06/08/2009 | Сергей Довгаль

ВЕЛЬМИШАНОВНЕ МАЙДАНІВСКЕ ПАНСТВО!

Звертається до Вас голова Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнського товариства « Просвіта» імені Т.Г. Шевченка Сергій Довгаль. Вже не вперше на головній сторінці «Майдану» відверто паплюжиться моє ім’я як людини, що на Дніпропетровщині серед перших ще наприкінці 80-х років минулого століття розпочала боротьбу за незалежність України, а в 1988-у я був обраний першим головою обласної організації Всеукраїнського товариства української мови, яке пізніше трансформувалося у товариство «Просвіта» імені Т.Г.Шевченка.

Тим прикріше на популярному сайті читати відверту брехню і маячню людей, які у нашому краї відомі, дуже м’яко кажучи, своєю неадекватністю. Чого тільки варта публікація, розміщена 4 червня під назвою «Правоохорона не протистоїть рейдерським загрозам громадянському суспільству» за підписом, якщо так можна висловитися, лже - голови Криворізької міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка Миколи Коробка.

Щодо моєї особи тут повідомляється стільки відверто неправдивої інформації, за спростуванням якої я, дійсно, мушу звернутися до закону. По - перше, ніякого товариства «Просвіта» без імені Тараса Шевченка я у Дніпропетровську не реєстрував.

По - друге, інтерес до «Просвіти» я почав виявляти зовсім не під кінець 2007 року, а ще, як вже сказав вище, у 1988 - у, коли очолив одну з перших в Україні обласних організацій Товариства української мови, яке згодом трансформувалося у «Просвіту». Більше того, у 1990 - у році саме товариство української мови мене висунуло у депутати Дніпропетровської міської ради, де я очолив депутатську групу «Відродження», сформовану саме довкола нашої організації, тоді потужної і впливової. Підтвердження цьому ви знайдете у будь - якій книзі з історії «Просвіти» у нашому краї. Але пан Коробко це замовчує, більше того, називає мене якимось рейдером. Хоча рейдер у даній ситуації, за термінологією Коробка, саме Коробко. Бо він ніякого відношення до становлення і розвою «Просвіти» на Дніпропетровщині не має, а інтерес до організації почав виявляти справді лише декілька років тому.

Не буду довго переповідати усі перипетії, але «Просвіти» як обласної організації десь з 1995 року на Дніпропетровщині не існувало взагалі. Про що говорити, якщо у Дніпропетровську, де кількісно завжди була найбільша організація, не було навіть міської «Просвіти». І ніякий Коробко стурбованості з цього приводу не виявляв.

Коли ж люди по старій пам’яті стали до мене звертатися з пропозиціями - проханнями відродити «Просвіту», яка на Дніпропетровщині має справді славні традиції, розпочалася копітка робота, що ретельно погоджувалося з Центральним правлінням «Просвіти».

Певна річ, ми насамперед почали зі створення міської «Просвіти» у Дніпропетровську. Причому підготовча робота зайняла добрий рік, бо, згідно зі статутом, необхідно було постворювати первинні осередки, провести районні конференції. Зрештою, 5 липня 2006 року ( а не під кінець 2007 - го, як «бреше» Коробко на головній сторінці «Майдану») відбулися установчі збори Дніпропетровської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка. Людей зійшлося набагато більше, аніж було обрано делегатів. Деякі навіть не стримували сліз від того, що «Просвіта» після десятиріччя стагнації відроджується. Головою міської «Просвіти» було обрано мене, також ми обрали відразу 62 делегатів на конференцію обласну, яку назвали відновлювальною.

При цьому, що підтверджує й Коробко, я почав їздити по області та ініціювати конференції, на яких ми обрали делегатів на конференцію обласну, у тім числі, й 22 - х з Кривого Рогу. Усі списки я отримав на руки. І до пори до часу ніяких проблем з цим не виникало. Єдине, що Центральне правління «Просвіти» зволікало з датою обласних зборів.

