Рецепт на мій стрес
Рецепт на мій стрес
Останнім часом мої поїздки в Україну закінчуються перенервуванням, внаслідку стресу, якого я зазнаю від спілкування з різними верствами суспільства. Цей стрес відноситьсться до української мови та не обмежений спілкуванням з владою. Всюди де не обернуся, знаходжуся в російськомовному оточенні, навіть читаючи українську книжку видану в Україні. Мій стан загострений тому, що з кожним роком Україна, як незалежна держава старшає і тому ситуація виглядає більш безнадійною. Колись наївно вірив, що стан покращається.
Ще більше мене нервує, коли мої друзі, часто мудрагелі з західних областей, пояснують мені, що це усе тимчасове та намагаються поправляти мою українську мову за радянським правописом. З Галиччини до речі всі поети або філологи. Їм чомусь смішний мій акцент, але „все нормально” з явищем у їхній державі, що від Збруча на схід майже всі розмовляють між собою по російськи. Дійсно українську мову розговірну можна почути тільки у західних облястях і навіть це явище міняється, бо з кожним роком туди приїзджають „росіяни” чи інші „неукраїнці”. Тобто нормально, що росіяни чи неукраїнці, хоч громадяни України, у Західній Україні розмовляють по-російськи і нормально що у Східній Україні всі, тобто українці, росіяни, татари, поляки розмовляють по-російськи. В додатку на потягу між Києвом і Львовом я почав читати українську книжку написану чи відредаговану людьми яких вважаю не тільки українцями але навіть націоналістами, а цитати з російсько-мовних джерел залишаються у російській мові, немов російськомовні документи не потрібно перекладати на українську мову бо і так усі розуміють по-російськи.
Цим разом я перебував тільки в Києві і коротко у Львові та Тернополі. В Києві на вулиці за пять днів почув тільки раз українську мову, хоч може і нечемно слідкував і пілслуховував. В усіх моїх комерційних заходах треба було просити української мови. Тільки інколи був відгук на мої прохання. Правда тільки з тими, які відповіли по нашому я торгував. У моєму будинку, як в минулому зявлялися приватні написи про закриття дверей у російській і неграмотній англійській мовах. Я їх здирав та наліплював туди написи у виправленій англійській та українській мовах, але мої написи витримували коло одної години тільки. Правда, що після такої забави взагалі мої сусіди перестали вішати свої написи, мабуть чекаючи на мій відїзд.
Пішов я до моєї улюбленої книгарні „Сяйва” на Великій Васильківській чи Червоноармійській вулиці, до українсько-мовної кімнати чи комірки. У Києві була спека, охолодження працювало у просторі залі, де знаходяться російськомовні книжки, а в українській комірці, як не було так і немає охолодження. Помічниця в українській кімнаті говорила до мене по російськи, я попросив викликати директорку, котра почала з російської перейшла на українську мову, а я її запитав про одне видання та, між іншим, чому немає охолодження в українській комірці. Вона вияснила, що немає коштів. Я запропонував, що я уфондую для української комірки охолодження. Вона тоді вияснила, що немає як вставити. Я без інженерського досвіду почав вияснювати, як це можна влаштувати. Вона пішла. Я купив книжку і пішов попри Басарабку, оглянув облупленого Леніна та подумав, „хіба щось змінилось?” Опісля поїхав на Петрівку на книжковий базар де знайшов більше двадцяти магазинів з російсько-мовним виданням та заледви два з українським.
Треба було закупити нову техніку до мого помешкання. Я вийшов на закуп по Інтернету бо так я звик робити у США і те саме мені порадили друзі в Україні. Одначе український магазин „Резетка” подавав на сайті інформацію тільки по-російськи. Я вирішив передзвонити, щоби домовитися про придбання і доставу бажаної техніки. Три російськомовні асистенти врешті зєднали мене з Олександром, який говорив по-українськи.
Поїхав я на Захід потягом Київ-Львів. Мій сусід по люксу розмовлв по українськи. Ми провели приємну розмову. Врешті втомившись, я перепросив його, положився та почав читати перший том архівних матеріалів про Бандеру. Тут я мало не дістав інсульт. Майже всі матеріяли, навіть листування між Стецьком і Бандерою, НКВД переклало на російську мову, а редактори так і залишили. Я не зміг прочитати матеріялу, гірше того, я зрозумів, що редактори не відчували потреби перекласти на українську мову, бо вважають, що всі розуміють російську і це „нормально”. Рано вийшовши з потягу на станції у Львові і кілька днів пізніше в ресторані у Тернополі я чув переважно українську, але інколи і російську. Мої колеги вияснили що це росіяни чи татари і тому розмовляють по-російськи.
Один з яскравійших симптомів цієї хохлацької хвороби - це недавній виступ пані Премєр- Міністра при пресовім „не для камери” кліпі „все пропало.” Мабуть це не здивувало мешканців України, що пані Юля Тимошенко розмовляє по-українськи для камери, але поза чи вдома говорить по-російськи. Принаймні вона перехрестилася. Деякі її однофракційники навіть публічно, тобто по телебаченню виступають по-російськи. До речі так і виглядає ціле суспільство з малими виїмками. Від влади до комерції, а навіть в освіті. Відвідав я одну особливу державну школу (художню), де відбулися збори з батьками. Правда переважаюча більшість учителів виступала по-українськи, але одна вчителька перепросилася і перейшла на російську. Як почала по-російськи, так всі запити батьків перейшли на російську мову. Ця вчителька певне викладає по-російськи. Гірше того, переходять на російську всі учні і інші вчителі, і всі вважають, що це „нормально”, а статистика вказує, що це ще одна школа з українською мовою навчання. Задавала вона задачу на літні канікулі учням. Бажалось, щоб їй задали навчитись державної мови підчас літніх канікул.
Мені здається що в Україні, де державна мова має бути українська, вона ніколи такою не буде якщо, не усвідомиться, що малоросійство це хвороба, яку треба лікувати. Перед лікуванням треба встановити, що організм чи суспільство хворе. На жаль останній, що зрозуміє чи визнає свою хворобу це хворий. В сьогоднішній Україні можна порівняти рускомовність до алкоголізму. Алкоголік рідко зрозуміє чи тим більше признає, що у нього хвороба яку треба лікувати, і тому не лікується. Довкола нього всі інші теж алкоголіки і тому не спосібні або не мають бажання це ствердити та почати процес лікування.
Підчас свого виступу на ІУ Форумі в Києві в 2007 Президент Віктор Ющенко, до речі напевне найкращий український президент досі, відповідаючи на мої завваги, щодо української мови сказав: „Я не можу насильно впроваджувати українську мову.” Я подумав, Ви, пане Президенте, не тільки можете але маєте обовязок моральний і Конституційний. Правда, що один Президент, і ще до того відносно, з підривним мандатом через „неконституційні” Конституційні зміни з грудня 2004 року, мабуть не в силі вилікувати доволі хворе суспільсто. Але треба робити конкретні вдумливі заходи.
