МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Коментарі "експертів" майже на всі смаки (/)

08/12/2009 | Sean
Експерти вважають, що своєю заявою щодо українсько-російських відносин Президент РФ Дмитро МЕДВЕДЄВ побічно підтримав Президента України Віктора ЮЩЕНКА.

Згідно з даними переданого агентству УНІАН експертного опитування, проведеного Інститутом Горшеніна, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Олександр ПАЛІЙ вважає, що для Росії існування України як незалежної держави є неприйнятним, як, утім, й існування багатьох інших держав.

«Чому зараз Росія виступила саме проти України? Бо Україна ослаблена, в Україні наближаються вибори, в Україні діє потужне антидержавницьке лобі, яке працює на інтереси іншої держави, а крайня корумпованість державного апарату не дає йому можливості чинити ефективно з протидії таким погрозам», - сказав експерт.

«Звичайно, це робиться з прицілом на вибори. Росія зараз активно «розкладає яйця» між ТИМОШЕНКО і ЯНУКОВИЧЕМ, і тому намагається впливати на вибори. Тобто, звинувачує Україну в антиросійському курсі - і при цьому проводить антиукраїнську політику. По суті, це є підривом суверенітету і проявом неповаги до народу, який голосує, до держави. Проводячи таку політику, ще й Україну звинуватити в антиросійському курсі – ну це називається «Про ягня, яке винувате “вже тим, що хочеться мені їсти», - вважає О.ПАЛІЙ.

Директор Київської філії Інституту країн СНД Володимир КОРНІЛОВ іншої думки: «У заяві доволі чітко, однозначно й недвозначно розкладено по полицях те, про що неодноразово говорила офіційна Росія, зокрема й сам Дмитро МЕДВЕДЄВ, і Володимир ПУТІН. Тобто наведено конкретні претензії Кремля до української влади. Навряд чи у будь-якого незаангажованого політолога, експерта, виникнуть якісь суперечності з цією заявою».

За словами В.КОРНІЛОВА, «інша справа – чому з`явилася ця заява саме зараз. Пояснення доволі просте – тому що зараз посол Росії мав прибути до України. Після низки демаршів і відвертих провокацій з українського боку – відзначте, практично всі скандали останніх місяців генеруються виключно в Києві – Москва лише відповідає на них, зокрема ці провокації стосувалися й дипломатичних представників Росії і ЧФ РФ тут в Україні - після даних демаршів стало зрозуміло в Москві вже поза будь-якими сумнівами, що Президент ЮЩЕНКО вибрав стратегію нарощування ескалації у відносинах між Росією і Україною. Відповідно, новий посол Росії змушений буде стати заручником даної внутрішньополітичної ситуації в Україні. Просто Москва вирішила не присилати сюди заручника».

Політолог Володимир ЦИБУЛЬКО вважає, що заява Президента РФ має внутрішньоросійську природу. «Український чинник стає чинником боротьби між групами прихильників МЕДВЕДЄВА і ПУТІНА. Скидається на те, ніби за Україну взялися серйозно, від України хочуть відповідного результату. Я схильний оцінювати це як результат внутрішньополітичної боротьби, яка проектується на Україну, але все ж відбувається всередині російських кланів», - сказав В.ЦИБУЛЬКО.

Директор Інституту Горшеніна Кость БОНДАРЕНКО висловив думку, що своєю заявою Д.МЕДВЕДЄВ фактично підтримує В.ЮЩЕНКА.

«Він не може не розуміти, що позиція Росії, викладена в листі, сприяє зростанню патріотичних настроїв в Україні, а, відповідно, і сприяє зростанню рейтингу Віктора ЮЩЕНКА. Цілком можливо, що даний лист – це свідома гра Кремля на збереження Віктора ЮЩЕНКА при влади», - сказав експерт.

К.БОНДАРЕНКО пояснив свою точку зору: «Хоч як дивно, за всієї антиросійської риторики Віктора ЮЩЕНКА, за всіх його випадів проти Росії він може бути найбільш бажаним кандидатом для Росії на президентських виборах в Україні. ЮЩЕНКО - слабкий Президент, слабкий політик. Він прогнозований політик. Навіть за всієї його антиросійськості, як свідчить досвід, цілком може вживатися з Росією, з російськими колегами, впроваджувати різні, не зовсім прозорі, схеми - як це було з «РосУкрЕнерго».

