До всіх українських ЗМІ, до людей доброї волі
06/30/2009 | Майдан-ІНФОРМ
Звернення Джона (Івана) Дем`янюка-молодшого до всіх українських ЗМІ, до людей доброї волі
Немає жодних сумнівів у тому, що у справі мого батька відсутні будь-які ознаки правосуддя, натомість наявні виключно політичні цілі. Іронією є те, що згідно з німецькими законами мого батька не могли б депортувати зі США, а також не могли б судити в Німеччині. Бо німецькі закони запобігають видачі своїх власних громадян. Ці ж самі закони унеможливлюють створення прецеденту, внаслідок якого німець може опинитися без громадянства. Однак вони добилися, щоб з допомогою Міністерства юстиції США зробити мого батька особою без будь-якого громадянства, а відтак відіслати до Німеччини.
За аналогією, як це відбувалося в Ізраїлі понад 20 років тому, німецькі ЗМІ демонструють свою наставленість проти нас і в сенсаційний спосіб обговорюють вину мого батька. Нині в Мюнхені готуються до показового суду. Тодішній Ізраїль прагнув дати лекцію молодим ізраїльтянам про Голокост, використовуючи наскрізь неправдиву інформацію про нього як нацистського вбивцю. Сьогоднішня Німеччина прагне донести до молодих німців, що їм не слід перекладати всю вину за Голокост на їхніх батьків-дідів. Натомість потрібно трактувати як таких, що прагнуть спокутувати свою вину, домагаючися справедливості. У 1985 році ізраїльтяни роздули в ЗМІ повідомлення про те, що мій батько ніби то був в Травніках, Собіборі, а також ніби то був огидний убивця, який фізично знищив приблизно мільйон осіб у Треблінці. Його звинувачували, хоч він не був винен, його мало не стратили. Сьогодні німці видали ордер на його арешт (без вказання звинувачення), аби заарештувати його за підозрою в співучасті до вбивства 29 000 осіб. При тім немає жодного підтвердження - задокументованого або покази свідків, аби доказати, що він відповідальний за позбавлення життя хоча б однієї особи в будь-якому таборі, будь-коли впродовж Другої світової війни.
Мій батько - подвійна жертва нацистів. Його як червоноармійця мало не вбили німці, коли його поранили осколком артилерійського снаряду. Внаслідок цього впродовж 3 місяців він перебував у госпіталі, а відтак його відіслали назад на фронт. Згодом німці захопили його в полон і він став військовополоненим. Виживши після артилерійського обстрілу та німецького полону, він, щоб уникнути примусової репатріації до совєтського ҐУЛАҐу, еміґрував до США. Відтак усупереч американському законодавству його видали до Ізраїлю, щоб там судити. Він переніс вирок смерті, який базувався на тих самих твердженнях (Травнікі, Собібор, Треблінка), зокрема із залученням лжесвідків із Тремблінки. Зараз його використовують німці, вдруге накидаючи ту ж саму вину, аби звинуватити українців у Голокості. Упродовж останніх 65 років, Фактично він був такою ж жертвою Німеччини, як хто-небудь із уцілілих жертв нацистського терору. Чим більше ми знаємо про це, тим болісніше переживаємо продовження такого переслідування.
Будучи 89-річним, він страждає від багатьох хворіб, у тому числі від хронічної хвороби нирок, а також лейкемії (Myelodisplastic Syndrome), що спричиняє анемію й безсилля. Щодо лейкемії, то тут медицина є безсилою. Укінці він помре від цієї хвороби, оскільки його кістковий мозок втрачає здатність виробляти червоні кров`яні тільця. Тривалість його життя - від 2-х до 3-х років, а навіть значно коротше, якщо лейкемія проґресуватиме. Він залишається в лікарні в'язниці в Мюнхені; йому дозволили лише один телефонний дзвінок до моєї матері. Ми не отримали жодної пошти від нього, ні він не отримав від нас (наскільки мені відомо). Він отримує українські газети. Ми відшукали українського священика, якому, можливо, дозволять його щотижня відвідувати. Чи не є іронією, що його краще трактували в Ізраїлі (мав більше можливостей) як у Німеччині?! Згідно з ізраїльськими тюремними правилами він міг телефонувати щотижня до родини, а також щомісяця телефонічно спілкуватися зі священиком.