Людина в основі звірина, яка в першу чергу намагається задовольнити свої біологічні потреби, тобто бажання поїсти і забезпечитися від природи. Ці намагання проходять ступнево. Рідко людина задовольняється примітивним забезпеченням. Тобто для пересічної людини життя це змагання за достатками. У сьогоднішньому світі, де гроші це завдоволення до надмірності біологічних потреб, комерційна діяльність це основа суспільства. І тому треба починати від комерції. Приходить на думку технологічна фірма „Резетка.” Ця фірма, як і кожна в Україні, проводить свої заходи майже виключно у російські мові. Коли б передумовою для ліцензування і переведень заходів було користуватися українською мовою, „Резетка” без вагання перейшла б на українське, або щонайменше запровадила б пріоритетно (не паралельно) українську мову. Це саме відноситься до виступів речників влади по радіо чи телебаченню. Держава повинна ліцензувати по вищі ставці певну кількість не-українсько-мовних каналів. Всі інші зобовязані переводити ефір по-українськи або з українським перекладом. Уявіть Савік Шустера прямий ефір в російські мові з рівночасним перекладом на українську. Кошт ефіру стає подвійним. Раптово всі навчаються української мови.
Тут слід зрозуміти різницю між двома поняттями „пріоритетно” і „паралельно”. Українська мова ніколи не пройде у паралельному відношенню з російською. Російська мова в Україні має пріоритет на триста пядесять років історії. Українська мова потребує сьогодні пріоритету. Конституція є тільки основою на документі. Без втілення конкретних програм, припис Конституції чи указ Президента, який без чогось конкретного доручає Кабінету міністрів розробити програму впровадження української мови немає значення. До речі як показала пані Юля у „все пропало” сьогоднішній КабМін в особовому складі не має бажання таке зробити. Це мусить знати Президент і тому його указ тільки показовий.
Чи можна заборонити російську мову? Ні, але і не треба. До речі Росія недавно пожалувалася до Організації Безпеки і Спіробітництва в Европі, що в Україні дискримінують проти російської мови. Яка іронія і зухвалість! Чи у Франції дискримінують проти англійської мови? Чи у Польщі проти німецької? Чи у Росії проти української? Всі дискрімінують в користь державної мови. Чи не найвищий час, щоби в Україні позитивну дискримінацію відчула рідна мова?
15 липня 2009 Аскольд Лозинський
Відповіді
2009.07.18 | Lexa62
Насильно мил не будешь
Такі от протипоказання до ліків які пропонує пан Аскольд.Всі наші мовні поневіряння для свого вирішення потребують не адміністративного а фундаментального підходу.
По-перше. Треба подумати, як нам вибратися з семантичної пастки, яку ми самі собі створили. Ми називаємо рідну мову українською, хоча широке вживання терміну Україна, в близькому до сучасного значенні почалося десь 17-18 ст. Отже підсвідомо ми створюємо уявлення, що й мова наша "з'явилася" в цей час. Саме як мова вже закріпачених селян. Хоча це уявлення алогічне, але стійке. Наша рідна мова руська і походить від давньоруської напряму, без посередників і штучних втручань. Щодо, так званої (нами!), російської мови - то достатньо побіжного екскурсу в історію Московії (!), щоб переконатися - виникненням ця мова не завдячує ні Пітеру, ні Москві ні навіть всім Новгородам з Ростовими. Ця мова прийшла з церковних книг і подальшому розвитку своєму завдячує як Москві з Пітером так і Києву зі Львовом.
По-друге. Більшість із нас вже встигли впевнитись, що зараз це питання загальнокультурне а не питання патріотизму. Тому і підходи до нього мають бути відповідні. Практично, чи можна вважати доктора Кличка культурною людиною? - На жаль.
2009.07.18 | romulus
Re: Насильно мил не будешь
фсьо пучкомтреба розвивати сленги
а там - жесть пакажетт
2009.07.20 | Мірко
Дивує мене лиш то що ті що стоять ближче до слоня цього небачуть
І витягають якусь уявну статистику про 70+ відсотків україномовних.Статистика бреше. Відповідачі уважають що мова якою привикли говорити в Україні мусить, за хлопською лоґікою, бути українською. Тому відповідають так, коли справді української не знають і розпізнати навіть не можуть.
А без мови Україна нікому не потрібна. Може Голодомор/етноцид українців таки спрацював. І лишилась лиш брехлива назва клаптика землі.
Лишається вибір Або-або
http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch2006&trs=-1&key=1148695715
Пропозиція/нарис референдуму державно-мовної приналежності "АБО-АБО"
1. Референдум можна проводити лише в області яка має спільний кордон із державою в котрій бажана мова має статус державної..
2. Референдум проводиться лише пісьля такої прозьби обласною радою, або пісьля проголошення не-української мови урядовою на обласнім рівні. (для справ цього закону про референдум ця мова зватиметься "бажаною мовою").
3. Референдум проводиться лише по одній області річно.
4. Референдум це внутрішна справа України. В області де пропонується референдум не можуть бути розташовані і не можуть втручатися чужі війська, чужі поліційні загони, чужі цивільні міліції, ні чужі державні структури, власності чи представництва.
5. В час референдуму забороняється втручання чужих державних структур і включення будь яких фондів із поза меж України, чи від чужих держав. В разі такого втручання референдум визнається недійсним і не підлягає повторенню через 5 років.
6. Референдум проводиться рівно 6 місяців пісьля його проголошення.
7. Референдум відбудеться в час окремий від будь яких інших виборів, чи то на державному чи обласному рівні.
8. В референдумі буде поставлене лише одно чітке питання, лише українською та "бажаною" мовами. Українською мовою воно звучатиме так: >(1) З огляду на свої мовні потреби і бажання, я вибираю щоби область мого проживання, ХХХХХ, була в Україні, де державна мова, мова громадського спілкування і мова захищена дежавою (національна мова) є українська. (2) З огляду на свої мовні потреби і бажання, я вибираю щоби область мого проживання, ХХХХХ, була включена в склад УУУУУ де державна мова є уууууу.<
9. Для визнання результату референдуму в користь чужої держави як дійсним потрібно 60%+1 голосів. Якщо голосів в користь чужої держави більше 50% але нижче 60%, референдум підлягає одноразовім повторенню через рівно 5 років.
10. Результат референдуму, якщо в користь чужої держави, буде узгоджений із цею державою і стане чинним і узаконеним рівно 6 місяців пісьля Референдуму.
11. Якщо результат референдуму буде в користь чужої держави, українська держава сприятиме переселенню в сусідну область України, тих громадян які подадуть на це заяву за три місяці від дня референдуму. Держава з'обовязується такому переселенню до дня 6 місяців пісьля Референдуму.
12. Якщо результат референдуму буде в користь України, усі закони приняті обласною радою про урядове/офіційне/реґіональне становище чужої мови втрачають чинність від дня референдуму, і повний склад обласної ради достроково підлягає відставці, з перевиборами через рівно 3 місяці.
13. Закон перестає діяти через 10 років пісьля його прийняття Верховною Радою України.
2009.07.20 | Pavlo
Скільки Вам Москва платить за такі поради ?
2009.07.20 | Мірко
Re: Скільки Вам Москва платить за такі поради ?
А скільки вам за сліпоту?Здається є якісь тут правила на Майдані... Останнього штрафували баном.
