10/26/2009 | karpo

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kushniruk/4ae58c4fa5665/

6.10.2009 13:47 _ Борис Кушнірук
Я – член Центрального проводу Української народної партії

Відбулась подія, яка принципово змінила мій офіційний статус і зробила зайвими постійні запитання, з ким я та на кого працюю. 24 жовтня пройшов з'їзд Української народної партії, який висунув кандидатом в Президенти України Юрія Костенка. Але крім того, під час з'їзду було вирішено ще одне питання – у відповідності зі Статутом партії до складу Центрального проводу (один з її керівних органів) було обрано трьох нових членів замість тих, хто з тих чи інших причин вибув. Ними стали у тому числі віце-президент Української аграрної конфедерації Наталя Погожева і я.

Зрозуміло, що мені потрібно пояснити свій вибір, враховуючи, що пропозиції і переговори зі мною вели ще з кінця минулого року штабісти ряду відомих політиків. Але жодна з цих пропозицій мене не влаштовувала, бо всі наші популярні політики дивляться на інших людей лише в якості обслуги, яка має виконувати їхні команди. При чому самі лідери, не кажучи вже про їхню "обслугу", не мають сталих поглядів та переконань. Все підпорядковано одній меті – влада та власне збагачення.

При цьому Українська народна партія на сьогодні – це дійсно єдина демократична партія правого спрямування, а не бізнес-проект, пов'язаний і орієнтований на популярного лідера. При чому це по справжньому ідеологічна партія, де люди готові сперечатись та навіть битися за власні погляди і переконання. В той час як всі наші політичні бізнес-проекти, за самим принципом передбачають принципово важливу відсутність будь-яких сталих поглядів і переконань. Їх публічні погляди з легкістю змінюються з проєвропейських на проросійські, ліберальних та правих – на ліві та соціальнопопулістські. Головне, що цікавить людей, які приєднуються до подібних проектів, це бажання заробити гроші і, як паразити, за допомогою популярного політика потрапити у владу.

Для багатьох це може видатись дивним, але мене ніколи не приваблював такий підхід. У мене є власні погляди та переконання, і в жодному разі я не збираюсь ними поступатись.

Моє рішення щодо вступу в Українську народну партію не було спонтанним. Ще з літку в мене відбулась низка зустрічей та обговорення ситуації в партії з Юрієм Костенком та Ярославом Джоджиком (Голова Секретаріату УНП). Крім того, я направив цим керівникам партії декілька листів, у яких висловлював свої міркування щодо діяльності партії та досить непростої ситуації, в якій вона опинилась.

Не є великим секретом, що Українська народна партія за останні декілька років розгубила свій вплив на політичні події в країні, її електоральний рейтинг зараз знаходиться в межах 0,5-0,8 відсотка. Причин для цього досить багато, як внутрішніх, так і зовнішніх. Але особисто я вважаю, і не скривав цього перед керівниками партії, що головними причинами такої ситуації бачу застиглість розвитку партії та надмірну увагу до питань історичної спадщини та національно-культурних проблем на шкоду професійній підготовці та спроможності донести до суспільства власні пропозиції щодо вирішення соціально-економічних проблем країни.

Ще однією надзвичайно складною проблемою партії на сьогодні є відсутність внутрішньої ідеологічної єдності партії. Партія проголошує себе правою партію. І якщо дивитись на погляди Юрія Костенка чи Ярослава Джоджика, то умовно кажучи так воно і є. Але річ у тім, що значна частина членів та симпатиків партії стояла у витоків створення Народного Руху за перебудову. І, маючи щиру, моральну та чесну позицію щодо розбудови України як незалежної держави, у багатьох членів партії насправді досить різні погляди на шляхи та механізми розвитку країни. Серед членів Української народної партії можна зустріти людей з різними, іноді протилежними поглядами – від лібералів та класичних "правих" до лівоцентристів та "лівих", яким значно більше пасувало б членство в соціалістичній та навіть комуністичній партії, якщо би, зрозуміло, ті були дійсно українськими, а не осередками своїх російських побратимів. Така ідеологічна розхристаність у минулому, і, на жаль, не виключаю такого в найближчому майбутньому, призводила до прийняття партією рішень, що навряд чи дозволяло сформувати чіткий образ УНП, як дійсно правої партії. Партії, яка не тільки дотримується правої ідеології в своїх публічних заявах і рішеннях, але і має достатню кількість членів партії – професійних фахівців, що не лише можуть якісно підготувати конкретні пропозиції щодо розвитку українського суспільства на принципах правої ідеології, особливо в частині розвитку економіки та розбудови інституцій демократичної правової держави, але і переконати громадян країни в їх правильності під час публічних дискусій. Зрозуміло, що останнє є особливо складним завданням в умовах розбещення громадян країни соціальним популізмом та панування в суспільстві ідей соціалістичного патерналізму з боку держави.

Слід надати належне центральному керівництву, керівникам багатьох обласних організацій Української народної партії – вони усвідомлюють глибину кризи, в якій опинилась партія та, головне, мають бажання проводити її модернізацію та оновлення. Багато в чому саме це переконало мене у можливості проведення її реформування та перетворення у класичну європейську праву партію, а також у доцільності мого вступу в УНП, і прийняття активної участі у цьому процесі.

Введення у склад Центрального проводу Української народної партії і мене, і Наталю Погожеву, відомого та впливового в Україні фахівця з розвитку аграрного сектору, є частиною наполегливої політики керівництва партії, спрямованої на оновлення та залучення в партію високопрофесійних економістів та юристів, формування по-справжньому потужної команди фахівців, що презентуватимуть та просуватимуть у суспільстві праві погляди Української народної партії.