«До речі, - відзначив експерт, - в оточенні і Віктора ЮЩЕНКА, і Дмитра МЕДВЕДЄВА сьогодні є чимало людей, які раніше були причетні до створення «РосУкрЕнерго». ЮЩЕНКО вигідний Росії, оскільки є гарантом того, що за його президентства Україна навряд чи стане членом НАТО або ЄС, адже сьогодні Західна Європа повернулася спиною до України не в останню чергу через позиції Віктора ЮЩЕНКА».

«Обнародувана заява – це, по суті, імітація конфлікту з метою впливу на ситуацію в Україні і на електоральні рейтинги Віктора ЮЩЕНКА», - вважає К.БОНДАРЕНКО.

Відповіді

  • 2009.08.12 | ak1001

    галерист (л)

    http://maratguelman.livejournal.com/1190945.html
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.08.12 | АБВГ

      Додам ще точну думку Радзиховського.


      http://www.echo.msk.ru/blog/radzihovski/611917-echo/

      Мечты об уменьшении влияния Украины, с ее вечными скандалами («воровство газа», странные посредники, где не поймешь, кто у кого что украл, какой московский/киевский бандит/чиновник кому что должен и т.д.) на экспорт газа. Прозрачный газ – прозрачный транспорт – прозрачные платежи. По чистому Южному и Северному потоку в обход Украины чистые евро потекут в Россию. Парадиз ! Европа …
      Но ровно это же означает уменьшение влияния РОССИИ НА УКРАИНУ ! Кончаются трения. Кончаются коммунально-братские склоки. Кончаются совместные братско-братковские посредники. (Это я говорю об идеале, о цели).
      Ну-с … И что нас после этого будет связывать с Украиной ?
      «Распалась цепь великая. Распалась, расскочилася – одним концом по барину, другим - по мужику».
      Конец газовых войн – конец газовой взаимозависимости – ослабление ВЗАИМОСВЯЗЕЙ ВООБЩЕ !
      Это – очень хорошо и для РФ и для Украины.
      Потому что сегодня наши связи в основном – ОТРИЦАТЕЛЬНЫЕ, СКАНДАЛЬНЫЕ, похабные, честно говоря. Связи ненавидящих друг друга родственников, вечно матом вспоминающих, как несправедливо (с обеих сторон !) разделили «дедушкино наследство».
      Понимает ли Путин, что проекты Северного и Южного потоков – это то, что рвет газовую пуповину, намертво связывающую две страны ?
      «СНГ – механизм ЦИВИЛИЗОВАННОГО РАЗВОДА».
      «На Украине нет ПРОАМЕРИКАНСКИХ политиков. На Украине нет ПРОРОССИЙСКИХ политиков. На Украине – УКРАИНСКИЕ политики».
      Надо ли напоминать автора обеих цитат ? Да-да, это автор еще одной цитаты, про распад СССР как «величайшую геополитическую катастрофу ХХ века». Правда часто забывают продолжение : «кто не жалеет об СССР – у того нет сердца; кто мечтает восстановить СССР – у того нет головы».
      2000 год. Украина. Экспорт в РФ – 20% от всего экспорта, импорт из России – 48% всего импорта. По обеим позициям, Россия – партнер N 1.
      Россия. Украина – партнер по экспорту N 1 (цифр, к сожалению не нашел). Партнеры России по импорту : Германия, Беларусь, Украина.
      2008 год. Украина. Экспорт в РФ – 23% всего экспорта. Импорт из РФ – 24 % всего импорта. Россия по-прежнему важнейший партнер, но если процент экспорта почти не изменился, немного вырос, то процент импорта из России упал в два раза.
      Россия. По экспорту из России Украина наш шестой партнер : Нидерланды, Италия, Германия, Турция, Беларусь, Украина (4,7%).
      По импорту Украина третий партнер : Германия, Китай, Украина (6,7%).
      Да, мы важные друг для друга экономические партнеры. Но связи ОСЛАБЕВАЮТ. И нет в этом ничего «плохого» : торгуют с тем с кем выгодно, как говорится «колхоз – дело добровольное».
      Это относится не к одной Украине, ко всему СНГ.
      Не только ошибки политиков (наших и ненаших), ЖИЗНЬ РАЗВОДИТ Россию и другие страны СНГ. Гравитация : экономическая масса ЕС (для «западных республик») и Китая (для Средней Азии) куда больше экономической массы России. Вот республики СНГ и тянутся ОБЪЕКТИВНОЙ СИЛОЙ ВЕЩЕЙ туда «где глубже». Чего там : если Россия и сама ТЯНЕТСЯ к Китаю, то почему ровно то же не делать странам Средней Азии ? А между собой и Китаем им «русский посредник» просто не нужен. Как не нужен и Украине «посредник» между ней и ЕС.
      «Но не все же сводится к деньгам !».
      Верно.
      Есть еще ПЕРСПЕКТИВЫ, мечты. Вот западные республики бывшего СССР МЕЧТАЮТ жить «как в Европе». И совсем даже не мечтают жить «как в России». Может это и пустые хлопоты : не больно-то та же Украина или Грузия или Молдова похожи на Европу, не больно-то приблизились к ней. Но мечтать не запретишь ! А мы, Россия не можем показать им ПРИВЛЕКАТЕЛЬНЫЙ, СОБЛАЗНИТЕЛЬНЫЙ образец жизни. Увы …
