МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Для чого робототехніка якщо є мільярд робочих рук?

07/21/2009 | igorg
Дуже гарний фоторепортаж про китайське виробництво. З таким не здатні конкурувати жодні автоматичні лінії. Стіл, табуретка, пара рук й очей, мінімум фізіологчних потреб, ніякої ергономіки й охорони праці. Тут бере початок світова економічна криза. Жадібність й пристрасть до наживи ...
Цікаво, скільки штрафів (або й скільки років за решіткою) довелося б сплатити власникам фірм за подібне виробництво у власних країнах?
З іншого боку так проростає могутня економіка. Скільки років ще буде продовжуватися цей китайський НЕП? Що постане на кістках цих людей?
http://sergeydolya.livejournal.com/55293.html

Відповіді

  • 2009.07.21 | Боббі

    тобто, підприємці винні в тому, що створюють робочі місця?

    igorg пише:
    > Цікаво, скільки штрафів (або й скільки років за решіткою) довелося б сплатити власникам фірм за подібне виробництво у власних країнах?
    саме тому у "власних" країнах зростає безробіття а робочі місця створюються в Китаї, Малаїзії та інших країнах Азії. Це ж таке питання: навряд тих працівників гнали в цех під дулом рушниці, напевне ж самі прийшли, бо хочуть працювати і заробляти собі на життя чесною працею.

    Те, що "розвинені" країни прогнили лівацькою демагогією не привід глузувати над китайськими підприємцями.

    А криза виникла з іншої причини, і жадібність промисловців до неї відношення не має.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.07.21 | igorg

      Чому підприємці? Гляньте на рівень технологї

      й умови праці (чесно кажучи це далеко не найгірші). Й звісно що люди йдуть туди працювати, куди їм діватися. Особливо якщо зважити що ще недавно там платили вдесятеро менше. Зрозуміло що з часом працюючи це суспільство підніме рівень життя. Основна проблема в тому як це технологічне зростання буде використано КПК.
      Щодо кризи. Прикиньте скільки таких виробництв 19 століття відкрито, якщо 90% продукції йде з Китаю. Це означає що в США, Європі не відкрито сучасні виробництва де не задіяні інженери й кваліфіковані робітники. Тобто замість 1 інженера 20-40 ось таких нещасних на табуретках. А найгірше, що різко виріс попит на рабську низькопродуктивну працю. Й інвестиції пішли в технології 19 століття. А надприбутки куди ділися?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.07.21 | Боббі

        геть не згоден

        igorg пише:
        > й умови праці (чесно кажучи це далеко не найгірші). Й звісно що люди йдуть туди працювати, куди їм діватися. Особливо якщо зважити що ще недавно там платили вдесятеро менше. Зрозуміло що з часом працюючи це суспільство підніме рівень життя. Основна проблема в тому як це технологічне зростання буде використано КПК.
        Заощадження та нагромадження капіталу призводить до підвищення ефективності праці та підвищення матеріального добробуту. Лише нещодавно тим людям світила землянка десь в деревні та голодне життя, тепер вони мають роботу на фабриці.


        > Щодо кризи. Прикиньте скільки таких виробництв 19 століття відкрито, якщо 90% продукції йде з Китаю. Це означає що в США, Європі не відкрито сучасні виробництва де не задіяні інженери й кваліфіковані робітники. Тобто замість 1 інженера 20-40 ось таких нещасних на табуретках. А найгірше, що різко виріс попит на рабську низькопродуктивну працю. Й інвестиції пішли в технології 19 століття. А надприбутки куди ділися?
        90% продуції з Китаю не йде --- він лише нещодавно випередив Німеччину за валовим експортом. Я не пригадую, щоб у 19 столітті десь було виробництво веб-камер.

        Проте в Китаї 20-40 людей отримали роботу, зарплату і можливість жити. Висококваліфіковані західні інженери могли б побудувати сучасний робот, аби той складав веб-камери ефективніше за 20-40 китайців і забезпечував гідний дохід своєму власнику.

