Я пишаюся біографією Івана Мазепи. Рекомендую ознайомитися (/)
09/02/2009 | Тарас Токар
Матеріал підготовлено Ольгою Ковалевською
МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ – гетьман України (1687-1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII – поч. XVIII ст.
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І.Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П.Дорошенкові та І.Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700-1721), гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м.Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає в наступному:
І. Державно-політична діяльність.
Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В.Голіциним, так і з їх наступником – царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.
Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у „Коломацьких статтях” – угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін.
З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р.Самара.
Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І.Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток („панщина”).
Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.
ІІ. Підтримка освіти та культури
Усвідомлючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.
Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури, зокрема творiв Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.
Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю - “мазепинського барокко”. Крім того, целеспрямована політика І.Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi усiх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.
ІІІ. Меценатська діяльність
Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi - Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.
Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.
Гетьман І.Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащениця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. Iншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.
В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І.Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.
ІV. Репрезентація Мазепою України у світі.
Гетьман І.Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представник України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картин, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шістьох скульптур. Серед найбільш відомих творів - гравюри І.Мигури, І.Щирського, Д.Галяховського, Л.Тарасевича, М.Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII – початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А.Деверія, Ю.Коссака, Л.Булянже, Г.Верне, Л.Булянже, Т.Жеріко, Е.Делакруа, Є.Харпентера, М.Геримського; поетичні та прозові твори Дж.Байрона, В.Гюго, Ю.Словацького, О.Пушкіна, Ф.Булгаріна, Г.Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К.Педротті, Ш.Пурні, Дж.В.Гінтона, Ф.Педреля, П.Чайковський, М.Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О.Титова, С.Рахманінова.
http://www.mazepa.name/biograph/mazepa1.html
МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ – гетьман України (1687-1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII – поч. XVIII ст.
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І.Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П.Дорошенкові та І.Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700-1721), гетьман І.Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м.Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає в наступному:
І. Державно-політична діяльність.
Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В.Голіциним, так і з їх наступником – царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.
Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у „Коломацьких статтях” – угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін.
З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р.Самара.
Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І.Мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток („панщина”).
Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.
ІІ. Підтримка освіти та культури
Усвідомлючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.
Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури, зокрема творiв Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.
Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю - “мазепинського барокко”. Крім того, целеспрямована політика І.Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi усiх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.
ІІІ. Меценатська діяльність
Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi - Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.
Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.
Гетьман І.Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащениця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. Iншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.
В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І.Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.
ІV. Репрезентація Мазепою України у світі.
Гетьман І.Мазепа є найбільш відомим в Європі та Америці представник України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картин, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шістьох скульптур. Серед найбільш відомих творів - гравюри І.Мигури, І.Щирського, Д.Галяховського, Л.Тарасевича, М.Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII – початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А.Деверія, Ю.Коссака, Л.Булянже, Г.Верне, Л.Булянже, Т.Жеріко, Е.Делакруа, Є.Харпентера, М.Геримського; поетичні та прозові твори Дж.Байрона, В.Гюго, Ю.Словацького, О.Пушкіна, Ф.Булгаріна, Г.Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К.Педротті, Ш.Пурні, Дж.В.Гінтона, Ф.Педреля, П.Чайковський, М.Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О.Титова, С.Рахманінова.
http://www.mazepa.name/biograph/mazepa1.html
Відповіді
2009.09.02 | О'Тарнавський
Мазепа - це український Мак'явель. Хитрий політик, на кшталт (/)
...Юлії ТимошенкоПо всій Гетьманщині почалися грабунки й вбивства старшини.
Після «Коломака» новому гетьману слід було не лише утихомирити повсталу «чернь», але й шукати спільну мову із старшинами - як прибічниками скинутого Самойловича, так і ображеними іншими кандидатами на гетьманську булаву.
Мазепа виявився вдалим політиком. Після виборів він протримав булаву 22 роки - цього не вдавалося жодному українському гетьману! «Махіавелем» і «хитрим лисом» назвав Мазепу уже згаданий козацький літописець Самійло Величко, вочевидь порівнюючи методи гетьмана зі знаним творцем політичних теорій Нікколо Макіавеллі.