      Есть еще исторические связи : счет взаимных комплексов, претензий, обид.
      Почему Англии удалось создать Британское содружество, а у нас – совражество ?
      Черт его знает … Не в курсе деталей, но полагаю, что и у них далеко не все гладко, хватает непорядков в пробирной палатке. Это у зависти глаза велики : « у них – все идеально, у нас все отвратно». Нет, конечно …
      Но одно абсолютно ОЧЕВИДНО : до тех пор, пока на уровне спинного мозга наше общество, наши политики не ПРОЧУВСТВУЮТ, что страны СНГ – НЕ-ЗА-ВИ-СИ-МЫ-Е, до тех пор ни черта кроме скандалов у нас с ними не будет. Попытки «покупки» – выброшенные миллиарды – новые обиды … Глуповато, нет ?
      Силовая политика – безумна.
      Брутальные речи, которые НЕЛЬЗЯ подкрепить действиями – нелепы.
      XXI век. Огромное преимущество в «живой силе и технике» НЕВОЗМОЖНО конвертировать в политический диктат.
      Об этом верно и гневно говорит Россия – кивая на США.
      Что ж – у США не получается, а нас – получится ?
      Будем маленькими империалистиками в масштабах своего двора ? НЕ БУДЕМ. Не выйдет штука.
      Мы не хотим, чтобы нам диктовал «вашингтонский обком» ?
      А страны СНГ не хотят чтобы им диктовал «московский райком» !
      Какие странные превращения … Желая обругать США прибегают к ОБИДНОЙ метафоре «ОБКОМА». Как-то забыв, что метафора-то – НАША ! Смысл : США не будьте такими как СССР ! Ну, так и Россия – тоже не будь такой …
      «Но мы и не диктуем !» - гневно воскликнет любой борец с «украинско-грузино-эстонским фашизмом». Отлично. Тогда – о чем ВООБЩЕ РЕЧЬ ?
      Нам не нравится их ВНУТРЕННЯЯ политика ? А США не нравится НАША внутренняя политика. Мы читаем нотации Украине-Грузии-Эстонии. А США – куда как осторожнее – читают нотации России. Нам это приятно ? Так и Украине-Грузии-Эстонии не слишком приятно …
      Тем более, что Россия «колонией США» не была. А они … ну, скажем так «частями Российской империи» - были. Потому и реагируют более нервно. Тем более США от нас за морями за горами, между их нотациями и нами стоят СС-300, «Сатана» и много прочих водородных бомб. А между нашими нотациями «братским» (или небратским) республикам и этими самыми республиками не стоит вообще ничего. Вот они и нервничают по поводу этих нотаций.
      В общем, мораль проста, хоть танки наши быстры : СНГ - ОТРЕЗАННЫЙ ЛОМОТЬ.
      Мы встали с колен.
      И они – не будь дураки – сделали то же самое. Да, у них нет «пророссийских» политиков. Кстати : а в России «проукраинские политики» есть ? Это кто ? Лужков ? Затулин ? Или само выражение «проукраинский политик» кажется «хохмой» ? А – ПОЧЕМУ, собственно ? Россия – ВЕЛИКОРоссия, первого класса, а Украина – МАЛОРоссия, второй класс ?
      И ни мытьем, ни, тем более, катаньем, мы не добьемся … А ЧЕГО, кстати ? Чего мы от них все хотим, спать не можем ?
      Диктовать как жить мы им не сможем – никогда.
      Торговать – торгуем взаимовыгодно. По крайней мере надо к этому стремиться – перейти на международные цены по газу, без всяких исключений.
      Их полезные ископаемые принадлежат ИМ, а не нам. И никогда они с нами не поделятся. Как и мы с ними !
      «Не делай другому того, чего не хочешь, чтобы он сделал тебе».
      Не новая мудрость – но верная.
      И чтобы применить ее к странам СНГ надо понять только одно : у нас с ними АБСОЛЮТНО равные права. Как равны ПРАВА (не возможности !) у актера Вл.Галкина и какого-нибудь распоследнего пьянчуги Галкина … Внутри нашей страны (и, наверное, стран СНГ) это не так. Совсем не так. «Тот прав, у кого больше прав». Но в международных отношениях это – ТАК. Вот суд Таиланда отклонил ПРОСЬБУ США – и честнейший оружейный барон Бут скоро выйдет на свободу. А КНДР так и быть согласилась на личные мольбы Клинтона – отпустила двух дам … А могла не отпустить. И что бы сделали США ? А – ничего. Проглотили и заели сахаром. Это «унижение пиндосов» нам нравится, щекочет. Но ровно это относится И К НАМ. В полном объеме. РАВНЫЕ ПРАВА.
      И как только это поймем – до конца – ситуация начнет выправляться. А пока не поймем – будем тратить моральные силы на глупые обиды. А «обижаться» надо не на неблагодарных партнеров по СНГ, а – на время и на МНОГОПОЛЯРНЫЙ МИР.

