Віртуальна "реальність" Юлії Тимошенко.
09/15/2009 | Володимир Мартинюк
Презентація чергового витвору ілюзійного мистецтва Тимошенко та її піарників сьогодні відбулася у палаці „Україна”. Новий витвір бютівської шоу-індустрії називається „Проект державного бюджету України на 2010 рік.
Бюджетний „концерт”
Важко навіть сказати – хто більше попрацював над новим „бюджетом” Юлії Тимошенко – спеціалісти Мінфіну чи піар-контори, які задіяні нею на період виборів. Не певний навіть чи сама Юлія Тимошенко вбачає якусь різницю між сьогоднішнім виступом на шоу „Бюджет” і своїми суботніми вихилясами із закупленими нею на вибори „майстрами української естради” на сцені київського Майдану Незалежності.
У залі знаходилися депутати, урядовці і ще хтось . Я в залі не знаходився, але випадково попав на пряму трансляцію цього дійства закарпатським супутниковим каналом „Тиса” , який після відходу Балоги „від справ” зараз надає можливість насолоджуватися російським шансоном, проповідями тамтешнього отця Сидора і, як виявилося , ексклюзивом від Юлії Тимошенко.
Затія була спрепарована у стилі передвиборчого шоу, з гіганськими відеоекранами, на які постійно транслювали Юлію Тимошенко та іноді діаграми „нового” державного бюджету. Звісно, напередодні президенських виборів до бюджету можна вносити лише радісні та оптимістичні положення. У всякому разі сама Юлія коментувала ті таблички з добре награним радісним оптимізмом , використовуючи при цьому відому „машину часу Черновецького”, тобто невимушено переходячи з майбутнього часу на теперішній і вимагаючи собі слави, а супротивникам довічної ганьби за ці , нібито вже виконані майбутні обіцянки. Менш радісно виглядали соратники Тимошенко на трибуні і в залі , які сиділи похнюпившись, та час від часу робили мимовільні рухи та жести , які кримінальні психологи вважають ознаками брехні, шахрайства і прихованого сорому .
Вороги не дрімають
Тим часом „вождиня” як завжди почала із визначення тих хто в чергове завадив їй ощасливити довірену їй країну. На цей раз, і схоже що до кінця виборів, потрійною причиною всіх лих призначено Національний банк . Цього разу настала черга саме цієї підступної установа ( як раніше багато інших держустанов) підло обдурити, по дитячому щиру, наївну і довірливу Юлію Володимирівну , і влаштувати кризу, інфляцію та рецесію.
У всякому разі Тимошенко немов уперше, після свого півторарічного брутального гарцювання по фінансово-банковській системі України, прозріла і побачила що банки чомусь не видають кредитів українському бізнесу. На жаль це не новина для самих підприємців – вони втратили можливість брати кредити ще у квітня 2008 року, після початку так званого місячного мораторію на видачу кредитів , який чомусь не закінчився і триває по сьогоднішній день. Нічого не сказала шефиня уряду і про свої експерименти з одержавленням банків та наслідки свого минулорічного „білого танцю” з МВФ , однією з умов якого стало обмеження рефінансування банків лише дюжиною „обраних” великих банків, та залишення всіх інших банків на „голодоморному” пайку.
Не пояснила чому їй та економіці раніше не заважили валютні кредити, чи скажімо високі процентні ставки НБУ, а ось зараз, коли вона через одержавлені нею банки отримала необмежений доступ до емісійних „скарбниць” НБУ, вона раптом згадала про це.
Не розповіла Тимошенко і про свою минулорічну обіцянку Путіну посприяти приходу на український ринок російського банківського капіталу „шляхом реінвестування одного із системоутворюючих українських банків”. Потім виявилося що цей „системоутворючий банк” звали „Промінвестбанк”, який заради виконання обіцянки Путіну, спочатку розорили , а потім через Клюєвих віддали росіянам.
Долар стрибнув через відсотки боргу
Але Юля не вдавалася у всі ці втомливі та неприємні подробиці - вона як завжди гнівно пообіцяла суворо покарати винних, себто після президентських виборів змінити керівництво НБУ і, нарешті таки, принести щастя та добробут українському народу. Якщо звісно ніхто знову не завадить...
Втім трохи пізніше стало зрозуміло що теперішній стрибок долара все таки не є наслідком підлих диверсій Президента та його агента Стельмаха, як про це сьогодні вже встиг протрубити на спеціальній прес-конференції такий собі пан Суслов. Міністр фінансів Уманський виступаючи трохи пізніше на презентації проговорився що у серпні та перших тижнях вересня Україні довелося виплатити аж 11 мільярдів гривень процентами за кредити, нахапані невтомною Юлею Володимирівною. Тобто до ярма нафто-газових виплат тепер ще додалося таке ж ярмо виплат по боргових відсоткам. Звісно у доларах – ну і звісно що ці долари внаслідок додаткової гігантської потреби в них, різко подорожчали.
Економіка абсурду
Попри театральність концертно-бюджетного шоу, все ж таки вдавалося вловити деякі цікаві нюанси. Для мене цікавим стали було ознаки орієнтації Тимошенко на командно-адміністративну економіку. Процес „одержавлення” всього більш менш цінного, що кидається в завидющі оченятам Тимошенко є очевидним. Під такі речі в новому бюджеті навіть виділені серйозні суми . Тимошенко гордо сказала, що то буде „розбудова державного сектору” економіки.
Однак через пару хвилин вона повідомила що вже у вересні цього року, для забезпечення майбутнього (!!!) Держбюджету-2010 будуть здісненні найбільші за 18 років незалежності приватизаційна продажі. Підозріваю що мова йде про одеський Припортовий завод, який і так годує бюджет беж жодної продажі. Але ж для чого тоді все інше „одержавлення”? Яка логіка, яка концепція, яка ідеологія? Боюся що тут нема нічого з переліченого - ні логіки, ні концепції ні ідеології . Справа полягає у простій зручності маніпулювання, розграбування і привласнення того що зараз називається „державним” і відповідно знаходиться у розпорядженні прем’єрки . Звідси і пристрасть до різноманітних „надзвичайних”, „стабілізаційних” та інших „лівих” фондів , які створюються і відповідно спустошуються самим урядом. Тимошенко без краплі сорому продемонструвала діаграму, на якій на 2010 рік передбачається „збільшення” бюджету на оборону, не сказавши що то цілковита липа і фікція – дані суми ніби то мають надійти від продажі „надлишкового” військового майна. Не будемо вже навіть гадати що там вже того „надлишкового майна” залишилося недокраденим, недорізаним і не зіпсованим, вкажемо лише те, що таких сум від продажі військового спорядження Україні не вдавалося отримувати навіть тоді коли вона ходила в світових лідерах з продажі озброєння.