«Макіавелізм» Мазепи виявився швидко уже у перших універсалах, де він закликав полковників утихомирити чернь у полках, а непослухів карати на горло. Роздаючи маєтності, починаючи з табору над Коломаком, Мазепа водночас досить спритно усунув від важелів влади вагомих полковників, симпатиків Самойловича Леонтія Полуботка (батька майбутнього гетьмана) і Данила Апостола (який після Полуботка і сам став гетьманом) і згодом, приструнивши тих старшин, повернув їх до влади.
...
http://zaua.org/pg/article/editorial_1/read/3572/Kolomak_dla_Mazepy_rivno_322_roky_tomu_bulo_obrano_legendarnogo_getmana
2009.09.02 | Рудь Микола
Пишатися біографією - це щось нове.
Пишатися можна чимсь конкретним, до чого маєш пряме відношення.Пишатися чиєюсь біографією, написаною на замовлення,
це особливо вишукана форма марнославства.
Тарас Токар пише:
> Матеріал підготовлено Ольгою Ковалевською>
> МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ – гетьман України (1687-1709 рр.);
Не відав, що Мазепа прожив неповних 22 роки.
Якщо мова йде про біографію, то й роки правління,
вказані в тексті поперед повідомлення про обрання
на гетьманство, сприймаються, як роки життя.
У всякому випадку, так має бути у нормальному тексті.
Ось так і пишуться біографії - де помилка, де підтасовка,
де употаєнна брехня, а де й звичайна фальш.
Пишайся - не пишайся, а героєм він не був.
Карл ХІІ - був героєм і характерником.
Тому й вбили Карла гудзиком - бо характерника
кулею вбити неможливо.
А Мазепа героєм достеменно - не був.
Був звичайним представником української
споляченої старшини.
Не був він навіть розумним, про мудрість даремно
й говорити, - а був хитрим.
Лише на Сході хитрість вважають вищою за розум.
Хитрість завше сплетена (інакше не буває) з підступністю.
Сам плодив несправедливість і штовхав скривджених
співгромадян у стан Орди за захистом, бо більше
не було звідки сподіватись хоча б на примарну допомогу.
Він був нещадним феодалом з глибоко закоріненою у душі
неповагою до звичайної смертної людини.
Інакше у феодалів не буває!
Згадайте Лозінських і йому подібних.
Він мав знати про наслідки своєї підлості у відношенні до людей.
Але ласий до задоволень, не міг собі ні в чому відмовити.
Абсолютна влада завше розбещує абсолютно!
Тому раджу: не пишайтесь надто.
Лишіть це потаємне відчуття для більш достойних постатей.
Для такого, наприклад, яким був
Василь Стус.
До речі, наскільки мені відомо, йому пам'ятника не встановлено.
Є лише пам'ятна дошка. За формою вона схожа на надгробок
і встановлена на схилі дороги біля виїзду з Окружної дороги
до пр. Перемоги у Києві, на місці зруйнованої садиби,
і вирізаного нелюдами парку, де він жив.
СПРАВЖНІМ ГЕРОЯМ у Вкраїні чомусь не ставлять постаменти.
Бо вони стоятимуть вічно і їх вже ніколи, ніхто не зніме.
Ось це й лякає ворогів, бо вони бояться ПРАВДИ.
2009.09.02 | Мартинюк
Мазепа до речі був поетом
Слова декілька поширених зараз народних пісень належать Мазепі.Наприклад пісня про чайку, яка вивела пташенят "при битій дорозі"
2009.09.02 | Sean
наприклад (л)
"Дума" у виконанні гурту Хорея Козацька:http://connect.ua/v2/audio?info=115593
2009.09.03 | Рудь Микола
Мазепа до речі був не поетом, а педофілом
Чи не хотів би хто з присутніх на цьомуобговоренні, щоб такий собі славнозвісний
"поет" уподобав вашу 16-річну доньку і
морочив би голову, писав їй листи з віршами,
а потім занапастив і скалічив їй долю?
Чому Кочубей нічого не вдіяв з Мазепою?
Тому що золотого запасу на цю справу не мав.
А мав би - то й не поїхав би жалітися в Орду.
Сам би справу вирішив у козацький спосіб
і за лицарською традицією.
Кастрація і паля тоді у особливій пошані були.
Бо усталена родо-плімінна традиція народного права.
І ніхто би й не писнув, бо всі б знали
- за що така доля спіткала поета.