      Леонид РАДЗИХОВСКИЙ
  • 2009.08.12 | Sean

    Ведмежі маневри (/)

    http://umoloda.kiev.ua/number/1467/180/51612/

    Реакція на заяву президента Росії, який «наїхав» на Україну, показує, хто є хто в українській політиці
    Володимир СЕМКІВ

    Аби виглядати грізно, президент Росії Дмитро Медведєв надягнув чорну сорочку. Стоячи на тлі моря, він намагався супити брови і час від часу стискав кулаки. Позаду пролітали чайки і котилися хвилі, а Медведєв начитував на камеру відкрите звернення до свого українського колеги Віктора Ющенка. Президент РФ назвав стосунки між нашими державами «м’яко кажучи, непростими». Він визнав, що «напруженість у стосунках Росії та України справді зашкалює», але переклав відповідальність за це на керівництво Української держави. Ну й відмовився наразі присилати нового посла до Києва.

     
    «Прінуждєніє к сплочєнію»

    Дмитро Медведєв, зокрема, сказав, що «офіційний Київ зайняв відверто антиросійську позицію у зв’язку з військовим нападом режиму Саакашвілі на Південну Осетію». Формальний російський лідер поскаржився й на те, що Україна продовжує лінію на перешкоджання діяльності Чорноморського флоту. Хоча насправді наша держава вимагає очевидного: виконання зобов’язань оренди, дотримання угод, зокрема в частині нерегламентованих озброєнь. Цікаво, що Росія скаже нам у 2017 році, коли йтиметься вже про законно обґрунтоване виселення флоту?!

    Також Медведєв обурений тим, що в Україні не вщухають «кампанії, пов’язані з витісненням російської мови з українських ЗМІ, освіти, культури, науки». Де Кремль бачить ознаки дискримінації російської мови — не зрозуміло. Але примус до ще більшого насадження «вєлікого і могучєго» в Україні — очевидний.