Для бюджету Тимошенко не потрібні ні Рада ні Президент!
В закінчення Тимошенко ще раз заявила, що її мало хвилюють такі дрібниці, як погодження свого „витвору” з Верховною Радою чи скажімо з Президентом. Не захочуть погоджувати – то й сама підпишу. Виглядає навіть що такий варіант для неї є найбільш бажаним – Тимошенко вже півтора року керує країною в якій немає бюджету, тобто є, але такий , який за всіма оцінками не відповідає ні стану економіки, ні курсу національної валюти , ні химерному „блукаючому” економічному курсу Тимошенко.
То ж давайте спитаємо чесно – а хтось вірить що Тимошенко буде той „бюджет” виконувати? А може вона вже така всесильна та всемогутня, що їй і українців для того бюджету стануть непотрібними, якщо вони їй "заважатимуть"?
Бюджетний „концерт”
Важко навіть сказати – хто більше попрацював над новим „бюджетом” Юлії Тимошенко – спеціалісти Мінфіну чи піар-контори, які задіяні нею на період виборів. Не певний навіть чи сама Юлія Тимошенко вбачає якусь різницю між сьогоднішнім виступом на шоу „Бюджет” і своїми суботніми вихилясами із закупленими нею на вибори „майстрами української естради” на сцені київського Майдану Незалежності.
У залі знаходилися депутати, урядовці і ще хтось . Я в залі не знаходився, але випадково попав на пряму трансляцію цього дійства закарпатським супутниковим каналом „Тиса” , який після відходу Балоги „від справ” зараз надає можливість насолоджуватися російським шансоном, проповідями тамтешнього отця Сидора і, як виявилося , ексклюзивом від Юлії Тимошенко.
Затія була спрепарована у стилі передвиборчого шоу, з гіганськими відеоекранами, на які постійно транслювали Юлію Тимошенко та іноді діаграми „нового” державного бюджету. Звісно, напередодні президенських виборів до бюджету можна вносити лише радісні та оптимістичні положення. У всякому разі сама Юлія коментувала ті таблички з добре награним радісним оптимізмом , використовуючи при цьому відому „машину часу Черновецького”, тобто невимушено переходячи з майбутнього часу на теперішній і вимагаючи собі слави, а супротивникам довічної ганьби за ці , нібито вже виконані майбутні обіцянки. Менш радісно виглядали соратники Тимошенко на трибуні і в залі , які сиділи похнюпившись, та час від часу робили мимовільні рухи та жести , які кримінальні психологи вважають ознаками брехні, шахрайства і прихованого сорому .
Вороги не дрімають
Тим часом „вождиня” як завжди почала із визначення тих хто в чергове завадив їй ощасливити довірену їй країну. На цей раз, і схоже що до кінця виборів, потрійною причиною всіх лих призначено Національний банк . Цього разу настала черга саме цієї підступної установа ( як раніше багато інших держустанов) підло обдурити, по дитячому щиру, наївну і довірливу Юлію Володимирівну , і влаштувати кризу, інфляцію та рецесію.
У всякому разі Тимошенко немов уперше, після свого півторарічного брутального гарцювання по фінансово-банковській системі України, прозріла і побачила що банки чомусь не видають кредитів українському бізнесу. На жаль це не новина для самих підприємців – вони втратили можливість брати кредити ще у квітня 2008 року, після початку так званого місячного мораторію на видачу кредитів , який чомусь не закінчився і триває по сьогоднішній день. Нічого не сказала шефиня уряду і про свої експерименти з одержавленням банків та наслідки свого минулорічного „білого танцю” з МВФ , однією з умов якого стало обмеження рефінансування банків лише дюжиною „обраних” великих банків, та залишення всіх інших банків на „голодоморному” пайку.
Не пояснила чому їй та економіці раніше не заважили валютні кредити, чи скажімо високі процентні ставки НБУ, а ось зараз, коли вона через одержавлені нею банки отримала необмежений доступ до емісійних „скарбниць” НБУ, вона раптом згадала про це.
Не розповіла Тимошенко і про свою минулорічну обіцянку Путіну посприяти приходу на український ринок російського банківського капіталу „шляхом реінвестування одного із системоутворюючих українських банків”. Потім виявилося що цей „системоутворючий банк” звали „Промінвестбанк”, який заради виконання обіцянки Путіну, спочатку розорили , а потім через Клюєвих віддали росіянам.
Долар стрибнув через відсотки боргу
Але Юля не вдавалася у всі ці втомливі та неприємні подробиці - вона як завжди гнівно пообіцяла суворо покарати винних, себто після президентських виборів змінити керівництво НБУ і, нарешті таки, принести щастя та добробут українському народу. Якщо звісно ніхто знову не завадить...
Втім трохи пізніше стало зрозуміло що теперішній стрибок долара все таки не є наслідком підлих диверсій Президента та його агента Стельмаха, як про це сьогодні вже встиг протрубити на спеціальній прес-конференції такий собі пан Суслов. Міністр фінансів Уманський виступаючи трохи пізніше на презентації проговорився що у серпні та перших тижнях вересня Україні довелося виплатити аж 11 мільярдів гривень процентами за кредити, нахапані невтомною Юлею Володимирівною. Тобто до ярма нафто-газових виплат тепер ще додалося таке ж ярмо виплат по боргових відсоткам. Звісно у доларах – ну і звісно що ці долари внаслідок додаткової гігантської потреби в них, різко подорожчали.
Економіка абсурду
Попри театральність концертно-бюджетного шоу, все ж таки вдавалося вловити деякі цікаві нюанси. Для мене цікавим стали було ознаки орієнтації Тимошенко на командно-адміністративну економіку. Процес „одержавлення” всього більш менш цінного, що кидається в завидющі оченятам Тимошенко є очевидним. Під такі речі в новому бюджеті навіть виділені серйозні суми . Тимошенко гордо сказала, що то буде „розбудова державного сектору” економіки.