А то все демократично, нібито по людські
тобто - люпофф, ася-сяй.
Насправді ж за цим фактом стоїть жорстокий
та підлий скот, котрий чудово усвідомлював
власну недосяжність традиційних законів.
Доречі, у Британії тих часів навіть особи
королівської крові не врятували б Мазепу
від розправи.
Одним словом - феодалам постаменти ставити зарано.
2009.09.03 | Sean
Ви при тому тримали свічку?
2009.09.03 | Cebularz
Re: Мазепа до речі був не поетом, а педофілом
Маю таке враження, що Мазепа занапастив доньку не Кочубея, а пана Рудя Миколи... Занадто вже емоції вихлюпують, просто таки через край. До речі, в ті давні часи заміж виходили і в 13 років, так що шістнадцятка могла вже й перестарком вважатися. І аж ніяк не неповнолітньою. На місці Мазепи я б викликав Рудя Миколу на шаблі за образу (себто за "педофіла").2009.09.03 | Рудь Микола
Мазепа, як і Многогрішний не варті суперечки
Маю таке враження, що ваш неприкритий цинізмякимсь закономірним чином за законами природи
і моралі, як невід'ємної її частини, колись
нагадає про себе.
Як Господь це все влаштував - нікому невідомо
Вам ні крихти не жалко чужої дитини.
Ви б почитали хоча б щось про долю самого
Кочубея і що стало причиною його смерті.
Він, доречі, похований разом з Іскрою у
Київській Лаврі.
Цинізм і глухота до чужої біди, навіть
якщо вона сталась більш ніж 200 років
тому, не є виправданням.
Слідкуйте за своїми емоціями.
Мрійте про добре, а не як ваш колега,
що бачить своє щастя лиш у тому,
щоб потримати свічку при цікавій справі.
2009.09.04 | Sean
а може Вам дати відпочити від Майдану?
почитати правила, навчитися культурному спілкуванню?Рудь Микола пише:
> Маю таке враження, що ваш неприкритий цинізм
> якимсь закономірним чином за законами природи
> і моралі, як невід'ємної її частини, колись
> нагадає про себе.
> Як Господь це все влаштував - нікому невідомо
>
> Вам ні крихти не жалко чужої дитини.
> Ви б почитали хоча б щось про долю самого
> Кочубея і що стало причиною його смерті.
> Він, доречі, похований разом з Іскрою у
> Київській Лаврі.
>
> Цинізм і глухота до чужої біди, навіть
> якщо вона сталась більш ніж 200 років
> тому, не є виправданням.
>
> Слідкуйте за своїми емоціями.
> Мрійте про добре, а не як ваш колега,
> що бачить своє щастя лиш у тому,
> щоб потримати свічку при цікавій справі.
2009.09.04 | Cebularz
Re: Мазепа, як і Многогрішний не варті суперечки
Вибачте, шановний, я з не знав, що у Вас якісь проблеми з неповнолітньою дочкою. Що ж, треба було краще виховувати змалечку... А не писати тут інвективи на Мазепу - він же перед Вашою дочкою нічим не завинив.А щодо Кочубея та Іскри - вони феодалами не були? А були такими бідними, нещасними кріпаками, над якими Мазепа з гарапником стояв, так?
2009.09.03 | BROTHER
Заміж з 17 років норма, то ж залицятися у 16 це нормально
Інша справа, що дорослий навіть дуже дорослий чоловік, який відкрито домагається занадто молодої дівчини, це якось ненормально, незвично. Більшість зрілих чоловіків про молодих дівчат тільки мріє, або купує на ніч. Якщо Мазепа так вчинив, наведіть докази.До речі, моя дружина на 16 років молодша за мене, і це моя друга дружина. Отакі ми, чоловіки, аморальні... А хто безгрішен?
2009.09.03 | Isoлято
До речі, недавно дізнався, що статевий потяг до підлітків...
...це трошки інше, ніж педофілія. Має навіть власну назву - ЕФЕБОФІЛІЯ. Деякі сексопатолоґи навіть не вважають його збоченням. Але я в цій справі не фахівець, тож сказати, чи я з тими "деякими" згоден, не можу.Можу сказати, що цього літа в Криму познайомився як раз із 16-літньою... і вона до мене ставилася дуже навіть прихильно... але мені, чєсслово, якось незручно було. 20 років різниці - ет вам ніфунт ізюму. Тим більше, що вона не сама була, а з батьками.
