""Нафтогаз" зможе оплачувати газ для поточного споживання"
06/25/2009 | Майдан-ІНФОРМ
З наближенням часу розрахунків перед "Газпромом" UA-energy.org звернулося до директора енергетичних програм центру "Номос" Михайла Гончара за коментарем щодо можливостей успішної сплати за російський газ та проблем, які можуть при цьому виникнути.
UA-energy.org: Наближається черговий строк сплати Україною за російський газ. При цьому говорять, що Україні стає важче розраховуватися за нього. Якими є ваші прогнози щодо можливості розплатитися за спожитий у цьому місяці газ?
Михайло Гончар: Ситуацію так званої важкості з розрахунками за газ істерично нагнітає "Газпром" та російська сторона в цілому, створюючи навколо цієї проблеми відповідну ауру. Разом з тим, "Нафтогаз" зможе оплачувати ті обсяги газу, які надходять в щомісячному режимі для поточного споживання.
Що стосується газу для закачування в підземні сховища, який фізично надходить у тому самому потоці – ось тут вживаються відповідні кроки. Інший бік справи – наскільки вони є системно ефективними в кінцевому результаті. Але зрештою, українська сторона і тут буде цілком спроможна виконати свої зобов’язання. Тим більше, що ті обсяги газу, які зараз намагаються нам нав’язати, – і достатньо успішно нав’язують – не є конче необхідними для НАК "Нафтогаз". Тобто, "Газпром" штучно створює ситуацію, в якій намагається змусити "Нафтогаз" створити надмірні запаси газу у підземних сховищах, відмовляється сам закачувати туди свій газ, придумуючи різні нісенітниці щодо того, що в українських сховищах газ зникає, та в якості побічного ефекту відлякує потенційних європейських клієнтів НАК "Нафтогаз", які могли б скористатися послугами зі зберігання газу, попередньо закупивши його у "Газпрому".
Кампанія з нагнітання пристрастей відносно неплатоспроможності НАК "Нафтогаз" має на меті зовсім не сприяння останньому. Її мета – дискредитація української сторони, висвітлення її в якості ненадійної ланки транзиту та, відповідно, досягнення "Газпромом" стратегічних цілей з дестабілізації системи постачання газу в Європу і отримання на цьому тлі можливостей утримувати або навіть і підвищувати ціну на газ.
UA-energy.org: Враховуючи те, що представники "Газпрому" відмовляються зараз від перегляду газових контрактів, чи існує все-таки якась потенційна можливість вплинути на російського монополіста та відмовитися від тих обсягів газу, які, як ви кажете, нав’язуються Україні?
Михайло Гончар: Такі можливості існують, але для того, щоб вони реалізовувалися, потрібна консолідована позиція влади. "Газпром" тому і відмовляється вести будь-які переговори в напрямку зміни контрактів, бо він чудово знає, що українська влада не має зараз цілісної позиції. І заклики президентської сторони щодо перегляду контрактів є не більш, ніж закликами, які уряд практично ігнорує. Тому у даному випадку говорити про те, що можна було б зробити, не доводиться.
У цій ситуації уряд грає у гру "Газпрому", гру, яка спрямована на отримання додаткового фінансування у вигляді зовнішніх кредитів, що не несе для "Нафтогазу" нічого позитивного, окрім зростання його боргового навантаження. В принципі, сценарій щодо необхідності всією Європою допомагати Україні у фінансуванні закупок газу, розкручений "Газпромом" та російським прем’єром, є просто маніпуляцією. По суті, це – намагання отримати допомогу для самих себе, оскільки фінансовий стан "Газпрому" є достатньо проблемним. "Газпром" цього не визнає, однак при цьому намагається продавати нам газ за максимально високою ціною і, спекулюючи на тому, що європейські бюрократи так і не можуть розібратися, у чому ж реальні причини газових криз, стимулює Європу своєю істеричною кампанією з тим, щоб залучити фінанси для себе, чітко розуміючи, що гроші, отримані "Нафтогазом" у вигляді кредитів, через деякий час опиняться на рахунках "Газпрому" в якості плати за придбаний газ.
