Вибори як Нова Руїна (/)
10/29/2009 | observеr
Вибори як Нова Руїна
20:44, 29 октября 2009 добавить комментарий
Люди, які пережили не одну виборчу кампанію, будуть згадувати колись 2004 рік як найпростіші «перегони» в Україні. Тоді справді було легко у ролі пересічного виборця вибрати одну чи протилежну сторону.
Сторону «добра і зла», чорну і світлу сторону, проукраїнську чи прорадянську. Чорно-біла кампанія дозволяла багатьом відключити марудний процес думання і довіритися виключно емоціям. Повірити у казку, що добро перемагає зло, тим більше, що за тебе вже давно визначили хто є втіленням сил Добра і чому привезли так багато воїнів Зла...
Тотальне розчарування таке саме небезпечне, як і бездумне захоплення кандидатом на Спасителя. Ефект маятника спостерігається у 2009. Але це не найстрашніші наслідки історичного закону: «недореволюція пожирає своїх недодітей». Минає ударна п´ятирічка деконструкції держави, яку Мороз і Ко все ще вперто називають політреформою. Завершується багатолітній період десакралізації усіх інститутів та гілок влади. Крім попів, ніхто вже не скаже сьогодні вголос, що всяка влада від Бога. Суспільство готове віддати усі мізерні канали впливу, бо вже давно самоусунулося від життя в державі.
Ще у часи акції «Україна без Кучми» лунали голоси «вопіющих у політичній пустелі»: не можна допускати падіння рівня суспільних настроїв до найнижчої планки ненависті, коли вже « усі вони однакові». І немає значення сьогодні, якими засобами досягнуто «білоруський рівень» в Україні, коли захищати права і свободи готова купка патріотичної білоруської молоді на вулиці. А решта пасивно спостерігає це у вечірніх новинах. Після «білорусизації» електорального народонаселення відкривається наступний суспільний плацдарм для «російського» сценарію: влада надасть вам соціальний пакет з ковбасою і зарплатою, а ви все решта «делегуєте» законно вибраній владі. Навіть не треба житлові будинки підривати - люди легко перейдуть із платформи «геть усіх», на стійку позицію - їм влада, нам - стабільність.
Декілька років тому у Києві на круглих столах експерти сперечалися про сценарії «контрольованого хаосу в окремо взятій пострадянській країні» із зовнішнім управлінням. Інші малювали майбутні небезпеки для України від застосування «soft power» ( м´якої сили) для такого суспільства, як наше, що десятиліттями перебуває в гуманітарному та інформаційному просторі сусідів. Рік за роком і тихою сапою...
Тепер легко «недосуспільству» вкладатити в голови теорію «failed state» ( невдалої держави-лузера). Це вже завершальний етап інформаційної війни. Його можна підкріпити різними страшилками: «держава з найвищим рівнем ксенофобії», «фашистська» держава, яка переписує «общую» історію, держава-банкрот із найвищою корупцією, де усі політики - дегенерати без моралі, з народом, який не може вибирати і користуватися ліберальними свободами, територія без демократії... Та хіба мало ще «інформаційних» снарядів і бомб на складах.
А тим часом у сусідів в Кремлі нагородили офіцерів ФСБ за те, що вони славно попрацювали цього року і відвернули декілька країн-сусідів від «втягування в НАТО». Хіба це пов´язане з Україною?..
І саме у цей історичний момент стартували президентські вибори в Україні. Усі штаби трактують кампанію, як останній вирішальний бій. Усі кандидати готові розвернути Україну хоч на 180 градусів, хоч з ніг на голову поставити. Одна на всіх перемога - ми «за ценой нє постоім». Команди майбутньої адміністрації, чи то пак - свита наступного правителя, усім відома і видима. Яким би не був наступний «король» - він все-одно буде «голим».
Що робити?
Не має готової відповіді ніхто. Як не стане панацеєю рядок «проти всіх», за/проти якого почалася боротьба. Моральна сатисфакція виборця - не рецепт порятунку держави.
