Перший в Україні музей-в’язниця “Тюрма на Лонцького”
06/28/2009 | keymaster
Камера-одиночка, камера смертників, кабінет слідчого та унікальна фотолабораторія – все це доступно для огляду у Меморіалі “Тюрма на Лонцького”. Правду про страшні події літа 1941 року можна побачити з рідкісних кіно та фотокадрів та почути з вуст колишніх в’язнів. В експозиції представлені нещодавно розсекречені “розстрільні списки” та архівні справи на одного із найвідоміших в’язнів – отця Миколи Хмільовського, керівника підпільної греко-католицької церкви та члена парламенту воюючої України – Української головної визвольної ради. Дослідники зібрали і ромістили на стелі пам’яті всі відомі на сьогодні прізвища закатованих в 1941 році.
В неділю 28 червня Центр досліджень визвольного руху та Служба безпеки України відкрили перший етап експозиції Меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.
“В ці дні ми вшановуємо пам’ять жертв комуністичного терору – тисяч знищених радянською владою в 1941 році політичних в’язнів”, - розповів Директор Центру досліджень визвольного руху, співавтор експозиції Руслан Забілий.
До пам’ятника жертвам комуністичних репресій було покладено квіти від Президента України, керівництва СБУ та місцевої влади. Панахиду відслужили представники головних християнських конфесій Львова. На віче мали слово Голова СБУ Валентин Наливайченко, керівники області Микола Кміть і Мирослав Сеник, міський голова Львова Андрій Садовий, колишні політв’язні Юрій Шухевич та Ірина Калинець, Директор ЦДВР Руслан Забілий. Екскурсію провів науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, дослідник історії тюрми та політичних репресій Ігор Дерев’яний. На вшанування прибув Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук.
Початкову експозицію Меморіалу «Тюрма на Лонцького» розташовано на першому поверсі будинку, де максимально збережено автентичний вигляд колишньої тюрми, яка не зазнала жодних змін відтоді, коли тут перебували політичні в’язні. Вхід в Меморіал – з вулиці Брюлова (колишня Лонцького), через який потрапляли арештовані.
Голова СБУ Валентин Наливайченко звернувся до львів’ян: «Влади змінювали одна одну на українській землі.
Об'єднувало їх прагнення позбавитися від всього українського, розчинити національну ідентичність нашого народу. Тому чи «на Лонцького» керувала польська поліція, чи німецьке гестапо, чи радянське НКВД-КГБ її головними в'язнями залишалися борці за незалежність, учасники визвольного руху».
Директор ЦДВР Руслан Забілий розповів: «Сьогоднішня подія, це лише початок створення Меморіалу. Попереду – велика дослідницька робота: вивчення архівів, архітектурні та археологічні обстеження, збір артефактів та свідчень, творення Меморіалу національного значення, достойного пам’яті мільйонів. Ми відчуваємо велику відповідальність і особливе піднесення своєю працею віддаючи шану нашій історії».
Міський голова Львова Андрій Садовий подякував ЦДВР за створення експозиції і пообіцяв свою всіляку підтримку в подальшій реалізації Центром створення Меморіалу.
Експозиція підготовлена співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської громади. Меморіал наразі можна буде відвідати щочертверга з 14-00 до 18-00, також співробітники Центру проводитимуть екскурсії цією виставкою за попереднім записом за телефоном 2994515 та через електронну пошту lonckoho@gmail.com.
Прес-центр ЦДВР,
Нижче – довідкова інформація про історію тюрми та Меморіал “Тюрма на Лонцького”
Довідка:
1. ІСТОРІЯ ТЮРМИ «НА ЛОНЦЬКОГО»
Колишня в’язниця на вул. Бандери має 85 років. Це була найбільша в’язниця у Львові, яка протягом всього періоду боротьби української нації за власну державність вона була уособленням жорстокості окупаційних режимів на Західній Україні: тут містилися в’язниці польського, німецького та радянського режимів. У трагічні дні кінця червня 1941 року тут було знищено найбільшу кількість політичних в’язнів в Західній Україні – 1645 осіб, що становило 41 відсоток від усіх помордованих в’язнів Львова. Саме після тих подій за в’язницею «на Лонцького» закріпилася особливо сумна слава.
