08/22/2009 | Майдан-ІНФОРМ

Крістіан Янач, президент Товариства захисту тварин Австрії (Tierhilsfwerk), відмовляється від Подяки КМДА за свою діяльність у сфері захисту тварин в Києві. Подяка була вручена йому в Київській адміністрації першим заступником Київського міського голови Іреною Кільчицькою 15 квітня 2009 р. Крістіан Янач, який з 1996 р. опікується проблемою безпритульних тварин у столиці, продовжив свою зоозахисну діяльність. У квітні він направив на ім’я Київського міського голови Л.Черновецького та його заступника І.Кільчицької листа, в якому дав негативну оцінку діяльності Л.Качурової, начальнику Управління охорони здоров’я у м.Києві, та С.Берзіної, Генерального директора Київського зоопарку та радника мера з питань навколишнього середовища та тваринного світу (колишнього директора Центру ідентифікації тварин). Л.Качурова одночасно відповідає за сферу тваринного світу у м.Києві. К.Янач висловив своїм листом думку представників кількох міжнародних громадських організацій із захисту тварин. Після того, у липні 2009 р., в офіційному листі-відповіді за підписом І.Кільчицької на його ім’я К.Янач був звинувачений у розповсюдженні брехливої інформації про діяльність вищезгаданих посадових осіб та у провокаційних діях. Публікуємо повний текст листа-відповіді Крістіана Янача, наданий автором (у перекладі з англійської).

Kрістіан Янач
1060 Відень
Capistrangasse 3\4
www.Tierhilfswerk. at
www.streuner-in-kiew.at
19 серпня 2009

Відкритий лист
Першому заступнику голови КМДА
пані Ірені Кільчицькій


Шановна пані Kiльчицька,
дякую за довгоочікувану відповідь на мого листа.

Щиро визнаю, що був подвійно вражений. Вперше на мої звернення я отримав відповідь, по-друге, у Вашому листі мене звинуватили в розповсюдженні неправдивої інформації та провокаційних діях.

В моєму листі на Ваше ім’я я визнав факт того, що, відвідуючи Бородянку в квітні 2009 року, ми нарешті побачили деякі позитивні зміни, а також висловив своє негативне ставлення до пані Березіної та пані Качурової, вважаючи їх тими людьми, які гальмують виконання прийнятої Програми КМДА щодо гуманного вирішення проблеми бездомних тварин.

Що ж за неправдиву інформацію я розповсюдив та які провокаційні дії вчинив?

Пані Ірено, дозвольте мені пригадати про те , що в грудні 1996 року я на запрошення Тамари Тарнавської, Президента Міжнародного товариства захисту тварин «SOS», яка тоді проживала в Женеві, вперше прилетів до Києва. Ми спільно прихованою камерою зробили фільм про жорстоке знищення тварин в Пирогові. Після побаченого я поклявся робити все можливе щоб врятувати безпритульних тварин в Києві і змінити байдуже ставлення до них чиновників Київської міської адміністрації. Після показу нашого фільму в Європі виник гучний міжнародний скандал. Нас підтримали і європейські політики, і пересічні громадяни. Тодішній Голова КМДА О.О.Омельченко не міг проігнорувати думку понад трьох мільйонів громадян Європи, які підписалися під вимогою закриття шкуродерні в Пирогові. В березні 1997 року Утильцех по знищенню тварин в Пирогові було закрито, а її територію без жодного фінансування з бюджету міста передано громадській організації ТЗТ «SOS». Отож весь тягар утримання, лікування та проведення операцій зі стерилізації тварин ліг на плечі міжнародних організацій включно з моєю. З того часу минуло 12 років, однак ситуація мало в чому змінилася. З бюджету міста ще донедавна щедро виділялися кошти на знищення тварин в Бородянці, на непрозоре використання бюджетних коштів при проведенні стерилізації тварин в клініці А.Панченка, на неефективну діяльність Центру ідентифікації тварин.