        Але може інженеру довелось би відсотків до 50 своїх прибутків віддати гопнікам (ой, перепрошую, сплатити податків) що робить його неконкурентноздатним проти китайців? Так то його проблема.

        Щодо рабовласництва: один з атрибутів рабовлаництва є присвоєння плодів труда рабів. Цей атрибут наразі зустрічається повсюди, але найбільше в соціалістичних країнах заходу і у нас, де населення має платити близько 50% заробленого чесною працею + акцизи, пошліни та іншу данину на спожиті товари своїм господарям.
    • 2009.07.24 | Sych

      НМХД, тут питання не так в підприємцях, як у лицемірстві держав.

      З комуністичною Кубою торгувати - ні-ні, не дозволено, а з Китаєм, який гірше поводиться з населенням, так.

      Тут ще є моральна складова. Я розумію, що гроші не пахнуть, але роблячі бізнес з усякими китаями західні бізнеси вбивають економіки своїх власних країн та розвивають економіки рабовласницьких країн. Це до речі те, про що говорив Безменов ще в 1984 році.
  • 2009.07.21 | Арій.

    В СРСР на ковейєерах так само було.

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.07.21 | igorg

      Далеко не так. Умови були набагато кращі.

      Особливо на електроніці. Скажімо той же завод Маяк.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.07.21 | АБВГ

        Секрет швидкого розвитку Китаю зараз той же, що й СССР в 30-ті

        наплив сільського населення в міста. Того ресурсу ще вистачить на пару десятків років. По-моєму, десь 15 млн китайців щорічно вливаються в економіку. Якщо їм не підшукають роботу - будуть елементарно вимирати з голоду. Як в середні віки. Голод регулював приріст населення.
        Ресурс сільського господарства в Китаї вичерпаний.
        Знайомий щойно повернувся з Таджикістану.
        Там повно китайців. Каже, відрізняються тим, що їдять абсолютно все.
        Жуків, гусінь, черепах, змій, собак, котів.
        А ще один знайомий був на фабриці в Шанхаї. Зайшли - цех спить, поклавши голови на столи. Виявляється, люди працюють в дві зміни. При найменшій можливості - сплять, бо інакше не витримати. В містах, у кого нормальна робота, мають рівень життя доволі пристойний.
        ...
        А виробництва там різні. Деякі - 19-го століття. Деякі - 20-го, а деякі - 21-го. Велика частина світової промисловості туди злилась. Бо китайці можуть і хочуть працювати, хоча б задешево. Тому вся надія - на покоління їхніх дітей. У тих в голові вже будуть дискотеки і бари. :) А не робота в дві зміни.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.07.22 | igorg

          Ви забули КПК. Тому не факт що їх діти будуть

          думати не про дискотеки а про світове панування. Згадайте НЕП і чим це закінчилося. Комуністи там дуже міцно тримають кермо й ВПК розвивається дуже швидко.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.07.23 | АБВГ

            Китайці пояснювали мені, що таке КПК. Від марксизму у них тільк

            червоний прапор для старшого покоління. Проблема в тому, що тривалість життя в Китаї дуже виросла, і того покоління ще досить.
            Почитайте програму КПК.
            Вже не комуністична.
            Те, що будуть намагатися опанувати світ - це факт.
            Як - при наявності зброї масового знищення у потенційних жертв - не розумію...
            Мао було пофігу на біологічне життя на Землі.
            Ці хочуть самі жити якісним біологічним життям! :)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.07.24 | igorg

              А як Ви оцінюєте, чим Росія відрізняється від СССР

              Що там змінилося? Це навіть більш страшно, бо коли рушився СССР було прагнення до свободи. Зараз вочевидь видно що соціальна комуністична інженерія таки докорінно змінила суспільство. Виявляється що йому вже тотальний контроль у вигляді КПСС, партзборів, профкомів, сексотів в кожному колективі, політичних статей не потрібний, воно вже саме себе контролює на рівні ментальності, виховання. І це справді дуже страшно.
              А Китай відрізняється ще менше від суто комуністичної системи. Звісно, це не такий ортодоксальний комунізм як у північній кореї, але ...
              Увесь апарат залишився на місці й так само контролює країну. Таке вже було у 20-х. Посткомуністичне суспільство, яке подолало ортодоксальні комуністичні погляди на економічну систему, але залишило їх на ментальному на соціальному рівні це дуже страшна річ.
              А те що гворять то ви забуваєте про роздвоєність свідомості совків. Чому Ви вирішили що вони саме так і думають, а тим більше діють. Подвійні чи потрійні системи поглядів залежно від середовища і обставин це є невідємна риса тієї соціальної інженерії.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.07.24 | Сергій Кабуд