2009.07.20 | Pavlo
Прошу пана читати правила : 1. Відверта та тупа провокація та ві
>> Може Голодомор/етноцид українців таки спрацював. І лишилась лиш брехлива назва клаптика землі.==================================================================
1. Відверта та тупа провокація та відповідь на неї.
Відвертою та тупою провокацією також вважаються означені теми:
1. в України як держави немає майбутнього
===================================================================
2009.07.20 | Мірко
Re: в України як держави немає майбутнього
Такого не казав. І держава може бути, і клаптик землі з такою назвою. Питаюсь лиш чи українській нації є майбутьнє, - а якщо є, то як це забезпечити.Питання слушне. Німеччина, Франція та інші держави Европи роблять ставку що ні. Словаки із вас сміються. Нація без свого Я не має майбутьнього.
2009.07.20 | GreyWraith
З якого це переляку?
Мірко пише:і клаптик землі з такою назвою.
Клаптик землі в теперішніх кордонах.
Питаюсь лиш чи українській нації є майбутьнє,
Ви сумніваєтеся?
- а якщо є, то як це забезпечити.
Щоденною важкою працею на користь цього майбутнього, і не інакше.
Німеччина, Франція та інші держави Европи роблять ставку що ні.
В=они вже нас закопували, і не раз.
Словаки із вас сміються.
Декому для сміху достатньо пальчика показати.
Нація без свого Я не має майбутьнього.
А ще менше майбутнього у нації, хворої на дупоголізм.
2009.07.21 | Мірко
Re: З якого це переляку?
GreyWraith пише:> Клаптик землі в теперішніх кордонах.
>
Це потіха якщо без українців?
> Щоденною важкою працею на користь цього майбутнього, і не інакше.
>
Так. Це якраз заклик до цього. Діяспора не може робити усе за вас, материкових.
2009.07.21 | GreyWraith
Re: З якого це переляку?
Мірко пише:>GreyWraith пише:
>>Клаптик землі в теперішніх кордонах.
>Це потіха якщо без українців?
І де ті українці поділися?
>>Щоденною важкою працею на користь цього майбутнього, і не інакше.
>Так. Це якраз заклик до цього.
Вибачте, чого-чого, але заклику до терпіння і праці я не побачив. Натомісць - скиглення і дупоголізм. А причин для останнього я не бачу.
>Діяспора не може робити усе за вас, материкових.
Ніхто не вимагає робити за нас все, але свою частину, яку ми, материкові, точно вже не зробимо, робити може. І для того, щоб мати моральне право дорікати материку щодо запущеності, повинна. Он інші дописувачі писали щодо приблизних місць і напрямків роботи. Та й приклад можна брати із тих же єврейських чи вірменських діаспор.
2009.07.20 | Sean
Джентльмени, давайте жити дружно
якщо є докази про "Москва платить", їх варто подати до студії, а якщо нема - то і не тре таке казати. Угу?2009.07.20 | Pavlo
Угу. Поради щодо (само)ліквідації України мені не подобаються.
Від Москви таке звично чути, але від своїх українців воно якось неприємно.2009.07.20 | Sean
угу ©
Pavlo пише:> Від Москви таке звично чути, але від своїх українців воно якось неприємно.
так, неприємно
2009.07.20 | Мірко
Re: від своїх українців воно якось неприємно.
Здається це якраз то, що пан Лозинський написав. Чути й бачити щоденно як українці в Україні себе самоліквідують. І не реаґувати!2009.07.20 | igorg
Бачите, проблема в тому, що Ви мислите
мірками того суспільства в якому самі живете. І саме його соціальними й політичними реальностями, а не українськими.Це виглядає так само смішно як поради американських лікарів нашим. Й так само як спроби запровадити суто американські медичні програми на нашому тлі. Нічого доброго з того не виходить. Пуста трата грошей й часу. Бо й у Америці ці програми років 50 назад ніхто не зміг би впровадити
2009.07.21 | Мірко
Re: Бачите, проблема в тому, що Ви мислите
igorg пише:> мірками того суспільства в якому самі живете. І саме його соціальними й політичними реальностями, а не українськими.<
Отже знаючи як може бути, а не тішучись тим що є - діяспора може дати дороговказ. Бо материкові стоять заблизько до слоня аби бачити що це за звір.
> Це виглядає так само смішно як поради американських лікарів нашим.,
Не смішно. Жалюгідно. Це ніби людожерам пояснювати як маринувати стейк.
>Й так само як спроби запровадити суто американські медичні програми на нашому тлі. Нічого доброго з того не виходить. Пуста трата грошей й часу.<
Вимір як далеко ще до цивілізації.
>Бо й у Америці ці програми років 50 назад ніхто не зміг би впровадити
Розумію та чую. І боюсь що додавши ще Мойсеєвих 40 років пустеловолочіння, Україна опиниться так далеко позаду, що цілком слушно треба буде перетворити її на протекторат котрогось сусіда...
2009.07.20 | igorg
Щоб менше нервувати треба більше працювати
й менше давати ЦУ через океан.Невже пан вважає, що ми в Україні того не бачимо й що він нам і владі відкриває очі. Чи може що він має такий моральний авторитет що це стане центром уваги в Україні? Тоді дуже просте запитання "а чого власне пан прагне?".
З усієї діаспори лише покійний Яцек зробив реальні й дієві кроки. Не знаю наскільки він при цьому нервував і впадав у стрес ...
2009.07.20 | Мірко
Яцик, не Яцек
igorg пише:> й менше давати ЦУ через океан.<
З прочитаного, це не через океан.
> Невже пан вважає, що ми в Україні того не бачимо<
Не бачите. І не реаґуєте.
>й що він нам і владі відкриває очі.<
На жаль мусите самі відкрити. І собі і владі.
>Чи може що він має такий моральний авторитет що це стане центром уваги в Україні?<
Повинен би мати.
>Тоді дуже просте запитання "а чого власне пан прагне?".<
Здається це точно описано в статті. За хабаром він руку не простягагає як у вас принятно.
> З усієї діаспори лише покійний Яцек зробив реальні й дієві кроки.<
І так врізався в пам'ять що й прізвища не пам'ятають.
>Не знаю наскільки він при цьому нервував і впадав у стрес ...<
Не знаю. Лиш знаю що вашим співвітчизникам кому з мовою так тяжко і за 18 років не змогли... переїхавши в Канаду, анґлійську вивчають до року!
Може це лише тому що в Україні нема потреби на українську.
Це мені пояснював (цілком серйозно!)іще один із вашого населення, - що в україні мова має бути російська (московська), а українська це лише для державних документів. Ваші податки покривають його урядову платню. Якщо приватно, то направлю Вас не бесіду із ним щоби зі мною не гаяти часу.
2009.07.20 | igorg
Ось наразі маємо вкрай серйозну проблему
відсутність української влади. Основна проблема у відсутності українських політичних постатей. Бо Ющенка таки малувато.Однак ми ж мали український уряд в еміграції. Чи ні? І цей самий український уряд в еміграції передав усі свої повноваження уряду неукраїнському. А жаль. Могли б готувати й просувати лідерів.
Наразі в Україні йде боротьба демократичними методами українського й антиукраїнського. Діаспора споглядає на це філософським поглядом?