Нажаль історія може повторюватися. Чи можна зарадити Новій Руїні? Російський історик української давнини Тетяна Яковлєва у своїй книзі «Руїна Гетьманщини» не дає готових рецептів та відповідей. Але суха мова дослідника наводить чимало історичних фактів, аби ми впіймали паралелі. Єдине питання, якого не буде в бюлетенях, потребує відповіді від кожного: «чи хочеш ти мати свою державу?». І кожен мав би ДУМАТИ.
Роман Чайка
http://www.lb.com.ua/analitic/politics/2009/10/29/12586_vibori_yak_nova_ruina.html
20:44, 29 октября 2009 добавить комментарий
Люди, які пережили не одну виборчу кампанію, будуть згадувати колись 2004 рік як найпростіші «перегони» в Україні. Тоді справді було легко у ролі пересічного виборця вибрати одну чи протилежну сторону.
Сторону «добра і зла», чорну і світлу сторону, проукраїнську чи прорадянську. Чорно-біла кампанія дозволяла багатьом відключити марудний процес думання і довіритися виключно емоціям. Повірити у казку, що добро перемагає зло, тим більше, що за тебе вже давно визначили хто є втіленням сил Добра і чому привезли так багато воїнів Зла...
Тотальне розчарування таке саме небезпечне, як і бездумне захоплення кандидатом на Спасителя. Ефект маятника спостерігається у 2009. Але це не найстрашніші наслідки історичного закону: «недореволюція пожирає своїх недодітей». Минає ударна п´ятирічка деконструкції держави, яку Мороз і Ко все ще вперто називають політреформою. Завершується багатолітній період десакралізації усіх інститутів та гілок влади. Крім попів, ніхто вже не скаже сьогодні вголос, що всяка влада від Бога. Суспільство готове віддати усі мізерні канали впливу, бо вже давно самоусунулося від життя в державі.
Ще у часи акції «Україна без Кучми» лунали голоси «вопіющих у політичній пустелі»: не можна допускати падіння рівня суспільних настроїв до найнижчої планки ненависті, коли вже « усі вони однакові». І немає значення сьогодні, якими засобами досягнуто «білоруський рівень» в Україні, коли захищати права і свободи готова купка патріотичної білоруської молоді на вулиці. А решта пасивно спостерігає це у вечірніх новинах. Після «білорусизації» електорального народонаселення відкривається наступний суспільний плацдарм для «російського» сценарію: влада надасть вам соціальний пакет з ковбасою і зарплатою, а ви все решта «делегуєте» законно вибраній владі. Навіть не треба житлові будинки підривати - люди легко перейдуть із платформи «геть усіх», на стійку позицію - їм влада, нам - стабільність.
Декілька років тому у Києві на круглих столах експерти сперечалися про сценарії «контрольованого хаосу в окремо взятій пострадянській країні» із зовнішнім управлінням. Інші малювали майбутні небезпеки для України від застосування «soft power» ( м´якої сили) для такого суспільства, як наше, що десятиліттями перебуває в гуманітарному та інформаційному просторі сусідів. Рік за роком і тихою сапою...
Тепер легко «недосуспільству» вкладатити в голови теорію «failed state» ( невдалої держави-лузера). Це вже завершальний етап інформаційної війни. Його можна підкріпити різними страшилками: «держава з найвищим рівнем ксенофобії», «фашистська» держава, яка переписує «общую» історію, держава-банкрот із найвищою корупцією, де усі політики - дегенерати без моралі, з народом, який не може вибирати і користуватися ліберальними свободами, територія без демократії... Та хіба мало ще «інформаційних» снарядів і бомб на складах.
А тим часом у сусідів в Кремлі нагородили офіцерів ФСБ за те, що вони славно попрацювали цього року і відвернули декілька країн-сусідів від «втягування в НАТО». Хіба це пов´язане з Україною?..
І саме у цей історичний момент стартували президентські вибори в Україні. Усі штаби трактують кампанію, як останній вирішальний бій. Усі кандидати готові розвернути Україну хоч на 180 градусів, хоч з ніг на голову поставити. Одна на всіх перемога - ми «за ценой нє постоім». Команди майбутньої адміністрації, чи то пак - свита наступного правителя, усім відома і видима. Яким би не був наступний «король» - він все-одно буде «голим».