За часів німецької окупації тут містилася слідча в’язниця, де проводилися допити противників Рейху. Під час одного із таких допитів в листопаді 1942 року тут було закатовано одного із провідників ОУН, генерал-політвиховника УПА Івана Климіва-«Легенду». Після Другої світової війни в’язниця використовувалася радянськими карально-репресивними органами для утримування полонених повстанців під час слідства. Після проголошення незалежності України тут було розташовано слідчий ізолятор СБУ.
2. МЕМОРІАЛ «ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО»
Ініціативу львівської громадськості щодо створення в приміщенні колишньої тюрми «на Лонцького» Меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів підтримали Львівська міська рада, Львівська обласна рада та Служба безпеки України. Координацію робіт зі створення Меморіалу здійснює Робоча група, до складу якої увійшли представники названих структур, Центру досліджень визвольного руху та відомі громадські діячі.
Колегія Служби безпеки прийняла рішення про виділення приміщень та земельної ділянки для потреб майбутнього Меморіалу, вперше відкрила доступ до приміщень тюрми науковців та громадськості, надала відповідні згоди для проведення першочергових робіт.
Центр досліджень визвольного руху провів ґрунтовне дослідження історії тюрми, проводить збір спогадів та свідчень колишніх в’язнів.
Результатом роботи групи стало затвердження Ідеї Меморіалу, проекту концепції, проведення першого етапу міжнародного архітектурного конкурсу. Робочою групою напрацьовані першочергові заходи в рамках створення Меморіалу: організувати і провести фотофіксацію музейного приміщення та прилеглої території, провести історико-архітектурні дослідження та обстеження приміщень в’язниці, розробити зонування приміщення музею та прилеглої території, провести першочергові архітектурно-реставраційні, ексгумаційні роботи.
28 червня 2009 року відкрито перший етап експозиції Меморіалу «Тюрма на Лонцького», підготовленого Центром досліджень визвольного руху та Службою безпеки України.
3. ПЕРШИЙ ЕТАП ЕКСПОЗИЦІЇ МЕМОРІАЛУ «ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО»
Експозиція має три сюжетні лінії: історія споруди, в’язничний побут та масові розстріли в кінці червня 1941 року. Вона розташована на першому поверсі. Вхід відкрито зі сторони вулиці Брюллова (колишня вул. Лонцького) – там, де він був у часи функціонування тюрми. До огляду підготовані – пропускний пункт, тюремні камери, кабінет слідчого, фотолабораторію та інші приміщення в’язничного побуту. Частину тюремних камер обладнано в експозиційні зали. В коридорах вмонтовано стенди, на яких подано історію будівлі, прізвища частини розстріляних в’язнів та тексти документів, які регламентували перебування в цій тюрмі у різні періоди.
Окремий експозиційний зал присвячено о. Миколі Хмільовському – Голові підпільної УГКЦ та членові УГВР, який свого часу перебував в тюрмі «на Лонцького». В цьому залі можна простежити життя та діяльність окремо взятого політв’язня тюрми «на Лонцького» крізь призму його кримінальної справи.
Основний акцент в експозиції поставлено на найкривавішу сторінку в історії тюрми – масові розстріли кінця червня 1941 року. В одному із залів демонструються кадри із кінохроніки, де зафіксовано стан тюрми після відходу радянських військ зі Львова в кінці червня 1941 року.
В іншому залі розміщені фотографії зроблені на території тюрми в цей період, а також тогочасні українські газети, які широко висвітлювали злочини комуністичного режиму.
Серед тюремних камер, в яких відтворено умови в’язничного побуту на окрему увагу заслуговує т. зв. «камера смертників» – в ній в’язні очікували на виконання вироку, яким нерідко був розстріл.
З метою відтворення історичного тла найтрагічнішого періоду в історії «тюрми на Лонцького» – радянської окупації – в окремому залі представлені репродукції пропагандистських плакатів того часу, на фоні яких лунають записи пісень на кшталт «Широка моя страна родная». Цей зал демонструє різкий контраст офіційної пропаганди із реальним життям в СРСР – зокрема на прикладі умов перебування в тюрмі «на Лонцького».
В кінці експозиції лунає «усна історія» – записи спогадів колишніх в’язнів.