Можна й далі успішно стьобатись
На жаль діаспора й українці в Україні це дуже різні й далекі світи. Й хотілося б аби ці світи якось зближалися й співпрацювали. Вкрай мало конструктиву на жаль. Але ті нечисленні приклади співпраці (хоча б цей ресурс) дають дуже гарні результати. Тому читаючи я можу лише сказати "так, ваша правда, і що?".
Ви готові прислати ваших дітей вчитися української філології, просувати українські програми в Україні чи поза межами? Є якісь пропозиції?
2009.07.20 | ziggy_freud
діаспора давно могла б робити дві очевидні речі
але не стану стверджувати, що ці речі прості1) рухати в країнах перебування те, що в Україні є унікального. Починаючи від традиційної кухні до аванградного мистецтва
2) заохочувати бізнес з країн перебування напряму працювати з Україною. Воно звичайно тут не рай для бізнесу, але... Якщо ділові і культурні контакти Заходу з Україною замикають через Москву, Захід виступає додатковим агентом зросійщення через підмосковну "локалізацію" продукту.
хай кожний, хто гірко плаче про нашу москалізованість, візьме на роботу в Україні трьох людей, що вільно володіють державною. Замість оплачувати з своєї кишені роботу трьох людей в Москві, один з яких відкриє принциповоязичну філію в Києві.
2009.07.20 | GreyWraith
Отож
ziggy_freud пише:але не стану стверджувати, що ці речі прості
Ага, прості. Це ж зусиль треба докласти...
хай кожний, хто гірко плаче про нашу москалізованість, візьме на роботу в Україні трьох людей, що вільно володіють державною.
Ой, так це ж непідйомне - особливо, коли цим людям платити конкурентноздатну зарплату, особливо із грубими надбавками за знання української мови...
2009.07.20 | igorg
Ага, слушно! Конкретна пропозиція для діаспори
Є таке чудне село Петриківка і там є люди що зберегли унікальне українське мистецтво Петриківський розпис. На жаль українці надто бідні аби забезпечити майстрам повноцінну роботу (воно може й добре що ті всі жлоби що в нас то не наші). І хоч їм допомагає й Президент й голова адміністрації (даруючи Петриківський розпис). І я в силу скромних можливостей допомагаю даруючи той розпис. Однак це надто мало аби говорити про успіх українського народного мистецтва. От як це згине тоді інша справа. Тоді буде в цініТо чому б не зайнятися гарною справою. Адже чудова тарілка ручного розпису коштує якихось 300 грн (40$). Ось і телефончик Надії Михайлівни Рибак 805634 2-19-27, заслужений майстер народної творчості України. Є там й інші майстри але їх телефону не знаю.
2009.07.21 | Sych
Де портфоліо тих майстрів? Скільки коштує їхнє підприємство?
2009.07.21 | igorg
Портфоліо, не смішіть, вони таких слів не вчили
вони вміють малювати. Бізнесмени з них не дуже хоч і стараються вижити.Ось тут гляньте, тут дещо є
http://museum.dp.ua/affiliate/dimmuseum/domevents/144-domevents/530-eventopen.html
http://sestra-yuliya.livejournal.com/87415.html
http://www.day.kiev.ua/22668/
http://www.vox.com.ua/data/publ/2006/07/31/petrykivka-ostrivets-vtsililogo-mystetstva.html
http://7chudes.in.ua/info/37.htm зверніть увагу на світлині нова споруда бо оригінальну таки соромно й показати
http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=908
http://folkart.net.ua/petr_rospis_istok/petr_rosp_istok_vstup_ukr.htm
2009.07.21 | Sych
З якої радості?
ziggy_freud пише:> 1) рухати в країнах перебування те, що в Україні є унікального. Починаючи від традиційної кухні до аванградного мистецтва
Та нібито робили і роблять. Ну там виставки всякі етц.
> 2) заохочувати бізнес з країн перебування напряму працювати з Україною. Воно звичайно тут не рай для бізнесу, але... ...
> хай кожний, хто гірко плаче про нашу москалізованість, візьме на роботу в Україні трьох людей, що вільно володіють державною. Замість оплачувати з своєї кишені роботу трьох людей в Москві, один з яких відкриє принциповоязичну філію в Києві.
"не рай для бізнесу" - ось цим все сказано. З якої радості утримувати тих спеціалістів? Що вони (з)можуть робити в совіцькій Україні де "не рай для бізнесу"?
2009.07.21 | ziggy_freud
радість теж очевидна
Sych пише:> Та нібито робили і роблять. Ну там виставки всякі етц.
деякі представники діаспор регулярно дещо роблять в цьому напрямку. Саме тихі радощі для вузького кола. В тому, як правило, відсутня загальна візія, або ж "велика картинка" стосовно місця української культури в світі. Але, щоб вона виникла, потрібні скоріше фахівці, ніж аматори-ентузіасти.
> "не рай для бізнесу" - ось цим все сказано. З якої радості утримувати тих спеціалістів? Що вони (з)можуть робити в совіцькій Україні де "не рай для бізнесу"?
Україна багато для чого не ідеальне місце. То давайте всі кудись звалимо. Бажаючих жити в Україні замість нас вистачить.
про "утримання", як тримають домашніх тварин, я не пишу. З якої взагалі радості великий чи дрібний бос наймає собі персонал? Чи такі складні форми стосунків між людьми вам не знайомі? ;0)
2009.07.20 | GreyWraith
Re: Ось наразі маємо вкрай серйозну проблему
igorg пише:І цей самий український уряд в еміграції передав усі свої повноваження уряду неукраїнському. А жаль.
Жаль хіба для русофілів. Бо тепер наш уряд має успадковану легітимність...
Наразі в Україні йде боротьба демократичними методами українського й антиукраїнського.
При мізерності русурсів українського - через об'єктивні причини...
Можна й далі успішно стьобатись
Успішно для кого?
Ви готові прислати ваших дітей вчитися української філології, просувати українські програми в Україні чи поза межами? Є якісь пропозиції?
Як казав свого часу Саакашвілі підприємцям із грузинської діаспори: "Доведіть, що ви любите Грузію не тільки у тостах"...
2009.07.21 | Мірко
Re: Ось наразі маємо вкрай серйозну проблему
igorg пише:> відсутність української влади.
Приклад: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/category?cat_id=35075
>Основна проблема у відсутності українських політичних постатей. Бо Ющенка таки малувато.<
Точно.
> Однак ми ж мали український уряд в еміграції. Чи ні? І цей самий український уряд в еміграції передав усі свої повноваження уряду неукраїнському. А жаль. Могли б готувати й просувати лідерів.<
Цікаво! Ідеалізм і наївність зашкодило.
> Наразі в Україні йде боротьба демократичними методами українського й антиукраїнського. Діаспора споглядає на це філософським поглядом?
>
Занепокоєна. Якого дідька думаєте що тут трачу свій час?
> Можна й далі успішно стьобатись
Це мов амоніяк для зімлілого.
> На жаль діаспора й українці в Україні це дуже різні й далекі світи. Й хотілося б аби ці світи якось зближалися й співпрацювали. Вкрай мало конструктиву на жаль.<
Недавно мав маленьку ролю при цім і бачив що на завваді. В ключових позиціяк по сей день діють замполіти, в службі державі (здогадайтесь котрої). Треба 5.45міліметрової люстрації, - а лише пісьля того відкриються можливості співпраці.