UA-energy.org: Заява голови Російського газового товариства Валерія Язєва щодо можливості повторення газової кризи – теж частина такої кампанії?
Михайло Гончар: Звичайно. Періодично в різних комбінаціях російські представники починають говорити про проблемні аспекти. "Газпром" говорить про крадіжки газу, Язєв говорить про газову кризу, ще хтось третій буде говорити про те, що в Україні наближаються президентські вибори, які є самі по собі фактором дестабілізації у транзиті газу. Тут є маса варіацій, всі які спрямовані проти Європейського Союзу та проти України. Їх метою є, як я вже говорив, дестабілізація постачання газу як привід для того, щоб тримати ціни на нього на високому рівні. Причому росіяни тут же підказують усім вихід з цієї ситуації. Європейському Союзу підказують дати гроші для України, Україні – здійснити приватизацію газотранспортної системи. В процесі цієї кампанії і виявляються їх справжні цілі: отримати контроль над українською газотранспортною системою та отримати додаткові фінансові надходження для "Газпрому" через "Нафтогаз".
Можу також зауважити, що при цьому вся юридична відповідальність за стабільність і безперервність постачання газу до Європейського Союзу насправді лежить на "Газпромі", тому що у відповідних контрактах між "Газпромом" і європейськими компаніями українська сторона в особі НАК "Нафтогаз" не присутня. Тому, зрештою, "Газпром" грає сам проти себе. Вже достатньо рельєфно проявилися тенденції з боку Європейського Союзу щодо різкого зниження обсягів імпорту російського газу. Європейському Союзу байдуже, хто винуватий, Росія чи Україна. У цій сфері наявна проблема, як наслідок – обсяг імпорту газу з Росії зменшується і компенсується за рахунок інших джерел – Алжиру і Норвегії. Отже, політика Росії і "Газпрому" бумерангом вдаряє по ним самим, а звідси – і така істерика.
www.ua-energy.org
UA-energy.org: Наближається черговий строк сплати Україною за російський газ. При цьому говорять, що Україні стає важче розраховуватися за нього. Якими є ваші прогнози щодо можливості розплатитися за спожитий у цьому місяці газ?
Михайло Гончар: Ситуацію так званої важкості з розрахунками за газ істерично нагнітає "Газпром" та російська сторона в цілому, створюючи навколо цієї проблеми відповідну ауру. Разом з тим, "Нафтогаз" зможе оплачувати ті обсяги газу, які надходять в щомісячному режимі для поточного споживання.
Що стосується газу для закачування в підземні сховища, який фізично надходить у тому самому потоці – ось тут вживаються відповідні кроки. Інший бік справи – наскільки вони є системно ефективними в кінцевому результаті. Але зрештою, українська сторона і тут буде цілком спроможна виконати свої зобов’язання. Тим більше, що ті обсяги газу, які зараз намагаються нам нав’язати, – і достатньо успішно нав’язують – не є конче необхідними для НАК "Нафтогаз". Тобто, "Газпром" штучно створює ситуацію, в якій намагається змусити "Нафтогаз" створити надмірні запаси газу у підземних сховищах, відмовляється сам закачувати туди свій газ, придумуючи різні нісенітниці щодо того, що в українських сховищах газ зникає, та в якості побічного ефекту відлякує потенційних європейських клієнтів НАК "Нафтогаз", які могли б скористатися послугами зі зберігання газу, попередньо закупивши його у "Газпрому".
Кампанія з нагнітання пристрастей відносно неплатоспроможності НАК "Нафтогаз" має на меті зовсім не сприяння останньому. Її мета – дискредитація української сторони, висвітлення її в якості ненадійної ланки транзиту та, відповідно, досягнення "Газпромом" стратегічних цілей з дестабілізації системи постачання газу в Європу і отримання на цьому тлі можливостей утримувати або навіть і підвищувати ціну на газ.
