08/21/2009 | gor4inskaya

Пінчука спіткала участь Януковича, або Вистава одного актора

На 16. 08. 2009 року по вул. Ярославів Вал, 25 було назначено громадські обговорення з приводу будівництва десятиповерхового офісного центру з підземним паркінгом по вул. Стрілецькій 10/1. Все починалося мирно, навіть, можна б сказати, нудно. Але потім обговорення переросли у щось, більш схоже на циркову виставу.

О десятій ранку, біля дитячої школи мистецтв по вул. Ярославів Вал, 25 місцеві жителі збирали підписи проти забудови на Стрілецькій. Спокійно заповнювали бланки та дискутували на тему ситуації, що склалася, разом із представниками громадських організацій. В той же час, в актовій залі цієї ж школи було розпочато обговорення. Місцеві жителі були категорично проти того, аби підійматися до зали та брати у них участь. Причина тому – недотримання представниками забудовника правил їх проведення. Представники громадських організацій „КУПР”, „Я – киянин” та „Збережи старий Київ”, які були присутні там, та декілька громадянок вирішили все ж подивитися, що коїться нагорі.
Те, що там відбувалося, радше було схоже на балаган, ніж на слухання: представник від забудовника, Михайло Пінчук, розпинався, читаючи вголос якісь папери на сцені. Здавалося, що він читає сам собі. Під голосні насмішливі коментарі місцевих жительок він переходив від розгляду одного питання до іншого. І скільки йому не намагалися пояснити, що обговорення є легітимними, адже на громадських обговореннях не була присутня власне сама громада – місцеві жителі у своїй більшості – пан Пінчук не зупинявся. Так само не реагувала і його дружина, яка знімала все, що відбувалося, на камеру, як пізніше виявилося – незаконно.
В решті-решт, в той час, як Пінчук передав слово своєму колезі, до зали зайшов народ. Місцеві жителі, скандуючи хором: „Ганьба!”, наповнили приміщення. Та, навіть не зважаючи на крики, пани все одно продовжували „проводити” обговорення: розпиналися перед камерою телебачення на сцені, бубоніли собі під ніс щось зовсім не чутне. „Ганьба Пінчуку!”, - продовжували кричати люди. Штовханина, обливання водою, бійка та крики – ось у що переросли громадські обговорення. Ситуація ставала все менш контрольованою: від представників забудовника, що знаходилися у натовпі перед сценою, лунали погрози та лайка, а до представниці однієї з громадських організацій та кількох місцевих жительок були здійснені спроби застосування фізичної сили.
Вершиною виявився інцидент, який навіть примусив всіх присутніх голосно аплодувати. Коли Пінчук в черговий раз намагався щось сказати крізь гамір, із бурхливого натовпу в нього раптом полетіли яйця, одне вцілило йому прямо в груди. Знайома ситуація, еге ж? От тільки пан Пінчук не повторив „подвигу” Віктора Федоровича Януковича – втримався на ногах. Але, судячи з виразу обличчя, був, м’яко кажучи, здивований. Після цього інциденту міліція вивела на вулицю трьох активістів, згодом їх повезли до відділку. Безлад на обговореннях продовжувався: „постраждалий” Пінчук із жовтими підтьоками на сорочці бігав туди-сюди, намагаючись знайти втіхи у міліціонерів, а декілька місцевих жителів разом з активістами повезли віддавати заяви у відділок.
До речі, пан Михайло також не відставав: тихенько та непомітно почав з допомогою одного із міліціонерів писати свою заяву. Після цього міліціонери намагалися знайти понятих, аби засвідчити факт кидання яйцями у Пінчука. Та шукали серед місцевих жительок, які тільки засміяли їхні спроби та сказали, що нічого не знають, мовляв, а може те яйце там зранку лежало.
Тривалий час пана Пінчука та його дружину було неможливо примусити покинути приміщення, а потім, коли вони нарешті забралися – не вдалося примусити їх прибрати після себе.

Олександра Горчинська