Експозиція підготовлена співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської громади. Меморіал наразі можна буде відвідати щочертверга з 14-00 до 18-00, також співробітники Центру проводитимуть екскурсії цією виставкою за попереднім записом за телефоном 2994515 та через електронну пошту lonckoho@gmail.com.
В неділю 28 червня Центр досліджень визвольного руху та Служба безпеки України відкрили перший етап експозиції Меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.
“В ці дні ми вшановуємо пам’ять жертв комуністичного терору – тисяч знищених радянською владою в 1941 році політичних в’язнів”, - розповів Директор Центру досліджень визвольного руху, співавтор експозиції Руслан Забілий.
До пам’ятника жертвам комуністичних репресій було покладено квіти від Президента України, керівництва СБУ та місцевої влади. Панахиду відслужили представники головних християнських конфесій Львова. На віче мали слово Голова СБУ Валентин Наливайченко, керівники області Микола Кміть і Мирослав Сеник, міський голова Львова Андрій Садовий, колишні політв’язні Юрій Шухевич та Ірина Калинець, Директор ЦДВР Руслан Забілий. Екскурсію провів науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, дослідник історії тюрми та політичних репресій Ігор Дерев’яний. На вшанування прибув Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук.
Початкову експозицію Меморіалу «Тюрма на Лонцького» розташовано на першому поверсі будинку, де максимально збережено автентичний вигляд колишньої тюрми, яка не зазнала жодних змін відтоді, коли тут перебували політичні в’язні. Вхід в Меморіал – з вулиці Брюлова (колишня Лонцького), через який потрапляли арештовані.
Голова СБУ Валентин Наливайченко звернувся до львів’ян: «Влади змінювали одна одну на українській землі.
Об'єднувало їх прагнення позбавитися від всього українського, розчинити національну ідентичність нашого народу. Тому чи «на Лонцького» керувала польська поліція, чи німецьке гестапо, чи радянське НКВД-КГБ її головними в'язнями залишалися борці за незалежність, учасники визвольного руху».
Директор ЦДВР Руслан Забілий розповів: «Сьогоднішня подія, це лише початок створення Меморіалу. Попереду – велика дослідницька робота: вивчення архівів, архітектурні та археологічні обстеження, збір артефактів та свідчень, творення Меморіалу національного значення, достойного пам’яті мільйонів. Ми відчуваємо велику відповідальність і особливе піднесення своєю працею віддаючи шану нашій історії».
Міський голова Львова Андрій Садовий подякував ЦДВР за створення експозиції і пообіцяв свою всіляку підтримку в подальшій реалізації Центром створення Меморіалу.
Експозиція підготовлена співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської громади. Меморіал наразі можна буде відвідати щочертверга з 14-00 до 18-00, також співробітники Центру проводитимуть екскурсії цією виставкою за попереднім записом за телефоном 2994515 та через електронну пошту lonckoho@gmail.com.
Прес-центр ЦДВР,
Нижче – довідкова інформація про історію тюрми та Меморіал “Тюрма на Лонцького”
Довідка:
1. ІСТОРІЯ ТЮРМИ «НА ЛОНЦЬКОГО»
Колишня в’язниця на вул. Бандери має 85 років. Це була найбільша в’язниця у Львові, яка протягом всього періоду боротьби української нації за власну державність вона була уособленням жорстокості окупаційних режимів на Західній Україні: тут містилися в’язниці польського, німецького та радянського режимів. У трагічні дні кінця червня 1941 року тут було знищено найбільшу кількість політичних в’язнів в Західній Україні – 1645 осіб, що становило 41 відсоток від усіх помордованих в’язнів Львова. Саме після тих подій за в’язницею «на Лонцького» закріпилася особливо сумна слава.
За часів німецької окупації тут містилася слідча в’язниця, де проводилися допити противників Рейху. Під час одного із таких допитів в листопаді 1942 року тут було закатовано одного із провідників ОУН, генерал-політвиховника УПА Івана Климіва-«Легенду». Після Другої світової війни в’язниця використовувалася радянськими карально-репресивними органами для утримування полонених повстанців під час слідства. Після проголошення незалежності України тут було розташовано слідчий ізолятор СБУ.
