06/16/2009 | Микола Коробко

Загальновідомо, що переконувати ласого до чужого в тому, що красти – гріх, марна справа. Вести дискусію із націленим на рейдерство – теж саме. Проте, громадськість, якій не байдуже, що відбувається у суспільстві, воліє знати більше про фактаж проблем, що виникають. Отож, доведеться пройтися рядками опусу п. Сергія ДОВГАЛЯ «З хворої голови на здорову». Сподіваємось, документи красномовніші за будь-які автодифірамби самозакоханого нальотчика.

Розпочнемо з урочистих слів пана С.ДОВГАЛЯ про те, що «з рештою 5 липня 2006 року (а не під кінець 2007-го, як це «бреше» КОРОБКО на головній сторінці «Майдану» - Ой, нелегко знати про всі маніпуляції змовників!) відбулися установчі збори Дніпропетровської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г.ШЕВЧЕНКА». Зверніть увагу: установчі збори за умов наявності діючої організації! Не підходить? То в такому разі, залежно від обставин, їх можна назвати звітно-виборними. А що назва Всеукраїнського товариства не точна, бо офіційно має бути «імені Тараса Шевченка», теж нічого: корифеям «справжнього громадського руху» все дозволено. А ще там, як пише зворушливо цей пан, були зворушливі сльози…

Звернімося до документів. Головне управління юстиції у Дніпропетровській області своїм листом за № 06-511 822 від 05.03.08 на звернення голови Дніпропетровського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА п. КОВАЛЕНКА М.О. від 11.02.08 за №2П/08 повідомляє:
«…16.05.1995 Головним управлінням юстиції зареєстровано Дніпропетровське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, свідоцтво № 111, як місцевий осередок всеукраїнської громадської організації.
23.11.2007, на підставі поданих документів, зареєстровано Дніпропетровську обласну громадську організацію «Дніпровське об’єднання «Просвіта», свідоцтво № 982, як місцеву громадську організацію…».

Про оплакану п.ДОВГАЛЕМ організацію немає жодної згадки!.. Проте, до заснування згаданої другої організації – «Дніпровське об’єднання «Просвіта», він відношення мав, але «вилетів» із неї, як пробка, бо замахнувся на головування в ній… Даремно пан ДОВГАЛЬ сам собі дозволив висловлюватися про Миколу КОРОБКА як про лже-голову Криворізької організації, бо відділ державних реєстраторів Криворізької міської ради та виконкому підтверджує правдивість головування М.КОРОБКА своїм документом у той час, як «головування» ДОВГАЛЯ «підтверджене» лише фальшивими протоколами, нашвидкуруч складеними у попутному кафе.

Повноваження КОРОБКУ двічі надані запротокольованими рішеннями звітно-виборних зборів організації, починаючи з 2000 року. Щодо останніх звітно-виборних зборів Криворізької організації, що відбулися 31 січня поточного року, то учасники зборів, дійсно, не погодилися, щоб ДОВГАЛЬ разом із зібраним ним бютівським партійним активом, зі складу якого лише окремі особи інколи відвідували заходи міської «Просвіти», учинили на зборах рейдерську більшість.

Ось перелік прибулого на збори бютівського партактиву та депкорпусу:
- депутати міськради - Л.БАЛАБАТ, Р. БІРЮКОВ, Ю.РОМАНЕНКО (голова міськорганізації УСДП ),
- депутати районних у місті рад – Н.ІВАШКЕВИЧ, Є.КІРЄЄВ, О.СТУПАК, Л.СЕМЕНЯЧЕНКО, І.ГРУНІН, О.ПОЛЯЧЕНКО,

«Широку коаліцію» доповнили голова міської організації НРУ Є.ФЕДАШ та голова міської організації УРП-Собор О.МЕЛЬНИКОВ і маса рядового членства. Партійно - депутатський бомонд, із числа якого лише троє списочних просвітян, безмірно захопився перед можливими виборами наверненням громадян до лав своїх прихильників.

Саме таких «просвітян», а фактично зайд, КОРОБКО (а точніше, учасники зборів!) «не допустив» на збори А якщо говорити неупереджено, то бути присутнім ніхто нікому не перешкоджав. А ось наведена в додатку сторінка із реєстраційного списку учасників згаданих зборів свідчить про те, яку ж саме «групу людей» зібрав той же-таки «КОРОБКО». Слід зазначити, що наведені там заяви від 2002 року - це заяви про перереєстрацію на той час довголітніх членів «Просвіти».

Певно, просвітянський активіст обласного масштабу, як він себе виставляє, за своєю специфічною зайнятістю не міг всього осягнути, і тому просторікує: «Бо він (КОРОБКО) ніякого відношення до становлення і розвою «Просвіти» на Дніпропетровщині не має, а інтерес до організації почав виявляти справді лише декілька років тому».

Звичайно, не варто зосереджуватися на тому, хто і в які депутати обирався, але є й документи про дотичність «лже-просвітянина» КОРОБКА до зародження Товариства української мови у Кривому Розі. Схоже, що колеги ще у 1990 році помітили «провокаторські здібності» М.КОРОБКА, висуваючи його в депутати. А ось «єдиного легітимного» на сьогодні голови криворізьких просвітян побратима ДОВГАЛЯ Миколи КРАМАРЕНКА тоді в подібних речах не помічено, бо для цього треба було наважитися на ризик.

Мораль для п.ДОВГАЛЯ – явище недосяжне. Прикладів можна навести багато. Але, чого варті Довгалеві епітети на адресу голови Дніпропетровської міської просвітянської організації професора ПОПОВСЬКОГО, довголітнього його вчителя, якого цей самий Довгаль колись «великодушно рекомендував» на головування?

Чого варте базікання про розбій, вчинений КОРОБКОМ щодо офісу обласної «Просвіти», до якого (офісу) він не має жодного відношення? Хотілося б дочекатися навроченого суду з приводу цієї кримінальної справи, щоб усім стала відомою вся міра цинізму цього журналіста – юриста. А як же примітивно провокатор високої проби ДОВГАЛЬ намагається переконати читача у тому, що КОРОБКО – «низькопробний провокатор», видаючи свої «оціночні судження» за докази! Оціночними судженнями міг би порозважатися і сам – на - сам. Тут уже, насправді, варто говорити не про голову, а про плечі, якими на такі докази можна лише знизати, і співчутливо запитати: «чи не болить ваша голівонька, заслужений «просвітянине»?

І марні сподівання ДОВГАЛЯ на додаткове поповнення власного бюджету шляхом рейдерства і омани. Доведеться йому, як і раніше, перебувати на дотації.

Отже, далі слово за документами.

Микола КОРОБКО

ДОДАТОК: документи
1. Лист Головн. Упр. Юстиції по Дніпропетровській області.
2. Витяг з Єдиного держреєстру (дві сторінки).
3. Список для реєстрації учасників зборів від 31.01.2009 року.
4. Список просвітян, висунутих кандидатами в депутати Верховної Ради України.