>Але ті нечисленні приклади співпраці (хоча б цей ресурс) дають дуже гарні результати. Тому читаючи я можу лише сказати "так, ваша правда, і що?".<
А це що, це потреба жорстокої люстрації.
> Ви готові прислати ваших дітей вчитися української філології, просувати українські програми в Україні чи поза межами? Є якісь пропозиції?<
Філологія не поможе в українських умовах.
2009.07.20 | Pavlo
Класичний комплекс галицького месіянизму. Або навіть сепаратизму
2009.07.20 | Мірко
Не месіянізму, а лиш апостолства. Месії української
нації були із до-Голодоморної "східної" України. Із Харкова, Полтави, навіть із Кубані...2009.07.20 | Pavlo
Якесь дивне апостолство, в стилі "всьйо пропало".
Я чудово розумію стрес Лозинського, який насправді теж є білінгвом, але англо-українським. Просто його двомовність не тої системи, що домінує в Україні. Певен, цитату англійською мовою в книзі пан Лозинський сприйняв би цілком нормально:"Тут я мало не дістав інсульт. Майже всі матеріяли, навіть листування між Стецьком і Бандерою, НКВД переклало на російську мову, а редактори так і залишили. Я не зміг прочитати матеріялу, гірше того, я зрозумів, що редактори не відчували потреби перекласти на українську мову, бо вважають, що всі розуміють російську і це „нормально”."
Тобто, мова має йти не про рідну мову, а про мову "інтернаціонального спілкування", яка в Україні поки що російська.
З українською мовою все не настільки погано.
Моя хресна, племінниця, постійно мешкає в Празі, отже російської мови зовсім не знає. Такі слова як "кружка", "сахар" загоняють її в ступор. За кілька хвилин спілкування її російськомовні співрозмовники переходили на ламану українську, коли бачили, що вона не розуміє. Навіть в Криму. От і все.
P.S. Облиште москалям дурну ідею про референдум, чесне слово. Нижче подаю мапу, які території Закарпаття будуть відторгнуті у випадку реалізації Вашої "геніяльної" ідеї:
2009.07.20 | Мірко
Re: Якесь дивне апостолство, в стилі "всьйо пропало".
Pavlo пише:> Я чудово розумію стрес Лозинського, який насправді теж є білінгвом, але англо-українським.<
Звісно.
>Просто його двомовність не тої системи, що домінує в Україні.<
Тому що жив не в Україні.
>Певен, цитату англійською мовою в книзі пан Лозинський сприйняв би цілком нормально:<
В американській книжці видані в США.
> "Тут я мало не дістав інсульт. Майже всі матеріяли, навіть листування між Стецьком і Бандерою, НКВД переклало на російську мову, а редактори так і залишили. Я не зміг прочитати матеріялу, гірше того, я зрозумів, що редактори не відчували потреби перекласти на українську мову, бо вважають, що всі розуміють російську і це „нормально”."
>
> Тобто, мова має йти не про рідну мову, а про мову "інтернаціонального спілкування", яка в Україні поки що російська.<
Ні. Мова про інтра-національне спілкування в Україні, яка в Україні поки що, і без перспектив зміни сюдячи по переважаючій ментальності, московська.
>З українською мовою все не настільки погано.<
Місяць тому був в центральній Україні. Не дуріть мене.
> Моя хресна, племінниця, постійно мешкає в Празі, отже російської мови зовсім не знає. Такі слова як "кружка", "сахар" загоняють її в ступор.<
Отже розумієте цю сенситивність пана Асколда як і мою, якої в загальному населені України нема.
>За кілька хвилин спілкування її російськомовні співрозмовники переходили на ламану українську, коли бачили, що вона не розуміє.<
Так само зробить Корейський продавець городини на Bloor Street у Торонті. Якщо це міра прогресу - тоді Канада на крок від україномовного раю!
>Навіть в Криму.<
ditto
>От і все.<
А нам це не все!
> P.S. Облиште москалям дурну ідею про референдум, чесне слово.<
Москалі не хочуть референдум. Хочуть цілу Україну (або принаймі по Збруч). А як ні, то ослаблену, збаламучену Україну, - яку якраз мають.
>Нижче подаю мапу, які території Закарпаття будуть відторгнуті у випадку реалізації Вашої "геніяльної" ідеї:<
Якщо ви прочитали Або-або, то би знали б що референдум діяв би на обласному рівні.
Але якщо мадяри та румуни хочуть подальше від Москви, а українці надалі закохані в своїх катах, то не дивуюсь вашій мапі. Не їхня вина. Вина недо-українців які створили недо-Україну, і завмерли.
Була така собі історія про рака, щуку і ворону...
2009.07.20 | Pavlo
Завєтна москальска мрія:
Чи таку "Україну" Ви б хотіли ?
2009.07.21 | Мірко
Re: Завєтна москальска мрія:
Pavlo пише:>
> Чи таку "Україну" Ви б хотіли ?<
Така Україна вже є. (крім розположення фарби на мапах) Борюся за більший клаптик.
2009.07.21 | GreyWraith
Що за дупоголізм?
Мірко пише:Така Україна вже є. (крім розположення фарби на мапах) Борюся за більший клаптик.
Є і значно більша. До Криму включно. Є боротьбою і працею наших попередників. Ви перекреслюєте їхні зусилля?
2009.07.21 | Pavlo
Ви плутаєте український націоналізм з галицьким сепаратизмом,
Мірко пише:> Така Україна вже є. (крім розположення фарби на мапах) Борюся за більший клаптик.
або абсолютно не володієте ситуацією в Україні.
2009.07.20 | Pavlo
Якщо вже казати про джерело русифікації України, то ним є Київ.
На Київ припадає більше половини українського інтернет-контенту, Київ визначає моду на медіа-продукти, мову спілкування, споживання і т.д. Перенесення столиці до якогось маленького містечка (тіко не до Львова!) типу Чигирина буде мати значно більший ефект, ніж відрізання Донбасу та Криму. Підтримайте краще вже цю ідею.2009.07.20 | ziggy_freud
тоді вже точніше про мовноязичіє.
підмосковні ЗМІ, розташовані в Києві. Якщо на роботу влаштовується білінґв (укр-рос мовноязичник), йому майже напевне запропонують писати російською. Обгрунтовуючи міркуваннями "комерційності". Навіть форум Майдану відвідують фахові журналісти, що не можуть знайти собі нормальне україномовне видання.але ці "комерційні" причини є брехливими. Очевидний і далеко не єдиний доказ - збільшення відвідувань кінотеатрів після переходу на укр. дубляж замість російського.
Pavlo пише:
> Перенесення столиці до якогось маленького містечка типу Чигирина буде мати значно більший ефект, ніж відрізання Донбасу та Криму. Підтримайте краще вже цю ідею.
Двома руками "за". І саме місто, а не совкове поселення при заводі.
2009.07.20 | GreyWraith
Re: тоді вже точніше про мовноязичіє.
ziggy_freud пише:Якщо на роботу влаштовується білінґв (укр-рос мовноязичник), йому майже напевне запропонують писати російською. Обгрунтовуючи міркуваннями "комерційності".