Ми, сущі у світі українці, повинні об`єднатися для того, щоб засудити німецьку несправедливість та протистояти їхнім спробам переписати історію не в нашу користь. Передовсім політичному тискові на Німеччину з боку Міністерства юстиції США та Центру Візенталя повинні протиставитися всі ті, хто вимагає справедливості для мого батька та хто був жертвою нацизму.
Виглядає, що дехто приречений бути символом боротьби за справедливість. Саме через це наша родина безконечно терпить і страждає. Однак ми несемо свій тягар і ні за яких обставин не здамося. Мій батько постійно відчуває любов членів його родини, своїх приятелів, а також підтримку багатьох людей із різних країн, яким не байдужа його доля. Ми дякуємо всім за хоробрість при висловленні своєї опінії, а також за щоденні молитви, за щоденну підтримку.
З повагою та вдячністю
Джон (Іван) Дем`янюк-молодший
sean
Немає жодних сумнівів у тому, що у справі мого батька відсутні будь-які ознаки правосуддя, натомість наявні виключно політичні цілі. Іронією є те, що згідно з німецькими законами мого батька не могли б депортувати зі США, а також не могли б судити в Німеччині. Бо німецькі закони запобігають видачі своїх власних громадян. Ці ж самі закони унеможливлюють створення прецеденту, внаслідок якого німець може опинитися без громадянства. Однак вони добилися, щоб з допомогою Міністерства юстиції США зробити мого батька особою без будь-якого громадянства, а відтак відіслати до Німеччини.
За аналогією, як це відбувалося в Ізраїлі понад 20 років тому, німецькі ЗМІ демонструють свою наставленість проти нас і в сенсаційний спосіб обговорюють вину мого батька. Нині в Мюнхені готуються до показового суду. Тодішній Ізраїль прагнув дати лекцію молодим ізраїльтянам про Голокост, використовуючи наскрізь неправдиву інформацію про нього як нацистського вбивцю. Сьогоднішня Німеччина прагне донести до молодих німців, що їм не слід перекладати всю вину за Голокост на їхніх батьків-дідів. Натомість потрібно трактувати як таких, що прагнуть спокутувати свою вину, домагаючися справедливості. У 1985 році ізраїльтяни роздули в ЗМІ повідомлення про те, що мій батько ніби то був в Травніках, Собіборі, а також ніби то був огидний убивця, який фізично знищив приблизно мільйон осіб у Треблінці. Його звинувачували, хоч він не був винен, його мало не стратили. Сьогодні німці видали ордер на його арешт (без вказання звинувачення), аби заарештувати його за підозрою в співучасті до вбивства 29 000 осіб. При тім немає жодного підтвердження - задокументованого або покази свідків, аби доказати, що він відповідальний за позбавлення життя хоча б однієї особи в будь-якому таборі, будь-коли впродовж Другої світової війни.
Мій батько - подвійна жертва нацистів. Його як червоноармійця мало не вбили німці, коли його поранили осколком артилерійського снаряду. Внаслідок цього впродовж 3 місяців він перебував у госпіталі, а відтак його відіслали назад на фронт. Згодом німці захопили його в полон і він став військовополоненим. Виживши після артилерійського обстрілу та німецького полону, він, щоб уникнути примусової репатріації до совєтського ҐУЛАҐу, еміґрував до США. Відтак усупереч американському законодавству його видали до Ізраїлю, щоб там судити. Він переніс вирок смерті, який базувався на тих самих твердженнях (Травнікі, Собібор, Треблінка), зокрема із залученням лжесвідків із Тремблінки. Зараз його використовують німці, вдруге накидаючи ту ж саму вину, аби звинуватити українців у Голокості. Упродовж останніх 65 років, Фактично він був такою ж жертвою Німеччини, як хто-небудь із уцілілих жертв нацистського терору. Чим більше ми знаємо про це, тим болісніше переживаємо продовження такого переслідування.