Однак через пару хвилин вона повідомила що вже у вересні цього року, для забезпечення майбутнього (!!!) Держбюджету-2010 будуть здісненні найбільші за 18 років незалежності приватизаційна продажі. Підозріваю що мова йде про одеський Припортовий завод, який і так годує бюджет беж жодної продажі. Але ж для чого тоді все інше „одержавлення”? Яка логіка, яка концепція, яка ідеологія? Боюся що тут нема нічого з переліченого - ні логіки, ні концепції ні ідеології . Справа полягає у простій зручності маніпулювання, розграбування і привласнення того що зараз називається „державним” і відповідно знаходиться у розпорядженні прем’єрки . Звідси і пристрасть до різноманітних „надзвичайних”, „стабілізаційних” та інших „лівих” фондів , які створюються і відповідно спустошуються самим урядом. Тимошенко без краплі сорому продемонструвала діаграму, на якій на 2010 рік передбачається „збільшення” бюджету на оборону, не сказавши що то цілковита липа і фікція – дані суми ніби то мають надійти від продажі „надлишкового” військового майна. Не будемо вже навіть гадати що там вже того „надлишкового майна” залишилося недокраденим, недорізаним і не зіпсованим, вкажемо лише те, що таких сум від продажі військового спорядження Україні не вдавалося отримувати навіть тоді коли вона ходила в світових лідерах з продажі озброєння.
Для бюджету Тимошенко не потрібні ні Рада ні Президент!
В закінчення Тимошенко ще раз заявила, що її мало хвилюють такі дрібниці, як погодження свого „витвору” з Верховною Радою чи скажімо з Президентом. Не захочуть погоджувати – то й сама підпишу. Виглядає навіть що такий варіант для неї є найбільш бажаним – Тимошенко вже півтора року керує країною в якій немає бюджету, тобто є, але такий , який за всіма оцінками не відповідає ні стану економіки, ні курсу національної валюти , ні химерному „блукаючому” економічному курсу Тимошенко.
То ж давайте спитаємо чесно – а хтось вірить що Тимошенко буде той „бюджет” виконувати? А може вона вже така всесильна та всемогутня, що їй і українців для того бюджету стануть непотрібними, якщо вони їй "заважатимуть"?
Відповіді
2009.09.17 | yes
Дивно, що це БЮДдійство не закінчилося показом мод?
А от таке запитання, а вона по тисячі заклала у бюджет?2009.09.17 | AxeHarry
Ви щe критикуєтe БЮТжeт? Тоді Вона йдe до вас. Працювати.
2009.09.18 | Мартинюк
І потім не кажіть що Вас не попереджували :
В цю підгілку я буду перепощувати статті , які стосуються теми БЮТжетної політики. Участь інших - вітається.2009.09.18 | Мартинюк
Re: І потім не кажіть що Вас не попереджували :(/)
Ось стаття невідомого автора ( не моя, попри незаконну приватизацію звання "українського імперіаліста). Статття цікав тим що написана 10.10.2008 року. Окрім того там же на блозі невідомого автора вельми дохідливо і проникливо відображені БЮТжетні пориви незрівнянної народної актриси Юлії Тимошенко:>Любі Друзі, цей уряд - блондінко. В урядовому проекті державного бюжету України на 2009 рік не вистачає тільки трьох речей: виділення рожевим кольором, смайликів і капслока.
А ось і сам текст-попередження
.rz: Відділити шоубізнес від політики.
10.10.2008
За уряду Тимошенко росли лише три речі, це інфляція, податки та рівень корумпованості державного апарату. Хотів-би продовжити цей ряд, але не можу. Ніяких інших успіхів, “Біогазова принцеса” не мала.
Критикувати Тимошенко просто. Хочаб тому, що її нізащо хвалити. Але справа це невдячна. І з одної простої причини: Тимошенко не державний діяч, вона актриска. Так, звичайнісінька така бездарна актриска провінційного драматичного театру. Вона не вміє керувати, вона вміє посміхатись, плакати, хіхакати, гнівно зиркати підфарбованими оченятами, та влаштовувати щотижневі сольні виступи на прес-конференції після репетицій ансамблю пісень і плясок імені Вірьовки, який у нас чомусь по недолугості називають “Кабінетом Міністрів України”.
Знаєте, нещодавно я рився в архівах новин яндексу вишукуючи різноманітні політичні казуси і на дещо натрапив. Це дещо - історія про те, як в Італії у парламент обрали порнозірку. І тут мене осінило. Я зрозумів основну помилку у відношенні до Тимошенко. Це дуже проста і дуже груба помилка. Її демонізують.
Так, Тимошенко інтриганка. Так, вона корупціонерка. Вона брехлива, некомпетентна і зрадлива. Вона надзвичай властолюбива. Але вона не демон. Насправді, якщо на секунду відсунутись від ситуації, то чітко видно що вона смішна.
Всі її якості, всі ці істеричні хихотіння і картинні сльози. Всі ці маніпуляції та крадіжки, все це має один дуже старий і дуже простий прототип. Тимошенко не є політиком чи державним діячем, вона є типовою нереалізованою актрискою. Вона не має принципів, переконань чи програм, вона має лише амплуа.
Інтриги за владу, наклепи, відверта брехня та спроби маніпулювання старшими по посаді, бунти проти керівництва. Щоб це побачити, достатньо просто виїхати з Києва, знайти якийсь забитий райцентр з власним театром та подивитись на місцеву “примадонку”. Ви не знайдете істоти більш властолюбивої і більш схожої на Тимошенко, ніж ця незреалізована зірочка колгоспного масштабу. Тіж жести, тіж інтонації, тіж звички.
Навіть смішно, все що приймається за розум, хитрість і злостивість, насправді знаходить аналогію у Єбєнісранській самочці. Таж труппа, повна хлопчиків з високими голосами та гомосексуальними замашками, тіж розборки за гримерки та тіж ссори з директором і таж мишина возня бридких, смішних провінціалів.
Тимошенко завжди любили називати актрисою, але ніхто не думав подивитись на це порівняння буквально. Тепер зрозуміло, чому українська політика так схожа на щось середнє між малобюджетною мелодрамою та бразилійськім телевізійним “милом”. Ми цього вже не помічаємо, але в Україні політичні новини показують у час, коли прийнято показувати серіали для домогосподарок.
У нас люблять посміюватись над власною державою. Хоча насправді держава це не смішно. Держава це складний і дуже могутній механізм.
Знаєте, кожного з вас можна стратити. Кожного можна залишити без власності, або посадити до тюрми. Вас можна зігнати у концентраційні табори, взяти у заручники ваших родичів та піддати вас тортурам. Все це робить держава.
Знаєте, можна зібрати купу людей і примусити їх побудувати космодром. Можна взяти їх, та примусити розробити ракету, яка може долетіти до місяця. Можна побудувати найбільший у світі літак, взгромоздити на нього ракету певерсти ракету на космодром для проведення пуску. Все це може зробити держава.