Десь років десять тому, коли я влаштовувався на одну роботу, мені керівник відділу кадрів, з якою я розмовляв українською мовою, рекомендувала при подальших контактах спілкуватися російською, - мовляв, власник у них із Росії. Я, ні слова не кажучи, розпрощався.
А ці видання НМД цілком визріли для свого занесення до чорного списку: просто мати на увазі і бойкотувати. Ми їм покажемо комерційність.
Навіть форум Майдану відвідують фахові журналісти, що не можуть знайти собі нормальне україномовне видання.
Ну так у чому проблема? Накопичуємо ресурси і створюємо свої видання - із блекджеком та шльондрами.
1) нормальний "непопсовий" фотографічний журнал, де нема ніякої реклами, окрім адрес спеціалізованих крамниць, але зате є, наприклад, статті із організації студійного світла...
2) нормальний "непопсовий" автомобільний журнал, зокрема, спеціалізований на масових позашляховиках чи хетчбеках Ц-класу... Навіщо людям платити за описання неймовірно крутого Ку7, який все одно ніхто ніколи не купить, чи заказуху від ДАІ?
але ці "комерційні" причини є брехливими.
Доведемо це бойкотом...
> Pavlo пише:
> > Перенесення столиці до якогось маленького містечка типу Чигирина буде мати значно більший ефект, ніж відрізання Донбасу та Криму. Підтримайте краще вже цю ідею.
>
> Двома руками "за". І саме місто, а не совкове поселення при заводі.
А ось це вже вкрай шкідлива ідея. Бо її здійснення є здачею без бою росіянам Києва, що матиме катастрофічні символічні наслідки...
2009.07.20 | ziggy_freud
на чому грунтується "комерційний успіх" -язичних
перше і головне. Незалежний видавець може набрати рекламу тільки у вже запущене видання. Залежний видавець спаму та агіпропу вже в першому номері цю проблему вирішив раз і назавжди.наслідок. Незалежний видавець живе з продажів і реклами, залежному видавцеві можуть довго вибачати низький рівень продажів, чи призначити демпінгову роздрібну ціну. Від на шару в кожну поштову скриньку до трохи вище. Таким чином ринок паперових ЗМІ свідомо руйнується.
GreyWraith пише:
> Ну так у чому проблема? Накопичуємо ресурси і створюємо свої видання - із блекджеком та шльондрами.
> 1) нормальний "непопсовий" фотографічний журнал, де нема ніякої реклами, окрім адрес спеціалізованих крамниць, але зате є, наприклад, статті із організації студійного світла...
> 2) нормальний "непопсовий" автомобільний журнал, зокрема, спеціалізований на масових позашляховиках чи хетчбеках Ц-класу... Навіщо людям платити за описання неймовірно крутого Ку7, який все одно ніхто ніколи не купить, чи заказуху від ДАІ?
наступний чинник. Зараз рекламні бюджети сильно поздувались. Можливо, це дасть декому привід замислитись про ефективність того самого спаму унд агітпропу. А декому напевне не дасть.
> але ці "комерційні" причини є брехливими.
> Доведемо це бойкотом...
принциповоязичний "глянець" я і без того не читаю. Тому що нудний. В середньому 40% прямої реклами і 55% джинси. Решта - випадкові речі.
> А ось це вже вкрай шкідлива ідея. Бо її здійснення є здачею без бою росіянам Києва, що матиме катастрофічні символічні наслідки...
шкідлива чи не, однаково нереальна. Столиця України буде в Києві. Але як дістали киян факін панаєхавшиє носії столичного статусу...
2009.07.20 | GreyWraith
Re: на чому грунтується "комерційний успіх" -язичних
ziggy_freud пише:перше і головне. Незалежний видавець може набрати рекламу тільки у вже запущене видання. Залежний видавець спаму та агіпропу вже в першому номері цю проблему вирішив раз і назавжди.
Резонно. Хоча зауважу, що і реклама буває різною за формою та призначенням. Коли є спеціалізоване видання, яке читають зацікавлені люди, то воно може дуже сильно піднятися за рахунок адресної реклами, що напевно знайде там свою цільову аудиторію. Взагалі, попри засилля в Україні бидлореклами для хом'ячків, на яку у розумних людей із грошима вже виробився стійкий імунітет, мене дивує жалюгідний брак справді корисної інформації про потрібні товари.
Наприклад, я ледве за три тижні ретельного пошуку знайшов у Києві нормальну жорнову кавомолку...
Незалежний видавець живе з продажів і реклами, залежному видавцеві можуть довго вибачати низький рівень продажів, чи призначити демпінгову роздрібну ціну. Від на шару в кожну поштову скриньку до трохи вище. Таким чином ринок паперових ЗМІ свідомо руйнується.
Це теж є. Так я і пропоную зруйнувати їхню бізнес-модель відправкою їхньої продукції без читання у /dev/null. Як показала практика, довго це не терплять навіть залежні...
наступний чинник. Зараз рекламні бюджети сильно поздувались.
Таке є.
Можливо, це дасть декому привід замислитись про ефективність того самого спаму унд агітпропу. А декому напевне не дасть.
Можете викласти свою думку докладніше?
Принциповоязичний "глянець" я і без того не читаю. Тому що нудний. В середньому 40% прямої реклами і 55% джинси. Решта - випадкові речі.
Питання: а хто цей бидлоконтент купує за нормальні гроші? От я ніяк не можу знайти жодного читача...
Хоча, до речі, глянець може бути і справді якісним, і то ще добре, що язичні не здогадалися і навіть потуг зробити не пробували...
Але як дістали киян факін панаєхавшиє носії столичного статусу...
Кого Ви маєте на увазі? Різних лозінських (пропоную форсити цей термін як загальну назву всіх депутатів ВР)?
2009.07.20 | ziggy_freud
кого (і що) я маю на увазі
GreyWraith пише:> Можливо, це дасть декому привід замислитись про ефективність того самого спаму унд агітпропу. А декому напевне не дасть.
> Можете викласти свою думку докладніше?
локальні агенти інформаційного впливу зазвичай дуже вперті і не дуже розумні. Можу навести приклади, і винятки з правила теж, але це трохи виходить за межі спілкування в форумі...
> Принциповоязичний "глянець" я і без того не читаю. Тому що нудний. В середньому 40% прямої реклами і 55% джинси. Решта - випадкові речі.
> Питання: а хто цей бидлоконтент купує за нормальні гроші? От я ніяк не можу знайти жодного читача...
потім більшість накладу опиняється на базарах, де старе число продають за півціни. Знаю одного хлопця, який клеїть з порізаного "ґламуру" дуже прикільні колажі :0)
> Хоча, до речі, глянець може бути і справді якісним, і то ще добре, що язичні не здогадалися і навіть потуг зробити не пробували...
може. Хоча б україномовна "Єва" з литовськими власниками. Яку -язичниє рагулі перетворили на "глянцевий гламур по сєм грівєн"
> Але як дістали киян факін панаєхавшиє носії столичного статусу...
> Кого Ви маєте на увазі? Різних лозінських (пропоную форсити цей термін як загальну назву всіх депутатів ВР)?
