08/18/2009 | yes

Пару днів тому, як я випадком бу в Угорщині, розбалакався із молодими людьми, уродженцями Росії, які вже довгий час живуть у Чехії. Як живуть і чому - такі деталі я тактовно не випитував. Суть пригоди у тому, що у розмові вони згадали, що будучи зовсім недавно на батьківщині, тобто у Росії, їх на 100 євриків оштрафували, через те, що у їх паспорті не було штампу прописки.

Оскільки я у російському питанні досить тупий, бо у мене російські сучасні звичаї якось ніколи цікавості не викликали, то зразу засипав їх запитаннями.

- Вас, що, на вулиці патруль зупинив?
- Ні, на контролі у аеропорту, подивилися у паспорт і виявили відсутність штемпелів.
- Так ви мабуть там більше трьох місяців були?
- Ні, всього два тижні. Поїхали провідати тітку та подихати рідним повітрям.
- І за це вас оштрафували на сотню? - невтямлював я.
- Так, бо у нас була туристична віза і ми були зобов"язані жити у готелі. Коли б ми там жили, то б зразу отримали прописку.
- Яку прописку для туриста, який приїхав у Росію на два тижні? - витріщив я очі.
- Якщо ви це наперед знали, то чому ви не прописалися у тітки?
- Ми це хотіли зробити, але нас не прописали, бо для прописки у тітки потрібна інша віза - гостьова, а у нас була туристична.
- ...?
- У готелі готові були нас прописати, якщо б ми оплатили там два тижні проживання у номері, хоча жити у ньому було б не обов"язково.

До мене потроху почало доходити. - А вас часом не тягали на допити, що ви чеські шпигуни?

І тут ми почали реготати, нас просто тіпало від реготу, але кожен реготав під свою уяву: молоді люди від думки, що вони чеські шпійони, а я від щасливої думки, що Україна не Росія.