Як ефективні Кміті займаються плагіатом (\)
10/01/2009 | Ukrpatriot(patriot)
Кмітьливі люди за економічний тиждень розбудують інвестиційну Львівщину ?!
01.10.2009 17:09 __ Андріян Фітьо
В основі програми розвитку будь-якої соціально-економічної системи мають бути високі, зрозумілі, досяжні, а подекуди й міфічні тривалі геополітичні цілі. Особисто мені до вподоби слова львів’янина Єжи Леца: «Створюйте міфи про себе, всі боги починали з цього».
Такою ціллю для Львівщини може стати перетворення нашого краю в фінансово-інвестиційний центр не тільки України, але й Східної Європи, а конкретніше − створення фондової біржі. Це дасть змогу розвиватись багатьом організаціям та інституціям, які, як показує світова практика, з часом мають досить солідні бюджети.
Хоча явних підстав так вважати немає, але, створивши необхідні умови, що першою чергою залежать від організації роботи місцевих органів влади, підприємницького середовища, це можливо. Спромоглися ж капіталісти на місто-казку Лас-Вегас у пустелі! Хоча сама ідея спочатку була примарною. А щоб додати адреналіну гостям та мешканцям, всього за сотню км розмістили ядерний полігон Невада!
Взагалі світ поділяється на дві великі категорії: тих, хто формує середовище (20 %) і тих, хто вимушений до нього пристосовуватись (80 %). Згідно з законом Парето (італійський соціолог, економіст) ті перші двадцять розпоряджаються 80 відсотками всіх ресурсів, а ті бідолахи, що пристосовуються, ділять між собою фактично крихти (їм припадає аж 20 %). Ми зараз, з точки зору географічного поділу України, в першу двадцятку навіть і близько не потрапляємо, а якщо точніше, то конкретно пасемо задніх. Але, як відомо, «Світ належить першим», «Перший отримує все» (читай попередню статтю).
Отже, потрібно зробити все, щоб бути хоча б у чомусь першими. І така нагода є.
Головна проблема в державі, яка потребує термінового вирішення, − це активізація інвестиційного середовища. Якщо ще два-три роки тому можна було все сперти на недосконале податкове законодавство (хоча і зараз воно ще не «фонтан»), несформоване законодавче поле, недостатність інституційних перетворень, то тепер можна чітко говорити про невміння, а можливо і про небажання створити дієву команду, здатну фантастичні ідеї перетворювати на реальність.
У світовій економіці 60-80 % від інвестицій здійснюють свій обіг через чітко структурований ринок цінних паперів. Інфраструктура фондового ринку передбачає залучення великої кількості різноманітних організацій, інвестиційних компаній, банків, рейтингових агентств, брокерських контор, конторок тощо. Це ж немалий інтелектуальний, а головне фінансовий потенціал. Ось де можуть бути працевлаштовані випускники Львівських (і не тільки) навчальних закладів при створенні такого ринку в Галичині. За нашими розрахунками це приблизно 20 000 осіб.
До речі, коріння української кризи в тому, що надмірно роздутий банківський сектор і майже не розвинений фондовий. Особисто мені не зрозуміло, яким чином можна вливати гроші в економіку років на десять, якщо депозити залучаються на три-чотири місяці!
Грамотно сформоване інвестиційне середовище сприятиме зростанню конкуренції за залучення капіталів, що, своєю чергою, спричинить зріст якості корпоративного управління, що вже, своєю чергою, буде впливати на зростання вартості брендів та торгових марок (що вже само собою дуже поважна ціль). А це − зростання інвестиційних та кредитних рейтингів, зростання оплати праці й збільшення робочих місць і взагалі підвищення якості життя.