UA-energy.org: Враховуючи те, що представники "Газпрому" відмовляються зараз від перегляду газових контрактів, чи існує все-таки якась потенційна можливість вплинути на російського монополіста та відмовитися від тих обсягів газу, які, як ви кажете, нав’язуються Україні?
Михайло Гончар: Такі можливості існують, але для того, щоб вони реалізовувалися, потрібна консолідована позиція влади. "Газпром" тому і відмовляється вести будь-які переговори в напрямку зміни контрактів, бо він чудово знає, що українська влада не має зараз цілісної позиції. І заклики президентської сторони щодо перегляду контрактів є не більш, ніж закликами, які уряд практично ігнорує. Тому у даному випадку говорити про те, що можна було б зробити, не доводиться.
У цій ситуації уряд грає у гру "Газпрому", гру, яка спрямована на отримання додаткового фінансування у вигляді зовнішніх кредитів, що не несе для "Нафтогазу" нічого позитивного, окрім зростання його боргового навантаження. В принципі, сценарій щодо необхідності всією Європою допомагати Україні у фінансуванні закупок газу, розкручений "Газпромом" та російським прем’єром, є просто маніпуляцією. По суті, це – намагання отримати допомогу для самих себе, оскільки фінансовий стан "Газпрому" є достатньо проблемним. "Газпром" цього не визнає, однак при цьому намагається продавати нам газ за максимально високою ціною і, спекулюючи на тому, що європейські бюрократи так і не можуть розібратися, у чому ж реальні причини газових криз, стимулює Європу своєю істеричною кампанією з тим, щоб залучити фінанси для себе, чітко розуміючи, що гроші, отримані "Нафтогазом" у вигляді кредитів, через деякий час опиняться на рахунках "Газпрому" в якості плати за придбаний газ.
UA-energy.org: Заява голови Російського газового товариства Валерія Язєва щодо можливості повторення газової кризи – теж частина такої кампанії?
Михайло Гончар: Звичайно. Періодично в різних комбінаціях російські представники починають говорити про проблемні аспекти. "Газпром" говорить про крадіжки газу, Язєв говорить про газову кризу, ще хтось третій буде говорити про те, що в Україні наближаються президентські вибори, які є самі по собі фактором дестабілізації у транзиті газу. Тут є маса варіацій, всі які спрямовані проти Європейського Союзу та проти України. Їх метою є, як я вже говорив, дестабілізація постачання газу як привід для того, щоб тримати ціни на нього на високому рівні. Причому росіяни тут же підказують усім вихід з цієї ситуації. Європейському Союзу підказують дати гроші для України, Україні – здійснити приватизацію газотранспортної системи. В процесі цієї кампанії і виявляються їх справжні цілі: отримати контроль над українською газотранспортною системою та отримати додаткові фінансові надходження для "Газпрому" через "Нафтогаз".
Можу також зауважити, що при цьому вся юридична відповідальність за стабільність і безперервність постачання газу до Європейського Союзу насправді лежить на "Газпромі", тому що у відповідних контрактах між "Газпромом" і європейськими компаніями українська сторона в особі НАК "Нафтогаз" не присутня. Тому, зрештою, "Газпром" грає сам проти себе. Вже достатньо рельєфно проявилися тенденції з боку Європейського Союзу щодо різкого зниження обсягів імпорту російського газу. Європейському Союзу байдуже, хто винуватий, Росія чи Україна. У цій сфері наявна проблема, як наслідок – обсяг імпорту газу з Росії зменшується і компенсується за рахунок інших джерел – Алжиру і Норвегії. Отже, політика Росії і "Газпрому" бумерангом вдаряє по ним самим, а звідси – і така істерика.
www.ua-energy.org
Відповіді