особи, яких до Києва тягне саме "столичний статус". І чи не в першу чергу дупутати ВР. Краще б вони представляли інтереси свого округу, періодично вирушаючи на сесії. Варто бути ближче до селян і шахтарів, чиї інтереси вони ну тіпо захищають.
цікаво, що неадекватні люди з Харкова і Дніпра найбільше сперечаються, хто з них репрезентує "пєрвую сталіцу". А закомплексовані сільські найбільше підкреслюють ну тіпо міське -язичіє. Нормальні люди з різних локацій дивляться на "столичний статус" якось простіше.
2009.07.20 | GreyWraith
Re: кого (і що) я маю на увазі
ziggy_freud пише:локальні агенти інформаційного впливу зазвичай дуже вперті і не дуже розумні.
Це й не дивно, бо просувають не стільки розумних (і тим самим небезпечних), а панятлівих.
потім більшість накладу опиняється на базарах, де старе число продають за півціни. Знаю одного хлопця, який клеїть з порізаного "ґламуру" дуже прикільні колажі :0)
Цікаве питання: собвартість цієї продукції справді настільки низька, що можна із прибутком переробляти її в макулатуру?
може. Хоча б україномовна "Єва" з литовськими власниками. Яку -язичниє рагулі перетворили на "глянцевий гламур по сєм грівєн"
Може, причиною є підплінтусний рівень українського журноламерства взагалі? А, може, куратор ZOGа слідкує, щоб нічого не вибивалося вище заданого рівня лайноконтенту, щоб хом'ячки не роззомбовувалися?
Але де вони, ті хом'ячки? Я ажіотажу навколо української лайнопреси не бачу, особливо гламурної...
От і рецепт: робімо якісний і нестандартний контент - і люди до нас потягнуться.
цікаво, що неадекватні люди з Харкова і Дніпра найбільше сперечаються, хто з них репрезентує "пєрвую сталіцу".
А Рівне в цю суперечку не втручається? Теж свого часу там була розташована штаб-квартира окупаційної адміністрації...
2009.07.21 | Мірко
Re: А Рівне в цю суперечку не втручається?
GreyWraith пише:> А Рівне в цю суперечку не втручається? Теж свого часу там була розташована штаб-квартира окупаційної адміністрації...
Влучно!!!!
2009.07.21 | ziggy_freud
першою столицею Совєтской Украіни був не Харків,
а Таганрог. З чого випливають дві виключні речі:- гумористичність претензій на першо- та другостоличний статус
- вимога включити першу столицю з околицями до складу Соборної Держави. Тільки варто спитати в хАхлов і казАков (історичні самоназви місцевого населення), чи вони того хочуть. У другому випадку п.Лозинський дивуватиме си, чому в Таганрозі говорять російською.
2009.07.21 | Мірко
А це цікава пропозиція!
Конкурс на статус столиці України. Усі міста з понад х00.000 населення беруть участь. Біла Церква має історичний прецедент, але ставлю на Тернопіль.2009.07.20 | ziggy_freud
нам би Ваші проблеми
1) крім мови спілкування, має велике значення, що саме повідомляють цією мовою. Наприклад, мені досі неприємно згадувати компартійну україномовну пресу і значно приємніше - незалежний "Вечірній Київ" часів перебудови.Спробуйте спілкуватись з людьми інакше, і тоді дехто переходитиме на українську просто за компанію.
2) якщо, на думку пана, всюди, де говорять російською, є Росія, доведеться визнати "уголкомъ Росии" Бруклін, і наступним кроком ввести туди Чорноморську фльоту. Але до того дуже далеко.
Чи присутні згодні, що "всі, хто говорить росйською - росіяни"?
3) суто психологічне: в пана надто низький поріг стресування...
2009.07.21 | Мірко
Re: нам би Ваші проблеми
ziggy_freud пише:> Спробуйте спілкуватись з людьми інакше, і тоді дехто переходитиме на українську просто за компанію.
>
Без проблеми. Місяць тому один співбесідник прилюдно заявив "як то є що людина з Канади що ніколи в Україні не жила розмовляє українською, а я, українець що ціле життя живу в Україні, української мови не знаю?" І на місці, спонтанно обіцяв що вивчить українську. Але панове, я сам одинцем не можу це робити. Немаю грошей на такі часті поїздки в Україну. Хтось з вас мусить розпочати цю роботу теж. От якби кожний україномовний навернув одну особу. За рік не було б за що сперечатися.
> 2) якщо, на думку пана, всюди, де говорять російською, є Росія, доведеться визнати "уголкомъ Росии" Бруклін, і наступним кроком ввести туди Чорноморську фльоту. Але до того дуже далеко.
>
Чорноморська фльота в Україні. В Гамериці її би живцем загризли і лищ гайки повиплювали. Наш "козацький" народ такого не зумів би. Зігнули спини. Привикли до ярма, і до ярма повернуться.
> Чи присутні згодні, що "всі, хто говорить росйською - росіяни"?
>
Не важливо чи москаль чи ні. Піддається пропаганді ворожої держави. Живе в іншім інфопростірі. В найкращім разі, - чужий. А якщо він не чужий, то ще гірше, - українець в Україні чужий. Здається про це пан Аскольд пише...
> 3) суто психологічне: в пана надто низький поріг стресування...<
Ні. Це лиш доказ що власне гівно не смердить і що можна жабу на живо в кипятку зварити...
2009.07.21 | ziggy_freud
щодо наслідків тривалої гівноадаптації погоджусь
Мірко пише:> Хтось з вас мусить розпочати цю роботу теж. От якби кожний україномовний навернув одну особу. За рік не було б за що сперечатися.
напрямок думок правильний. Але часу треба значно більше.
> 3) суто психологічне: в пана надто низький поріг стресування...
> Ні. Це лиш доказ що власне гівно не смердить і що можна жабу на живо в кипятку зварити...
після тривалої гівноадаптації дехто навіть починає сприймати чуже гівно за своє власне. Це наступна стадія, і частина жителів України (не скажу громадян) в цьому сенсі таки безнадійна...
2009.07.20 | ОлегS
Re: Рецепт на мій стрес
Щось є у тексті пана Лозинського дитяче:от, мовляв, приїхав і хочу, щоб всі розмовляли так, як мені подобається. Мені здається, якщо пан хвилюється за долю рідної мови аж навіть до інсульту, то потрібна праця, а не заклик: чи то книжки добрі перекладати українською, чи якись цикаві арт-перфоманси влаштовувати...Нехай почитає, як відроджували іврит: дуже повчальна історія.2009.07.20 | Наталка
Ви певно не чули про Лозинського, як говорите про працю
Киньте на Гугл і почитайте2009.07.20 | igorg
Наталко, не знаю плакати чи сміятися, якщо
про людину з таким гонором треба шукати у гуглі.2009.07.21 | ОлегS
Re: Ви певно не чули про Лозинського, як говорите про працю
Так, не чув. Чув про того Лозинського, що кабанів з рушницею захищав.2009.07.21 | Мірко
Re: Рецепт на мій стрес
ОлегS пише:> Щось є у тексті пана Лозинського дитяче:от, мовляв, приїхав і хочу, щоб всі розмовляли так, як мені подобається.<
Маєте рацію. Пан Лозинський дурак. Як то можна сподіватися що в Україні люди говорять українською мовою? Це може лише тому що в Німеччині німецькою, у Францію французькою, в Анґлії анґлійською, в Московії московською, в Кореї корейською, в Японії японською,у Швеції шведською,... Слушно, маєте рацію, порівнання нема.