Питання полягає не в тому, чи буде розвиватись фондовий ринок в Україні чи не буде, а в тому, де буде центр такого розвитку, хто буде першим, хто отримає ВСЕ. А, власне, чому таким центром не може бути Львівщина? Середовище необхідно створювати, формувати, а це вже імідж і певний рейтинг території в очах інвесторів. Про це ГО «Спілка консультантів «Експерт-група» торочить років зо п’ять! Пропонувалось на засадах державно-приватного партнерства створити агенцію з залучення інвестицій «УкрІнвестПро» (українські інвестиційні проекти), як перехідну модель. Провели круглі столи, навіть у Польщі. Дякуючи «наполегливим» старанням доброї половини Львівської обласної державної адміністрації, проект кілька років гальмували, як могли. А один дивак на одному з засідань, не буду називати його ім’я та назву контори, яку він представляв (щось на зразок громадської і в назві якої є слова підприємці та комітет), взагалі видав, що нам на Львівщині потрібно дбати про Варшавську фондову біржу! Просто фантастика, отакі наші місцеві патріоти! В Росії вже давно б голову відірвали за таке. Президент РФ Медвєдєв недавно заявив: «Я можу з кимсь погоджуватися або не погоджуватися, когось сприймати або не сприймати, та завжди підтримаю проекти, якщо вони спрямовані на розвиток Росії». То як назвати після таких слів доморощених патріотів?! Напевно, це просто ….
Мало не забув. Є ще третя категорія, яка належить до тих вісімдесяти відсотків. Їх не багато, навіть, правильніше сказати, кілька кмітливих, які вважають, що належать до тих двадцяти і переважно крутяться біля влади.
Не заперечую проти того, щоб теперішній голова ЛОДА робив заяви про розвиток інвестиційного середовища на Львівщині в тому напрямі, який він окреслив, але проти того, щоб не залучались ті, хто над такою ідеєю активно працював. На Львівщині багато хороших, працьовитих, розумних людей, тому я проти того, щоб залучались люди звідкіля завгодно, але не з нашого краю.
І, до речі, таке широко розрекламоване агентство з залучення іноземних інвестицій мало бути створене ще у 2003 році після відповідного Указу Президента України. Це вже до того, з якою швидкістю працює наша влада, з яким натхненням виконує розпорядження вищого керівництва і чому такі багатющі та кмітливі люди на Львівщині (у владі переважно).
http://www.vgolos.com.ua/blog/183.html?page=1
01.10.2009 17:09 __ Андріян Фітьо
В основі програми розвитку будь-якої соціально-економічної системи мають бути високі, зрозумілі, досяжні, а подекуди й міфічні тривалі геополітичні цілі. Особисто мені до вподоби слова львів’янина Єжи Леца: «Створюйте міфи про себе, всі боги починали з цього».
Такою ціллю для Львівщини може стати перетворення нашого краю в фінансово-інвестиційний центр не тільки України, але й Східної Європи, а конкретніше − створення фондової біржі. Це дасть змогу розвиватись багатьом організаціям та інституціям, які, як показує світова практика, з часом мають досить солідні бюджети.
Хоча явних підстав так вважати немає, але, створивши необхідні умови, що першою чергою залежать від організації роботи місцевих органів влади, підприємницького середовища, це можливо. Спромоглися ж капіталісти на місто-казку Лас-Вегас у пустелі! Хоча сама ідея спочатку була примарною. А щоб додати адреналіну гостям та мешканцям, всього за сотню км розмістили ядерний полігон Невада!
Взагалі світ поділяється на дві великі категорії: тих, хто формує середовище (20 %) і тих, хто вимушений до нього пристосовуватись (80 %). Згідно з законом Парето (італійський соціолог, економіст) ті перші двадцять розпоряджаються 80 відсотками всіх ресурсів, а ті бідолахи, що пристосовуються, ділять між собою фактично крихти (їм припадає аж 20 %). Ми зараз, з точки зору географічного поділу України, в першу двадцятку навіть і близько не потрапляємо, а якщо точніше, то конкретно пасемо задніх. Але, як відомо, «Світ належить першим», «Перший отримує все» (читай попередню статтю).
Отже, потрібно зробити все, щоб бути хоча б у чомусь першими. І така нагода є.
