Відповіді

• 2009.08.09 | Мірко

  Re: "Уникати медіасистеми, яка деградує до такого рівня"

  Микола пише
  >...Гірше, що імунітету не виявилося серед інтелектуалів, які беруть участь у цих програмах. Тих, хто стає опонентами цих одіозних персонажів. Якщо поважна людина погоджується сідати в одній студії за одним столом із якимось відвертим мерзотником, то це про щось говорить - про брак критеріїв, брак відповідальності....<
  
  а далі
  >...Ми маємо дві основні мовні групи, які не довіряють одна одній. Вони не вірять, що можна здійснити правову мовну політику. Кожен підозрює іншого в намаганні обшахрувати, перетягнути ковдру на себе. І ці підозри небезпідставні, бо в нас немає традицій ліберальної толерантності і громадяноцентричності - пріоритету людини над державними інституціями, над так званими державними інтересами і так далі. Й тому кожна з цих двох основних груп намагається реалізувати свій проект, причому в спосіб досить совєтський.<
  
  >Одна група, яка начебто виступає за двомовність, насправді реальної двомовності не хоче. Вона хоче права не вивчати і не користуватися українською мовою взагалі. Це такий собі «білоруський» варіант двомовності, який на практиці означає цілковите й повсюдне домінування російської й остаточну маргіналізацію місцевої - аж до її цілковитого зникнення. Друга група, яка начебто говорить про національне відродження і забезпечення прав меншин, насправді має на увазі маргіналізацію російськомовної групи і зведення її до однієї з багатьох меншин. З чим теж важко погодитись.<
  
  >Обидва підходи по-своєму хибні та викликають природне несприйняття в опонентів. Очевидно, що компромісу можна було б досягти саме на основі регіональної двомовності, але європейського типу - з пріоритетом громадянина, тобто клієнта. Але жодна група до цього не готова. І держава не здатна забезпечити існування такої регіональної двомовності.<
  
  а ще далі
  >...Бо в мене таке враження, що багато людей в Україні боронять оцю всю совєтськість великою мірою тому, що для них вона є великою частиною їхньої ідентичності. Совєтськість злилася з їхньою російськістю, і вони боронять її тому, що відчувають загрозу саме своїй російськості. Мені здається, якщо б ці люди були спокійніші стосовно російської ідентичності, то не так би й чіплялися за цю совєтськість. <
  
  
  Поважній людині Микола не радить сісти в одній студії за одним столом із відвертими мерзотниками, але на повседенному рівні цілком правильно коли український українець сідає за один стіл українського громадянства з таким який уважає українську Україну "загрозою своєї російськости".
  
  Чи це не черговий прояв питомої української амбівалентности? На побутовому рівні дозволяється то що на "поважному" рівні не повинно бути.
  
  Якби в українських громадян України був хребет, то повинні вони чітко проголосити що ідемо в Европу як українська Україна, - а ті які іще мріють о южняю Рассию мають свобідне право зіскочити із потягу поки він стоїть і оборотів не набрав. Я впевнений що без того чіткого "або-або" буде траґедія. Вона фактично уже є.
  
  Мова це не є "гра нульової суми", отже можна вивчити українську не забуваючи московську. Ті самі москалі які української береглися 18 років як чорт ладану, за 18 місяців в Канаді вивчають анґлійську!
  Кого ж права ми бережимо?
  
  А якщо даємо собі в кашу плювати, то Едуард Кокойти має рацію що Україна не здатна бути незалежною державою.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2009.08.10 | Odesa

    А чому в цій гілці так тихо? "Ніасілілі" текст?

    Дарма. Рябчука читати корисно: людей такого масштабу серед нас лишилося небагато.
    Не лінуймося, якщо ми чогось варті!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2009.08.10 | Мірко

      Та ж це вікенд, патріоти відпочивають

• 2009.08.10 | ilia25

  Re: "Уникати медіасистеми, яка деградує до такого рівня"

  Майдан-ІНФОРМ пише:
  > Інтерв'ю Миколи Рябчука у "Телекритиці":
  > ^{http://www.telekritika.ua/media-suspilstvo/media-i-vlada/2009-08-06/47181}
  >
  > "...для мене кандидати різняться також совєтськістю й несовєтськістю. Тимошенко і Янукович - це дуже совєтські кандидати. Обоє вірять, що мета виправдовує засоби і що переможець отримує все. Обом важко погодитися з давно засвоєною на Заході істиною, що будь-яка влада - це її розподіл, підзвітність, баланс інтересів"...
  
  Отож -- ще краще коли б ви задумалися яка система влади сприятиме тому, щоб переможець не отримував усе, а залишався підзвітним.
  
  А взагалі, дуже розумний чолов'яга, я згоден підписатись чи не під кожним його словом. І під майданівським листом теж.

• 2009.08.10 | ziggy_freud

  погоджусь з усім, крім одного. Тактика уникнення

  це шлях до поразки. Досить природньо не сідати за один стіл з персонажами, яких зневажаєш. Особливо якщо за столом є модератор, і модератор явно на їх боці (шоу Шустера та інша подібна дурня).
  
  мають бути столи, за які сяде Рябчук, але не сяде Тоббачьнєґ. Має бути інформаційне середовище, видання, орієнтовані на інформаційні потреби українців (розрізняти з совками, для них фсьо єсть і нікуда нідєнєцца). Щоб запустити свій паперовий чи мережевий часопис треба не так вже й багато матеріяльного ресурсу. Порівняно з футбольним чемпіонатом
  
  Але знову почнеться, хто з ким не сяде за один стіл. З міркувань етики, естетики, ґерменевтики чи просто походження "з ненашого села". Таким чином знову вийде тусівочне видання для 10 постійних авторів і 1000 їх знайомих. Винятки можна перерахувати по пальцях. Останнім часом періодично радує хіба що Українский Тиждень...
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2009.08.10 | Sean

    а я і з цим погоджуюсь

    ziggy_freud пише:
    > Але знову почнеться, хто з ким не сяде за один стіл. З міркувань етики, естетики чи походження "з ненашого села".
    Якщо порядні люди сідатимуть з іншими порядними людьми попри різницю у поглядах, але разом не сідатимуть з тими, з ким порядним людям взагалі сідати негігієнічно, буде ок. Про це ще у Рябчуковому ж "Улюбленому пістолеті пані Сімпсон", що вийшло щойно книжечкою. Рекомендую, до речі
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2009.08.11 | ilia25

      І я теж, обома руками

      Журналістам, власне за це й гроші платять, щоб вони розмовляли з цікавими людьми та уникали по можливості усяких пройдисвітів. І не треба боятися, що це буде суб'єктивне рішення -- знову ж таки гроші і платять за такий суб'єктивізм, який іде на користь глядачу.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2009.08.11 | Odesa

        Хочу ще раз "підняти" цю тему в списку.

        Можливо, ще хтось з форумістів прочитає величеньке, але дуже змістовне інтерв`ю Рябчука. От рівень мислення, якого ми потребуємо - без порожнього ентузіазму,епатажу і гвалту, точно, спостережливо і аргументовано.

      • 2009.08.11 | Sean

        agree