                суть марксізму в брехні. це прямо казав маркс.

                в листуванні з Енгельсом він писав що КАПІТАЛ має бути великою товстою книгою що сильніше діяти на дебілів

                Суть марксізму-ленінізму в тому що це

                науково-кримінальна система комплексних соціальних, підривних, культурних поглядів, підходів, стратегій на захоплення політичної влади в країнах і світі і подальшу зміну системи влади на тоталітарну

                комуністичний рай вони обіцяють з понтом, самі між собою над тими хто вірить в комунізм сміються

                на керівні посади ніколи наівняків-комуністів не пускали бо вважалося що це придурки


                влада- це центр їх інтересів, як назвав це Андрій наврозов

                "культура максимізації влади"
  • 2009.07.21 | Убітий Єнот

    Re: Для чого робототехніка якщо є мільярд робочих рук?

    Це зараз так. Потім коли роботи стануть дешевші, буде інакше.
    Колись теж говорили, навіщо екскаватори, коли можна пригнати тисячу робітників чи зеків з лопатами.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.07.22 | igorg

      Робот принципово не може бути дешевшим за китайця

      Роботизація не зробила виробництво дешевим. Вона просто змінила суть праці. Прийняла некваліфіковану й монотонну на якій працювати охочих не було. Роботизація має економічний сенс коли робоча сила стає дорогою й дефіцитною.
  • 2009.07.21 | Mykola_2007

    Нмд. З одного боку праві, з іншого ні.

    Те що умови праці і зарплатня мізерна за таку працю, це очевидно. Хто був на виробництві той знає, що це шкідливо для здоров'я. Фарби, для корпусів, каніфоль для паяння, ніколи здоров'я не приносили + сидяча та монотонна робота на незручних стільцях. І навідь правильно обладнане робоче місце тільки зменшує негативний вплив. Тому звичайно гроші які дають, це мізер в порівнянні з тим як губиться здоровья.

    З іншого боку, не все можно і потрібно автоматизувати. Наразі це не дешеве задоволення, принаймі на данному етапі розвитку. Деякі вузли дійсно автоматизовують, але у більшості виробництв без такої праці не обійтись. Буть то китайці чи білі, чи чорні, це потрібно робити. Всі монітори, мобілки, автомобілі збираються в ручну. Інша спава, що китайцям плотять набагато менше, тому ми маємо такі дешеві товари. Хоча це на мою думку стратегічна помилка Заходу, коли виробництва стали переносити у Китай, бо реальні потужності будуть зосередженні у Китаї, а в Америці лише доллари та менеджери.

    Між іншим Німеччина найбільший експортер, і пішла саме шляхом автоматизації виробництва. Хоча навідь у їхньому кінцевому продукті присутня азійська складова(мікросхеми так точно азійські).
  • 2009.07.23 | igorg

    ВПК Китаю, до теми

    http://nnm.ru/blogs/a92/bolshoy_sosed/#cut

    22 июля с военно-политических консультаций начальников генеральных штабов России и Китая в приграничном российском Хабаровске начались совместные антитеррористические учения "Мирная миссия — 2009". Их активная фаза запланирована на период с 23 по 26 июля, а пройдет она на полигоне Таонянь возле населенного пункта Байчэн на северо-востоке соседнего государства. С каждой стороны в учениях примут участие примерно по 1300 военнослужащих. Преимущественно — представители сухопутных войск и авиации. Это вторые аналогичные совместные учения с 2005 года.