Знаєте, можна навіть взяти уранову руду, збагатити її, хитро скласти пристрій та зробити ядерну бомбу яку відправити у інший кінець світу щоб мільйони негрів нарешті припинили страждати від голоду.
Йдучи бруківкою вулиць Києва, вам важко повірити, але не дивлячись на всю цю видиму надійність, на цю фундаментальну монолітність, але все це дуже крихке середовище що постійно балансує між ентропією і порядком. Невидимі підземні ріки йдуть під вашими домами, ливневі потоки розмивають пісок під асфальтом, величезні маси вологої глини і землі, повільно пливуть між жарами бетону, огинаючи вбиті на десятки метрів під грунт шпали. Цьому протидіють насоси, дренажні шахти, ливневі колодці, розгалужена система каналізації, мільйони кілометрів товстелезних кабелів та незчисленні лабіринти підземних комунікацій.
Ви цього не помічаєте, але кожен раз коли забивається якийсь колектор, рветься трос, тріскається асфальт чи навіть здихає бродяча собака, залишаючи по собі смердючий труп, приходить людина яка лагодить, чистить, зварює метал, катає асфальт чи запаковує смердючий шмат плоті у пакет і передає його кудись далі у таємничі коридори функціонування складної суспільної системи.
Ми цього не розуміємо, але наш дім, наша вулиця, наше місто і наша держава є складними механізмами, що існують не самостійно, а постійно і напружено працюють. Варто якомусь санінспектору не кинути за графіком отруту у ваш підвал, і по вашій квартирі забігають пацюки. Варто якомусь роботязі не почистити якийсь дренажний тоннель, і ваш будинок трісне. Варто якомусь ветспецу вчасно не відстрелити певну кількість бродячий тварин, і вашу дитину загризе дворняга. Кожен з нас не дивлячись на власний індивідуалізм живе у системі з переплетених обернених зв’язків, і варто якомусь з елементів цього ланцюжку зазбоїти, як у нас починають проблеми.
Я люблю порівнювати державу з механізмом менш складним, але тим не менш наочно могутнім - з АЕС. Атомною ЕлектроСтанцією. Шедевр інженерної думки, що тим не менш є логічним розвитком ідеї паровоза і доводить що стімпанк не мертвий, він просто вже не смердить копоттю вугільної сажі. Закована та направлена на результат ентропія радіаційної випадковості. Паливні елементи, графітні стержні, турбіни, охолоджуючи системи. Складна електроніка, дублювання, контроль.
А тепер уявіть АЕС, де роботою станції починає керувати сам персонал. Уявіть, як в адміністрації на посту секретарки з’являється молоденька невдала актриска з провінції. Як вона приходить до висновку, що станція це великий театр і вона тут головна примадонна. Вона з’являється в довгій спідниці з чорною хусткою на голові перед вахтершами. Вахтерші її обирають. Вона з’являється у латах на коні перед ведучими стєнгазєти та розповідає що керуючий тим-то відділом краде гайки. Загальне одобрямс. Вона одягає сплетений у косу шиньйон і виступає перед прибиральниками обіцяючи більшу зарплатню. Її обирають, обирають і обирають. Вона розповідає всім як вона покращить роботу станції, як відловить всіх злодіїв і як перетворить цей брухт на найкращий реактор у світі. Вона обіцяє і обіцяє, всі невдачі звалює на злопихачів та зрадників, кричить про справедливість, рівенство і братерство. Одиниці компетентних людей, інженерів, скрегочуть зубами від злоби. Але прихильники за неї. Бидло їй співчуває.
І ось настає тей момент, коли вона входить у залу управління реактором. Вона нарешті може натискати на кнопки. Актриска переможно посміхається. Залишки інженерів вивозять своїх дітей подалі від станції. Вона розминає наманікюрені пальчики і готується почати. Мільйони мавп за друкарськими машинками не можуть написати “Війну і мир”, але однієї мавпи за пультом керування АЕС цілком достатньо щоб розпочати армагедон.
Кажуть, всі ми походимо від мавпи. Наша провінційна актриска, Юлія Володимирівна Тимошенко - не виключення, але приматоподібна прабабця “Юлі”, мала в руках гранату, яка й передавалась посагом всі покоління.
Мені давно вже набридло пояснювати очевидні речі. Некомпетентний виборець, що сприймає державне управління як телевізійний серіал і голосує за порнозірок, отримає те, на що він заслуговує. Кожен народ має той уряд, якого вартий. Любите голосувати серцем? Тоді краще взагалі не ходіть на дільницю. Коли ядерний реактор починає вибухати, його не зупиниш казочками про те, хто у цьому винен.
Час відділити шоубізнес від політики, час відправити на звалище історії недолугу провінційну актриску і її педерастичну труппу. Тільки від вас залежить, чи буде цей сезон телесеріалу “страсті хохлополітики” останнім, чи ви й далі замість власних справ і власного бізнесу, продовжуватимете дивитись це убоге мило. Тільки від вас залежить, чи буде уряд і далі “ансамблєм пєсєн і плясок”, чи нарешті стане технократичним інститутом.
Адреса блогу "БЮТжет-2009" з усіма іншими цікавинками :
http://none-smilodon.kiev.ua/category/byutzhet-2009
2009.09.18 | Мартинюк
БЮТжет. Кошторис держави як інструмент піару (/)
БЮТжет. Кошторис держави як інструмент піаруhttp://www.radiosvoboda.org/content/article/1823527.html
15.09.2009
Ірина Штогрін
Радіо Свобода
Київ – Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко урочисто підписала проект Держбюджету-2010. Цим у вівторок завершилася 5-годинна презентація головного кошторису країни, організована урядом у столичному Українському домі. Якщо ж парламент заблокує ухвалення бюджету, проблему вирішать спеціальною урядовою постановою. Хто виграє, а хто програє від «політичних ігор» навколо основного фінансового плану країни?
Уряд вклався у відведені Конституцією строки і вчасно подав проект Державного бюджету-2010 на розгляд парламенту.
Презентацію документа, що розроблявся між молотом виборів і накувальнею Міжнародного валютного фонду, Прем’єр-міністр провела у кращих традиціях українського передвиборного шоу.
У присутності представників профспілок, регіональних громад та громадських організацій Юлія Тимошенко назвала головний кошторис «антикризовою програмою» і наголосила, що в ухваленні та виконанні бюджету мають бути зацікавлені усі. Адже головний акцент фінансового плану життя України у наступному році ставиться «на підтримку реального сектору економіки, міжбюджетні стосунки змінюються на користь регіонів», а соціальні ж видатки стають «поміркованими».