>Мені здається, якщо пан хвилюється за долю рідної мови аж навіть до інсульту, то потрібна праця, а не заклик: чи то книжки добрі перекладати українською, чи якись цикаві арт-перфоманси влаштовувати...Нехай почитає, як відроджували іврит: дуже повчальна історія.<
Погляньте хто при брамі. Видасьте книжку власним коштом? А якщо так, то будете розповсюджувати тим що возитиметися зі скриньою книжок від книгарні до книгарні, від села до села... З голоду помрете поки тисячу так продасьте. А треба би міліон. Ви може в Україні не живете?
2009.07.21 | ОлегS
Re: Рецепт на мій стрес
Мірко пише:> ОлегS пише:
>
> Маєте рацію. Пан Лозинський дурак. Як то можна сподіватися що в Україні люди говорять українською мовою? Це може лише тому що в Німеччині німецькою, у Францію французькою, в Анґлії анґлійською, в Московії московською, в Кореї корейською, в Японії японською,у Швеції шведською,... Слушно, маєте рацію, порівнання нема.
А в Америці американською...
>
> >Мені здається, якщо пан хвилюється за долю рідної мови аж навіть до інсульту, то потрібна праця, а не заклик: чи то книжки добрі перекладати українською, чи якись цикаві арт-перфоманси влаштовувати...Нехай почитає, як відроджували іврит: дуже повчальна історія.<
>
> Погляньте хто при брамі. Видасьте книжку власним коштом? А якщо так, то будете розповсюджувати тим що возитиметися зі скриньою книжок від книгарні до книгарні, від села до села... З голоду помрете поки тисячу так продасьте. А треба би міліон. Ви може в Україні не живете?
Ну то давайте вічно плакатись та дорікати комусь. Ось Славко Вакарчук співає так, що в Москві слухають - то він і робить щось важливе для української культури та мови. Не помер від голоду, здається.
2009.07.20 | Мартинюк
Цікава фраза
>Я купив книжку і пішов попри Басарабку, оглянув облупленого Леніна та подумав, „хіба щось змінилось?”2009.07.20 | GreyWraith
Напівпорожня чи навіповна склянка?
2009.07.21 | Мірко
Re: Напівпорожня чи навіповна склянка?
Як інженер мусів би відповісти що шклянка в два рази більша ніж потрібно.2009.07.20 | Микола Гудкович
Я маю стрес на цей стиль. Хтось має рецепт?
2009.07.20 | yes
Його можна зрозуміти. Кожен отримує стрес, якщо не розуміє мови
Закордонні українці вимушені розмовляти переважно не українською мовою.Поїздка в Україну для них щаслива нагода порозмовляти рідною мовою і тут... облом.
Українці просто ліниві відслідковувати свою мову спілкування, переселенці з совка - не балакають українською принципово, а держава не форсує, більше того закріплює статус росмови, де тільки можна
2009.07.21 | Мірко
Отож!
2009.07.20 | Black Overobama
Re: Рецепт на Ваш стрес дуже простий:
Вбитися, наклавши на себе руки за допомогою суіциду. З таким нервічєським ставленням до мовного питання жити — собі дорожче. Особливо, якщо ділити хохлаїнців від коцалів за мовною ознакою. Ключова тема для роздумів: Ірландія.2009.07.21 | Lexa62
Почитав всі коменти, не розумію -
чому така поверховість?Читайте панове більше книжок.
" ПЂСНЬ 24-я
Римскаго пророка Горатія , претолкованна малороссійским діалектом в 1765-м годЂ . Она начинается так: Otium divos rogat in patenti... и пр.
Содержит же благое наставленіе к спокойной жизни.
О покою наш небесный! ГдЂ ты скрылся с наших глаз?
Ты нам обще всЂм любезный, в разный путь разбил ты нас.
За тобою то вЂтрила простирают в кораблях,
Чтоб могли тебе тЂ крила по чужих сыскать странах.
За тобою маршируют, разоряют города,
ЦЂлый вЂк бомбандируют, но достанут ли когда?
Кажется, живут печали по великих больш домах;
Больш спокоен домик малый, естли в нужных сыт вещах
Ах, ничем мы не довольны — се источник всЂх скорбей!
Разных ум затЂев полный — вот источник мятежей! "
"Українськішого" українця ніж Сковорода годі пошукати.
Якою мовою написано?
Навіть совок констатував:
"У радянському мовознавстві остаточно встановилася думка, що твори Сковороди написані староукраїнською книжною мовою другої половини XVIII ст., коли остання поступово вже виходила з ужитку"
а тут Ломоносов, який з Кантемиром(напів-греком, начверть татарином)
і наваяв з цієї книжної староукраїнської мови те, що він нічтожесумнящеся назвав р о с і й с ь к о ю ( не руською!)
"Ломоносов писал: «Карл пятый, римский император, говаривал, что ишпанским с богом, французским — с друзьями, немецким — с неприятельми, итальянским — с женским полом говорить прилично. Но если бы он российскому языку был искусен, то, конечно, к тому присовокупил бы, что им со всеми оными говорить пристойно, ибо нашел бы в нем великолепие ишпанского, живость французского, крепость немецкого, нежность италиянского, сверх того богатство и сильную в изображениях краткость греческого и латинского языка»."
А руську мову ввів в література Котляревський. Саме руську, якою розмовляли в побуті руські люди.
2009.07.21 | karpo
Re: Рецепт на мій стрес
Рецепт дуже простий - з завтрашнього дня хто з держслужбовців у робочий час використав російську - до побачення. І так від президента до двірника. Через два тижні вся країна буде наша. Або їхня. Зато стресу не буде.2009.07.21 | пан Roller
Неужели украинская власть такая тупая?
Меня тоже раздражает то,что украинцы не размовляют своей мовой.Мовный вопрос первостепенный в формировании украинской нации. И я двумя руками за ее формирование, формуйте.
Приведу лишь один пример такого формироваия. В связи с переходом на цифровой сигнал сейчас массово проходит дооснащение пользователей декодерами "Воля кабель".
Сервис настройки позволяет выбрать язык. Не только титров, но и самой мовы. И треба сказать, что в списке языков есть и украинская мова. Только вот почему то она разобает как русская.
При этом не идет речь о второй мове русской. Речь идет о первой английской, второй русской.Остальные мовы "включают" русскую речь, украинская тоже.Но, ведь украинкая государственная в Украине.Или нет?
Как ни вспомнить дурацкие синхронные переводы с украинского на русский, там где они не нужны. Скажимо, в дублировании известных украинских актеров не их голосами.Причем, их натуральный голос слышен как фон.
Похоже трудности создаются теми кому они выгодны, самим властями, строителям нации.
Кому это нужно? Украинснкой власти.
Или это секрет для нее? Если это не секрет для любого телезрителя, то власть тоже могла бы знать, что у нее творится. И чего это стоит.
Неужели украинская власть такая тупая?
2009.07.21 | OlalaZhm
Тупая и даже еще тупее