Ми надіслали декілька листів минулого та цього року за підписами Принцеси де Крой, Джона Руейна та моїм на Вашу адресу, висловлюючи стурбованість тим, що кошти не йдуть на вирішення питання безпритульних тварин, що Л.Качурова як керівник не цікавиться даною проблемою і не володіє достатньою інформацією. Що можна сказати про керівника, який жодного разу не відвідав сумнозвісну Бородянку? Під час нашої зустрічі в жовтні 2008 року з Л.Качуровою та С.Берзіною нам довелося демонструвати їм відео з наших останніх відвідин Бородянки, оскільки Л.Качурова намагалася переконати нас в тому, що в Бородянці не так вже й погано, що директор «Притулку для тварин» у Бородянці Т.Смурний та А.Панченко гарні фахівці. Пізніше під тиском Т.Тарнавської Л.Качурова відвідала Бородянку, однак після цього не було вчинено жодних рішучих дій для покращення ситуації та зміни менеджменту в Бородянці.

На відміну від Вас, ми оцінили роботу Л.Качурової як украй незадовільну. І разом дійшли висновку, що вона є цілковито байдужою до вирішення цих проблем.

Я мав моральне право висловити в листі до Вас думку про те , що Л.Качурову необхідно відсторонити від керівництва Програми щодо вирішення проблем безпритульних тварин.

У 1998 році ми з Т. Тарнавською проникли на собачі бої і прихованою камерою зняли фільм про дикі розваги мешканців Києва, на які правоохоронні органи не звертали увагу. Без перебільшення, ми ризикували своїм якщо не життям, то здоров”ям, знімаючи фільм. На собачому рингу висіли інформаційні плакати, що бої проходять під егідою «Royal Саnіn» (!!!).

Пізніше Принцеса де Крой у Франції організувала нам зустріч з керівництвом «Royal Canin», де ми показали знятий нами фільм з собачих боїв з емблемою «Royal Canin». У керівництва цієї відомої компанії був шок. З’ясувалося, що українські дистриб’ютори без відома керівництва компанії дозволили собі заробляти гроші ще й на собачих боях, використовуючи ім’я компанії. Їх було негайно звільнено. Серед організаторів та пропагандистів боїв був Д.Дивнич та М.Хоста, які попрохали нас про зустріч і намагалися переконати нас в тому, що собачі бої - це нормальне явище, яке до того ж приносить ще й непогані кошти. Д.Дивнич в розмові з нами сказав, що серед організаторів є й жінки, і назвав серед інших С.Берзіну, яка на той час була кінологом. Пізніше нас ознайомили з рішенням суду щодо до С.Берзіної, в якому її було визнаною винною в привласненні значної суми коштів одного із кінологічних клубів. Суд заборонив їй протягом певного часу займати керівничі посади!!!

Згодом ми зустрілися з С.Берзіною вже як із керівником Центру ідентифікації тварин, діяльність якого у нас завжди викликала здивування. Такої структури немає в жодній європейській країні, до того ж київський Центр не є ефективним, він не вносить нічого в розв’язання проблеми бездомних тварин, а тільки проїдає значні кошти із бюджету, які доцільніше було б направити на стерилізацію, а не на утримання 50 осіб - співробітників Центру. Ми неодноразово піднімали це питання перед керівництвом міста та перед пані Березіною.

Щодо її діяльності в зоопарку - покаже час. Шоу та розваги , які постійно проводяться в зоопарку - відволікання громадян від нагальних проблем тварин в зоопарку. Пані Ірено, знайдіть час і подивіться самі, в яких умовах в зоопарку знаходяться мавпи, горила та декілька інших тварин , прихованих від очей відвідувачі.

Пані Ірено, Ви вважаєте , що пані Берзіна та пані Качурова є першокласними фахівцями – це Ваше право. Моя думка та думка моїх колег є цілком іншою і це наше право. Я не бачу у висловленні нашої позиції ані ознак провокації, ані ознак розповсюдження брехні, в яких ви мене звинуватили в листі.

Оскільки я звинувачений Вами в розповсюджені брехні, вважаю, що в даній ситуації з мого боку було б недоречно зберігати Подяку міста, яку Ви вручили мені. І тому разом із цим листом повертаю її Вам. Сподіваюся, що Ви не сприймете цей крок як провокаційний.

З глибокою повагою,
Крістіан Янач
Президент Tierhilfswerk