Кому на користь блокування бюджету?
Прем’єр-міністр використала презентацію головного державного кошторису для того, щоб дати зрозуміти своїм політичним опонентам, що блокувати бюджетний процес не варто.
«Ми не порушимо ні Конституцію, ні бюджетний кодекс. А в межах Конституції і бюджетного кодексу зробимо постанову про виконання бюджету на 2010 рік – в умовах його відсутності», – сказала Юлія Тимошенко.
Іншими словами, затягування ухвалення держбюджету дозволить уряду через окремі постанови розподіляти кошти «в ручному режимі», – вважає доктор політичних наук, голова наглядової ради фонду «Співдружність» Сергій Телешун.
Як член експертної ради Кабінету Міністрів Телешун читав законопроект ще до того, як його побачили народні обранці. За його словами, документ містить істотну політичну складову, «оскільки більше розповідає про те, яких успіхів досягнув уряд, аніж про те, що має бути в наступному році. Окрім того, у проекті бюджету прописаний інтерес так званої активної «електоральної інтелігенції: вчителів, лікарів і працівників культури».
Бюджет можуть ухвалити аж напередодні виборів
Сергій Телешун не виключає, що «політичні ігри» навколо бюджету можуть призвести до того, що його ухвалять аж перед початком нового року, тобто напередодні виборів.
Таке маніпулювання державним бюджетом шкідливе для України, але приносить тактичні вигоди учасникам виборчих перегонів, зазначає директор Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв.
«Тимошенко виграла лише в ініціативності на фоні непрацюючого парламенту. Але далі будуть відповіді і з боку Президента, і від Партії регіонів, і від лівих сил. Крім того, уряду ще треба прозвітувати про виконання бюджету-2009. А тут буде багато питань», – зазначає політолог.
До «інсталяцій» програм чи проектів основних державних документів перед виборами вдаються усі українські політики першого ешелону. Зараз так само чинить із проектом Конституції Президент Віктор Ющенко.
Але корисними суспільству такі «презентації» є лише тоді, коли вони справді стимулюють широке громадське обговорення і серйозну роботу на фоні експертів, – наголошує Єрмолаєв. В іншому разі ефект може бути зворотнім.
Ухвалення державного бюджету також потребує широкого обговорення і врахування різних пропозицій. Однак ці пропозиції не мають диктуватися політичною вигодою. Досі ж бюджетний процес в Україні завжди використовувався як тло для політичного піару.
2009.09.18 | Мартинюк
Гражданка соврамши (/)
26 Августа 2009г. | 13:07В одном столичном ВУЗе рассказывают истории про преподавателя психологии, который на первой же лекции просил встать тех студентов, которые ни разу не соврали в течение года. А потом приглашал аудиторию посмотреть на стоящих лжецов. Эта старая история, которую рассказывали еще во времена моего студенчества, вспомнилась после последнего выступления премьер-министра. Практически не существует абсолютно правдивых людей. Все периодически лукавят, используя стандартные аргументы «ради хорошего дела» или «это не имеет принципиального значения». Но есть патологические лжецы двух видов. Они врут непрерывно с честными глазами ради выгоды или самого процесса.
При этом патологические лжецы (сокращенно ПЛ или ЮВТ) не чувствуют никакой вины и совесть их не мучает. Врать для них абсолютно естественно. Заканчивают они одинаково - со временем их ловят на лжи так часто, что совершенно перестают верить. Этот отрезок времени для Тимошенко принципиален - окончательно перестанут ей верить до или после президентских выборов. Мне кажется, что с такими темпами Юлия Владимировна окончательно дискредитирует себя еще до начала зимы. Возьмем последнюю декаду - самые наглые случаи так называемого премьерского вранья, в котором ее легче всего уличить.
«Украина в 2010 году планирует сократить объемы закупки российского газа до 25 миллиардов кубометров», - заявила Украины Юлия Тимошенко. Это она так старалась понравиться западноукраинскому избирателю. Тимошенко также заявила, что Украина планирует частично заменить газ альтернативными видами топлива, в частности, углем. Про ее идею получать топливо из водорослей уже забыли. Ежегодно до кризиса Украина потребляла от 69 до 75 миллиардов кубометров газа, из которых до 55 миллиардов кубометров закупала у «Газпрома». В 2009 году, по словам Тимошенко, Киев закупит у «Газпрома» 33 миллиарда кубометров газа. Больший объем топлива Украине не нужен. Из-за кризиса потребности промышленных потребителей Украины в газе резко снизились, а производство собственного топлива, хотя и незначительно, но выросло.
А теперь легко вспомнить, что подписанный в январе «Нафтогазом» и «Газпромом» контракт предусматривает, что в этом году Украина должна импортировать 41,6 млрд кубометров газа, а с 2010 по 2019 годы - по 52 млрд кубометров. А в противном случае - серьезный штраф. Тимошенко сама заключала эти соглашения, так что винить в предательстве национальных интересов может только себя. Правда, сейчас ведутся переговоры с российским монополистом, но и ежу понятно, что на уступки в этом вопросе он может пойти только получив значительную выгоду в чем-то другом. А интересных жертв у Тимошенко нет. Значит, врет Юлия Владимировна по поводу сокращения закупок. Договор простой - покупать не менее. Все. Бери или плати - окрестили его аналитики.
Следующая ложь Тимошенко за последнее время тоже газовая. Пусть не те суммы, зато по уровню наглости она гораздо ярче. Премьер-министр Юлия Тимошенко обещает не допустить повышения цен на газ для населения. Об это она сказала в ходе торжественного открытия участка международной автомобильной дороги «Киев-Чоп» в Ривненской области. «За газ рассчитано копейка в копейку, и не будет никаких повышений для населения цен на газ», - сказала Тимошенко.
Но Национальная комиссия регулирования электроэнергетики уже (с ведома и согласия премьера) приняла решение о повышении на 20% розничных цен на газ для населения с 1 сентября и на 20% предельных цен на газ для предприятий коммунальной теплоэнергетики с 1 октября. Это является одним из условий для привлечения Украиной кредита Международного валютного фонда, а также займов на закачку газа в подземных хранилищах. Кроме того, правительство, согласно меморандуму с Международным валютным фондом, обязалось с 2010 года ввести ежеквартальную корректировку цен для этих категорий. Вот такие заявления и реальность.
Не отстают о премьера и подчиненные, хотя врут и в меньших масштабах. Но это не от скромности, просто у них полномочий меньше. Исполняющий обязанности министра финансов Игорь Уманский ранее неоднократно заявлял о том, что Нацбанк тормозит решение вопроса о рекапитализации банка «Надра», а именно не подает свои предложения об условиях реструктуризации внешней задолженности.