2009.09.03 | Анатоль
Покажіть мені чоловіка, що не хотів би 16-річної
Так що за Вашим визначенням всі чоловіки - педофіли.До речі, Ейнштейн в сімейному житті був таким негідником...
Але ж ми його поважаємо. За те, що він зробив в фізиці.
А от Микола Рудь можливо і не педофіл, можливо і не негідник, можливо і не сволоч, але чи буде його хтось памятати і поважати?
2009.09.03 | Тарас Токар
Re: Покажіть мені чоловіка, що не хотів би 16-річної
Анатоль пише:> Так що за Вашим визначенням всі чоловіки - педофіли.
>
> До речі, Ейнштейн в сімейному житті був таким негідником...
> Але ж ми його поважаємо. За те, що він зробив в фізиці.
>
> А от Микола Рудь можливо і не педофіл, можливо і не негідник, можливо і не сволоч, але чи буде його хтось памятати і поважати?
Риторичне запитання.
2009.09.03 | Andrij
Re: Я пишаюся біографією Івана Мазепи. Рекомендую ознайомитися (/)
2009.09.03 | Рудь Микола
Подбайте про себе, а не про Мазепу, а тим паче, про мене
Анатоль пише:> А от Микола Рудь можливо і не педофіл, можливо і не негідник, можливо і не сволоч, але чи буде його хтось памятати і поважати?
Не за мене думайте, чи відомим я буду серед свого народу.
Я вже подбав про це своіми трудами. За жодних обставин
мої наукові праці не будуть забуті і ніхто їх не викреслить
з світової науки, бо вони є технологічною основою
у важливій народно-господарській сфері.
А мої науково-популярні книжки читатимуть і шукатимуть,
як нині, так і по літах, що минуть. Дасть Господь ще раз
(вже втретє) перевидавам деякі свої видання, бо потреба
в них є.
Дбайте про себе, шоб совість не згризла, за те, що прилучені
були з промислу лютих наших ворогів та власної неосвіченості,
а відтак духовного безумства, до встановлення постаментів
феодалам, які уярмлювали і зраджували наш народ.
Бо нема нічого страшнішого за безпам'ятство і зраду.
Мазепа 20 років вірно служив орді на шкоду русинському
народу, а на схилі літ, старечим бовдуром, не маючи ні
авторитету, ні засобів, а лиш ненависть загальнонародну
до себе, почав "визвольну боротьбу". Прийшов до Карла
з жменькою козаків, сподіваючись чужими руками собі
нажити авторитет переможця.
А перед тим увів в Україні панщину і кріпацтво - річ невидану
з найдавніших часів - рабство, подібне до московського,
підступно уярмив і видав Москві Семена Палія - героя
і лицаря.
Прославляючи Мазепу - тим сами і ви прилучаєтесь
до цих злочинів.
2009.09.03 | Sean
моцно сказано
Рудь Микола пише:> Не за мене думайте, чи відомим я буду серед свого народу.
> Я вже подбав про це своіми трудами. За жодних обставин
> мої наукові праці не будуть забуті і ніхто їх не викреслить
> з світової науки
2009.09.04 | Рудь Микола
Най ваша мрія здійсниться.
Sean пише:> Рудь Микола пише:
> > Не за мене думайте, чи відомим я буду серед свого народу.
> > Я вже подбав про це своіми трудами. За жодних обставин
> > мої наукові праці не будуть забуті і ніхто їх не викреслить
> > з світової науки
Я радий, що ви втішились.
Про всяк випадок придбайте собі свічку
і завше носіть із собою.
Мрії збуваються!
2009.09.04 | Sean
Дякую!
Прикольний Ви, дядьку!Рудь Микола пише:
> Sean пише:
> > Рудь Микола пише:
> > > Не за мене думайте, чи відомим я буду серед свого народу.
> > > Я вже подбав про це своіми трудами. За жодних обставин
> > > мої наукові праці не будуть забуті і ніхто їх не викреслить
> > > з світової науки
>
> Я радий, що ви втішились.
І я!
> Про всяк випадок придбайте собі свічку
> і завше носіть із собою.