Будучи 89-річним, він страждає від багатьох хворіб, у тому числі від хронічної хвороби нирок, а також лейкемії (Myelodisplastic Syndrome), що спричиняє анемію й безсилля. Щодо лейкемії, то тут медицина є безсилою. Укінці він помре від цієї хвороби, оскільки його кістковий мозок втрачає здатність виробляти червоні кров`яні тільця. Тривалість його життя - від 2-х до 3-х років, а навіть значно коротше, якщо лейкемія проґресуватиме. Він залишається в лікарні в'язниці в Мюнхені; йому дозволили лише один телефонний дзвінок до моєї матері. Ми не отримали жодної пошти від нього, ні він не отримав від нас (наскільки мені відомо). Він отримує українські газети. Ми відшукали українського священика, якому, можливо, дозволять його щотижня відвідувати. Чи не є іронією, що його краще трактували в Ізраїлі (мав більше можливостей) як у Німеччині?! Згідно з ізраїльськими тюремними правилами він міг телефонувати щотижня до родини, а також щомісяця телефонічно спілкуватися зі священиком.
Ми, сущі у світі українці, повинні об`єднатися для того, щоб засудити німецьку несправедливість та протистояти їхнім спробам переписати історію не в нашу користь. Передовсім політичному тискові на Німеччину з боку Міністерства юстиції США та Центру Візенталя повинні протиставитися всі ті, хто вимагає справедливості для мого батька та хто був жертвою нацизму.
Виглядає, що дехто приречений бути символом боротьби за справедливість. Саме через це наша родина безконечно терпить і страждає. Однак ми несемо свій тягар і ні за яких обставин не здамося. Мій батько постійно відчуває любов членів його родини, своїх приятелів, а також підтримку багатьох людей із різних країн, яким не байдужа його доля. Ми дякуємо всім за хоробрість при висловленні своєї опінії, а також за щоденні молитви, за щоденну підтримку.
З повагою та вдячністю
Джон (Іван) Дем`янюк-молодший
sean
Відповіді
2009.07.01 | Oscar
Re: До всіх українських ЗМІ, до людей доброї волі
Бyло б доцільно організyватu лuст протeстy до yрядy Німeччuнu за підпuсамu yкраїнців світy, охочuх бyдe більшe ніж досuть.Yкраїнськe НІ!!! корuчнeвій чyмі!
2009.07.01 | Tamerlan
А чом би не надати стражденному Українського громадянства?
Хто-хто, а старий має на те право.Стане громадянином, а потім витребуємо його до України і відпустимо на волю.
2009.07.01 | Odesa
Re: А чом би не надати стражденному Українського громадянства?
Tamerlan пише:> Хто-хто, а старий має на те право.
> Стане громадянином, а потім витребуємо його до України і відпустимо на волю.
Ні! Це виглядатиме як втеча від правосуддя. Спочатку - черговий виправдальний вирок.
Якщо справи й далі розвиватимуться в такому ж дусі, то скоро і Джонові-Івану Дем`янюку - молодшому в переочищеній від гітлеризму Німеччині "пришиють" щось в дусі "співчуття злочинам нацизму"...
Взагалі, часом здається, що вони там просто "приколюються": чи не єдиний звинувачений в злочинах нацизму - радянський військовополонений... Хоч смійся, хоч плач!
2009.07.01 | Сахаров
Re: А чом би не надати стражденному Українського громадянства?
Odesa пише:> Tamerlan пише:
> > Хто-хто, а старий має на те право.
> > Стане громадянином, а потім витребуємо його до України і відпустимо на волю.
>
> Ні! Це виглядатиме як втеча від правосуддя. Спочатку - черговий виправдальний вирок.
> Якщо справи й далі розвиватимуться в такому ж дусі, то скоро і Джонові-Івану Дем`янюку - молодшому в переочищеній від гітлеризму Німеччині "пришиють" щось в дусі "співчуття злочинам нацизму"...
> Взагалі, часом здається, що вони там просто "приколюються": чи не єдиний звинувачений в злочинах нацизму - радянський військовополонений... Хоч смійся, хоч плач!
Воно б так, але старий до виправдовувального вироку може не дожити, чого, очевидно, і хочуть. Справа у Ізраїлі тяглася кілька років. У Німеччині може бути так саме.
2009.07.01 | kom8407
Сміття з усього світу збирати?