Доведенный до белого каления повторяющейся ложью Нацбанк обнародовал следующее заявление. «С целью прекращения спекуляций относительно неподачи Национальным банком Украины предложений о рекапитализации ОАО КБ «Надра» и ООО «Укрпромбанк», Национальный банк Украины предоставляет детализированную информацию о состоянии дел в вышеупомянутых банках», - говорится в сообщении.
В нем указывается, что НБУ неоднократно подавал свои предложения по рекапитализации указанных банков, последние из которых были направлены в Министерство финансов Украины 20 июля 2009 года. В Нацбанке отмечают, что на сегодняшний день правительством не приняты решения об участии государства в указанных банках. Также нет ответа на предложение Нацбанка о переводе вкладов физических лиц из «Укрпромбанка» в «Ощадбанк».
Кстати, Госкомстат вчера сообщил, что в июле средняя зарплата в Украине выросла до 2008 грн. Красиво звучит фраза - зарплата растет! Но на практике это означает, что реальные доходы населения из-за инфляции снизились по сравнению с прошлым летом на 10%. В дальнейшем эксперты ожидают лишь ухудшения ситуации. А чего еще ждать в стране, где правительство сделало тотальную ложь нормой общения с собственным народом?
Марк Витебский специально для «Полемики»
http://polemika.com.ua/news-47115.html
2009.09.18 | Мартинюк
БЮТжет замість ДЕРЖбюджету (/)
Законодавча, економічна й політична сутність Закону «Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України», як і сам процес його прийняття, у новітній історії нашої країни — явище унікальне. А з погляду світової практики цей документ, безумовно, заслуговує на увічнення в Книзі рекордів Гіннесса. На мій погляд, він тривалий час зможе лідирувати в розділі бюджетних рекордів, що їх будь-коли встановлювали виконавча й законодавча влада окремо взятої держави.
Замість звичайних 4,5 місяця щоденної копіткої роботи — лише 42 години агітаційного піару для «проходження» всіх етапів бюджетного процесу: внесення Кабінетом міністрів проекту до Верховної Ради, прийняття до розгляду, розгляд, затвердження й підписання закону президентом. Законодавство икористали як дишло: бюджет прийнято з порушенням восьми статей Конституції України, ігноруванням двох рішень Конституційного суду України, з необгрунтованою зміною понад ста законів.
Безумовно, в тих, хто знайомий із процесом розробки та прийняття держбюджету не з чуток, можуть виникнути питання щодо позиції Рахункової палати, яка відповідно до норм Конституції України й закону про Рахункову палату мала здійснити експертизу й дати оцінку проекту бюджету. Відповім одразу: ми цю роботу виконали, але постановою Верховної Ради було ухвалено особливу процедуру розгляду закону, відповідно до якої Рахункову палату як учасника з цього процесу вилучили. Результати проведеного аналізу й експертизи державного бюджету виявилися незатребуваними. Однак, керуючись нормами законодавства, де принцип гласності є одним з основних у діяльності Рахункової палати, результати детального аналізу документа ми виносимо на обговорення широкої громадськості.
Не можна не згадати про діючу систему держзакупівель. Не вдаючись у деталі, скажу лише одне: система держзакупівель у бюджетній сфері, по суті, є елементом виконання бюджету, а це, як відомо, прерогатива виконавчої влади. Тому, наділивши Тендерну палату її нинішніми повноваженнями, законодавці фактично допустили до процедур виконання бюджету громадську організацію, яка підмінила виконавчу владу. Залишилося підключити ще парочку громадських організацій до стягування податків і оплати бюджетних витрат — і на питаннях державної бюджетної політики можна ставити хрест.
Автор: Валентин СИМОНЕНКО (доктор економічних наук, голова Рахункової палати України)
“Дзеркало тижня” № 3 (682) 26 січня — 1 лютого 2008
http://www.dt.ua/2000/2040/61806/
2009.09.18 | Мартинюк
Бюджет 2010. Бессмысленный и беспощадный(/)
Полеміка
15 Сентября 2009г. | 16:
Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко презентовала сегодня бюджет на 2010 год - финансовый документ, по которому страна будет жить, или, скорее, выживать в ближайшее время. Анализировать это творение кабминовских бездарей, называющих себя экономистами - дело пустое. Не сегодня-завтра, каждую цифру под микроскопом рассмотрит наш неугомонный бухгалтер Виктор Ющенко. Я же хотел обратить ваше внимание на несколько другие аспекты.
Половина выступления премьерки, как обычно, была посвящена тем козлам, которые мешают ей жить и творить на благо Украины. Это, конечно же, президент Украины и глава Нацбанка. Они, и только они, как оказывается, виноваты в рецессии. Тимошенко заявила, что 110 миллиардов, выданных Нацбанком в качестве рефинансирования, пошли на валютный рынок, где одни и те же банки на курсовых спекуляциях зарабатывали 3-4% в день. Правительство и люди Тимошенко к этому «не имели никакого отношения». О том, что Нацбанк, кроме всего, печатал деньги для покрытий долгов «Нафтогаза», Юлия Владимировна почему-то промолчала. Хотя имеет непосредственное отношение ко всем газовым спекуляциям, а также подписанным кабальным контрактам.
Козлом №2 после Стельмаха стал, как обычно, ее соратник по «оранжевой революции» (напоминаю, поскольку многие об этом стали забывать) Виктор Андреевич Ющенко. В предвыборном оргазме Юлия Владимировна даже вспомнила о фактах поставок украинского орудия по бросовым ценам за рубеж. Дескать, в бюджет Украины за последние годы не поступили свыше 2 миллиардов долларов от продажи избыточного военного имущества.
Напоминаю, фраза «за три последних года Украина продала оружия на сумму 2 млрд. долларов, тогда как в госбюджет поступило 840 млн. грн.» принадлежит тем самым, кого Тимошенко так люто ненавидит - «регионалам». Эти цифры - результат работы парламентской комиссии под руководством нардепа Коновалюка. Тут бы ему вскочить, постучать себя пяткой в грудь и закричать: «Это же я раскопал!». Ан нет. Сидит Валерий Ильич молча, а Юлия Владимировна пиарится на собранных им документах.
Теперь, что касается дефицита бюджета-2009. Тимошенко прогнозирует его дефицит в объеме до 5% ВВП. Но, заметьте, какими словами это было сказано. «Безусловно, мы не выйдем по факту выполнения бюджета с показателем 2,96%. Максимум, на что мы будем выходить, так как я сейчас чувствую, - это до 5%... Возможно, будет и меньше, если успешно проведем в конце года оплату налогов в бюджет от государственных монополий», - сказала глава правительства.
