Реколектанти свідчать про насилля в жіночому монастирі
08/04/2009 | Kyrylych
Реколектанти свідчать про насилля в жіночому монастирі
http://video.community.org.ua/
28-31 липня 2009 року у Брюховичах біля Львова проходили чоловічі реколекції (духовні науки). Вони проходили в реколекційному домі та капличці монастиря імені св.Пророка Іллі. В останній день реколекцій, ми, реколектанти, мимоволі стали свідками виведення кандидатки в монахині її батьками та родичами за межі монастиря.
Учасники цих дій, порушуючи волю і вибір дорослої людини присвятити своє життя служінню Богові в якості монахині, підступом, насиллям та обманом вивели її за територію монастиря. Заманивши попрощатися з батьками, заштовхали в автомашину та вивезли у невідомому напрямку. Цьому передував фізичний напад родини кандидатки у монахині на монаше згромадження – монахинь штовхали та грубо ображали, намагаючись насильно забрати молоду дівчину додому. Ці брутальні намагання домогтися свого були проти волі самої дівчини. Свою відмову покидати монастир вона засвідчила при голові селищної ради, представнику Львівської облдержадміністрації, своїх батьках та родичах, сестрах монастиря та представнику преси. Після попередньої розмови з дівчиною, її батьки вже хотіли їхати додому, залишивши вибір дівчини на її розсуд, але втрутилися члени родини, вдертися в кімнату, звідки вийшли батьки, й почали насильно тягнути дівчину до виходу. Сестри молилися й намагалися хоч якось допомогти беззахисній дівчині. Не змігши відірвати її від труби опалення, нарешті покинули приміщення, витіснені сестрами. Уся тяганина супроводжувалася криками та образами з боку членів родини дівчини, на них ніяк не діяли усовіщання сестер про страх Божий.
Вивезенню кандидатки у монахині монастиря імені Пророка Іллі за межі монастиря у невідомому напрямку сприяла міліція та представник облдержадміністрації.
Висловлюємо свій протест проти насилля й порушення прав людини, факти яких описано вище. Свої свідчення додаємо до усіх дій на свій захист сестер контемплятивного монастиря імені Пророка Іллі.
http://video.community.org.ua/
28-31 липня 2009 року у Брюховичах біля Львова проходили чоловічі реколекції (духовні науки). Вони проходили в реколекційному домі та капличці монастиря імені св.Пророка Іллі. В останній день реколекцій, ми, реколектанти, мимоволі стали свідками виведення кандидатки в монахині її батьками та родичами за межі монастиря.
Учасники цих дій, порушуючи волю і вибір дорослої людини присвятити своє життя служінню Богові в якості монахині, підступом, насиллям та обманом вивели її за територію монастиря. Заманивши попрощатися з батьками, заштовхали в автомашину та вивезли у невідомому напрямку. Цьому передував фізичний напад родини кандидатки у монахині на монаше згромадження – монахинь штовхали та грубо ображали, намагаючись насильно забрати молоду дівчину додому. Ці брутальні намагання домогтися свого були проти волі самої дівчини. Свою відмову покидати монастир вона засвідчила при голові селищної ради, представнику Львівської облдержадміністрації, своїх батьках та родичах, сестрах монастиря та представнику преси. Після попередньої розмови з дівчиною, її батьки вже хотіли їхати додому, залишивши вибір дівчини на її розсуд, але втрутилися члени родини, вдертися в кімнату, звідки вийшли батьки, й почали насильно тягнути дівчину до виходу. Сестри молилися й намагалися хоч якось допомогти беззахисній дівчині. Не змігши відірвати її від труби опалення, нарешті покинули приміщення, витіснені сестрами. Уся тяганина супроводжувалася криками та образами з боку членів родини дівчини, на них ніяк не діяли усовіщання сестер про страх Божий.
Вивезенню кандидатки у монахині монастиря імені Пророка Іллі за межі монастиря у невідомому напрямку сприяла міліція та представник облдержадміністрації.
Висловлюємо свій протест проти насилля й порушення прав людини, факти яких описано вище. Свої свідчення додаємо до усіх дій на свій захист сестер контемплятивного монастиря імені Пророка Іллі.
Відповіді
2009.08.04 | Koala
Поки Анатолія нема, висловлюся за нього
От вже ці віруючі, задурили нещасній дівчині голову! Звісно, їй буде краще серед родичів, що її б'ють і викрадають, ніж серед сестер в монастирі!2009.08.05 | Sean
а де позначка передруку?
2009.08.05 | Mykola_2007
Молода людина часто робить дурниці, хоч і повнолітня.
Монахінею можна і пізніше стати, а молодість пізніше не з'явится. Я розумію родичів, можливо, зробив би так само. Бо дивитися як дочка перекреслює собі майбутне, важко навідь супер толерантному.Тим більше, що невідомо чого вона вирішила піти туди... але не думаю, що через не любов батьків.
2009.08.05 | Odesa
Хоч це й змінило б релігійну ситуацію в країні кардинально,
вважаю, що мудро було б всіх, хто обрав чернече життя, класти на місяць до психіатричного стаціонару, як призовників, що "косять" від армії по відповідним статтям, задля з`ясування реального стану їхньої психіки. І якщо не знайдено ознак серйозних психічних розладів, давати відповідну посвідку, що дозволяє подальше просування процесу наближення до Бога. І навпаки: якщо людина хвора, то її слід лікувати, а не дозволяти їй, несвідомій свого психічного статусу, ухилитися від цього у монастирі, внаслідок чого її шизофренія "розквітне" і дасть якнайважчі наслідки - дефект особистості і повну десоціалізацію.Принаймні, таких випадків, як описано в статті, за такої схеми відбору кандидатів напевне б не траплялося.
Анекдот.
"Якщо людина звертається до Бога, то це - молитва. А якщо Бог звертається до людини, то це - шизофренія".
2009.08.05 | igorg
Невже благословіння батьків для монашества уже
не є обов'язковим? Й вибачте, це щось таки вельми дивне, якщо церква не рахується з думкою родини й спричиняє до такого грубого конфлікту. Виходить так, що дівчина фактично перебувала в монастирі в ізоляції. Наскільки її вибір при цьому був обумовлений власними поглядами а наскільки тимчасовим впливом оточення в ізоляції це також дуже серйозне питання. Можливо мова йде про психологічний тиск чи психічне насилля. Таке буває.Якщо людина має тверді переконання й чинить свідомі дії то ніхто й ніщо їй не завадить. Незгода батьків вимагає не конфлікту, а переконання, або навіть пошуку більш прийнятних шляхів служіння Богу. Можливо це єдина дитина у батьків. Бачите, про позицію батьків, про їх аргументацію, про їх тривогу нема жодного слова. І мене це дуже насторожує.
2009.08.05 | yes
Відома ситуація. Змалечку батьки прищеплюють любов до Бога
А коли це виховання з досягненням повноліття раптом перетворюється у сильну віру на фоні цинізму та насильства, то батьки у шоці.Побожність, то одне, а от позбавити себе внуків, зятів, сватів та іншого "щастя" вони не всилі.