    Звісно, є й претензії до історичних поглядів. «Зовні гладка риторика українського керівництва погано поєднується з відвертим спотворенням складних, важких епізодів нашої спільної історії, трагічних сторінок великого голодомору в Радянському Союзі, з трактуванням Великої Вітчизняної війни як певного протиборства між тоталітарними системами», — сам російський лідер і не намагався застосувати «гладку риторику». Медведєв сказав, що «братські народи не можуть бути роз’єднані, у нас єдина історична та духовна спадщина». У цій фразі кожен знайде відповідь на питання, чи вважає Москва Україну справді незалежною. Як і в претензії до намагань Києва домовитися з Європою про вирішення газової проблеми «за спинами» в росіян.

    Звернення Медведєва можна вважати доповненням до дипломатичної війни між Києвом і Москвою, котрі вислали по одному чужому диппрацівникові. При тому, що Банкова вже дала агреман на Михайла Зурабова, президент РФ заявив: «у нинішній ситуації» він вирішив не направляти в Україну нового посла. «Він приступить до роботи пізніше. Конкретні терміни буде визначено із врахуванням реальної динаміки наших стосунків», — сказав президент Росії.

    Перед тим, як скандальну заяву було оприлюднено через відеоблог Медведєва в інтернеті, звернення в друкованому вигляді полетіло кур’єрською службою в Київ на Банкову. Президент РФ назвав це послання «нерядовим документом» і вирішив, що з текстом має ознайомитися не лише Віктор Ющенко, а й якнайширша українська та російська громадськість.
    «Треба забути про молодшу сестру»

    Станом на 16–ту годину вчорашнього дня реакції Президента України на лист російського колеги ще не було. Прес–секретар глави держави Ірина Ванникова запевнила, що «така заява не лишиться без уваги».

    Тим часом народний депутат В’ячеслав Кириленко, колишній голова президентської партії «Наша Україна», а нині — голова руху «За Україну!», назвав заяву Медведєва «черговим втручанням у внутрішні справи України». «Як тільки Кремль подолає у себе комплекс «великодержавного старшого брата» та усвідомить, що Україна не є молодшою сестрою Росії, а суверенною, незалежною, європейською країною, яка сама визначає свою політику, відносини між нашими державами одразу ж нормалізуються», — заявив Кириленко.

    Утім Росії до того усвідомлення ще дуже далеко. Зокрема, у зверненні Медведєв висловив цілком прозорий натяк на зацікавлення Кремля в підсумках майбутніх президентських виборів в Україні. «Я певен, що багатогранні зв’язки Росії та України обов’язково повернуться, і такий час не за горами. Сподіваюсь, що нове українське керівництво буде готове до цього. Ми, у свою чергу, також зробимо все від нас залежне», — заявив Медведєв. Чим це не втручання в українські внутрішні справи? Пригадується, один президент РФ уже біг поперед воза, поспішивши достроково привітати Віктора Януковича з перемогою на виборах–2004…

    Сам Янукович — і це показово — підтримав Медведєва. У заяві лідера Партії регіонів зазначено, що він «поділяє позицію президента Росії про наслідки президентства Віктора Ющенка для українсько–російських відносин». «Перше, що ми зробимо, прийшовши до влади, — відродимо нормальні, добросусідські, рівноправні та взаємовигідні стосунки з нашим стратегічним партнером — Росією», — каже Янукович.

    Натомість БЮТівець Микола Томенко вважає причиною появи звернення два фактори. Суб’єктивний — що два народи стали «заручниками відносин двох президентів, які не склались». Об’єктивний — зацікавлення Росії у зміні влади на Банковій. «Привернення уваги саме до цих тем, про які йдеться у зверненні президента Росії, — практично заявка на зацікавлену участь в президентській виборчій кампанії», — цитує віце–спікера УНІАН.

    Політолог Андрій Єрмолаєв висловив думку, що своєю заявою Росія фактично відмовилася від активних відносин із Україною до виборів нового президента. Інший відомий експерт, Володимир Фесенко, вважає, що озвучена позиція Кремля лише додасть популярності Президентові України Віктору Ющенку.


