09/07/2009 | Андрій Левус

Здається, уже всіх нормальних людей починає нудити від парламентських розкладів. Коаліція, опозиція, блокування, погоджувальна рада – ці слова вже стали символами імпотенції та шизофренії значної частини політичної богеми. Вже ніхто не знає, де «наші», де «німці». Кольори партійних стягів перемішались в суцільну сіру пляму, за якою немає жодної ідеології, жодних принципів, а лише сліпе бажання грошей і влади.

В той час, коли мільйони українців ледве тягнуть лямку, виживають від зарплати до зарплати, купка олігархічних сімей, яка вклала гроші у всі можливі політичні проекти, ділить країну. В той час, коли армія українських заробітчан потом і кров’ю заробляє копійки по цілому світу, вожді і вождики бавляться у брудні парламентські іргища. В той час, коли нація вимирає від туберкульозу, СНІДу та гепатиту, партійні бонзи деребанять посади і заводи.

По телевізору ми бачимо незкінченне реаліті-шоу під назвою «Українська політика», але навіть того «реаліті» там мало. Всі ролі розписано, акторів проплачено і лише тіньові продюсери, які ніколи не залишаються у програші, продовжують свої міжусобні війни. Підконтрольні ЗМІ нам старанно вбивають в голови, що кандтдат Х є єдиною альтернативою кандидату У, або що партія ЙКЛМН є єдиним опонентом партії ОПРСТ. Вони рвуть свої костюми від Бріоні перед камерами, матюкають один одного на ток-шоу, а потім разом п’ють віскі в елітних ресторанах і насміхаються з наївних українців.

Все це вони з пафосом називають парламентаризмом. Система виборів до Верховної Ради за закритими списками призвела да криміналізації та продажності найвищого законодавчого органу України. Ви думаєте, що обираєте справедливість, яка працює, а насправді обираєте Лозінських, Портнових та Фельдманів. Ви думаєте, що обираєте «покращення життя вже сьогодні», а насправді Ви обираєте водіїв та масажисток. Ви думаєте, що обираєте комуністів, а насправді Ви тягнете в парламент компаньйонів російського олігарха Григоришина та ще з пару-трійку капіталістів.

При такій системі від нас нічого не залежить. Українці купуються на гарні рекламні ролики, рясні бігборди та кольорові буклетики, а взамін отримують лише зневагу та брехню від парламентських небожителів. Українці вірять казочкам красивих та харизматичних лідерів та лідерок, а в замін отримують інфляцію, подорожчання комунальних послуг та безробіття.

Парламент, який має вирішувати найважливіші питання розвитку держави, перетворився на закритий елітний клуб олігархів та партійних вождиків. Більше того, він у такому вигляді шкодить цій державі. Наведу лише два останні приклади: БЮТ і ПР своїми рішеннями про зміну виборчого закону та виділення Нацбанком 10 мільярдів емісійних гривень на Євро-2012 завдали майже смертельних ран державному організму, а саме - забрали в українців право голосу та роздмухують інфляцію. Антиконституційні ініціативи Тимошенко і Януковича щодо перетворення України на парламентську республіку загрожують національній безпеці держави. Уявіть собі ситуацію: стихійне лихо або військова агресія ззовні, а тут парлемент, в якому змовники прагнуть віддати найбільші владні повноваження, одразу ділиться на дві частини. Одні блокуватимуть трибуну, другі гулятимуть з кульками. Знайдуться ще й треті, що знищать електрощитову чи систему «Рада».
Верховна Рада нагадує гнійний чиряк, який треба припекти або видалити. Її діяльність шкодить іміджу України в Світі не гірше, ніж скандал з «Кольчугами» чи справи Гонгадзе; європейські і російські обивателі смакують мордобої поміж недоторканими українськими депутатами. Активна бездіяльність ВРУ лише підтверджує ворожий російський міф про неспроможність і безперспективність «проекту незалежна Україна».

Звичайно, нація потребує законодавчого органу, але не в існуючому вигляді. Необхідні конституційні зміни, що поламають правила гри, нав’язані олігархами. Рецепт простий, як Божий день:
1) скасувати депутатську недоторканість;
2) відкрити виборчі списки;
3) обмежити виборчі фонди;
4) посилити відповідальність за корупцію у стінах парламенту;
5) обмежити право бути обраним до парламенту особам з кримінальним минулим та досвідом співпраці з КГБ – ФСБ;
6) заборонити політичні партії, які прямо виступають проти державності України;
7) «прив’язати» кожного депутата до територіального округу та зробити можливим відкликання його з парламенту виборцями.

У Києві, окрім зали засідань Верховної Ради, є ще одне приміщення під куполом – Київський міський цирк. Я думаю, що більшості депутатів з чинної каденції знайдеться робоче місце саме там. Принаймні там їхня клоунада буде доречною. Може тоді українці отримають шанс мати справжніх представників своїх інтересів у найвищому законодавчому інституті країни.

http://www.ukrpohliad.org/