2. МЕМОРІАЛ «ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО»
Ініціативу львівської громадськості щодо створення в приміщенні колишньої тюрми «на Лонцького» Меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів підтримали Львівська міська рада, Львівська обласна рада та Служба безпеки України. Координацію робіт зі створення Меморіалу здійснює Робоча група, до складу якої увійшли представники названих структур, Центру досліджень визвольного руху та відомі громадські діячі.
Колегія Служби безпеки прийняла рішення про виділення приміщень та земельної ділянки для потреб майбутнього Меморіалу, вперше відкрила доступ до приміщень тюрми науковців та громадськості, надала відповідні згоди для проведення першочергових робіт.
Центр досліджень визвольного руху провів ґрунтовне дослідження історії тюрми, проводить збір спогадів та свідчень колишніх в’язнів.
Результатом роботи групи стало затвердження Ідеї Меморіалу, проекту концепції, проведення першого етапу міжнародного архітектурного конкурсу. Робочою групою напрацьовані першочергові заходи в рамках створення Меморіалу: організувати і провести фотофіксацію музейного приміщення та прилеглої території, провести історико-архітектурні дослідження та обстеження приміщень в’язниці, розробити зонування приміщення музею та прилеглої території, провести першочергові архітектурно-реставраційні, ексгумаційні роботи.
28 червня 2009 року відкрито перший етап експозиції Меморіалу «Тюрма на Лонцького», підготовленого Центром досліджень визвольного руху та Службою безпеки України.
3. ПЕРШИЙ ЕТАП ЕКСПОЗИЦІЇ МЕМОРІАЛУ «ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО»
Експозиція має три сюжетні лінії: історія споруди, в’язничний побут та масові розстріли в кінці червня 1941 року. Вона розташована на першому поверсі. Вхід відкрито зі сторони вулиці Брюллова (колишня вул. Лонцького) – там, де він був у часи функціонування тюрми. До огляду підготовані – пропускний пункт, тюремні камери, кабінет слідчого, фотолабораторію та інші приміщення в’язничного побуту. Частину тюремних камер обладнано в експозиційні зали. В коридорах вмонтовано стенди, на яких подано історію будівлі, прізвища частини розстріляних в’язнів та тексти документів, які регламентували перебування в цій тюрмі у різні періоди.
Окремий експозиційний зал присвячено о. Миколі Хмільовському – Голові підпільної УГКЦ та членові УГВР, який свого часу перебував в тюрмі «на Лонцького». В цьому залі можна простежити життя та діяльність окремо взятого політв’язня тюрми «на Лонцького» крізь призму його кримінальної справи.
Основний акцент в експозиції поставлено на найкривавішу сторінку в історії тюрми – масові розстріли кінця червня 1941 року. В одному із залів демонструються кадри із кінохроніки, де зафіксовано стан тюрми після відходу радянських військ зі Львова в кінці червня 1941 року.
В іншому залі розміщені фотографії зроблені на території тюрми в цей період, а також тогочасні українські газети, які широко висвітлювали злочини комуністичного режиму.
Серед тюремних камер, в яких відтворено умови в’язничного побуту на окрему увагу заслуговує т. зв. «камера смертників» – в ній в’язні очікували на виконання вироку, яким нерідко був розстріл.
З метою відтворення історичного тла найтрагічнішого періоду в історії «тюрми на Лонцького» – радянської окупації – в окремому залі представлені репродукції пропагандистських плакатів того часу, на фоні яких лунають записи пісень на кшталт «Широка моя страна родная». Цей зал демонструє різкий контраст офіційної пропаганди із реальним життям в СРСР – зокрема на прикладі умов перебування в тюрмі «на Лонцького».
В кінці експозиції лунає «усна історія» – записи спогадів колишніх в’язнів.
Експозиція підготовлена співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської громади. Меморіал наразі можна буде відвідати щочертверга з 14-00 до 18-00, також співробітники Центру проводитимуть екскурсії цією виставкою за попереднім записом за телефоном 2994515 та через електронну пошту lonckoho@gmail.com.
Відповіді
2009.06.29 | Лейба
Чи не час знайти ще живих катів
українського народу і у першу чергу забрати їм не заслужені пенсії -це глум над здоровим глуздом-платити злочинцям за їх злочини і у слід за тим поставити перед суд за злочини проти українського НАРОДУ. Вони ще живі.., вони ще живі..., вони живі........