    НАГОЛОС
    Інтервенція — в законі

    Багато хто з експертів звертає увагу на те, що фактично одночасно із записом жорсткого звернення до України президент РФ Дмитро Медведєв вніс до Державної думи РФ проект закону, який передбачає можливість оперативного використання російських збройних сил за межами країни. Згідно із пропонованими поправками, російська армія може використовуватися для відбиття нападу на збройні сили Росії або інші війська, дислоковані за межами Російської Федерації, відбиття або запобігання агресії проти іншої держави, захисту громадян Росії за кордоном, боротьби з піратством і забезпечення безпеки судноплавства. Тобто агресія Кремля проти України, в разі чого, буде «в законі».
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2009.08.12 | АБВГ

    Кажуть, в Європі по заяві Мєдвєдєва вже зняли кліп:

    Схоже на те:
    http://www.youtube.com/watch?v=iyWwZ-0o8rU

    Серйозно: от аби Ющенко просто проігнорував заяву Мєдвєдєва!
    Був би сильний хід.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2009.08.12 | Bogun

    Навіщо наводити думки якогось Корнілова, ніби нас цікавить його

  • 2009.08.12 | Sean

    Заява Мєдвєдєва-втручання і крок до застосування сили (/)

    http://pravda.com.ua/news/2009/8/12/99715.htm

    Заява президента Росії Дмитра Медведєва на адресу керівництва України неприпустима у дипломатичній практиці, стверджують українські експерти.

    Час оприлюднення російського "меседжу" вони пов’язують із початком передвиборної кампанії в Україні, передає "Німецька хвиля".

    Ця кампанія обіцяє бути не менш напруженою, ніж президентські вибори 2004 року, і Москва знову демонстративно робить ставку на свого кандидата, вважає політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

    "Це пряма спроба впливати на результати українських виборів. Кремль заявляє, що не матиме справи з законно вибраною української владою, бо вони, бачите, не можуть співпрацювати з демократичними урядами. Вони чекатимуть приходу іншої влади, вважаючи, що такими повідомленнями стимулюють українців змінити позицію і владу на таку, яка буде вигідна Москві", - каже він.

    Утім, експерт не виключає й іншої мети, яку ставить перед собою президент Росії. Горбач припускає, що після інформаційної атаки в Україні російське керівництво вестиме активну пропаганду в світі щодо загроз і проблем з Україною.

    Зрештою ж Кремль намагатиметься застосувати військову силу на українській території, вважає Горбач: "Це абсолютно можливо, якщо за цими заявами і відповідями послідують якісь провокативні дії створити в Україні якусь "гарячу точку", як це було в Грузії".

    А депутат Верховної Ради Сергій Шевчук переконаний, що звернення президента Росії адресоване не стільки українській стороні, скільки ЄС та НАТО, щоб ці організації усвідомили свою політичну слабкість.

    "Пройшов рік після брутальної акції Росії на Кавказі і впродовж цього року не було ні рішучого осуду, ні протестів з боку наших партнерів у Європі. Це дозволило російській стороні вважати себе силою, якій дозволено все", - каже Шевчук.

    Він зазначив, що поки парламент чекатиме від українського президента Віктора Ющенка адекватної відповіді на заяви Кремлівського лідера, а наступного тижня комітет із європейської інтеграції напише звернення до західних країн щодо загроз з боку Росії.

    У свою чергу, політичний аналітик Олексій Гарань впевнений, що "демарш" Медведєва скерований не лише проти прзеидента Віктора Ющенка, а взагалі "виходить за межі дипломатії" і має ознаки втручання у внутрішні справи України.

    Підтримку заяви президента РФ деякими українськими політичними силами він назвав "фактором "прогинання" перед Москвою під час президентської кампанії". На думку експерта, це небезпечні "ігри".

    А заступник голови фракції "НУ-НС" Тарас Стецьків вважає заяву Медведєва виявом стратегії Москви на застосування "силового варіанту в майбутньому". Середньостроковою метою Кремля, на його думку, є втягування України в "неоімперську орбіту" Росії через залякування України та Євросоюзу. А найближча мета – провокація розколу України та відновлення російського впливу на президентську виборчу кампанію.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".