Що робити?
Не має готової відповіді ніхто. Як не стане панацеєю рядок «проти всіх», за/проти якого почалася боротьба. Моральна сатисфакція виборця - не рецепт порятунку держави.
Нажаль історія може повторюватися. Чи можна зарадити Новій Руїні? Російський історик української давнини Тетяна Яковлєва у своїй книзі «Руїна Гетьманщини» не дає готових рецептів та відповідей. Але суха мова дослідника наводить чимало історичних фактів, аби ми впіймали паралелі. Єдине питання, якого не буде в бюлетенях, потребує відповіді від кожного: «чи хочеш ти мати свою державу?». І кожен мав би ДУМАТИ.
Роман Чайка
http://www.lb.com.ua/analitic/politics/2009/10/29/12586_vibori_yak_nova_ruina.html
Відповіді
2009.10.29 | Адвокат ...
Що ж, приємно бачити, що й до журналістів стало доходити те, що
давно зрозуміли громадянські активісти: головне питання цих вибров,-- збереження Української Державности (http://stop-x-files-ua.org/?page_id=2033).2009.10.30 | Sean
Re: Що ж, приємно бачити, що й до журналістів стало доходити те,
Адвокат ... пише:> давно зрозуміли громадянські активісти: головне питання цих вибров,-- збереження Української Державности (http://stop-x-files-ua.org/?page_id=2033).
йой, пане, позаяк я до того причетний, заперечую свою приналежність до "громадянських активістів", надто вже по-комсомолістськи звучить
2009.10.30 | Graymur
Re: Що ж, приємно бачити, що й до журналістів стало доходити те, що
Интересно, почему сохранение "Державности" - главный вопрос вообще всех выборов в Украине?2009.10.30 | Адвокат ...
Як що Вам цікаво, пошукайте відповідь.
Але наперід маю Вам нагадати, що всі попередні президентські вибори головним своїм питанням мали цивілізаційний вибір.2009.11.07 | Isoлято
А не хотите поинтересоваться у эрэфских палитегофф...
...почему они все хором так озабочены "единством Роssии"?2009.10.30 | Sean
Re: Вибори як Нова Руїна (/)
observеr пише:> Що робити?
>
> Не має готової відповіді ніхто.
Він цього не знає
> Як не стане панацеєю рядок «проти всіх»,
не стане. Це просто чесно і краще ніж голосувати за руйнаторів держави
> за/проти якого почалася боротьба.
вже закінчується
> Моральна сатисфакція виборця - не рецепт порятунку держави.
Див. вище. Рецепт. Не панацея,але рецепт. Менше ймовірність, що ідіот/ка чи диверсант/ка чи комісар/ша вимахуватиме сокирою і зруйнує державу остаточно, якщо матиме меншу підтримку
> Нажаль історія може повторюватися. Чи можна зарадити Новій Руїні? Російський історик української давнини Тетяна Яковлєва у своїй книзі «Руїна Гетьманщини» не дає готових рецептів та відповідей.
Так, не дає
> Але суха мова дослідника наводить чимало історичних фактів, аби ми впіймали паралелі. Єдине питання, якого не буде в бюлетенях, потребує відповіді від кожного: «чи хочеш ти мати свою державу?». І кожен мав би ДУМАТИ.
Завжди треба думати, можна навіть без великих літер.
> Роман Чайка
>
> http://www.lb.com.ua/analitic/politics/2009/10/29/12586_vibori_yak_nova_ruina.html
2009.10.30 | Анатоль
Десь ми це вже чули, що вибори - злочин проти народу. Ну ще одні
останні - і все, досить народ тероризувати виборами!Працювати треба!
2009.10.30 | Анатоль
Демократія - не руїна. (Це в головах совків демократія - руїна)
Конкурентність в умовах свободи і миру (те що ми зараз маємо) - ідеальні умови для розвитку, а не руїна.Україна зараз стабільна і сильна як ніколи в своїй історії.