Нє, краще Ви. Це ж Ви кажете, що Ви "подбали", що "не будуть забуті" і "ніхто не викреслить", а не я. То придбайте собі дві свічки, і завше носіть з собою. Запаленими, у руках. Тоді Вас точно помітять
> Мрії збуваються!
Иншалла!
2009.09.04 | Рудь Микола
МОДЕРАТОРЕ! Виведіть пана з свічками!
Sean пише:> Прикольний Ви, дядьку!
> Нє, краще Ви. Це ж Ви кажете, що Ви "подбали", що "не будуть забуті" і "ніхто не викреслить"...
> > Мрії збуваються!
> Иншалла!
Що писав - за те несу відповідальність.
А от про свічку при цікавій справі - не я писав.
То ж забирайте свої свічки і чимчикуйте звідси
(бо тут не злягаються і вам не цікаво).
Говорити вашою мовою ні про свічки,
- ні про що інше - не маю бажання.
Тут ведуть бесіду про інше - вам недосяжне.
2009.09.04 | Sean
З задоволенням. Вам, пану зі свічками - бан
Навчитеся спілкуватися спокійно, культурно, а не так:http://www2.maidan.org.ua/n/free/1248272631
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1247854364
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1248790993
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1248975863
http://www2.maidan.org.ua/n/free/1251817622
тоді побачимо
2009.09.03 | Mykola_2007
В принципі з оцінкою Мазепи згоден
2009.09.04 | Тарас Токар
Re: дбаючи про історичну постать Мазепи - ми дбаємо про себе
2009.09.03 | Mykola_2007
Ну тоді можна пишатися і біографією Тимошенко.
Гріхів проти України у неї, на мою думку, менше ніж у Мазепи. Можливо, через років 100 її зображення будуть на гривні друкувати. А що... українців любить, тисячі роздає, за рахунок бюджету країну до Євро-2012 готує. А косу як заплітає, а говорить як "національно-свідомо", доречі частіше ніж Мазепа. Єсхіла любить, з корупціонерами бореться.Все таки особу треба оцінювати в контексті історичних подій. Не може людина яка майже все життя боролася проти України раптом стати її захисником. І Мазепа це підтверджує.
2009.09.04 | Тарас Токар
Re: Ну тоді можна пишатися і біографією Тимошенко.
Мазепою можна пишатися через його меценатську діяльність. Почитайте розділ ІІІ.Що зробила Тимошенко? Скільки за часів її керування відкрито в Україні закладів культури, освіти, духовності? Скільки можна з власної кишені виклала грошей на меценатство?
2009.09.04 | Mykola_2007
Вам Євро -2012 мало. І хто Вам сказав що вона на храм не дає?
2009.09.04 | Тарас Токар
Re: Вам Євро -2012 мало. І хто Вам сказав що вона на храм не дає?
Аргументуйте, будь ласка, фактами і цифрами.До речі, скільки вона виділила коштів на будівництво стадіону "Донбас Арена"?
2009.09.04 | Mykola_2007
А стадіон у Львові, Харкові, а держ гарантії
Будівництво дороги Київ - Чоп. Кінець з кінцем подолання вета президента на закон про фінансування Євро -2012, додаково 10 млрд грн. Мазепа відпочиває2009.09.04 | Тарас Токар
Re: А стадіон у Львові, Харкові, а держ гарантії
Mykola_2007 пише:> Будівництво дороги Київ - Чоп. Кінець з кінцем подолання вета президента на закон про фінансування Євро -2012, додаково 10 млрд грн. Мазепа відпочиває
ІІ. Підтримка освіти та культури
Усвідомлючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.
Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури, зокрема творiв Афанасiя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.
Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII – на початку XVIII ст. унiкального стилю - “мазепинського барокко”. Крім того, целеспрямована політика І.Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi усiх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.
ІІІ. Меценатська діяльність
Коштом І.Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухiвський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральнi собори у Києвi - Святої Софiї, Переяславi та Чернiговi, церкви в Батуринi, в Дiгтярiвцi та iншi.
Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.