    Россию и Китай можно назвать давними партнерами в оборонной сфере, хотя, что также не секрет, в истории советско-китайских отношений были периоды, когда военные двух стран оказывались по разные стороны фронтовой линии. Так было, к примеру, во время приграничного конфликта на острове Даманский в 1969 году, когда группа вооруженных советскими же автоматами китайцев вторглась на территорию СССР, что впоследствии переросло в непродолжительный, но кровопролитный конфликт.

    Микровойна закончилась победой советских пограничников и военных, однако те потеряли 58 человек убитыми, а еще 94 военнослужащих были ранены. Потери китайской стороны до сих пор остаются засекреченными, и разные источники оценивают их по-разному — от 100-150 до трех тысяч человек.

    Отчасти из-за этого неприятного инцидента китайская армия в понимании наших соотечественников долгое время считалась многочисленной, но плохо вооруженной массой, которая время от времени пытается перейти советскую границу "мелкими группами по пять миллионов человек".

    Когда-то это отчасти было правдой, однако сегодня вооруженные силы Китая не только по своей численности, но и по техническому оснащению претендуют на одно из первых мест в мире. В перспективе они намерены наращивать не только вооружение, но и высокотехнологичные составляющие оборонной сферы.

    В настоящее время численность Народно-освободительной армии Китая (НОАК) оценивается примерно в 2250000 военнослужащих на действительной службе и 800000 резервистов. По первому показателю Пекин находится на первом месте в мире, уверенно опережая американскую, индийскую, северокорейскую и российскую армию. Последняя по численности военнослужащих более чем в два раза уступает китайской.

    Структура китайских вооруженных сил относительно стандартна, хотя и имеет некоторые отличия от армий других государств. Самым многочисленным видом войск НОАК являются сухопутные, в которых служит около 70 процентов, или 1,6 миллиона военнослужащих. Военно-морские силы насчитывают примерно 250 тысяч человек и столько же — военно-воздушные силы. Примерно 90-120 тысяч военнослужащих состоят в так называемом втором артиллерийском корпусе НОАК, который фактически является аналогом российских ракетных войск стратегического назначения.

    В военное время в распоряжение министерства обороны Китая также переходят полицейские формирования, которые должны оказывать поддержку сухопутным войскам, выполняя различные вспомогательные задачи. Их численность составляет около 660000 человек.

    Вооружение китайских сухопутных войск сегодня насчитывает примерно 7500 танков, 5500 бронетранспортеров, 2200 боевых машин пехоты, а также 25000 артиллерийских орудий.

    Их арсенал практически полностью состоит из продукции собственного производства, хотя, что не секрет, подавляющее большинство образцов этого оружия являются копиями советских и российских аналогов. В частности, автомат Type 56 — это китайская интерпретация АК-47, Type 59 — пистолета Макарова, а Type 79 является копией снайперской винтовки Драгунова.

    Эта же тенденция характерна и для ВВС НОАК, хотя официально на вооружении китайской авиации также стоит техника российского, канадского, американского, европейского и израильского производства.

    Среди зарубежных образцов вооружения можно назвать российские истребители Су-30 и Су-27, военно-транспортные самолеты Ил и Ту, вертолеты Ми-8 и Ми-17, американские Sikorsky S-70 и европейские Eurocopter AS 332 Cougar и Gazelle, канадские пассажирские самолеты Bombardier Challenger 600. Израильская военная промышленность представлена беспилотными летательными аппаратами Harpy.

    Одним из самых массовых боевых самолетов китайской авиации сегодня является истребитель J-7 (Jian-7), который считается копией советского МиГ-21. Согласно открытым данным, ВВС НОАК располагают парком, состоящим из 500 с лишним таких самолетов. В экспортной модификации этот истребитель известен как F-7. Он поставлялся более чем пятнадцати странам.

    На вооружении китайских ВВС также стоит более 300 истребителей-перехватчиков J-8, за основу которого был взят еще один советский боевой самолет Су-15, около 120-130 аналогичных Су-27СК многоцелевых истребителей J-11, а также более 160 многоцелевых истребителей J-10, при создании которых, по мнению некоторых экспертов, использованы технологии израильского самолета Lavi.