До речі, можливо навіть на диво, але саме зараз, під час внутрішньої кризи, в партію приходять багато молодих людей 25-35 річного віку, які чогось вже досягли в житті, і які бачить в УНП ту політичну силу, що спроможна просувати праві ідеї в суспільстві та розбудовувати Україну як сучасну європейську державу. А наявність в рядах УНП Василя Мартюка – наймолодшого 23 річного діючого мера України містечка Зборова на Тернопільщині – не може не вселяти надію на її оновлення.

В Українській народній партії я відповідатиму за ідеологію та піар, тобто опікуватимусь публічним ідеологічним обличчям партії. І зі свого боку можу обіцяти, що зроблю все залежне від мене, щоб партія, хоча зрозуміло, це відбудеться не миттєво, мала чітко виражену позицію правої партії з усіх основних питань розвитку держави. Партії, яка, зберігаючи двадцятирічні традиції національної демократії, у першу чергу боротиметься за формування України в якості правової, демократичної та незалежної держави, та відстоюватиме інтереси представників малого і середнього бізнесу, самозайнятих осіб та всіх тих, хто хоче досягти власного успіху та добробуту для себе та своїх родин, завдячуючи власним зусиллям, а не сподіванням на збагачення чи забезпечення свого існування за рахунок держави.

Враховуючи великий обсяг роботи, я, на жаль, зможу значно менше приділяти увагу веденню блогу. Водночас у своїх блогах я більше буду займатись роз'ясненням своєї позиції та позиції партії з тих чи інших питань. Сподіваюсь, що, як правило, вони співпадатимуть. Але при цьому хочу наголосити, що у будь-якому випадку це мій персональний блог, а не бойовий листок партії, тому в ньому я висловлюватиму свою особисту позицію.

Окрім того, що я став членом Центрального проводу УНП, днями мене призначено на посаду заступника керівника Центрального штабу по виборам президента України з питань ідеології та піару.

Тому мені є сенс пояснити позицію Української народної партії щодо висунення Юрія Івановича Костенка кандидатом в Президенти України. Тим більше, що я був прихильником цього ще влітку, під час бесід з керівництвом УНП.

Головні аргументи такого рішення полягають у тому, що передвиборча кампанія, це саме той час, коли будь-яка партія, саме партія, а не клуб по інтересам, має нагоду донести суспільству свої погляди щодо механізмів вирішення нагальних проблем та шляхів розвитку країни. А в Україні на сьогодні тільки Українська народна партія є єдиною по справжньому ідеологічною правою партією, яка пропагує ті ідеї та механізми, що дозволяли вивести з економічної кризи різні країни світу. Відсутність соціалістичної демагогії щодо механізмів функціонування соціальної системи, максимальне сприяння підприємництву та зниження податкового тиску особливо для представників малого та середнього бізнесу, скорочення державного апарату та жорстка державна політика в реалізації своїх завдань, це все те, чого потребує і Україна.

У цьому плані приклад Великої Британії та консервативної партії на чолі з Маргарет Тетчер вже став хрестоматійним. До речі, проблеми з якими зіштовхнулась Велика Британія наприкінці сімдесятих років минулого століття, дуже схожі на ті, з якими має справу Україна: неефективна діяльність державного апарату, одержавлення вугільною галузі, неконкурентноздатної металургії, репресивної, а не стимулюючої податкової системи, надмірно соціалізована система соціального захисту та пенсійна система.

Ще однією причиною, яка визначає необхідність участі Української народної партії у президентських виборах, є усвідомлення того, що в результаті серйозних помилок, допущених Президентом України Віктором Ющенком, головними претендентами на перемогу на цих виборах будуть представники двох антиукраїнських, вщент корумпованих та криміналізованих олігархічних угруповань на чолі з Януковичем та Тимошенко. У зв'язку з цим всі демократичні сили повинні мобілізуватися, донести до суспільства інформацію про реальні загрози для України як незалежної держави, які несе в собі перемога когось з цих двох антинародних угруповань та протидіяти цим загрозам.

Отже незалежно від результатів президентських перегонів Українська народна партія має сприяти створенню такої атмосфери суспільного і політичного тиску на будь-якого майбутнього Президента України, щоб змусити його проводити політику сприяння розвитку національних товаровиробників, подолання корупції, забезпечення незалежності української держави, недоторканості її кордонів.

Зрозуміло також, що президентські вибори – це лише перший етап нового великого виборчого циклу, який включатиме наступні вибори до місцевих рад та, ймовірно, позачергові парламентські вибори, що також відбудуться у наступному році.

Отже участь у президентських виборах – це також механізм активізації членів партії та її прихильників, що можливо винятково шляхом повноцінної участі партії вже у президентських виборах. Завдання Української народної партії, а зараз вже і моє особисте, полягає в її реальному оновленні, активізації старих і залученні нових членів партії та симпатиків, які щиро бажають розбудови України як демократичної, сучасної і успішної держави, а не хочуть за допомогою партії "дорватись" до державних коштів та державного майна.

Я свій свідомий вибір зробив. Зараз для мене починається дійсно новий етап життя. Свої знання та менеджерський досвід мені доведеться реалізовувати у розбудові та модернізації партії. Я буду наполегливо працювати і переконувати своїх близьких та друзів, знайомих та незнайомих мені людей повірити в Українську народну партію і особисто в мене. Час покаже наскільки мені це вдалось.