Терор на Кавказі продовжується
07/18/2009 | Ярослав Сватко
Відома чеченська правозахисниця Наталя Естемірова була викрадена біля власного дому в половині дев'ятого вранці 15 липня, і в той же день знайдена вбитою в сусідній Інгушетії.
Правозахисна організація "Меморіял", провідним співробітником якої була Наталія Естемірова, виступила у зв'язку з цим убивством із заявою, поширеною світовими ЗМІ. Це звернення знайшло майже миттєвий відгук у світі. Зокрема, The Washington Post цитує заступника директора організації Human Rights Watch Рейчел Денбер, яка вважає, що Кремль повинен не лише на словах засудити вбивство, а провести дійсно незалежне, всебічне і відкрите розслідування випадку. За словами Денбер, президент Росії Медведєв має визнати, що в Чеченії подібні злочини відбуваються в атмосфері безкарності. Колеги Естемірової кажуть, що вбитій правозахисниці неодноразово погрожували, а її діяльність дратувала місцеву владу. Зокрема, The Washington Post нагадує: нещодавно Естемірова повідомляла про те, що в Курчалої чеченська міліція стратила людину без суду.
Інше впливове видання, британська The Times, нагадує, що Естемірова співпрацювала з Анною Політковською і збирала інформацію про порушення прав людини в Чеченії від початку другої чеченської війни в 1999 році. Нещодавно вона брала участь в акції протесту, пов'язаної з убивством адвоката Станіслава Маркелова. Під час демонстрації вона зачитала текст однієї з погроз, отриманих Маркеловим. Отримуючи першу премію імені Анни Політковської в 2006 році, Естемірова заявила, що для розслідування злочинів, скоєних у Чеченії з 2000 року, у Росії не зроблено нічого. Якщо не буде міжнародного тиску на російську владу, то і для розслідування вбивства Естемірової так само не буде зроблено нічого.
Естемірова була помітною людиною в російському правозахисному русі. Майже десять років вона була представником "Меморіялу" на Північному Кавказі, насамперед у Чеченії. Вона не тільки збирала інформацію про порушення прав людини, вона була правозахисницею з великої літери, народною заступницею. Мешканці Чеченії ставали жертвами бомбардувань, "зачисток", викрадень, тортур, - усім їм Наталя намагалася допомогти. Вона вимагала від влади неможливого - припинити беззаконня. Часом це їй вдавалося - впевненість у своїй правді і в силі права додавала їй силу. Ця робота зробила Наталю відомою у всій Чеченії, люди тягнулися до неї, сподіваючись на захист, хоча б на те, що беззаконня не залишиться таємницею. Естеміровій не раз погрожували чиновники всіх ранґів, але вона не бачила себе поза діяльністю на батьківщині, в Чеченії.
Громадські діячі "Меморіялу" прямо вказують, що вину за вбивство Естемірової несе російська влада та її ставленники в Чеченії. Зокрема голова Ради правозахисного центру "Меморіял" Олег Орлов ствердив: "Я знаю, я впевнений в тому, хто винен у вбивстві Наталі Естемірової. Ми всі його знаємо. Звуть його Рамзан Кадиров, це президент Чеченської республіки. Рамзан вже погрожував Наталі, ображав, вважав її своїм особистим ворогом. Ми не знаємо, чи він сам віддав наказ, чи це зробили його найближчі соратники, щоб догодити начальству. А президента Мєдвєдєва, мабуть, влаштовує вбивця як керівник одного з суб'єктів РФ".
В Естемірової були сутички з Кадировим на правозахисному ґрунті. Коли Наталя дозволила собі осудливо висловитися про те, що дівчат майже насильно примушують носити в публічних місцях хустки, у неї відбулася розмова з Кадировим. Вона розповідала, що Кадиров їй погрожував, говорив буквально: "Так, у мене руки по лікоть в крові. І я не соромлюсь цього. Я убивав і буду вбивати поганих людей. Ми боремося з ворогами республіки". Відомо, що останні з підготовлених Наталією повідомлень про нові викрадення, про позасудові страти, про публічний розстріл посеред одного з чеченських сіл викликали лють у кадировському уряді.
Коментуючи в “Новій газеті” загибель адвоката-правозахисника Маркелова, Наталя Естемірова писала: “Вбивство Маркелова - це оголошення війни. Тепер питання - на чиїй стороні держава?” Потрібна була загибель Естемірової, щоб її колеги з “Меморіялу” відкрито заявили: “Назвемо все своїми іменами. У Росії твориться державний терор. Ми знаємо про вбивства в Чеченії і за межами Чеченії. Вбивають тих, хто намагається говорити правду, критикувати владу. Рамзан Кадиров зробив неможливою роботу правозахисників у республіці. Ті, хто вбив Наталю Естемірову, хотіли припинити потік правдивої інформації з Чеченії. Може бути, що їм це вдалося”.
Насправді страта Естемірової не може зупинити правди. Цього ще нікому не вдалося, і в Чеченії неприродній колоніяльний стан волелюбного народу, нав'язаний Кремлем, колись неодмінно лусне. Коли перестане порушуватись основоположне право кожного народу — жити у власній самостійній державі, тоді настануть підстави, щоб дотримуватися інших прав людини, за які боролась Естемірова. У вільній Ічкерії житимуть вільні люди, які облаштують свою державу не за московсько-ординськими лекалами, а так, як намагався зробити їх великий провідник Джохар Дудаєв. У цьому сенсі життя Наталі Естемірової прожито не марно.