Гетьман І.Мазепа також опiкувався станом православної церкви за межами України. Серед подарункiв, зроблених Мазепою iноземним православним патрiархатам, найбільш відомим є срiбна плащениця, що зберiгається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробi Господньому в Єрусалимi i використовується лише в особливо урочистих випадках. Iншим вiдомим дарунком було Євангелiє 1708 р., переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв м. Алепо. Крiм цих подарункiв, гетьман видiляв певнi кошти на милостинi та допомогу православним християнам за кордоном.
В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І.Мазепи, за 20 років свого гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.
То ще хто відпочиває?
2009.09.04 | Mykola_2007
Україна один з лідерів за кількістью ВУЗів,
а скільки церков будується. Майже в кожному селі, і не з дерева... Урядом та за його сприянню виділяються земля та будівлі.Хоча згоден Янукович тут більш на святого тягне, але думаю Тимошенко теж задніх не пасе.
А якщо серьёзно. То біографія поняттья об'ємне, і меценацтво не єдине що туди входить. А писати про темні сторони біографії Мазепи мені не цікаво. тому я особисто не можу пишатися його біографією. Можна милуватися великою Китайською стіною, при цьому мало хто згадує скільки народу було покладено на її будівництво, при тому багато істориків вказують що військовогозначення вона так і не набуліа. Так і Мазепа, навряд чи його меценацтво переважає його гріхи. Бо тоді і Щербицький непоганий дятько, школи та заводи будував. На кого не подивишся всі хороші, за такими критеріями.
2009.09.04 | Тарас Токар
Re: Україна один з лідерів за кількістью ВУЗів,
Mykola_2007 пише:> а скільки церков будується. Майже в кожному селі, і не з дерева... Урядом та за його сприянню виділяються земля та будівлі.
>
> Хоча згоден Янукович тут більш на святого тягне, але думаю Тимошенко теж задніх не пасе.
>
> А якщо серьёзно. То біографія поняттья об'ємне, і меценацтво не єдине що туди входить. А писати про темні сторони біографії Мазепи мені не цікаво. тому я особисто не можу пишатися його біографією. Можна милуватися великою Китайською стіною, при цьому мало хто згадує скільки народу було покладено на її будівництво, при тому багато істориків вказують що військовогозначення вона так і не набуліа. Так і Мазепа, навряд чи його меценацтво переважає його гріхи. Бо тоді і Щербицький непоганий дятько, школи та заводи будував. На кого не подивишся всі хороші, за такими критеріями.
А чому не писати? Напишіть про "темні сторони біографії" Мазепи. Тільки буде демократично, якщо Ви напишете і про "темні сторони" Тимошенко.
2009.09.04 | Mykola_2007
Невже Ви думаете що я за Тимошенко
Це скоріш приклад того, як з усьго можна зробити лялечку, при бажанні. А так я завжди ставляюсь до людей при владі з недовірою, бо туди попадають за звичай найбезпринципніші. Але вони теж люди, тому будівництвом церков замолюють свої минулі і майбутні гріхи. І це відноситься не тільки до сьогоднення.Тут погане про Мазепу вже писалося. Додати можна те, що в молодості козаки його піймали коли він віз полонених лівоберених козаків у подарунок турецькому султану, від гетьмана Дорошенка. Також спроби ввести назад кріпацтво, придушення національно визвольних рухів.
2009.09.04 | Анатоль
Re: Ну тоді можна пишатися і біографією Тимошенко.
>Не може людина яка майже все життя боролася проти України раптом стати її захисником. І Мазепа це підтверджує.Мазепа якраз підтвержує протилежне - МОЖЕ!
Та й не лише Мазепа.
От Кравчук, наприклад.
Який вже гімнюк (порівняно з Івашком, наприклад).
А так склалась ситуація, що Івашко клюнув на пропозицію Горбачова стати генсеком КПСС і поїхав в Москву на зїзд.
Ось тут то зоряний час Кравчука й настав.
А тоді ще Єльцин з Горбачовим влади не поділили...
І от Крачук - перший президент незалежної України.
Те, який він гімнюк історія забуде.
Як і те, що впало йому з неба і незалежність і президентство.
А от що він перший президент - це лишиться.
2009.09.04 | Тарас Токар
Re: Ну тоді можна пишатися і біографією Тимошенко.
можна було б пишатися і Тимошенко, якби "патріоти" з БЮТ не заважали встановленню пам'ятника Мазепі у Полтаві.