Расшифруем это сложное изъяснение. Насколько я знаю нашу премьерку, если она насчет чего-то плохого говорит «безусловно», значит, будет еще хуже. Если же насчет хорошего твердит: «Я чувствую», «возможно» и «если успешно», значит, наверняка, сказанное ею «невозможно» и «неуспешно».
О невозможности и неуспешности данного бюджета тезисно уже рассказала народный депутат, член парламентской фракции Партии регионов, министр экономики в оппозиционном правительстве Ирина Акимова.
1. Бюджет-2010 нереалистичен: доходы завысили, а расходы занизили
План доходов бюджета-2010 составляет 285 млрд. грн., что на 19% больше от плана доходов на 2009 г. По факту бюджет-2009 по доходам не будет выполнен на 25-28 млрд. грн. То есть правительство планирует в 2010 году рост доходов более чем на 40% от фактически полученных в 2009 г. Откуда возьмутся дополнительные доходы? Об этом правительство умалчивает.
Бюджет рассчитан, исходя из малореалистичного обменного курса 7,5 грн. за доллар. При 9 грн. за доллар расходы на обслуживание внешних долгов и компенсацию НАК "Нафтогаз" возрастут на 4 млрд. грн. Чем правительство будет покрывать эти расходы?
2. Бюджет-2010 - полное ручное управление государственными деньгами
Проект бюджета разрешает Кабмину без внесения изменений в закон о бюджете:
- увеличивать дефицит бюджета;
- увеличивать потолок госдолга;
- предоставлять беспроцентные займы на среднесрочный период местным бюджетам;
- списывать долги Пенсионному фонду.
Ю. Тимошенко хочет сама распределять государственные ресурсы тем, кому она сочтет нужным. Реформа бюджетных отношений по-тимошенковски - это концентрация государственных денег в ее руках!
3. Бюджет-2010 - Антиконституционный
Согласно статье 73, Кабмин может самостоятельно сокращать определенные законом социальные выплаты, если не выполняется план по доходам. Конституционный Суд уже неоднократно принимал решения о неконституционности подобных норм.
В случае принятия закона о бюджете 2010 года в предложенной редакции...
Страна окажется в долговой яме
Граничный уровень долга в 2010-м - 349 млрд. грн. (менее 30% ВВП) - это обман!
На конец 2009 г. уровень госдолга уже составит 330 млрд. (36% ВВП). А в 2010 г. планируется финансировать дефицит 2010-го в объеме 47 млрд. грн. и выдать госгарантии в объеме 43 млрд. грн. Даже при самом оптимистическом сценарии уровень госдолга может достигнуть 42% ВВП (в 3,5 раза больше, чем в 2007!), и Кабмин сможет его наращивать дальше без контроля парламента. Долги будет увеличивать Тимошенко, а отдавать их придется всей Украине!
Реальные доходы украинцев продолжат падать
При прогнозируемом уровне инфляции в 9,7%, минимальный прожиточный уровень проиндексирован только на 4,7%!
Планируемый в 2010-м средний минимальный прожиточный уровень (700 грн.) на 200 грн. не дотягивает до требуемой величины, необходимой для выживания уже в 2009 году (900 грн.)!
Инфляционное давление будет расти. От НБУ требуется перечислить в бюджет 10,5 млрд. грн. Выполнение этого условия означает работу денежного печатного станка.
Для реального сектора принятие закона о бюджете-2010 в предложенной редакции - это...
Сокращение инвестиционных программ
Вес расходов развития с учетом Стабилизационного фонда в госбюджете упал с 20% до 17% (54,7 млрд. грн.). Реально государственное стимулирование национальной экономики будет еще ниже, поскольку:
- в расходы развития попали программы, которые не имеют отношения к инвестициям (компенсация разницы в тарифах НАК "Нафтогаз");
- часть расходов развития привязана к нереалистичным источникам финансирования (таким, как Стабилизационный фонд, источниками наполнения которого является приватизация).
- Сокращаются прямые расходы на развитие. Укравтодор получит из бюджета 14,9 млрд. грн. Это на 10% меньше, чем предусмотрено законом о бюджете-2009 и на 25% меньше от суммы, предусмотренной скорректированным бюджетным планом. Прямые расходы госбюджета на угольный сектор сокращаются по сравнению с 2009 г. на 10% - до 12,7 млрд. грн. и якобы увеличивается их финансирование за счет госгарантий. Однако такие гарантии давно заработали славу коррупционных и неэффективных:
¬ раздавая гарантии на многомиллиардные суммы, правительство давно не проводит конкурсного отбора и не интересуется эффективностью инвестпроектов (примеры - "Украгролизинг", "Укрмедпостач");
¬ ни одно из решений правительства о предоставлении госгарантий не содержит положений о встречных гарантиях. Это значит, что кредиты под госгарантии придется возвращать из бюджета, т.к. государство предоставляет госгарантии ненадежным заемщикам по кредитам сомнительного качества. Соответственно, ресурс для финансирования отрасли сократится уже в следующем году. Из 8,6 млрд. грн. чистого кредитования бюджета-2010 7,2 млрд. грн. (84%) - это возвращение средств по госгарантиям, т.е. по просчетам правительства прошлых периодов.
Увеличение налоговой нагрузки
Нереалистичность бюджета закладывает предпосылки для накопления задолженности по НДС, усиления налогового давления, в том числе через постановления КМУ и письма ГНАУ относительно изменений ставок налогов и порядка их администрирования.
Почти вдвое увеличиваются ставки рентной платы на добычу нефти, конденсата и газа.
"Реформа" межбюджетных отношений в бюджете-2010 - это...
Полный диктат Кабинета Министров в регионах
Механизм распределения инвестиционных субвенций не определен. Значит, их получат те регионы, которые лояльны по отношению к премьер-министру.
Выдача Кабмином беспроцентных среднесрочных кредитов местным органам власти - это инструмент усиления зависимости местных бюджетов от центральной власти.
Разбалансирование местных бюджетов
Перекладывание ресурсов из кармана районных советов в сельские приведет к тому, что бюджеты сел и поселков могут вырасти в 2,2 раза, тогда как районные бюджеты будут урезаны на 40%, а областной - на 30%. Как районные бюджеты справятся с финансированием школ и больниц, если эти полномочия с них никто не снимает, а финансирование сокращается? Как сельские советы справятся с эффективным управлением финансовыми ресурсами, если у них нет для этого административных ресурсов?