Хто б зараз не став президентом (Янукович, Юля, Ющенко, Яценюк) - нічого суттєвого від цього не зміниться.
БО Є БАЛАНС СИЛ.
Живіть спокійно і робіть свою справу.
І все буде добре.
2009.10.30 | Sean
була колись така передача "в гостях у сказкі"
Ваші тези - якраз для неї. Нмд звісноАнатоль пише:
> Конкурентність в умовах свободи і миру (те що ми зараз маємо) - ідеальні умови для розвитку, а не руїна.
Нема конкурентности. Конкурентність значить формальну рівність для всіх. Ага, зараз.
> Україна зараз стабільна і сильна як ніколи в своїй історії.
Скоріше - навпаки. Державний механізм майже знищено, політичні сили не є політичними силами, право не працює, військо розкладається і так далі.
> Хто б зараз не став президентом (Янукович, Юля, Ющенко, Яценюк) - нічого суттєвого від цього не зміниться.
Не факт
> БО Є БАЛАНС СИЛ.
Нема. Є боротьба, а радше підкилимне борюкання всіх проти всіх без правил.
> Живіть спокійно і робіть свою справу.
Своя справа для українця полягає, зокрема, у захисті державности
> І все буде добре.
Буде. Якщо не жити з широко заплющеними очима.
2009.10.30 | Анатоль
От тому у нас і різні оцінки діяльності Ющенка.
Бо те, що я оцінюю як найкращі умови для розвитку (політикуму, суспільства, державних інституцій) ви (не особисто) оцінюєте як руїну.Якщо на це і дивитись, як на руїну, то це руйнування совка.
І добре, що він так руйнується мирно, еволюційно, в головах людей.
2009.10.30 | GreyWraith
Re: була колись така передача "в гостях у сказкі"
Sean пише:Нема конкурентности. Конкурентність значить формальну рівність для всіх. Ага, зараз.
Якраз ФОРМАЛЬНО всі рівні.
Скоріше - навпаки. Державний механізм майже знищено, політичні сили не є політичними силами, право не працює, військо розкладається і так далі.
" ... "Правды" нет. "Россия" продана. Остался только "Труд" по три копейки... " (с)
Думаю, Ви погодитеся із тверженням, що приблизно в такому ж стані, як в Україні, є державний механізм у Молдові, а у решті держав механізм стабільніший. Я стверджую що стабільність ця кардинально різна: десь в Центральній Азії, Росії, Азербайджані, Білорусі та Вірменії все повернулося до звичних авторитарних форм. Ця спроба встановити в тих краях демократію провалилася, що, врешті-решт, спричинило історичний провал цих держав. Вони програли і здалися, їхні народи не є суб'єктами історії. Попри стабільність державного механізму.
Країни Балтії теж стабільні, але вони - стабільні демократично. Там відразу знали, що і як треба робити, і їхні народи відразу мали консенсус, а носів імперської бацили там відразу і рішуче ізолювали від державного механізму. І тепер ясно, навіщо, бо тепер ці держави є членами цього самого "золотого мільярду".
Грузія зараз теж стабільна демократично, але згадаймо, до якого стану вона була розвалена їхніми "братами за розумом" нашої ПРУ. От там справді Саакашвілі прийшов на руїну. І далі було йому будувати легше, бо ця розкладена номенклатура опиралася куди менше.
А от у Молдові та у нас номенклатура ще достатньо сильна, тому опирається. Але не перемагає, як перемогла у вказанаих мною країнах, бо демократичні тенденції вже достатньо сильні. І ця сама "майже знищеність" означає лише, що номенклатура у своїх діях демократією майже повністю паралізована. Ще ряд зусиль, і то менший, ніж здається, - і її остаточно буде подолано. А нарікання на розваленість держави, які нам транслюють номенклатурні ЗМІ, - це просто прохання дати ЇМ повну свободу знову кермувати так, як вони хочуть. Вони були б раді нас розчавити так, як розчавили у Центральній Азії чи Росії, але вже сили у них не ті, тому змушені брехати, викручуватися і маніпулювати.