    Всего в арсенале китайской авиации насчитывается около 2000 боевых самолетов, что, по оценкам экспертов, делает ВВС НОАК крупнейшими в азиатском регионе и третьими в мире после США и России.

    Не менее многочисленные китайские ВМС, по оценкам экспертов, пока значительно отстают по своей технической оснащенности от флотов других сверхдержав, а большинство кораблей, стоящих на их вооружении, являются устаревшими. В состав флота также входит морская пехота, береговая охрана и авиация.

    По словам руководства ВМС, в перспективе флот НОАК должен пополниться новыми высокоточными ракетами большой дальности, подводными лодками, которые будут отличаться высоким уровнем невидимости и возможностями выполнять задачи на значительном удалении от мест базирования, а также авианосцами.

    Последние, что вполне вероятно, могут получить в качестве палубной авиации российские самолеты Су-33 или их аналоги. По крайней мере, интерес китайцев к этой машине уже давно известен, хотя пока Москва и не спешит с продажей Су-33 Китаю.

    Второй артиллерийский корпус НОАК — это также сравнительно многочисленная и, наверное, самая засекреченная структура китайской армии. Она состоит из шести бригад, которые дислоцируются в различных регионах страны. Арсенал стратегических ядерных сил Китая, по оценкам экспертов, сегодня может насчитывать от 100 до 400 боеголовок.

    Военные расходы Пекина сегодня также остаются спорным вопросом. К примеру, в 2008 году, по официальным заявлениям руководства страны, ее оборонный бюджет составлял примерно 60,1 миллиарда долларов. Однако, согласно обнародованному докладу Пентагона, эти затраты значительно выше и могут составлять от 105 до 150 миллиардов долларов.

    В Вашингтоне также полагают, что за последние годы военные возможности Пекина значительно возросли. НОАК вложила большие средства в приобретение современного вооружения иностранного производства, смогла придать новый импульс развитию собственной оборонной индустрии. В тоже время, возможности китайцев использовать силу на расстоянии пока ограничены, а технологии, которые разрабатываются и внедряются китайскими военными, в основном направлены на оборону.

    Стоит отметить, что в конце января 2009 года руководство китайской армии обнародовало доклад, в котором определило перспективы развития национальной обороны, а также цели, стратегию и планируемые расходы в этой сфере.

    Согласно этой информации, основной упор правительство Китая планирует сделать на информатизацию и механизацию силовых структур, а в будущем Пекин намерен придерживаться стратегии "активной обороны". В частности, Китай не планирует использовать практику так называемых превентивных ударов, не будет использовать первым ядерное оружие, а также не станет ввязываться в ядерную гонку вооружений с другими странами.

    Андрей Федоров, Lenta.ru

    від себе додам, що фактично США й Європа активно сприяє розвитку ВПК Китаю. І що найгірше не тільки грошима, але головне доступом до найновітнішіх технологій. Тож питання лише скільки років є в запасі 10-30 до того коли китайські комуністи заявлять про свої світові інтереси й плани.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2009.07.24 | Чучхе

    тут мій найулюбленіший ролик з китайської технології (л)

    http://www.youtube.com/watch?v=2U3gaQtYRwg&feature=player_embedded

    Але якщо без жартів, то ці всі фотосюжети з Китаю мають одну хибу: Китай достобіса велика країна з дуже сильними диспропорціями. І якщо вам потрібно знайти тут місця, де пахають в кустарних антисанітарних майстернях якісь напівголодні елементи - ви їх там знайдете. Так само, як знайдете і райони з дуже великим рівнем життя і випереджаючими світовими показниками розвитку. Враховуйте це, обговорюючи китайські тенденції
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.07.24 | igorg

      Так, тут має бути певна ментальність

      щоб так "працювати".
      Звичайно, там формується піраміда, де знизу от такі примітиви а наверху технології ВПК. Вершина тримається на підніжжі.
      Щодо нашої ментальності то я б її проілюстрував ось цим сайтом :)
      http://mastercomposit.ucoz.ua/


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".