю 34-2 про право на інформацію:
_{«Стаття 34-2. Громадяни мають право на отримання від органів державної влади та посадових осіб достовірної інформації про стан справ у всіх сферах державного, економічного, суспільного і міжнародного життя, а також з питань, що стосуються законних інтересів та прав громадян. Відповідальність за обмеження прав громадян на інформацію встановлюється законом».}

Та це ж просто відповідь на прагнення всього громадського суспільства — колишнього, нині сущого, і ненародженого!

Водночас статтю 32 про право особи на приватне життя і спростування недостовірної інформації запропоновано доповнити частиною п'ятою такого змісту:
_{«Засоби масової інформації, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані публічно спростовувати недостовірну інформацію за рішенням суду в такий самий спосіб, у який вона була поширена».}

Виглядає це дуже гарно, якби не підозри, що я знаю, право яких саме осіб буде захищено цією статтею.

Втім, припустимо, що все це дійсно написане з тим, щоби дати нам вільні, правдиві ЗМІ, і при цьому захистити приватне життя громадян, тобто вас.

Тоді питання: враховуючи нинішнє ставлення БЮТ і ПР до свободи слова; враховуючи обмеження доступу суспільства до інформації, запроваджене урядом з Тимошенко на чолі — чи вірите ви, що учасники КЄПу щиро мають на меті поширення свободи слова, створення суспільного мовлення, створення вільного, керованого законами, інфопростору?

Що заважає БЮТові і ПР вже зараз розпочати таку відкритість? Що заважає вже сьогодні припинити дезінформацію? Що заважає дати доступ до інформації про фінансово-економічний стан України, розсекретити незаконно таємні укази уряду?

В мене є версія: КЄП не збирається покращувати стан інфопростору.
Проект може виглядати хорошим, але нагадую, що Конституція СРСР 1936 року (т. зв. Сталінська) була свого часу найдемократичнішою в Європі. А потім був 1937-й…