Ярослав Сватко для Шляху Перемоги — за матеріялами російських, американських та вільних ічкерійських видань.
На світлині — Наталя Естемірова.
Правозахисна організація "Меморіял", провідним співробітником якої була Наталія Естемірова, виступила у зв'язку з цим убивством із заявою, поширеною світовими ЗМІ. Це звернення знайшло майже миттєвий відгук у світі. Зокрема, The Washington Post цитує заступника директора організації Human Rights Watch Рейчел Денбер, яка вважає, що Кремль повинен не лише на словах засудити вбивство, а провести дійсно незалежне, всебічне і відкрите розслідування випадку. За словами Денбер, президент Росії Медведєв має визнати, що в Чеченії подібні злочини відбуваються в атмосфері безкарності. Колеги Естемірової кажуть, що вбитій правозахисниці неодноразово погрожували, а її діяльність дратувала місцеву владу. Зокрема, The Washington Post нагадує: нещодавно Естемірова повідомляла про те, що в Курчалої чеченська міліція стратила людину без суду.
Інше впливове видання, британська The Times, нагадує, що Естемірова співпрацювала з Анною Політковською і збирала інформацію про порушення прав людини в Чеченії від початку другої чеченської війни в 1999 році. Нещодавно вона брала участь в акції протесту, пов'язаної з убивством адвоката Станіслава Маркелова. Під час демонстрації вона зачитала текст однієї з погроз, отриманих Маркеловим. Отримуючи першу премію імені Анни Політковської в 2006 році, Естемірова заявила, що для розслідування злочинів, скоєних у Чеченії з 2000 року, у Росії не зроблено нічого. Якщо не буде міжнародного тиску на російську владу, то і для розслідування вбивства Естемірової так само не буде зроблено нічого.
Естемірова була помітною людиною в російському правозахисному русі. Майже десять років вона була представником "Меморіялу" на Північному Кавказі, насамперед у Чеченії. Вона не тільки збирала інформацію про порушення прав людини, вона була правозахисницею з великої літери, народною заступницею. Мешканці Чеченії ставали жертвами бомбардувань, "зачисток", викрадень, тортур, - усім їм Наталя намагалася допомогти. Вона вимагала від влади неможливого - припинити беззаконня. Часом це їй вдавалося - впевненість у своїй правді і в силі права додавала їй силу. Ця робота зробила Наталю відомою у всій Чеченії, люди тягнулися до неї, сподіваючись на захист, хоча б на те, що беззаконня не залишиться таємницею. Естеміровій не раз погрожували чиновники всіх ранґів, але вона не бачила себе поза діяльністю на батьківщині, в Чеченії.
Громадські діячі "Меморіялу" прямо вказують, що вину за вбивство Естемірової несе російська влада та її ставленники в Чеченії. Зокрема голова Ради правозахисного центру "Меморіял" Олег Орлов ствердив: "Я знаю, я впевнений в тому, хто винен у вбивстві Наталі Естемірової. Ми всі його знаємо. Звуть його Рамзан Кадиров, це президент Чеченської республіки. Рамзан вже погрожував Наталі, ображав, вважав її своїм особистим ворогом. Ми не знаємо, чи він сам віддав наказ, чи це зробили його найближчі соратники, щоб догодити начальству. А президента Мєдвєдєва, мабуть, влаштовує вбивця як керівник одного з суб'єктів РФ".
В Естемірової були сутички з Кадировим на правозахисному ґрунті. Коли Наталя дозволила собі осудливо висловитися про те, що дівчат майже насильно примушують носити в публічних місцях хустки, у неї відбулася розмова з Кадировим. Вона розповідала, що Кадиров їй погрожував, говорив буквально: "Так, у мене руки по лікоть в крові. І я не соромлюсь цього. Я убивав і буду вбивати поганих людей. Ми боремося з ворогами республіки". Відомо, що останні з підготовлених Наталією повідомлень про нові викрадення, про позасудові страти, про публічний розстріл посеред одного з чеченських сіл викликали лють у кадировському уряді.
Коментуючи в “Новій газеті” загибель адвоката-правозахисника Маркелова, Наталя Естемірова писала: “Вбивство Маркелова - це оголошення війни. Тепер питання - на чиїй стороні держава?” Потрібна була загибель Естемірової, щоб її колеги з “Меморіялу” відкрито заявили: “Назвемо все своїми іменами. У Росії твориться державний терор. Ми знаємо про вбивства в Чеченії і за межами Чеченії. Вбивають тих, хто намагається говорити правду, критикувати владу. Рамзан Кадиров зробив неможливою роботу правозахисників у республіці. Ті, хто вбив Наталю Естемірову, хотіли припинити потік правдивої інформації з Чеченії. Може бути, що їм це вдалося”.
Насправді страта Естемірової не може зупинити правди. Цього ще нікому не вдалося, і в Чеченії неприродній колоніяльний стан волелюбного народу, нав'язаний Кремлем, колись неодмінно лусне. Коли перестане порушуватись основоположне право кожного народу — жити у власній самостійній державі, тоді настануть підстави, щоб дотримуватися інших прав людини, за які боролась Естемірова. У вільній Ічкерії житимуть вільні люди, які облаштують свою державу не за московсько-ординськими лекалами, а так, як намагався зробити їх великий провідник Джохар Дудаєв. У цьому сенсі життя Наталі Естемірової прожито не марно.
Ярослав Сватко для Шляху Перемоги — за матеріялами російських, американських та вільних ічкерійських видань.
На світлині — Наталя Естемірова.