06/05/2009 | Центр з інформаційних проблем територій НАНУ

До кінця цього тижня широка коаліція з метою утримання при владі тих, хто в нормальній ситуації на владу не має жодних шансів так і не відбулася. Якщо важливі і ризиковані рішення не приймають швидко, то ймовірність їхнього прийняття пізніше різко зменшується. Так могло би бути і з широкою коаліцією, якби не локальна консолідація її потенційних членів, що проявилася у голосуванні за відставку Міністра оборони Ю.Єханурова. Таким чином, не зважаючи на значні сумніви, великий і цілком обґрунтований страх багатьох депутатів майбутньої можливої коаліції, ймовірність її створення залишається.

Теперішню політичну ситуацію в країні потрібно розглядати у контексті політичної кризи, до найгострішої фази якої ми тільки наближаємося. Суспільна криза відбувається, коли політичні, економічні, інші структури стають дуже неефективними і нема механізму керованої зміни цих структур так, щоб вони виконували свої функції і сприяли нормальному розвитку суспільства. У випадку кризи структури продовжують функціонувати до того часу поки не стають настільки недієздатними, що не забезпечують найнеобхідніших потреб суспільства. Внаслідок цього відбувається різке загострення ситуації і стихійний розвал цих структур.

Саме цей сценарій розвитку кризи в Україні вже очевидний для всіх крім, хіба що купки сліпих політичних авантюристів, які з останніх сил хапаються за владу. Отже Україні треба пройти через найгостріший етап кризи. Разом з розвалом структур це повинно супроводжуватися різким падінням ефективності діяльності суспільства загалом. Це безперечно зачепить практично всі верстви населення. Може бути 4 варіанти проходження через найгострішу фазу кризи..

1. Розумний варіант - розуміючи причини і логіку кризи, влада сприяє природному розпаду неефективних структур, уберігаючи все те, що має перспективу для розвитку й мінімізуючи удари кризи по рівню життя населення і соціальній сфері. Політичні дискусії з початку цього року показали, що в Україні вже є досить авторитеті лідери, які розуміють суть кризи, знають, як пом'якшити її проходження. Більше того, швидко росте суспільна підтримка цих лідерів. Проте основні владні сили настільки одностайні в своєму спротиві цим лідерам, що пробивати його у цій ситуації очевидно нема сенсу. Адже рано чи пізно, порозумніле суспільство приведе до влади ці сили на наступних виборах.

2. Силовий варіант - для недопущення занадто великого хаотичного розвалу всього вводиться надзвичайний стан. Процеси розвалу відбуваються не так швидко, певною мірою контрольовано, хоча глибина кризи від цього не зменшується і умови для післякризового розвитку не стають кращими. Населення готове до такого варіанту. Природне відчуття справедливості вимагає, щоб за безвідповідальні, безглузді дії було адекватне покарання. Проте навряд чи президент Ющенко, який за логікою подій мав би бути основним виконавцем цього варіанту, здатний на це. Хоча другий варіант ймовірніший ніж перший, проте навряд чи його буде реалізовано.

3. Нерозумний варіант - при потребі зістрибнути згори-вниз, замість забезпечення найм'якшого преземлення відбувається якомога більший стрибок вгору. На короткий час продовжується перебування на вершині. Проте це значно збільшує травми при падінні. Логіка цього варіанту полягає в тому, щоб замість того, щоб пройти крізь неї, намагаються її оминути, відвернути, боротися з нею. Робиться ставка на підтримку того, що продемонструвало свою найбільшу неефективність. Притаманні цьому варіанту і вкрасти якомога більше за короткий час перебування при владі, а про майбутнє падіння просто не думати. Очевидно, така логіка в лідерів й ідеологів українського варіанту ГКЧП - широкої коаліції з узурпацією влади. Ймовірність реалізації цього варіанту залежить від рівня нерозумності його виконавця. Всі соціальні економічні внутрішньо та зовнішньополітичні обставини вказують на катастрофічність цього варіанту для його ініціаторів. Звичайно основні з них мають надійні парашути, у вигляді величезних капіталів, що зберігаються за кордоном. Проте у багатьох з них ці капітали не такі вже великі. Крім того, розлючений натовп може захотіти цапа відбувайла у вигляді солідного олігарха за прикладом Ходорковського у Росії. Та й навіть короткочасне перебування при владі кланової хунти може завдати багато шкоди для країни, що розуміють потенційні учасники коаліції, які не втратили здорового глузду. Та й взаємний страх, недовіра, що проявляються на кожному кроці переговорів щодо коаліції можуть виявитися сильнішими від маніакального прагнення влади. Тому, хоч цей варіант є досить ймовірним, проте навряд чи він буде основним.

4. Природний варіант - політичні структури є настільки неефективними і безсилими, що не зможуть вчинити істотного спротиву природному, тобто шляхом виборів, усуненню від влади. За цей час розвалюється неефективні економічні механізми. Основний результат перебування при владі - повна дискредитація. В боротьбі між собою за ілюзорні перспективи влади і право стати цапом відбувайлом, політичні сили, які до цього часу є основними взаємно з'їдають одні одних, готуючи суспільство до повного прозріння і приходу до влади нової політичної генерації. Соціально-економічні наслідки цього варіанту досить важкі, але при відсутності достатньо сильних факторів впливу ззовні він не буде катастрофічним. Саме цей варіант виглядає найбільш ймовірним. По цьому сценарію розвивалися події досі. Навіть якщо широка коаліція буде створена, але її цілі, передовсім повна узурпація влади, не будуть реалізовані, то здійсниться саме цей варіант.

Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України
Львів, вул. Джохара Дудаєва 15, к.32
тел./факс: +38 (032) 2611887