Але потім ми дізнаємося про «переворот», «ГКЧП», «рейдерське захоплення «Просвіти», вчинене саме Миколою Коробком (!!!). Він проводить підпільну і абсолютно фіктивну обласну конференцію «Просвіти». Від того ж Кривого Рогу, де було обрано 22 - х делегатів, за суворої таємності приїхав лише Коробко та 4 наближених осіб, відомих у місті гірників своєю неадекватністю. З Новомосковська, де обрали 11 делегатів, приїхала … одна жінка з кумою. І так далі, і тому подібне. Але найбільше вражає, що з вищезгаданих 62 - х делегатів від Дніпропетровська на підпільній конференції Коробка не було жодного (!). Натомість прийшло 5 людей, які нікого не представляли. При цьому хоча б фіктивну міську конференцію, яка б їх, згідно зі статутом, висунула делегатами, ніхто не збирався навіть фальсифікувати, бо від згуртованого у Дніпропетровську пильного «просвітянського ока» це приховати практично неможливо та й робити це просто нікому.

У підсумку проголошується фіктивний голова, який від просвітян протягом двох років банально … ховався та й за станом здоров’ я, віком (людині вже далеко за 70) якісь обов’язки виконувати не м і г. Проте Коробка та і же з ним такий лже - голова цілком влаштовував . Бо під його прикриттям «відтяпано» половину приміщення, яке надано владою у користування «Просвіті» у центрі Дніпропетровська, зникла у невідомому напрямку майже вся література, значна частина якої подарована українською діаспорою близького й далекого зарубіжжя, унікальна відеотека з історії «Просвіти» на Дніпропетровщині, випуски нашої легендарної рукописної газети «Слово», комп’ютерна техніка,виділена фондом «Відродження»,вивезено навіть старі меблі, і ще багато чого. Такої війни, такого розбою, вчиненого Коробком та іже з ним, «Просвіта» навряд чи знала за царату чи за радянської влади.

Певна річ, я з цього приводу офіційно звернувся до Бабушкінського райвідділу внутрішніх справ з вимогою порушити кримінальну справу проти «розбійників». Результату поки що очікую …

При цьому справжніх патріотів - просвітян ця братія стала обливати всіляким брудом. І насамперед мене, бо вони «гебістські» установки знають чітко: головне – організацію знеголовити. У якості одного з методів фальсифікується документ про моє виключення з лав … «Просвіти». Про це й сам Коробко повідомив 4 червня на сторінках «Майдану». Але в даному випадку варто згадати відому приказку «почув дзвін та не знаю, де він». Бо саме з приводу цього лже - виключення ще у грудні 2007 - го я звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. І, нарешті, 22 квітня 2009 - го було прийняте відповідне рішення, у якому чорним по білому, зокрема, зазначається, що одіозний професор з Дніпропетровська Поповський, який затверджував фальшивку як голова Дніпропетровської міської «Просвіти», «ніколи не обирався головою Дніпропетровської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта». Такий висновок зробила і контрольно - ревізійна інспекція Всеукраїнського товариства «Просвіта», яка у 2006 році цей факт перевіряла» (це – дослівна цитата). Більше того, суд вирішив ще й стягнути з фальсифікаторів на мою користь певну грошову суму у якості відшкодування заподіяної моральної шкоди. Отож тепер завдяки «Майдану», сподіваюся, отримав ще одного клієнта для поповнення свого бюджету – пана Коробка.

Та й підозри щодо зацікавленості у «Просвіті» Блоку Юлії Тимошенко здаються щонайменше смішними. Я спеціально переглянув особові справи і виявив, що у складі ради Дніпропетровської обласної «Просвіти» бютівців - двоє, а міської – лишень один.

Пану Коробку ми пропонували зібрати усіх криворізьких просвітян і обрати того голову, за якого проголосує більшість. Навіть четверо членів ради обласної «Просвіти» прибули, однак Коробко зібрав якусь групу людей і більшу частину просвітян на збори не допустив, тому ті з них, які визнають статут Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, провели легітимну конференцію, що офіційно підтверджено і радою Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г.Шевченка, і Центральним правлінням, як і мої повноваження як голови обласної організації.

Отож пан Коробко, що зарекомендував себе як низькопробний провокатор (це – моє оціночне судження згідно з існуючим законодавством), тепер знайшов «вільні вуха» на шановному «Майдані». Більше того, висловлює пропозицію, щоб керівництво громадських організацій «обирала» … прокуратура. Чоловікові явно забажалося повернути 1937 - й рік, коли для таких, як він, було справжнє роздолля, щоправда, до пори, до часу, бо згодом тим же обухом били по голові і їх самих. І, я сподіваюся, неминуче вдарить і Коробка…

Сергій Довгаль,
Голова Дніпропетровської обласної організації
Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Г. Шевченка, ж урналіст, юрист.