Рано вранці 30-го червня 2009-го року було пошкоджено пам’ятник Леніну на Бесарабці. Головна дійова особа — Микола Коханівський.

Я здаю собі справу, що пан Микола та його помічники порушили закон. Це погано і я цього не схвалюю.

Але ось що я маю сказати на їхній захист:

1. Ані пан Микола, ані його помічники не ховали своїх облич — вони зняли все на відео, включно з фактом появи міліції, і здалися міліції без опору.

2. Вони діяли в час, коли бульвар Шевченка є безлюдним, і жодній людині не могло бути завдано шкоди.

3. Пам’ятник Леніну в центрі Києва є доказом злочинної бездіяльності київської влади і злісного саботажу Указу Президента «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні».
Якщо пам’ятник становить якусь цінність як витвір мистецтва, то мав бути переданий до відповідного музею.

4. Пам’ятника Леніну немає в переліку культурних цінностей ЮНЕСКО (всупереч тому, що стверджують недобросовісні ЗМІ).

В мене викликає тривогу те, що щодо пана Миколи і його помічників було обрано утримання під вартою. Вони не становлять небезпеки для суспільства і мають бути негайно звільнені під підписку про невиїзд.

Крім того, Президент України зробить добре, якщо особисто проконтролює дві речі:
А. Щоби пана Миколу Коханівського з помічниками не було покарано надто суворо.
Б. Щоби пошкоджений пам’ятник було якнайшвидше демонтовано силами київської влади з дотриманням всіх заходів безпеки.

_{http://maidan.org.ua/blogs/hudkovych/?p=828}

Відповіді

• 2009.07.01 | Koala

  Re: Тези на захист Миколи Коханівського та його помічників (л)

  Микола Гудкович пише:
  > 4. Пам’ятника Леніну немає в переліку культурних цінностей ЮНЕСКО,
  як це стверджують недобросовісні ЗМІ.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2009.07.01 | Микола Гудкович

    Точно!

• 2009.07.01 | GreyWraith

  А от із міліцією заїдатися не треба

  Микола Кохановський і його товариші опиралися затриманню? Ні. І тим самим показали в першу чергу залізну впевненість у власній правоті, віру у свою перемогу, відвагу і те - за ким правда. Більше того, цей самий майбутній суд - це прекрасна нагода саме для суду над комунізмом. Просто треба не полінуватися, а вимагати максимальної відкритості (а слабО провести у палаці "Україна"? Питання ж принципове для всієї України), і так само чітко, зі спокійною гідністю, впененістю у власній правоті, аргументовано і з купою документального матеріалу щодо "подвигів" більшовиків у Києві десь у 1919 році довести, що цьому ідолу не місце у центрі Києва, і насправді злочином є бездіяльність уряду, що не виключив ідолище погане зі списку якихось там цінностей, і міської влади, що не знесла. Хай біснуються, брешуть, казяться, верещать, викручуються і гавкають наші опоненти.
  
  Плюс наголошувати, що це справа політична, і аж ніяк не хуліганство, а в'язні є саме політичними, які поплатилися свободою саме за переконання. Також звернутися до ОБСЄ за підтримкою, наголошуючи, що дії звинувачуваних не були злочином, оскільки відповідали резолюції ОБСЄ із засудженням тоталітаризму.
  
  І з цієї точки зору затримувати автозак аж ніяк не треба було.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2009.07.01 | Микола Гудкович

    Саме так