Проблема увеличения доходности местных бюджетов не решается: принцип финансирования бюджетных учреждений не меняется, а формула трансфертов по-прежнему не учитывает необходимость инвестиций.
Игорь Анищенко, специально для «Полемики»
2009.09.19 | Мартинюк
Крах Украины, или Страна в залоге МВФ(/)
15:27, 16.09.2009 ВЛАСТИ.НЕТ / Украина, Политика /С каждым днем Украина, погрязшая в безумную пучину политического бардака, все глубже впитывала в себя различные проявления глобального кризиса. Того самого кризиса, наличие которого в нашей стране Юлия Тимошенко отрицала до середины октября…
15 сентября 2008 года, рухнул крупнейший американский банк Lehman Brothers. Именно этот день считается формальным началом мирового экономического кризиса. Падение Lehman Brothers стало своеобразной кнопкой крючком, вмиг выключившей достаточно широкие программы кредитования друг друга мировыми банками.
В принципе, о приближении кризиса ведущие экономисты и финансисты заговорили примерно за год до того злополучного дня. Но именно с падением Lehman Brothers мировое сообщество поняло — это все серьезно, и ударит по всем. Наше государство не оказалось исключением…
С каждым днем Украина, погрязшая в безумную пучину политического бардака, все глубже впитывала в себя различные проявления глобального кризиса. Того самого кризиса, наличие которого в нашей стране премьер-министр Юлия Тимошенко отрицала до середины октября. «Никакого кризиса в стране не будет» — убежденно внушала Юлия Владимировна украинским гражданам с экранов телевизоров и газетных полос. Многие ей верили…
А тем временем каналы кредитования украинской экономики с Запада наглухо закрылись. Банки сели на голодный паек и посадили на него всю экономику, прекратив кредитование населения и предприятий.
Прекратившийся приток валюты в страну обрушил курс гривни. Причем по глубине падения украинская национальная валюта поставила абсолютный рекорд. Ничего подобного не наблюдается ни в одной другой стране мира. Начался обвал торговли и промышленности. ВВП обвалился почти на 20%. Сейчас Украина продолжает бить рекорды не только по глубине девальвации, но и по падению ВВП и росту цен.
Самое интересное, что Юлии Тимошенко многие по-прежнему продолжают верить. И Тимошенко это очень нужно, ведь на носу выборы. Хотя в ситуации она сейчас оказалась, мягко говоря, патовой. Кризис усугубляется, рейтинг падает, денег нет. Шеф, все пропало? Не тут-то было!
Юлия Владимировна обратилась за помощью ко всем-всем-всем — фондам, государствам, международным финансовым структурам. Мол, кризиса-то у нас конечно нет, но деньги очень нужны. Подайте, кто сколько сможет… Помните, как она Россию просила и как Владимир Владимирович жеманно отказал?
Но тут, к счастью, над женщиной с косой сжалился МВФ. Деньги он давал не просто, со скрипом, но тем не менее три транша уже в Украину пришло, на подходе четвертый. Говорят, он тоже пока под вопросом, как и предыдущие, но по их же опыту можно судить, что деньги все-равно придут.
Насколько это выгодно для Украины и что за это хотят мировые финансовые воротилы?
С финансовой точки зрения выгодно — проценты по кредитам МВФ, как известно, действительно самые низкие из всех существующих сегодня для Украины альтернатив.
Но политическая цена этой финансовой выгоды слишком велика. И обойдется она Украине и украинцам намного дороже, чем сиюминутные выгоды Юлии Владимировны.
Самое неприятное, что МВФ требует от правительства резкого сокращения дефицита госбюджета, одной из главных составляющих которого является дефицит бюджета «Нафтогаза». Согласно договоренностям с МВФ, Кабмин обязался с 1 сентября начать повышение цен на газ для населения ежеквартально на 20%.Хорошенькое условие накануне президентских выборов!
Понятно, что Юлия Тимошенко как может, оттягивает исполнение этого крайне непопулярного требования. Но и в Фонде сидят не идиоты. Там уже поняли, что их водят за нос и предупредили: пока правительство будет темнить с повышением цен на газ для населения, денег не будет. Напомним, Украина уже получила от фонда около $10,5 млрд. Сейчас власти рассчитывают еще на $6 млрд., из которых $3,8 млрд. планируется получить до конца года.
Спасут ли эти деньги Украину? Наверняка, нет. Если не сказать хуже. Практика латания дыр в экономике с помощью финансовых займов убийственнна для любого государства.
Уже сегодня Украина должна внешнему миру более $100 млрд., стоит на грани банкротства и не имеет средств расплатиться за газ, а бюджет выполняется только за счет кредитов МВФ и, возможно, печатного станка НБУ.
При этом тактика нынешнего правительства выглядит примерно следующим образом — ничего не делать, а взять кредиты у МВФ и сидеть и ждать, когда пойдет в рост экономика Запада и оттуда снова к нам потекут денежки. А если не потекут, и МВФ перестанет давать взаймы?
Последний внутренний резерв — напечатать много денег своими силами, т.е. силами Нацбанка. Что, в свою очередь, практически наверняка вызовет гиперинфляцию и еще большее падение курса гривни.
Но, скорее всего, это случится уже после выборов, и тогда президент Тимошенко что-нибудь придумает на месте. Ведь, как известно Юлия Владимировна блестящий тактик и никудышний стратег.
Если же президентом станет Виктор Янукович, ему же будет хуже — денег МВФ не даст, экономика угроблена наухнарь, цены выше крыши, население негодует. Отличные условия для эдакой украинской Жанны Дарк с косой снова возглавить оппозицию и заклеймить каленым железом народного возмущения «режим президента Януковича». И снова на баррикады!
Кстати, небезызвестный народный депутат от Партии регионов Николай Азаров сегодня рассказал, почему Международный валютный фонд (МВФ) постоянно выделяет Украине дополнительные средства. Его мнение редакции Власти.нет предоставила пресс-служба партии.
«Я не нахожу другого ответа, кроме того, что, во-первых, МВФ решает таким образом проблемы своих участников, ведь за счет этих денег Украина расплачивается с зарубежными кредиторами. Во-вторых, МВФ выступает финансовым спонсором политической предвыборной кампании нынешней власти. Ведь бесцельное выделение таких громадных кредитов, которое нисколько не стимулирует украинскую экономику, означает, что МВФ перекрывает возможности сотрудничества с Украиной на несколько предстоящих лет».
Никита Скуратов для Власти.нет