Головна проблема в державі, яка потребує термінового вирішення, − це активізація інвестиційного середовища. Якщо ще два-три роки тому можна було все сперти на недосконале податкове законодавство (хоча і зараз воно ще не «фонтан»), несформоване законодавче поле, недостатність інституційних перетворень, то тепер можна чітко говорити про невміння, а можливо і про небажання створити дієву команду, здатну фантастичні ідеї перетворювати на реальність.
У світовій економіці 60-80 % від інвестицій здійснюють свій обіг через чітко структурований ринок цінних паперів. Інфраструктура фондового ринку передбачає залучення великої кількості різноманітних організацій, інвестиційних компаній, банків, рейтингових агентств, брокерських контор, конторок тощо. Це ж немалий інтелектуальний, а головне фінансовий потенціал. Ось де можуть бути працевлаштовані випускники Львівських (і не тільки) навчальних закладів при створенні такого ринку в Галичині. За нашими розрахунками це приблизно 20 000 осіб.
До речі, коріння української кризи в тому, що надмірно роздутий банківський сектор і майже не розвинений фондовий. Особисто мені не зрозуміло, яким чином можна вливати гроші в економіку років на десять, якщо депозити залучаються на три-чотири місяці!
Грамотно сформоване інвестиційне середовище сприятиме зростанню конкуренції за залучення капіталів, що, своєю чергою, спричинить зріст якості корпоративного управління, що вже, своєю чергою, буде впливати на зростання вартості брендів та торгових марок (що вже само собою дуже поважна ціль). А це − зростання інвестиційних та кредитних рейтингів, зростання оплати праці й збільшення робочих місць і взагалі підвищення якості життя.
Питання полягає не в тому, чи буде розвиватись фондовий ринок в Україні чи не буде, а в тому, де буде центр такого розвитку, хто буде першим, хто отримає ВСЕ. А, власне, чому таким центром не може бути Львівщина? Середовище необхідно створювати, формувати, а це вже імідж і певний рейтинг території в очах інвесторів. Про це ГО «Спілка консультантів «Експерт-група» торочить років зо п’ять! Пропонувалось на засадах державно-приватного партнерства створити агенцію з залучення інвестицій «УкрІнвестПро» (українські інвестиційні проекти), як перехідну модель. Провели круглі столи, навіть у Польщі. Дякуючи «наполегливим» старанням доброї половини Львівської обласної державної адміністрації, проект кілька років гальмували, як могли. А один дивак на одному з засідань, не буду називати його ім’я та назву контори, яку він представляв (щось на зразок громадської і в назві якої є слова підприємці та комітет), взагалі видав, що нам на Львівщині потрібно дбати про Варшавську фондову біржу! Просто фантастика, отакі наші місцеві патріоти! В Росії вже давно б голову відірвали за таке. Президент РФ Медвєдєв недавно заявив: «Я можу з кимсь погоджуватися або не погоджуватися, когось сприймати або не сприймати, та завжди підтримаю проекти, якщо вони спрямовані на розвиток Росії». То як назвати після таких слів доморощених патріотів?! Напевно, це просто ….
Мало не забув. Є ще третя категорія, яка належить до тих вісімдесяти відсотків. Їх не багато, навіть, правильніше сказати, кілька кмітливих, які вважають, що належать до тих двадцяти і переважно крутяться біля влади.
Не заперечую проти того, щоб теперішній голова ЛОДА робив заяви про розвиток інвестиційного середовища на Львівщині в тому напрямі, який він окреслив, але проти того, щоб не залучались ті, хто над такою ідеєю активно працював. На Львівщині багато хороших, працьовитих, розумних людей, тому я проти того, щоб залучались люди звідкіля завгодно, але не з нашого краю.
І, до речі, таке широко розрекламоване агентство з залучення іноземних інвестицій мало бути створене ще у 2003 році після відповідного Указу Президента України. Це вже до того, з якою швидкістю працює наша влада, з яким натхненням виконує розпорядження вищого керівництва і чому такі багатющі та кмітливі люди на Львівщині (у владі переважно).
http://www.vgolos.com.ua/blog/183.html?page=1