Ми будемо такими ідіотами, що самі допомагатимемо нашим ворогам нас звоювати?
Своя справа для українця полягає, зокрема, у захисті державности
Якщо державність означає лише концтабір під синьо-жовтим прапором, то така державність мені не потрібна.
2009.10.30 | АБВГ
Куди коливнеться - у тій формі і викристалізується надовго.
Згоден повністю.Рівень демократії тотожний рівню суспільства: десь між Литвою і Молдовою. Як і на географічній карті. В стані нерівноваги. Куди коливнеться - у тій формі і викристалізується надовго.
2009.10.30 | GreyWraith
Re: Демократія - не руїна. (Це в головах совків демократія - руїна)
Анатоль пише:Конкурентність в умовах свободи і миру (те що ми зараз маємо) - ідеальні умови для розвитку, а не руїна.
Україна зараз стабільна і сильна як ніколи в своїй історії.
Я з Анатолем часто сперечаюся, але тут важко не погодитися. Якщо потрібно факти - то поглянемо на українську історію хоча б від Хмельницького...
Хто б зараз не став президентом (Янукович, Юля, Ющенко, Яценюк) - нічого суттєвого від цього не зміниться.
А от тут я б не став погоджуватися, тому цю тезу розділив би на два пункти:
1) Я вважаю за потрібне, щоб були зміни на краще, і то радикальні.
2) А що значить слово "суттєво"?
БО Є БАЛАНС СИЛ.
Балансу сил нема. Я бачу, що Україна не стоїть пеньком, а повільно, проте неухильно рухавється до "золотого мільярду" щоб зайняти там своє давно заслужене місце. Рухається повільно, бо багато людців і покидьків заважають.
І все буде добре.
" ... У кожного з нас,
І все буде добре -
Настане наш час!" (с)
P.S. А справді, люди із авторитарним мисленням, що звикли бути рабами і власниками, завжди свободу і вибір розглядають як непорядок і як практично катастрофу.
2009.10.30 | АБВГ
Новою Руїною можуть стати вибори 2015, коли переможець
нинішніх почне цементувати свій режим по східним схемам "сувенірної демократії". Поки йде вільний виборчий процес люба дурість влади буде відкоректована перевиборами і ринковою економікою.ПС
Великий крок до руїни робить якраз Росія.
Бо крокує на узбіччя цивілізації.
Подалі від "лихих" виборів і ринку.
2009.10.30 | Анатоль
Re: Новою Руїною можуть стати вибори 2015, коли переможець
>Новою Руїною можуть стати вибори 2015, коли переможець нинішніх почне цементувати свій режим по східним схемамДумаю, що переможець нинішніх "почне цементувати свій режим по східним схемам" зразу після перемоги.
Питання в тому, чи вдасться йому це зробити.
Адже при теперішній вже звичці до свободи це викличе спротив решти сил.
Думаю, Януковичу не вдасться, а от щодо Юлі не впевнений.
Дуже вже системно вона працює на авторитаризм.
Дуже вміло використовує хватальні рефлекси політиків і олігархів і совкові настрої народу..
2009.11.07 | один_козак
Ви не знаєте, що таке "доба Руїни" в українській історії?
То погугліть "доба Руїни в українській історії" та дізнайтеся.2009.10.30 | hrcvt
думати - і що?
> Єдине питання, якого не буде в бюлетенях, потребує відповіді від кожного: «чи хочеш ти мати свою державу?». І кожен мав би ДУМАТИ.І до чого додуматись? Якщо автор уже додумався, то хай пише відповідь. А якщо відповіді нема, то для чого цей багатозначний заклик "думати"?
2009.11.07 | один_козак
А мені цікаво, чи думають про це люди, від котрих воно
залежить. Чи вони для себе вже вирішили, що шкурний інтерес дорожчий за вітчизну, чи їм ніколи думати про небезпеку для держави, коли бакси в кишеню не влазять. Це я кажу про, тих, від кого можна якось сподіватися, що Україна їм не зовсім чужа. Про "русскіх людєй" мова не йде.