По-вашому виходить, американці - лохи, видали 89-річного старця Німеччині без підстав. Або Німеччина запросила без підстав?Треба любити українців, але не настільки.
2009.07.02 | Tamerlan
А по-Вашому шо виходить?
Ви очевидно щиро вірите, шо одна людина, до того ж в'язень, спроможна одноосібно вбити мільйон людей?kom8407 пише:
> По-вашому виходить, американці - лохи, видали 89-річного старця Німеччині без підстав. Або Німеччина запросила без підстав?
> Треба любити українців, але не настільки.
2009.07.01 | Shadow
Re: До всіх українських ЗМІ, до людей доброї волі
Майдан-ІНФОРМ пише:> Звернення Джона (Івана) Дем`янюка-молодшого до всіх українських ЗМІ, до людей доброї волі
>
> Немає жодних сумнівів у тому, що у справі мого батька відсутні будь-які ознаки правосуддя, натомість наявні виключно політичні цілі. Іронією є те, що згідно з німецькими законами мого батька не могли б депортувати зі США, а також не могли б судити в Німеччині.
Какая-то чушь. Как законы Германии могут помешать США кого-то депортировать?
> Бо німецькі закони запобігають видачі своїх власних громадян.
Они запрещают это ДРУГОЙ СТРАНЕ? Бред.
2009.07.01 | vic
Дем'янюку - негайний державний захист!
Бо Німеччина, нюхнувши "Газпрому" та виконуючи замовлення Москви, що діє надактивно в площині дискредитації всього українського, зовсім втрачає здоровий глузд. Краще б німецькі нишпорки робили "зразково-показовий виступ" зі своїх співвітчизників - кол.вояків "Das Schwartzekorps", а не обмежувались умовними термінами покарання для них.Вважаю цілком слушною думку щодо надання І.Дем'янюку українського громадянства, а як цей крок розцінюватимуть наші "стратегічні брати" - не є найважливішою річчю. Бо Росія, наприклад, спочатку реалізує свої національні інтереси (окупує Грузію), а потім починає на міжнародному рівні турбуватися про іміджевий бік (щось белькотати про "нові реалії"). А в даному випадку - свята справа - визволити людину від КГБ-істської наволочі.
Особисто я впевнений у невиновності І.Дем'янюка ще й тому, що його фактично виправдав єврейський суд, який важко запідозрити у симпатіях до нацистів.
2009.07.02 | Shadow
Re: Дем'янюку - негайний державний захист!
vic пише:> Бо Німеччина, нюхнувши "Газпрому" та виконуючи замовлення Москви, що діє надактивно в площині дискредитації всього українського, зовсім втрачає здоровий глузд. Краще б німецькі нишпорки робили "зразково-показовий виступ" зі своїх співвітчизників - кол.вояків "Das Schwartzekorps", а не обмежувались умовними термінами покарання для них.
Точно. Гебнюкам робити нема чого, тільки тягати по судам 80-річного діда.
> Вважаю цілком слушною думку щодо надання І.Дем'янюку українського громадянства, а як цей крок розцінюватимуть наші "стратегічні брати" - не є найважливішою річчю. Бо Росія, наприклад, спочатку реалізує свої національні інтереси (окупує Грузію), а потім починає на міжнародному рівні турбуватися про іміджевий бік (щось белькотати про "нові реалії"). А в даному випадку - свята справа - визволити людину від КГБ-істської наволочі.
Рівнятися на Рашу - себе не поважати.
> Особисто я впевнений у невиновності І.Дем'янюка ще й тому, що його фактично виправдав єврейський суд, який важко запідозрити у симпатіях до нацистів.
А я не впевнений. Думаю, має сенс дати суду відбутись.
До того ж, треба думати, в німецькій тюрмі не так вже й страшно сидіти (порівняно з українськими).
2009.07.02 | simsimopen
Re: Дем'янюку - негайний державний захист!
Суд - нехай відбувається. Я певен в опрадувальному вироку. Але ж відношення до старої людини повинно б бути людське. Не втікає ж він від правосуддя...Щось твориться з Німеччиною...
2009.07.02 | AK
Деяке відео за темою (л)
http://www.youtube.com/watch?v=ee32pMbuFCU